Африканський Союз: особливості створення та функціонування. (African Union: the peculiarities of its establishment and functioning.)

Досліджуються передумови створення Африканського Союзу та його організаційна структура. Аналізуються спроби цієї організації вирішити основні проблеми Африканського континенту. (African Union founding preconditions and its structure are researched. Attempts of this organization to solve key problems of African continent are analyzed.

The problem of scientific interpretation of the term «world politics»

The article investigates the problem of interpretation of the term «world politics». Approaches concerning its definition by Ukrainian and foreign scholars are considered. Examples of its use in scientific literature are made. Researchers used this term at the beginning of the 20th century to describe colonial politics of main European countries. A lot of works with the term «world politics» in the title are published from the middle of the 20th century and to date. Difficulties of interpretation of the notion are caused by ambiguity of its components «world» and «politics». «World politics» may be interpreted from macropolitical perspective that project global system on the international actors activity and micropolitical perspective that discusses interactions of international actors in global aspect. Some scholars explain the term «world politics» through comparison with the term «international relations» and treat it as relations in political sphere, modern phase of development of international relations or the same term as international relations. Interdependence of terms «global politics», «international politics» and «world politics» is revealed in this article. Globalization is very important when discussing world politics as it is one of the main tendencies of world development and helps its formation as economic, cultural and political unity. World politics embraces problems that concern all people. But there is also point of view that interprets the term as totality of foreign politics on a global level. The problems of world politics and their interdependence are discussed in this article

Проблема наукової інтерпретації поняття «світова політика»

The article investigates the problem of interpretation of the term «world politics». Approaches concerning its definition by Ukrainian and foreign scholars are considered. Examples of its use in scientific literature are made. Researchers used this term at the beginning of the 20th century to describe colonial politics of main European countries. A lot of works with the term «world politics» in the title are published from the middle of the 20th century and to date. Difficulties of interpretation of the notion are caused by ambiguity of its components «world» and «politics». «World politics» may be interpreted from macropolitical perspective that project global system on the international actors activity and micropolitical perspective that discusses interactions of international actors in global aspect. Some scholars explain the term «world politics» through comparison with the term «international relations» and treat it as relations in political sphere, modern phase of development of international relations or the same term as international relations. Interdependence of terms «global politics», «international politics» and «world politics» is revealed in this article. Globalization is very important when discussing world politics as it is one of the main tendencies of world development and helps its formation as economic, cultural and political unity. World politics embraces problems that concern all people. But there is also point of view that interprets the term as totality of foreign politics on a global level. The problems of world politics and their interdependence are discussed in this article.У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв’язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності. У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв’язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності.

Особливості функціонування невизнаних держав

The article deals with the peculiarities of functioning of modern unrecognized states. Main characteristics which states should have are shown. There are different views of scholars on the opportunities of unrecognized states on the international arena. It is difficult for the states to develop under the conditions of limited recognition. Primarily they rely on humanitarian aid of international community. The relationships of unrecognized states with other states develop spontaneously. Most unrecognized and partly recognized states have a weak economy. The reasons for this are: ineffective state governance, shadow economy, small investment as a result of distrust of foreign business-structures, ruin of territory and infrastructure as a result of war. Anyway the population of most unrecognized states supports secession. It can be attained with the help of propaganda and creation the image of enemy in the face of mother state. The level of democracy in unrecognized states varies and democratic institutes and procedures may have just formal character. Foreign patrons have a strong influence on vital activities of unrecognized states. They forward the economic development of unrecognized states, establish different investment projects, become a market for their products. The patron states help those tiny entities with army as unrecognized states are very important for them from geopolitical point of view. У статті досліджено особливості функціонування сучасних невизнаних держав, виокремлено їх визначальні ознаки. Висвітлено різні підходи до трактування можливостей невизнаних держав на міжнародній арені. Зазвичай державам важко розвиватися в умовах обмеженого визнання. Головним чином вони розраховують на гуманітарну допомогу міжнародної спільноти, а відносини з іншими державами розвиваються стихійно. Усі невизнані або частково визнані держави, за винятком Тайваню, слабкі економічно. Причинами цього є неефективне державне управління, тіньова економіка, обмеженість інвестування, зумовлена недовірою іноземних бізнес­структур, руйнування території та інфраструктури внаслідок воєнних дій. Попри це населення більшості невизнаних держав під впливом пропаганди підтримує від’єднання від материнської держави. Ступінь демократії в невизнаних державах різний, а демократичні інститути і процедури в них можуть мати лише зовнішні ознаки. Зовнішні покровителі суттєво впливають на життєдіяльність невизнаних держав, сприяючи економічному розвитку, створюючи різноманітні інвестиційні проекти, слугуючи ринком для збуту їх товарів. Держави­покровителі допомагають цим доволі крихким об’єднанням важливим для них з геополітичної точки зору військовими засобами.У статті досліджено особливості функціонування сучасних невизнаних держав, виокремлено їх визначальні ознаки. Висвітлено різні підходи до трактування можливостей невизнаних держав на міжнародній арені. Зазвичай державам важко розвиватися в умовах обмеженого визнання. Головним чином вони розраховують на гуманітарну допомогу міжнародної спільноти, а відносини з іншими державами розвиваються стихійно. Усі невизнані або частково визнані держави, за винятком Тайваню, слабкі економічно. Причинами цього є неефективне державне управління, тіньова економіка, обмеженість інвестування, зумовлена недовірою іноземних бізнес­структур, руйнування території та інфраструктури внаслідок воєнних дій. Попри це населення більшості невизнаних держав під впливом пропаганди підтримує від’єднання від материнської держави. Ступінь демократії в невизнаних державах різний, а демократичні інститути і процедури в них можуть мати лише зовнішні ознаки. Зовнішні покровителі суттєво впливають на життєдіяльність невизнаних держав, сприяючи економічному розвитку, створюючи різноманітні інвестиційні проекти, слугуючи ринком для збуту їх товарів. Держави­покровителі допомагають цим доволі крихким об’єднанням важливим для них з геополітичної точки зору військовими засобами. 

