Економіко-математичне моделювання підвищення ефективності аграрного сектору економіки України

У статті проаналізовано усі етапи виробництва як сировини, так і готової продукції сільського господарства, що є характерними для сучасного сільськогосподарського виробничого процесу України. Було розглянуто як зовнішні, так і внутрішні фактори, що впливають на первинне та вторинне виробництво сільськогосподарської продукції. Також було розглянуто ринки збуту сільськогосподарської сировини та готової продукції, а саме національний та міжнародний ринок товарів сільського господарства. За результатами аналізу побудовано економіко-математичну модель виробництва та переробки сільськогосподарської продукції як єдиної економічної системи, з урахуванням вимог кожного з виділених етапів. Кожен з 5 виділених етапів виробництва був описаний за допомогою математичних формул. Для деяких з етапів було використано мультиплікативною виробничою функцією Кобба-Дугласа, модернізовану під специфіку сільськогосподарського виробництва. Функція, що була використана, враховує вплив земельного фактора на валове сільськогосподарське виробництво, наряду з класичними факторами праці та капіталу. Була поставлена та вирішена проблема підвищення ефективності сільськогосподарського сектора економіки України. Використання цієї економіко-математичної моделі виробництва при розробці сільськогосподарської політики та макроекономічному плануванні надасть змогу розглянути зміни в економіці сільськогосподарської та переробної промисловості, оцінити можливі наслідки нових видів діяльності у державній економічній політиці, вивчити необхідний ступінь свободи їх реалізації та провести моніторинг довгострокових негативних та позитивних тенденцій у виробництві та переробці сільськогосподарської продукції. Також, завдяки цій моделі, можна збільшити обсяг валютних надходжень, які, у свою чергу, можуть використовуватись як інвестиції не тільки у сільськогосподарську, а і в інші галузі національної економіки.The article analyzes all stages of production of both raw materials and finished agricultural products common for the modern agricultural production in Ukraine. Both the external and internal factors influencing the primary and secondary production of agricultural products were studied. The markets for agricultural raw materials and finished products, namely, the national and international markets for agricultural products, were also considered. Based on the results of analysis, the economic-mathematical model of production and processing of agricultural products as a single economic system has been constructed . The model was built taking into account the most vital requirements of each of the selected stages,. Each of the five stages of production, that were distinguished, was described using mathematical formulas. For some of the steps, the Cobb-Douglas multiplicative production function, modernized for the specifics of agricultural production, was used. The function used includes the influence of the areal factor on the gross agricultural production, as well as classic labor and capital factors. The problem of increasing the efficiency of the agricultural sector of Ukraine's economy was formulated and solved Using this economic-mathematical model of production in the development of agricultural policy and macroeconomic planning will allow to consider changes in the economy of the agricultural and processing industry, to assess the possible consequences of new activities in state economic policy, implementation and monitoring of the long-term negative and positive trends of production and processing of agricultural products. Moreover, due to this model, it could be possible to increase the volume of earnings inforeign currency, which, in turn, can be used as investment not only in agricultural but also in other sectors of the national economy

Участь міжнародних неурядових організацій в процесі розвитку сучасної системи міжнародного права

Стець О. М. Участь міжнародних неурядових організацій в процесі розвитку сучасної системи міжнародного права / О. М. Стець // Правове життя сучасної України : матеріали Міжнар. наук. конф. проф.-викл. та аспірант. складу (м. Одеса, 16-17 травня 2013 р.) / відп. за вип. В. М. Дрьомін ; НУ "ОЮА". Півд. регіон. центр НАПрН України. - Одеса : Фенікс, 2013. - Т. 1. - С. 352-354

Прояви семіотики гострого апендициту залежно від його розташування та триместру у вагітних

