Дослідження флавоноїдів у траві деяких сортів рослин роду жоржина

Topicality. Flavonoids – a group of biologically active compounds, which affects most of the structural and functional systems of the human body.Aim. The purpose of our work is to study flavonoids in grass of some species of genus Dahlias plants.Materials and methods. The objects of research were grass of genus dahlias plants: “Gebu”, “La Baron”, “Colorado Classic”. The qualitative composition was determined by a paper chromatography, the quantitative content by spectrophotometry in recount per rutine.Results and discussion. Kaempferol, hyperoside, apigenin, luteolin, quercetin and rutin were identified in such species as “La Baron” and “Colorado Classic”. Hyperoside and luteolin were not found in “Gebu”. The highest content of flavonoids was in “La Baron” – 0.65 ± 0.02 %.Conclusions. The data obtained will be used in the development of drugs.Актуальность. Флавоноиды – группа биологически активных соединений, которые влияют на большинство структурных и функциональных систем организма человека.Цель нашей работы – исследование флавоноидов в траве некоторых сортов растений рода георгина.Материалы и методы. Объектами исследований являлась трава сортов растений рода георгина: «Gebu», «La Baron», «Colorado Classic». Качественный состав определяли с помощью бумажной хроматографии, количественное содержание – методом спектрофотометрии в пересчете на рутин.Результаты и их обсуждение. В сортах «La Baron» и «Colorado Classic» идентифицированы кемпферол, гиперозид, апигенин, лютеолин, кверцетин и рутин. В сорте «Gebu» гиперозид и лютеолин не обнаружены. Наибольшее содержание флавоноидов было в сорте «La Baron» – 0,65 ± 0,02 %.Выводы. Полученные данные будут использованы при разработке лекарственных препаратов.Актуальність. Флавоноїди – група біологічно активних сполук, що впливають на більшість структурних та функціональних систем організму людини. З даних зарубіжних літературних джерел відомо, що листя та квітки культурних жоржин володіють антимікробними та антиоксидантними властивостями, що обумовлено наявністю фенольних речовин, зокрема сполук флавоноїдної природи, проте хімічний склад трави рослин роду жоржина в Україні не досліджувався.Метою нашої роботи було дослідження флавоноїдів у траві деяких сортів рослин роду жоржина.Матеріали та методи. Обєктами дослідження була трава сортів рослин роду жоржина: «Gebu», «La Baron», «Colorado Classic». Якісний склад визначали за допомогою паперової хроматографії, кількісний вміст – методом спектрофотометрії у перерахунку на рутин.Результати та їх обговорення. В сортах «La Baron» та «Colorado Classic» ідентифіковано кемпферол, гіперозид, апігенін, лютеолін, кверцетин та рутин. У сорті «Gebu» гіперозид та лютеолін не виявлені. Найбільший вміст флавоноїдів містився у сорті «La Baron» – 0,65 ± 0,02 %.Висновки. Отримані дані будуть використані при розробці лікарських препаратів

Study of the correlation between the content of polyphenols in different combinations of plant extracts and their antioxidant activity of a multicomponent herbal medicine with antiallergic effect

Combinations of medicinal plants ensure the collective work of several active components, which can lead to an additive or synergistic effect. We have chosen the bur-marigold-calendula-hawthorn combination to obtain an antiallergic herbal medicine, in which the bur-marigold is the main plant, calendula is a helper plant that helps in the fight against accompanying symptoms, and hawthorn harmonizes the action of the first 2 plants. The aim of the work – the study of possible synergistic interactions in a multicomponent herbal antiallergic preparation by calculating the correlation between the content of polyphenols in various combinations of plant extracts and their antioxidant activity. Both individual extracts of a bur-marigold herb, calendula flowers and hawthorn leaves and flowers and a combined target extract with the ratio of herbal drugs (6:3:1) were obtained. Two and three component ompositions were obtained by mixing extracts in appropriate ratios. The content of polyphenols was determined by SPhU 2.0, 2.8.14. The antioxidant activity was determined by the neocuproin method. The Pearson Correlation was used to calculate the relationship between the content of polyphenols in extracts and their antioxidant activity. The maximum amount of polyphenols was found in the hawthorn extract (7.2%), in the bur-marigolg extract – 5.5%, and in the calendula extract – 3.4%. When adding calendula extract to the bur-marigold extract, the antioxidant activity was expected to decrease, thus an additive effect is observed; for the combination of bur-marigold /hawthorn 1:0.5, an increase in antioxidant activity (110.6%) was observed compared to the expected value, which may be synergism; for the combination of calendula/hawthorn, an increase in activity was observed. For 3-component combinations, it was found that only the combination of bur-marigold/calendula/hawthorn 1:0.5:0.5 showed greater activity (112%) than the target extract, all others combinations showed activity within the limits of possible variations (± 10%) of the components. When calculating the correlation between the content of polyphenols in the combinations and their activity using the Pearson coefficient, a strong positive correlation was found. The correlation between the content of polyphenols in various combinations of plant extracts and their antioxidant activity of a multicomponent herbal antiallergic preparation was studied. In 2-component combinations an additive effect was found when determining antioxidant activity, and an assumption was made about the ability of a synergism only for a combination of bur-marigold/hawthorn 1:0.5. All analyzed 3-component compositions showed antioxidant activity within the limits of possible variations (± 10%) of the components. A strong positive correlation was found between the content of polyphenols in the combinations and their activity

Дослідження якісного та кількісного вмісту суми флавоноїдів та гідроксикоричних кислот у густому екстракті квіток пижма звичайного

