Технологія роботи з психосоматичними симптомами та конверсійним розладом в психотерапії та консультуванні

Background. Overcoming accusations of unproven soul-body connection can be demonstrated by a streamlined system of unloading the psychological layers behind the physical symptom. Purpose of the article. To structure in detail and algorithmize psychological work with psychosomatic symptoms and conversion disorder, and to present it in the form of a well-thought-out and proven technological process Results. The subject of technological influence in psychotherapeutic work with a conversion symptom is the body - as an area of the unconscious, represented by a dream process (A. Mindel "Dreaming body"). The hidden "logic" of conversion can be established by working with three systems of representative experience - proprioceptive, iconic, and symbolic (J. Sandler, J. Bastiaans, G. Murphy). In Technological means of work with the psychosomatic symptom, such working technologies are 1) Tracking illness technologies; 2) Technologies for finding the trigger of psychosomatic disorder; 3) Technologies for the formation of conditions for access to processes in the body; 4) Technologies of conscious communication with the body; 5) Processing technologies; 6) Technologies of transition to the symbolic level of reading and elaboration of representatives of experience. The tools for working with the physical, emotional, and symbolic-figurative components of the experience of psychosomatic disorders are offered. A standardized algorithm of psychological elaboration of the conversion symptom, objectification of its hidden content is presented. Conclusion. The findings provide practical guidance for a psychotherapist working with conversion and psychosomatic disorders.Актуальність. Подолати звинувачення в бездоказовості зв’язку «душі і тіла» можна, продемонструвавши струнку систему розвантаження психологічних нашарувань,  що стоять за тілесним симптомом.   Мета статті. Детально структурувати та алгоритмізувати психологічну роботи з психосоматичним симптомом і конверсійним розладом,  та подати його у вигляді продуманого та перевіреного технологічного процесу Результати. Предметом  технологічного впливу в психотерапевтичній роботі з конверсійним симптомом є тіло – як область несвідомого,  представленого сновидчим  процесом (А.Міндел «Сновидяще тіло»). Приховану від свідомості «логіку» конверсії можна відновити, працюючи з  трьома  системами репрезентативного досвіду - пропріоцептивною, іконічною та символічною ( J.Sandler, J.Bastiaans, G.Murphy). В  Технологічних засобах роботи з психосоматичним симптомом обґрунтовано такі технології роботи з психосоматиком як: 1) Технології  вистеження хвороби; 2) Технології   пошуку тригеру психосоматозу; 3) Технології  формування умов доступу до процесів в тілі; 4) Технології  усвідомленої комунікації з тілом; 5) Технології процесінгу; 6) Технології переходу на символічний рівень зчитування та проробки репрезентантів досвіду. Запропоновано інструментарій для роботи з тілесною, емоційною та символічно-образною складовою досвіду психосоматика. Представлено типізований алгоритм психологічної проробки конверсійного симптому, об’єктивації його прихованого змісту. Висновки. Висновки містять практичні настанови психотерапевту, що працює з конверсійними розладами та психосоматозами

Міждисциплінарні зв'язки як дидактична основа професійної підготовки майбутніх учителів

