Clinical-immunohistochemical characteristics of atypical endometrial hyperplasia in women of reproductive age.

The article presents the analysis of clinical-morphological and immunohistochemical features of endometrial hyperplasia. 60 patients of reproductive age with non-atypical endometrial hyperplasia (EH) were examined. The following morphological distribution of its different types was established: glandular – 56.6%, glandular-cystic – 40.0%, stromal and cystic-atrophic forms  – 1.7%, respectively. When carrying out immunohistochemical studies, the expression of CD-138, a modern reliable marker of the presence of an inflammatory process in endometrial tissue was determined. In the group with non-atypical glandular EH, signs of the inflammatory process in the endometrium were verified in 7 (20.59%) patients. In the group with signs of glandular-cystic change of EH – in 11 (45,83%) patients, as well as in the only patient with non-atypical stromal EH (100,0%). In almost one-third of patients with different morphological types of EH in 19 (31.7%) of 60 the presence of structural-morphological signs of chronic endometritis was revealed, which was manifested by signs of lymphoplasmacytic infiltration, indicating the presence of chronic inflammatory process. These data indicate the possible pathogenetic role of inflammation as one of the trigger factors for the hyperplastic transformation of endometrial structures, which allows to confirm the role of infectious factors in the occurrence of these processes in almost one third of patients with non-atypical ЕН. Thus, the conducted studies indicate that the development of EН is a process based on both the infectious factor and hormonal metabolic disorders, which dictates different personalized approaches to therapeutic tactics

Рентгенендоваскулярна оклюзія судин наднирника як метод профілактики ускладнень при лапароскопічній адреналектомії з приводу феохромоцитоми

Мета. Оцінити результати застосування рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин наднирника в лікуванні феохромоцитоми. Матеріали і методи. Проведено проспективне та ретроспективне дослідження результатів лікування 66 пацієнтів, яким виконали лапароскопічну адреналектомію (ЛА) з приводу феохромоцитоми за період з 2008 по 2018 р. Для порівняльного аналізу пацієнтів розподілили на дві групи: 1-ша група - 36 пацієнтів, яким за 24 год до ЛА виконували рентгенедоваскулярну селективну електрокоагуляційну оклюзію (РЕВСЕО) судин наднирника, 2-га група - 30 пацієнтів, яким виконали тільки ЛА. Проаналізовано середню тривалість оперативного втручання, об’єм крововтрати, гемодинамічні параметри, рівень метанефрину в сечі та ускладнення. Результати. За віком, статтю, локалізацією та розміром пухлини суттєвої різниці між обома групами хворих не було. Об’єм інтраопераційної крововтрати у пацієнтів 1-ї групи становив (50 ± 5,78) мл, 2-ї групи - (105,48 ± 84,41) мл (p < 0,00001). Під час госпіталізації середній рівень метанефрину в сечі у хворих 1-ї та 2-ї груп практично не відрізнялися - (1163,54 ± 931,5) мкг/24 год (153,0 - 4011,0 мкг/24 год) та (1097,69 ± 903,28) мкг/24 год (146,5 - 3350 мкг/24 год) відповідно (р=0,254), проте через 24 год після РЕВСЕО судин наднирників середній рівень метанефрину в сечі у пацієнтів 1-ї групи суттєво зменшився та становив (315,64 ± 111,51) мкг/24 год (108 - 614,51 мкг/24 год, р=0,00001). Тривалість оперативного втручання у хворих 1-ї та 2-ї груп була майже однаковою - відповідно (110,8 ± 44,88) та (113,3 ± 55,42) хв (p = 0,515). Гемодинамічну нестабільність спостерігали лише у 5 (16,7%) пацієнтів 2-ї групи. Ускладнення виникли у 4 (13,3%) пацієнтів 2-ї групи та у 1 (2,8%) пацієнті 1-ї групи. В обох групах жоден пацієнт не помер. Висновки. У порівнянні з ЛА мультидисциплінарний підхід є більш безпечним, швидким та ефективним у лікуванні пацієнтів з феохромоцитомою