The aim of the work: to analyze the clinical course of acute appendicitis and laboratory parameters of inflammation in pregnant women, depending on the location of the appendix and the trimester of pregnancy to determine the treatment and prevention of complications during pregnancy.Materials and Methods. The clinical course and paraclinical parameters were evaluated in 258 pregnant women with acute appendicitis who were treated at the clinical clinics in Kyiv and 391 pregnant women without acute surgical pathology, which made the comparison group. Among the biochemical data, the level of immunoglobulins M, G, A, E, circulating immune complexes, tumor necrosis factor, cryoglobulins, procalcitonin, interleukin 1, 2 as well as parameters of non-specific resistance of the organism and adaptive immunity were investigated.Results and Discussion. In the first trimester, 68.57 % of patients noted a sudden onset of pain, 63.68 % in the second and 69.7 % in the third. The combination with nausea and single or double vomiting is set in 77.14 %, 47.89 % and 36.36 %, respectively. Signs of endogenous intoxication were found in 20.0 %, 45.26 %, 57.58 % of pregnant women in three trimesters, respectively. In the second and third trimesters of pregnancy, the determination of pain at the points of McBurney, Lanca was ineffective in 90 % of cases. Among the biochemical indicators, the increase in the content of procalcitonin was 4 times, the concentration of TNF was 2.74 times, the IL-1 content was 1.6 times, the content of the CIC was 1.46, and the levels of IgM and IgG (2.11 times and 1.37 times), respectively), relative to the indicators of the control group.Цель работы: провести анализ клинического течения острого аппендицита и лабораторных показателей воспаления у беременных в зависимости от расположения аппендикса и триместра беременности для определения тактики лечения и предупреждения осложнений при беременности.Материалы и методы. Оценены клиническое течение и параклинические показатели в 258 беременных с острым аппендицитом, находившихся на лечении в клинических больницах города Киева и 391 беременной без острой хирургической патологии, что составили группу сравнения. Среди биохимических данных исследован уровень иммуноглобулинов M, G, A, E, циркулирующих иммунных комплексов, фактора некроза опухолей, криоглобулинов, прокальцитонина, интерлейкина-1, 2, а также показателей неспецифической резистентности организма и адаптационного иммунитета.Результаты исследований и их обсуждение. Внезапное начало боли отмечали в I триместре у 68,57 % пациенток, во II – 63,68 % и 69,7 % в третьем. Сочетание с тошнотой и одно- или двукратной рвотой установлено в 77,14 %, 47,89 % и 36,36 % соответственно. Признаки эндогенной интоксикации установлено в 20,0 %, 45,26 %, 57,58 % беременных в трех триместрах соответственно. Во II и III триместрах беременности определение болезненности в точках Мак-Бурнея, Ланца было неэффективным в 90 % случаях. Среди биохимических показателей установлено повышение содержания прокальцитонина в 4 раза, концентрации ФНО 2,74 раза, содержания Ил-1 в 1,6 раза, содержания ЦИК в 1,46 и уровней IgM и IgG (в 2,11 раза и 1,37 раза соответственно) по показателям контрольной группы.Мета роботи: провести аналіз клінічного перебігу гострого апендициту та лабораторних показників запалення у вагітних залежно від розташування апендиксу та триместру вагітності для визначення тактики лікування та попередження ускладнень при вагітності.Матеріали і методи. Оцінено клінічний перебіг та параклінічні показники у 258 вагітних із гострим апендицитом, що перебували на лікуванні в клінічних лікарнях міста Києва та 391 вагітна без гострої хірургічної патології, що склали групу порівняння. Серед біохімічних даних досліджено рівень імуноглобулінів M, G, A, E, циркулюючих імунних комплексів, фактора некрозу пухлин, кріоглобулінів, прокальцитоніну, інтерлейкіну-1, 2, а також показників неспецифічної резистентності організму та адаптаційного імунітету.Результати досліджень та їх обговорення. Раптовий початок болю спостерігали в І триместрі в 68,57 % пацієнток, в ІІ – 63,68 % та 69,7 % в третьому. Поєднання з нудотою та одно- або дворазовим блюванням встановлено в 77,14 %, 47,89 % та 36,36 %, відповідно. Ознаки ендогенної інтоксикації встановлено у 20,0 %, 45,26 %, 57,58 % вагітних у трьох триместрах відповідно. В ІІ та ІІІ триместрах вагітності визначення болючості в точках Мак-Бурнея, Ланца було неефективне в 90 % випадків. Серед біохімічних показників встановлено підвищення вмісту прокальцитоніну в 4 рази, концентрації ФНП – 2,74 раза, вмісту Іл-1 в 1,6 раза, вмісту ЦІК в 1,46 та рівнів IgM і IgG (в 2,11 раза та 1,37 раза, відповідно) щодо показників контрольної групи

