Одноканальний вимірювач потужності для реєстрації міліметрового випромінювання людини

Introduction. The development of modern techniques for noninvasive diagnostic sets requirements to ensure complete diagnostic safety, efficiency, comprehensiveness while maintaining high reliability of quantitative results. One of the promising directions for creating such devices is based on the idea of using information properties of the extra low millimeter-wave radiation from the human body or other biological objects. Problem definition. The main difficulty in registration of such radiation is associated with exceptionally low power electromagnetic field generated by the body and the absence lack of opportunities for effective their reception by the radiation sensitive receivers. This is a significant issue of physical media relevant information signals that ensure effective processes in the body. Solutions to the problem. The absence of a necessary equipment for electromagnetic radiation registration of millimeter range extra low radiation until now makes impossible the diagnostics in this range. Power meter based on semiconductor sensors can improve the compactness of equipment, ease of use and efficiency in diagnostics. Description of the model and experiment. The receiver located on the surface of the skin can get a signal from the cell body. The information status of cells in the deeper layers of the body is transferred to the surface of cells and is a modulating factor for the generated millimeter radiation. Three basic hardware portions that make up its technical support should be included in the diagnostic system. There are antenna measuring unit and interface process unit, storage and presentation of information. These signals can be detected and processed by a computer. The range of information signals estimated spectral characteristics of low-frequency envelope of the received signal can be used as informative features. Application. Any disease of the body changes metabolic processes in cells, thereby initiating the process of functional reorganization and related variations in their radiation spectra of electromagnetic waves. Spectra electromagnetic waves in all possible frequency range will vary depending on the functional state of the controlled object. This pathologically altered cells, tissues or organs will produce disharmonious electromagnetic waves. Conclusions. The functioning of healthy cells is accompanied oscillated fluctuations in the plasma membrane. Registration of these oscillations and their analysis reveals changes in disturbance in the functioning of the organism to asymptomatic stage of the disease. Millimeter waves generated by biological objects give the task of designing a multichannel radiation receiver with the level of self noise as lower as possible and high sensitivity.В статье рассмотрены результаты исследования одноканального измерителя мощности для регистрации миллиметрового излучения человека. Проанализирован механизм взаимодействия миллиметровых волн с клетками организма человека. Определены структурные и функциональные особенности клеток при взаимодействии с миллиметровыми волнами. Предложен измеритель мощности для регистрации излучения низкой интенсивности в миллиметровом диапазоне. Рассмотрены возможные применения измерителя для диагностических систем миллиметрового диапазона.У статті розглянуто результати дослідження одноканального вимірювача потужності для реєстрації міліметрового випромінювання людини. Проаналізовано механізм взаємодії міліметрових хвиль з клітинами організму людини. Визначено структурні та функціональні особливості клітин при взаємодії з міліметровими хвилями. Запропоновано вимірювач потужності для реєстрації випромінювання низької інтенсивності у міліметровому діапазоні. Розглянуто можливі застосування вимірювача для діагностичних систем міліметрового діапазону

Одноканальный измеритель мощности для регистрации миллиметрового излучения человека