Модель цирозу та печінкової енцефалопатії у щурів

Мета. Покращити моделювання цирозу печінки (ЦП), ускладненого печінковою енцефалопатією (ПЕ), у щурів та порівняти результати діагностики цих патологій на основі вироблення харчового умовного рефлексу, гістологічного аналізу тканини печінки та зсувнохвильової еластографії (ЗХЕ) цього органу. Матеріали і методи. Оцінка розвитку ПЕ проведена на моделі вироблення харчового умовного рефлексу в Т–подібному лабіринті. Для підтвердження розвитку ураження печінки оцінено гістологічний стан органу та виміряно його жорсткість в кПа методом ЗХЕ. Результати. За умов введення чотирихлористого вуглецю (CCl4) у щурів погіршуються когнітивні показники, порушується вироблення умовного рефлексу, щурі частіше помиляються, вибираючи шлях до харчового підкріплення. На основі даної методики можна судити про розвиток ПЕ у щурів. Ураження печінки підтверджене даними гістологічного аналізу та збільшенням жорсткості печінки, зафіксованим при ЗХЕ, більше ніж у 4 рази. У тварин констатовано розвиток фіброзу та цирозу печінки. Висновки. Покращено моделювання та діагностику ПЕ та ЦП у щурів. Підтверджена висока діагностична цінність ЗХЕ печінки. Метод є чутливим, що дає можливість замінити ним біопсію печінки

Cerebral neurotrophic factor as a predictor of the severity of hypertensive complications in pregnancy

Purpose of the study — determination of quantitative serum brain-derived neurotrophic factor as a possible predictor of the severity of preeclampsia and its complications.Цель исследования — определить количественное содержание мозгового нейротрофического фактора в сыворотке крови как возможного предиктора тяжести преэклампсии и ее осложнений

Changes in blood oxygenation indices in Covid-19 patients treated with surfactant-BL

The aim of the study – to study the effect of surfactant-BL preparation on the change of arterial blood oxygenation indices in patients with the confirmed diagnosis of Cochlea-19.Цель исследования – изучить влияние препарата Сурфактант-БЛ на изменение показателей оксигенации артериальной крови у больных с подтвержденным диагнозом Сovid-19

COVID-19 at War: The Joint Forces Operation in Ukraine

The ongoing pandemic disaster of coronavirus erupted with the first confirmed cases in Wuhan, China, in December 2019, caused by the severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV2) novel coronavirus, the disease referred to as coronavirus disease 2019, or COVID-19. The World Health Organization (WHO) confirmed the outbreak and determined it a global pandemic. The current pandemic has infected nearly 300 million people and killed over 3 million. The current COVID-19 pandemic is smashing every public health barrier, guardrail, and safety measure in underdeveloped and the most developed countries alike, with peaks and troughs across time. Greatly impacted are those regions experiencing conflict and war. Morbidity and mortality increase logarithmically for those communities at risk and that lack the ability to promote basic preventative measures. States around the globe struggle to unify responses, make gains on preparedness levels, identify and symptomatically treat positive cases, and labs across the globe frantically rollout various vaccines and effective surveillance and therapeutic mechanisms. The incidence and prevalence of COVID-19 may continue to increase globally as no unified disaster response is manifested and disinformation spreads. During this failure in response, virus variants are erupting at a dizzying pace. Ungoverned spaces where nonstate actors predominate and active war zones may become the next epicenter for COVID-19 fatality rates. As the incidence rates continue to rise, hospitals in North America and Europe exceed surge capacity, and immunity post infection struggles to be adequately described. The global threat in previously high-quality, robust infrastructure health-care systems in the most developed economies are failing the challenge posed by COVID-19; how will less-developed economies and those healthcare infrastructures that are destroyed by war and conflict fare until adequate vaccine penetrance in these communities or adequate treatment are established? Ukraine and other states in the Black Sea Region are under threat and are exposed to armed Russian aggression against territorial sovereignty daily. Ukraine, where Russia has been waging war since 2014, faces this specific dual threat: disaster response to violence and a deadly infectious disease. To best serve biosurveillance, aid in pandemic disaster response, and bolster health security in Europe, across the North Atlantic Treaty Alliance (NATO) and Black Sea regions, increased NATO integration, across Ukraine’s disaster response structures within the Ministries of Health, Defense, and Interior must be reinforced and expanded to mitigate the COVID-19 disaster

