Addressing missing values in kernel-based multimodal biometric fusion using neutral point substitution

In multimodal biometric information fusion, it is common to encounter missing modalities in which matching cannot be performed. As a result, at the match score level, this implies that scores will be missing. We address the multimodal fusion problem involving missing modalities (scores) using support vector machines with the Neutral Point Substitution (NPS) method. The approach starts by processing each modality using a kernel. When a modality is missing, at the kernel level, the missing modality is substituted by one that is unbiased with regards to the classification, called a neutral point. Critically, unlike conventional missing-data substitution methods, explicit calculation of neutral points may be omitted by virtue of their implicit incorporation within the SVM training framework. Experiments based on the publicly available Biosecure DS2 multimodal (scores) data set shows that the SVM-NPS approach achieves very good generalization performance compared to the sum rule fusion, especially with severe missing modalities

A Modified Neutral Point Method for Kernel-Based Fusion of Pattern-Recognition Modalities with Incomplete Data Sets

It is commonly the case in multi-modal pattern recognition that certain modality-specific object features are missing in the training set. We address here the missing data problem for kernel-based Support Vector Machines, in which each modality is represented by the respective kernel matrix over the set of training objects, such that the omission of a modality for some object manifests itself as a blank in the modality-specific kernel matrix at the relevant position. We propose to fill the blank positions in the collection of training kernel matrices via a variant of the Neutral Point Substitution (NPS) method, where the term ”neutral point” stands for the locus of points defined by the ”neutral hyperplane” in the hypothetical linear space produced by the respective kernel. The current method crucially differs from the previously developed neutral point approach in that it is capable of treating missing data in the training set on the same basis as missing data in the test set. It is therefore of potentially much wider applicability. We evaluate the method on the Biosecure DS2 data set

Supervised selective kernel fusion for membrane protein prediction

Membrane protein prediction is a significant classification problem, requiring the integration of data derived from different sources such as protein sequences, gene expression, protein interactions etc. A generalized probabilistic approach for combining different data sources via supervised selective kernel fusion was proposed in our previous papers. It includes, as particular cases, SVM, Lasso SVM, Elastic Net SVM and others. In this paper we apply a further instantiation of this approach, the Supervised Selective Support Kernel SVM and demonstrate that the proposed approach achieves the top-rank position among the selective kernel fusion variants on benchmark data for membrane protein prediction. The method differs from the previous approaches in that it naturally derives a subset of “support kernels” (analogous to support objects within SVMs), thereby allowing the memory-efficient exclusion of significant numbers of irrelevant kernel matrixes from a decision rule in a manner particularly suited to membrane protein prediction

ЗАСВОЄННЯ ЛІКАРЯМИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З ЕНДОСКОПІЧНОЇ ХІРУРГІЇ

An informative experiment involved two groups of surgeons during the endoscopic surgery training. The first group comprised the doctors with left hemisphere dominant (right-handed); the second comprised the doctors with right hemisphere dominant (left-handed). Group 1 of doctors showed better and more effective practical skills in endoscopic surgery compare to group 2. According to the results of the educational experiment, it was established that the left-handed and right-handed doctors have different psychophysiological features and they comprehend the necessary practical skills in endoscopic surgery differently. For the effective and comprehensive development of practical skills in this discipline, more attention should be paid to persons with dominance of the right cerebral hemisphere.Проведено педагогічний експеримент із двома групами лікарів хірургічних спеціальностей при вивченні ендоскопічної хірургії, які були поділені на дві групи. Перша група – лікарі з домінуванням лівої півкулі головного мозку («правші»), друга – лікарі з домінуючою  правою півкулею головного мозку («лівші»). Встановлено, що лікарі першої групи краще та ефективніше засвоювали  практичні навички з ендоскопічної хірургії порівняно з особами другої групи. На основі результатів проведеного педагогічного експерименту встановлено, що для ліворуких та праворуких лікарів-курсантів характерні різні психофізіологічні особливості і вони неоднаково засвоюють необхідні практичні навички з ендоскопічної хірургії. Для ефективного і повноцінного освоєння практичних навичок з даної навчальної дисципліни більшу увагу потрібно зосереджувати лікарям-курсантам із домінуванням правої півкулі головного мозку

