Morphological characteristic of intracerebral hemorrhage in rats and correlation of its volume with results of behavioral tests

The intracerebral hemorrhage is associated with severe complications and high mortality. Currently there are no effective methods of treatment of this disease while the standard collagenase model of intracerebral hemorrhage is not described sufficiently. Objective. To analyze morphological characteristics of the collagenase model of intracerebral hemorrhage, and develop the regression formula predicting the hemorrhage volume based on the results of behavioral tests. Materials and methods. The experiments were carried out on 7 white male rats weighing 250-400 g aged 11-13 months. All animals underwent surgery to simulate intracerebral hemorrhage. Rats were anesthetized and then, stereotactically, using a needle with a diameter of 0.47 mm, 0.2 units of collagenase type IV were slowly injected into the left striatum. The day after the intracerebral hemorrhage, functional disabilities developed in rats were studied using beam walking test, neurological score test and adhesive removal test. Immediately after performing behavioral tests, the rats were sacrificed by decapitation. After the brain formalin fixation, serial sections on a vibromicrotome of 200 µm thick each in the anteroposterior direction with following morphological examination were made. Results. It was revealed that the collagenase model of intracerebral hemorrhage is associated with a large variability of the hemorrhage volume. It also had an irregular rugged shape and marks of repeated diapedetic hemorrhages of about 0.6 mm depth. The center of intracerebral hemorrhage along the anteroposterior axis was in average 0.5 mm posterior of the actual site of collagenase injection.The combined use of the neurological score test, the beam walking test and the adhesive removal test in the collagenase model can help estimate the probable intracerebral hemorrhage volume on the 1st day using the regression formula. Conclusions. Technical details identified in our study can help researchers in planning and conduction of correct experiments related to intracerebral hemorrhage

(S)-(+)-1-(2-піролідинілметил)піролідин – ефективний органокаталізатор асиметричного синтезу

The literature sources concerning application of 1-(pyrrolidin-2 ylmethyl)pyrrolidine as an effective organocatalyst of asymmetric reactions have been reviewed and systematized. The role of the tertiary amine fragment in the structure of the catalyst has been emphasized; it makes an asymmetric arrangement in the transition state of the key step during the new C-C bond formation. The importance of Bronsted acid as a promoter (additive), which protonates the basic nitrogen atom transforming it to the N-H-donor system, has been noted. Aldol condensation catalyzed by 1-(pyrrolidinyl-2-ylmethyl)pyrrolidine that can be undoubtedly considered as one the most valuable tools in asymmetric synthesis and construction of various optically active organic frameworks has been reviewed in details. A powerful catalytic activity of 1-(pyrrolidinyl-2-ylmethyl)pyrrolidine in the Mannich reaction leading to a new C-C bond and chiral centre creation has been demonstrated. A significant attention in the review is devoted to application of 1-(pyrrolidin-2-ylmethyl)pyrrolidine in the asymmetric version of the Mannich reaction as a convenient approach for the synthesis of chiral β-aminoketones and β-aminoesters being well known as useful building blocks and precursors for important nitrogen-containing natural products and heterocycles.Впервые систематизированы и обобщены литературные источники, которые относятся к сфере применения 2-(S)-(+)-1-(2-пирролидинилметил)-пирролидина как эффективного органокатализатора асимметрических реакций. Определена роль остатка третичного амина в структуре данного катализатора, которая состоит в создании асимметрического окружения в переходном состоянии ключевой стадии формирования нового хирального центра. Отмечена важность кислот Бренстеда как промоторов (добавок), которые протонируют основной атом азота, превращая его в N-H-донорную систему. Подробно рассмотрена катализированная 2-(S)-(+)-1-(2-пирролидинилметил) пирролидином альдольная конденсация, которая по праву является одним из наиболее важных инструментов в синтезе разнообразных типов оптически активных органических соединений. Продемонстрирован мощный каталитический потенциал 2-(S)-(+)-1-(2-пирролидинилметил)пирролидина в асимметрической версии реакции Михаэля, которая не только позволяет образовывать одинарные С-С связи, но и генерировать новые асимметрические центры в органических молекулах. Значительное внимание сосредоточено на использовании 2-(S)-(+)-1-(2-пирролидинилметил)пирролидина в реализации асимметрического варианта реакции Манниха как удобного метода синтеза оптически активных β-аминокетонов и эфиров, которые являются предшественниками важных азотсодержащих природных соединений.2-(S)-(+)-1-(2-піролідинілметил)піролідину як ефективного органокаталізатора асиметричних реакцій. Визначена роль залишку третинного аміну в структурі даного каталізатора, яка полягає у створенні асиметричного оточення в перехідному стані ключової стадії формування нового хірального центру. Відзначена важливість кислот Бренстеда як промоторів (добавок), які протонують основний атом нітрогену, перетворюючи його на донорну систему. Детально розглянута каталізована 2-(S)-(+)-1-(2-піролідинілметил)піролідином альдольна конденсація, яка по праву є одним із найважливіших інструментів у синтезі різноманітних типів оптично активних органічних сполук. Продемонстровано потужний каталітичний потенціал (S)-(+)-1-(2-піролідинілметил)піролідину в асиметричній версії реакції Міхаеля, яка не тільки дозволяє утворювати одинарні С – С зв’язки, але й генерувати нові асиметричні центри в органічних молекулах. Значна увага в огляді зосереджена на використанні (S)-(+)-1-(2-піролідинілметил) піролідину в реалізації асиметричного варіанту реакції Манніха як зручного методу синтезу оптично активних β-амінокетонів та естерів, які є попередниками ряду важливих нітрогеновмісних природних сполук

