ВИВЧЕННЯ СОРБУЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРІСНОВОДНОЇ ВОДОРОСТІ LEMNA MINOR ЗА РІВНЕМ АКУМУЛЯЦІЇ ЙОДУ

The article describes the unique properties of algae to intensively build up biomass and accumulate the mineral elements present in it from the water environment, the justification of the direction of research on the sorption capacity of freshwater and marine algae, the scheme of the experiment, used materials and methods are described. The study of the sorption capacity of the freshwater algae Lemna minor was carried out in a vivarium under 24-hour lighting using fluorescent lamps, the ambient temperature was 28-30 °C, the air humidity was 75-80%, the temperature of the lake water in glass containers varied between 22-25 ºС. An equal mass of freshwater algae Lemna minor was placed in the prepared water medium with different concentrations of iodine in the form of potassium iodide. The content of iodine in wet and dry algae biomass was determined at the beginning of the experiment, after 15 days and at the end of the experiment. To obtain dry biomass, test samples with different concentrations of iodine were dried at a temperature of 85 ºС. To determine the content of iodine in watercress biomass, the capillary electrophoresis method was used using the Kapel-105M capillary electrophoresis system with a negative polarity high voltage source. In the course of the experiment, a significant increase in the iodine content in the dry biomass of Lemna minor was noted both after 15 days of cultivation and at the end of the experiment. Based on the results of studies of the sorption capacity of the biomass of the freshwater algae Lemna minor according to the level of iodine accumulation, the ability of this algae to accumulate iodine content in its biomass, depending on the concentration of iodine in the cultivation medium, was established. The highest intensity of iodine accumulation in duckweed biomass was noted when it was grown on cultivation media with an iodine concentration of 40-2000 mg/dm3. High concentrations of Iodine in the culture medium had a negative effect on the sorption properties of Lemna minor, accumulation of Iodine in it, delayed growth, and by the end of the experiment caused its death.В статті наведено характеристику унікальних властивостей водоростей інтенсивно нарощувати біомасу та акумулювати з водного середовища наявні в ньому мінеральні елементи, обґрунтування напряму досліджень сорбуючої здатності прісноводних водоростей, описано схему досліду, використані матеріали і методи. Вивчення сорбційної здатності прісноводної водорості Lemna minor (ряски) проводили в умовах віварію за цілодобового освітлення з допомогою люмінесцентних ламп, температура в приміщенні коливалася в межах 28 – 30 °С, вологість – від 75 до 80 %. Вирощування проводили в скляних акваріумах у природній воді, взятої з озера, за температури 22 – 25 °С. Біомасу прісноводної водорості Lemna minor однакової маси поміщали у приготовані водні середовища із різною концентрацією Йоду у формі калію йодистого. У вологій і сухій біомасі водорості визначали вміст Йоду на початку досліду, через 15 діб та в кінці досліду. Для отримання сухої біомаси дослідні зразки з різними концентраціями Йоду висушували за температури 85 °С. Для визначення вмісту Йоду у біомасі ряски використовували метод капілярного електрофорезу із застосуванням системи капілярного електрофорезу «Капель-105М». У процесі досліду відмічали суттєве зростання вмісту Йоду в сухій біомасі Lemna minor і через 15 діб культивування, і в кінці досліду. За результати досліджень сорбуючої здатності біомаси прісноводної водорості Lemna minor за рівнем акумуляції Йоду, встановлено здатність цієї водорості до накопичення вмісту Йоду в її біомасі, залежно від концентрації Йоду в середовищі культивування. Найвищу інтенсивність накопичення Йоду у біомасі ряски відмічали за вирощування її в середовищах культивування з концентрацією Йоду 40 – 2000 мг/дм3. Високі концентрації Йоду в середовищі культивування негативно впливали на сорбційні властивості Lemna minor, акумуляції в ній Йоду, затримували ріст, а до кінця експерименту спричиняли її загибель

DETERMINATION OF CONTENT VITAMIN B IN BIOACTIVE PRODUCTS BASED ON PEPTIDOGLYCAN BY CAPILLARY ELECTROPHORESIS

У статті наведено результати досліджень щодо визначеня вмісту водорозчинних вітамінів групи В у біологічно активному засобі на основі пептидоглікану кисломолочних бактерій та пробіотику «Пробіл» методом капілярного електрофорезу на приладі Капель-105/105М. За результатами досліджень складових компонентів біологічно активного засобу встановлено, що до його складу входить ряд водорозчинних вітамінів групи В, зокрема В1, В2, В6, В5, В3 та Вс. При вивченні в порівняльному аспекті вмісту вітамінів групи В встановили, що у біологічно активному засобі концентрація вітамінів В1, В2, В6, В5 була відповідно у 6,6, 5,7, 1,7 та 1,6 раза вищою, ніж у пробіотику «Пробіол», що вказувало на високу біологічну активність досліджуваного препарату.The article presents the result of the study of water-soluble B vitamins in biologically active product containing peptidoglycans  dairy bacteria and probiotic «Probiol» by capillary electrophoresis using equipment Capel-105/105M. According to the research components of biologically active product found that it consist of water-soluble vitamins, including В1, В2, В6, В5, В3 and Вс. It was found that concentration В1, В2, В6, В5, В3 and Вс in biologically active product were respectively  in 6,6, 5,7, 1,7 and 1,6 times higher than in probiotic «Probiol», thats indicated on a high biological activity of drug

