A New Saurolophine Dinosaur from the Latest Cretaceous of Far Eastern Russia

Background: Four main dinosaur sites have been investigated in latest Cretaceous deposits from the Amur/Heilongjiang Region: Jiayin and Wulaga in China (Yuliangze Formation), Blagoveschensk and Kundur in Russia (Udurchukan Formation). More than 90% of the bones discovered in these localities belong to hollow-crested lambeosaurine saurolophids, but flat-headed saurolophines are also represented: Kerberosaurus manakini at Blagoveschensk and Wulagasaurus dongi at Wulaga. Methodology/Principal Findings: Herein we describe a new saurolophine dinosaur, Kundurosaurus nagornyi gen. et sp. nov. from the Udurchukan Formation (Maastrichtian) of Kundur, represented by disarticulated cranial and postcranial material. This new taxon is diagnosed by four autapomorphies. Conclusions/Significance: A phylogenetic analysis of saurolophines indicates that Kundurosaurus nagornyi is nested within a rather robust clade including Edmontosaurus spp. Saurolophus spp. and Prosaurolophus maximus, possibly as a sister-taxon for Kerberosaurus manakini also from the Udurchukan Formation of Far Eastern Russia. The high diversity and mosaic distribution of Maastrichtian hadrosaurid faunas in the Amur-Heilongjiang region are the result of a complex palaeogeographical history and imply that many independent hadrosaurid lineages dispersed without any problem between western America and eastern Asia at the end of the Cretaceous. © 2012 Godefroit et al.SCOPUS: ar.jinfo:eu-repo/semantics/publishe

USAGE OF RHYTHM IN PSYCHOCORRECTIVE DEVELOPMENT OF YOUNGER SCHOOLCHILDREN WITH DEVELOPMENTAL DELAY IN THE CONTEXT OF INCLUSIVE EDUCATION

Introduction: the article deals with one of psychocorrective work direction with younger schoolchildren who have developmental delay and inclusively taught at comprehensive schools. Because of psychological and pedagogical features these children are in the majority of pupils who don’t cope with traditional school curriculum requirements. For systematic and successful education any child needs potential neurobiological readiness of brain systems and subsystems that provides the development of higher mental functions necessary for schooling. The results of neuropsychological investigations demonstrate that children with developmental delay are characterized by partiality of brain systems damage with failing of separate cortical and subcortical functions and larger integrity of higher regulatory processes. The most vulnerable subcortical brain system of physically disabled children is thalamo-hypothalamic complex. Its dysfunction appears both in neurological symptoms (neurometabolic endocrine syndrome, thermoregulatory and vegetovascular dysfunction, carbohydrate metabolism disorder) and psychological problems (developmental delay, absence of orientation to adult speaking as a behavior regulator, retardation in eye-mindedness and visual active thinking formation). It is recognized that hypothalamic structures mature rhythmically. Rhythmical stimulus, coming from environment are very important for them. Understanding the laws of brain process formation we can help develop child’s brain, using external rhythms in the psychocorrective support program for younger schoolchildren with developmental delay. The method of rhythms can be used in motor sphere correction of younger schoolchildren with developmental delay. Within the context of our investigation rhythm, using in folklore is considered as a condition of motor functions development of younger schoolchildren with developmental delay. Motor correction creates a necessary basis for normal higher mental functions operation, increases total power of verbal and nonverbal thinking processes, contributes to overcoming of behavior stereotypes, produces a base for motor providing of speech and language mechanism, form skills to control own behavior, assists in coping with muscle and body tension. In such a way motor correction creates a prerequisite for full psychical processes participating in reading, writing and mathematics acquisition. Results: the article deals with the results of investigation of motor functions of younger schoolchildren with developmental delay that inclusively taught at comprehensive schools. The supplied results are before and after psychocorrective work with the using of rhythm. The measurements for result comparison are kinesthetic and dynamic praxis investigation, reciprocal movements coordination. Diagnostic tasks combined traditional psychological techniques and neuropsychological tests. After sets of samples an own system of scoring was given. Each system took into account character, degree of severity and amount of introduced mistakes. Ball scoring was determined at the base of a scale: three balls – high level of samples making (motions are carrying out correctly, fast, clear), two balls – middle level (motions are carrying out correctly, consequentially, but reaction is delayed, specularity is existed), one ball – low level (needed hands position is choosing on the basis of samples, movements are very slow, specularity, echopraxia and perseveration are existed). As a result of investigation it was found that before psychocorrective work an average ball of all samples of motion block carrying out by schoolchildren with developmental delay was 1,41 point. While examining the position of reciprocal movements coordination (slow rate, disrupted evenness, modeling of both hands) very low characteristics (1,28 point) were found. After the corrective education an average ball of all samples of motion block carrying out by schoolchildren with developmental delay was 2,33. Discussion and Conclusions: the article deals with the structure of psychocorrective work on the development of motion sphere of younger schoolchildren with developmental delay. It includes numerous motion exercises on the development of general and articulate movements, finger exercises, exercises with eponymous and heteronymous cooperation of hands, legs, eye and tong. All the exercises contribute greatly to the reciprocal coordination formation. Every exercise is carried out under the clear rhythm of folklore texts. Folklore texts kept external rhythm to constantly repeated children motions and contributed to the general rhythm of brain structure. Poetical material with clear rhythmical structure had good influence on the children’s feeling. It generated poignant interest and positive emotions, didn’t stress during plural repetition, formed motivation for lessons, decreased emotional tension, contributed to the general activity. Rhythm and switching permitted children to learn how to simultaneously listen, remember and perform motions. These skills were successfully used by children during educational activity, when it was necessary to perform some actions simultaneously, for example, to write, to reflect rules, to remember sentences and etc. So rhythm of motions contributes to the development of subcortical structures of children’s brain, help adapt younger schoolchildren to the learning environment according to the curriculum

