Порівняльний аналіз динаміки готівкових виплат родин на медичне та фармацевтичне обслуговування від загальних витрат на охорону здоров’я в Україні, Азербайджані, Вірменії, Грузії

Aim. To conduct a comparative analysis of the dynamics of changes in cash expenditures (%) of families associated with medical and pharmaceutical services among the total health expenditures inUkraine,Azerbaijan,Armenia andGeorgia.Materials and methods. The studies used data from the World Health Organization and its European Regional Office for a group of the reference countries (Ukraine,Azerbaijan,Armenia,Georgia). Both general theoretical (historical, analytical-comparative, systemic, logical, hypothetical-deductive) and applied methods applied in organizational and economic research in pharmacy were used.Results. It was found that the average value of the household cash expenditures (%) among the total health expenditures for the group of reference countries was equal to:Azerbaijan – 66.94 %;Armenia – 61.59 %;Georgia – 73.74 %;Ukraine – 39.24 %. It was proven that the positive, from the socio-economic point of view, dynamics of a decrease in the indicators studied was observed inArmenia andGeorgia (kaver.value = 0.99 and kaver.value = 0.98, respectively). In 2014, compared to the base (1995) data, the growth of indicators analyzed in Azerbaijan amounted to + 8.6 %, in Armenia –19.8 %, in Georgia –38.2 %, and in Ukraine +88, 6 % The most pronounced positive changes in the dynamics of indicators studied were observed in Georgia, and negative ones in Ukraine. For example, inUkraine there was an increase in data from 24.5 % (1995) to 46.2 % (2014). InArmenia andAzerbaijan, the dynamics of the indicators analyzed were characterized by the complex (zigzag) nature of the changes in the retrospective of years.Conclusions. According to the research, it can be argued that among the group of the reference countries onlyGeorgia has shown positive trends in strengthening the role of the state or other public institutions in financially supporting the process of providing medical and pharmaceutical services to the country’s population.Цель: сравнительный анализ динамики изменений наличных расходов (%) семей, связанных с медицинским и фармацевтическим обслуживанием от общих расходов на здравоохранение в Украине, Азербайджане, Армении и Грузии.Материалы и методы: данные ВОЗ и ее Европейского регионального бюро по группе референтных стран (Украина, Азербайджан, Армения, Грузия); использовались общетеоретические (исторический, аналитико-сравнительный, системный, логический, гипотетико-дедуктивный) и прикладные методы, которые применяются в организационно-экономических исследованиях в фармации.Результаты исследования. Установлено среднее значение наличных расходов семей (%) от общих расходов на здравоохранение по группе референтных стран: Азербайджан – 66,94 %; Армения – 61,59 %; Грузия – 73,74 %; Украина – 39,24 %. Доказано, что положительная с социально-экономической точки зрения динамика снижения исследуемых показателей наблюдалась в Армении и Грузии (kсред. = 0,99 и kсред. = 0,98 соответственно). В 2014 г., по сравнению с данными базового (1995 г.), прирост анализируемых показателей в Азербайджане составил +8,6 %, в Армении –19,8 %, в Грузии –38,2 %, а в Украине +88,6 %. Наиболее выраженные положительные сдвиги в динамике исследуемых показателей наблюдаются в Грузии, а негативные – в Украине. Так, в Украине имело место увеличение данных с 24,5 % (1995 г.) до 46,2 % (2014 г.). В Армении и Азербайджане динамика анализируемых показателей характеризовалась сложным (зигзагообразным) характером изменений в ретроспективе лет.Выводы. По данным исследований можно утверждать, что среди группы референтных стран только Грузия продемонстрировала положительные тенденции к усилению роли государства или других общественных институтов в финансовом обеспечении процесса оказания медицинских и фармацевтических услуг населению страны.Мета: порівняльний аналіз динаміки змін готівкових витрат (%) родин, що пов’язані з медичним та фармацевтичним обслуговуванням від загальних витрат на охорону здоров’я в Україні, Азербайджані, Вірменії та Грузії.Матеріали і методи: дані ВООЗ та її Європейського регіонального бюро за групою референтних країн (Україна, Азербайджан, Вірменія, Грузія); використано загальнотеоретичні (історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, гіпотетико-дедуктивний) й прикладні методи, які застосовуються в організаційно-економічних дослідженнях у фармації.Результати дослідження. Установлено середнє значення готівкових витрат родин (%) від загальних витрат на охорону здоров’я за групою референтних країн: Азербайджан – 66,94 %; Вірменія – 61,59 %; Грузія – 73,74 %; Україна – 39,24 %. Доведено, що позитивна із соціально-економічного погляду динаміка зниження показників, які досліджувалися, спостерігалась у Вірменії та Грузії (kсеред. = 0,99 і kсеред. = 0,98 відповідно). У 2014 р., порівняно з даними базового (1995 р.), приріст показників, що аналізувалися, в Азербайджані дорівнював +8,6 %, у Вірменії –19,8 %, у Грузії –38,2 %, а в Україні +88,6 %. Найбільш виражені позитивні зрушення у динаміці показників, що досліджувалися, спостерігаються в Грузії, а негативні – в Україні. Так, в Україні мало місце збільшення даних із 24,5 % (1995 р.) до 46,2 % (2014 р.). У Вірменії та Азербайджані динаміка показників, що аналізувалися, характеризувалася складним (зигзагоподібним) характером змін у ретроспективі років.Висновки. За даними досліджень можна стверджувати, що серед групи референтних країн лише Грузія продемонструвала позитивні тенденції до посилення ролі держави або інших громадських інституцій у фінансовому забезпеченні процесу надання медичних і фармацевтичних послуг населенню країни