High surface area, low weight composite nickel fiber electrodes

The energy density and power density of light weight aerospace batteries utilizing the nickel oxide electrode are often limited by the microstructures of both the collector and the resulting active deposit in/on the collector. Heretofore, these two microstructures were intimately linked to one another by the materials used to prepare the collector grid as well as the methods and conditions used to deposit the active material. Significant weight and performance advantages were demonstrated by Britton and Reid at NASA-LeRC using FIBREX nickel mats of ca. 28-32 microns diameter. Work in our laboratory investigated the potential performance advantages offered by nickel fiber composite electrodes containing a mixture of fibers as small as 2 microns diameter (Available from Memtec America Corporation). These electrode collectors possess in excess of an order of magnitude more surface area per gram of collector than FIBREX nickel. The increase in surface area of the collector roughly translates into an order of magnitude thinner layer of active material. Performance data and advantages of these thin layer structures are presented. Attributes and limitations of their electrode microstructure to independently control void volume, pore structure of the Ni(OH)2 deposition, and resulting electrical properties are discussed

Supervised selective kernel fusion for membrane protein prediction

Membrane protein prediction is a significant classification problem, requiring the integration of data derived from different sources such as protein sequences, gene expression, protein interactions etc. A generalized probabilistic approach for combining different data sources via supervised selective kernel fusion was proposed in our previous papers. It includes, as particular cases, SVM, Lasso SVM, Elastic Net SVM and others. In this paper we apply a further instantiation of this approach, the Supervised Selective Support Kernel SVM and demonstrate that the proposed approach achieves the top-rank position among the selective kernel fusion variants on benchmark data for membrane protein prediction. The method differs from the previous approaches in that it naturally derives a subset of “support kernels” (analogous to support objects within SVMs), thereby allowing the memory-efficient exclusion of significant numbers of irrelevant kernel matrixes from a decision rule in a manner particularly suited to membrane protein prediction

Морфометрична характеристика структурної перебудови м′язової оболонки дванадцятипалої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії

The aim of the work: using morphometrical methods to study the features of remodeling of the structures of duodenal musclе at postresection portal hypertension. Materials and Methods. The complex of morphological methods examined the duodenum of 45 sexuale mature white  male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, group 2 – 15 rats, in which 31.5 % of the liver parenchyma was removed,  group 3 – 15 animals after resection of 58.1 % of liver parenchyma. Euthanasia of rats was carried out by bloodletting in conditions of thiopental anesthesia  1 month after from the beginning of the experiment. From the duodenum  histological medicines were made. The thickness of the circular  and longitudinal muscle layers, the diameters of smooth myocytes and their nuclei, the nuclear-cytoplasmic relations in these cells, the stromal-myocytal relations, and the relative volumes of damaged myocytes were measured. Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. It was established that one month after resection of 31.5 % of liver parenchyma, morphometric indices were slightly changed. Removal of 58.1 % of liver parenchyma leads to the development of postresection portal hypertension. The morphometric parameters of the structures of the longitudinal and longitudinal layers of the muscle cover of the duodenum were manifested by altered ones. The thickness of the circular layer of the muscle membrane a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma statistically significantly decreased by 5.0 %, the diameter of myocytes – by 8.7 %, the nuclear-cytoplasmic relation of them increased by 42.8 %, stromally-miocytal relation – by 21.0 %, relative the number of damaged myocytes – by 15.9 times. Quantitative morphological indices of the structures of the longitudinal layer of the duodenal muscle a month after the resection of 58.1% of the liver parenchyma changed in a similar manner, but the degree of their expression was smaller compared with the structures of the circular layer. Thus, the diameter of myocytes in the given experimental conditions was reduced by only 0.92 %, the diameter of the nuclei increased by 7.1 % (p <0.05), nuclear-cytoplasmic relations – by 16.8 % (p <0.001), stromally -miocytal relations – by 14.7 %, relative volume of damaged myocytes – by 9.3 times. The results of the study suggest that the removal of large volumes of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and pronounced morphological rearrangement (remodeling) of the structures of the circular and longitudinal layers of the duodenal muscle, characterized by disproportional uneven changes in the morphometric parameters of smooth myocytes, their nuclei, violations of nuclear-cytolazmatic relations in these cells, atrophy, growth of stromal structures and relative volumes of damaged myocytes in the muscle, which may be complicated by the dysfunction of the  organ.Цель работы:  морфометрическими методами изучить особенности ремоделирования структур мышечной оболочки двенадцатиперстной кишки при пострезекционной портальной гипертензии. Материалы и методы. Комплексом морфологических методов исследована  двенадцатиперстная кишка 45 половозрелых белых крыс-самцов, которые были разделены на 3-и группы. 1-я группа включала 15 интактных животных, 2-я – 15 крыс, у которых было удалено 31,5 % паренхимы печени,  3-я – 15 животных после резекции 58,1 % паренхимы печени. Эвтаназия крыс осуществлялась кровопусканием в условиях тиопенталового наркоза через 1 месяц от начала эксперимента.  Из двенадцатиперсной кишки изготовляли гистологические микропрепараты.  Измеряли толщины циркулярного и продольного слоев мышечной  оболочки, диаметры гладких миоцитов и их ядер, ядерно-цитоплазматические отношения у этих клетках, стромально-миоцитарные отношения у мышечной оболочке органа, относительные объемы поврежденных миоцитов. Количественные показатели обрабатывали статистически.  Результаты исследований и их обсуждение. Выявлено, что через месяц после резекции 31,5 % паренхимы печени исследуемые морфометрические показатели изменялись незначительно. Удаление 58,1 % паренхимы печени приводило к развитию пострезекционной портальной гипертензии. Существенно измененными при этом  выявились морфометрические параметры структур кругового и продольного слоев мышечной оболочки двенадцатиперстной кишки.  Толщина кругового слоя мышечной оболочки через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени статистически достоверно уменьшились на 5,0 %, диаметр миоцитов – на 8,7 %, ядерно-цитоплазматические отношения у них увеличились на 42,8 %, стромально-миоцитарные отношения – на 21 %, относительный объем поврежденных миоцитов – у 15,9 раза. Количественные морфологические  показатели структур продольного слоя мышечной оболочки двенадцативерстной кишки через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени изменялись аналогично, но степень их выраженности была меньшей сравнительно  структур кругового слоя. Диаметр миоцитов у данных экспериментальных условиях выявилcя сниженным  всего на 0,92 %, диаметр ядер увеличился на 7,1 % (р<0,05), ядерно-цитоплазматические отношения – на  16,8 % (р<0,001), стромально-миоцитарные отношения – на 14,7 %, относительный объем поврежденных миоцитов – у 9,3 раза. Результаты проведенного исследования и полученные результаты свидельствуют, что удаление больших объемов паренхимы печени приводит  к пострезекционной портальной гипертензии и  выраженной морфологической перестройки (ремоделирование) структур кругового и продольного слоев мышечной оболочки дванадцятиперстной кишки, которое характеризуется диспропорциональными неравномерными изменениями морфометрических параметров гладких миоцитов, их ядер, нарушениями ядерно-цитолазматических отношений у этих клетках, атрофией, увеличением стромальных структур  и  относительных объемов поврежденных миоцитов у  мышечной оболочке, что может осложнятся  дисфункцией  органа.Мета роботи: морфометричними методами вивчити особливості  структурної перебудови м′язової оболонки дванадцятипалої  кишки при пострезекційній портальній гіпертензії. Матеріали і методи. Комплексом морфологічних методів досліджено дванадцятипалу кишку 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-и групи. Перша група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено  31,5 % паренхіми печінки,  3-я – 15 тварин після резекції 58, 1 % паренхіми печінки. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Із дванадцятипалої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м′язової  оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об′єми пошкоджених міоцитів. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки дванадцятипалої кишки.  Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно зменшилася на 5,0 %, діаметр міоцитів – на 8,7 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 42,8 %, cтромально-міоцитарні відношення –на 21 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 15,9 раза. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки дванадцятипалої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 0,92 %, діаметр ядер зріс на 7,1 % (р<0,05), ядерно-цитоплазматичні відношення – на  16,8 % (р<0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,7 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 9,3 раза. Результати проведеного дослідження  стверджують, що видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить  до пострезеційної портальної гіпертензії та  вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки дванадцятипалої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитолазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м′язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа

Морфометричний аналіз особливостей ремоделювання структур клубової кишки при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки

The aim of the work: morphological methods to study the features of remodeling of the structures of the ileum at resection of different volumes of liver parenchyma.Materials and Methods. The complex of morphological methods examined the ileum of 45 mature hite white male rats, which were divided into 3 groups. The first group consisted of 15 intact animals, second – 15 rats, in which 31.5 % of the liver parenchyma was removed, third – 15 animals after resection of 58.1 % of liver parenchyma. Euthanasia of rats was carried out by bloodletting in condi­tions of thiopental anesthesia 1 month after the beginning of the experiment. From the ileum histological preparations were made. The morphometry of thickness of the mucous, muscle, serous membranes, submucosal layers, length, width of villi, depth, width of crypts, height of cover epithelial cells, diameter of their nuclei, determined nuclear-cytoplasmic relations in epitheliocytes, relative volume of damaged epithelial cells, submucosal-mucous and submucosal-muscular indices stromal-myocytes ratio in the muscle of the organ were measured. Quantitative indicators were processed statistically.Results and Discussion. It was established that after resection of 31.5 % of liver parenchyma morphometric indices insignificantly changed. The morphometric parameters of the ileum structures in the month after resection of 58.1 % of liver parenchyma were the most altered. At the same time, the thickness of the mucous membrane of the investigated organ with a high degree of reliability (p <0.001) decreased by 15.0 %, muscle – by 6.1 %, and the thickness of the submucosal layer increased by 7.4 %, the serous membrane – by 6.6 %. Submucosy-mucosal index increased by 27.2 %, and submucosal-muscle – by 14.4 %, compared with control morphometric indices. The length of the villi and the depth of the crypt of the ileum , the height of the epithelial cells were statistically significantly (p <0.001) decreased by 15.7 %, 15.4 % and 14.7 % respectively, while the width of the villi and crypt increased by 13.3 % and 14.2 % Nuclear-cytoplasmic ratios in the epitheliocytes of the ileum mucosa have been altered by 38.5 %, indicating a marked violation of structural cellular homeostasis. Relative volume of damaged epitheliocytes increased 28 times, and stromal-myocytic ratios in the muscular membrane increased by 22.6 %, indi­cating a pronounced increase in stroma in the muscle of the organ. The results of the study suggest that the removal of large volumes of liver parenchyma leads to pronounced morphological rearrangement (remodeling) of the structures of the ileum, characterized by uneven disproportionate changes in the spatial characteristics of the organ structure, violation of relations between them, vascular disorders, edema, dystrophic, necrobiotic changes in epitheliocytes, endothelial cells, stromal elements, infiltrative and sclerotic processes.Цель работы: морфологическими методами изучить особенности ремоделирования структур подвздошной кишки при резекции разных объемов паренхимы печени.Материалы и методы. Комплексом морфологических методов исследована подвздошная кишка 45 половозрелых белых крыс- самцов, которые были разделены на 3-и группы. 1-я группа включала 15 интактных животных, 2-я – 15 крыс, у которых было удалено 31,5 % паренхимы печени, 3-я – 15 животных после резекции 58, 1 % паренхимы печени. Эвтаназия крыс осуществлялась кровопусканием в условиях тиопенталового наркоза через один месяц от начала эксперимента. Из подвздошной кишки изготовляли гистологические микропрепараты. Измеряли толщины слизистой, мышечной, серозной оболочек, подслизистого слоя, длину, ширину ворсинок, глубину, ширину крипт, высоту покровных эпителиоцитов, диаметр их ядер, определяли ядерно-цитоплазматические отношения у эпителиоцитах, относительный объем поврежденных эпителиоцитов, подслизисто-слизистый и подслизисто-мышечный индексы, стромально-миоцитарные отношения у мышечной оболочке органа. Количественные показатели обрабатывали статистически.