Mokytojo minkštųjų įgūdžių tobulinimas naujoje švietimo paradigmoje: kompetencijos, vertybės, rodikliai, rezultatai

This paper deals with theoretical models of soft skills development in teacher education. The immediate purpose of this consideration is to develop a model for the development of a teacher’s soft skills as a competent, innovative, motivated, and competitive specialist in the labor market in the present time. The role of soft skills in the process of professional development of employees in all organizations has been increasing in recent times. However, the importance and necessity of teachers’ soft skills and, therefore, their formation among students studying in pedagogical areas are not yet adequately realized by many participants in the educational process. This paper examines the concept of soft skills and identifies the importance of these skills for the development of a specialist in the pedagogical field. In addition, a comparative analysis of hard skills and soft skills was conducted, and their components, namely competences, values, and behavioral indicators were evaluated. An analysis was conducted to assess the labor market needs for new qualifications. This made it possible to design a model of the modern teacher with skills reflective of their real environment. The results of this study can be further used in the improvement of lifelong learning and adult education.Straipsnyje nagrinėjami teoriniai minkštųjų įgūdžių tobulinimo modeliai mokytojų rengimo srityje. Tyrime pirmiausia buvo siekiama sukurti šiandienos mokytojo, kaip kompetentingo, novatoriško, motyvuoto, konkurencingo darbo rinkos specialisto, minkštųjų įgūdžių modelį. Pastaruoju metu organizacijose pastebimai didėja minkštųjų įgūdžių vaidmuo profesinio tobulėjimo srityje, tačiau daugelis švietimo proceso dalyvių dar nesupranta mokytojų minkštųjų įgūdžių svarbos ir to, kad juos būtina formuoti pedagoginių studijų studentams. Straipsnyje pateikiama minkštųjų įgūdžių samprata ir atskleidžiama šių įgūdžių svarba ugdant būsimus pedagogus. Atlikta lyginamoji kietųjų ir minkštųjų įgūdžių analizė bei įvertinti jų komponentai, kuriuos sudaro kompetencijos, vertybės ir elgesio rodikliai; atlikta ir naujų darbo rinkos poreikius tenkinančių kvalifikacijų analizė. Visa tai leido suprojektuoti modernaus ir realybę atitinkančių įgūdžių turinčio mokytojo modelį. Tyrimo rezultatai gali būti naudojami tobulinant visą gyvenimą trunkantį mokymąsi ir suaugusiųjų švietimą

Динаміка балансу антиоксидантно-прооксидантних механізмів у внутрішніх органах під впливом артеріального джгута і реперфузії кінцівки