Діагностичні резерви деталізації гострого апендициту у вагітних

The aim of the work: to establish additional diagnostic criteria for the diagnosis of acute appendicitis in pregnant women to optimizethe treatment of this pathology.Materials and Methods. 864 pregnant women were hospitalized in the Surgical Department of the City Clinical Hospital No.1, No.3 in2004–2012, who were divided into the research (n = 473) and control (n = 391) groups. The most frequent acute appendix occurred – in258 (29.8 %) of all cases of hospitalization. In the course of the examination, along with the generally accepted studies, hematological,cytological and immunological parameters were studied in pregnant women with a diagnosis of acute appendicitis. To evaluate thepathogenetic mechanisms of formation of inflammatory response in pregnant women of the study group, as well as for the possibilityof differential diagnosis and early prediction of complications, we conducted research on the activity of the functioning of nonspecificresistance and immunological reactivity: NST test, determination of Ig M, Ig G, Ig levels E, Ig A, PPK (procalcitonin), Il β-1, TNF(tumor necrosis factor).Results and Discussion. In conducting biochemical studies to determine the typical additional markers of acute appendicitis in pregnantwomen, we established that the signs of development of endotoxicosis associated with the accumulation of toxins of microbialorigin (TZN), decompensation of functional activity of phagocytic cells – neutrophil granulocytes (stimulation index) and toxins’binding and biosensing ability of the liver to the AST/ALT ratio, the presence of cryoglobulins. It was found that in the patients of thesecond clinical group, the data trends were more pronounced. It has been determined that patients of both clinical groups exhibit signsof an inflammatory response such as increasing the concentration of major inflammatory mediators - IL-1 and FNP relative to the valuesof healthy individuals. It was found that in the second main clinical group, the changes were more pronounced, which indicates asignificant activity of inflammatory reactions. In doing so, compensating the effect of anti-inflammatory mediators was reduced, whichmay be the cause of decompression reaction and the cause of the risk of developing a systemic inflammatory response.Цель работы: установить дополнительные диагностические критерии диагностики острого аппендицита у беременных для оптимизации лечения данной патологии.Материалы и методы. В период с 2004 по 2012 г. в хирургическое отделение городской клинической больницы № 1, № 3 г. Киева были госпитализированы 864 беременных женщины, которые были разделены на исследуемую (n=473) и контрольную (n=391) группы. Чаще всего встречался ОА – 258 (29,8 %) от всех случаев госпитализации. В процессе обследования наряду с общепринятыми исследованиями изучались гематологические, цитологические и иммунологические показатели у беременных с диагнозом острый аппендицит. Для оценки патогенетических механизмов формирования воспалительной реакции у беременных исследуемой группы, а также для возможности проведения дифференциальной диагностики и проведения раннего прогнозирования ослонений мы провели исследования активности функционирования неспецифической резистентности и иммунологической реактивности: НСТ-тест, определение уровней Ig M, Ig G, Ig E, Ig A, ТРК (прокальцитонина), Il β-1, ФНО (фактор некроза опухоли).