Роль позитронно-емісійної томографії при інфекційних та запальних захворюваннях (огляд літератури)

Мета. Дослідити клінічну роль методів гібридної променевої візуалізації, зокрема позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) у діагностиці та лікуванні пацієнтів із запальними та інфекційними захворюваннями. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були наукові результати публікацій фахових наукових видань провідних країн світу  наукової та клінічної діяльності за останні 10 років щодо клінічного значення методів гібридної променевої візуалізації у діагностиці та лікуванні пацієнтів із запальними та інфекційними захворюваннями. Методи дослідження передбачали застосування методів променевої візуалізації ПЕТ при інфекційних та запальних захворюваннях. Результати. Показана ефективність ПЕТ у випадках, коли інші звичайні дослідження є неможливими через високий ризик ускладнень. В роботі розглянуто  корисність методу при діагностиці станів, які виникають як ускладнення після протезування: при ендокардитах протезованого клапану; інфекції  імплантованих електронних пристроїв; протезованих суглобів та імплантантів для фіксації переломів.  ПЕТ в таких випадках дозволяє провести диференційну діагностику між асептичним та інфекційним запаленням, особливо за наявності спричинених  металевими елементами артефактів, які можуть  обмежують дослідження за допомогою комп’ютерної томографії  або магнітно-резонансної томографії. Висновки. Позитронно-емісійна томографія у пацієнтів із запальними або інфекційними захворюваннями є ефективним допоміжним додатковим методом променевої візуалізації. ПЕТ знаходить своє ефективне застосування на різних етапах лікування, а також є корисним методом променевої візуалізації для моніторингу терапевтичної відповіді на лікування

ЗАПОВНЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙНИХ ШВІВ МІЖ КАРКАСОМ ТА НЕНЕСУЧИМИ СТІНАМИ ПРИ СТИСКУЮЧОМУ НАВАНТАЖЕННІ

The purpose of this article is to study the behavior of various types ofanti-seismic joints fillers between frame elements and non-structuralwall infill on the behavior of multi-storey buildings with a reinforcedconcrete flat-slab frame under seismic effects. Reinforced concrete buildings are predominant type of construction in developingcountries like Ukraine. Seismic performance of these buildings, is notpredictable through techniques based on secondary factors such asshort column, irregularities in plan and elevation, soft and weakstories, strong beam–weak column can causes serious damages. Andalso all this factors can be caused by irregular non-structural wallinfill. And if much attention is paid to the study of non-structural wallinfill effect, then the issue of the expansion joint between the frameand the filling remains unexplored. Also this problem is caused bycontradictions in DBN B.1.1-12-2014, which limits the gap between theframe and non-structural wall by 20 mm. But for a typical floor, wesee that the frame works normally and at 50 mm (according topushover analysis) displacements of the floor. Thus, the required20 mm gap does not perform its function. To determine the degree ofimpact of the non-bearing walls on the reinforced concrete frame, anexperimental program was developed that includes two steps. Thefirst stage is to determine the degree of impact of filling the joints. Thesecond stage is testing the wall fragments, taking into account theeffect of filling the deformation joints. This study focuses on the firststage. In this paper the influence of the joint filling was analyzed usingthe three most widely used types in Ukraine: mineral wool,polystyrene foam and vilatherm. The objects of study are threeaerated concrete prisms and one prism made of heavy concrete withfilling material. Displacements from vertical loads on test samplesare key parameters for determining the effect of joint filler on thebehavior of buildings during earthquakes. The second parameter,which was also analyzed, the change of geometric form and completedestruction of the joint filler. This study was undertaken to developthe future Ukrainian Rapid visual screening assessment procedurethat takes into account the influence of anti-seismic joints fillers.Целью данной статьи является изучение поведения различных видов заполнения антисейсмических швов между элементами каркаса и несущих стен на работу многоэтажных зданий с железобетонным безригельным каркасом при сейсмических воздействиях.Влияние заполнения было проанализировано на самых широкоприменяемых в Украине трех видах заполнения: минеральной ваты, пенополистирола и вилатерма. Объектами исследования являются три газобетонные призмы и одна призма из тяжелого бетона сматериалом заполнения швов при сжимающих нагрузках. Перемещение от вертикальных нагрузок на испытываемых образцах –ключевые параметры для определения влияния утеплителя на поведение зданий со стеновым заполнением во время землетрясений. Вторым параметром, который также был проанализирован,является изменение геометрической формы и полного разрушениязаполнителя шва (утеплителя).Метою даної статті є вивчення поведінки різних видів заповненняантисейсмічних швів між елементами каркаса і ненесучих стін нароботу багатоповерхових будівель з залізобетонним безрігельнимкаркасом при сейсмічних впливах. Вплив заповнення було проаналізовано на найбільш широко застосовуваних в Україні трьох видах заповнення: мінеральної вати, пінополістирола і вілатерм. Об'єктами дослідження є три газобетонні призми і одна призма з важкого бетону з матеріалом заповнення швів при стискаючих навантаженнях. Переміщення від вертикальних навантажень на випробуваних зразках – ключові параметри для визначення впливу утеплювача на поведінку будівель зі стіновим заповненням під час землетрусів.Другим параметром, який також був проаналізований, є зміна  геометричної форми і повного руйнування заповнювача шва (утеплювача)