The aim of the work: clarification of the impact of a two-hour use of blood and reperfusion limb tourniquet on the dynamics of antioxidant-oxidative mechanisms in the liver, lung and kidney.Materials and Methods. Experiments were performed on 36 non-linear male rats weighing 200–220. In the experimental group during anesthesia tiopepntalo sodium (40 mg·kg-1) proximal to the left leg superimposed strip bundle «SWAT-T»1 cm to 120 minutes. Animals of the research groups were taken out of the experiment, after 60 minutes, 120 minutes, 24 hours, 7 and 14 days after reperfusion. In the control group animals were injected with anesthesia using an equivalent dose of thiopental sodium tow imposed without stopping blood flow and subsequently taken out of the experiment after 2 hours. For the study were liver, kidney and lungs. In homogenates of these reagents to determine the content of thiobarbituric acid (TBA-active products of lipid peroxidation), catalase activity. The ratio of catalase activity / content of TBA-active products of lipid peroxidation was calculated antioxidant-prooxidant index (API).Results and Discussion. In controlling the intensity of lipid peroxidation and catalase activity increased from the liver to the kidneys and lungs. After reperfusion of limbs in the test bodies was noted increase in the intensity of lipid peroxidation, as evidenced by the accumulation of TBA-active products which the liver was significantly greater than in the control, 14 days in the lungs – up to 7 days in the kidney – within 24 hours. The activity of catalase in organs was significantly greater than controls in all periods of observation with a maximum of 24 hours. Score was significantly greater in the kidney. The value of API in the kidney and lungs increased to 24 hour after reperfusion of limbs and reduced to 14 days without reaching the level of control. In the liver oscillatory dynamics index was the first increase after 1 hour, reduced – 2 hours and further increase to 14 days. These data indicate continued stress adaptation and kompensatoryon mechanisms aimed at eliminating pathogenic factors caused by the imposition of tow a two-hour ischemia and subsequent reperfusion limbs. The results require further in-depth study, but are now pointing to the danger of imposing two-hour tow from the perspective of systemic effects on the body and require additional prevention and correction.Reperfusion limbs after a two-hour arterial tourniquet is accompanied by prolonged activation of lipid peroxidation in the liver, kidneys and lungs, shown a statistically significant increase of the content of TBA-active products, which in the liver than the control level to the 14th day after reperfusion in kidney – 24 hours in the lungs – after 7 days. Strengthening lipid peroxidation comes amid increased activity of catalase in all organs, which reaches a maximum after 24 hours and is not reduced to the level of control after 14 days. Balance Antioxidant-prooxidant processes in the studied organs shifted towards strengthening antioxidant mechanisms, which indicates oxidative stress in the long run postreperfusion.Цель работы: выяснение влияния двухчасового применения артериального жгута и реперфузии конечности на динамику антиоксидантно-прооксидантных механизмов в печени, легких и почке.Материалы и методы. Эксперименты выполнены на 36 нелинейных крысах-самцах массой 200–220 г. В исследуемых группах под тиопентало-натриевым наркозом (40 мг·кг-1) проксимально на левую лапку накладывали полоску жгута “SWAT-T” шириной1 см на 120 мин. Животных опытных групп выводили из эксперимента через 60 мин, 120 мин, 24 ч, 7 и 14 суток после реперфузии. В контрольной группе животных вводили в наркоз, применяя эквивалентную дозу тиопентала натрия, накладывали жгут без прекращения кровотока и в дальнейшем выводили из эксперимента через 2 ч. Для исследования брали печень, почку и легкие. В гомогенатах указанных органов определяли содержание реагентов к тиобарбитуровой кислоте (ТБК-активных продуктов ПОЛ), активность каталазы. По соотношению активность каталазы / содержание ТБК-активных продуктов ПОЛ рассчитывали антиоксидантно-прооксидантный индекс (АПИ).Результаты исследований и их обсуждение. В контроле интенсивность липопероксидации и активность каталазы увеличивались от печени к почкам и легким. После реперфузии конечности в исследуемых органах отмечался рост интенсивности липидной пероксидации, о чем свидетельствовало накопление ТБК-активных продуктов, которое в печени было достоверно больше, чем в контроле до 14 суток, в легких – до 7 суток, в почках – в течение 24 ч. Активность каталазы в органах была существенно выше контроля во все сроки наблюдения с максимумом через 24 ч. Показатель был достоверно большим в почке. Величина АПИ в почке и легких повышалась до 24 ч после реперфузии конечности и до 14 суток снижалась, не достигая уровня контроля. В печени динамика показателя была колебательной с первым повышением через 1 ч, снижением – через 2 ч и последующим ростом до 14 суток. Приведенные данные указывают на длительное напряжение адаптационно-компенсаторных механизмов, направленных на устранение патогенных факторов, обусловленных наложением жгута, двухчасовой ишемией и последующей реперфузией конечности. Полученные результаты требуют дальнейшего углубленного изучения, однако уже сейчас указывают на опасность двухчасового наложения жгута с позиции системного воздействия на организм и требуют дополнительных мер профилактики и коррекции.Реперфузия конечности после двухчасового артериального жгута сопровождается длительной активацией процессов липидной пероксидации в печени, почках и легких, проявляется статистически достоверным ростом содержания ТБК-активных продуктов, который в печени превышает контрольный уровень к 14 суткам после реперфузии, в почке – через 24 ч, в легких – через 7 суток. Усиление процессов ПОЛ происходит на фоне повышения активности каталазы во всех органах, которая достигает максимума через 24 ч и не снижается до уровня контроля через 14 суток. Баланс антиоксидантно-прооксидантных процессов в исследуемых органах смещен в сторону усиления антиоксидантных механизмов и указывает на длительный оксидативный стресс в постреперфузионном периоде. В сучасних умовах значно зросла частота травм із масивною зовнішньою кровотечею, які вимагають негайного накладання артеріального джгута на кінцівку з безпечним терміном до 2-х год. В окремих роботах показана можливість розвитку ускладнень як під джгутом, так і внаслідок реперфузії кінцівки. Однак її влив на антиоксидантно-прооксидантний баланс внутрішніх органів вивчений недостатньо.Мета дослідження. З’ясування впливу двогодинного застосування артеріального джгута і реперфузії кінцівки на динаміку антиоксидантно-прооксидантних механізмів у печінці, легенях і нирці.Матеріали і методи. Експерименти виконано на 36 нелінійних щурах-самцях масою 200-220. У дослідних групах під тіопепнтало-натрієвим знечуленням (40 мг·кг-1) проксимально на ліву лапку накладали смужку джгута «SWAT-T» шириною1 см на 120 хв. Тварин дослідних груп виводили з експерименту через 60 хв, 120 хв, 24 год, 7 і 14 діб після реперфузії. В контрольній групі тварин вводили в наркоз, застосовуючи еквівалентну дозу тіопенталу натрію, накладали джгут без припинення кровотоку і в подальшому виводили з експерименту через 2 год. Для дослідження брали печінку, нирку та легені. У гомогенатах зазначених органів визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активних продуктів ПОЛ), активність каталази. За співвідношенням активність каталази / вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ).Результати досліджень та їх обговорення. У контролі інтенсивність ліпопероксидації і активність каталази збільшувалися від печінки до нирки і легень. Після реперфузії кінцівки в досліджуваних органах відмічалося зростання інтенсивності ліпідної пероксидації, про що свідчило накопичення ТБК-активних продуктів, яке в печінці було вірогідно більшим, ніж у контролі, до 14 доби, в легенях – до 7 доби, в нирці – протягом 24 год. Активність каталази в органах була істотно більшою від контролю у всі терміни спостереження з максимумом через 24 год. Показник був вірогідно більшим у нирці. Величина АПІ в нирці і легенях підвищувалася до 24 год після реперфузії кінцівки і до 14 доби знижувалася, не досягаючи рівня контролю. В печінці динаміка показника була коливальною з першим підвищенням через 1 год, зниженням – через 2 год і подальшим зростанням до 14 доби. Наведені дані вказують на тривале напруження адаптаційно-компесаторних механізмів, спрямованих на усунення патогенних чинників, зумовлених накладанням джгута, двогодинною ішемією та подальшою реперфузією кінцівки. Отримані результати вимагають подальшого поглибленого вивчення, проте вже тепер вказують на небезпечність двогодинного накладання джгута з позиції системного впливу на організм і вимагають додаткових заходів профілактики та корекції.Висновки. Реперфузія кінцівки після двогодинного артеріального джгута супроводжується тривалою активацією процесів ліпідної пероксидації у печінці, нирках і легенях, що проявляється статистично вірогідним зростанням вмісту ТБК-активних продуктів, який в печінці перевищує контрольний рівень до 14-ї доби після реперфузії, в нирці – через 24 год, в легенях – через 7 діб. Посилення процесів ПОЛ відбувається на тлі підвищення активності каталази у всіх органах, яка досягає максимуму через 24 год і не знижується до рівня контролю через 14 діб. Баланс антиоксидантно-прооксидантних процесів в досліджуваних органах зміщений в бік посилення антиоксидантних механізмів, що вказує на тривалий оксидативний стрес в постреперфузійному періоді