The minimal compound-complex sentence hierarchy

This article deals with the problem of the study of the subsystem of such type of the Multiple Compound-Complex Sentence as a minimal compound-complex sentence. The authors analyze the formal structure of the multiple compoundcomplex sentences and try to build up the structural models hierarchy of Minimal Compound-Complex SentenceyesBelgorod State Universit

Дослідження епідеміології деменції та хвороби Альцгеймера в Україні

Against the background of systematic aging of the population and increase in life expectancy the problems of the spread of all forms of dementia, including Alzheimer’s disease, are becoming increasingly important. Аim. To study epidemiology of dementia and Alzheimer’s disease in Ukraine. Materials and methods. Data from the Center for Mental Health and Monitoring of Drugs and Alcohol of the Ministry of Health of Ukraine for 2015-2019 were studied. In the research, in addition to general theoretical methods, methods of epidemiological studies were also used. Results and discussion. It has been found that since 2018 in Ukraine, the incidence rates of all mental disorders (4.0 %) increased, including organic lesions with symptomatic manifestations of cognitive impairment (2.0 %), all forms of dementia (6.0 %), vascular dementia and Alzheimer’s disease (9.0 % each). The structure of dementia is dominated by vascular forms of dementia (62.59 %), while Alzheimer’s disease has been characterized since 2015 by a systematic increase in the proportion (%) from 7.0 % to 12.0 %. The average prevalence of dementia in Ukraine is 99.72, and Alzheimer’s disease is 5.34 per 100 thousand population. A significant fluctuation in the prevalence of dementia and Alzheimer’s disease in different regions of the country has been proven. Thus, in the regions of the country, these indicators differed by 6 or more times. The highest prevalence rates of dementia were observed in 7 regions (Vinnytsia, Donetsk, Zaporizhia, Zhytomyr, Kharkiv, Cherkasy and Chernihiv regions) and Kyiv, and for Alzheimer’s disease – in 3 regions (Zaporizhia, Kherson, Chernihiv) and Kyiv. Conclusions. It is necessary to introduce an effective system for recording and monitoring cases of all forms of dementia, including Alzheimer’s disease. This will form the basis for the development of models for the rational distribution of healthcare resources for the effective treatment and social rehabilitation of these groups of patients in Ukraine.На фоне планомерного старения населения и увеличения продолжительности жизни проблемы распространения всех форм деменции, в т. ч. болезни Альцгеймера, приобретают все большую актуальность. Целью работы стало проведение исследования эпидемиологии деменции и болезни Альцгеймера в Украине. Материалы и методы. Материалом исследования были данные Центра психического здоровья и мониторинга наркотиков и алкоголя МЗ Украины за 2015-2019 годы. В работе, кроме общетеоретических методов, использованы и методы эпидемиологических исследований. Результаты и обсуждение. Установлено, что с 2018 г. в Украине увеличились показатели заболеваемости всеми расстройствами психики (4,0 %), в т. ч. органическими поражениями с симптоматическими проявлениями нарушений когнитивных функций (2,0 %), всеми формами деменции (6,0 %), сосудистой деменцией и болезнью Альцгеймера (по 9,0 %). В структуре деменции доминируют сосудистые формы (62,59%), а болезнь Альцгеймера характеризуется с 2015 г. планомерным ростом удельного веса с 7,0 % до 12,0 %. Средний показатель распространенности деменции в Украине составлял 99,72, а болезни Альцгеймера – 5,34 человека на 100 тыс. населения. Доказано значительное колебание показателей распространенности деменции и болезни Альцгеймера по разным регионам страны. Так, по областям Украины эти показатели отличались в 6 и более раз. Самые высокие показатели распространенности деменции наблюдались в 7 областях (Винницкая, Донецкая, Запорожская, Житомирская, Киевская, Черкасская, Черниговская) и г. Киеве, а болезни Альцгеймера – в 3-х областях (Запорожская, Херсонская, Черниговская) и г. Киеве. Выводы. Доказана необходимость внедрения эффективной системы фиксации и мониторинга случаев всех форм деменции, в т. ч. болезни Альцгеймера. Это позволит сформировать основу для разработки моделей рационального распределения ресурсов здравоохранения для эффективного лечения и социальной реабили-тации указанных групп больных в Украине.На тлі планомірного старіння населення та збільшення тривалості життя проблеми поширення всіх форм деменції, зокрема хвороби Альцгеймера, набувають дедалі більшої актуальності. Метою роботи стало проведення дослідження епідеміології деменції та хвороби Альцгеймера в Україні. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були дані Центру психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України за 2015-2019 роки. У науковій розвідці, окрім загальнотеоретичних методів, використано методи епідеміологічних досліджень. Результати та їх обговорення. Виявлено, що з 2018 р. в Україні збільшились показники захворюваності на всі розлади психіки (4,0 %), зокрема на органічні ураження із симптоматичними проявами порушень когнітивних функцій (2,0 %), на всі форми деменції (6,0 %), судинну деменцію та хворобу Альцгеймера (по 9,0 %). У структурі деменцій домінує судинна форма (62,59 %), а хвороба Альцгеймера з 2015 р. характеризується планомірним зростанням питомої ваги з 7,0 % до 12,0 %. Середній показник поширеності деменції в Україні дорівнював 99,72, а хвороби Альцгеймера – 5,34 особи на 100 тис. населення. Виявлено значне коливання показників поширеності деменції та хвороби Альцгеймера в різних регіонах країни. Так, в областях України зазначені показники відрізнялись у 6 і більше разів. Найвищі показники поширеності деменції спостерігали в 7 областях (Вінницька, Донецька, Запорізька, Житомирська, Харківська, Черкаська та Чернігівська) та м. Києві, а хвороби Альцгеймера – у 3-х областях (Запорізька, Херсонська, Чернігівська) та м. Києві. Висновки. Доведено необхідність впровадження ефективної системи фіксації та моніторингу випадків усіх форм деменції, зокрема хвороби Альцгеймера. Це формує підґрунтя для розроблення моделей раціонального розподілу ресурсів охорони здоров’я з метою ефективного лікування та соціальної реабілітації зазначених груп хворих в Україні