Результаты исследований и их обсуждение. При проведении биохимических исследований для установления типичных дополнительных маркеров ОА у беременных мы установили, что у пациентов наблюдаются признаки развития эндотоксикоза, связанные с накоплением токсинов микробного происхождения (ТЗН), декомпенсацией функциональной активности фагоцитирующих клеток – нейтрофилов (индекс стимуляции) и токсиносвязывающей и биосентизирующей способности печени, коэффициент де Ритиса, наличие криоглобулинов. При этом установлено, что у пациентов второй клинической группы данные тенденции были более выразительны. Определено, что у пациентов обеих клинических групп проявляют такие признаки воспалительного ответа, как повышение концентрации основных воспалительных медиаторов – Ил-1 и ФНО относительно значений здоровых лиц. Установлено, что во второй основной клинической группе данные изменения были более выраженные, свидетельствующие о значительной активности воспалительных реакций. При этом компенсирующее действие противовоспалительных медиаторов было снижено, что может быть причиной декомпесированной реакции и причиной развития риска системного воспалительного ответа.Мета роботи: встановити додаткові діагностичні критерії діагностики гострого апендициту у вагітних для оптимізації лікування даної патології.Матеріали і методи. В період із 2004 до 2012 р. у хірургічне відділення міської клінічної лікарні № 1, № 3 м. Києва було госпіталізовано 864 вагітні жінки, які були розділені на досліджувану (n=473) та контрольну (n=391) групи. Найчастіше зустрічався ГА – 258 (29,8 %) від усіх випадків госпіталізації. В процесі обстеження поряд із загальноприйнятими дослідженнями вивчалися гематологічні, цитологічні та імунологічні показники у вагітних із діагнозом гострий апендицит. Для оцінки патогенетичних механізмів формування запальної реакції у вагітних досліджуваної групи, а також для можливості проведення диференційної діагностики та проведення раннього прогнозування ускладнень проводили дослідження активності функціонування неспецифічної резистентності та імунологічної реактивності: НСТ-тест, визначення рівнів Ig M, Ig G, Ig E, Ig A, ПРК (прокальцитоніну), Il β-1, ФНП (фактор некрозу пухлини).Результати досліджень та їх обговорення. При проведенні біохімічних досліджень для встановлення типових додаткових маркерів ГА у вагітних ми встановили, що у пацієнтів спостерігаються ознаки розвитку ендотоксикозу, пов’язані з накопиченням токсинів мікробного походження (ТЗН), декомпенсацією функціональної активності фагоцитуючих клітин – нейтрофільних гранулоцитів (індекс стимуляції) та токсинозв’язуючої та біосентизуючої здатності печінки, коефіцієнт де Рітіса, наявність кріоглобулінів. При цьому встановлено, що у пацієнтів другої клінічною групи дані тенденції були більш виразні. Визначено, що у пацієнтів обох клінічних груп проявляють такі ознаки запальної відповіді, як підвищення концентрації основних запальних медіаторів – Іл-1 та ФНП відносно значень здорових осіб. Встановлено, що в другій основній клінічній групі данні зміни були більш виразні, що свідчить про значну активність запальних реакцій. При цьому компенсуюча дія протизапальних медіаторів була знижена, що може бути причиною декомпенсованої реакції та причиною розвитку ризику системної запальної відповіді