АЛЬТЕРНАТИВНІ НЕТРАДИЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА КОРМОВОГО БІЛКА ТА АМІНОКИСЛОТ

The article presents a literature review on the risks of the global problem of fodder protein and protein amino acids in the feeding of agricultural animals and poultry. Alternative ways of solving it are due to the production and use of non-traditional feed raw materials in feed diets. A number of scientists consider atypical agricultural biotechnological products obtained from insects to be one of the alternative sources of fodder protein and amino acids and see prospects in the development of their production. The most common subjects for study in this regard are crickets, locusts, silkworm larvae, flies, worms, etc. Their protein value, amino acid, fatty acid and mineral composition, the content of vitamins, and other biologically active substances are studied.  The development of this direction is considered one of the ways to solve a number of urgent environmental and fodder problems on a biological basis.  Рurpose of the research was to study the protein value and complete amino acid composition of flour from insects, namely flour from the larvae of the BSF fly, crickets and snails, and the methods of its determining: crude protein by the Kjeldahl method, digestible protein with the help of 0,2% pepsin, and the digestibility coefficient, and the principles of conducting researches, as well as the characteristics of methods for determining the content of replaceable and essential amino acids, including sulfur-containing, using the Kapel-105M capillary electrophoresis system.  As a result of the research, it was found that cricket flour is the least valuable in terms of protein value (digestible protein and digestibility coefficient), and it is also poor in the content of nonessential and essential amino acids, compared to other studied types of insect flour. The best indicators of protein value were noted in the flour from BSF fly larvae in terms of the content of crude and digestible proteins, as well as the digestibility coefficient, which is 75.6%, which indicates its good digestibility by the bodies of animals and birds.  The highest content of amino acids is contained in the flour from BSF fly larvae. Taking into account the above results of crude protein content, digestibility, and digestibility in this sample, amino acid digestibility will also be higher compared to other flour samples. In addition, flour from BSF fly larvae is rich in sulfur-containing amino acids. The content of tryptophan and histidine, compared to other types of raw materials, is the highest.  The studied samples of insect flour contain a complete set of essential and nonessential amino acids, but BSF fly larvae flour and snail flour are more valuable for essential amino acids.У статті поданий літературний огляд щодо ризиків виникнення світової проблеми кормового білка та протеїнових амінокислот в годівлі сільськогосподарських тварин і птиці, альтернативні шляхи її вирішення за рахунок виробництва та застосування нетрадиційної кормової сировини у кормових раціонах. Одним із альтернативних джерел кормового білка та амінокислот цілий ряд вчених вважають нетипові для сільського господарства біотехнологічні продукти з комах, вбачають перспективи у розвитку їх виробництва. Найпоширенішими об’єктами для вивчення в цьому плані є цвіркуни, саранча, личинки шовкопрядів, мух, черв’яки, тощо. Вивчається їх білкова цінність, амінокислотний, жирнокислотний і мінеральний склад, вміст вітамінів та інших біологічно активних речовин. Розвиток даного напрямку вважається одним із шляхів рішення на біологічній основі низки актуальних екологічних і кормових завдань. Метою досліджень було вивчення білкової цінності та повного амінокислотного складу борошна з комах, а саме: борошна з личинок мухи BSF, цвіркунів та равликів. Подано методики визначення: сирого протеїну методом К’єльдаля, перетравного протеїну, за допомогою 0,2 % пепсину, та коефіцієнта перетравності, і принципи проведення випробувань, а також характеристику методів визначення вмісту замінних і незамінних амінокислот, в т. ч. сірковмісних, за допомогою системи капілярного електрофорезу «Капель-105М». В результаті проведених досліджень встановлено, що за показниками білкової цінності (перетравного протеїну та коефіцієнту перетравності) найменш цінним є борошно з цвіркунів, також воно бідне за вмістом замінних та незамінних амінокислот, порівняно з іншими досліджуваними видами борошна з комах. Найкращі показники білкової цінності відмічено у борошні з личинок мухи BSF за вмістом сирого і перетравного протеїнів, а також коефіцієнту перетравності, який складає 75,6 %, що вказує на його хорошу засвоюваність організмом тварин і птиці. Найвищий вміст амінокислот містить борошно з личинок мухи BSF. Беручи до уваги подані вище результати вмісту сирого протеїну, його перетравності та засвоюваності у цьому зразку, засвоюваність амінокислот також буде вищою, порівняно з іншими зразками борошна. Крім того, борошно з личинок мухи BSF багате сірковмісними амінокислотами, вмістом триптофану і гістидину, порівняно з іншими видами сировини. Досліджувані зразки борошна з комах містять в своєму складі повний набір незамінних і замінних амінокислот, однак борошно з личинок мухи BSF та борошно з равликів є більш цінними за незамінних амінокислот