In recent years, herbal medicines have become increasingly popular in the pharmacotherapy of many diseases. One of the medicinal plants widely distributed in the wild on the territory of Ukraine is common tansy (Tanacetum vulgare L.) of the Asteraceae family; it is a promising raw material for the development of new medicines. In this regard,it is relevant to study and standardize a dense extract of common tansy flowers (DECTF) to predict the possible pharmacological action and the feasibility of further use in the production of solid dosage forms. Aim. To study the qualitative and quantitative content of the amount of flavonoids and the amount of hydroxycinnamic acids in a dense extract of common tansy flowers. Materials and methods. The study object was DECTF. The qualitative composition of phenolic compounds in the extract was determined by TLC. The quantitative determination of the amount of flavonoids calculated with reference to luteolin was performed by the spectrophotometric method. Results and discussion. The identification of DECTF was performed by TLC. It allowed us to identify 3 dominant compounds of phenolic nature – luteolin, luteolin-7-glycoside and chlorogenic acid. The quantitative content of phenolic substances in DECTF was studied by spectrophotometry; it was found that the amount of flavonoids (calculated with reference to luteolin) was 3.69 ± 0.01 %; the amount of hydroxycinnamic acids (calculated with reference to chlorogenic acid) was 16.88 ± 0.02 %. Conclusions. A significant content of flavonoids and hydroxycinnamic acids in DECTF indicates the prospects for further research and development of new drugs with the anti-inflammatory, antimicrobial and choleretic action based on it.В последние годы лекарственные средства растительного происхождения приобретают все большую популярность в фармакотерапии многих заболеваний. Одним из лекарственных растений, широко распространённым в диком виде на территории Украины, является пижма обыкновенная (Tanacetum vulgare L.) семейства Астровые (Asteraceae), которая представляется перспективным сырьем для разработки новых лекарственных средств. В связи с этим актуальным является исследование и стандартизация густого экстракта цветков пижмы обыкновенной (ГЭЦПО) для прогнозирования возможного фармакологического действия и целесообразности дальнейшего использования в производстве твердых дозированных лекарственных форм. Цель работы – исследовать качественное и количественное содержание суммы флавоноидов и суммы гидроксикоричных кислот в густом экстракте цветков пижмы обыкновенной. Материалы и методы. Объектом исследования был ГЭЦПО. Определение качественного состава фенольных соединений в экстракте проводили методом ТСХ, а количественное определение суммы флавоноидов в пересчете на лютеолин-спектрофотометрическим методом. Результаты и их обсуждение. Проведена идентификация ГЭЦПО методом ТСХ, которая позволила определить 3 доминирующие соединения фенольной природы – лютеолин, лютеолин-7-гликозид и хлорогеновую кислоту. Исследовано количественное содержание фенольных веществ в ГЭЦПО методом спектрофотометрии и установлено, что сумма флавоноидов (в пересчете на лютеолин) составляла 3,69 ± 0,01%; содержание суммы гидроксикоричных кислот (в пересчете на хлорогеновую кислоту) – 16,88 ± 0,02%. Выводы. Значительное содержание флавоноидов и гидроксикоричных кислот в ГЭЦПО указывает на перспективность проведения дальнейших исследований и разработки новых лекарственных препаратов противовоспалительного, антимикробного и желчегонного действия на его основе.Останнім часом лікарські засоби рослинного походження набувають дедалі більшої популярності у фармакотерапії багатьох захворювань. Однією з лікарських рослин, широко розповсюджених у дикому вигляді на території України, є пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.) родини Айстрові (Asteraceae), яка є перспективною сировиною для розроблення нових лікарських засобів. З огляду на це актуальним постає дослідження та стандартизація густого екстракту квіток пижма звичайного (ГЕКПЗ) для прогнозування можливої фармакологічної дії та доцільності подальшого використання у виробництві твердих дозованих лікарських форм. Мета роботи. Дослідити якісний та кількісний вміст суми флавоноїдів та суми гідроксикоричних кислот у густому екстракті квіток пижма звичайного. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був ГЕКПЗ. Визначення якісного складу фенольних сполук у екстракті проводили методом ТШХ, а кількісне визначення суми флавоноїдів у перерахунку на лютеолін – спектрофотометричним методом. Результати та їх обговорення. Проведено ідентифікацію ГЕКПЗ методом ТШХ, яка дозволила виявити 3 домінувальні сполуки фенольної природи – лютеолін, лютеолін-7-глікозид та хлорогенову кислоту. Досліджено кількісний вміст фенольних речовин у ГЕКПЗ методом спектрофотометрії та визначено, що сума флавоноїдів (у перерахунку на лютеолін) становила 3,69 ± 0,01 %; вміст суми гідроксикоричних кислот (у перерахунку на хлорогенову кислоту) – 16,88 ± 0,02 %. Висновки. Значний вміст флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у ГЕКПЗ доводить перспективність проведення подальших досліджень і розроблення нових лікарських препаратів протизапальної, антимікробної та жовчогінної дії на його основі

До питань використання та ідентифікації неофіцинальної сировини – листя Acorus Calamus L.