The Ratio of Personal and Reactive Anxiety in the Psychological Status of Stuttering Patients

Introduction. The article is devoted to the problem of studying the psychological characteristics of patients with stuttering. A theoretical review of classical and modern approaches to the study of the personality of stammerers and their social and communication skills is presented. The results of an experimental study determining the relationship between social and communicative abilities and indicators of personal and reactive anxiety of stuttering patients are presented. The significance of the results obtained for building and implementing the work of an interdisciplinary team of specialists is determined.Materials and Methods. The following methods were used when writing the article: theoretical analysis of domestic and foreign literature sources; generalization and systematization of the results of studying the personal sphere of stuttering patients; experimental methods for studying the socio-communicative and psychological characteristics of patients with stuttering; methods of statistical processing of experimental data.Results. A variety of approaches to the study of personal characteristics of persons with stuttering is considered. In the course of studying the literature sources, the relationship between the state of the emotional and personal sphere and the communicative and speech capabilities of patients with stuttering was revealed, which was later confirmed when analyzing the results of the empirical part of the study. Data analysis showed that the level of social anxiety and fear of negative evaluation (the severity of social phobia) in patients with stuttering is several times higher than normal and correlates with the rigidity of fixation on a speech defect. The study revealed invariant and variable components in the structure of social and communicative maladaptation of patients with stuttering. Among the invariant components, we attributed the presence of high social anxiety (social distress, avoidance, and fear of negative evaluation) in combination with a maladaptive system of social attitudes characteristic of most stutterers. Variable components include individual characteristics of situational anxiety and socio-psychological characteristics of difficult communication, which are personalized.Discussion and Conclusions. The conducted study allowed to conclude that the difficulties and peculiarities of socio-communicative functioning of patients with stuttering need to determine the design of hierarchically structured pedagogical model of speech therapy effects that take into account the fixed and variable components in the structure of socio-communicative maladjustment and differentiate rehabilitative effect in the context of algorithmizing and personalized approach to speech therapy

Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент у породіль із гіперпролактинемією в анамнезі