ТЕНДЕНЦІЯ ПОШИРЕННЯ ТРАНСГЕННИХ РОСЛИН У 2019-2021 РОКАХ

The achievement of modern biotechnology, in particular genetic engineering in crop production, provides not only the possibility of increasing production, but also more efficient use of natural resources and reduces the negative impact on the environment. Recent publications indicate the widespread distribution of genetically modified (GM) agricultural crops in the world that are currently in commercial use, research and development. All over the world, the most cultivated GM crops are cotton, soybeans, corn, and rapeseed, and the area under these biotechnological crops continues to grow every year. However, the analysis of publicly available sources of information revealed the risks of negative effects of GMOs on human and animal bodies, as well as on the environment and biodiversity. The article analyzes the results of research on the presence of GM ingredients in plant raw materials, processing products, and feed for productive and non-productive animals for the period 2019-2021. The study was conducted by the polymerase chain reaction method in real time (PCR-RF), according to DSTU ISO 21569:2008 (ISO 21569:2005, IDT), and DSTU ISO 21571:2008 (ISO 21571:2005, IDT). In the studied samples were detected target sequences of the promoter p35S CaMV (cauliflower mosaic virus), promoter p34S FMV, terminator NOS (T-NOS) T1 of the Agrobacterium tumefaciens plasmid, genes Pat, EPSPS, Cry 3A. Transgenic plants are present in circulation in the agricultural market of Ukraine, and the area under their crops is increasing. The largest number of GM plants was found in samples of rapeseed, soybeans, and feed for productive and non-productive animals. There was a tendency for an increase in the number of transgenic plants in tested samples. During rapeseed research in 2019, the number of positive samples was 6.5%, in 2020 – 7.4%, and in 2021 – 14.3%. When studying soybeans in 2019, the number of positive samples was 6.7%, in 2020 – 16.7%, and in 2021 – 18.2%. GM ingredients were also found in feed for productive and non-productive animals. In 2020 16.7% of compound feed for poultry were positive, while in 2021 there were no samples for research. As for feeds for non-productive animals, during 2019–2020 there were no detected positive samples, while in 2021 the number of positive samples was 12%.Досягнення сучасної біотехнології, зокрема генної інженерії у рослинництві, дає не тільки можливість вирішення збільшення виробництва продукції, але й більш ефективного використовування природних ресурсів і зменшення негативного впливу на довкілля. Останні публікації вказують на широке розповсюдження генетично модифікованих (ГМ) сільськогосподарських культур у світі, які нині перебувають у комерційному використанні, дослідженнях та розробках. У всьому світі найбільше культивуються ГМ - бавовна, соя, кукурудза та ріпак, і площі під ці біотехнологічні культури продовжують щороку зростати. Однак, при аналізі загальнодоступних джерел інформації виявлено ризики негативного впливу ГМО на організм людини і тварин та на довкілля і біорізноманіття. У статті проведено аналіз результатів досліджень щодо наявності ГМ-інгредієнтів в рослинній сировині, продуктах переробки, кормах для продуктивних і непродуктивних тварин тощо за період 2019-2021 рр. Дослідження проводили методом полімеразно-ланцюгової реакції в реальному часі (ПЛР-РЧ), згідно з ДСТУ ISO 21569:2008 (ISO 21569:2005, IDT), ДСТУ ISO 21571:2008 (ISO 21571:2005, IDT). У дослідних зразках виявляли цільові послідовності промотора р35S CaMV (вірусу мозаїки цвітної капусти), промотора р34S FMV, термінатора NOS (T-NOS) T1 плазміди Agrobacterium tumefaciens, генів Pat, EPSPS, Cry 3A. Трансгенні рослини присутні в обігу на аграрному ринку України і площі під їх посіви збільшуються. Найбільше ГМ-рослин виявлено у зразках ріпаку, бобах сої, кормах для продуктивних і непродуктивних тварин. Встановлено тенденцію до збільшення кількості трансгенних рослин у дослідних зразках. При дослідженні ріпаку у 2019 році кількість позитивних проб становила 6,5 %, у 2020 р. – 7,4 %, у 2021 р. – 14,3 %. При дослідженні сої у 2019 р. кількість позитивних проб становила 6,7 %, у 2020 р. – 16,7, %, у 2021 р. – 18,2 %. При дослідженні кормів для продуктивних і непродуктивних тварин теж виявлено ГМ-інгредієнти. При дослідженні комбікормів для птиці у 2020 році кількість позитивних зразків становила 16,7%, тоді як у 2021 р. зразків на дослідження не було. Щодо кормів для непродуктивних тварин, то упродовж 2019-2020 рр. не було виявлено жодного позитивного зразка, тоді як у 2021 р. кількість позитивних зразків становила 12 %