Introduction. Acoruscalamus L. is a perspective medical plant for complex use in medicine.The aim of the study – comparison of the quantitative content of essential oil and its component composition in the rhizomes and leaves of calamus, establishing the prospects for using leaves, revealing the morphological and anatomical diagnostic features of leaves as a new raw material.Research Methods. The content and composition of the essential oil were studied using the CMS method, the microscopic characteristics of the raw material – generally accepted analytical methods.Results and Discussion. A comparative analysis of the quantitative content and qualitative composition of the essential oil components of the acoruscalamus were conducted. The established diagnostic morphological and anatomical signs of the leaves will be used in the development of normative documentation – quality control methods (QCM) for additional raw materials.Conclusion. The results of the studies indicate the prospect of further pharmacognostic study of the leaves of the calamus as an additional and accessible raw material.Вступление. Acoruscalamus L. – перспективное растение для комплексного использования в медицине.Цель исследования – сопоставить количественное содержание эфирного масла и его компонентный состав в корневищах и листьях аира, установить перспективность использования листьев, выявить морфолого-анатомические диагностические признаки листьев как нового сырья.Методы исследования. Методом хромато-мас-спектрометрии изучали содержание и состав эфирного масла, с помощью общепринятых методик анализа – микроскопические признаки сырьяРезультаты и обсуждение. Проведен сравнительный анализ количественного содержания и качественного состава компонентов эфирного масла аира обыкновенного. Установленные диагностические морфологические и анатомические признаки листьев будут использованы при разработке нормативной документации – методов контроля качества на дополнительное сырье.Вывод. Результаты исследований указывают на перспективность дальнейшего фармакогностического изучения листьев аира обыкновенного как дополнительного и доступного лекарственного сырья.Вступ. Acorus calamus L. – перспективна рослина для комплексного використання в медицині.Мета дослідження – зіставити кількісний вміст ефірної олії та її компонентний склад у кореневищах і листі аїру, встановити перспективність використання листя, виявити морфолого-анатомічні діагностичні ознаки листя як нової сировини.Методи дослідження. Методом хромато-мас-спектрометрії вивчали вміст та склад ефірної олії, за допомогою загальноприйнятих методик аналізу – мікроскопічні ознаки сировини.Результати й обговорення. Проведено порівняльний аналіз кількісного вмісту та якісного складу компонентів ефірної олії аїру звичайного. Встановлені діагностичні морфологічні й анатомічні ознаки листя будуть використані при розробці нормативної документації – методів контролю якості на додаткову сировину.Висновок. Результати досліджень вказують на перспективність подальшого фармакогностичного вивчення листя аїру звичайного як додаткової і доступної лікарської сировини

Дослідження елементного складу трави маруни дівочої (tanacetum parthenium (l.) Schultzbip.)

Macro- and microelements affect the vital functions of plants; they are an integral part of the medicinal plant raw material and play a significant role in the pharmacological activity of herbal medicines. Expediency of determination of the heavy metals content is stipulated by the requirements to the raw material. Within the standardization of the feverfew raw material batches the comparative study of the elemental composition of the herb depending on the regions of the raw material collection has been conducted.Aim. To analyze the degree of accumulation of macro- and microelements of the feverfew herb collected in 7 regions of Ukraine.Materials and methods. The study object was batches of the feverfew herb collected in 7 regions of Ukraine. The qualitative composition and quantitative content of the elements were determined using the atomic emission spectroscopy method at the Laboratory of Analytical Chemistry of Functional Materials and Environmental Objects of the STC “Institute for Single Crystals”, National Academy of Sciences of Ukraine (Kharkiv) using a CAS-120 device, manufacturing group “Electron” by atomization in air-acetylene flame.Results and discussion. As a result of the study conducted 18 elements were identified in all batches of the raw material. The prevailing content of potassium was identified in the samples from the Kharkiv, Zhytomyr and Poltava regions. The calcium content prevailed in the samples from the Kharkiv, Zhytomyr and Cherkasy regions. The greatest content of silicon and magnesium was identified in the samples from the Kharkiv and Zhytomyr regions. Nickel, molybdenum and lead were in the least quantity among the microelements in the feverfew herb. The content of cobalt, cadmium, arsenic and mercury was within the maximum permissible limits.Conclusions. For the first time the study of the mineral composition of samples of the feverfew herb from different regions of Ukraine was carried out using the atomic emission spectroscopy. The studies conducted indicate that the content of potassium, calcium, silicon and magnesium prevails in all samples of the raw material.Макро- и микроэлементывлияют на жизненныефункциирастений, являютсясоставляющейлекарственногорастительногосырья и играютзначительную роль в фармакологическойактивностирастительныхлекарственныхсредств. Целесообразностьопределениясодержаниятяжелыхметалловобусловленатребованиями к качествусырья. В рамках стандартизациисерийсырья пижма девичьего – Tanacetumparthenium(L.) Schultzbip.было проведено сравнительноеизучениеэлементного состава травы в зависимости от региона заготовки.Цель. Проанализироватьстепеньнакоплениямакро- и микроэлементов в 7 серияхтравы пижма девичьего, заготовленного в разных областях Украины.Материалы и методы. Обьектом исследования были серии травы пижма девичьего, заготовленные в 7 областях Украины. Накопление макро- и микроэлементов определяли методом атомно – адсорбционной спектроскопии с атомизацией в воздушно-ацетиленовом пламени на приборе КАС-120 на базе НТК «Институтмонокристаллов» НАН Украины.Результаты и их обсуждение. В результате проведенного исследования во всех сериях ЛРС обнаружено и определено содержание 18 элементов. Преобладающее количество калия определено в образцах из Харьковской, Житомирской и Полтавской областей. Содержание кальция преобладало в образцах из Харьковской, Житомирской и Черкасской областей. Наибольшее содержание кремния и магния наблюдалось в образцах из Харьковской и Житомирской областей. Среди микроэлементов в траве пижма девичьего в наименьшем количестве находились никель, молибден и свинец. Содержание кобальта, кадмия, мышьяка и меркурия находилось в пределах гранично допустимых концентраций.Выводы.Впервые методом атомно-адсорбционной спектрфотометрии изучено накопление макро- и микроэлементов в образцах травы пижма девичьего, заготовленных в разных областях Украины. Проведенные исследования свидетельствуют про значительное содержание калия, кальция, кремния и магния во всех образцах сырья.  Макро- та мікроелементи впливають на життєві функції рослин, є невід’ємною складовою лікарської рослинної сировини і відіграють значну роль у фармакологічній активності рослинних лікарських засобів Доцільність визначення вмісту важких металів обумовлена вимогами до якості сировини. У рамках стандартизації серій сировини маруни дівочої – Tanacetumparthenium(L.) Schultzbip.було проведено порівняльне вивчення елементного складу трави в залежності від регіону заготівлі.Мета. Проаналізувати ступінь накопичення макро- та мікроелементів у 7 серіях трави маруни дівочої, заготовленої в різних областях України.Матеріали і методи. Об’єктом дослідження були серії трави маруни дівочої, зібраної у 7 областях України. Накопичення макро- та мікроелементів визначали методом атомно - адсорбційної спектроскопії з атомізацією в повітряно-ацетиленовому полум’ї на приладі КАС-120 на базі НТК «Інститут монокристалів» НАН України.Результати та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження у всіх серіях ЛРС виявлено та визначено вміст 18 елементів. Переважна кількість калію визначена у зразках з Харківської, Житомирської та Полтавської областей. Вміст кальцію переважав у зразках з Харківської, Житомирської та Черкаської областей. Найбільший вміст силіцію та магнію спостерігався у зразках з Харківської та Житомирської областей. Серед мікроелементів у траві маруни в найменшій кількості знаходились нікель, молібден і плюмбум. Вміст кобальту, кадмію, арсену та меркурію знаходився в межах гранично допустимих концентрацій.Висновки. Вперше методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії вивчено накопичення макро- та мікроелементів у зразках трави маруни дівочої, заготовлених в різних областях України. Проведені дослідження свідчать про значний вміст калію, кальцію, силіцію та магнію в усіх зразках сировини