Результати клініко-економічного аналізу споживання лікарських препаратів хворими на гострий лімфоїдний та мієлоїдний лейкоз в Україні

The article presents an analysis of the consumption of drugs by patients with acute leukemia in specialized health institutions of Ukraine. A patient with acute lymphocytic leukemia by doctors was made almost twice as prescribing drugs than patients with acute myeloid leukemia. It was found that the structure of consumption of drugs dominated those names, which are necessary for pathogenetic treatment of acute leukemia. Thus, anticancer drugs are one of three leaders as the frequency of medical prescriptions and on the amount of consumption of drugs. More than half of the resources were spent on the consumption of drugs, which are essential to meet the requirements of the legal framework, which regulates the organization of medical and pharmaceutical process providing patients with hematological malignancies. Given the fact that the vast majority of patients belonged to socially vulnerable groups of the population, the introduction of effective mechanisms to compensate for the cost of the high-value of anticancer drugs is presented as the main direction of enhancing the efficiency of pharmaceutical provision patients with hematological malignancies.В статье представлены результаты анализа потребления лекарственных препаратов больными острыми лейкозами в специализированных учреждениях здравоохранения Украины. Больным острым лимфоцитарным лейкозом было сделано практически в два раза больше врачебных назначений препаратов, чем больным острым миелоидным лейкозом. Установлено, что в структуре потребления препаратов доминировали те наименования, которые используються в патогенетическом лечении острых лейкозов. Так, противоопухолевые препараты входили в тройку-лидеров как по частоте врачебных назначений, так и по сумме потребления препаратов. Более половины ресурсов было затрачено на потребление препаратов, которые являются жизненно необходимыми в соответствии с требованиями нормативно-правовой базы, которая регулирует вопросы организации лечебного процесса и фармацевтического обеспечения онкогематологических больных. Учитывая тот факт, что подавляющее большинство больных относились к социально незащищенным группам населения, введение действенных механизмов компенсации стоимости высокостоимостных противоопухолевых препаратов представляется как основное направление повышения эффективности фармацевтического обеспечения онкогематологических больных.У статті представлені результати аналізу споживання лікарських препаратів хворими на гострі лейкози у спеціалізованих закладах охорони здоров’я України. Хворим на гострий лімфоїдний лейкоз було здійснено практично у два рази більше лікарських призначень препаратів, ніж  пацієнтами на гострий мієлоїдний лейкоз. Встановлено, що у структурі споживання препаратів домінували ті найменування, які використовуються у патогенетичному лікуванні гострих лейкозів. Так, протипухлинні препарати входили до трійки лідерів як за частотою лікарських призначень, так й за сумою споживання препаратів. Більше половини ресурсів було витрачено на споживання препаратів, що є життєво необхідними за вимогами нормативно-правої бази, яка регулює питання організації лікувального процесу та фармацевтичного забезпечення онкогематологічних хворих. Враховуючи той факт, що переважна кількість хворих належала до соціально вразливих груп населення, впровадження дієвих механізмів компенсації вартості споживання високовартісних препаратів протипухлинної дії виглядає як основний напрямок підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення онкогематологічних хворих

Results of a pharmacoeconomic analysis of the rationality of the use of acute myeloid leukemia chemotherapy regimens with the use of various doses of cytarabine

A pharmacoeconomic study of the rationality of the use of various chemotherapy regimens ("7 + 3" scheme) in the treatment of patients with acute forms of myeloid leukemia has been carried out. The use of the chemotherapy regimen "7 + 3" with 200 mg / m2 / per day dosage of cytarabine on 1-7 days allows to achieve a unit of treatment efficacy at a lower cost (CEA = 19.22 US $/ per unit of efficacy), compared with another dosage of cytarabine that was two times less, i.e., 100 mg / m² / day at the same period (CEA = US$ 20.18 / unit of effectiveness

Результати аналізу лікарських призначень та структури споживання препаратів хворими на лімфогранулематоз в Україні: uk.