ДОСЛІДЖЕННЯ КОРМІВ НА НАЯВНІСТЬ КОМПОНЕНТІВ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА БІЛКІВ ЖУЙНИХ ТВАРИН

A significant number of infectious diseases are transmitted from sick animals to humans, which causes a danger to their lives and health. Therefore, of great importance is continuous epizootological monitoring of the dynamics of the appearance and spread of infectious animal diseases and the analysis of the risks of introducing pathogens of particularly dangerous animal diseases into the territory of Ukraine. Diseases of prion etiology are currently the most dangerous for human health. In view of this, the main attention during the fight against prion diseases is paid to preventive measures, in particular the ban on the use of meat-and-bone or bone meal made from sheep that died and were sick with scrapie in livestock feed, as well as the slaughter of prion-infected ruminants. Since 2017, Ukraine has been implementing the Program for determining the status of Ukraine as a country with a controlled risk of bovine spongiform encephalopathy (BSE), approved by the Order of the State Production and Consumer Service № 258 dated April 14, 2017. One of the basic elements of the program is the monitoring of feeds. In accordance with the Plan for State Monitoring of Fodder for Ruminant Animals in 2023, research was conducted on 120 samples of fodder from different regions of Ukraine. In accordance with Commission Regulation (EU) № 51/2013 and Commission Regulation № 1560/2020, the determination of ingredients of animal origin in feed is carried out using a combination of light microscopy and real-time polymerase chain reaction (PCR-RT). The presence of components of animal origin (meat and bone, bone, meat meal, etc.) was not detected during the examination of fodder by light microscopy. When examining feed by the PCR method, the presence of ruminant DNA was detected in only two samples. When examining feed by the PCR method, the presence of ruminant DNA was detected in two samples. However, when reviewing the accompanying documents, it was established that the manufacturer declared the introduction of dry milk into the feed. By the EU Regulation and Instruction № 180 dated 04.09.2008, approved by the order of the State Veterinary Medicine Committee of Ukraine, ruminants are allowed to feed such fodder.Значна кількість інфекційних захворювань передається від хворих тварин до людини, що становить загрозу її життю та здоров’ю. Тому проведення безперервного епізоотологічного нагляду за динамікою прояву і розповсюдженням інфекційних хвороб тварин, аналізу ризиків занесення збудників особливо небезпечних хвороб тварин на територію України має велике значення. Найнебезпечнішими для здоров’я людства нині є захворювання пріонної етіології. З огляду на це, основна увага під час боротьби з пріонними захворюваннями акцентується на запобіжних заходах, зокрема забороні використання у годівлі худоби м’ясо-кісткового чи кісткового борошна, виготовленого із загиблих, які хворіли на скрепі овець, а також забій заражених пріонами жуйних тварин. З 2017 року в Україні реалізується Програма визначення статусу України, як країни з контрольованим ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби, затверджена наказом Держпродспоживслужби від 14.04.2017 р. № 258. Одним з базових елементів Програми є проведення моніторингу кормів. Відповідно до Плану державного моніторингу кормів для жуйних тварин у 2023 році було проведено дослідження 120 зразків кормів з різних регіонів України. Відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) № 51/2013 та імплементованого Регламенту Комісії № 1560/2020, визначення інгредієнтів тваринного походження в кормах здійснюється на поєднанні методу світлової мікроскопії та полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (ПЛР-РЧ). При дослідженні кормів методом світлової мікроскопії наявність компонентів тваринного походження (м'ясо-кісткове, кісткове, м'ясне борошно тощо) не виявлено. При дослідженні кормів методом ПЛР у двох зразках виявлено наявність ДНК жуйних. Однак, при ознайомленні із супровідними документами, встановили, що виробник декларує внесення у корм сухого молока. Відповідно до Регламенту ЄС та Інструкції № 180 від 04.09.2008 р., затвердженою наказом Державного комітету ветеринарної медицини України жуйним тваринам дозволяється згодовувати такі корми

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ КАПІЛЯРНОГО ЕЛЕКТРОФОРЕЗУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ L-АРГІНІНУ В КОРМОВИХ ДОБАВКАХ