Дослідження цитотоксичної активності сухого екстракту та антоціанового комплексу квіток жоржини сорту Gebu

Topicality. For today, the search for promising plants with a high content of anthocyanins to create safe herbal medicines is an urgent problem of modern science. Aim. To study the presence and severity of the cytotoxic activity of the dry extract of Gebu Dahlia variety flowers, the qualitative analysis and quantify the amount of anthocyanins in flowers of this variety. Materials and methods. For the study, the dry extract of Gebu flowers was obtained. The cytotoxicity analysis of 1 %; 0.5 %; 0.25 %; 0.125 %; 0.0625 % solutions of the extract were performed by microscopy on red bone marrow (RBM) cells of rats at an exposure of 15, 45, 90 minutes. The spectrophotometric study and high-performance liquid chromatography were used to assess the quantitative and qualitative content of the amount of anthocyanins. Results and discussion. The results obtained indicate that the viability of RBM cells is affected by the concentration of the extract and exposure: in the concentrations of 0.063-0.125 % no toxic effect of the extract was detected, while 0.25-1 % solutions were able to show cytostatic properties. The content of anthocyanin amount in the flowers was determined (1.8 % ± 0.02); 18 substances were identified, among them substances from the groups of cyanidin (54.7 %) and delphinidin (28 %) predominated. Conclusions. The first stage of testing of the dry extract from Gebu Dahlia variety flowers for potential toxicity has been carried out: the extract is potentially non-toxic in the lowest of the concentrations studied. For the first time, the content of anthocyanins in flowers of Gebu Dahlia variety has been determined, 18 substances from the groups of delphinidin, cyanidin, petunidine, peonidine, malvidin have been identified.Актуальность. поиск перспективных растений с высоким содержанием антоцианов для создания безопасных растительных лекарственных средств является актуальной проблемой современной науки. Целью работы было исследование наличия и выраженности цитотоксической активности сухого экстракта из цветков георгины сорта Gebu, качественный анализ и определение количественного содержания суммы антоцианов в цветках данного сорта. Материалы и методы. Для исследования был получен сухой экстракт из цветов сорта Gebu. Анализ цитотоксичности 1 %; 0,5 %; 0,25 %; 0,125 %; 0,0625 % растворов экстракта проведен методом микроскопии на клетках красного костного мозга крыс (ККМ) при экспозиции 15, 45, 90 мин. Для оценки количественного и качественного содержания суммы антоцианов использовали спектрофотометрический анализ и метод высокоэффективной жидкостной хроматографии. Результаты и их обсуждение. Полученные результаты свидетельствуют о том, что на жизнеспособность клеток ККМ влияют концентрация экстракта и экспозиция: в концентрациях 0,063-0,125 % токсического действия экстракта не обнаружено, тогда как 0,25-1 % растворы способны проявлять цитостатические свойства. Определено содержание суммы антоцианов в цветках георгины сорта Gebu (1,8 % ± 0,02), идентифицировано 18 веществ, среди которых преобладали вещества из групп цианидина (54,7 %) и дельфинидина (28 %). Выводы. Проведен первый этап тестирования сухого экстракта из цветков георгины сорта Gebu на потенциальную токсичность – в наименьших из изученных концентраций экстракт является потенциально нетоксичным. Впервые определено содержание суммы антоцианов в цветках георгины сорта Gebu, идентифицировано 18 веществ из групп дельфинидина, цианидина, петунидина, пеонидина, мальвидина.Актуальність. пошук перспективних рослин з високим вмістом антоціанів для створення безпечних рослинних лікарських засобів є актуальною проблемою сучасної науки. Метою роботи було дослідження наявності і вираженості цитотоксичної активності сухого екстракту з квіток жоржини сорту Gebu, якісний аналіз і визначення кількісного вмісту суми антоціанів у квітках зазначеного сорту. Матеріали та методи. Для дослідження отримано сухий екстракт з квітів сорту Gebu. Аналіз цитотоксичності 1 %; 0,5 %; 0,25 %; 0,125 %; 0,0625 % розчинів екстракту проведено методом мікроскопії на клітинах червоного кісткового мозку щурів (ЧКМ) за експозиції 15, 45, 90 хв. Для оцінювання кількісного та якісного вмісту суми антоціанів застосовано спектрофотометричне дослідження та метод високоефективної рідинної хроматографії. Результати та їх обговорення. Отримані результати свідчать про те, що на життєздатність клітин ЧКМ впливають концентрація екстракту та експозиція: у концентраціях 0,063-0,125 % не виявлено токсичного впливу екстракту, тоді як 0,25-1 %  розчини здатні проявляти цитостатичні властивості. Визначено вміст суми антоціанів у квітках жоржини сорту Gebu (1,8 % ± 0,02) та ідентифіковано 18 речовин, серед яких переважали речовини з груп ціанідину (54,7 %) та дельфінідину (28 %). Висновки. Проведено перший етап тестування сухого екстракту з квіток жоржини сорту Gebu на потенційну токсичність – у найменших з вивчених концентрацій екстракт є потенційно нетоксичним. Уперше визначено вміст суми антоціанів у квітках жоржини сорту Gebu, ідентифіковано 18 речовин з груп дельфінідину, ціанідину, петунідину, пеонідину, мальвідину