In the article, the authors consider interdisciplinary links as an important factor in training students of higher pedagogical educational establishments for their future professional activities. As a result of the study and analysis of pedagogical experience, the researchers found that interdisciplinary links are the didactic principle and the basis for the formation of methodological knowledge. These connections are also considered as conditions for the formation of the outlook and the improvement of professional training of future specialists; they are means of increasing the efficiency of knowledge acquisition, activating cognitive activity, forming cognitive needs and developing a system type of thinking, etc. The attention is paid to the technology of implementation of interdisciplinary links in higher pedagogical education, which makes it possible to make the learning process of future teachers efficient. In the pedagogical practice, it became clear that the systematic nature of vocational and pedagogical knowledge involves an interdisciplinary synthesis of these knowledge. Students need to master the concepts, necessary skills and abilities within this knowledge system (system of philosophical knowledge, system of psychological knowledge, system of pedagogical knowledge, system of historical knowledge, system of knowledge in subjects that are profiling in the department, etc.). An analysis of the content of curricula, textbooks, manuals on a number of subjects enabled the authors to find out that interdisciplinary orientation in teaching philosophy, political science, sociology, economic theories, psychology, pedagogy and teaching methods of a particular discipline in the context of interdisciplinarity offers some extra opportunities for the formation of the system of professional and pedagogical knowledge of the future teachers, provides opportunities for mastering the methods of cognition, which prompts for a scientific understanding of the tasks of pedagogy, the issue of education and upbringing of the younger generation, understanding the state policy in the education area. As a result of the analysis and comparison of the contents of the curriculum, the sections, the topics and the separate questions that were adjacent to the indicated disciplines were identified. It allowed determining the content of interdisciplinary knowledge. Implementation of multifunctional interdisciplinary connections in the educational process affects the ideological orientation of a future teacher, the mastery of the dialectical method of cognition, the formation of a professional type of thinking and methodological culture.Міждисциплінарні зв’язки є важливим інструментом у процесі формування світогляду та вдосконалення фахової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Ці зв’язки розглядаються як засіб підвищення ефективності засвоєння знань, формування пізнавальних потреб. Вони розвивають системне мислення, активізують пізнавальну діяльність студентів. Автор з погляду дидактики окреслює шляхи реалізації міждисциплінарних зв’язків у процесі фахової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів. У статті приділяється увага технології реалізації міждисциплінарних зв’язків у вищій педагогічній освіті, що дає змогу зробити процес навчання майбутніх учителів результативним