 Hyperprolactinemia (HP) is a persistent increase in serum prolactin levels, the most typical manifestation of which is a dysfunction of the reproductive system. Pregnant women with HP have a high incidence of perinatal complications; thus, the threat of self-abortion in these women is more than 48.4 %, and in 16.1 % of pregnant women it ends in premature birth. These patients often develop placental abnormalities that lead to fetal distress during pregnancy and childbirth.The aim: to investigate the morphological and immunohistochemical changes in the placental barrier, taking into account the expression of prolactin in postpartum women with a history of hyperprolactininemia.Materials and methods. In 30 puerperas with a history of endocrine infertility associated with hyperprolactinemia (group 1) and in 27 healthy puerperas without hyperprolactinemia and infertility (control group 2), the morphological features of the placentas were studied in the gestational period of 39–40 weeks using organometric, macroscopic, histological and immunohistochemical (IHC) methods.IHC studies were carried out on serial paraffin sections in accordance with standard protocols using monoclonal antibodies to prolactin (Rabbit a-Нu Prolactin Monoclonal Antibody (Clone EP 193) master diagnostica (Spain) and detection system Thermo scientific (USA).Results. The placenta weight of women in labor with hyperprolactinemia did not differ significantly from the weight of the placenta of women in labor without hyperprolactinemia. In 22 (73.3 %) postpartum women with hyperprolactinemia in the placenta, paracentral attachment of the umbilical cord took place, in 4 (13.3 %) patients malformation of the umbilical cord vessels was detected, in 7 (23.3 %) postpartum women significant stenosis and closure of the arterial lumen vessels of the umbilical cord were found. Histological examination of women in labor with hyperprolactinemia identified focal thickening of the decidua with the presence of significant fibrinoid masses (n = 18, 60 %), microbleeds and thinning of the decidua (n = 8, 26.6 % of women in labor). A number of observations revealed the presence of maternal internal infarctions with perivillous fibrin deposition, in 12 (40 %) postpartum women, the presence of fibrinoid-embedded villi with the replacement of the villus epithelium with fibrinoid masses was noted, in 15 (50 %) women fibrosis and collagenization of the stem and middle chorionic villi, fibrosis of small villi and avascular small villi was observed in 12 (40 %) postpartum women. In some observations, a decrease in the number of syncytial nodes and syncytiocapillary membranes was noted in the terminal villi. IHC study of the placenta of postpartum women with hyperprolactinemia in the gestational period of 39–40 weeks revealed multiple foci of decidual cells with overexpression of prolactin in the cytoplasm.Conclusions. Morphological changes in the placenta of postpartum women with hyperprolactinemia in anamnesis differ from changes in the placenta of women without hyperprolactinemia by the presence of focal vascular changes in the decidual membrane with its partial detachment and internal infarctions in the maternal part of the placenta, as well as by the presence of signs of partial perfusion disorders of the fetal foci placenta.In the placenta of women with hyperprolactinemia, immunohistochemical study revealed a long-term focal significant cytoplasmic expression of prolactin in the cells of the decidual membrane, which indicates disorders of prolactin synthesis in the body and discoordination in the work of the endocrine system of women. Гиперпролактинемия (ГП) – стойкое увеличение уровня пролактина в сыворотке крови, наиболее характерным проявлением которого является нарушение функции репродуктивной системы. Беременные с ГП имеют большой процент перинатальных осложнений: угрозу прерывания беременности установили у 48,4 % женщин, у 16,1 % – преждевременные роды. У этих пациенток часто развивается плацентарная патология, которая приводит к дистрессу плода во время беременности и родов.Цель работы – исследовать морфологические и иммуногистохимические изменения в плацентарном барьере с учетом экспрессии пролактина у родильниц с гиперпролактиниемией в анамнезе.Материалы и методы. У 30 родильниц с бесплодием эндокринного генеза в анамнезе, связанным з гиперпролактинемией (1 группа), и у 27 здоровых родильниц без гиперпролактинемии и бесплодия (2 группа, контроля) исследованы морфологические особенности плацент в гестационном сроке 39–40 недель органометрическим, макроскопическим, гистологическим и иммуногистохимическим (ИГХ) методами. ИГХ-исследования выполнены на серийных парафиновых срезах в соответствии со стандартными протоколами, с использованием моноклональных антител к пролактину (Rabbit a-Нu Prolactin Monoclonal Antibody (Clone EP 193) master diagnostica, Spain) и систем детекции Thermo scientific (USA).