Удосконалення фармакопейної ідентифікації череди трави за макро- і мікроскопічними ознаками

Aim. To improve the national monograph of burr marigold (Bidens tripartita L.) herb on macro- and microscopic characteristics of the raw material. To achieve this goal, a comparative macroscopic analysis of various species of burr marigold and an extended microscopic analysis of all parts of the plant that are part of the raw material were carried out. Materials and methods. The study objects were 7 samples of the medicinal plant raw material of Bidens tripartita L. identified and registered at the premises of the State Enterprise “Pharmacopoeia Center”. They were provided by various domestic manufacturers; a sample of the whole raw material of B. frondosa L. collected in the Akhtyrsky district ofthe Sumy region; a sample of the whole raw material of B. cernua L. provided by a domestic pharmaceutical enterprise. The raw material was harvested in the period of budding and the beginning of flowering. The dry raw material wassubject to the macroscopic analysis. The microscopic analysis was performed on the powder of the raw material sifted through a sieve with a hole diameter of 355 since according to the requirements of the European Pharmacopoeia and the State Pharmacopoeia of Ukraine this was a standardized procedure for determining the diagnostic signs of the medicinal plant raw material by microscopy. Results and discussion. As a result of the macroscopic analysis, it has been found that the raw material of Bidens tripartita L. is a mixture of the whole or fragmented stems with leaves, leaves, anthodia, and achenes. Stems are green or greenish-purple, round-oval, longitudinally grooved. Leaves are green or brownish-green, with a dentateserrated edge, opposite, with a 3-5-parted lamina with lanceolate lobes narrowed into short, slightly winged petioles. Inflorescences are erect anthodia, their width is almost equal to the height. Fruits are flattened achenes, at the apex with 2 or 3 awns, twice as short as the achene. The awns and lateral ribs of the achenes are covered with bristles, which tips are directed downwards. As a result of the microscopic analysis of Bidens tripartita L. powder, diagnosticsigns of all parts of the raw material have been found, namely: fragments of the lamina with veins, along which secretory channels with reddish-brown contents pass; fragments of the lamina from the upper or lower epidermis with the basic cells with sinuous walls, stomata anomocytic type, covering caterpillar form trichomes of 9–18 thin-walled cells, rarely thick-walled covering trichomes of 2-13 cells; fragments of the stem epidermis of rectangular elongated cells with thickened walls; fragments of the epidermis of the inner leaves of the involucres of elongated rectangular thin-walled cells and articulated branched secretory channels; fragments of epidermis of tubular flowers from polygonal cells with rounded papillary outgrowths; rounded pollen grains with spinous exine; fragments of the testa with pigmented darkbrown cells of the hypodermis and the adjacent lower layer of elongated yellowish sclereids. Conclusions. The sections “Identification A and B” (macro- and microscopic signs of the raw material) of the national monograph “Burr marigold herbN” of the SPhU 2.2 have been improved, and it allows to more accurately identify all parts of the medicinal plant raw material. The additions developed are included to the SPhU 2.5 in the text of the monograph “Burr marigold herbN”.Цель работы – усовершенствовать национальную монографию на череды траву по макро- и микроскопическим признакам сырья. Для достижения этой цели был проведен сравнительный макроскопический анализ различных видов череды и расширенный микроскопический анализ всех частей растения, которые входят в состав сырья. Материалы и методы. Объектами исследования были 7 образцов лекарственного растительного сырья Вidens tripartitа L., идентифицированные и зарегистрированные на базе ГП «Фармакопейный центр», которые были предоставлены различными отечественными производителями; образец цельного сырья В. frondosa L., собранного в Ахтырском районе Сумской области; образец цельного сырья B. cernua L., предоставленный отечественным фармпредприятием. Заготовке подлежала надземная часть растения в период бутонизации и начала цветения. Макроскопическому анализу подлежало сухое сырье. Микроскопический анализ проводили на порошке сырья, просеянного через сито с диаметром отверстий 355, поскольку по требованиям Европейской фармакопеи и ГФУ это стандартизированная процедура при определении диагностических признаков ЛРС методом микроскопии. Результаты и их обсуждение. В результате макроскопического анализа было выявлено, что фармакопейное сырье Bidens tripartita L. – это смесь целых или фрагментированных стеблей с листьями, листьев, соцветий-корзинок и плодов-семянок. Стебли зеленые или зеленовато-фиолетовые, округло-овальные. Листья зеленые или буровато-зеленые, с зубчато-пильчатым краем, супротивные, с 3-5-раздельной пластинкой с ланцетными долями, суженные в короткие, несколько крылатые черешки. Соцветие – прямостоячие корзинки, ширина их почти равна высоте. Плоды – сплюснутые семянки, на верхушке с 2 или 3 остями, вдвое короче, чем семянка. Ости и боковые ребра семянок покрыты щетинками, верхушки которых направлены вниз. В результате микроскопического анализа порошка Bidens tripartita L. были обнаружены диагностические признаки всех частей сырья, а именно: фрагменты пластинки листа с жилками, вдоль которых проходят секреторные каналы с красновато-бурым содержимым; фрагменты пластинки листа с верхней или нижней эпидермой из основных клеток с извилистыми оболочками, устьичных аппаратов аномоцитного типа, покровных гусеницеподобных волосков из 9-18 тонкостенных клеток, редко толстостенных покровных волосков из 2-13 клеток; фрагменты эпидермы стебля из прямоугольных удлиненных клеток с утолщенными оболочками; фрагменты эпидермы внутренних листочков обвертки из удлиненных прямоугольных тонкостенных клеток и членистых разветвленных секреторных каналов; фрагменты эпидермы трубчатых цветков из многоугольных клеток с округлыми сосочкообразными выростами; округлые пыльцевые зерна с шиповатой экзиной; фрагменты семенной кожуры с пигменти-рованными темно-коричневыми клетками гиподермы и прилегающим нижним слоем удлиненных желтоватых склереид. Выводы. Усовершенствованы разделы Идентификация А и В (макро- и микроскопические признаки сырья) национальной монографии ГФУ 2.2 «Череды траваN», что позволило более точно идентифицировать все части лекарственного растительного сырья. Разработанные дополнения были внесены в ДФУ 2.5 в текст монографии «Череды траваN».Мета роботи – удосконалити національну монографію на череди траву за макро- і мікроскопічними ознаками сировини. Для досягнення визначеної мети було проведено порівняльний макроскопічний аналіз різних видів череди та розширений мікроскопічний аналіз усіх частин рослини, які входять до складу сировини. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були 7 зразків лікарської рослинної сировини Вidens tripartitа L., ідентифіковані й зареєстровані на базі ДП «Фармакопейний центр», що їх було надано різними вітчизняними виробниками, а також зразок цілої сировини B. frondosa L., зібраної в Охтирському районі Сумської області; зразок цілої сировини B. cernua L., наданої вітчизняним фармпідприємством. Заготівлі підлягала надземна частина рослин у період бутонізації та початку цвітіння. Макроскопічному аналізу підлягала суха сировина. Мікроскопічний аналіз проводили на порошку сировини, просіяному через сито з діаметром отворів 355, оскільки за вимогами Європейської фармакопеї та ДФУ це є стандартизованою процедурою для визначення діагностичних ознак ЛРС методом мікроскопії. Результати та їх обговорення. У результаті макроскопічного аналізу було виявлено, що фармакопейна сировина Bidens tripartita L. – це суміш цілих або фрагментованих стебел із листками, листків, суцвіть-кошиків і плодів-сім’янок. Стебла зелені або зеленувато-фіолетові, округло-овальні, вздовжборозенчасті. Листки зелені або бурувато-зелені, із зубчастопильчастим краєм, супротивні, з 3-5-роздільною пластинкою з ланцетними долями, звужені в короткі, дещо крилаті черешки. Суцвіття – прямостійні кошики, ширина їх майже дорівнює висоті. Плоди – сплюснуті сім’янки, на верхівці з 2 або 3 остюками, вдвічі коротшими, ніж сім’янка. Остюки й бічні ребра сім’янок вкриті щетинками, верхівки яких спрямовані донизу. У результаті мікроскопічного аналізу порошку трави Bidens tripartita L. було виявлено діагностичні ознаки всіх частин сировини, а саме: фрагменти пластинки листка з жилками, уздовж яких проходять секреторні канали з червонувато-бурим вмістом; фрагменти пластинки листка з верхньою або нижньою епідермою з основних клітин зі звивистими оболонками, продихових апаратів аномоцитого типу, покривних гусеницеподібних волосків із 9-18 тонкостінних клітин, зрідка товстостінних покривних волосків із 2-13 клітин; фрагменти епідерми стебла з прямокутних видовжених клітин з потовщеними оболонками; фрагменти епідерми внутрішніх листочків обгортки з видовжених прямокутних тонкостінних клітин і членистих розгалужених секреторних каналів; фрагменти епідерми трубчастих квіток з багатокутних клітин з округлими сосочкоподібними виростами; округлі пилкові зерна із шипуватою екзиною; фрагменти насінної шкірки з пігментованими темно-коричневими клітинами гіподерми й прилеглим нижнім шаром видовжених жовтуватих склереїд. Висновки. Удосконалено розділи Ідентифікація А і В (макро- і мікроскопічні ознаки сировини) національної монографії ДФУ 2.2 «Череди траваN», що дозволило точніше ідентифікувати всі частини лікарської рослинної сировини й розробити на основі результатів аналізу відповідні тексти монографії «Череди траваN» для ДФУ 2.5