Результаты исследований и их обсуждение. Выявлено, что при резекции 31,5 % паренхимы печeни исследуемые морфометрические показатели изменялись незначительно. Наиболее измененными оказались морфометрические параметры структур подвздошной кишки через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени. При этом толщина слизистой оболочки исследуемого органа c высокой степенью достоверности (р < 0,001) уменьшилась на 15,0 %, мышечной – на 6,1 %, а толщина подслизистого слоя возросла на 7,4 %, серозной оболочки – на 6,6 %. Подслизисто-слизистый индекс увеличился на 27,2 %, а подслизисто-мышечный – на 14,4 %, в сравнении с контрольными морфометрическими показателями. Длина ворсинок и глубина крипт подвздошной кишки, высота эпителиоцитов статистически достоверно (р<0,001) уменьшились соответственно на 15,7 %, 15,4 % та 14,7 %, а ширина ворсинок и крипт увеличилась на 13,3 % и 14,2 %. Ядерно-цитоплазматические отношения у эпителиоцитах слизистой оболочки подвздошной кишки были измененными на 38,5 %, что свидетельствовало о выраженном нарушении структурного клеточного гомеостаза. Относительный объем поврежденных эпителиоцитов увеличился у 28 раз, а стромально-миоцитарные отношения у мышечной оболочке – на 22,6 %, указывая о выраженном возростанни стромы у мышечной оболочке органа. Результаты проведенного исследования подтверждают, что удаление больших объемов паренхимы печени приводит к выраженной морфологической перестройке (ремоделированню) структур подвздошной кишки, что характеризуется неравномерными диспропорциональными изменениями пространственных характеристик структур органа, нарушением отношений между ними, сосудистыми расстройствами, отеком, дистрофическими, некробиотическими изменениями эпителиоцитов, эндотелиоцитов, стромальных элементов, инфильтративными и склеротическими процессами.Мета роботи: за допомогою морфологічних методів вивчити особливості ремоделювання структур клубової кишки при резекції різних об’ємів паренхіми печінки.Матеріали і методи. Комплексом морфологічних методів досліджено клубову кишку 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-ри групи. 1-ша група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-га – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-тя – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Із клубової кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини слизової, м’язової, серозної оболонок, підслизового прошарку, довжину та ширину ворсинок, глибину, ширину крипт, висоту покривних епітеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали ядерно-цитоплазматичні відношення в епітеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених епітеліоцитів, підслизово-слизовий та підслизово-м’язовий індекси, стромально-міоцитарні відношення у м’язовій оболонці органа. Кількісні показники обробляли статистично.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Найбільш зміненими виявилися морфометричні параметри структур клубової кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки. При цьому товщина слизової оболонки досліджуваного органа з високим ступенем достовірності (р < 0,001) зменшилася на 15,0 %, м'язової – на 6,1 %, а товщина підслизового прошарку зросла на 7,4 %, серозної оболонки – на 6,6 %. Підслизово-слизовий індекс збільшився на 27,2 %, а підслизово-м'язовий – на 14,4 %, порівняно з контрольними морфометричними показниками. Довжина ворсинок та глибина крипт клубової кишки, висота епітеліоцитів статистично достовірно (р<0,001) зменшилися, відповідно, на 15,7 %, 15,4 % та 14,7 %, а ширина ворсинок і крипт збільшилися на 13,3 % і 14,2 %. Ядерно-цитоплазматичні відношення у епітеліоцитах слизової оболонки клубової кишки виявилися зміненими на 38,5 %, що свідчило про виражене порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм ушкоджених епітеліоцитів зріс у 28 разів, а стромально-міоцитарні відношення у м’язовій оболонці збільшилися на 22,6 %, вказуючи на виражене зростання строми у м’язовій оболонці органа. Результати проведеного дослідження стверджують, що видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводять до вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур клубової кишки, що характеризується нерівномірними диспропорційними змінами просторових характеристик структур органа, порушенням відношень між ними, судинними розладами, набряком, дистрофічними, некробіотичними змінами епітеліоцитів, ендотеліоцитів, стромальних елементів, інфільтративними та склеротичними процесами