Трифторометиловмісні 3,4-дигідропіримідин-2-они та їх конденсовані аналоги

The information related to the methods of the synthesis of 4- and 6-trifluoromethyl-3,4-dihydropyrimidine- 2-ones and their condensed analogs as potent molecular platforms for the synthesis of bioactive compounds has been analyzed and systematized. The role of inter- and intramolecular cyclocondensations of CF3-containing substrates, as well as nucleophilic addition to C=N bond as key steps for construction of 4-trifluorinated derivatives has been emphasized. The major part of this article is devoted to the construction of trifluoromethyldihydropirimidones of a high optical purity and their thioanalogs based on the condensation of the chiral ureas and thioureas. A special attention is paid to asymmetric reactions, which are used for the synthesis of chiral analogs of the anti-HIV drug Efavirenz. It has been noted that Biginelly reaction of the corresponding fluorinated ketoesters is the common way for obtaining 6-trifluoromethylpyrimidones. The method allows obtaining the target products in one stage although it has limitations due to the need to isolate intermediate cyclic products, which in the future should be subjected to dehydration. The effect of the catalyst nature on the course of Biginelly reaction of trifluoromethylated substrates has been analyzed. It has been shown that nucleophilic 3,6-addition to 4-CF3- dihydropyrimidones is effective method for the synthesis of dihydroorotic acid derivatives.В обзоре систематизированы и проанализированы литературные источники, касающиеся методов получения 4- и 6-трифторметил-3,4-дигидропиримидин-2-онов и их конденсированных производных как перспективных молекулярных платформ для синтеза биоактивных соединений. Отмечена роль межмолекулярных и внутримолекулярных циклоконденсаций CF3-содержащих субстратов, а также реакций присоединения С-нуклеофилов к C=N связи CF3-содержащих 3,4-дигидропиримидонов как ключевых методологических подходов к конструированию 4-трифторометилированных производных. Значительное место отведено способу построения хиральных трифторометилдигидропиримидонов высокой оптической чистоты и их тиоаналогов, в основе которого лежит конденсация хиральных мочевин или тиомочевин. Важное внимание уделено описанию асимметрических реакций, которые позволяют провести синтез хиральных аналогов анти-ВИЧ препарата Эфавиренц. Констатировано, что наиболее распространенным вариантом получения 6-трифторометилпиримидонов является реакция Биджинелли соответствующих фторсодержащих кетоэфиров. Метод позволяет получить целевые продукты в одну стадию, хотя и имеет ограничения, обусловленные необходимостью выделения промежуточных циклических продуктов, которые в дальнейшем нужно подвергать дегидратации. Проанализировано влияние природы катализатора на протекание реакции Биджинелли при участии CF3-содержащих кетоэфирных субстратов. Показана перспективность использования реакции 3,6-присоединения к 4-CF3-дигидропиримидонов для синтеза производных дигидрооротовой кислоты.В огляді систематизовані та проаналізовані літературні джерела, які стосуються методів одержання 4- та 6-трифторометил-3,4-дигідропіримідин-2-онів та їх конденсованих похідних як перспективних молекулярних платформ для синтезу біоактивних сполук. Відзначена роль міжмолекулярних та внутрішньомолекулярних циклоконденсацій CF3-вмісних субстратів, а також реакцій приєднання С-нуклеофілів до C=N зв’язку CF3-вмісних 3,4-дигідропіримідонів як ключових методологічних підходів до конструювання 4-трифторометильованих похідних. Важливе місце відведене способу побудови трифторометилдигідропіримідонів високої оптичної чистоти та їх тіоаналогів, в основі якого лежить конденсація хіральних сечовин або тіосечовин. Значна увага приділена опису асиметричних реакцій, які приводять до синтезу хіральних аналогів анти-ВІЛ препарату Ефавіренц. Констатовано, що найбільш розповсюдженим варіантом отримання 6-трифторометилпіримідонів є реакція Біджинеллі відповідних фторовмісних кетоестерів. Метод дозволяє отримати цільові продукти в одну стадію, хоча і має обмеження, обумовлені потребою виділення проміжних циклічних продуктів, які в подальшому необхідно піддавати процесу дегідратації. Проаналізовано вплив природи каталізатора на перебіг реакції Біджинеллі за участю CF3-вмісних кетоестерних субстратів. Показана перспективність використання реакції 3,6-приєднання до 4-CF3-дигідропіримідонів для синтезу похідних дигідрооротової кислоти