Investigation of anatomical signs of canadian goldenrod herbs, introduced in Ukraine

The monograph «Goldenrod» SPhU 2.0 describes the general morphological and anatomical features of two species – Solidago gigantea Ait and Solidago canadensis L., which are similar. Not all diagnostic signs can be identified in powdered raw materials. It was important to investigate domestic series of сanadian goldenrod and to identify additional diagnostic signs. The aim of the work was to study the series of domestic raw materials of сanadian goldenrod by anatomical features and to determine the totality of individual features of the species to establish the identity of raw materials. The object of the study were samples of сanadian goldenrod grass, which were harvested in August 2020 in the regions of Ukraine. We used an iPhone XR camera, Item PB-2610 V microscope. Important features of the anatomical structure of the raw material of сanadian goldenrod include: the cells of the stem epidermis are parenchymal, ortho-walled, porous, the leaves – sinuous- and ortho-walled. The presence in the pubescence of stems and leaves 3 types of hairs: simple long, 5–8-celled (up to 20), with thickened walls and pointed cell; short, 2–3-celled, with a dormant apical cell; short and headed with a 2–3-celled stalk and a rounded unicellular head; on the surface and edge of the leaves of the involucre – simple short and 3–4-cell hairs, corollas of flowers – multicellular double-row hairs; stem vessels are spiral, ladder, porous and reticulate; schizogenous structures in the stems, leaves and leaves of the involucre; sphenocrystals of inulin in the parenchyma and vessels of the stem, the cells of the corollas of flowers. A series of domestic raw materials of сanadian goldenrod has been studied according to anatomical features, a set of individual features of the species has been determined. The obtained results can be used in plant taxonomy for comparative analysis of morphologically similar species of the genus Zolotushnik, as well as to supplement the section «Identification B» of the monograph SPhU 2.0 «Zolotushnik»

Вивчення фенольних речовин у траві маруни дівочої методом тонкошарової хроматографії та високоефективної рідинної хроматографії

