Methodological aspects of cultural periodization of society

В статье обосновывается целесообразность применения социокультурной типологии стыда и вины в качестве базисного подхода к культурно-исторической типологизации общества.В статті обґрунтовується доцільність застосування соціокультурної типології сорому та провини в якості базисного підходу до культурно-історичної типолологізації суспільства.In the article it is proved the feasibility of sociocultural typology of shame and guilt as the basic approach to the cultural and historical periodization of society

The phenomenon of fate as an integral attribute of the culture of shame: ancient greek epic poetry and tragedy

В статті показано, що періоди архаїки та класичного античного полісу за своїми соціокультурними характеристиками належать до культури сорому. Відповідно феномен долі розкривається через особливості культури сорому у якості її центрального елементу.В статье показано, что периоды архаического и классического античного полиса за своими социокультурными характеристиками относятся к культуре стыда. В соответствии феномен судьбы раскрывается через особенности культуры стыда в качестве ее центрального элемента.In the article shown that the archaic and classical periods of the ancient polis on their sociocultural characteristics belong to a culture of shame. Accordingly, the phenomenon of fate is revealed through the culture of shame as its centrepiece

The question of the genesis of conscience

В статті на основі теоретичного аналізу праць, присвячених дослідженню совісті, робиться висновок про неправомірність використання онтогенетичних концепцій розвитку людини у якості теоретичної основи пояснення витоків моралі та редукування такого складного феномену до лише однієї його форми існування. Зокрема піддається критиці поширений у філософії та культурології підхід, згідно з яким специфіка процесу формування моральної свідомості людини в її історії розкривається через такі форми соціального контролю, як страх, сором та провина. Натомість, автор пропонує розглядати поведінку людину у єдності її як соціального, так і біологічного вимірів. Виділивши певні протолюдські якості людини та продемонструвавши як вони розвиваються та збагачуються специфікою формування соціального в її історії, автор пропонує класифікувати совість на види, взявши за основу специфіку культурологічних типів соціальної регуляції: природно-інстинктивного, общинно-групового та особистісного.В статье на основе теоретического анализа работ, посвященных исследованию совести, делается вывод о неправомерности использования онтогенетических концепций развития человека в качестве теоретической основы объяснения истоков морали и редуцирования такого сложного феномена к лишь одной его формы существования. В частности подвергается критике распространенный в философии и культурологии подход, согласно которому специфика процесса формирования морального сознания человека в его истории раскрывается через такие формы социального контроля, как страх, стыд и вина. Вместо этого, автор предлагает рассматривать поведение человека в единстве ее как социального, так и биологического измерений. Выделив определенные протолюдські качества человека и продемонстрировав как они развиваются и обогащаются спецификой формирования социального в ее истории, автор предлагает классифицировать совесть на виды, взяв за основу специфику культурологических типов социальной регуляции: природно-инстинктивного, общинно-группового и личностного.In article on the basis of theoretical analysis of works devoted to the study of conscience, the conclusion about the illegality of the use of ontogenetic concepts of human development as theoretical basis for the explanation of the origins of morality and the rejection of such a complex phenomenon to just one of its forms of existence. In particular, criticized a common in philosophy and cultural science approach, according to which the specificity of the process of formation of moral consciousness of man in his history is revealed through these forms of social control, as fear, shame and guilt. Instead of, the author proposes to examine human behavior in the unity of its social and biological dimensions. Highlighting certain protohuman qualities and demonstrating how they develop and are enriched by the specificity of the social formation in its history, the author draws attention to the existence of biological preconditions of conscience, which is the instinctive nature and cannot be reduced to the kinds of conscience that has a social nature. On this basis, it is proposed to classify the conscience of the species, based on the specificity of cultural types of social regulation: the natural-instinctual, community-group and personal

Sam Hughes and Mobilization of Canadian Volunteers for War (August 1914 — October 1915)

The process of mobilization of Canadian volunteers, carried out by the Minister of Militia Sam Hughes during the First World War, is considered. The chronological framework is limited by the dates of Canada’s entry into the war (August 4, 1914) and the end of the active phase of the mobilization of Canadian volunteers (October 1915) in connection with the first symptoms of the army manning crisis. The relevance of the study is due to insufficient knowledge of the specifics of Canada's mobilization activity during the First World War. For the first time, ideas are formulated and the activities of the Minister of Militia S. Hughes in the process of mobilizing Canadian troops during the war years are analyzed. The sources for the study were Canadian historical and statistical collections, as well as a collection of official documents of the Canadian government and publications of the Canadian federal and provincial press for two military years (1914—1915). The article traces the views of S. Hughes on the issue of Canada's participation in the war and his activities in the field of recruiting the volunteer army (1914—1915). It is proved that the decisive character of S. Hughes and the authoritarian style of his leadership predetermined the nature of the Canadian mobilization. In fact, it got out of the control of the British authorities due to the minister's refusal from the official mobilization plan, which provided for a too slow pace of manning. Thus, the personal efforts of S. Hughes to organize the process of mobilization contributed to its complete success