Результаты. Масса плаценты рожениц с гиперпролактинемией достоверно не отличалась от массы плаценты рожениц без гиперпролактинемии. У 22 (73,3 %) родильниц с гиперпролактинемией в плаценте отмечено парацентральное прикрепление пупочного канатика, у 4 (13,3 %) женщин установлена мальформация сосудов пуповины, у 7 (23,3 %) – значительный стеноз и закрытие просвета артериальных сосудов пуповины. При гистологическом исследовании у рожениц с гиперпролактинемией определили очаговые утолщения децидуальной оболочки с наличием в ней значительных фибриноидных масс (n = 18, 60 %), микрокровоизлияния и истончение децидуальной оболочки (n = 8, 26,6 %). В ряде наблюдений установлено наличие материнских внутренних инфарктов з перивиллёзным отложением фибрина, у 12 (40 %) родильниц обнаружены замурованные фибриноидом ворсины с заменой эпителия ворсин фибриноидными массами, у 15 (50 %) – фиброз и коллагенизация стволовых и средних хориальных ворсин, у 12 (40 %) – фиброз мелких ворсин, а также аваскулярные мелкие ворсины. У части наблюдений в терминальных ворсинах отмечено уменьшение количества синцитиальных узлов и синцитиокапиллярных мембран. При ИГХ-исследовании в плаценте родильниц с гиперпролактинемией в гестационном сроке 39–40 недель наблюдали множественные очаги децидуальных клеток с гиперэкспрессией пролактина в цитоплазме.Выводы. Морфологические изменения в плаценте родильниц с гиперпролактинемией в анамнезе отличаются от изменений в плаценте родильниц без гиперпролактинемии наличием фокальных сосудистых изменений в децидуальной оболочке с её частичной отслойкой, внутренних инфарктов в материнской части плаценты, а также наличием признаков частичных нарушений перфузии хориальных ворсин и очагов аваскулярных ворсин в плодовой части плаценты. В плаценте родильниц с гиперпролактинемией имунногистохимически обнаружена длительная очаговая интенсивная цитоплазматическая экспрессия пролактина в клетках децидуальной оболочки, что указывает на расстройства синтеза пролактина в организме и дискоординацию в роботе эндокринной системы. Гіперпролактинемія (ГП) – стійке підвищення рівня пролактину в сироватці крові, найхарактернішим проявом якого є погіршення функції репродуктивної системи. Вагітні з ГП мають чималий відсоток перинатальних ускладнень: загрозу переривання вагітності визначили у 48,4 % пацієнток, у 16,1 % – передчасні пологи. У цих пацієнток часто розвивається плацентарна патологія, що призводить до дистресу плода під час вагітності та в пологах.Мета роботи – дослідити морфологічні й імуногістохімічні зміни у тканинах плацентарного бар’єра, враховуючи експресію пролактину в породіль із гіперпролактинемією в анамнезі.Матеріали та методи. У 30 породіль із безпліддям ендокринного ґенезу в анамнезі, що пов’язане з гіперпролактинемією (1 група), та у 27 здорових породіль без гіперпролактинемії, які не мали безпліддя (2 група, контролю), дослідили морфологічні особливості плацент у гестаційному терміні 39–40 тижнів органометричними, макроскопічними, гістологічними й імуногістохімічними (ІГХ) методами. ІГХ-дослідження виконали в серійних парафінових зрізах відповідно до стандартних протоколів, застосовуючи моноклональні антитіла до пролактину (Rabbit a-Нu Prolactin Monoclonal Antibody (Clone EP 193) master diagnosticа, Spain) і систему детекції Thermo scientific (USA).Результати. Маса плаценти породіль із гіперпролактинемією вірогідно не відрізнялася від маси плаценти породіль без гіперпролактинемії. У 22 (73,3 %) породіль із гіперпролактинемією у плаценті виявили парацентральне прикріплення пуповинного канатика, у 4 (13,3 %) жінок – мальформацію судин пуповини, у 7 (23,3 %) – значущий стеноз і закриття просвіту артеріальних судин пуповини. Під час гістологічного дослідження в породіль із гіперпролактинемією визначили вогнищеві потовщення децидуальної оболонки з наявністю в ній фібриноїдних мас (n = 18, 60 %), мікровиливи та витончення децидуальної оболонки (n = 8, 26,6 %). У низці спостережень встановили наявність материнських внутрішніх інфарктів із перивілозним відкладанням фібрину, в 12 (40 %) породіль наявні замуровані фібриноїдом ворсини з заміною епітелію ворсин фібриноїдними масами, у 15 (50 %) жінок – фіброз і колагенізація стовбурових і середніх хоріальних ворсин, у 12 (40 %) породіль – фіброз дрібних ворсин, а також аваскулярні дрібні ворсини. У частині спостережень у термінальних ворсинах спостерігали зменшення кількості синцитіальних вузлів і синцитіокапілярних мембран. Під час ІГХ-дослідження в плаценті породіль із гіперпролактинемією в гестаційному терміні 39–40 тижнів виявили численні вогнища децидуальних клітин із гіперекспресією пролактину в цитоплазмі.Висновки. Морфологічні зміни у плаценті породіль із гіперпролактинемією в анамнезі відрізняються від змін у плаценті породіль без гіперпролактинемії наявністю фокальних судинних змін у децидуальній оболонці з її частковим відшаруванням, внутрішніх інфарктів у материнській частині плаценти, а також наявністю ознак часткових порушень перфузії хоріальних ворсин і вогнищ аваскулярних ворсин у плодовій частині плаценти. У плаценті породіль із гіперпролактинемією імуногістохімічно виявлена тривала вогнищева інтенсивна цитоплазматична експресія пролактину у клітинах децидуальної оболонки, що вказує на розлади синтезу пролактину в організмі та дискоординацію в роботі ендокринної системи