The Uday river’s littoral zooplankton in the region of the national nature park «Pyriatynskiy»

Уперше проведено еколого-фауністичний аналіз літорального зоопланктону середньої ділянки р. Удай. Дослідження проведені як складова частина обґрунтування створення у цьому регіоні Національного природного парку «Пирятинський». Встановлено видове різноманіття літорального зоопланктону шести дослідних станцій на р. Удай. Виявлено особливості біотопічного розподілу зоопланктону влітку у денні години. Охарактеризовано біотопічний розподіл зоопланктону різних станцій, основні екологічні показники популяцій зоопланктону (щільність і біомасу). Впервые проведен эколого-фаунистический анализ литорального зоопланктона среднего участка р. Удай. Исследования проведены как составная часть обоснования создания в этом районе Национального природного парка «Пирятинский». Установлено видовое разнообразие литорального зоопланктона шести исследованных станций на р. Удай. Выявлены особенности биотопического распределения зоопланктона в дневные летние часы. Дана сравнительная характеристика биотопического распределения зоопланктона разных станций. Охарактеризованы основные экологические показатели популяций зоопланктона (плотность и биомасса). The ecological-faunistic analysis of the littoral zooplankton of the middle part of the Uday River has been performed for the first time. The research was conducted to confirm a reason to create the National Nature Park «Pyriatynskiy» in this region. The species diversity of the littoral zooplankton obtained from six scientific stations on the Uday River was established. The specific features of the zooplankton’s distribution in biotopes in summer days were revealed. The comparative description of biotopical distribution of zooplankton of different stations is presented. The basic ecological indices of zooplankton populations (density and biomass) were determined.