Aim. To analyze medical prescriptions and the structure of the drug consumption in patients with lymphogranulomatosis in Ukraine. Materials and methods. The data of medical records (455) of patients with lymphogranulomatosis were studied. The historical, analytical-comparative, systemic, logical, hypothetical-deductive, graphical methods of scientific research, as well as clinical and economic analysis as one of the components of health technology assessment were used. Results. It was found that, on average, the patients were in the hospital for 32 bed-days, and they received 16,835 medical prescriptions. There were 37 prescriptions per patient. The leaders in the number of prescriptions were drugs from groups L – Antineoplastic and immunomodulating agents, B – Drugs affecting the blood system and hematopoiesis, and A – Drugs affecting the digestive system and metabolism. These groups of drugs accounted for more than half of medical prescriptions (9247 or 54.93 %). The structure of prescriptions was dominated by drugs in the form of solutions or powders for their preparation (62.78 % of all prescriptions or 10569). In accordance with the II level of the ATC classification, the first three positions in the number of prescriptions were drugs used in the chemotherapy and elimination of symptoms of exacerbation of chronic pathologies. These drugs were from the following groups: L01 – Antineoplastic and immunomodulating agents (12.80 % or 2154 prescriptions), B05 – Blood substitutes and perfusion solutions (11.95 % or 2012, respectively), C01 – Drugs for the treatment of heart diseases (9.99 % or 1681, respectively). Antineoplastic prescriptions ranged from 31 (L01C D01 – Paclitaxel) to 289 (L01DB01 – Doxorubicin) ones. The most prescribed drugs were L01DB01 – Doxorubicin, AA01 – Cyclophosphamide, and L01CB01 – Etoposide. It was proven that patients with lymphogranulomatosis received an average of 8.3 prescriptions of antitumor drugs. The general indicator of the drug consumption was 23440.30 thousand UAH or 822.58 thousand US dollars, which, in terms of one patient, amounted to 51,517.14 UAH or 1807.86 US dollars. It was found that 38797,60 UAH or 1361.50 USD were spent on the effective chemotherapy and maintenance of the patient’s body, which was 8.21 and 17.1 times more than the minimum wage and living wage according to the data presented in the state budget for 2020 in Ukraine. Conclusions. It has been found that medical prescriptions and the consumption of drugs by patients with lymphogranulomatosis reflect the nature of the therapy, namely the need for intensive courses of chemotherapy, polymorbidity of patients, as well as the severity of the pathological process. Considering the high cost of the treatment the solution to the issue of increasing the level of its availability requires a systemic solution in various directions. Key words: clinical and economic analysis; medical prescriptions; lymphogranulomatosis; Hodgkin’s disease; antineoplastic drugs; health technology assessment.Цель: анализ врачебных назначений и структуры потребления препаратов больными лимфогранулематозом в Украине. Материалы и методы: данные медицинских (455) карт больных лимфогранулематозом; исторический, аналитико-сравнительный, системный, логический, гипотетико-дедуктивный, графический методы научного поиска, а также клинико-экономический анализ как один из составляющих оценки технологий здравоохранения. Результаты исследования. Установлено, что в среднем больные находились в стационаре в течение 32 койко-дней, где они получили 16835 назначений. На одного больного приходилось 37 назначений. Лидерами по количеству назначений были препараты из групп: L – Антинеопластические и иммуномодулирующие средства; B – Средства, влияющие на систему крови и гемопоэз; А – Средства, влияющие на пищеварительную систему и метаболизм. На указанные группы лекарств приходилось более половины врачебных назначений – 9247 (54,93 %). В структуре назначений доминировали препараты в виде растворов или порошков для их изготовления  – 10569 (62,78 % от всех назначений). В соответствии со ІІ уровнем АТС-классификации первые три позиции по количеству назначений заняли препараты, используемые в химиотерапии и устранении симптомов обострения хронических патологий, из таких групп: как L01 – Антинеопластические и иммуномодулирующие средства – 2154 