КІЛЬКІСНА МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕМОДЕЛЮВАННЯ М’ЯЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНЬОЇ КИШКИ ПРИ ВИДАЛЕННІ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ

Liver resection is widely used in modern surgical departments. Resections of large volumes of liver parenchyma are complicated by postresection portal hypertension, which leads to structural and functional changes in the organs of the basin portal hepatic vein. The features of the structural reconstruction of jejunum muscle at postresection portal hypertension have not been adequately investigated. The aim – using the morphometrical methods to study the features of remodeling of the structures of muscular layer of jejunum at resection of different volumes of liver parenchyma. Materials and Methods. The complex of morphological methods examined the jejunum of 45 sexuale mature white male rats, which were divided into 3 groups. The group 1 consisted of 15 intact animals, group 2 – 15 rats, in which 31.5 % of the liver parenchyma was removed, group 3 – 15 animals after resection of 58.1 % of liver parenchyma. Euthanasia of rats was carried out by bloodletting in conditions of thiopental anesthesia 1 month from the beginning of the experiment. Histological preparations were made from the jejunum. The thickness of the circular and longitudinal muscular layers, the diameters of smooth myocytes and their nuclei, the nuclear-cytoplasmic relations in these cells, the stromal-myocytal relations, and the relative volumes of damaged myocytes were measured. Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. It was established that one month after resection of 31.5 % of liver parenchyma, morphometric indices were slightly changed. Removal of 58.1 % of liver parenchyma leads to the development of postresection portal hypertension. The morphometric parameters of the structures of the circular and longitudinal muscular layers of the jejunum were manifested by altered ones. The thickness of the circular muscular layer a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma statistically significantly decreased by 4.1 %, the diameter of myocytes – by 6.1 %, the nuclear-cytoplasmic relation of them increased by 35.4 %, stromally – myocytal relation – by 14.3 %, relative the number of damaged myocytes – by 14.4 times. Quantitative morphological indices of the structures of the longitudinal muscular layer of the jejunum a month after the resection of 58.1 % of the liver parenchyma changed in a similar manner, but the degree of their expression was smaller compared with the structures of the circular muscular layer. Thus, the diameter of myocytes in the given experimental conditions was reduced by only 1.6 %, the diameter of the nuclei increased by 4.6 % (p<0.01), nuclear-cytoplasmic relations – by 15.2 % (p<0.001), stromally-miocytal relations – by 14.1 %, relative volume of damaged myocytes – by 8.1 times. Conclusions. Removal of large volumes of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and pronounced remodeling of the structures of the circular and longitudinal muscular layers of the jejunum, characterized by disproportional uneven changes in the morphometric parameters of smooth myocytes, their nuclei, violations of nuclear-cytoplazmatic relations in these cells, atrophy, growth of stromal structures and relative volumes of damaged myocytes in the muscular layer, which may be complicated by the dysfunction of the organ.Удаление больших объемов паренхимы печени может сопровождаться возникновением постре­зек­ционной портальной гипертензии. Последняя приводит к морфологической перестройке органов бассейна воротной печеночной вены, поражению их структур, морфологическими изменениями мышечной оболочки, которые при повреждениях тощей кишки в названных патологических условиях исследованы недостаточно. Цель – морфометрическими методами изучить особенности ремоделирования мышечной оболочки тощей кишки при удалении различных объемов паренхимы печени. Материал и методы. Комплексом морфологических методов исследована тощая кишка 45 половозрелых белых крыс-самцов, которые были поделены на 3-и группы. Первая группа насчитывала 15 интактных животных, вторая – 15 крыс, у которых было удалено 31,5 % паренхимы печени, третья – 15 животных после резекции 58,1 % паренхимы печени. Эвтаназия крыс осуществлялась кровопусканием в условиях тиопенталового наркоза