Peculiarities of treatment and healing of trophic ulcers of the lower extremities of the mixed genesis

Objective. To study the impact of sulodexide on the healing process of trophic ulcers of the mixed genesis in the lower extremities. Materials and methods. Analysis of the medical cards data was done for 105 patients, who in 2015 - 2019 yrs have had treated the trophic ulcers of the mixed genesis of the ankles in Department of Vascular Surgery of the Poltava Regional Clinical Hospital. The causes of development of trophic ulcers were confirmed by data of ultrasonographic color angioscanning of the lower extremities and pelvis with measurement of the ankle-brachial pressure index and arteriography. All the patients did not accepted the proposal for performing of correcting and restoration surgical treatment on the lower extremities vessels. Depending on the treatment prescribed the patients were divided into two groups. Into the Group I (comparative) 53 (50.5%) patients were included, who obtained a casual conservative treatment, directed to improvement of the lower extremities blood supply, as well as the blood rheological properties, which included venotonic, analgesic, antibacterial preparations and local treatment, depending on the wound process stage. Into the Group II (the main) 52 (49.5%) patients were included, who on the background of typical treatment have obtained sulodexide in a dose 600 LU (lipoproteidlipase units) on 200 ml of physiological solution of sodium chloride up to 15 days long with subsequent therapy in the dose of 1 capsule twice a day (500 LU) during up to 60 days. In the Group I there were 32 (60.4%) men and 21 (39.6%) women, and in the Group II – 30 (57.7%) men and 22 (42.3%) women. Average age of patients in the Group I have constituted (65.8 ± 4.38), and in the Group II – (66.2 ± 5.04) yrs old. The pain intensity in accordance to the ten-point numerical rating scale was checked before the treatment beginning, in 7 and 14 - 15 days, the trophic ulcers square was measured, local temperature of the patient’s body, pН-metry and cytological investigations of the wounds exudate were done in all the patients before the treatment. Besides this, 38 (71.7%) patients of the comparison group and 40 (76.9%) patients of the main group were followed during 90 - 120 days after leaving a stationary. Results. In the patients, who have obtained sulodexide additionally, reparative processes in the trophic ulcers regions of the lower extremities have become accelerated, the pain syndrome have been lowered rapidly, the water index normalized, the blood supply improved, the ankle-brachial index enhanced, a local temperature raised, cytological picture of the wound exudate improved, what promoted more rapid healing of ulcers and reduction of the stationary stay duration. During the planned visits of the patients in 90 - 120 days a complete healing of trophic ulcers of the lower extremities in 31 (77.5%) patients of the main group and in 24 (63.2%) patients of the comparison group was proved. Conclusion. Application of sulodexide in the treatment dosage is expedient to include into complex of treatment for trophic ulcers of the mixed origin in the lower extremities

Calcium Signaling in the Ventricular Myocardium of the Goto-Kakizaki Type 2 Diabetic Rat

The association between diabetes mellitus (DM) and high mortality linked to cardiovascular disease (CVD) is a major concern worldwide. Clinical and preclinical studies have demonstrated a variety of diastolic and systolic dysfunctions in patients with type 2 diabetes mellitus (T2DM) with the severity of abnormalities depending on the patients’ age and duration of diabetes. The cellular basis of hemodynamic dysfunction in type 2 diabetic heart is still not well understood. The aim of this review is to evaluate our current understanding of contractile dysfunction and disturbances of Ca2+ transport in the Goto-Kakizaki (GK) diabetic rat heart. The GK rat is a widely used non-obese, non-hypertensive genetic model of T2DM which is characterized by insulin resistance, elevated blood glucose, alterations in blood lipid profile and cardiac dysfunction

Geometrical components in anatomical terminology

Історія становлення та розвитку анатомічної термінології зумовила деякі особливості в її сучасному складі, а саме наявність значної кількості метафор. Метафора – один із продуктивних способів номінації для нових понять як у загальнолітературній, так і у науковій мові. У процесі вибору номінації для анатомічних структур головним фактором виступає саме умотивованість терміну в анатомічній термінології. Деякі назви анатомічних термінів виникли саме завдяки зовнішній подібності до геометричних елементів, що й зумовило вибір предмету нашого дослідження. Мета нашої роботи – виявлення, аналіз і класифікація анатомічних термінів, які містять геометричну складову. Під геометричною складовою у нашому дослідженні ми розуміємо основні геометричні поняття: лінія, точка, кут, трикутник, квадрат, поверхня, ромб, трапеція, конус, сфера, піраміда, куб тощо