назначений (12,80 %); B05 – Кровезаменители и перфузионные растворы – 2012 (11,95 %); C01 – Препараты для лечения заболеваний сердца – 1681 (9,99 %). Назначение противоопухолевых препаратов колебались в широком диапазоне значений, а именно от 31 (L01C D01 – Паклитаксел) до 289 назначений (L01DB01 – Доксорубицин). Чаще всего назначались препараты из групп L01DB01 – Доксорубицина, АА01 – Циклофосфамида и L01СВ01 – Этопозида. Доказано, что больным лимфогранулематоз было назначено в среднем 8,3 препарата противоопухолевого действия. Общий показатель потребления лекарств равен 23440,30 тыс. грн или 822,58 тыс. дол. США, что в пересчете на одного больного составило 51517,14 грн или 1807,86 дол. США. Установлено, что на проведение эффективной химиотерапии и поддержания жизнедеятельности организма больного было потрачено 38797,60 грн или 1361,50 дол. США, что в 8,21 и 17,1 раз больше, чем минимальная заработная плата и прожиточный минимум, по данным Госбюджета Украины на 2020 г. Выводы. Установлено, что врачебные назначения и потребление больными лимфогранулематозом препаратов отражают характер проводимой терапии, а именно: необходимость проведения интенсивных курсов химиотерапии, полиморбидность больных, а также тяжесть протекания патологического процесса. Учитывая высокую стоимость лечения, вопрос о повышении уровня его доступности требует системного решения по разным направлениям. Ключевые слова: клинико-экономический анализ; врачебные назначения; лимфогранулематоз; болезнь Ходжкина; противоопухолевые препараты; оценка технологий здравоохранения.Мета: аналіз лікарських призначень та структури споживання препаратів хворими на лімфогранулематоз в Україні. Матеріали та методи: дані медичних (455) карток хворих на лімфогранулематоз; iсторичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, гіпотетико-дедуктивний, графічний методи наукового пошуку, а також клініко-економічний аналіз як один із складових оцінки технологій охорони здоров’я. Результати дослідження. Установлено, що хворі перебували у стаціонарі у середньому протягом 32 ліжко-днів, де отримали 16835 призначень. На одного хворого припадало 37 призначень. Лідерами за кількістю призначень були препарати із груп: L – Антинеопластичні та імуномодулювальні засоби; B – Засоби, що впливають на систему крові та гемопоез; А – Засоби, що впливають на травну систему та метаболізм. На вказані групи ліків припадало понад половину лікарських призначень – 9247 (54,93 %). У структурі призначень домінували препарати у вигляді розчинів або порошків для їх виготовлення – 10569 (62,78 % від усіх призначень). За другим рівнем АТС-класифікації перші три позиції за кількістю призначень зайняли препарати, які використовуються у хіміотерапії й для усунення симптомів загострення хронічних патологій, із таких груп: L01 – Антинеопластичні засоби – 2154 призначення (12,80 %); B05 – Кровозамінники та перфузійні розчини – 2012 (11,95 %); C01 – Препарати для лікування захворювань серця – 1681 (9,99 %). Призначення протипухлинних препаратів коливались у широкому діапазоні значень, а саме від 31 (L01C D01 – Паклітаксел) до 289 (L01DB01 – Доксорубіцин). Найчастіше застосовувалися препарати з груп L01DB01 – Доксорубіцину, АА01 – Циклофосфаміду та L01СВ01 – Етопозиду. Доведено, що хворим на лімфогранулематоз було призначено десь 8,3 препаратів протипухлинної дії. Загальний показник споживання ліків дорівнював 23440,30 тис. грн або 822,58 тис. дол. США, що у перерахунку на одного хворого становило 51517,14 грн або 1807,86 доларів США. Доведено, що на ефективну хіміотерапію та підтримку життєдіяльності організму хворого було витрачено 38797,60 грн або 1361,50 дол. США, що у 8,21 та 17,1 разів більше, ніж мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, за даними Держбюджету України на 2020 р. Висновки. Доведено, що лікарські призначення та структура споживання хворими на лімфогранулематоз препаратів відображають характер проведеної терапії, а саме: необхідність проведення інтенсивних курсів хіміотерапії, поліморбідність хворих, а також тяжкість перебігу патологічної процесу. Враховуючи високу вартість лікування, питання підвищення рівня його доступності потребує системного вирішення за різними напрямками. Ключові слова: клініко-економічний аналіз; лікарські призначення; лімфогранулематоз; хвороба Ходжкіна; протипухлинні препарати; оцінка технологій охорони здоров’я