Синтез та реакції діацетил(діалкоксикарбоніл)заміщених гідроксициклогексанонів / А.І.Ісмієв, А.М.Магеррамов, В.А.Сукач, М.В.Вовк

The literature sources concerning the importance of diacetyl (dialkoxycarbonyl) substituted hydroxycyclohexanones as highly functionalized carbocyclic compounds, on the one hand, as well as, on the other hand, the research prospects in the field of synthetic methods development based on these compounds for obtaining various heterocyclic systems have been generalized and systematized. It has been noted that the main method of the synthesis for diacetyl (diethoxycarbonyl) cyclohexanolones is diketone condensation of acetylacetone or ethyl acetoacetate with aldehydes in the presence of catalytic amounts of piperidine. An important useful peculiarity of this approach is a variation of the initial reagents, allowing modification of the substituents in a wide range. However, the dependence of selectivity and regiodirection of the reaction on various factors makes the studies in this area quite interesting and not always predictable. The phenomenon of keto-enol tautomerism of diacetyl substituted cyclohexanolones and factors that control stability of their enol form have been discussed. It has been concluded that reactions of these multicarbonyl compounds with ambident nitrogen-containing nucleophilic reagents are efficacious for the synthesis of new biologically promising representatives of carbofused heterocycles, such as isoxazoles, pyrazoles, triazolo[3,4-b] quinazolines, thieno[2,3-c]isoquinolines and pyrazolo[3,4-c]isoquinolines. The importance of oxidation, dehydration and aromatization processes of hydroxycyclohexanones for organic synthesis has been emphasized.Обобщены и систематизированы литературные источники, свидетельствующие о важности диацетил (диалкоксикарбонил)замещенных гидроксициклогексанонов как высокофункциональных карбоциклических соединений, с одной стороны, а также о перспективности исследований в области разработки на их основе методов получения разнообразных гетероциклических систем, с другой. Отмечено, что основным методом синтеза диацетил(диэтоксикарбонил)замещенных циклогексанолонов является дикетонная конденсация ацетилацетона или ацетоуксусного эфира с альдегидами при наличии каталитических количеств пиперидина. Важным положительным моментом такого подхода является вариабельность исходных реагентов, что позволяет в широких пределах видоизменять состав заместителей. Вместе с тем, зависимость регионаправленности и селективности реакции от множества факторов делает исследования в этом направлении интересными и не всегда предсказуемыми. Кроме того, обсуждено явление кето-енольной таутомерии диацетилзамещенных циклогексанолонов и определены факторы, контролирующие устойчивость их енольной формы. Сделан вывод о том, что реакции указанных поликарбонильных соединений с амбидентными азотсодержащими нуклеофильными реагентами являются эффективным вариантом синтеза новых представителей биоперспективных карбоаннелированных гетероциклов: изоксазолов, пиразолов, триазоло[3,4-b]хиназолинов, тиено [2,3-c]изохинолинов и пиразоло[3,4-c]изохинолинов. Подчеркнута значимость для органического синтеза процессов окисления, дегидратации и ароматизации гидроксициклогексанонов.Узагальнені та систематизовані літературні джерела, які свідчать про важливість діацетил(діалкоксикарбоніл) заміщених гідроксициклогексанонів як високофункціональних карбоциклічних сполук, з одного боку, так і перспективності досліджень в області розробки на їх базі методів одержання різноманітних гетероциклічних систем, з іншого. Відзначено, що основним методом синтезу діацетил(діалкоксикарбоніл) заміщених циклогексанолонів є дикетонна конденсація ацетилацетону або ацетооцтового естеру з альдегідами при наявності каталітичних кількостей піперидину. Важливим позитивним моментом такої методології є варіабельність вихідних реагентів, що дозволяє в широких межах видозмінювати склад замісників. Разом з тим залежність регіонаправленості і селективності реакції від багатьох факторів робить дослідження в цьому напрямку цікавими і не завжди передбачуваними. Окрім цього в огляді обговорено явище кето-єнольної таутомерії діацетилзаміщених гідроксициклогексанонів і визначені фактори, які контролюють стійкість їх єнольної форми. Зроблено висновок, що реакції вказаних полікарбонільних сполук із амбідентними нуклеофільними реагентами є ефективним варіантом синтезу нових біопривабливих представників карбоанельованих гетероциклів: ізоксазолів, піразолів, триазоло[3,4-b]хіназолінів, тієно[2,3-c]ізохінолінів та піразоло[3,4-c]ізохінолінів. Підкреслена значимість для органічного синтезу процесів окиснення, дегідратації та ароматизації гідроксициклогексанонів