Теорія та практика менеджменту безпеки

У збірнику подано тези доповідей та виступів учасників Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої питанням теорії менеджменту безпеки, безпеки особистості, прикладним аспектам забезпечення соціальної, екологічної, економічної безпеки підприємств, питанням механізму забезпечення соціоекологоекономічної безпеки регіону, проблемам забезпечення національної безпеки

Характеристика мелатонінутворювальної функції епіфіза у пацієнтів з хронічною хворобою нирок у термінальній стадії

Series of studies have proved the relationship between functional state of pineal gland and renal excretory function. However, there are unresolved questions about the features of melatonin-forming function of pineal gland (MFF) in patients with chronic kidney disease (CKD) undergoing hemodialysis (HD), depending on cause of CKD, duration of the pathology and HD, and patients’ age. Objective — to investigate the MFF in patients with CKD stage 5D who are treated with HD. Materials and methods. The study involved 130 patients (50 % of men) with CKD 5D treated with HD. The average age is 54.5 ± 13.6 years. The average duration of HD therapy is 11.1 ± 3.5 years. Based on melatonin level, patients treated with HD were divided into two groups: I — with impaired MFF (n = 110) and II — with normal MFP (n = 20). Levels of creatinine, blood hemoglobin, albumin, total protein, total cho­­lesterol, triglycerides, uric acid, day and night salivary melatonin levels by enzyme-linked immunosorbent assay, and office blood pressure (BP) were determined for all patients. Results and discussion. Compared with patients of group II, patients of group I had a significantly lower level of melatonin in saliva during night and day (82.2 % and 41.9 %, respectively). Compared with patients of group II, patients with impaired MFFhad a higher body mass index (by 7 %) and waist circu­mference (by 10 %), a longer duration of HD treatment (by 32 %), higher systolic (by 15.2 %) and diastolic blood pressure (11 %) and lower albumin level (6 %), which was confirmed by correlation analysis. Elderly patients, compared with a group of patients of young and middle age, had lower levels of melatonin at night (by 38.3 % and 37.5 %, respectively). Conclusions. For patients with chronic kidney disease undergoing renal replacement therapy with hemodialysis, frequent impairment of the melatonin-forming function of the pineal gland (84.6 %) is inhe­rent and more pronounced at night. In the examined patients, melatonin-forming dysfunction is age-depen­dent in nature — the most pronounced decrease in melatonin synthesis, both during the day and mainly at night, is typical for older people. In patients with chronic kidney disease of stage 5D, impairment of melatonin-forming function of pineal gland is determined by the duration of hemodialysis, levels of systolic and diastolic blood pressure, body weight, hemoglobin level and the degree of disturbance of protein and purine metabolism.По результатам ряда исследований доказано наличие связи между функциональным состоянием эпифиза и выделительной функцией почек. Однако до сих пор не определены особенности мелатонин­образующей функции эпифиза (МФЭ) у пациентов с хронической болезнью почек (ХБП), которым проводят гемодиализ (ГД), в зависимости от причины ХБП, продолжительности патологии, длительности ГД, а также возраста пациентов. Цель работы — исследовать МФЭ у пациентов с ХБП 5 Д стадии, которым проводят ГД. Материалы и методы. Обследованы 130 (50 % мужчин) пациентов с ХБП 5 Д стадии, которым проводят ГД. Средний возраст больных составил (54,5 ± 13,6) года, средняя продолжительность ГД — (11,1 ± 3,5) года. В зависимости от концентрации мелатонина в слюне