Дослідження епідеміології ВІЛ та СНІД як важлива складова у розробці напрямів раціонального використання обмежених ресурсів охорони здоров’я та фармацевтичного забезпечення населення в Україні

Aim. To study the indicators characterizing the epidemiological profile of the population of Ukraine concerning HIV and AIDS in the dynamics of the years. Materials and methods. Data from the Center for Public Health of the Ministry of Health of Ukraine were used. Both general theoretical (historical, analytical-comparative, systemic, logical, etc.) and applied methods (epidemiological, mathematical-statistical, etc.) were applied. Results. It was found that during 2015-2019 there was an increase in the rates of HIV infection of the population, both sexually and parenterally (excluding data for 2017). In 2019, the number of cases of human infection through sexual contact increased by 27.1 % compared to 2015, and via parenteral infection – by 31.4 %. The trend towards a systematic decrease in the number of children born to HIV-infected mothers during the entire follow-up period was positive. In 2019, compared with the data for 2015, there was an increase in the number of HIV-infected adults by 3.1 %, while AIDS patients, on the contrary, decreased by 11.3 %. An important fact was a decrease in the number of HIV-infected children under 18 by 27.3 % and children under 14 by 27.6 % in 2019 compared to 2015. A negative trend was an increase in the number of deaths from AIDS-related pathologies among adults in 2015-2018, as well as among children under 18 years of age in 2019 by 18.0 %. Based on the results of the analysis of the structure of HIV-infected people by age, there was a systematic increase in the proportion (%) of adults (from 81.0 % in 2015 to 86.6 % in 2019). In addition, the number of adult patients per HIV-infected child under the age of 18 was increasing (2015 – 4.27 adult patients, in 2016 – 4.98 people, in 2017 – 4.91 people, 2018 – 5.39 people, and 2019 – 6.68 people). Conclusions. The presence of positive trends in the development of the epidemiological profile of the population of Ukraine for HIV and AIDS requires not only financial support from the state and society in the future, but also the development and implementation of the appropriate social and educational projects aimed at preventing further spread of this infection among the population.Цель: исследование показателей, характеризующих эпидемиологический профиль населения Украины по ВИЧ и СПИД в динамике лет. Материалы и методы: данные Центра общественного здоровья Министерства здравоохранения Украины; общетеоретические (исторический, аналитико-сравнительный, системный, логический и др.) и прикладные (эпидемиологические, математико-статистические и др.) методы. Результаты исследований. Установлено, что на протяжении 2015-2019 гг. наблюдался рост показателей инфицирования населения ВИЧ как половым, так и парентеральным путем (кроме данных 2017 г.). В 2019 г. количество случаев инфицирования людей половым путем, по сравнению с данными 2015 г., выросло на 27,1 %, а парентеральным – на 31,4 %. Положительной является тенденция к планомерному снижению количества детей, которые были рождены от ВИЧ-инфицированных матерей в течение всего периода наблюдения. В 2019 г., по сравнению с данными 2015 г., наблюдалось увеличение количества ВИЧ-инфицированных взрослых на 3,1 %, а больных СПИД, наоборот, уменьшилось на 11,3 %. Важным является факт снижения в 2019 г, по сравнению с данными 2015 г., количества ВИЧ-позитивных детей до 18 лет на 27,3 %, а детей до 14 лет – на 27,6 %. Негативным является увеличение количества случаев летальности от СПИД среди взрослых лиц с ассоциированными патологиями в течение 2015-2018 гг. Среди детей до 18 лет в 2019 г. наблюдалось увеличение количества летальных случаев на 18,0 %. По данным анализа структуры ВИЧ-инфицированных людей по возрасту установлен планомерный рост удельного веса (%) взрослых лиц (от 81,0 % – 2015 г. до 86,6 % – 2019 г.). Кроме этого, наблюдается увеличение количества взрослых больных, приходящихся на одного ВИЧ-положительного ребенка до 18 лет (2015 г. – 4,27 взрослых больных, в 2016 г. – 4,98, в 2017 г. – 4,91, 2018 г. – 5,39, 2019 г. – 6,68). Выводы. Наличие положительных тенденций в развитии эпидемиологического профиля населения Украины по ВИЧ и СПИД в будущем требует не только финансовой поддержки со стороны государства и общества, а также разработки и внедрения соответствующих социальных и просветительских проектов, направленных на предотвращение дальнейшего распространения указанной инфекции в популяции.Мета: дослідження показників, що характеризують епідеміологічний профіль населення України за ВІЛ та СНІД у динаміці років. Матеріали та методи: дані Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України; загальнотеоретичні (історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний та ін.) і прикладні (епідеміологічні, математико-статистичні та ін.) методи. Результати дослідження. Установлено, що упродовж 2015-2019 рр. спостерігалося зростання показників інфікування населення ВІЛ як статевим, так і парентеральним шляхом (окрім даних 2017 р.). У 2019 р. кількість випадків інфікування людей статевим шляхом, порівняно з даними 2015 р., зросла на 27,1 %, а парентеральним – на 31,4 %. Позитивною є тенденція до планомірного зниження кількості дітей, які були народжені від ВІЛ-інфікованих матерів протягом всього періоду спостереження. У 2019 р., порівняно з даними 2015 р., спостерігається збільшення кількості ВІЛ-інфікованих дорослих осіб на 3,1 %, а кількість хворих на СНІД, навпаки, зменшилася на 11,3 %. Важливим є факт зниження у 2019 р., порівняно з даними 2015 р., кількість ВІЛ-позитивних дітей до 18 років на 27,3 %, а дітей до 14 р. – на 27,6 %. Негативним є збільшення кількості випадків летальності від СНІД серед дорослих з асоційованими патологіями у 2015-2018 рр. Серед дітей до 18 років у 2019 р. спостерігалось збільшення кількості летальних випадків на 18,0 %. За даними аналізу структури ВІЛ інфікованих за віком установлено планомірне зростання питомої ваги (%) дорослих осіб (від 81,0 % – 2015 р. до 86,6 % – 2019 р.). Крім цього, спостерігається збільшення кількості хворих дорослих, що припадають на одну ВІЛ-позитивну дитину до 18 років (2015 р. – 4,27 дорослих хворих, у 2016 р. – 4,98, у 2017 р. – 4,91, 2018 р. – 5,39, 2019 р. – 6,68). Висновки. Наявність позитивних тенденцій у розвитку епідеміологічного профілю населення України з ВІЛ та СНІД у майбутньому потребує не лише фінансової підтримки з боку держави та суспільства, а й розробки та упровадження відповідних соціальних і просвітницьких проєктів, що спрямовані на запобігання подальшому розповсюдженню зазначеної інфекції в популяції

Аналіз динаміки змін економічної доступності протипухлинних препаратів, що використовуються у хіміотерапії лімфогранулематозу у дорослих