Психодидактичні детермінанти розвитку дітей дошкільного віку

The article analyzes the state and trends of the problem of the development of children of preschool age. As a research task, the authors present the results of questionnaires of parents of preschool-age children. The foreign experience of pre-school education is described. The psychodidactic contradictions and perspectives of the development of preschool-age children are outlined. According to scientists, modern preschool education in the context of globalization changes should be reoriented to the development of the child’s personality as the main resource, which determines the progressive movement of society. A modern high-tech world puts the child in front of the child’s demands of the level of his education, development and upbringing. Consequently, the study of the psychodidactic determinants of the development of a child of preschool age, which provides a complete psycho-physical and personal development and psychological readiness for studying at school, is relevant. The article analyzes the indicators of the cognitive and extracognitive development of the child, in accordance with the most well-known systems of early education, and determines the factors of influence (determinants) of the mental development of a child of preschool age. For conducting scientific researches, the authors used methods of analysis of normative and scientific literature, statistical, system analysis and generalizations, results of their own empirical studies, materials of questionnaires, method of factor-criterion modeling of spheres of mental development of a child, created on the basis of qualimetric evaluation, etc. It has been established that pre-school education should ensure the harmonious development of the child’s personality, his physical and mental health, to form mechanisms for social adaptation and creative implementation in a living environment in the community of children and adults through the creation of early education technologies that include a balanced mix of development cognitive and noncognitive spheres of the child. In order to achieve the tasks, innovative pedagogical technologies such as modern systems of early development are widely used, the main purpose of which, according to their authors, is the development of cognitive, emotional and noncognitive abilities of the child. Having examined the main (most popular) early-developmental systems of skills formation in cognitive and non-cognitive spheres, one can conclude that there is a need for comprehensive (systemic) approaches to the development of a child’s early developmental technology, since none of the systems considered alone can provide a harmonious balanced development of preschoolers in cognitive (ability to read, write, read, analyze text, perform creative tasks, etc.) and non-cognitive (social, emotional, ability to play storyline games, with independence, etc.) spheres. After all, if loads are lacking, then mental development stops, and excessive tension and absolute comfort lead to a stop of the development of the psyche, self-awareness, therefore, only a balanced approach will allow to get a positive result.У статті проаналізовано стан і тенденції проблеми розвитку дітей дошкільного віку. Як дослідницьке завдання автори представляють результати анкетування батьків дітей дошкільного віку. Описано зарубіжний досвід дошкільної освіти. Окреслено психодидактичні суперечності та перспективи розвитку дітей дошкільного віку. На думку вчених, сучасна дошкільна освіта в умовах глобалізаційних змін має бути орієнтована на розвиток особистості дитини як основного ресурсу, що визначає прогресивний рух суспільства. Сучасний високотехнологічний світ ставить дитину перед вимогами щодо рівня її освіти, розвитку та виховання. Отже, вивчення психодидактичних детермінант розвитку дитини дошкільного віку, що забезпечує повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання в школі, є актуальним. У статті проаналізовано показники когнітивного та позакогнітивного розвитку дитини відповідно до найбільш відомих систем раннього навчання та визначено чинники впливу (детермінанти) психічного розвитку дитини дошкільного віку. Для проведення наукових досліджень автори використовували методи аналізу нормативної та наукової літератури, статистичний, системний аналіз та узагальнення, результати власних емпіричних досліджень, матеріали анкетування, метод факторно-критеріального моделювання сфер психічного розвитку дитини, створеного на основі кваліметричного оцінювання тощо. Встановлено, що дошкільна освіта має забезпечувати гармонійний розвиток особистості дитини, її фізичне та психічне здоров’я, формувати механізми соціальної адаптації та творчої реалізації у життєвому середовищі, серед дітей та дорослих шляхом створення технологій раннього навчання, які включають збалансований поєднання розвитку когнітивної та некогнітивної сфер дитини. Для досягнення поставлених завдань широко використовуються інноваційні педагогічні технології, такі як сучасні системи раннього розвитку, основною метою яких, на думку їх авторів, є розвиток пізнавальних, емоційних та непізнавальних здібностей дитини. Дослідивши основні (найпопулярніші) системи раннього розвитку навичок формування навичок когнітивної та некогнітивної сфер, можна зробити висновок про необхідність комплексних (системних) підходів до розвитку технології раннього розвитку дитини, оскільки кожна з них як система може забезпечити гармонійний збалансований розвиток дошкільнят у пізнавальному (вміння читати, писати, читати, аналізувати текст, виконувати творчі завдання тощо) та непізнавальному (соціальному, емоційному, здатності грати в сюжетні ігри, з незалежністю та ін.) сфери. Адже якщо навантажень бракує, то розумовий розвиток припиняється, а надмірне напруження та абсолютний комфорт призводять до зупинки розвитку психіки, самосвідомості, тож тільки збалансований підхід дасть змогу отримати позитивний результат