Синтез 3-арил-3-трифторометил-2,3-дигідро-1Н-піролізин-1-онів

Aim. To develop the efficient method for the synthesis of 3-aryl-3-trifluoromethyl-2,3-dihydro-1H-pyrrolizin-1-ones as promising scaffolds in design of bioactive compounds.Results and discussion. It has been shown that condensation of 3-amino-3-aryl-4,4,4-trifluorobutanoic acid methyl esters with 2,5-dimethoxytetrahydrofuran is a convenient synthetic approach to 4,4,4-trifluoro-3-aryl-3-(1H-pyrrol-1-yl)methylbutanoic acid methyl esters converted to 3-aryl-3-trifluoromethyl-2,3-dihydro-1H-pyrrolizin-1-ones by the intramolecular Friedel-Crafts reaction.Experimental part. By the interaction of 3-amino-3-aryl-4,4,4-trifluorobutanoic acid methyl esters with 2,5-dimethoxytetrahydrofuranin acetic acid at 70 оC 4,4,4-trifluoro-3-aryl-3-(1H-pyrrol-1-yl)methylbutanoic acid methyl esters were obtained and subsequently cyclized into 3-aryl-3-trifluoromethyl-2,3-dihydro-1H-pyrrolizin-1-ones upon treatment with boron tribromide in dichloromethane at room temperature. The structures of the compounds synthesized were confirmed by LCMS, IR and NMR (1H, 13C, 19F) spectroscopic methods.Conclusions. An efficient two step protocol for the synthesis of 3-aryl-3-trifluoromethyl-2,3-dihydro-1H-pyrrolizin-1-ones has been developed. It includes transformation of 3-amino-3-aryl-4,4,4-trifluorobutanoic acid methyl esters into the corresponding 3-(1H-pyrrol-1-yl) derivatives and their further intramolecular cyclization.Цель работы – разработка эффективного метода синтеза 3-арил-3-трифторметил-2,3-дигидро-1Н-пирролизин-1-онов как перспективных скаффолдов для дизайна биоактивных веществ.Результаты и их обсуждение. Показано, что конденсация метиловых эфиров 3-амино-3-арил-4,4,4-трифторбутановой кислоты с 2,5-диметокситетрагидрофураном является удобным синтетическим подходом к метиловым эфирам 4,4,4-трифтор-3-арил-3-(1Н-пиррол-1-ил)бутановой кислоты, которые по схеме внутримолекулярной реакции Фриделя-Крафтса превращены в 3-арил-3-трифторметил-2,3-дигидро-1Н-пирролизин-1-оны.Экспериментальная часть. Взаимодействием метиловых эфиров 3-амино-3-арил-4,4,4-трифторбутановой кислоты с 2,5-диметокситетрагидрофураном в уксусной кислоте при 70 оС получены метиловые эфиры 4,4,4-трифтор-3-арил-3-(1Н-пиррол-1-ил)бутановой кислоты, которые при действии бромида бора в дихлорметане при комнатной температуре циклизуются в 3-арил-3-трифторметил-2,3-дигидро-1Н-пирролизин-1-оны. Структура всех синтезированных соединений доказана методами хроматомасс-спектрометрии и ИК-, ЯМР (1Н, 13С, 19F)спектроскопии.Выводы. Разработан эффективный двустадийный вариант синтеза 3-арил-3-трифторметил-2,3-дигидро-1Н-пирролизин-1-онов, который включает превращение эфиров 3-амино-3-арил-4,4,4-трифторбутановой кислоты в соответствующие 3-(1Н-пиррол-1-ил)производные и их дальнейшую селективную внутримолекулярную циклизацию в присутствии избытка бромида бора.Мета роботи – розробка ефективного методу синтезу 3-арил-3-трифторометил-2,3-дигідро-1Н-піролізин-1-онів як перспективних скафолдів для дизайну біоактивних сполук.Результати та їх обговорення. Показано, що конденсація метилових естерів 3-аміно-3-арил-4,4,4-трифторобутанової кислоти з 2,5-диметокситетрагідрофураном є зручним синтетичним підходом до синтезу метилових естерів 4,4,4-трифторо-3-арил-3-(1Н-пірол-1-іл)бутанової кислоти, які за схемою внутрішньомолекулярної реакції Фріделя-Крафтса перетворені на 3-арил-3-трифторометил-2,3-дигідро-1Н-піролізин-1-они.Експериментальна частина. Взаємодією метилових естерів 3-аміно-4,4,4-трифторо-3-арилбутанової кислоти із 2,5-диметокситетрагідрофураном в оцтовій кислоті при 70 оС отримані метилові естери 4,4,4-трифторо-3-арил-3-(1Н-пірол-1-іл)бутанової кислоти, які при дії броміду бору в дихлорометані при кімнатній температурі циклізуються в 3-арил-3-трифторометил-2,3-дигідро-1Н-піролізин-1-они. Структура всіх синтезованих сполук доведена методами хроматомас-спектрометрії та ІЧ-, ЯМР (1Н, 13С, 19F)спектроскопії.Висновки. Розроблено ефективний двостадійний варіант синтезу 3-арил-3-трифторометил-2,3-дигідро-1Н-піролізин-1-онів, який включає перетворення метилових естерів 3-аміно-4,4,4-трифторо-3-арилбутанової кислоти на відповідні 3-(1Н-пірол-1-іл)похідні та їх подальшу селективну внутрішньомолекулярну циклізацію в присутності надлишку броміду бору