Information technologies as main challenge of contemporaneity

Досліджується вплив інформаційних і комунікаційних технологій на соціокультурні процеси. Показано, що стаючи субстанціональною основою соціально-економічних взаємодій, інформація породжує новий тип інтелекту, у формуванні котрого традиційна антропоцентрична модель знання, як ціннісно-забарвлені та систематизовані уявлення про світ, втрачає своє значення, поступаючись місцем інформаційній моделі знання. Наголошується, що така модель обумовлює фрагментарно- мозаїчний характер картини світу, підміняє його віртуально-цифровою емуляцією, переформатовує під себе сенси буття людини, її діяльності, істину, поглиблює рівень деградації та відчуження людської сутності. Робиться висновок, що сучасна інформаційна культура морально та світоглядно дезорієнтує людину, породжує анонімну колективність, позбавляє її суб’єктності у взаємодіях зі світом.Influence of information and of communication technologies is investigated on sociocultural processes. It is shown, that information becomes substance basis of socio–economic interaction and generates the new type of intellect, in forming of that the traditional anthropocentric model of knowledge, as the systematized and valued painted ideas about the world, loses its meaning and replaced by the informative model of knowledge. It is marked, that such model generates a fragmentary-tessellated character of the world picture, substitutes it by its virtually–digital emulation, reformat under itself senses of existence of man, his activity, truth, deepens the level of degradation and alienation of human essence. Drawn conclusion, that modern informative culture causes moral and world view disorientation of man, generates an anonymous collectivity, deprives a person of subjectivity in his co–operating with the world

Ukrainian education in the conditions of digital transformation of society: choosing a development strategy

Досліджується вплив інформаційних і комунікаційних технологій на соціокультурні процеси. Показані потенційні загрози руйнування традиційної антропоцентричної моделі освіти для вітчизняної економіки та суспільства в цілому. Аналізуються стратегії розвитку освіти та їх можливі соціокультурні наслідки. Наголошується, що у виборі освітньої стратегії країною важливе значення відіграють культурні особливості, приналежність до культурно-історичного регіону. Робиться висновок, що саме антропоцентрична модель освіти, як ціннісно забарвлені та систематизовані уявлення про світ здатні істотно обмежити негативний вплив інформативних технологій на людину,уникнути деградації та відчуження її сутності, зберегти її суб’єктність у взаємодіях зі світом.Influence of information and communication technologies on socio-cultural processes is investigated. Potential threats of destruction of traditional anthropocentric model of education for the national economy and society as a whole are shown. Educational development strategies and their possible sociocultural implications are analyzed. It is emphasized that cultural characteristics belonging to the cultural and historical region play an important role in the choice of educational strategy. It is concluded that it is the anthropocentric model of education, as value-colored and systematic perceptions of the world, that can significantly limit the negative impact of information technology on a person, avoid degradation and alienation of its essence, preserve its subjectivity in interactions with the world

Peculiarities of English Language Training for Electrical Engineering Students at Ukrainian Universities

The article deals with the issue of English language training for electrical engineering students at Ukrainian universities. Understanding the importance of studying foreign languages has been confirmed by a number of normative documents. The curricula of seven leading universities of Ukraine training electrical engineering students have been analysed. The recommended time for studying foreign languages and the study load at Ukrainian universities differ significantly. The content analysis of existing English language coursebooks and textbooks for engineers, electricians, electrical and power engineers has been conducted to find out the content of foreign language training. Recommendations for the improvement of teaching English for professional purposes at Ukrainian universities have been proposed