больных разделили на две группы. У всех обследованных определяли в крови содержание креатинина, гемоглобина, альбумина, общего белка, общего холестерина, триглицеридов, мочевой кислоты, дневную и ночную концентрацию мелатонина в слюне с помощью метода иммуноферментного анализа, а также измеряли уровень офисного артериального давления (АД). Результаты и обсуждение. У больных І группы в сравнении со II была достоверно более низкая концентрация мелатонина в слюне в ночное и дневное время (на 82,2 и на 41,9 % соответственно). По данным корреляционного анализа у больных І группы в сравнении со II были больше индекс массы тела (на 7 %), объем талии (на 10 %) и продолжительность проведения ГД (на 32 %), выше уровень систолического (САД, на 15,2 %) и диастолического (ДАД, на 11 %) АД и более низкая альбумин­емия (на 6 %). У больных пожилого возраста в сравнении с пациентами молодого и среднего возраста концентрация мелатонина была ниже в ночное время (на 38,3 и 37,5 % соответственно). Выводы. У пациентов с ХБП, которым проводят почечно-заместительную терапию путем ГД, зачастую нарушена МФЭ (84,6 %), более выраженная в ночное время. У обследованных мелатонинобразующая дисфункция имеет возрастзависимый характер: для пожилых людей характерно наиболее выраженное снижение синтеза мелатонина как днем, так и преимущественно ночью. У пациентов с ХБП 5 Д стадии нарушение МФЭ детерминируется продолжительностью ГД, уровнем САД и ДАД, массой тела, содержанием гемоглобина и степенью нарушения белкового и пуринового обмена.За результатами низки наукових досліджень доведено наявність зв’язку між функціональним станом епіфіза та видільною функцією нирок. Проте існують невирішені питання щодо особливостей мелатонін­­утворювальної функції епіфіза (МФЕ) у пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН), яким проводять гемодіаліз (ГД), залежно від причини ХХН, тривалості патології, терміну проведення ГД та віку пацієнтів. Мета роботи — дослідити МФЕ у пацієнтів з ХХН 5 Д стадії, яким проводять ГД. Матеріали та методи. Обстежено 130 пацієнтів (50 % чоловіків) із ХХН 5 Д стадії, яким проводили ГД. Середній вік хворих становив (54,5 ± 13,6) року, середня тривалість терапії ГД — (11,1 ± 3,5) року. Залежно від концентрації мелатоніну в слині хворих розділили на дві групи: І — з порушеною МФЕ (n = 110) і ІІ — з непорушеною МФЕ (n = 20). У всіх обстежених визначали в крові рівень креатиніну, гемоглобіну, альбуміну, загального білка, загального холестерину, тригліцеридів, сечової кислоти, денну та нічну концентрацію мелатоніну в слині з допомогою методу імуноферментного аналізу, а також вимірювали рівень офісного артеріального тиску (АТ). Результати та обговорення. У хворих І групи порівняно з ІІ була достовірно нижча концентрація мелатоніну в слині в нічний і денний час (на 82,2 і 41,9 % відповідно). За даними кореляційного аналізу у хворих І групи порівняно з ІІ були більші індекс маси тіла (на 7 %), об’єм талії (на 10 %), тривалість проведення ГД (на 32 %), вищий рівень систолічного (САТ, на 15,2 %) і діастолічного (ДАТ, на 11 %) АТ та нижча альбумінемія (на 6 %). У хворих похилого віку порівняно з пацієнтами молодого та середнього віку концентрація мелатоніну була нижчою в нічний час (на 38,3 і 37,5 % відповідно). Висновки. У пацієнтів з ХХН, яким проводять нирково-замісну терапію шляхом ГД, здебільшого порушена МФЕ (84,6 %), більш виражена в нічний час. У обстежених мелатонінутворювальна дисфункція має вікзалежний характер: для осіб похилого віку характерне найбільш виражене зниження синтезу мелатоніну як вдень, так і переважно вночі. У пацієнтів з ХХН 5 Д стадії порушення МФЕ детермінується тривалістю ГД, рівнем САТ і ДАТ, масою тіла, вмістом гемоглобіну та ступенем порушення білкового і пуринового обміну