Estimation of the Adaptive Potential of Cardiovascular System of I Year Students

The article determines the state of the adaptive potential of the cardiovascular system and health status of student youth. It was established, that there is observed the general regularity of the increase of cardiovascular diseases, worsening of functional reserves of the organism, decrease of the physical preparation level. It was noted, that according to WHO data, the absence of physical activity is considered today as the forth main risk factor as to the mortality level throughout the world. It is indicated, that up to 90 % of pupils and students have deviations in health status, 30–50 % of them – unsatisfactory physical preparation.There is studied the adaptive potential of the cardiovascular system of students of 1 year at the beginning and at the end of the academic year. There was established the high dependence of the adaptive potential of the cardiovascular system on the systolic arterial pressure (r=0,77). The essential dependence of the adaptive potential of the cardiovascular system on the diastolic arterial pressure (r=0,69) and heart rate is traced (r=0,40). The changes of the adaptive potential of the cardiovascular system are studied. The number of persons with the satisfactory adaptation level increased from 58,75 % to 86,25 %. The number of female students with the observed strain of adaptation mechanisms at the end of the academic year became 13,75 % compared with 17,5 % at the beginning of the academic year. Male students with the unsatisfactory adaptation and adaptation disturbance were not observed for the end of the academic compared with its beginning (13,75 % and 10 % respectively). The practical recommendations as to independent activities were given: 50–60 minutes, 3–5 times a week must be devoted to walking, running, slaps on a skipping rope, bicycling, movable games (football, basketball, tennis, volleyball, badminton), movement with a rhythmic music, aerobic