У статті розглянуто результати дослідження одноканального вимірювача потужності для реєстрації міліметрового випромінювання людини. Проаналізовано механізм взаємодії міліметрових хвиль з клітинами організму людини. Визначено структурні та функціональні особливості клітин при взаємодії з міліметровими хвилями. Запропоновано вимірювач потужності для реєстрації випромінювання низької інтенсивності у міліметровому діапазоні. Розглянуто можливі застосування вимірювача для діагностичних систем міліметрового діапазону.Introduction. The development of modern techniques for noninvasive diagnostic sets requirements to ensure complete diagnostic safety, efficiency, comprehensiveness while maintaining high reliability of quantitative results. One of the promising directions for creating such devices is based on the idea of using information properties of the extra low millimeter-wave radiation from the human body or other biological objects. Problem definition. The main difficulty in registration of such radiation is associated with exceptionally low power electromagnetic field generated by the body and the absence lack of opportunities for effective their reception by the radiation sensitive receivers. This is a significant issue of physical media relevant information signals that ensure effective processes in the body. Solutions to the problem. The absence of a necessary equipment for electromagnetic radiation registration of millimeter range extra low radiation until now makes impossible the diagnostics in this range. Power meter based on semiconductor sensors can improve the compactness of equipment, ease of use and efficiency in diagnostics. Description of the model and experiment. The receiver located on the surface of the skin can get a signal from the cell body. The information status of cells in the deeper layers of the body is transferred to the surface of cells and is a modulating factor for the generated millimeter radiation. Three basic hardware portions that make up its technical support should be included in the diagnostic system. There are antenna measuring unit and interface process unit, storage and presentation of information. These signals can be detected and processed by a computer. The range of information signals estimated spectral characteristics of low-frequency envelope of the received signal can be used as informative features. Application. Any disease of the body changes metabolic processes in cells, thereby initiating the process of functional reorganization and related variations in their radiation spectra of electromagnetic waves. Spectra electromagnetic waves in all possible frequency range will vary depending on the functional state of the controlled object. This pathologically altered cells, tissues or organs will produce disharmonious electromagnetic waves. Conclusions. The functioning of healthy cells is accompanied oscillated fluctuations in the plasma membrane. Registration of these oscillations and their analysis reveals changes in disturbance in the functioning of the organism to asymptomatic stage of the disease. Millimeter waves generated by biological objects give the task of designing a multichannel radiation receiver with the level of self noise as lower as possible and high sensitivity.В статье рассмотрены результаты исследования одноканального измерителя мощности для регистрации миллиметрового излучения человека. Проанализирован механизм взаимодействия миллиметровых волн с клетками организма человека. Определены структурные и функциональные особенности клеток при взаимодействии с миллиметровыми волнами. Предложен измеритель мощности для регистрации излучения низкой интенсивности в миллиметровом диапазоне. Рассмотрены возможные применения измерителя для диагностических систем миллиметрового диапазона

МОЖЛИВОСТІ ДОСЯГНЕННЯ ЖОРСТКОГО КОНТРОЛЮ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ У ХВОРИХ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОЇ ЕТІОЛОГІЇ ТА СУПУТНЬОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