Topicality. The search of new plant sources of biologically active substances is an actual issue for the pharmaceutical science. The feverfew (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip) is one of the prospective species of the Aster family. Its chemical composition mainly consists of phenolic compounds and sesquiterpene lactones. According to the latest data of the foreign sources feverfew herb phenolic compounds stipulate a prominent anti-inflammatory effect. This species is successfully used to treat the chronic inflammatory diseases of the connective tissue. Therefore, the determination of the qualitative composition and quantitative content in the samples of domestic feverfew raw material is actual.Aim. To determinate the qualitative composition and quantitative content of phenolic compounds in the feverfew herb.Materials and methods. The object was the feverfew herb collected in July 2017 on the territory of the Botanical garden of the National University of Pharmacy. The qualitative composition and quantitative content were determinated by the thin layer chromatography (TLC) and high performance liquid chromatography (HPLC) methods.Results and discussion. Chlorogenic and cichoric acids zones, luteolin and luteolin7-glucoside in comparison withtheir zones of reference standards were identified by TLC method. 12 compounds were identified and determinated by HPLC method. Hydroxycinnamic acids, namely 3,5-dicaffeoylquinic acid (1.575 %), 4,5-dicaffeoylquinic acid (1.308 %) and chlorogenic acid (0.784 %) were accumulated in the feverfew herb in the greatest amount. Among flavonoids, apigenin-7-glucoside (0.071 %) and kaempferol (0.041 %) prevailed.Conclusions. For the first time the qualitative composition and quantitative content in the feverfew herb were determinated by TLC and HPLC methods. The high content of the phenolic compounds in the plant raw material attests to the opportunity of feverfew herb standardization by such classes as hydroxycinnamic acids and flavonoids. The data obtained attest to the perspective creating a medicine with the high anti inflammatory activity based on the feverfew herb.Актуальность. Поиск новых растительных источников биологически активных соединений является актуальной задачей фармацевтической науки. Одним из перспективных видов семейства Астровые является пижма девичья (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip). Ее химический состав представлен преимущественно фенольными соединениями и сесквитерпеновыми лактонами. Согласно последним данным иностранных источников фенольные соединения травы пижмы девичьей обусловливают выраженный противовоспалительный эффект. Данный вид успешно применяют при лечении хронических воспалительных заболеваний соединительной ткани. Следовательно, изучение качественного состава и количественного содержания фенольных соединений в образцах отечественного сырья пижмы девичьей является актуальным.Целью работы было исследование качественного состава и количественного содержания фенольных соединений в траве пижмы девичьей.Материалы и методы. Объектом была трава пижмы девичьей заготовленная в июле 2017 г. на территорииБотанического сада Национального фармацевтического университета. Качественный состав и количественное содержание исследовали методом тонкослойной хроматографии (ТСХ) и высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ).Результаты и их обсуждение. Методом ТСХ идентифицированы зоны на уровне хлорогеновой и цикориевой кислот, лютеолина, лютеолин-7-гликозида в сравнении с зонами стандартных образцов. Методом ВЭЖХ идентифицировано и определено содержание 12 соединений. В наибольшем количестве в траве пижмы девичьей накапливались гидроксикоричные кислоты, а именно 3,5-дикафеоилхинная (1,575 %), 4,5-дикафеоилхинная (1,308 %) и хлорогеновая (0,784 %) кислоты. Среди флавоноидов количественно преобладали апигенин-7-глюкозид (0,071 %) и кемпферол (0,041 %).Выводы. Впервые методом ТСХ и ВЭЖХ исследованы качественный состав и количественное содержаниефенольных соединений в траве пижмы девичьей. Высокое содержание фенольных соединений в сырье свидетельствует о возможности стандартизации травы пижмы девичьей по таким классам, как гидроксикоричные кислоты и флавоноиды. Полученные данные свидетельствуют о перспективности создания лекарственного растительного средства на основе травы пижмы девичьей с высокой противовоспалительной активностью.Актуальність. Пошук нових рослинних джерел біологічно активних речовин є актуальною задачею фармацевтичної науки. Одним із перспективних видів родини Айстрові є маруна дівоча (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Її хімічний склад представлений переважно фенольними речовинами та сесквітерпеновими лактонами. За останніми даними закордонних джерел інформації фенольні сполуки трави маруни дівочої зумовлюють виражений протизапальний ефект. Даний вид успішно застосовують при лікуванні хронічних запальнихзахворювань сполучної тканини. Отже, дослідження якісного складу та кількісного вмісту фенольних речовин у зразках вітчизняної сировини є актуальним.Метою роботи було дослідити якісний склад і кількісний вміст фенольних сполук у траві маруни дівочої.Матеріали та методи. Об’єктом була трава маруни дівочої, заготовленої у липні 2017 р. на території Ботанічного саду Національного фармацевтичного університету. Якісний склад та кількісний вміст досліджували методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) та високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати та їх обговорення. Методом ТШХ ідентифіковані зони на рівні хлорогенової та цикорієвоїкислот, лютеоліну, лютеолін-7-глікозиду у порівнянні із зонами стандартних зразків. Методом ВЕРХ ідентифіковано та визначено вміст 12 сполук. У найбільшій кількості у траві маруни дівочої накопичувались гідроксикоричні кислоти, а саме 3,5-дикафеоїлохінна (1,575 %), 4,5-дикафеоїлохінна (1,308 %) та хлорогенова (0,784 %) кислоти. Серед флавоноїдів кількісно переважали апігенін-7-глюкозид (0,071 %) та кемпферол (0,041 %).Висновки. Вперше методом ТШХ та ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст фенольних сполуку траві маруни дівочої. Високий вміст фенольних речовин у сировині свідчить про можливість стандартизації трави маруни дівочої за такими класами, як гідроксикоричні кислоти та флавоноїди. Отримані дані свідчать про перспективність створення лікарського рослинного засобу на основі трави маруни дівочої з високою протизапальною активністю