The article presents a literature review on the need to balance feed on L-arginine content, its characteristics, ways to supplement the diet of animals and poultry, as well as modern methods for quantitative determination of L-arginine in food, pharmaceuticals, etc. In the section «Materials and methods» the characteristic of the developed test technique, parameters of carrying out research, calibration characteristics with application of a standard sample of L-arginine and carrying out tests of amino acid content in a feed additive by means of system of capillary electrophoresis «Kapel-105M» are given. A description of the validation characteristics performed in the process of validation of the method is given. As a result of the conducted researches the technique of definition of the content of L-arginine in feed additives by means of a method of capillary electrophoresis is developed. The test procedure is based on the dissolution of the feed additive sample, further separation and quantification of the free form of L-arginine, its identification by individual absorption at a wavelength of 200 nm, temperature in the working capillary 30 ºC, voltage 25 kV and conductive electrolyte. The results of validation of this technique by the following characteristics are presented: repeatability, reproducibility, trueness, linearity, limit of quantification, budget uncertainty. The values of trueness, repeatability, reproducibility and uncertainty of the method (with a confidence level of (P) 0.95) does not exceed 5.0 %, the hypothesis of Linearity is acceptable, calculated on the basis of standard deviation (SD) limit of quantification for determining the content of arginine are satisfactory. The results allow us to conclude that the method of capillary electrophoresis using the device «Kapel-105M» is quite accurate and reliable in the case of studies of feed additives L-arginine with a content of the main substance of at least 98,0 %.У статті поданий літературний огляд щодо необхідності балансування комбікормів за вмістом L-аргініну, його характеристику, шляхи поповнення ним раціону тварин і птиці, а також розглянуто сучасні методи кількісного визначення L-аргініну в харчових продуктах, фармацевтичних препаратах тощо. В розділі «Матеріали і методи» подано характеристику розробленої методики випробувань, параметри проведення дослідження, калібрувальні характеристики із застосуванням стандартного зразка L-аргініну та проведення випробувань вмісту амінокислоти у кормовій добавці за допомогою системи капілярного електрофорезу «Капель-105М». Подано опис валідаційних характеристик, проведених у процесі валідації методики. У результаті проведених досліджень розроблено методику визначення вмісту   L-аргініну в кормових добавках за допомогою методу капілярного електрофорезу. Методика випробувань базується на розчиненні зразка кормової добавки, в подальшому розділенні і кількісному визначенні вільної форми L-аргініну, його ідентифікації за індивідуальним поглинанням за довжині хвилі 200 нм, температури в робочому капілярі 30 ºС, напруги 25 кВ та за допомогою провідного електроліту. Подано результати валідації методики за такими характеристиками: збіжність, відтворюваність, точність, лінійність, межа виявлення, бюджет невизначеності. Значення показників точності, збіжності, відтворюваності і невизначеності методу (при довірчій ймовірності (Р) 0,95) не перевищує 5,0 %, гіпотеза про лінійність є прийнятною, розраховані на основі стандартного відхилення (SD) межі виявлення для визначення вмісту аргініну є задовільними. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що метод капілярного електрофорезу з використанням приладу «Капель-105М» є достатньо точним та вірогідним у випадку досліджень кормових добавок L-аргініну із вмістом основної речовини не менше 98,0 %

Пріоритетні сучасні та перспективні напрямки фахової діяльності клінічного провізора на різних етапах розвитку клінічної фармації в Україні