The aim of the study – to determine the predictors of the achievement of strict control of heart rate in patients with PFTF and concomitant heart failure at the time of discharge from the hospital, to identify the benefits of using bisoprolol or carvedilol for monitoring heart rate. Material and Methods. The study consistently included 30 patients. The observation duration was (238.3±17.0) days, the design provided for 3 visits. Titration of the dose of BB was carried out (67.7±10.3) days (interval between 1 and 2 visits). Reception of the maximum or maximum tolerated dose of BB lasted (170.6±17.7) days (interval between 2 and 3 vi­sits). Paired exercise tests — a treadmill test (TT) and a 6-minute walk test (6MWT) were performed during 2 and 3 visits. Results and Discussion. Patients were divided into two groups – HFpEF (n=159) and HFrEF (n=64) LV according to echocardiography and subgroups according to the assigned BB. The average heart rate for ECG at the time of discharge from the hospital was (78.6±11.1) beats / min, in 148 (66.4 %) patients had severe heart rate control, and in 75 (33.6 %) was mild. For the control of heart rate, the following drugs were used: bisoprolol in 171 (76.7 %) patients, carvedilol in 52 (23.3 %), digoxin in 81 (36.3 %). A high dose of β-adrenoblockers, that is, a mediator and higher, occurred in 139 (81.3 %) cases with bisoprolol and in 24 (46.2 %) when receiving carvedilol. At the time of discharge, the dosage for the control of heart rate was as follows: bisoprolol – (6.3±3) mg, carvedilol – (23.7±15.8) mg, digoxin – (0.21±0.10) mg. Conclusions. At the time of the issue of strict control of heart rate in patients with PAF reached 34.4 % and concomitant HFrEF and 63.5 % and concomitant HFpEF, and soft heart rate control – in 65.6 % and 36.5 % of patients, respectively. Possibility of achieving tight control of heart rate at the time of discharge in patients with PAF and conco­mitant HF also decreases when using carvedilol compared to bisoprolol (p=0.049) when standardized for other risk factors. At the same time, as a consequence, the use of digoxin (p=0.03), as an auxiliary preparation for control of heart rate increases. The possibility of achieving tight control of heart rate at the time of discharge of patients with PAF and concomitant HF is associated with the use of high doses (mean therapeutic and higher) β-blockers (p<0.001), and, when standardized by other risk factors, the use of bisoprolol does not have a significant benefit compared with carvedilol therapy (p=0.57), but there is a dose-dependent effect (p=0.02).Цель исследования – определить предикторы достижения жесткого контроля ЧСС у больных с постоянной формой фибриляции предсердий (ПФФП) и сопутствующей сердечной недостаточностью на момент выписки из стационара, выявить преимущества применения бисопролола или карведилола для контроля ЧСС. Материал и методы. В исследование последовательно включены 30 пациентов. Длительность наблюдения составила (238,3±17,0) дней, дизайн предусматривал 3 визита. Титрование дозы ББ проводилось (67,7±10,3) дней (интервал между 1 и 2 визитами). Прием максимальной или максимально переносимой дозы ББ длился (170,6±17,7) дней (интервал между 2 и 3 визитами). Парные нагрузочные пробы – тредмил-тест (ТТ) и тест 6-минутной ходьбы (6МТХ) проводили во время 2 и 3 визитов. Результаты. Пациенты были поделены на две группы – с сердечной недостаточностью с сохраненной фрак­цией выброса (СНсохрФВ) (n=159) и СНснижФВ (n=64) левого желудочка (ЛЖ) по данным ЭхоКГ и подгруппы в соответствии с назначенным ББ. Средняя ЧСС по данным ЭКГ на момент выписки из стационара составляла (78,6±11,1) уд/мин, у 148 (66,4 %) пациентов имел место жесткий контроль ЧСС, а у 75 (33,6 %) – мягкий. Для конт­роля ЧСС применялись следующие препараты: бисопролол у 171 (76,7 %) больного, карведилол у 52 (23,3 %), дигоксин у 