Психолінгвістичні аспекти формування культури діалогічного спілкування

Introduction. The article presents the results of researching the samples of English-speaking literary heritage, which reveals psycholinguistic features of dialogical communication and peculiarities of communicants’ perception of interactions meanings in dialogic speech. The technique of detecting the frequency of using different dialogues that differ in number of replicas is described. Objective. The purpose of the article is to characterize the psycholinguistic features of dialogical communication, to study units of the dialogue as means of forming a culture of communication of those who get education. Methods. The methods of analysis of domestic and foreign works of art, analysis of dictionary definitions, methods of contextual and logical-semantic analyzes, elements of statistical analysis are used in the article. Results. It is substantiated that dialogue as a form of a communicative act is the most used form of verbal activity in which the text categories of communicants are implemented, their interpersonal relations are displayed, speech communication strategies appear, etc. Dialogue speech is characterized as a situational and thematic community of communicative motives in verbal statements consistently generated by two or more interlocutors in the direct act of communication. The frequency of the use of dialogues consisting of different amounts of dialogical unities is revealed. It is defined average number of dialogues consisting of dialogical unities; the frequency of dialogue with a different number of dialogical unities. It is considered the definitions of dialogue, dialogism, dialogical learning, dialogical speech, dialogical communication; it is characterized of the developed system of exercises and tasks for forming a culture of dialogical communication. Conclusions. It is concluded that for the formation of a culture of dialogical communication of the educational recipients, it is of great importance to turn to highly artistic samples of literature for the purpose of emotional perception of them; creating situations of empathy with the characters of the work by «impersonation» in these images; work on dialogical situations; the use of dialogues as a means of socialization.Вступ. У статті подаються результати дослідження зразків англомовної літературної спадщини, на яких розкриваються психолінгвістичні особливості діалогічного спілкування і особливості сприймання комунікантами смислів інтеракцій у діалогічному мовленні. Описана методика виявлення частотності вживання різних діалогів, що відрізняються за кількістю реплік. Мета. Схарактеризувати психолінгвістичні особливості діалогічного спілкування, дослідити одиниці діалогу як засобу формування культури спілкування здобувачів освіти. Методи. У статті використано методи аналізу вітчизняних і зарубіжних художніх творів, аналіз словникових дефініцій, методи контекстуального та логіко-семантичного аналізів, елементи статистичного аналізу. Результати. Обґрунтовано, що діалог як форма комунікативного акту є найбільш вживаною формою словесної діяльності, в якій реалізуються текстові категорії комунікантів, відображаються їх міжособистісні відносини, проявляються мовленнєві стратегії спілкування та ін. Діалогічне мовлення схарактеризовано як ситуативно-тематичну спільність комунікативних мотивів в усних висловлюваннях, послідовно породжених двома або більше співрозмовниками в безпосередньому акті спілкування. З’ясовано частотність вживання діалогів, що складаються з різної кількості діалогічних єдностей. Визначено середню кількість діалогів, що складаються з діалогічних єдностей; частоту вживання діалогів з різною кількістю діалогічних єдностей. Розглянуто поняття діалогізація, діалогічність, діалогове навчання, діалогічне мовлення, діалогічне спілкування; схарактеризовано розроблену систему вправ і завдань щодо формування культури діалогічного спілкування. Висновки. Доведено, що для формування культури діалогічного спілкування здобувачів освіти велике значення має звернення до високохудожніх зразків літератури з метою емоційного їх сприйняття; створення ситуацій співпереживання з героями твору шляхом «вживання» в ці образи; робота над діалогічними ситуаціями; використання діалогів як засобів соціалізації

Дидактичні детермінанти використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців

In the article the author touches upon the subject of significance of computer equipment for organization of cooperation of professor and future specialists. Such subject-subject interaction may be directed to forming of professional skills of future specialists. By using information and communication technologies in education system range of didactic tasks can be solved. Improving of process of teaching of subjects in high school, self-learning future specialists, motivating to learning and self-learning, the development of reflection in the learning process. The authors considers computer equipment as instrument for development of intellectual skills, potential and willingness of future specialists to solve communicative and communication tasks and problems on the creative basis. Based on results of researches the author comes to certain conclusions about the effectiveness of usage of computer technologies in process of teaching future specialists and their self-learning. Improper supplying of high schools with computer equipment, lack of appropriate educational programs, professors’ teachers’ poor knowledge and usage of computers have negative impact on organization of process of teaching disciplines in high schools. Computer equipment and ICT in general are the instruments of development of intellectual skills, potential and willingness of future specialists to solve communicative and communication tasks and problems. So, the formation of psychosocial environment of development of future specialist is multifaceted, complex and didactically important issue.У статті автори порушують тему значущості комп'ютерної техніки для організації співпраці викладача і майбутніх фахівців. Така суб'єкт-суб'єктна взаємодія може бути спрямована на формування професійних навичок майбутніх фахівців. Використовуючи інформаційно-комунікаційні технології в системі освіти, можна розв’язати низку дидактичних завдань. Удосконалення процесу викладання дисциплін у вищій школі, самонавчання майбутніх фахівців, мотивацію до навчання і самонавчання, розвиток рефлексії в процесі навчання. Автори розглядають комп'ютерне обладнання як інструмент для розвитку інтелектуальних навичок, потенціалу та готовності майбутніх фахівців вирішувати комунікативні та комунікаційні завдання і проблеми на творчій основі. За результатами досліджень автори доходять до певних висновків про ефективність використання комп'ютерних технологій у процесі навчання майбутніх фахівців та їх самонавчання. Недостатність комп'ютерної техніки у середній школі, відсутність відповідних навчальних програм, слабке знання викладачами і використання ними комп'ютерів негативно впливають на організацію процесу викладання дисциплін у закладах вищої освіти. Комп'ютерна техніка та ІКТ взагалі є інструментами розвитку інтелектуальних здібностей, потенціалу та бажання майбутніх фахівців розв’язувати комунікативні та комунікаційні завдання і проблеми. Отже, формування психосоціального середовища розвитку майбутнього фахівця є багатогранною, складною і дидактично важливою проблемою