Aim. To analyze the changes in the indicators of economic availability of anticancer drugs used for the treatment of lymphogranulomatosis in Ukraine.Materials and methods. The individual and group indices of average retail prices, the coefficients of the adequacy of the solvency and the economic availability of anticancer drugs at different levels of the ATC-classification system were studied. Historical, analytical-comparative, systemic, logical, hypothetical-deductive and other methods of scientific analysis and search were used.Results. Based on the results of the analysis of the values and changes in the indicators of individual and group price indices for anticancer drugs an increase in the size of average retail prices in September 2020 was determined compared to the same period in 2019. Top three leading groups by the growth in the group price index in 2020 were drugs from the group of L01B – Antimetabolites, L01D – Cytotoxic antibiotics and related drugs, and L02A-Hormones and related substances. According to data of 2019, the group of leaders indicated included drugs representing L02A-Hormones and related substances, L01X – Other antineoplastic agents, L02B – Hormone antagonists and similar agents. It was proven that in 2020 the prices for drugs belonging to the groups of L02B – hormone antagonists and similar drugs increased to a lesser extent, and in 2019 - for L01C-plant alkaloids and other herbal drugs. The fact was determined that there was a decrease in the economic availability of anticancer drugs in 2020 compared to the indicators observed in 2019. Thus, for example, the average value of indicators for September 2019 was 4.75, and in 2020 – 5.38. The D indicator in 2019 was 1.20, while in 2020 it was only 0.79. It was proven that in 2020 practically for all groups of anticancer drugs in accordance with the level II of the ATC classification system a decrease in economic availability was observed. Thus, the least available drugs in 2020 were trade names from the group of L02B – hormone antagonists and similar drugs. An exception from this list was only drugs from the group of L01D – Cytotoxic antibiotics and related drugs (D = 1.01). According to the comparative analysis of the TOP-3 groups of anticancer drugs with the highest D values in 2019 and 2020, it was found that drugs of such groups as L01C-Alkaloids of plant origin and other drugs of plant origin and L01A – Alkylating compounds were present in both ratings.Conclusions. Taking into account the negative trends towards a decrease in the level of economic availability of anticancer drugs in 2020 it is necessary to systematically consider the issues of strengthening the positions of the domestic drug manufacturer in this segment of the pharmaceutical market at the state level, primarily due to the introduction of state import substitution programs.Цель: провести анализ изменений показателей экономической доступности противоопухолевых препаратов, используемых для лечения лимфогранулематоза в Украине.Материалы и методы: исследовались индивидуальные и групповые индексы средних розничных цен, коэффициенты адекватности платежеспособности и экономической доступности противоопухолевых препаратов по разным уровням АТС-классификационной системы; использовались исторический, аналитико-сравнительный, системный, логический, гипотетико-дедуктивный и другие методы научного анализа и поиска.Результаты исследования. По результатам анализа значений и изменений показателей индивидуальных и групповых индексов цен по противоопухолевым препаратам установлено увеличение размера средних розничных цен в сентябре 2020 г. по сравнению с аналогичным периодом 2019 г. Тройку групп-лидеров по показателям роста группового индекса цен в 2020 г. представляли препараты из группы L01B – Антиметаболиты, L01D – Цитотоксические антибиотики и родственные препараты и L02А – Гормоны и родственные вещества. По данным 2019 г., в указанную группу лидеров вошли препараты, представляющие L02А – Гормоны и родственные вещества, L01X – Другие антинеопластические средства, L02B – Антагонисты гормонов и аналогичные средства. Доказано, что в меньшей степени увеличились цены в 2020 г. по препаратам, которые относятся к группам L02B – Антагонисты гормонов и аналогичные средства, а в 2019 г. – L01C – Алкалоиды растительного происхождения и другие препараты растительного происхождения. Нами установлен факт снижения экономической доступности противоопухолевых препаратов в 2020 г. по сравнению с показателями, которые мы наблюдали в 2019 г. Так, например, среднее значение показателей за сентябрь 2019 г. равнялось 4,75, а в 2020 г. – 5,38. Показатель D в 2019 г. равнялся 1,20, а в 2020 г. – всего 0,79. Доказано, что 2020 г. практически по всем группам противоопухолевых препаратов в соответствии со II уровнем АТС-классификационной системы мы наблюдали снижение экономической доступности. Так, наименее доступными в 2020 г. были препараты торговых наименований из группы L02B – Антагонисты гормонов и аналогичные средства. Исключением из этого перечня являются только препараты из группы L01D – Цитотоксические антибиотики и родственные препараты (D = 1,01). По данным сравнительного анализа ТОП-3 групп противоопухолевых препаратов, которые имели самые высокие показатели D в 2019 и 2020 годах, нами установлено, что препараты таких групп, как L01C – Алкалоиды растительного происхождения и другие препараты растительного происхождения и L01A – Алкилирующие соединения, присутствовали в составе обеих рейтингов.Выводы. Учитывая негативные тенденции к снижению уровня экономической доступности противоопухолевых препаратов в 2020 г., необходимо системно рассмотреть на государственном уровне вопросы усиления позиций отечественного производителя лекарств в указанном сегменте фармацевтического рынка, прежде всего благодаря внедрению государственных программ импортозамещения.Мета: аналіз змін показників економічної доступності протипухлинних препаратів, що використовуються у лікуванні лімфогранулематозу в Україні.Матеріали і методи: досліджувалися індивідуальні та групові індекси середніх роздрібних цін, коефіцієнти адекватності платоспроможності та економічної доступності протипухлинних препаратів за різними рівнями АТС-класифікаційної системи; використовувалися історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний, гіпотетико-дедуктивний та інші методи наукового аналізу та пошуку.Результати дослідження. За результатами аналізу значень та змін показників індивідуальних та групових індексів цін на протипухлинні препарати встановлено збільшення розміру середніх роздрібних цін у вересні 2020 р. порівняно з аналогічним періодом 2019 р. Трійку груп-лідерів за показниками зростання групового індексу цін у 2020 р. складали L01B – Антиметаболіти, L01D – Цитотоксичні антибіотики та споріднені препарати та L02А – Гормони та споріднені речовини. За даними 2019 р., до зазначеної групи препаратів увійшли ліки із груп L02А – Гормони та споріднені речовини, L01X – Інші антинеопластичні засоби, L02В – Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Доведено, що у 2020 р. найменше зросли ціни за препаратами, які належать до груп L02В – Антагоністи гормонів та споріднені речовини, а у 2019 р. – L01C – Алкалоїди рослинного походження та інші препарати рослинного походження. Нами встановлений факт зниження економічної доступності протипухлинних препаратів у 2020 р. порівняно з показниками, які ми спостерігали у 2019 р. Так, наприклад, середнє значення показників Ca.s за вересень 2019 р. дорівнювало 4,75, а у 2020 р. – 5,38. Показник D у 2019 р. дорівнював 1,20, а у 2020 р. – лише 0,79. Доведено, що у 2020 р. практично за всіма групами протипухлинних препаратів за ІІ рівнем АТС-класифікаційної системи ми спостерігали зниження економічної доступності. Так, найменш доступними у 2020 р. були препарати торгових найменувань із групи L02В – Антагоністи гормонів та споріднені речовини. Винятком із цього переліку є лише препарати із групи L01D – Цитотоксичні антибіотики та споріднені препарати (D = 1,01). За даними порівняльного аналізу ТОП-3 груп протипухлинних препаратів, що мали найвищі показники D у 2019 та 2020 роках, нами встановлено, що препарати таких груп, як L01C – Алкалоїди рослинного походження та інші препарати рослинного походження та L01A – Алкілувальні сполуки, були присутні у складі обох рейтингів.Висновки. Враховуючи негативні тенденції до зниження рівня економічної доступності протипухлинних препаратів у 2020 р., необхідно на державному рівні системно розглянути питання посилення позицій вітчизняного виробника ліків у зазначеному сегменті фармацевтичного ринку, насамперед завдяки упровадженню державних програм імпортозаміщення