Surgical treatment of portal hypertension complications in patients with liver cirrhosis

Objective: Improving the results of surgical treatment of portal hypertension complications in patients with liver cirrhosis.Material and methods: The results of medical care for 328 patients with liver cirrhosis, who were treated in the surgical departments of the central district and city hospitals of the Krasnodar Region, were analyzed. The effectiveness of minimally invasive surgical treatment of portal hypertension complications in 832 patients with liver cirrhosis treated at the Regional Clinical Hospital no. 2 of the Ministry of Health of the Krasnodar Region were also evaluated.Results: The mortality rate in patients with liver cirrhosis, admitted in first-level institutions of medical care due to acute bleeding from esophageal varices, reached 26.3%. In conditions of surgical treatment of complications of portal hypertension in a third-level institution of specialized care it did not exceed 4.7%.Conclusion: The optimal approach to the surgical treatment of patients with liver cirrhosis is to stop the bleeding from esophageal varices at the first stage of medical care and to treat portal hypertension complications using minimally invasive technologies in a multidisciplinary clinic involving a multidisciplinary team of doctors

Оценка эффективности локальной стероидной терапии у детей с олигоартикулярным вариантом ювенильного артрита: результаты ретроспективного исследования

 Background. Despite the progress in diagnosis and treatment of chronic rheumatic diseases in children, the choice of anti-inflammatory drugs in case of the onset of oligoarticular juvenile idiopathic arthritis (JIA) still remains relevant. Till present, pediatric rheumatologists have not reached a  consensus on this issue yet.The aim of this study was to search for predictors of early failure of local steroid therapy and assessment of its feasibility in patients with oligoarticular JIA.Materials and methods. In a retrospective study, 92 children aged 11 months – 9 years with chronic oligoarticular JIA without extra-articular manifestations were monitored. The features of the clinical, instrumental and laboratory diagnosis during the disease onset were studied, along with the dynamics of the articular syndrome and the effectiveness of intra-articular administration of corticosteroid drugs.Results and discussion. The data on 92 children with 164 active joints who received 218 local intra-articular injections of triamcinolone acetonide at the onset of the disease were analyzed. Intra-articular injections of triamcinolone acetonide at a dose of 20–40 mg were performed with an interval of 3, 6, and 12 months, depending on the intensity of the disease. In about one third of children with oligoarticular JIA, arthritis became inactive on average after two intra-articular injections of triamcinolone acetonide. The study did not reveal the predictors of early ineffective topical corticosteroid monotherapy in children. No clinical, instrumental, and laboratory signs were identified that would directly indicate the need for early therapy with  methotrexate.Conclusion. Triamcinolone acetonide is an effective and safe drug for children with oligoarticular JIA. Despite the widespread use of biological, gene, and other innovative therapies, application of local corticosteroids as  the firstline therapy in children with oligoarticular JIA should not be  neglected.  Актуальность. Несмотря на большой прогресс в диагностике и лечении ревматических заболеваний у детей, все еще остается актуальным вопрос выбора  противовоспалительной терапии в случае дебюта  хронического олигоартрита. Единого мнения на этот счет у  детских ревматологов нет и по настоящий день. Цель. Поиск предикторов ранней неэффективности и оценка целесообразности локальной стероидной  монотерапии у пациентов с дебютом олигоартикулярного  варианта ювенильного артрита. Материалы и методы. Основу ретроспективного  исследования составили 92 ребенка в возрасте от 11 мес до 9 лет с хроническим олигоартритом без экстраартикулярных  проявлений (олиго-ЮА). Были изучены  особенности клинико-инструментальной и  лабораторной диагностики в дебюте заболевания, динамика суставного синдрома и эффективность внутрисуставного  введения глюкокортикостероидного препарата.Результаты. Проанализированы данные 92 детей со 164 «активными» суставами, которые получили 218 изолированных внутрисуставных манипуляций по введению  стероидного препарата (триамцинолон ацетонид). Триамцинолон ацетонид вводился  внутрисуставно в дозе 20–40 мг с интервалом 3, 6, 12 мес в  зависимости от активности заболевания. Около одной трети  детей с олиго-ЮА достигли неактивной стадии болезни в среднем после двукратного введения данного  препарата. Исследование не позволило выявить предикторов ранней неэффективности монотерапии  локальными стероидными препаратами у детей. Не выявлено достоверных клинико-инструментальных и  лабораторных признаков, которые напрямую указывали бы  на необходимость начала ранней терапии препаратом  «Метотрексат».Заключение. Триамцинолон ацетонид является  эффективным и безопасным препаратом у детей с  олигоартикулярным вариантом ювенильного артрита.  Несмотря на популяризацию генно-инженерной  биологической терапии, не следует пренебрегать лечением  локальными стероидными препаратами как первой линией противоревматической терапии у детей.

Роль перинатальної патології у виникненні аспіраційного синдрому в новонароджених, його діагностика