81 (36,3 %). Высокая доза β-адреноблокаторов, то есть среднетерапевтическая и выше, имела место в 139 (81,3 %) случаях при применении бисопролола и в 24 (46,2 %) при приеме карведилола. На момент выписки дозировки препаратов для контроля ЧСС были следующими: бисопролол – (6,3±3) мг, карведилол – (23,7±15,8) мг, дигоксин – (0,21±0,10) мг. Выводы. На момент выписки жесткого контроля ЧСС у пациентов с ПФФП достигнуто у 34,4 % с сопутствующей СНснижФВ и у 63,5 % с сопутствующей СНсохрФВ, а мягкого контроля ЧСС – у 65,6 % и 36,5 % больных соответст­венно. Возможность достижения жесткого контроля ЧСС на момент выписки у больных с ПФФП и сопутствующей СНснижФВ снижается при использовании карведилола по сравнению с терапией бисопрололом (p=0,049), при стандартизации по другим факторам риска. При этом, как следствие, растет применение дигоксина (p=0,03) в качестве вспомогательного препарата для контроля ЧСС. Возможность достижения жесткого контроля ЧСС на момент выписки пациентов с ПФФП и сопутствующей СНсохрФВ связана с использованием высоких доз (средняя терапевтическая и выше) β-адреноблокаторов (p<0,001); при стандартизации по другим факторам риска использование бисопролола не имеет значимого преимущества по сравнению с терапией карведилолом (p=0,57), однако имеется дозозависимый эффект (p=0,02).Мета дослідження – визначити предиктори досягнення жорсткого контролю ЧСС у хворих із постійною формою фібриляції передсердь (ПФФП) та супутньою серцевою недостатністю на момент виписки із стаціонару, виявити переваги застосування бісопрололу чи карведилолу для контролю ЧСС. Матеріал і методи. У дослідження послідовно включені 30 пацієнтів. Тривалість спостереження склала 238,3±17,0 днів, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилося 67,7±10,3 днів (інтервал між 1 і 2 ві­зитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав 170,6±17,7 днів (інтервал між 2 і 3 візитами). Парні навантажувальні проби – тредміл-тест (ТТ) і тест 6-хвилинної ходьби (6МТХ) проводилися під час 2 і 3 візитів. Результати. Пацієнтів було поділено на дві групи – з серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду СНзберФВ (n=159) та з серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду СНзнижФВ (n=64) лівого шлу­ночка (ЛШ) за даними ЕхоКГ та підгрупи відповідно до призначеного ББ. Середня ЧСС за даними ЕКГ на момент виписки із стаціонару складала (78,6±11,1) уд/хв, у 148 (66,4 %) пацієнтів мав місце жорсткий контроль ЧСС, а у 75 (33,6 %) – м’який. Для контролю ЧСС застосовували наступні препарати: бісопролол у 171 (76,7 %) хворого, карведилол у 52 (23,3 %), дигоксин у 81 (36,3 %). Висока доза β-адреноблокаторів, тобто середньотерапевтична і вища, мала місце у 139 (81,3 %) випадках при застосуванні бісопрололу та у 24 (46,2 %) – при прийомі карведилолу. На момент виписки дозування препаратів для контролю ЧСС було наступним: бісопролол – (6,3±3) мг, карведилол – (23,7±15,8) мг, дигоксин – (0,21±0,10) мг. Висновки. На момент виписки жорсткого контролю ЧСС у пацієнтів із ПФФП досягнуто у 34,4 % і супутньою СНзнижФВ та у 63,5 % і супутньою СНзберФВ, а м’якого контролю ЧСС – у 65,6 % та 36,5 % хворих відповідно. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки у хворих із ПФФП та супутньою СНзнижФВ знижується за умови використання карведилолу, порівняно з терапією бісопрололом (p=0,049) при стандартизації за іншими факторами ризику. При цьому, як наслідок, зростає застосування дигоксину (p=0,03) як допоміжного препарату для контролю ЧСС. Можливість досягнення жорсткого контролю ЧСС на момент виписки для пацієнтів із ПФФП та супутньою СНзберФВ пов’язана із використанням високих доз (середня терапевтична і вище) β-адреноблокаторів (p<0,001); при стандартизації за іншими факторами ризику використання бісопрололу не має значимої переваги, порівняно із терапією карведилолом (p=0,57), проте наявний дозозалежний ефект (p=0,02)

ВПЛИВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ НА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОГО ПОХОДЖЕННЯ

The purpose of the study – estimate the dynamic changes of exercise capacity in patients with permanent atrial fibrillation non-valvular etiology during treatment with β-blockers (BB), determination the critical value of the heart rate as a negative dynamic predictor of the patients functional state during 6 month monitoring, identification the preference for one of the HR control strategies.Material and methods. 30 patients were included in this study. The duration of observation was 238.3±17.0 days, the design consisted in 3 visits. Titration of the BB dose lasted 67.7±10.3 days (the interval between 1 and 2 visits). Reception of the maximum or maximum tolerable dose of BB lasted 170.6±17.7 days (the interval between 2 and 3 visits). Paired exercise testing – treadmill test (TT) test and 6-minute walk test (6MWT) were performed during 2 and 3 visits.Results. During follow-up period significantly increased submaximal systolic blood pressure, inotropic reserve, reserve double product (DP) and reduced DP index. The performed correlation analysis revealed a relationship between the DP index with the mean daily HR value according to 24 h Holter ECG. With strict heart rate control after 6 months significantly decreased the 6MWT distance. When comparing both strategies strict control showed a significant advantage for reducing resting heart rate, heart rate at submaximal exercise testing (visits 2 and 3), resting DP, DP index, as well as increased chronotropic reserve (2 visit).Conclusions. There was an improvement in exercise capacity after 6 months with the treatment of BB in patients with PAF non-valvular etiology. Predictor of its decrease is the median daily heart rate >90.5 beats/min, recorded during the Holter ECG. Strict heart rate control has an advantage over lenient on improving the patients functional state and their outcomes.Цель исследования – оценить динамические изменения толерантности к физическим нагрузкам у пациентов с постоянной формой фибрилляции предсердий неклапанного происхождения на фоне применения β-адреноблокаторов (ББ), определить критическое значение ЧСС, как предиктор негативной динамики функционального состояния пациентов при 6-месячном наблюдении, выявить преимущество одной из стратегий контроля ЧСС.Материал и методы. В исследование последовательно включены 30 пациентов. Длительность наблюдения составила (238,3±17,0) дней, дизайн предусматривал 3 визита. Титрование дозы ББ проводилось (67,7±10,3) дней (интервал между 1 и 2 визитами). Прием максимальной или максимально переносимой дозы ББ длился (170,6±17,7) дней (интервал между 2 и 3 визитами). Парные нагрузочные пробы – тредмил-тест (ТТ) и тест 6-минутной ходьбы (6МТХ) проводились во время 2 и 3 визитов.Результаты. В течение 6-месячного наблюдения в обследованной группе пациентов значимо выросли САД на фоне субмаксимальной ФН, инотропный резерв и резерв двойного произведения (ДП), а также уменьшился индекс ДП. Проведенный корреляционный анализ выявил связь индекса ДП с показателем среднесуточной ЧСС по данным 24-часового ХМ ЭКГ. При достижении жесткого контроля ЧСС через 6 месяцев значимо уменьшилась расстояние, пройденное пациентами при 6МТХ. При сопоставлении обеих стратегий жесткий контроль показал значимое преимущество по снижению ЧСС покоя, ЧСС на фоне субмаксимальной ФН (2 и 3 визиты), ДП покоя, индекса ДП, а также повышение хронотропного резерва (2 визит).Выводы. Через 6 месяцев при применении ББ у больных ПФФП неклапанного происхождения отмечается улучшение толерантности к ФН. Предиктором ёё снижения является среднесуточная ЧСС>90,5 уд/мин, зафиксированная во время ХМ ЭКГ. Жесткий контроль ЧСС имеет преимущество перед мягким по улучшению функционального состояния пациентов и их прогноза.Мета дослідження – оцінити динамічні зміни толерантності до фізичних навантажень у пацієнтів із постійною формою фібриляції передсердь неклапанного походження на фоні застосування β-адреноблокаторів (ББ), визначити критичне значення ЧСС, як предиктор негативної динаміки функціонального стану пацієнтів при 6-місячному спостереженні, виявити перевагу однієї із стратегій контролю ЧСС.Матеріал і методи. У дослідження послідовно включено 30 пацієнтів. Тривалість спостереження становила (238,3±17,0) днів, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилось (67,7±10,3) днів (інтервал між 1 та 2 візитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав (170,6±17,7) днів (інтервал між 2 та 3 візитами). Парні навантажувальні проби – тредміл-тест (ТТ) та тест 6-хвилинної ходьби (6ХТХ) проводились під час другого та заключного візитів.Результати. Протягом 6-місячного спостереження у обстежуваної групи пацієнтів значимо зросли САТ на фоні субмаксимального ФН, інотропний резерв та резерв подвійного добутку (ПД), а також зменшився індекс ПД. Здійснений кореляційний аналіз виявив зв’язок індексу ПД із показником середньодобової ЧСС за даними 24-годинного ХМ ЕКГ. За умови досягнення жорсткого контролю ЧСС через 6 місяців значимо зменшилась відстань, пройдена пацієнтами при 6ХТХ. При зіставленні обох стратегій жорсткий контроль показав значиму перевагу щодо зниження ЧСС спокою, ЧСС на фоні субмаксимального ФН (2 і 3 візити), ПД спокою, індексу ПД, а також підвищення досягнутого хронотропного резерву (2 візит).Висновки. Через 6 місяців при застосуванні ББ у хворих на ПФФП неклапанного походження відзначається покращення толерантності до ФН. Предиктором її зниження є середньодобова ЧСС>90,5 уд/хв, зафіксована під час ХМ ЕКГ. Жорсткий контроль ЧСС має перевагу перед м’яким щодо покращення функціонального стану пацієнтів та їх прогнозу