Clinical pharmacy now is at the stage of intensive development, its key points gradually being implemented in practical healthcare inUkraine. The regulatory support of the activity of a clinical pharmacist, methodological aspects, as well as definition of his/her role and place in different areas of the national healthcare are important and necessary for the successful implementation of this process. A comparative study of the existing and promising directions of the clinical pharmacist’s professional activity at different stages of the clinical pharmacy development has been conducted. According to the results of the study conducted three main modern blocks (15 directions) of the professional activity of a clinical pharmacist at the present stage of development of clinical pharmacy in Ukraine have been identified: I) information and terminology; II) methodological-didactic, III) expert and formulary. The block (4 directions) of the promising professional activity has been also determined, namely: creation of expert systems (mobile medical applications); analysis of cases on-line; participation in writing grant projects; search and development of new classification systems of clinical and pharmaceutical interventions. All directions of the clinical pharmacist activity can be combined in a new, in our opinion, two-vector concept – management of drug-related problems (DRPs) (identification, analysis, standardization, clinical and pharmaceutical intervention, pharmacoeconomic studies, etc.) and formation of the messages of pharmaceutical care (including assessment of its quality). However, we consider that according to the vectors of further development of clinical pharmacy the professional directions of the clinical pharmacist may vary.В Украине клиническая фармация находится на этапе интенсивного развития, ее ключевые положения постепенно внедряются в практическое здравоохранение. Важными и необходимыми для успешной реализации этого процесса является нормативное и правовое обеспечение деятельности клинического провизора, методологические аспекты, а также определения его роли и места в разных направлениях здравоохранения. Проведено сравнительное исследование существующих и перспективных направлений профессиональной деятельности клинического провизора с учетом этапов развития клинической фармации. По результатам проведенного исследования определены 3 основных блока (15 направлений) профессиональной деятельности клинического провизора на современном этапе развития клинической фармации в Украине: І) информационно-терминологический; II) методологично-дидактический, III) экспертно-формулярный. Также мы выделили 1 блок (4 направления) перспективной профессиональной деятельности клинического провизора в Украине, а именно: создание экспертных систем (мобильных медицинских приложений); разбор «case»-случаев в on-line режиме; участие в написании грантовых проектов; поиск и разработка новых классификационных систем клинико-фармацевтических вмешательств. Отдельно отметим, обобщая все вышесказанное, что сегодня все направления деятельности клинического провизора можно свести к новой, на наш взгляд, двухвекторной концепции – менеджмент проблем, связанных с лекарствами (выявление, анализ, стандартизация, клинико-фармацевтические вмешательства, фармакоэкономические исследования и т. п.) и формирование соответствующих меседжей фармацевтической опеки (включая оценку ее качества). Вместе с тем мы считаем, что в соответствии с векторами дальнейшего развития клинической фармации профессиональные направления клинического провизора могут изменяться. В Україні клінічна фармація перебуває на етапі інтенсивного розвитку, її ключові положення поступово впроваджуються у практичну охорону здоров’я. Важливими та необхідними для успішної реалізації цього процесу є нормативне та правове забезпечення діяльності клінічного провізора, методологічні аспекти, а також визначення його ролі та місця у різних напрямках охорони здоров’я. Нами проведено порівняльне дослідження існуючих та перспективних напрямків фахової діяльності клінічного провізора з урахуванням етапів розвитку клінічної фармації. За результатами проведеного дослідження визначено 3 основні блоки (15 напрямків) фахової діяльності клінічного провізора на сучасному етапі розвитку клінічної фармації в Україні: І) інформаційно-термінологічний; ІІ) методологічно-дидактичний; ІІІ) експертно-формулярний. Також ми виокремили 1 блок (4 напрямки) перспективної фахової діяльності клінічного провізора в Україні, а саме: створення експертних систем (мобільних медичних додатків); розбір «case»-випадків в on-line режимі; участь у написанні грантових проектів; пошук і розробка нових класифікаційних систем клініко-фармацевтичних втручань. Окремо зазначимо, узагальнюючи все вищенаведене, що сьогодні всі напрямки діяльності клінічного провізора можна звести до нової, на наш погляд, двовекторної концепції – менеджмент ліко-пов’язаних проблем (виявлення, аналіз, стандартизація, клініко-фармацевтичні втручання, фармакоекономічні дослідження тощо) та формування відповідних меседжів фармацевтичної опіки (включно з оцінкою її якості). Разом із тим ми вважаємо, що відповідно до векторів подальшого розвитку клінічної фармації професійні напрямки клінічного провізора можуть змінюватися

Фармацевтична опіка при симптомах алергії під час вагітності та лактації: раціональний вибір і застосування антигістамінних лікарських засобів