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЛАЦЕНТ У РОДІЛЬ З ЕНДОКРИННОЮ НЕПЛІДНІСТЮ В АНАМНЕЗІ

Objective — to conduct a morphological and morphometric analysis of the placental villous and chorionic structures in parturient women with the history of endocrine infertility, which is important for clarifying the pathogenetic mechanisms of placental dysfunction development.Materials and methods. The study comprised the parturient women (n=34) with the history of endocrine infertility, which was provided with medical assistance during the period of 2015-2016 on the basis of the Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of NAMS of Ukraine. The research of placental structural and functional features included organometric, macroscopic, general histological methods. In total 34 placentas were investigated, 28 of which with hyperandrogenism were included in the 1st group; 6 placentas with hyperprolactinemia formed the 2nd group, and the 3rd (control) group was comprised of 10 placentas of parturient women who became pregnant naturally. The obtained morphological data compared with the control group indicated the placental dysfunction in parturient women of the 1st and 2nd groups.Results. The critical impaired circulation was detected in the villi of all calibres of syncytiotrophoblast in both groups under investigation (the 1st and 2nd ones). In the 1st group, the changes were diffusive in all structures of both the maternal and the fetal surfaces. The most pronounced changes were observed in the placenta with a reduced mass: an increased number of infarctions, fibrosis of the villous chorion, and circulatory disturbances. In the 2nd group, the pathological changes prevailed in the decidual membrane: destructive changes, apoptosis and necrosis in structural cells and stroma of the decidual membrane. In the chorionic villi of the 2nd group, especially in the terminal ones, there was an increase in stromal fibrosis up to 90%.Conclusions. Based on the performed morphological and morphometric placental analysis in the parturient women with hyperandrogenism and hyperprolactinemia before pregnancy, the important features of the development of placental dysfunction were revealed. The latter is known to be the main cause of antenatal developmental disturbances and fetal distress. It is interesting to know that in women with the history of endocrine infertility, the pathological changes in the placental villous and chorionic structures play a leading role in disturbing the endocrine function of placenta, in particular, in chorionic gonadotrophin, placental lactogen, etc. synthesis.Цель — провести морфологический и морфометрических анализ ворсинчатых и хориальных структур плацент у женщин с эндокринным бесплодием в анамнезе, что является важным для уточнения патогенетических механизмов развития плацентарной дисфункции.Пациенты и методы. В исследовании приняли участие роженицы (n=34) с эндокринным бесплодием в анамнезе, которым оказывалась помощь в 2015–2016 гг. на базе ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины». Изучение структурно-функциональных особенностей плаценты включало органометрический, макроскопический, общегистологический методы. Для решения поставленных в работе задач проводилось исследование 34 плацент рожениц с эндокринным бесплодием в анамнезе, из них 28 плацент с гиперандрогенией составили 1-ю группу; 6 плацент с гиперпролактинемией — 2-ю; 10 плацент женщин, которые забеременели самостоятельно, — 3-ю (контрольную) группу. По сравнению с контрольной группой полученные морфологические данные свидетельствуют о наличии плацентарной дисфункции у женщин 1-й и 2-й групп.Результаты. Так, значительные нарушения кровообращения выявлялись в ворсинках всех калибров синцитиотрофобласта в обеих основных группах (1-й и 2-й). В 1-й группе изменения носили диффузный характер во всех структурах как материнской, так и плодовой поверхности. Наибольшие изменения наблюдались в плацентах с уменьшенной массой: увеличение количества инфарктов, фиброз ворсинчатого хориона и расстройства кровообращения. Во 2-й группе отмечалась локализация патологических изменений больше в децидуальной оболочке: деструктивные изменения, апоптоз и некроз в структурных клетках и строме децидуальной оболочки. В ворсинах хориона 2-й группы, особенно в терминальных, наблюдалось увеличение фиброза стромы до 90%.Выводы. На основании проведенного морфологического и морфометрического анализа плацент женщин, имевших гиперандрогению и гиперпролактиемию до беременности, выявлены характерные особенности развития плацентарной дисфункции. Последняя является, как известно, основной причиной антенатальных нарушений развития и дистресса плода. Важно то, что у женщин с эндокринным бесплодием в анамнезе патологические изменения в ворсинчатых и хориальных структурах играют ведущую роль в нарушении эндокринной функции плаценты, а именно, продукции синтеза хорионического гонадотропина, плацентарного лактогена и др.Мета — провести морфологічний та морфометричний аналіз ворсинчастих і хоріальних структур плацент у жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі, що є важливим для уточнення патогенетичних механізмів розвитку плацентарної дисфункції.Пацієнти та методи. У дослідженні взяли участь роділлі (n=34) з ендокринною неплідністю в анамнезі, яким надавалась допомога у 2015–2016 рр. на базі ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України». Вивчення структурно-фунціональних особливостей плаценти включало органометричний, макроскопічний, загальногістологічний методи. Для вирішення поставлених у роботі завдань проводилося дослідження 34 плацент роділь з ендокринною неплідністю в анамнезі, із них 28 плацент із гіперандрогенією становили 1-шу групу; 6 плацент із гіперпролактинемією — 2-гу; 10 плацент жінок, які завагітніли самостійно, — 3-тю (контрольну) групу. Порівняно з контрольною групою отримані морфологічні дані свідчать про наявність плацентарної дисфункції в жінок 1-ї та 2-ї груп.Результати. Значні порушення кровообігу виявлялися у ворсинках усіх калібрів синцитіотрофобласту в обох основних групах (1-й та 2-й). У 1-й групі зміни носили дифузний характер в усіх структурах як материнської, так і плодової поверхні. Найбільші зміни спостерігалися в плацентах зі зменшеною масою: збільшення кількості інфарктів, фіброз ворсинчастого хоріону та розлади кровообігу. У 2-й групі відмічалася локалізація патологічних змін більше в децидуальній оболонці: деструктивні зміни, апоптоз та некроз у структурних клітинах і стромі децидуальної оболонки. У ворсинах хоріону 2-ї групи, особливо в термінальних, спостерігалося збільшення фіброзу строми до 90%.Висновки. На підставі проведеного морфологічного та морфометричного аналізу плацент роділь із гіперандрогенією та гіперпролактинемією до вагітності виявлено важливі особливості розвитку плацентарної дисфункції. Остання, як відомо, є основною причиною антенатальних порушень розвитку та дистресу плода. Цікаво те, що в жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі патологічні зміни у ворсинчастих і хоріальних структурах відграють провідну роль у порушенні ендокринної функції плаценти, зокрема, продукції синтезу хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену та ін