ОБҐРУНТУВАННЯ ТА АПРОБАЦІЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ТЯГОВО-ЗЧІПНИХ ПОКАЗНИКІВ АВТОМОБІЛІВ

Introduction. The rolling resistance of cars is determined by energy losses in the wheel drive, in particular in the tyres of the wheels, as well as losses due to the deformation of the supporting surface, which are  collectively characterized by the coefficient of rolling resistance f. At a low speed of movement of cars, which does not exceed 10 - 15 km/h, this coefficient is denoted by f0. The theoretical determination of the rolling  resistance coefficient is difficult and allows for obtaining approximate results that require experimental clarification.To determine the traction and grip indicators of cars, in particular the coefficients of rolling resistance and grip of cars, the towing method is widely used, which can be implemented with a fairly simple device equipped  with a horizontally located dynamometer and a flexible towing belt. This device is characterized by inaccuracy in the determination of the average towing force, which is due to the variability of the interaction  of the wheel drives with the support surface and, accordingly, the low accuracy of determination by the towing method of both the coefficient of grip with the support surface and other traction and grip  indicators, in particular the coefficient of rolling resistance.The low accuracy of determination of traction and grip indicators is due to a wide range of factors. The conditions of conducting research have the greatest influence on the accuracy of the measurement: the micro  profile and slope of the road surface, as well as the smoothness of the movement of the tractor and the towing tractor. The next group of factors is determined by the technological parameters of the measuring device,  as well as the accuracy and frequency of data fixation by the dynamometer. Another group of factors arises from inaccuracies of actions or personal qualities of the operator.Purpose. By the stated problem, it is proposed to develop a method of automated determination of the towing force using a towing device using a software module that eliminates a significant number of inaccuracies  that are inherent in visual observation during experiments. Modernize the traction device and develop a software module that provides a change in the discreteness of the measurement of the towing force according  to the rational interval set by the operator.Results. Theoretical methods are used in the work to substantiate the dynamic and kinematic parameters of the interaction of the wheel with the road surface. To confirm the validity of theoretical assumptions, the  goals of experimental research and measurements are defined.The coefficients of rolling resistance and grip of wheel drives for different types of bearing surfaces are determined. It was found that for a dry asphalt road, the value of φi is within 0,6913...0,71624 with an average value of 0,698. For a dry dirt road, the value of φi is within 0,5753...0,6144 with an average value of 0,595. For a dry gravel section of the road, the values range from 0,3754 to 0,4451 with an average value of 0,408. The smallest values of φi were obtained for a wet dirt road – 0,3275...0,3767 with an average value of 0,358.Conclusion. The standard traction device for determining the traction and grip properties of mobile energy vehicles is characterized by a significant elementary measurement interval ∆tdi, which is limited by the ability  of a person to visually observe and record the current readings of the dynamometer. A significant elementary interval ∆tdi causes a low accuracy in determining the towing force and, accordingly, the average value of the force, the coefficient of rolling resistance and adhesion. This is due to the change in the readings of the dynamometer at a significant speed due to the variability of the micro-profile of the road. Therefore, the  visual method of observation during research is extremely inaccurate.A methodology and software package has been developed to increase the accuracy of determining the towing effort of mobile energy vehicles, which is ensured by reducing the elementary interval of recording measurement values. The proposed software module is connected to the power tension link of the electronic dynamometer. The module is presented in the form of a microcircuit with an analog-to-digital converter,  which is connected through a microcontroller with a bus for connecting external devices and a data output interface. This architecture of the module ensures the transfer of data to an electronic data carrier, a memory  card or a personal computer.Проблема. Опір коченню автомобілів визначається втратами енергії в колісному рушії, зокрема в шинах коліс, а також втратами на деформацію опорної поверхні, які сумарно характеризуються коефіцієнтом  опору коченню f . На малій швидкості руху автомобілів, що не перевищує 10 – 15 км/год , цей коефіцієнт позначається f0 . Теоретичне визначення коефіцієнта опору коченню є складним й дає  змогу отримати наближені результати, які потребують експериментального уточнення. Для визначення тягово-зчіпних показників автомобілів, зокрема коефіцієнтів опору коченню і зчеплення автомобілів, широко використовується спосіб буксирування, який може реалізуватись доволі простим  пристроєм, оснащеним горизонтально розташованим динамометром та гнучким буксирним пасом. Вказаний пристрій характеризується великою похибкою визначення середнього зусилля  буксирування, яка зумовлена мінливістю взаємодії колісних рушіїв з опорною поверхнею і, відповідно – низькою точністю визначення способом буксируванням як коефіцієнта зчеплення з опорною поверхнею, так і інших тягово-зчіпних показників, зокрема коефіцієнта опору коченню.