CREATIVITY AS THE PERFORMANCE OF VISUAL INTELLIGENCE AND ITS DEVELOPMENT

The actual problem of studying creativity as properties of visual thinking and development of its procedural and substantive characteristics is considered. By visual creativity, we mean the empirical characteristic of visual thinking, which is related to its creative function and is aimed at creating new visual images, symbols, models through visualization operations based on verbal and visual stimuli. The processual components of visual and thinking creativity are the activity of hypothesizing, productivity, visual originality.The relevance of the study is related to the need to study visual thinking as one of the mechanisms of creativity in various fields of human activity, which is not sufficiently studied and requires a more in-depth study, in particular, one of its main properties - visual creativity and its development. The purpose of our research is to study the visual creativity and development of its procedural and substantive characteristics. By visual creativity, we mean the empirical characteristic of visual thinking, which is related to its creative function and is aimed at creating new visual images, symbols, models through visualization operations based on verbal and visual stimuli. The general methodology of empirical research includes the following methods, observation, analysis of product activities, the method of P. Torrance's test; U. Ave-Lallemant’s "Stars and Waves" Graphic Test and the methods of mathematical statistics, the Student's t-test, the correlation analysis, and others. The research sample was 125 adolescents aged 10 to 14 years (25 students in each age group).  The analysis of the results of the empirical research has shown that the age of 10 and 13 is favorable for the development of both procedural and content characteristics of visual creativity.The obtained results allow us to make a generalization that the development of content components of visual creativity occurs in parallel with the development of its procedural characteristics. Both content and procedural components have in their development both favorable periods and periods of decline, which coincide in time, but there is a clear tendency towards their development in adolescence and the formation of visual-thinking creative strategies. Key words: visual thinking, visual creativity, procedural characteristics, hypothesizing activity, performance, visual originality, content characteristicsдоктор психологічних наук, професор, Симоненко С. М., кандидат психологічних наук, доцент Розіна І. В. Креативність як властивість візуального мислення та її розвиток/ Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Україна, ОдесаРозглянута актуальна проблема вивчення креативності як властивості візуального мислення та розвитку її процесуальних та змістових характеристик. Під візуальною креативністю ми розуміємо емпіричну характеристику візуального мислення, що пов’язана з його креативною функцією і спрямована на створення нових наочних образів, символів, моделей за допомогою операцій візуалізації на основі вербальних та візуальних стимулів. Процесуальними компонентами візуально-мисленнєвої креативності є активність висування гіпотез, продуктивність, візуальна оригінальність.Актуальність дослідження пов’язана з необхідністю вивчення  візуального мислення як одного з механізмів творчості в різних галузях людської діяльності, що є недостатньо вивченим і потребує більш глибокого дослідження, зокрема, однієї з його основних властивостей - візуальної креативності та її розвитку. Метою нашого дослідження є вивчення  візуальної креативності та розвитку її процесуальних та змістових характеристик. Під візуальною креативністю ми розуміємо емпіричну характеристику візуального мислення, що пов’язана з креативною функцією візуального мислення і спрямована на створення нових наочних образів, символів, моделей за допомогою операцій візуалізації на основі вербальних та візуальних стимулів. В загальну методику емпіричного дослідження увійшли такі методи, як спостереження, аналіз продуктів діяльності, методика  П. Торренса, методика У. Аве-Лаллемант, Графический тест «Звезды и волны». Та методи математичної статистики, Критерій Ст’юдента, кореляційний аналіз та інші. Дослідницьку вибірку склали 125 підлітків віком від 10 до 14 років (по 25 учнів в кожній віковій групі).Аналіз результатів емпіричного дослідження показав, що сприятливим для розвитку як процесуальних, так і змістових характеристик візуальної креативності є вік 10 та 13 років.Одержані результати дозволяють зробити узагальнення про те, що розвиток змістових компонентів візуальної креативності відбувається паралельно із розвитком її процесуальних характеристик. Як змістові так і процесуальні компоненти мають у своєму розвитку як сприятливі періоди, так і періоди спаду, які співпадають у часі, але є чітка тенденція до їх розвитку у підлітковому віці та становлення візуально-мисленнєвих творчих стратегій.Ключові слова: візуальне мислення, візуальна креативність, процесуальні характеристики, активність висування гіпотез, продуктивність, візуальна оригінальність, змістові характеристики

Analysis of experience of digital transformation in education in Germany

The article analyzes the experience of digitalization of higher education institutions in Germany. Based on the analysis of scientific papers for the last 10 years, it has been found that the issue of digital transformation in education is important in the German educational discourse. This is indicated by the analysis of search results in Google Trends, Google Scholar, ERIC, Scopus and Web of Science. The detailed analysis of papers for the last 5 years has been made. For this, the criteria have been determined (5-year period of publication, compliance with the field of higher education in Germany, clear indication of ways to implement digital transformation, significant practical contribution and effectiveness). The selected papers have been classified into 5 thematic groups. Significant examples of scientific papers from each thematic group have been analyzed in detail. Based on the analysis, certain ways to improve the digital transformation of Ukrainian higher education institutions have been proposed

Analysis of the state of the art of modern e-learning in higher education in Germany

E-learning as a part of blended learning and a means for implementing distance learning, as well as an independent phenomenon of the modern information society, has been introduced and studied by researchers for several decades. In various countries, the relevance of e-learning and the use of e-learning tools in higher education have increased during the coronavirus pandemic. Different countries have their own approach and experience in using e-learning tools. Therefore, it is advisable to study it both for each country separately and in comparison. In the course of the research, the analysis of scientific publications on the topic of e-learning in higher education in Germany over the last 10 years has been made, which has shown certain changes in the interest in this issue of German scientists. The survey of students and teachers of the University of Konstanz (Germany) has been conducted regarding the use of e-learning tools and their attitude to e-learning. Despite the fact that the results of the analysis of the scientific works of German scientists show a drop in interest in e-learning problems in Germany and a slight rise during the coronavirus pandemic, the results of the survey indicate an unequivocal interest in e-learning tools of teachers. In general, it is possible to state the positive attitude on the part of teachers and uncertainty on the part of students