Aspiration syndrome and its implications are very relevant topic. According to official statistics, the structure of the main causes of fetal death aspiration of amniotic fluid occupies the 5th place among maternity injuries, accounting for 0.6%. Therefore, an important task is to improve the neonatologists and clinical and radiological diagnostic methods like aspiration syndrome and its severity in infants during the first hours of life.Key words: infants, aspiration syndrome diagnosis.Цель — усовершенствовать диагностику, в частности, рентгенологическую визуализацию для установления степени тяжести аспирационного синдрома в новорожденных с перинатальным повреждением центральной нервной системы.Пациенты и методы. Обследованы 30 новорожденных, из них было по 50% мальчиков и девочек. Все дети были с перинатальным повреждением центральной нервной системы, но в зависимости от сопутствующей патологии они были разделены на группы. Первая группа — 15 новорожденных с гипоксически-ишемическим повреждением центральной нервной системы и аспирационным синдромом (дистресс-синдромом тяжелой степени за Downes). Вторая группа — 10 новорожденных с гипоксически-ишемическим повреждением центральной нервной системы без сопутствующей патологии в возрасте 4–14 суток. Третья группа — 5 новорожденных с гипоксически-ишемическим повреждением центральной нервной системы с другой сопутствующей патологией. Всем новорожденным проведено рентгенографию органов грудной клетки; в возрасте 1–3 суток — 5 новорожденным; 4–7 суток — 17 новорожденным; 8–23 суток — 8 новорожденным. Использован патент на полезную модель «Способ диагностики степени тяжести аспирационного синдрома у новорожденных с перинатальным поражением ЦНС», которую проводят путем проведения рентгенографии органов грудной клетки.Результаты. С помощью рентгенологического обследования органов грудной клетки в новорожденных с перинатальным поражением центральной нервной системы І степень аспирационного синдрома выявлена у 16 (53,3%) новорожденных, ІІ степень — у 12 (40%) детей, ІІІ степень — у 2 (6,7%) малышей. При более ранней рентгенологической диагностике (до 3 суток) установлена легкая степень аспирационного синдрома без осложнений.Выводы. Определения рентгенологических критериев степени тяжести аспирационного синдрома позволяют более объективно оценить состояние новорожденного. Рентгенологические критерии степени тяжести аспирационного синдрома позволяют не только установить правильный диагноз, но и контролировать эффективность своевременно проведенного лечения и предупредить развитие осложнений.Ключевые слова: новорожденные, аспирационный синдром, рентгенография органов грудной клетки, перинатальные поражения ЦНС.Мета — удосконалити діагностику, зокрема, рентгенологічну візуалізацію для встановлення ступеня тяжкості аспіраційного синдрому в новонароджених із перинатальним пошкодженням центральної нервової системи.