Дидактичні аспекти пізнання людини як біо-психо-соціо-культурної особистості

Modern education, according to leading Ukrainian scientists, requires the development of a new paradigm, which will consider the phenomenon of man holistically.The article describes didactic aspects of cognition of human as a bio-psycho-socio-cultural personality, as social fact, as a phenomenon. For the actualization of the didactic aspects of the problem, the authors used the methods of scientific literature analysis, systemic analysis and generalizations, analysis own practice of didactic and methodological character. Reforming the systems of education and medicine should occur in the context of providing active, creative, productive human life. Practice of system analysis proved that man as a subject of study should be considered as a biological entity, a social being, the bearer of consciousness and culture. A holistic approach to the study of man, viewing him as creatures of the natural (bodily) and social individual (society, culture) and the subject of mental and spiritual (creative and deliberate) activity can reveal its unique originality. The uniqueness of the phenomenon of man as the subject and object of research lies in its indivisibility, which is based on the unity of the laws of nature and society. Therefore, when studying the person should take into account the interests of social and natural Sciences. This once again confirms the idea of the necessity of human studies with the help of a systematic approach, which generates true and holistic view of the person, that involves the development of meta-perception of world and ourselves.Сучасна освіта, на думку провідних українських вчених, вимагає розроблення нової парадигми, яка розглядатиме феномен людини цілісно. У статті характеризуються дидактичні аспекти пізнання людини як біо-психо-соціокультурної особистості, як соціальний факт, як явище. Для актуалізації дидактичних аспектів проблеми автори використовували методи аналізу наукової літератури, системний аналіз і узагальнення, аналіз власної практики дидактичного та методологічного характеру. Реформування систем освіти та медицини має відбуватися в контексті забезпечення активного, творчого, продуктивного людського життя. Практика системного аналізу показала, що людину як суб'єкт дослідження слід розглядати як біологічну сутність, соціальне буття, носія свідомості та культури. Цілісний підхід до вивчення людини, розглядаючи його як істоти природної (тілесної) і соціальної індивідуума (суспільства, культури) і суб'єкта психічної і духовної (творчої і свідомої) діяльності, може виявити її неповторну оригінальність. Унікальність феномена людини як суб'єкта і об'єкта дослідження полягає в його неподільності, яка ґрунтується на єдності законів природи і суспільства. Тому при вивченні людини необхідно враховувати інтереси соціальних і природничих наук. Це ще раз підтверджує думку про необхідність людських досліджень за допомогою системного підходу, який породжує істинний і цілісний погляд на людину, що передбачає розвиток мета-сприйняття світу і себе