Результати досліджень тендерних закупівель лікарських засобів для онкогематологічних хворих в Україні

Introduction. Since 2002, the pharmaceutical care of the cancer patients in Ukraine is carried out centrally by public funds in the framework of the target program "Oncology." In a chronic shortage of funds in the national health care system, as well as taking into account the perspectives of the introduction of the social model of obligatory medical insurance (OMI), enhanced the importance of research on the development of rational mechanisms for the use of public funds, which are sent to drug purchases. Given the high mortality rate among cancer patients, especially in children in Ukraine, these works are of particular socio-economic importance.The aim of work. To study drug purchases that are made for cancer patients in Ukraine in order to identify the main problems and directions of rational scientific basis for the use of public funds in terms of lack of resources in health care, as well as from the perspectives of the introduction of the social model of OMI in Ukraine.Materials and methods. Objects of research: data from the National Cancer Registry, annual plans and registers of public drug procurement Ministry of Ukraine. The paper used data from national legislative and regulatory framework governing the organization of pharmaceutical support cancer patients, standard methods of statistical processing of the dynamics of the clinic-economic analysis.Results and discussion.  During 2010-2013 marked increase in the amounts of permanent drug purchases for cancer patients, which is on the growth rate did not meet the dynamics of changes in the relevant during epidemiological indicators. The results integrated ABC/VEN-analysis found no drug purchasing products from the group N and with the status A/V, and the dominance of the number of agents with the status items C/V. The main volume of financial resources was directed to the purchase of drugs from the group E (84.8% - 92.4%) and the status of A/E (78,9% -79,8%), as well as drug belonging to the group L01X - Other antineoplastic agents, (64.8% - 72.4%). During 2010-2013 there is a significant proportion of the fluctuation of the value of the groups of drugs В (in the status В/V and В/E), V (in the status В/V and C/V), E (in the status В/E and C/E). This indicates a lack of evidence-based approaches to determining the need for the acquisition and purchase volumes for the budget. In addition, the statutes disproportionately relative to all groups of oncohematological patients, the distribution of funds for the procurement of drugs. Stable priority position on the amount of purchases (63.5% - 71.2%) took five drugs (bortezomib 3.5 mg, imatinib 400 mg, nilotinib 200 mg, rituximab 500 mg, fludarabine 50 mg), which in most cases, are used in the treatment of chronic forms of leukemia and lymphoma.Conclusions. The results of these studies provide an opportunity to argue about the need to develop and implement the state target program "Hematology." The most important condition for the effective implementation of this program in the functioning of the social model is the introduction of OMI of evidence-based model provide pharmaceutical oncohematological patients according to their actual needs in the various denominations of drugs, as well as the financial capacity of the national health system.Изучили тендерные закупки лекарственных средств, которые осуществлялись в течение 2010–2013 гг. в рамках выполнения государственных гарантий по организации фармацевтического обеспечения онкогематологических больных по программе «Онкология». По результатам анализа динамики сумм закупок лекарственных средств в действующих и сопоставимых ценах, соответствующих онкоэпидемиологических показателей, а также состава закупок препаратов с использованием методов клинико-экономического анализа (интегрированный АВС/VEN-анализ) определены основные проблемы в фармацевтическом обеспечении онкогематологических больных в Украине. Научно обоснована необходимость разработки и внедрения государственной целевой программы «Гематология» и рациональных моделей фармацевтического обеспечения онкогематологических больных в соответствии с их реальной потребностью в лекарственных средствах, финансовых возможностей отечественной системы здравоохранения, а также направлений ее реформирования.Вивчили тендерні закупівлі лікарський засобів, що здійснювались протягом 2010–2013 рр. у рамках виконання державних гарантій з організації фармацевтичного забезпечення онкогематологічних хворих за програмою «Онкологія». За результатами аналізу динаміки сум закупівель лікарських засобів у діючих і порівняльних цінах, відповідних онкоепідеміологічних показників, а також складу закупівель препаратів із використанням методів клініко-економічного аналізу (інтегрований АВС/VEN-аналіз) визначили основні проблеми у фармацевтичному забезпеченні онкогематологічних хворих в Україні. Науково обґрунтовали необхідність розробки та впровадження державної цільової програми «Гематологія» та раціональних моделей фармацевтичного забезпечення онкогематологічних хворих відповідно до їхніх реальних потреб у лікарських засобах, фінансових можливостей вітчизняної системи охорони здоров’я, а також напрямів її реформування

Research universities as innovative points in the development of the region

yesResearch universities as innovative points in the development of the regionBelgorod State Universit