Якісний склад та кількісний вміст летких сполук трави жоржини німфейної сорту Ken’s Flame

Many plants consist of volatile substances, these substances possess a variety of pharmacological effects on the human body, the main ones are analgesic, anti-inflammatory, healing, antimicrobial, soothing, and so on. The aim was to study the qualitative composition and quantitative content of volatile substances of the herb of Dahlia Nymphaeales of Ken's Flame cultivar by chromatography-mass spectrometry. For the study an Agilent Technology 6890 gas chromatograph with the mass spectrometric detector 5973 was used. As the result of the research 46 substances have been determined, among them 43 substances have been identified. It has been found that sesquiterpinoids – α-kadinol, globulol, vulgarol A, spathulenol, allo-spathulenol were dominant among all groups of compounds identified. The quantitative content of this group was 21.9% of the total amount of compounds. The content of both sesquiterpenoids and fatty acids was the same (17.7% each). Sesquiterpinoids were represented by 10 compounds: aromadendren, allo-aromadendren, β-Elemen, β-farnezen, germacrene D, germacrene B, shyobunon, farnezen, δ-kadinen, β-sesquiphellandrene. Shiobunon prevailed among sesquiterpinoids (210.81 mg/g). The fatty acids were represented by 4 compounds: palmitoleic acid, palmitic acid, oleic acid, linoleic acid, among them palmitoleic acid (200.46 mkg/g) prevailed. The content of triterpenoids (β-caryophyllene, α-caryophyllene, squalene) was 9.11%. In addition to these compounds the essential oil of Dahlia Nymphaeales herb contained alkanes (8.7%), sesquiterpene ketones (7.9%), diterpene alcohols (5%). Furthermore, the raw material accumulated a trace amount of alkenylphenols (1.6%), ketones (1.4%), sesquiterpene oxides, aldehydes and phenols (1.2% each), monoterpene alcohols (0.32%). Летучие вещества в значительной степени входят в состав многих растений, они обладают различными фармакологическими эффектами на организм человека, основными из которых являются обезболивающее, противовоспалительное, ранозаживляющее, антимикробное, успокаивающее действие и т. д. Целью работы стало изучение качественного состава и количественного содержания летучих веществ травы георгины нимфейной сорта Ken's Flame методом хромато-масс-спектрометрии. Для исследования использовали газовый хроматограф Agilent Technology 6890 с масс-спектрометрическим детектором 5973. В результате проведенных исследований обнаружено 46 веществ, из которых идентифицировано 43. Установлено, что среди идентифицированных групп соединений доминировали сесквитерпеновые спирты: α-кадинол, глобулол, вульгарол А, спатуленол, алло-спатуленол. Количественное содержание этой группы веществ составило 21,9% от общего количества соединений. Содержание сесквитерпеноидов и жирных кислот было одинаковым и составило по 17,7%. Сесквитерпеноиды представлены 10 соединениями: аромадендрен, алло-аромадендрен, β-элемен, β-фарнезен, гермакрен Д, гермакрен В, шиобунон, фарнезен, δ-кадинен, β-сесквифиландрен, среди которых преобладал шиобунон (210,81 мкг/г).  Жирные кислоты представлены 4 соединениями: пальмитолеиновая, пальмитиновая, олеиновая, линоленовая, из которых в большем количестве содержалась пальмитиновая кислота (200,46 мкг/г). Содержание тритерпеноидов (β-кариофиллен, α-кариофиллен, сквален) составило 9,11%. Кроме перечисленных выше групп соединений в траве георгины нимфейной установлено наличие алканов (8,7 %), сесквитерпеновых кетонов (7,9%), дитерперпенових спиртов (5%). Кроме того, в незначительном количестве в исследуемом сырье накапливались алкенилфенолы (1,6%), кетоны (1,4%), сесквитерпеновые оксиды, фенолы и альдегиды (по 1,2%), монотерпеновые спирты (0,32%).Леткі речовини у значній мірі входять до складу багатьох рослин, вони надають різноманітні фармакологічні ефекти  на організм людини, основними з яких є знеболювальна, протизапальна, ранозагоювальна, антимікробна, заспокійлива дія, тощо. Метою роботи стало вивчення якісного складу та кількісного вмісту летких речовин трави жоржини німфейної сорту Ken's Flame методом хромато-мас-спектрометрії. Для дослідження використовували газовий хроматограф Agilent Technology 6890 із мас-спектрометричним детектором 5973. В результаті проведених досліджень виявлено 46 речовин, з яких ідентифіковано 43. Встановлено, що серед ідентифікованих груп сполук домінували сесквітерпенові спирти: α-кадінол, глобулол, вульгарол А, спатуленол, алло-спатуленол.  Кількісний вміст цієї групи речовин становив 21,9% від загальної кількості сполук. Вміст сесквітерпеноїдів і жирних кислот був однаковим і склав по 17,7%. Сесквітерпеноїди представлено 10 сполуками: аромадендрен, алло-аромадендрен, β-елемен, β-фарнезен, гермакрен Д, гермакрен В, шиобунон, фарнезен, δ-кадінен, β-сесквіфіландрен, серед яких  переважав шиобунон (210,81 мкг/г). Жирні кислоти представлені 4 сполуками: пальмітолеїнова, пальмітинова, олеїнова, ліноленова, з яких у більшій кількості містилася пальмітинова кислота (200,46 мкг/г). Вміст тритерпеноїдів (β-каріофіллен, α-каріофіллен, сквален) склав 9,11%. Окрім перелічених вище груп сполук у траві жоржини німфейної встановлено наявність алканів (8,7%%), сесквітерпенових кетонів (7,9%), дитерперпенових спиртів (5%). Крім того, у незначній кількості у досліджуваній сировині накопичувались алкенілфеноли (1,6%), кетони (1,4%), сесквітерпенові оксиди, феноли та альдегіди (по 1,2%), монотерпенові спирти (0,32%)