Здоров'я в системі громадянських цінностей студентів: емпіричний аналіз

Introduction: Nowadays one of the priority directions of state education policy in Ukraine is the formation of a healthy lifestyle through education, creation health-preserving educational environment in high educational institutions. The aim of our work was to give an analytical estimation of the formation of health value as an integral characteristic of a modern Ukrainian student in high educational institutions of Zhytomyr region, to develop a scientifically substantiated system of diagnosing the value of health in the system of civic values of a future specialist in contemporary socio-economic conditions. Materials and methods: Two students' surveys were carried out in Zhytomyr region of Ukraine, among young people of 15-22 years old. A number of methods were used: observation, comparison, analysis, synthesis, generalization, the study of products of students' activity, tests, etc. Results: the success of the process of the formation of students’ health value depends on the factors such as educational environment, the culture of health, training of university teachers to cultivate health value in collaboration with society, and using modern forms, methods, and tools in the formation of health value. Conclusion: Thus, the policy recommendations for high education institutions are: the prevention of drug addiction, smoking, consumption of alcohol, chronic diseases, Internet addiction; the organization and conduction of mass physical culture and recreational activities; the creation an effective health service system in high educational institutions; the providing the system for monitoring both the future specialists' health and health work results in high educational institution.Вступ: Сьогодні одним із пріоритетних напрямів державної освітньої політики в Україні є формування здорового способу життя через освіту, створення здоров’язбережувального освітнього середовища у закладах вищої освіти. Метою нашої роботи було дати аналітичну оцінку сформованості здоров’я цінності як невід’ємної характеристики сучасного українського студента у вищих закладах освіти Житомирської області, розробити науково обґрунтовану систему діагностики цінності здоров’я в системі громадянських цінностей майбутнього фахівця в сучасних соціально-економічних умовах. Матеріали та методи: у Житомирській області України було проведено два опитування студентів віком 15-22 років. Було використано низку методів: спостереження, порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, вивчення результатів діяльності студентів, тести тощо. Результати: успішність процесу формування здоров'я як цінності залежить від таких чинників як освітнє середовище, культура здоров'я, підготовка викладачів університету до формування ціннісного ставлення до здоров'я у співпраці з суспільством та використання сучасних форм, методів та інструментів для формування здоров'я як цінності. Висновок: Отже, підготовлено рекомендації для закладів вищих освіти: запобігання наркоманії, курінню, вживанню алкоголю, хронічним захворюванням, Інтернет-залежності; організація та проведення масової фізичної культури та оздоровчих заходів; створення ефективної системи охорони здоров’я у закладах вищої освіти; забезпечення системи моніторингу результатів роботи та здоров’я майбутніх фахівців у закладі вищої освіти

Psychological Strategies for Overcoming the Life Crisis of the Individual in Postmodern Practical Psychology

The article talks about the personality-oriented approach of postmodern practical psychology to counseling a crisis client. Coping strategies for overcoming a life crisis by a person at the cognitive, emotional and behavioral levels are analyzed. Based on the consideration of practical work with crisis clients, algorithms for overcoming a crisis situation in the form of stages and phases of its experience are highlighted. The important role of neuropsychological correction at the first stage of work with the client is emphasized. Theoretical and methodological provisions of postmodern psychotherapy and practical psychology on the features of psychological support of a crisis client, taking into account his personal resource. The variability of the personality as one of its fundamental properties and the psychological mechanism providing a flexible choice of coping strategies, process of adaptation to conditions of crisis situation are considered. It is revealed that in the conditions of overcoming the life crisis there are personal transformations as expression and development of specific personal characteristics and properties. The model of overcoming a life crisis situation by an individual in the context of postmodern practical psychology is presented. In the presented author’s model of overcoming the personal crisis the postmodernist, personality-oriented and phenomenological approaches are applied.</p

Health-Saving Competence of Future Primary School Teachers: Indicators of Development