 The aim of this study was to conduct a clinical-pharmaceutical evaluation of the rational choice and use of antihistamines during pregnancy and lactation by questionnaire survey.Materials and methods. 95 respondents were questioned by a single specially designed protocol, taking into account the problematic issues associated with allergy symptoms during pregnancy/lactation. Methods applied: systematic approach, standardization, clinical-pharmaceutical, anonymous questionnaire, computer data processing, statistical.Results. It has been established that 71 % of respondents developed symptoms of allergy during pregnancy and/or breastfeeding. Of the 57 women interviewed who reported breastfeeding, only 17 (30 %) had no allergy symptoms. It has been shown that there was no statistically significant difference between the occurrence of allergy symptoms in lactating and non-lactating women (Fischer’s exact criterion was 0.0084; P > 0.05). The most common manifestations of allergy reported by respondents were skin symptoms – 50 %, nose – 43 % and eyes – 16 %. The aforementioned conditions occurred in the first trimester of pregnancy in 26 % of women; during the entire pregnancy – in 25 % and in the II and III trimesters – in 18 %. As the reasons for the allergy symptoms development, 38 % of the respondents reported animal dander; 34 % – pollen of plants; 28 % – household chemicals, 16 % – insect bites and citrus. Regarding the treatment, drugs were prescribed by a doctor only in 39 % of the respondents; 30 % – practiced self-prescribing; 25 % – applied for pharmacist recommendation; 10 % of women used information from the Internet and 4 % – took advice from relatives.Conclusions. As the majority of women surveyed practiced self-treatment (76 %), one third – self-prescription, we consider that the provision of high-quality pharmaceutical care by a pharmacist while dispensing antihistamines to patients with allergy symptoms during pregnancy and/or lactation, including appointment to a physician, is essential for maximizing the effectiveness and safety of pharmacotherapy. Patients should be consulted by specialists (physician, clinical pharmacist, and pharmacist) before taking any medication during pregnancy/lactation. Цель работы – произвести клинико-фармакологическую оценку выбора и использования антигистаминных препаратов в периоды беременности и лактации на основе анкетирования.Материалы и методы. Проведено анкетирование 95 респонденток по специально разработанному протоколу, учитывая проблемные вопросы, связанные с симптомами аллергии во время беременности и лактации. Использовали методы системного подхода, стандартизации, клинико-фармацевтический, анонимного анкетного опроса, компьютерной обработки данных, статистический.Результаты. Установлено, что у 71 % респонденток развивались симптомы аллергии в период беременности и/или грудного вскармливания. Среди 57 опрошенных женщин, которые указали, что кормят ребенка грудью, только у 17 (30 %) отсутствовали симптомы аллергии. Доказано, что нет статистически значимого различия между возникновением симптомов аллергии у женщин, кормящих и некормящих грудью (точный критерий Фишера 0,0084; p > 0,05). Частые проявления аллергии: у 50 % респондентов – симптомы со стороны кожи, 43 % – носа, 16 % – глаз. Названные состояния у 26 % женщин возникали в I триместре беременности; у 25 % – в течение всей беременности, по 18 % – во II и III триместрах. Причины развития симптомов аллергии, которые указали опрошенные: 38 % – шерсть животных; 34 % – пыльца растений; 28 % – предметы бытовой химии; по 16 % – укусы насекомых и цитрусовые. Касательно лечения, то только 39 % опрошенных препараты назначил врач; 30 % прибегли к самоназначению; 25 % обратились за рекомендациями к провизору, 10 % женщин воспользовались информацией из Интернета, а 4 % – советом родственников.Выводы. Поскольку большинство опрошенных женщин занимаются самолечением (76 %), а треть – самоназначением, считаем предоставление высококачественной фармацевтической опеки провизором при выдаче противоаллергических средств пациенткам с симптомами аллергии во время беременности и/или лактации, в том числе, направление их к врачу, необходимым условием для достижения максимальной эффективности и безопасности фармакотерапии. Пациенткам, прежде чем принимать какие-либо лекарства в период беременности/лактации, следует обязательно консультироваться со специалистами (врач, клинический провизор, провизор). Мета роботи – здійснити клініко-фармацевтичне оцінювання раціональності вибору та застосування антигістамінних лікарських засобів у періоди вагітності та лактації на підставі анкетного опитування.Матеріали та методи. Анкетували 95 респонденток за єдиним спеціально розробленим протоколом, враховуючи проблемні питання, що пов’язані з симптомами алергії під час вагітності/лактації. Застосували методи системного підходу, стандартизації, клініко-фармацевтичний, анонімного анкетного опитування, комп’ютерного опрацювання даних, статистичний.Результати. Встановили, що в 71 % респонденток розвивалися симптоми алергії в періоди вагітності та/або грудного вигодовування. З-поміж 57 опитаних жінок, які відзначили, що годують дитину грудьми, тільки в 17 (30 %) осіб симптоми алергії відсутні. Доведено, що немає статистично значущої відмінності між виникненням симптомів алергії у жінок, які годують і не годують дітей грудьми (точний критерій Фішера 0,0084; p > 0,05). Найчастішими проявами алергії, які відзначили респонденти, в 50 % були симптоми з боку шкіри; 43 % – носа, 16 % – очей. Ці стани у 26 % жінок виникали в І триместрі вагітності; у 25 % – протягом усієї вагітності, по 18 % – у ІІ та ІІІ триместрах. Причини розвитку симптомів алергії, на думку опитаних: 38 % – шерсть тварин; 34 % – пилок рослин; 28 % – предмети побутової хімії; по 16 % – укуси комах і цитрусові. Щодо лікування, то тільки 39 % опитаних терапію призначив лікар; 30 % вдалися до самопризначення; 25 % звернулися за рекомендацією до провізора, 10 % жінок скористалися інформацією з інтернету, а 4 % – порадою родичів.Висновки. Оскільки більшість опитаних жінок вдаються до самолікування (76 %), а третина – до самопризначення, вважаємо надання якісної фармацевтичної опіки провізором під час відпуску протиалергічних засобів пацієнткам із симптомами алергії в період вагітності та/або лактації, зокрема направлення їх до лікаря, необхідною умовою для досягнення максимальної ефективності та безпечності фармакотерапії. Пацієнтки, перш ніж приймати будь-які ліки в періоди вагітності/лактації, мають обов’язково консультуватися з фахівцями (лікар, клінічний провізор, провізор).