ФЕНОТИПОВІ ОЗНАКИ І ПОЛІМОРФІЗМ RS10465885 ГЕНА КОНЕКСИНУ-40 ЯК ПРЕДИКТОРИ ВИНИКНЕННЯ РЕЦИДИВУ АРИТМІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОГО ҐЕНЕЗУ ПІСЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ СИНУСОВОГО РИТМУ ПРИ 1-РІЧНОМУ СПОСТЕРЕЖЕННІ: РЕЗУЛЬТАТИ НЕЙРОМЕРЕЖЕВОГО АНАЛІЗУ

Фібриляція передсердь (ФП) – порушення серцевого ритму, з яким пов’язаний 1 % (чи навіть більше) витрат бюджету охорони здоров’я в Європі. Незважаючи на те, що відбувається постійне збільшення соціально-економічного тягаря ФП, і спостерігається суттєвий прогрес у розумінні патофізіології цієї аритмії, ефективність її лікування все ще залишається далекою від задовільної. Однією з причин недостатньої ефективності сучасних стратегій профілактики і лікування ФП є існування обмежень у розумінні комплексної патофізіології цього порушення серцевого ритму. Мета дослідження – вивчити фенотипові й генотипові (поліморфізм rs10465885 гена конексину-40 [Сх40]) предиктори рецидиву аритмії у пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП) неклапанного генезу після відновлення синусового ритму (ВСР ) при однорічному спостереженні (ФП-360), зокрема за допомогою методу побудови та аналізу нейромережевих моделей (НММ). Матеріали і методи. Обстежено 104 пацієнти з минущими формами ФП неклапанного генезу (середній вік (53±10) року; 80 (76,9 %) чоловіків). Розподіл поліморфних варіантів (ПВ) rs10465885 гена Сх40 (n=73) був наступним: ТТ – 17 (23,3 %) пацієнтів, СТ – 33 (45,2 %), СС – 23 (31,5 %). Проаналізували 122 випадки ВСР : 32 (26,2 %) – медикаментозної кардіоверсії (29 пацієнтів); 63 (51,6 %) – електричної кардіоверсії (53 пацієнти); 27 (22,2 %) – радіочастотої катетерної абляції (22 пацієнти). ФП-360 була у 76 (65,5 %) зі 116 випадків. Для виявлення предикторів ФП-360 застосовували логістичний регресійний аналіз, а також метод побудови НММ (лінійної (ЛІН) та нелінійниx (багатошаровий персептрон (БШ П)). Результати досліджень та їх обговорення. У результаті роботи нейромережевого генетичного алгоритму (НМГА) були відібрані 16 показників, асоційованих із ФП-360, що включали тип ВСР , ПВ rs10465885, а також окремі клінічні (у т.ч. бал за шкалою CHA 2DS 2-VAS c), лабораторні та ехокардіографічні параметри. Згідно з результатами мультиваріантного логістичного регресійного аналізу, бал за шкалою CHA 2DS 2-VAS c виявився єдиним незалежними предиктором ФП-360. Площа під характеристичною кривою (ППК) для БШ П, що включав усі 16 показників, відібраних у НМГА, була статистично значуще вищою за таку у відповідної ЛІН НММ: 0,874 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 0,798–0,929) проти 0,678 (ДІ 0,583–0,763) відповідно (p<0,001). У процесі максимального скорочення числа можливих предикторів був побудований БШ П, який включав 5 показників (БШ П5): тип ВСР ; ПВ rs10465885; наявність і стадія серцевої недостатності; тип ФП (рецидивна чи уперше діагностована); а також передньо-задній розмір лівого передсердя. ППК для БШ П5 (0,808 (95 % ДІ 0,723-0,876)) була статистично значуще вищою за таку в ЛІН (р=0,027). Висновки. ФП-360 нелінійно асоціювалася з типом ВСР , ПВ rs10465885 гена Сх40, а також окремими фенотиповими параметрами. Перспективним є подальший пошук найбільш значущих генетичних та епігенетичних предикторів рецидивування ФП у різні терміни після ВСР