Дослідження виявило зростаючий інтерес науковців до проблеми формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Ця тенденція зумовлена необхідністю проведення соціального дослідження, щоб модернізувати підготовку майбутніх освітян, удосконалити окремі сфери. Автори досліджень розробили експериментальний тест на формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Досягнення цієї мети передбачає аналіз стану розвитку проблеми в педагогічній теорії та практиці. Дослідження систематизує життєві навички фізичного, соціального та психічного здоров'я, які сприяють формуванню здоров’язбережувальної компетентності людини. У результаті дослідження була розроблена система діагностики для визначення здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Аналіз науково-педагогічних джерел дав змогу виявити такі структурні компоненти підготовки до організації оздоровчої діяльності молодших школярів, як мотиваційні, змістові та технологічні. Мотиваційний компонент оцінювався за критерієм позитивного ставлення до організації здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів та формування системи внутрішніх мотивів (інтересів, цінностей, переконань). Знання теоретичного блоку діагностували за допомогою тестів, що включали завдання з виявлення рівня засвоєння інформації про сутність здоров’язбережувальної компетентності дітей. Здатність розробляти власні варіанти педагогічних оздоровчих технологій для збереження здоров’я молодших школярів оцінювали за допомогою творчих завдань.The research revealed an increasing interest of scientists to the problem of formation of health-saving competence of future primary school teachers. This tendency is due to the need for a social inquiry to modernize the training of future educators, to improve the individual areas. The authors of research developed an experimental test of the formation of health-saving competency of future primary school teachers. Achieving this goal involves the analysis of the state of development of a particular problem in pedagogical theory and practice. The study systematizes the physical, social and mental health life skills that contribute to the formation of a person’s health-saving competence. As a result of the study, a diagnostic system was developed to determine the health-saving competency of future primary school teachers. The analysis of scientific and pedagogical sources made it possible to identify such structural components of students’ preparation for the organization of health-saving activities of younger students as motivational, content, and technological ones. The motivational component was assessed according to the criterion of students’ positive attitude towards the organization of health-saving competence of younger students and the formation of a system of internal motives (interests, values, beliefs). Knowledge of the theoretical block was diagnosed with the help of tests that included the task of identifying the level of mastery of information about the essence of health-saving competence of children. The ability to develop their own variants of pedagogical health technologies for preserving younger students was assessed with the help of the creative tasks

Augmented Reality in the Literary Education of Primary School Children: Specifics, Creation, Application

The authors worked on expanding the methodological basis for the use of augmented reality on the examples of alphabets in accordance with the objectives of the school program of the 1st-grade of the New Ukrainian School, namely the content lines: “Interact orally”, “Exploring the media”, “Exploring linguistic phenomena”. The methodological aspect of the application of augmented reality on the basis of interactive art books has also been expanded. In particular, within the line “Theatricalize” it is proposed to involve students in stage art, in the conditions of which they gained experience of performance, tried to improvise. Observation of artistic expression through augmented reality, work with interactive coloring pages and stickers, expression of appropriate emotions through acting ensures the development of the child’s emotional intelligence, creative thinking, initiative, self-awareness, self-control, ability to overcome barriers associated with uncertainty and risks, effectively cooperate with and understand one another. The result of the research characterizes different directions of application of augmented reality in the literary field of primary education: visualization, observation and research of artistic image, demonstration of its expression; visualization, observation and research of the artistic world of a literary work; organization of the reader’s interaction with the literary hero; organization of game activities in the lesson of literary reading (study of the work with the help of a game developed by means of augmented reality); organization of theatrical performances with the help of interactive bracelets and stickers with AR applications. This study is devoted to the creation of an augmented reality appendix to the topic “Ukrainian folk tales”. Due to the fact that the leading activity in primary school is gaming, the AR application based on a fairy tale as a game-trip was created. The development of the application provides for the implementation of further tasks: analysis of the work, interpretation of the work, activation of the emotional impact of works on the reader. The augmented reality for the accompaniment of the creative reading of the fairy tale was created with the help of Unity programs and the Vuforia plugin. The basis of the game-trip is a fairy-tale map with stations and special interactive tags. A specially designed program attaches a virtual AR object to the label and activates the image of the hero, the episode of the fairy tale, the text of the question on the screen