Designettes: An Approach to Multidisciplinary Engineering Design Education

Design and other fundamental topics in engineering are often isolated to dedicated courses. An opportunity exists to foster a culture of engineering design and multidisciplinary problem solving throughout the curriculum. Designettes, charettelike design challenges, are rapid and creative learning tools that enable educators to integrate design learning in a single class, across courses, across terms, and across disciplines. When two or more courses join together in a designette, a multidisciplinary learning activity occurs; multiple subjects are integrated and applied to open-ended problems and grand challenges. This practice helps foster a culture of design, and enables the introduction of multidisciplinary design challenges. Studies at the Singapore University of Technology and Design (SUTD) demonstrate learning of engineering subject matter in a bio-inspired robotics designette (MechAnimal), an interactive musical circuit designette, and an automated milk delivery (AutoMilk) designette. Each challenge combines problem clarification, concept generation, and prototyping with subject content such as circuits, biology, thermodynamics, differential equations, or software with controls. From pre- and postsurveys of students, designettes are found to increase students' understanding of engineering concepts. From 321 third-semester students, designettes were found to increase students' perceptions of their ability to solve multidisciplinary problems

Target-driven sustainable product development

Figuring in sustainability in product development requires a profound understanding of the cause and effect of engineering decisions along the full spectrum of the product lifecycle and the triple bottomline of sustainability. Sustainability design targets can contribute to mitigating the complexity involved, by means of a formalised problem description. This article discusses how sustainability design targets can be defined and presents methods for systematically implementing these targets into the design process. To that end, different means of decision support mechanisms are presented. They comprise (a) use cases of target breakdowns in subsystems, (b) systematic reduction of solution space and (c) assistance in design activities to ensure achievement of sustainability design targets. This paper explains how interfaces to engineering tools such as Computer Aided Design/Engineering (CAD/CAE) or Product Data/Lifecycle Management (PDM/PLM) can be put in place to make the process of retrieving information and providing decision support more seamless

Phyllachora species infecting maize and other grass species in the Americas represents a complex of closely related species

The genus Phyllachora contains numerous obligate fungal parasites that produce raised, melanized structures called stromata on their plant hosts referred to as tar spot. Members of this genus are known to infect many grass species but generally do not cause significant damage or defoliation, with the exception of P. maydis which has emerged as an important pathogen of maize throughout the Americas, but the origin of this pathogen remains unknown. To date, species designations for Phyllachora have been based on host associations and morphology, and most species are assumed to be host specific. We assessed the sequence diversity of 186 single stroma isolates collected from 16 hosts representing 15 countries. Samples included both herbarium and contemporary strains that covered a temporal range from 1905 to 2019. These 186 isolates were grouped into five distinct species with strong bootstrap support. We found three closely related, but genetically distinct groups of Phyllachora are capable of infecting maize in the United States, we refer to these as the P. maydis species complex. Based on herbarium specimens, we hypothesize that these three groups in the P. maydis species complex originated from Central America, Mexico, and the Caribbean. Although two of these groups were only found on maize, the third and largest group contained contemporary strains found on maize and other grass hosts, as well as herbarium specimens from maize and other grasses that include 10 species of Phyllachora. The herbarium specimens were previously identified based on morphology and host association. This work represents the first attempt at molecular characterization of Phyllachora species infecting grass hosts and indicates some Phyllachora species can infect a broad range of host species and there may be significant synonymy in the Phyllachora genus

Documenting the Establishment, Spread, and Severity of Phyllachora maydis on Corn, in the United States

Tar spot on corn, caused by the fungus (Phyllachora maydis Maubl. [Phyllachorales: Phyllachoraceae]), is an emerging disease in the United States. In 2018 and 2019, significant but localized epidemics of tar spot occurred across the major corn producing region of the Midwest. After being first detected in 2015, tar spot was detected in 135 and 139 counties where the disease was not previously detected in 2018 and 2019, respectively, and is now established across 310 counties across the United Sates. Foliage with signs (stromata) of P. maydis and symptoms of tar spot were collected from 128 fields in 2018 and 191 fields in 2019, across seven states. Samples were assessed for severity of fungal stromata (percent leaf area covered with stromata) on foliage and the incidence of fisheye lesions (proportion of lesions with fisheye symptoms) associated with fungal stromata. Stromatal severity on samples in 2018 ranged from 0.5 to 67% and incidence of fisheye lesions ranged from 0 to 12%, whereas in 2019, stromatal severity ranged from 0.1 to 35% and incidence of fisheye lesions ranged from 0 to 80%, with 95% of samples presenting less than 6% incidence of fisheye lesions. Tar spot has spread substantially from where it was first reported in the United States. Collaborative efforts to monitor the spread and educate clientele on management are essential as this disease spreads into new areas