Низька точність визначення тягово-зчіпних показників зумовлена широким рядом чинників. Найбільший вплив на точність вимірювання мають умови проведення досліджень: мікропрофіль й ухил  дорожнього покриття, а також рівномірність руху трактора-тягача, що здійснює буксирування. Наступна група чинників зумовлена технологічними параметрами вимірювального пристрою, а також точністю  й частотою фіксації даних динамометром. Інша група чинників – це похибки, що виникають через неточності дій чи особисті якості оператора.Мета. Відповідно до означеної проблеми запропоновано розробити методику автоматизованого визначення зусилля буксирування за допомогою тягового пристрою з використанням програмного модуля,  що нівелює значну кількість похибок, притаманних візуальному спостереженню під час проведення експериментів. Здійснити модернізацію тягового пристрою та розробити програмний модуль, який забезпечує зміну дискретності вимірювання зусилля буксирування, відповідно до заданого оператором раціонального інтервалу. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Для визначення параметрів взаємодії рушіїв з опорною поверхнею використовують різноманітні методи та обладнання [1, 2]. Станом на сьогодні існує декілька  способів визначення коефіцієнтів опору коченню та зчеплення колісних рушіїв з дорогою [3, 4]. Їх умовно можна розділити таким чином: метод буксирування, вибіг автомобіля та застосування спеціального  лабораторного обладнання (бігових барабанів тощо). Для визначення опору коченню шин розроблені стандарти [5, 6], у яких рекомендовано використовувати метод вибігу на спеціалізованих бігових  барабанах, що забезпечує належну точність та відтворюваність досліджень. Однак, цей спосіб є малоінформативним у випадку випробування автомобілів в реальних експлуатаційних умовах на  різноманітних дорожніх покриттях. Для цього більш доцільно застосовувати спосіб буксирування, що забезпечує належну ефективність експериментального визначення з коефіцієнта опору коченню та зчеплення колісних рушіїв автомобілів [6–9].Спосіб буксирування, як правило, реалізовується доволі простим пристроєм – динамометром, який з’єднаний горизонтальним гнучким буксирним пасом з тягачем та досліджуваним автомобілем [7]. В  такому випадку вимірюване динамометром зусилля буксирування містить дві змінні складові. Перша складова зусилля буксирування зумовлена взаємодією рушія мобільного засобу з мікропрофілем  опорної поверхні. Розмах коливань цієї складової незначний і за її середнім значенням можна з високою точністю визначити тягово-зчіпні показники автомобіля. Хоч розмах коливань першої складової  незначний, та він достатній для збурення вертикальних коливань горизонтально натягнутого гнучкого буксирного паса з динамометром певної маси [10]. В результаті таких вертикальних коливань виникає  небажана друга складова зусилля буксирування, яка доповнює першу, зумовлену взаємодією рушія з опорною поверхнею. Вказані складові виокремити важко, а в разі їх спільного врахування середнє  значення зусилля буксирування визначається з великою похибкою. Інший суттєвий недолік способу буксирування викликаний силою інерції, що діє під час буксирування досліджуваного автомобіля. Вимірюване динамометром зусилля буксирування тягачем досліджуваного  автомобіля також доповнюється небажаною силою інерції, яка доповнює першу, зменшуючи при цьому точність визначення зусилля буксирування [11]. Таким чином, послідовне усунення небажаних складових та похибок під час визначення зусилля буксирування, що не визначається лише взаємодією колісних рушіїв з мікропрофілем опорної поверхні,забезпечить обґрунтування та апробацію ефективної методики визначення тягово-зчіпних показників автомобілів. Методи та результати дослідження. У роботі використано теоретичні методи з метою обґрунтування динамічних та кінематичних параметрів взаємодії колеса з поверхнею дороги. Для підтвердження  достовірності теоретичних припущень визначено цілі експериментальних досліджень та вимірювань.Визначено коефіцієнти опору коченню та зчеплення колісних рушіїв для різних типів опорних поверхонь. Встановлено, що для сухої асфальтованої дороги значення φі перебуває в межах 0,6913….0,71624 з середнім значенням 0,698. Для сухої ґрунтової дороги значення φі є в межах 0,5753….0,6144 з середнім  значенням 0,595. Для сухої гравійної ділянки дороги значення коливаються в межах 0,3754…0,4451 з середнім значенням 0,408. Найменші значення φі отримано для мокрої ґрунтової дороги – 0,3275…0,3767  з середнім значенням 0,358. Висновки. Стандартний тяговий пристрій для визначення тягово-зчіпних властивостей автомобілів характеризується значним елементарним інтервалом вимірювання ∆tді , який обмежений можливістю  людини візуально спостерігати і реєструвати поточні покази динамометра. Значний елементарний інтервал ∆tді спричиняє низьку точність визначення зусилля буксирування й відповідно середнього з значення сили, коефіцієнта опору коченню та зчеплення. Це зумовлено зміною показів динамометра зі значною швидкістю через мінливість мікропрофілю дороги. Тому візуальний спосіб спостереження під  час досліджень вкрай неточний.Розроблено методику та програмний комплекс для підвищення точності визначення зусилля буксирування автомобілів, яка забезпечується зменшенням елементарного інтервалу реєстрації значень  вимірювання. Запропонований програмний модуль приєднується до силової тензоланки електронного динамометра. Модуль представлений у вигляді мікросхеми з аналогово-цифровим перетворювачем,  що з’єднується через мікроконтролер з шиною підключення зовнішніх пристроїв інтерфейсу виводу даних. Така архітектура модуля забезпечує передачу даних на електронний носій інформації – карту пам’яті  чи персональний комп’ютер