Пацієнти та методи. Обстежено 30 новонароджених, із було по 50% хлопчиків і дівчаток. Усі діти були з перинатальним пошкодженням центральної нервової системи, але залежно від супутньої патології вони були розділені на групи. Перша група — 15 новонароджених із гіпоксично-ішемічним пошкодженням центральної нервової системи та аспіраційним синдромом (дистрес-синдромом тяжкого ступеня за Downes). Друга група — 10 новонароджених із гіпоксично_ішемічним пошкодженням центральної нервової системи без супутньої патології у віці 4–14 діб. Третя група — 5 новонароджених із гіпоксично-ішемічним пошкодженням центральної нервової системи з іншою супутньою патологією. Усім новонародженим проведено рентгенографію органів грудної клітки; у віці 1–3 доби — 5 новонародженим; 4–7 діб — 17 новонародженим; 8–23 доби — 8 новонародженим. Використано патент на корисну модель «Спосіб діагностики ступеня тяжкості аспіраційного синдрому в новонароджених із перинатальним ураженням ЦНС», яку здійснюють шляхом проведення рентгенографії органів грудної клітки.Результати. За допомогою рентгенологічного обстеження органів грудної клітки в новонароджених із перинатальним пошкодженням центральної нервової системи І ступінь аспіраційного синдрому виявлено у 16 (53,3%) новонароджених, ІІ ступінь — у 12 (40%) дітей, ІІІ ступінь — у 2 (6,7%) малюків. При більш ранній рентгенологічній діагностиці (до 3 діб) встановлено легкий ступінь аспіраційного синдрому без ускладнень.Висновки. Визначення рентгенологічних критеріїв ступеня тяжкості аспіраційного синдрому дають можливість більш об'єктивно оцінити стан новонародженого. Рентгенологічні критерії ступенів тяжкості аспіраційного синдрому дозволяють не лише встановити правильний діагноз, але й контролювати ефективність своєчасно проведеного лікування і попередити розвиток ускладнень.Ключові слова: новонароджені, аспіраційний синдром, рентгенографія органів грудної клітини, перинатальне пошкодження ЦНС

IZMENENIYa KOSTNOY TKANI ChELOVEKAV KOSMIChESKOM POLETE: O VOZMOZhNYKh MEKhANIZMAKh OSTEOPENII

Some results of possible participation of bone metabolism regulation different levels in the bone changes caused by microgravity are presented taking into account the body fluid redistribution which usually accompany the space flight. The primary starting changes associate with biomechanical factors and realize on the strictly bone level (osteocytic osteolysis, breach of «collagen-crystal» connection, slowing of osteoblastic histogenesis). There are calcium homeostasis distortion on the extrabone (tissue, organs) level: decrease of calcium intestinal absorption and renal reabsorption. Changes in the hierarchy of ion and fluid volume regulation systems may provoke the osteoclastic resorption, which intensify the bone loss