Прогностична роль клінічних даних і молекулярно-біологічних тканинних маркерів при великофракційному передопераційному опроміненні раку гортані

Cancer of the larynx ranks 10th among men in the general structure of Ukraine. The problem of the treatment of this disease is far from being solved. Alternative methods of treatment and prognosis are being searched for. We used large-fractional preoperative irradiation of cancer of the larynx, studied the main clinical features and tumor markers indicators which can be used for prediction and feasibility selection of a method of treatment.Рак гортани занимает 10-ое место среди мужчин в общей структуре Украины. Проблема лечения этой патологии далека от разрешения. Проводится поиск альтернативных методов лечения и прогноза заболевания. Нами применено крупнофракционное предоперационное облучение рака гортани, изучены основные клинические проявления и онкомаркеры, показатели которых могут использоваться для прогноза и выбора целесообразности того или иного метода лечения.Рак гортані посідає 10-те місце серед чоловіків у загальній структурі України. Проблема лікування цієї патології далека від вирішення. Проводиться пошук альтернативних методів лікування і прогнозу захворювання. Нами застосовано великофракційне передопераційне опромінення раку гортані, вивчено основні клінічні прояви, онкомаркери, показники якихможуть використовуватися для прогнозу та вибору доцільності того чи іншого методу лікування