Пріоритетні сучасні та перспективні напрямки фахової діяльності клінічного провізора на різних етапах розвитку клінічної фармації в Україні

Clinical pharmacy now is at the stage of intensive development, its key points gradually being implemented in practical healthcare inUkraine. The regulatory support of the activity of a clinical pharmacist, methodological aspects, as well as definition of his/her role and place in different areas of the national healthcare are important and necessary for the successful implementation of this process. A comparative study of the existing and promising directions of the clinical pharmacist’s professional activity at different stages of the clinical pharmacy development has been conducted. According to the results of the study conducted three main modern blocks (15 directions) of the professional activity of a clinical pharmacist at the present stage of development of clinical pharmacy in Ukraine have been identified: I) information and terminology; II) methodological-didactic, III) expert and formulary. The block (4 directions) of the promising professional activity has been also determined, namely: creation of expert systems (mobile medical applications); analysis of cases on-line; participation in writing grant projects; search and development of new classification systems of clinical and pharmaceutical interventions. All directions of the clinical pharmacist activity can be combined in a new, in our opinion, two-vector concept – management of drug-related problems (DRPs) (identification, analysis, standardization, clinical and pharmaceutical intervention, pharmacoeconomic studies, etc.) and formation of the messages of pharmaceutical care (including assessment of its quality). However, we consider that according to the vectors of further development of clinical pharmacy the professional directions of the clinical pharmacist may vary.В Украине клиническая фармация находится на этапе интенсивного развития, ее ключевые положения постепенно внедряются в практическое здравоохранение. Важными и необходимыми для успешной реализации этого процесса является нормативное и правовое обеспечение деятельности клинического провизора, методологические аспекты, а также определения его роли и места в разных направлениях здравоохранения. Проведено сравнительное исследование существующих и перспективных направлений профессиональной деятельности клинического провизора с учетом этапов развития клинической фармации. По результатам проведенного исследования определены 3 основных блока (15 направлений) профессиональной деятельности клинического провизора на современном этапе развития клинической фармации в Украине: І) информационно-терминологический; II) методологично-дидактический, III) экспертно-формулярный. Также мы выделили 1 блок (4 направления) перспективной профессиональной деятельности клинического провизора в Украине, а именно: создание экспертных систем (мобильных медицинских приложений); разбор «case»-случаев в on-line режиме; участие в написании грантовых проектов; поиск и разработка новых классификационных систем клинико-фармацевтических вмешательств. Отдельно отметим, обобщая все вышесказанное, что сегодня все направления деятельности клинического провизора можно свести к новой, на наш взгляд, двухвекторной концепции – менеджмент проблем, связанных с лекарствами (выявление, анализ, стандартизация, клинико-фармацевтические вмешательства, фармакоэкономические исследования и т. п.) и формирование соответствующих меседжей фармацевтической опеки (включая оценку ее качества). Вместе с тем мы считаем, что в соответствии с векторами дальнейшего развития клинической фармации профессиональные направления клинического провизора могут изменяться. В Україні клінічна фармація перебуває на етапі інтенсивного розвитку, її ключові положення поступово впроваджуються у практичну охорону здоров’я. Важливими та необхідними для успішної реалізації цього процесу є нормативне та правове забезпечення діяльності клінічного провізора, методологічні аспекти, а також визначення його ролі та місця у різних напрямках охорони здоров’я. Нами проведено порівняльне дослідження існуючих та перспективних напрямків фахової діяльності клінічного провізора з урахуванням етапів розвитку клінічної фармації. За результатами проведеного дослідження визначено 3 основні блоки (15 напрямків) фахової діяльності клінічного провізора на сучасному етапі розвитку клінічної фармації в Україні: І) інформаційно-термінологічний; ІІ) методологічно-дидактичний; ІІІ) експертно-формулярний. Також ми виокремили 1 блок (4 напрямки) перспективної фахової діяльності клінічного провізора в Україні, а саме: створення експертних систем (мобільних медичних додатків); розбір «case»-випадків в on-line режимі; участь у написанні грантових проектів; пошук і розробка нових класифікаційних систем клініко-фармацевтичних втручань. Окремо зазначимо, узагальнюючи все вищенаведене, що сьогодні всі напрямки діяльності клінічного провізора можна звести до нової, на наш погляд, двовекторної концепції – менеджмент ліко-пов’язаних проблем (виявлення, аналіз, стандартизація, клініко-фармацевтичні втручання, фармакоекономічні дослідження тощо) та формування відповідних меседжів фармацевтичної опіки (включно з оцінкою її якості). Разом із тим ми вважаємо, що відповідно до векторів подальшого розвитку клінічної фармації професійні напрямки клінічного провізора можуть змінюватися