Окремі аспекти процесуальної самостійності слідчого

Сичов, С. О. Окремі аспекти процесуальної самостійності слідчого / Сергій Олександрович Сичов // Процесуальне та техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 28 листоп. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2019. – С. 277-281.Недосконалість правових гарантій процесуальної самостійності слідчого створює не лише суттєві перепони на шляху реалізації кожним слідчим своїх процесуальних повноважень у розслідуванні злочинів, а й призводить до існування в досудових стадіях кримінального судочинства певних перекручень щодо розуміння основного призначення слідчого, його місця й ролі в системі правоохоронних органів. Відсутнє чітке визначення цього поняття у КПК України. Існуюча форма реалізації функції нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування призвела до зменшенням процесуальної самостійності слідчого. Автор вважає, що самостійність слідчого носить декларативний характер і воно сприяє зменшенню ефективності та оперативності проведення досудового розслідування у цілому.The imperfection of legal guarantees of procedural independence of the investigator creates not only significant obstacles in the way of each investigator exercising his procedural powers in the investigation of crimes, but also leads to the existence in the pre-trial stages of criminal proceedings of certain distortions regarding the understanding of the main appointment of the investigator, his place and role in the system of law enforcement agencies. There is no clear definition of this concept in the CPC of Ukraine. The existing form of implementation of the function of supervising the observance of laws during the pre-trial investigation led to a decrease in the procedural independence of the investigator. The author believes that the independence of the investigator has a declarative nature and contributes to the reduction of the effectiveness and efficiency of the pre-trial investigation as a whole.Несовершенство правовых гарантий процессуальной самостоятельности следователя создает не только существенные препятствия на пути реализации каждым следователем своих процессуальных полномочий в расследовании преступлений, но и приводит к существованию в досудебных стадиях уголовного судопроизводства определенных извращений по пониманию основного назначение следователя, его места и роли в системе правоохранительных органов. Отсутствует четкое определение этого понятия в УПК РФ. Существующая форма реализации функции надзора за соблюдением законов при проведении досудебного расследования привела к уменьшению процессуальной самостоятельности следователя. Автор считает, что самостоятельность следователя носит декларативный характер и способствует уменьшению эффективности и оперативности проведения досудебного расследования в целом

Щодо ролі керівника органу досудового розслідування у разі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину

Сичов, С. О. Щодо ролі керівника органу досудового розслідування у разі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину / Сергій Олександрович Сичов // Шляхи удосконалення досудового розслідування: організаційно-правові аспекти : матеріали наук.-практ. круглого столу (м. Харків, 24 жовт. 2019 р.) / МВС України ; Харків. нац. ун-т внутр. справ, Фак. № 1 (з підготовки слідчих), Каф. кримінал. процесу та організації досуд. слідства. - Харків, 2019. - С. 128-129.Проаналізовано роль керівника органу досудового розслідування у разі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.The role of the head of the pre-trial investigation body in case of detention of a person suspected of committing a crime is analyzed.Проанализирована роль руководителя органа досудебного расследования в случае задержания лица, подозреваемого в совершении преступления

Деякі питання щодо затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину

Сичов, С. О. Деякі питання щодо затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину / Сергій Олександрович Сичов // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 трав. 2018 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2018. – С. 225-226.Проаналізовано положення Кримінального процесуального законодавства, які регламентують проведення затримання. Зазначено, що вони регулюють у певній мірі підстави, порядок, строки затримання, але не дозволяють зробити однозначний висновок про можливість затримати особу до початку досудового розслідування. Така прогалина призводить до неоднозначного трактування процесуальних норм та суттєво обмежує конституційні права людей.The provisions of the Criminal Procedure Legislation, which regulate detention, are analyzed. It is noted that they regulate to a certain extent the grounds, procedure, terms of detention, but do not allow to draw an unequivocal conclusion about the possibility of detaining a person before the start of a pre-trial investigation. Such a gap leads to an ambiguous interpretation of procedural norms and significantly limits people's constitutional rights.Проанализированы положения Уголовного процессуального законодательства, регламентирующие проведение задержания. Указано, что они регулируют в определенной степени основания, порядок, сроки задержания, но не позволяют сделать однозначное заключение о возможности задержать лицо до начала досудебного расследования. Такой пробел приводит к неоднозначной трактовке процессуальных норм и существенно ограничивает конституционные права людей