через 1 месяц после начала эксперимента. Из тощей кишки изготавливали гистологические микропрепараты. Измеряли толщины кругового и продольного слоев мышечной оболочки, диаметры гладких миоцитов и их ядер, ядерно-цитоплазматические соотношения в этих клетках, стромально-миоцитарные соотношения, относительные объе­мы поврежденных миоцитов. Количественные показатели обрабатывались статистически. Результаты. Установлено, что через месяц после резекции 31,5 % паренхимы печени исследуемые морфо­мет­рические показатели менялись незначительно. Удаление 58,1 % паренхимы печени приводило к развитию пострезекционной портальной гипертензии. Выражено измененными при этом оказались морфометрические параметры структур кругового и продольного слоев мышечной оболочки тощей кишки. Толщина кругового слоя мышечной оболочки через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени статистически достоверно уменьшилась на 4,1 %, диаметр миоцитов – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматические соотношения у них возросли на 35,4 %, cтромально-миоцитарные соотношения – на 14,3 %, относительный объем поврежденных миоцитов – в 14,4 раза. Количественные морфологические показатели структур продольного слоя мышечной оболочки тощей кишки через месяц после резекции 58,1 % паренхимы печени изменялись аналогично, но степень их выраженности была меньшей, по сравнению со структурами кругового слоя. Так, диаметр миоцитов в данных экспериментальных условиях оказался уменьшенным всего на 1,6 %, диаметр ядер увеличился на 4,6 % (р<0,01), ядерно-цито­плазматические соотношения – на 15,2 % (р<0,001), стромально-миоцитарные соотношения – на 14,1 %, отно­сительный объем поврежденных миоцитов – в 8,1 раза. Выводы. Удаление больших объемов паренхимы печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии и выраженному ремоделированию структур кругового и продольного слоев мышечной оболочки тощей кишки, которые характеризуются диспропорциональными неравномерными изменениями морфомет­рических параметров гладких миоцитов, их ядер, нарушениями ядерно-цитоплазматических соотношений в этих клетках, атрофией, увеличением стромальных структур и относительных объемов поврежденных миоцитов в мышечной оболочке, что может осложняться дисфункцией поврежденного органа.Видалення великих об'ємів паренхіми печінки може супроводжуватися виникненням пострезек­ційної портальної гіпертензії. Остання призводить до морфологічної перебудови органів басейну ворітної печін­кової вени, ураження їх структур, морфологічних змін м’язової оболонки, які при ушкоженнях порожньої кишки у названих патологічних умовах досліджені недостатньо. Мета – морфометричними методами вивчити особливості ремоделювання м’язової оболонки порожньої кишки при видаленні різних об’ємів паренхіми печінки. Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджена порожня кишка 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 3-и групи. 1-а група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-я – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназія щурів здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із по­рожньої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об’єми пошкоджених міоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфомет­ричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезек­ційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно (р<0,05) зменшилася на 4,1 %, діаметр міоцитів – на 6,1 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 35,4 %, cтромально-міоцитарні відношення – на 14,3 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 14,4 рази. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки порожньої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим, порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 1,6 %, діаметр ядер зріс на 4,6 % (р<0,01), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 15,2 % (р<0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,1 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 8,1 раза. Висновки. Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезеційної портальної гіпер­тензії та вираженого ремоделювання структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки порожньої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міо­цитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитоплазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м’язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа