Evaluation of the clinical effectiveness of a modified technique of injecting PRP-therapy in complex treatment of generalized periodontitis patients with concomitant cardiovascular diseases

The results of the study made show high therapeutic efficacy in the treatment of generalized periodontitis with concomitant cardiovascular diseases in the application of plasma enriched with platelets obtained by the method modified by the authors

The use of autologous bone grafts and xenogenic bone materials for reconstruction of the facial bone defects (randomized prospective study)

The objective - to compare the efficacy of surgical interventions to replace jaw defects with the use of different types of bone grafts based on objective clinical and radiological criteria. The study included 90 patients with postoperative jaws defects. They underwent reconstructive operation for creating conditions for further prosthetic rehabilitation. The patients were divided into 3 randomized groups, depending on the surgical treatment used: group I - xenogenic bone substitutes were used, group II - autologous corticocancellous bone grafts from the iliac crest and in group III autograft combined with PRGF. Patients' status was assessed in the early (up to 1 month) and long-term postoperative period (more than 6 months). In the study series, xenogenic materials showed the highest volumetric stability in the remote postoperative period (19,9 ± 8,1% versus 45.6 ± 21.84% for bone autografts). However, autologous grafts demonstrated better integration and quality of bone tissue. There were no significant differences in frequency of postoperative complications or the possibility of implant placement in the study groups. The use of PRGF in combination with autograft accelerated the regeneration of soft tissues, but it does not affect significantly the incidence of infection complications and volume loss of the bone grafts

Evaluation of the accuracy of surgical reconstruction of mandibular defects when using navigation templates and patient-specific titanium implants

The management of patients with post-traumatic and post-operative mandibular defects is a major challenge even for experienced surgeons. Performing traditional reconstructive interventions with the use of bone autografts is always confronted with the problem of inconsistency between the shape, architecture, a biological. An alternative to conventional bone grafting is the use of digital protocol and CAD /CAMtechnology, which allows fabricating different types of customised medical devices. All patients underwent reconstructive and restoring interventions with the use of patient-specific titanium implants guided by a full digital protocol.Patients were examined in compliance with the standard scheme. To repair the defects, PSIs were fabricated with the use of selective laser sintering of titanium.The introduction of digital technologies and computer technique of diagnosing, planning and implementation of surgical interventions has been the main direction aimed at the improving the accuracy and predictability of reconstructive restorative surgery. Among the main achievements in this direction are the improvement of software and methods of computer modeling, as well as the introduction of CAD /CAMtechnology.The use of CAD /CAMtechnologies, in particular, navigational surgical templates and patient-specific implants for the repair of mandibular defects ensures a high level of accuracy and predictability

Саркопенія як фактор прогнозування розвитку післяопераційних ускладнень у хворих з аденокарциномою підшлункової залози

Мета. Визначення впливу саркопенії на виникнення ускладнень після резекційних оперативних втручань на підшлунковій залозі (ПЗ) з приводу її злоякісних пухлин. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 87 пацієнтів, яким були виконані радикальні оперативні втручання. За допомогою передопераційної комп’ютерної томографії (КТ) розраховували в одиницях Хаунсфільда (од. Х.) середнє значення щільності (Hounsfield Unit Average Calculation - HUAC) та сумарний індекс (Total Psoas Index - TPI) великого поперекового м’яза на рівні ІІІ поперекового хребця. Результати. У 35 (40,2%) пацієнтів виявили саркопенію, застосовуючи показник HUAC. Післяопераційні ускладнення виникли у 21 (60%) хворого з саркопенією, померли 2 (5,7%) хворих. Післяопераційні ускладнення виникли у 16 (30,8%) хворих без саркопенії, помер 1 (1,9%) хворий. Застосовуючи показник TPI, саркопенію діагностували у 38 (43,7%) хворих, із них ускладнення виникли у 21 (55,3%), померли 2 (5,3%). Ускладнення виникли у 16 (32,6%) хворих без саркопенії, помер 1 (2,0%) хворий. Висновки. Саркопенія достовірно впливає на частоту післяопераційних ускладнень, її виявлення може бути використано для покращення відбору пацієнтів перед виконанням резекції ПЗ з приводу її злоякісних новоутворень

ДІАГНОСТИКА ТА ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПУХЛИН ЛІВОГО АНАТОМІЧНОГО СЕГМЕНТА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Проаналізовані результати діагностики й хірургічного лікування 231 хворого з приводу пухлинного ураження лівого анатомічного сегмента підшлункової залози (ПЗ) в період з 2009 по 2014 р. Відзначені особливості клінічного перебігу пухлинних утворень цієї локалізації, можливості різних методів інструментального дослідження в їх діагностиці та диференційній діагностиці. Розроблений ефективний діагностично-лікувальний алгоритм, визначені діагностичні можливості існуючих та нових інструментальних методів дослідження. Обгрунтовані показання, наведені методики, впроваджені в практику, оцінені результати застосування резекційних втручань на лівому анатомічному сегменті ПЗ, в тому числі з використанням лапароскопічного доступу

Ефективність застосування регіонарного модифікованого клаптя великого грудного м’яза та проти вільного променевого клаптя передпліччя для заміщення субтотальних дефектів язика в онкологічних хворих

Мета. Порівняти ефективність застосування регіонарного модифікованого клаптя великого грудного м’яза (РМКВГМ) та вільного променевого клаптя передпліччя (ВПКП) для пластичного заміщення субтотальних дефектів язика. Матеріали і методи. До дослідження включено 69 пацієнтів з раком язика III – IV стадій. Хворих розподілили на дві групи в залежності від виду реконструктивної методики. Основну групу склав 31 пацієнт, якому для усунення дефекту язика використали ВПКП, порівняльну – 38 хворих, яким для усунення дефектів язика використали РМКВГМ. Результати. Середня тривалість операції у пацієнтів основної групи становила (9,91 ± 0,21) год, у пацієнтів порівняльної групи – (6,03 ± 0,19) год (p 0,05) та якістю життя (p > 0,05) між групами не виявлено. Висновки. У разі застосування РМКВГМ для заміщення субтотальних дефектів язика у порівнянні із застосуванням ВПКП достовірно скорочується тривалість оперативного втручання та стаціонарного лікування, а показники функціональної реабілітації і якості життя хворих порівнянні

Результати хірургічного лікування парадуоденального (groove) панкреатиту

Мета. Покращити результати хірургічного лікування пацієнтів з парадуоденальним панкреатитом шляхом розробки та впровадження нових методик оперативних втручань та застосування диференційованої тактики лікування хворих. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 1261 пацієнта з хронічним панкреатитом в Інституті за період з 2014 по 2018 р., 106 із них, у яких діагностовано парадуоденальний панкреатит, включено до дослідження. Результати. Консервативне лікування проведено 34 (32,1%) пацієнтам. Мініінвазивні втручання під контролем ендоскопічної ультрасонографії виконані 25 (23,6%) пацієнтам. Відкрите хірургічне втручання виконано 47 (44,3%) пацієнтам: дуоденозберігаючу резекцію підшлункової залози - 40 (37,8%), панкреатодуоденектомію - 7 (6,6%). Висновки. У разі застосування мініінвазивних методів лікування та органозберігаючих операцій скорочується тривалість перебування хворих у стаціонарі з (18,4 ± 2,6) (95% довірчий інтервал - ДІ) до (14,2 ± 5,5) (95% ДІ) дня та знижується частота розвитку післяопераційних ускладнень з 42,9 до 4 - 12,5%

Retroperitoneal paraganglioma

Retroperitoneal paragangliom

Хірургічне лікуваннях хворих із місцеворозповсюдженими пухлинами підшлункової залози

The aim of the work: to evaluate the outcome of extended pancreatectomy in treatment of patients with locally advanced pancreatic cancer. Materials and Methods. In the period 2010–2018 we performed 618 resections in patients with pancreatic adenocarcinoma: distal pancreatectomy – in 139 (22.5 %), pancreaticoduodenectomy – in 462 (74.8 %) and total pancreatectomy – in 17 (2.7%) patients. Among patients there were 262 (42.4 %) women and 356 (57.6 %) men. Average age was (55.9±9.4) (from 27 to 87). Extended pancreatectomy was performed in 142 (23.0 %) patients: extended pancreaticoduodenectomy – in 79 (55.6 %), extended distal resections – in 52 (36.6 %), extended pancreatectomy – in 11 (7.8 %). Extended resections with resections of vein were performed in 91 (14.7 %) patients, with arterial resections – in 14 (2.3 %) patients. Results and Discussion. Postoperative complications occurred in 182 patients (38.2 %) in the standard resection group and in 63 (44.3 %) in the group with extended resections (χ2 = 1.26 p=0.26), without significant difference. Mortality was 2.4 %, 15 patients died: 6 (4.2 %) – after extended resections and 9 (1.9 %) – after standard pancreatectomy (χ2 = 1.3, p=0.25). Median survival and 5-year overall survival rate were reduced in patients having extended pancreatectomy compared with those undergoing a standard resection (15 months, 18 % and 25 months, 33 %; χ2= 2.83, p= 0.09, p>0,05, χ2 = 0.16, p=0,69). The present results suggest that morbidity, mortality, long term results after EP are comparable with standard pancreatectomy. Extended resections are possible and can increase the number of radically operated patients.Цель работы: оценить результаты выполнения расширенных резекций поджелудочной железы в лечении больных с местнораспространенной аденокарциномой поджелудочной железы. Материалы и методы. За период 2010–2018 гг. мы выполнили 618 радикальных резекций поджелудочной железы у пациентов с аденокарциномой поджелудочной железы. Среди больных мужчин было 356 (57,6 %), женщин – 262 (42,4 %), средний возраст составил 55.9±9.4 (от 27 до 87 лет). Дистальная резекция поджелудочной железы выполнена у 139 (22,5 %) больных, панкреатодуоденальная резекция – у 462 (74,8 %), тотальная панкреатэктомия – у 17 (2,7 %) больных. Расширенные резекции поджелудочной железы выполнены у 142 (23,0 %) больных: расширенные панкреатодуоденальные резекции – у 79 (55,6 %), расширенные дистальные резекции – у 52 (36,6 %), расширенные панкреатэктомии – у 11 (7,8 %). Расширенные резекции поджелудочной железы с резекцией венозних сосудов выполнены у 91 (14,7 %) больного, с резекцией артерий – у 14 (2,3 %) больных. Результаты исследований и их обсуждение. Осложнения наблюдались у 182 (38,2 %) больных при стандартных резекциях и у 63 (44,3 %) больных в группе с расширенными резекциями (χ2=1,26 p=0,26), достоверной разницы не было. Летальность составила 2,4 %, умерло 15 больных: 6 (4,2 %) – после расширенных резекций и 9 (1,9 %) – после стандартных резекций поджелудочной железы (χ2 = 1,3, p=0,25). Медиана выживаемости и 5-летняя общая выживаемость были недостоверно ниже у пациентов после расширенных панкреатодуоденальных резекций, чем после стандартных (15 месяцев и 18 % и 25 месяцев и 33 %, соответственно, χ2= 2,83, p= 0,09, p>0,05, χ2 = 0,16, p=0,69)). Летальность, уровень послеоперационных ослонений, отдаленные результаты лечения после расширенных резекций поджелудочной железы сопоставимы со стандартными резекциями. Расширенные резекции являются возможными и их выполнение может увеличить количество радикально прооперированных больных.Мета роботи: оцінити результати виконання розширених резекцій підшлункової залози у лікуванні хворих з місцеворозповсюдженою аденокарциномою підшлункової залози. Матеріали і методи. За період 2010–2018 рр. виконано 618 радикальних резекцій підшлункової залози у пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози. Серед хворих чоловіків було 356 (57,6 %), жінок – 262 (42,4 %), середній вік склав 55,9±9,4 (від 27 до 87 років). Дистальну резекцію підшлункової залози виконано у 139 (22,5 %) хворих, панкреатодуоденальну резекцію – у 462 (74,8 %), тотальну панкреатектомія – у 17 (2,7 %) хворих. Розширені резекції підшлункової залози виконано у 142 (23,0 %) хворих: розширені панкреатодуоденальні резекції – у 79 (55,6 %), розширені дистальні резекції – у 52 (36,6 %), розширені панкреатектомії – у 11 (7,8 %). Розширені резекції підшлункової залози з резекцією венозних судин виконано у 91 (14,7 %) хворого, з резекцією артерій – у 14 (2,3 %) хворих. Результати досліджень та їх обговорення. Ускладнення спостерігались у 182 пацієнтів (38,2 %) при стандартних резекціях та у 63 (44,3 %) хворих у групі з розширеними резекціями (χ2=1,26 p=0,26), достовірної різниці не було. Летальність склала 2,4 %, померло 15 пацієнтів: 6 (4,2 %) – після розширених резекцій та 9 (1,9 %) – після стандартних резекцій підшлункової залози достовірної різниці в рівні летальності не було (χ2 = 1,3, p=0,25). Медіана виживаності та 5-річна загальна виживаність були недостовірно нижче у пацієнтів після розширених панкреатодуоденальних резекцій, ніж після стандартних (15 місяців і 18 % та 25 місяців і 27 % відповідно (χ2= 2,83, p= 0,09, p>0,05, χ2 = 0,16, p=0,69)). Медіана виживаності була також недостовірно нижче у пацієнтів після розширених дистальних резекцій ПЗ, ніж після стандартних (30 місяців та 32 місяці, відповідно, χ2= 0,008, p= 0,9, p>0,05). Летальність, рівень післяопераційних ускладнень, віддалені результати лікування після розширених резекцій ПЗ зіставні із стандартними резекціями. Розширені резекції є можливими, і їх виконання може збільшити кількість радикально прооперованих хворих