Carrier transport mechanisms in InSb diffusion p-n junctions

The linearly-graded p-n junctions were prepared by diffusion of cadmium into n-InSb(100) substrate with the electron concentration n ~ 1.6*10¹⁵ cm⁻³ at the temperature T = 77 K. Passivation and protection of mesa structures have been carried out using thin films of CdTe. Forward and reverse current-voltage characteristics were investigated within the temperature range 77…156 K. It has been found that the total dark current consists of generation-recombination and tunneling current components, which are dominant at high (T = 120…156 K) and low (T < 120 K) temperatures, respectively. Experimental results have been explained using the model of a nonhomogeneous p-n junction. It has been shown that in the linearly-graded p-n junction with the rather thick (~1 m) depletion region tunneling current flows through the states related to dislocations in the depletion region. The performed estimation of electrical parameters of diffusion InSb p-n junctions allows to predict behavior of InSb-based photodiodes at operation temperatures T > 77 K

Влияние цитофлавина на функционально-метаболические показатели печени крыс при панкреонекрозе

Problem of diagnosis and treatment of patients with necrotizing pancreatitis is an urgent. So it is interesting to study the effectiveness of a multicomponent antihypoxant and antioxidant cytoflavin to reduce violations of the detoxifying properties of the liver in experimental pancreatitis and reduce the severity of pancreatic endotoxemia. Pancreatic modeled by introducing into the pancreas of autobile in a dose of 0,15 ml/kg. Cytoflavin was injected into animals of a comparison group in a dose 0,21 ml/kg in 5 minutes after the model of pancreatic necrosis. We determined the activity of enzymes: alanine transaminase, amylase, and gamma glutamyltransferase, the content of direct bilirubin, glucose, and urea. After modeling of pancreatic necrosis in two days, there are signs of acute liver failure, as evidenced by the differences in the studied parameters of blood and hepatic portal vein: increased alanine transaminase and gamma glutamyltransferase, the change in concentration of metabolic products, such as direct bilirubin and urea. In addition, decreased glucose levels. Introduction of cytoflavin approached the control values the basic biochemical parameters of liver function: decreased hyperenzymemia, exchange function of the liver was restored, which is probably due to antihypoxic, membrane and antioxidant effects of the drug.С учетом актуальности проблемы диагностики и лечения больных с панкреонекрозом представляет интерес изучение эффективности использования многокомпонентного антигипоксанта и антиоксиданта цитофлавина для уменьшения нарушений детоксицирующих свойств печени при экспериментальном панкреонекрозе и снижения тяжести панкреатогенной эндотоксемии. Панкреонекроз моделировали введением в поджелудочную железу аутожелчи в дозе 0,15 мл/кг массы тела. В группе сравнения через 5 мин после моделирования панкреонекроза вводили цитофлавин в дозе 0,21 мл/кг массы тела. Определяли активность ферментов: аланинаминотрансферазы (АЛТ), амилазы и гамма-глутамилтрансферазы (ГГТ), содержание прямого билирубина, глюкозы и мочевины. После моделирования панкреонекроза в течение 2 сут появлялись признаки острой печеночной недостаточности, о чем свидетельствовали различия в исследуемых показателях крови воротной и печеночной вен: повышалась активность АЛТ и ГГТ, изменение концентрации продуктов метаболизма, таких как прямой билирубин и мочевина. Кроме того, снижался уровень глюкозы. Введение цитофлавина приближало к контрольным значениям основные биохимические показатели функционального состояния печени: уменьшалась гиперферментемия, обменная функция печени восстанавливалась, что, вероятно, связано с его антигипоксическим, мембраностабилизирующим и антиоксидантным эффектами

Синтез та деякі перетворення алкіл N-(2-арил-3-нітро-1,1,1-трифторопропан-2-іл)карбаматів

The paper is devoted to preparation and study of the transformations of novel multifunctional fluorinated synthetic building blocks – alkyl N-(3-nitro-1,1,1-trifluoropropan-2-yl) carbamates. In order to obtain them in high yields the aza-Henry reaction of 2,2,2-trifluoroethylidencarbamates with nitromethane catalyzed by triethylamine has been proposed. The structure of the compounds obtained has been confirmed by spectral methods. Essential elements of the structure corroboration are 13C NMR spectra, in which a signal of the newly formed stereogenic carbon atom is found as a quartet at 63 ppm. It has been shown that the interaction of sodium borohydride with alkyl N-(3-nitro-1,1,1-trifluoropropan-2-yl)carbamates in the presence of the equimolar amount of NiCl2.6H2O leads to selective reduction of the nitro group and formation of the corresponding alkyl N-(3-aminopropan-2-yl)carbamates. The presence of amino group in their structure considerably affects the chemical shifts of diastereotopic methylene protons. Their signals in the 1H NMR spectra are upfield (about 2 ppm difference in comparison with nitro derivatives). Alkyl N-(3-aminopropan-2-yl)carbamates in refluxing toluene in the presence of DBU were easily transformed into 4-trifluorometylimidazolidyn-2-ones by intramolecular cyclization. In its turn, tert-butyl N-(3-aminopropan-2-yl)carbamates when treating with hydrogen chloride in dioxane readily gave 3,3,3-trifluoropropan-1,2-diamines through Boc protecting group cleavage.Работа посвящена получению и исследованию преобразований новых полифункциональных фторсодержащих синтез-блоков – алкил N-(3-нитро-1,1,1-трифторопропан-2-ил)карбаматов. Для их получения предложена катализируемая триэтиламином реакция аза-Генри 2,2,2-трифтороэтилиденкарбаматов с нитрометаном. Строение синтезированных соединений надежно подтверждено комплексом спектральных методов, среди которых наиболее доказательными являются спектры ЯМР 13С, в которых новообразованный стереогенный атом углерода фиксируется в виде квартета при 63 м.д. Показано, что при воздействии на алкил N-(3-нитро-1,1,1-трифторопропан-2-ил)карбаматы боргидрида натрия в присутствии эквимолярного количества NiCl2.6H2O происходит селективное восстановление нитрогруппы и образование соответствующих алкил N-(3-аминопропан-2-ил)карбаматов. Наличие в их структуре аминогруппы существенно сказывается на химических сдвигах диастереотопных метиленовых протонов, которые в спектрах ЯМР 1Н смещены в область сильного поля примерно на 2 м.д. по сравнению с нитропроизводными. N-(3-Аминопропан-2-ил)карбаматы при кипячении в толуоле в присутствии ДБУ подвергаются внутримолекулярной циклизации в 4-трифторометилимидазолидин-2-оны. В свою очередь, при обработке трет-бутил (3-аминопропан-2-ил)карбаматов хлористым водородом в диоксане происходит легкое снятие защитной Boc-группы и образование 3,3,3-трифторопропан-1,2-диаминов.Робота присвячена отриманню та дослідженню перетворень нових поліфункціональних фторовмісних синтез-блоків – алкіл N-(3-нітро-1,1,1-трифторопропан-2-іл)карбаматів. Для їх одержання запропонована каталізована триетиламіном реакція аза-Генрі 2,2,2-трифтороетиліденкарбаматів із нітрометаном. Структура синтезованих сполук надійно доведена комплексом спектральних методів, серед яких найбільш доказовими є спектри ЯМР 13С, в яких новоутворений стереогенний атом вуглецю фіксується у вигляді квартету при 63 м.ч. Показано, що при дії на алкіл N-(3-нітро-1,1,1-трифторопропан- 2-іл)карбамати борогідриду натрію в присутності еквімолярної кількості NiCl2.6H2O відбувається селективне відновлення нітрогрупи і утворення відповідних алкіл N-(3-амінопропан-2-іл)карбаматів. Наявність в їх структурі аміногрупи суттєво позначається на хімічних зсувах діастереотопних метиленових протонів, які в спектрах ЯМР 1Н зміщені в область сильного поля приблизно на 2 м.ч. порівняно з нітропохідними. Алкіл N-(3-амінопропан-2-іл)карбамати при кип’ятінні в толуолі в присутності ДБУ піддаються внутрішньомолекулярній циклоконденсації в 4-трифторометилімідазолідин-2-они. В свою чергу, при обробці трет-бутил N-(3-амінопропан-2-іл)карбаматів хлороводнем у діоксані спостерігається легке зняття захисної Boc-групи і утворення 3,3,3-трифторопропан-1,2-діамінів