Процесуальний статус керівника органу досудового розслідування

Сичов, С. О. Процесуальний статус керівника органу досудового розслідування / Сергій Олександрович Сичов // Актуальні питання досудового розслідування та тенденції розвитку криміналістичної методики : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 21 листоп. 2018 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2018. – С. 178-180.Розглянуто проблемні питання щодо визначення і уточнення правового статусу та повноважень керівника органу досудового розслідування.Problematic issues regarding the definition and clarification of the legal status and powers of the head of the pretrial investigation body were considered.Рассмотрены проблемные вопросы определения и уточнения правового статуса и полномочий руководителя органа досудебного расследования

Використання комах у годівлі риб (огляд)

Aquaculture is the fastest growing sector of the global food industry, signaling a paradigm shift in how we meet the growing demand for fish. The current aquaculture production system relies heavily on fishmeal, which is becoming increasingly unsustainable due to stagnant or declining fish catches, especially wild marine fish stocks. A significant percentage of fish stocks are already almost completely used. This situation, combined with the increasing demand for fish, suggests that fishmeal will become a more limiting ingredient, both from a production and price perspective. In response to these pressing issues, there has been a notable surge in research to explore potential alternatives, such as insect meal, which is one of the critical means to ensure the sustainability of aquaculture and overcome the limitations of fishmeal. Insects hold significant promise in the field of animal nutrition, and further research is needed to fully understand their nutritional value in the context of animal feed applications. Insect farming can be effectively done on human by-products or waste, allowing them to convert this rich, cheap organic waste into protein-rich animal biomass suitable for animal consumption. Analytical review found that insect meal has sufficient nutrient composition suitable for potential inclusion in fish feed as a versatile protein source to create individual nutrient profiles. It is worth noting that a wide range of insect species, their various habitats, developmental stages, feeding behavior and other characteristics can affect the nutritional value of insect meal. This diversity makes insect meal an attractive target for further research as an alternative to fish meal.Аквакультура є найбільш швидкозростаючим сектором світової харчової промисловості, що свідчить про зміну парадигми в тому, як ми задовольняємо зростаючий попит на рибу. Сучасна система виробництва продукції аквакультури значною мірою покладається на рибне борошно, яке стає все більш нестійким через стагнацію або скорочення вилову риби, особливо диких морських рибних запасів. Значний відсоток рибних запасів вже майже повністю використаний. Ця ситуація в поєднанні зі зростаючим попитом на рибу свідчить про те, що рибне борошно стане більш обмежувальним інгредієнтом як з точки зору виробництва, так і з точки зору ціни. У відповідь на ці нагальні проблеми спостерігається помітний сплеск досліджень, спрямованих на вивчення потенційних альтернатив, таких як комашине борошно, яке має одне з вирішальних значень для забезпечення сталості аквакультури та подолання обмежень рибного борошна. Комахи мають значні перспективи у сфері годівлі тварин, і для повного розуміння їхньої поживної цінності в контексті застосування в кормах для тварин необхідні подальші дослідження. Вирощування комах можна ефективно проводити на побічних продуктах або відходах життєдіяльності людини, що дозволяє їм перетворювати ці цінні, дешеві органічні відходи в багату на білок тваринну біомасу, придатну для харчування тварин. За результатами аналітичного огляду встановлено, що борошно з комах має достатній склад поживних речовин, придатний для потенційного включення в корм для риб як універсального джерелом білка для створення індивідуальних профілів поживних речовин. Варто зазначити, що широкий спектр видів комах, їх різноманітні середовища існування, стадії розвитку, харчова поведінка та інші характеристики можуть впливати на поживну цінність борошна з комах. Така різноманітність робить борошно з комах привабливим об’єктом для подальших досліджень&nbsp; як альтернативи рибному борошну