Оцінка закваски спонтанного бродіння з вмістом базиліку в технології виробництва житньо-пшеничного хліба

The bakery industry is increasingly using technologies that improve the quality of finished products. Such technologies of bread production include technology with the use of natural leavens of spontaneous fermentation, which are made without the addition of various artificially created chemical ingredients. The aim of the work was to determine the influence of basil seeds on the activity of rye-wheat leaven in the technology of its renewal and to investigate the physicochemical, organoleptic characteristics of the dough during fermentation and the quality of bread. The research used generally accepted in the bakery industry methods of physical and chemical research of sourdough, dough and finished products. It was found that the introduction of basil seeds in the composition of spontaneous leaven in the amount of 1.5 to 3.0 % reduces the time of renewal of the leaven and accelerate the increase in acidity, which is the result of the development of its own microbiota. The expediency of adding basil seeds (up to 2.0 %) to the technology of spontaneous leaven production was established, as the time of ball emergence after the fifth stage of renewal was 8 minutes shorter compared to the control sample of leaven. The addition of basil accelerates the development and biochemical activity of the yeast microbiota, resulting in more enzymes of the reductase class. The dough is made with the addition of spontaneous fermentation leaven, which contains basil seeds ferment and ripen faster. In the evaluation of bread samples, the highest total score was obtained by samples № 2 and №3, which were made on spontaneous leaven with a content of 1.0 and 1.5 basil – the total number of points was 19.3 points, which is 0.5 points more than the control sample. Therefore, for the production of rye-wheat spontaneous leaven, it is advisable to add basil seeds to its composition to enhance biochemical and microbiological processes.У хлібопекарській промисловості усе частіше почали використовувати технології, які поліпшують якість готових продуктів. До таких технологій виробництва хліба належить технологія із застосуванням природних заквасок спонтанного бродіння, які виготовлені без додавання різних штучно створених хімічних інгредієнтів. Метою роботи було визначити вплив насіння базиліку на активність житньо-пшеничної закваски в технології її оновлення та дослідити фізико-хімічні, органолептичні показники тіста в процесі бродіння та якість хліба. У дослідженнях використовували загальноприйняті у хлібопекарському виробництві методики фізико-хімічних досліджень закваски, тіста і готових виробів. Виявлено, що введення насіння базиліку у склад спонтанних заквасок у кількості від 1,5 до 3,0 % дозволяє скоротити час оновлення закваски і пришвидшити наростання кислотності, яка є результатом розвитку власної мікробіоти. Встановлено доцільність додавання насіння базиліку (до 2,0 %) у технологію виробництва спонтанної закваски, оскільки час спливання кульки після п’ятої стадії оновлення був на 8 хв менший, порівняно з контрольним зразком закваски. Додавання базиліку прискорює розвиток і біохімічну активність мікробіоти закваски, внаслідок чого виробляється більше ферментів класу редуктаз. Тісто виготовлене з додаванням закваски спонтанного бродіння, яке у своєму складі містить насіння базиліку, швидше бродить і дозріває. За бального оцінювання зразків хліба найбільшу сумарну оцінку балів отримали зразки № 2 та № 3, які були виготовленні на спонтанній заквасці з вмістом 1,0 та 1,5 базиліку – загальна кількість балів становила 19,3 бала, що на 0,5 бала більше, ніж у контрольного зразка. Отже, для виготовлення житньо-пшеничної спонтанної закваски доцільно додавати у її склад насіння базиліку для посилення біохімічних і мікробіологічних процесів