Cинтез та скринінг протисудомної активності нових 5-заміщених 2-іміно-4-тіазолідинонів

Aim. To synthesize 5-ene-4-thiazolidinones containing heterocyclic rings in the molecule as potential anticonvulsants, and screen their anticonvulsant activity on a model of pentylenetetrazole (PTZ) seizures.Results and discussion. A straightforward and convenient synthesis of novel 5-ene-derivatives of thiazol/oxazole-bearing 4-thiazolidinones as possible anticonvulsant agents was performed. Compounds were characterized using methods of spectral analysis (1H NMR and LC-MS). 5-Chloro-3-methyl-1-phenyl-1H-pyrazole-4-carbaldehyde underwent the aminolysis on a chlorine atom by a molecule of monoethanolamine (MEA) in the Knoevenagel reaction with thiazole/oxazole-bearing 4-thiazolidinones. The preliminary screening of the anticonvulsant activity was performed for the compounds synthesized on the model of PTZ-induced seizures, and active derivatives were identified.Experimental part. Commercially available 2-aminothiazole and 5-methylisoxazol-3-amine were used as starting compounds for the synthesis of 2-chloro-N-(hetaryl)acetamides. The latter were transformed into thiazole/oxazole-bearing 4-thiazolidinones by the treatment with ammonium isothiocyanate. Modification at C5 position of the heterocycles synthesized was performed by the Knoevenagel reaction with aromatic/heteroaromatic aldehydes and MEA as a catalyst (either equimolar or 0.1 mol% amount) in the ethanol medium. The structure of novel derivatives was confirmed by 1H NMR and LC-MS spectra. The anticonvulsant activity of all derivatives synthesized was studied in vivo on the model of PTZ-induced seizures. Latency of the seizures, the number of clonic-tonic seizures in one mouse, the percent of animals with clonic and tonic seizures, the duration of the seizure period, and the lifetime of the animals before death were evaluated and calculated.Conclusions. The results obtained are promising for further design of potential anticonvulsants among oxazole-bearing 4-thiazolidones with the possible mechanism of the anticonvulsant action through the GABA-ergic impact and inhibition of the prostaglandin and leukotriene synthesis. Мета. Синтезувати 5-ен-4-тіазолідинони з гетарильними фрагментами в молекулі як потенційні протисудомні засоби та провести скринінг їхньої протисудомної активності на моделі пентилентетразолових судом.Результати та їх обговорення. Проведено простий і зручний синтез нових 5-ен-похідних тіазол/оксазоловмісних 4-тіазолідинонів як потенційних протисудомних засобів. Структуру нових сполук досліджено та підтверджено методами спектрального аналізу (1Н ЯМР та LC-MS). 5-Хлор-3-метил-1-феніл-1H-піразол-4-карбальдегід зазнає амінолізу за атомом хлору дією моноетаноламіну (МЕА) в реакції Кньовенагеля з тіазол/оксазолвмісними 4-тіазолідінонами. Проведено первинний скринінг протисудомної активності синтезованих сполук на моделі пентилентетразол-індукованих судом та ідентифіковано активні сполуки.Експериментальна частина. Комерційно доступні 2-амінотіазол і 5-метилізоксазол-3-амін було використано як вихідні сполуки для одержання 2-хлор-N-(гетарил)ацетамідів. Останні обробленням амоній ізотіоціанатом було перетворено на тіазол/оксазолвмісні 4-тіазолідинони. Модифікацію за положенням С5 сполук проводили за реакцією Кньовенагеля з ароматичними/гетероароматичними альдегідами в присутності МЕА як каталізатора (в еквімолярній або 0,1 моль% кількості) в середовищі етанолу. Структуру нових синтезованих речовин підтверджено даними 1H ЯМР-спектроскопії та LC-MS. Протисудомну активність синтезованих похідних вивчали in vivo на моделі PTZ-індукованих судом. Оцінювали та розраховували латентність судом; кількість клоніко-тонічних судом в однієї миші; відсоток тварин із клонічними та тонічними судомами; тривалість судомного періоду та тривалість життя тварин.Висновки. Отримані результати є перспективними для наступного дизайну потенційних протисудомних засобів серед оксазолвмісних похідних 4-тіазолідинонів з можливим механізмом протисудомної дії через ГАМК-ергічний вплив та пригнічення синтезу простагландинів і лейкотриєнів

ДІАГНОСТИКА СИНДРОМУ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЛІКАРІВ БАГАТОПРОФІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

The articlre presents a brief theoretical review of professional burnout problem, highlights its structure forms of influence on psychosomatic health of workers (distinguishing the probessions in risk group) and effectiveness of their work the posibble results were deterinined. The article also adduces the results of conducted research among the doctors of multidisciplinary public healt establishment with detailed explanation of the obtained results. В статье приводится краткий теоретический обзор проблемы профессионального выгорания, освещаются структура, формы воздействия на психосоматическое здоровье работников (с выделением профессий, которые находятся в группе риска) и эффективность их труда, определены возможные последствия. Также в статье описаны результаты проведенного исследования среди врачей многопрофильного учреждения здравоохранения с подробным объяснением полученных результатов.У статті надається стислий теоретичний огляд проблеми професійного вигорання, висвітлюються його структура, форми впливу на психосоматичне здоров’я працівників (з виділенням професій, які знаходяться в групі ризику) та ефективність їхньої праці, визначені можливі наслідки. Також у статті описані результати проведеного дослідження серед лікарів багатопрофільного закладу охорони здоров’я з детальним поясненням отриманих результатів

КЛІНІЧНИЙ FUZZY-КОНТРОЛЕР В ОЦІНЦІ НЕЛІНІЙНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ І ЛІКУВАННІ ГІПЕРТЕНЗИВНИХ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ

The choice of parameters of functional status of organism of pregnant, possibility and value of dynamic diagnostics of weight of preeklampsiya, is in-process examined, on the base of study of indexes of variability rhythm of heart of mother, allowing to get the current estimation of the state of the vegetative nervous system (VNS) of organism of pregnant, calculation of dosages of medicines and control of efficiency of the conducted therapy by means of algorithms of fuzzy logic. Formalization of set of entrance variables for managersВ работе рассматривается выбор параметров функционального статуса организма беременных, возможность и ценность динамической диагностики тяжести преэклампсии, на базе изучения показателей вариабельности ритма сердца матери, позволяющих получить текущую оценку состояния вегетативной нервной системы (ВНС) организма беременных, расчет дозировок медикаментов и контроль эффективности проводимой терапии посредством алгоритмов нечеткой логики. Формализация набора входных переменных для управляющих введением медикаментов устройств с учетом системных реакций ВНС в патогенезе осложнений беременности остается недостаточно изученной, хотя здесь имеются большие резервы для снижения показателей материнской и перинатальной заболеваемости и смертности.У роботі досліджується вибір параметрів функціонального статусу організму вагітних, можливість та цінність його динамічної діагностики. Дослідження проводяться на базі вивчення показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) матері, які дозволяють отримати актуальну оцінку стану вегетативної нервової системи (ВНС) організму і контроль ефективності терапії за допомогою алгоритмів нечіткої логіки. Формалізація вибору змінних для контролю введення медикаментів, враховуючи системні реакції ВНС при ускладненнях  вагітності, є недостатньо вивченою, але в той же час має великі резерви для зниження показників захворюваності і смертності

Косметичний ефект загоєння ран після хірургічного лікування зобу

Мета. Оцінка загоєння післяопераційної рани і косметичного результату оперативного лікування хворих з різними формами зобу. Матеріали і методи. Проаналізовані результати хірургічного лікування різних форм зобу у 2376 пацієнтів. З 1973 по 1999 р. оперовано 1690 хворих (перший період дослідження), з 2000 по 2018 р. - 686 хворих (другий період дослідження). Оцінювали характер загоєння рани під час перебування хворого в стаціонарі і кінцевий косметичний ефект протягом 6 - 12 міс після виконання оперативного втручання. Результати. Визначено чинники операційної техніки, необхідні для досягнення гарного косметичного ефекту. Запропоновано і впроваджено анатомічно орієнтовані доступи, оригінальні методики експозиції щитоподібної залози (ЩЗ), дренування і закриття рани після видалення або резекції ЩЗ для забезпечення її неускладненого загоєння і доброго кінцевого косметичного результату. Висновки. Характер хірургічного доступу залежить від анатомічних даних та вимог косметичної хірургії. Екстрафасціальна методика видалення частки або всієї ЩЗ підвищує радикальність операції, сприяє гемостазу і неускладненому загоєнню рани. Запроваджений авторами доступ відповідає всім потребам хірургічного лікування даної патології