Адміністративно-правовий статус Головного управління державної служби України

Стець О. М. Адміністративно-правовий статус Головного управління державної служби України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / О. М. Стець; кер. роботи С. В. Ківалов; Нац. ун.-т "Одеська юридична академія". – Одеса, 2011. – 19 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний університет “Одеська юридична академія”, Одеса, 2011. Дисертація присвячена науковому дослідженню правового статусу Головдержслужби у контексті реформування центральних органів виконавчої влади. Визначено структуру правового статусу Головдержслужби, яку становлять: завдання, принципи, функції, компетенція, взаємодія, структура, організація діяльності. Проаналізовано чинне законодавство та визначено прогалини та колізії щодо правового статусу Головдержслужби. Виокремлено та охарактеризовано основні завдання, принципи та функції Головдержслужби. Визначено структуру такого елементу правового статусу, як “взаємодія”, яку становлять координація, спрямування, підзвітність, підконтрольність, погодження. Значної уваги приділено характеристиці повноважень Головдержслужби, його нормотворчості і структурі.Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальный университет “Одесская юридическая академия”, Одесса, 2011. Диссертация посвящена научному исследованию правового статуса Главгосслужбы в контексте реформирования системы органов исполнительной власти. Определена структура правового статуса Главгосслужбы, которую составляют: задачи, принципы, функции, компетенция, взаимодействие, структура, организация деятельности. Установлено, что определяющими элементами статуса являются задачи, принципы и функции, главными – компетенция и взаимодействие, вспомогательными – структура и организация деятельности. Сделан вывод о том, что Главгосслужба является центральным органом исполнительной власти, на которую возлагается такая главная задача, как определение и обеспечение реализации государственной кадровой политики в сфере государственной службы. Учитывая тот факт, что основными функциями Главгосслужбы являются управленческие функции, предложено отнести Главгосслужбу к такому виду ЦОИВ, как агентства, и переименовать ее в Главное агентство государственной службы Украины. Особое внимание уделено исследованию действующего законодательства о статусе Главгосслужбы и сделан вывод о приоритете подзаконного нормативного регулирования этого статуса и недооценке роли законов, в частности, Закона “О государственной службе”. Отмечено, что большое количество решений Конституционного Суда Украины по вопросам о государственной службе является еще одним аргументом для преимущественного регулирования вопросов Главгосслужбы исключительно посредством законов. Осуществлено размежевание понятий “компетенция” и “полномочия”, сделан вывод о том, что первое понятие является более объемным и включает в себя второе. Именно под этим углом охарактеризованы основные полномочия Главгосслужбы. Впервые выделены и охарактеризованы такие основные функции Главгосслужбы, как: законотворчество и нормотворчество, адаптация института государственной службы к стандартам ЭС, реализация кадровой политики, профессиональное обучение, предупреждение проявлений коррупции, функционирование системы управления качеством, международное сотрудничество, предоставление административных услуг. Получило дальнейшее развитие положение об основных направлениях международного сотрудничества Главгосслужбы с другими государствами. Сделан вывод о том, что основными принципами деятельности Главгосслужбы являются принципы: а) верховенства права; б) законности; в) открытости; г) непредвзятости; д) эффективности; ж) подконтрольности; з) ответственности. Проанализирован зарубежный опыт правового регулирования статуса специальных органов управления государственной службой (Латвия, Литва, Польша, Чехия) и определены возможности использования этого опыта в условиях Украины.Thesis gaining a scientific degree of a candidate of jurisprudence in special 12.00.07 – administrative law and process; financial law; informational law. – National University “Odessa Academy of Law”, Odessa, 2011. Dissertation is devoted to the scientific research of the legal status of the Head Department of state service of Ukraine in the context of central bodies of executive power reformation. There is defined the status of the Head Department of state service of Ukraine that contains the following: aims, principles, functions, competence, interaction, structure, organization of activity. Current legislation is analyzed and flaws and collisions concerning the status of the Head Department of state service of Ukraine are defined. Main aims, principles and functions of the Head Department of state service of Ukraine are allocated and characterized. The structure of the legal status element that is called “interaction” is defined, that structure contains coordination, direction, accountability, being under control, conformity. Special attention is devoted to the Head Department of state service of Ukraine competence, its rule-making and structure

Рідкий випадок лікування вагітної з ектопією децидуальної тканини

Рідкий випадок лікування вагітної з ектопією децидуальної тканин

Можливості малоінвазивних ендоскопічних технологій у лікуванні гострокровоточивих виразок шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на хронічну хворобу нирок IV–V стадій

During the period 2006–2015, in the Kyiv City Hospital №3 in the Kyiv Scientifi c-Practical Center of Nephrology and Dialysiswere examined and treated 6254 patients with a chronic disease of the kidneys of IV–V stages, which conducts routine dialysis.Among them, 98 (1.6 %) had severe acute gastroduodenal bleeding ulcers. Mini-invasive endoscopic methods of hemostasis acutegastroduodenal bleeding ulcers in patients with a chronic disease of the kidneys IV–V stages, have a number of advantages,which reduce mortality in these patients. Forced surgery due to the aggressive course of complications of peptic ulcer diseaseremains "desperate operation" that holds the high mortality rates in these patients.За період 2006–2015 рр. у Київській міській клінічній лікарні № 3 в Київському науково-практичному центрі нефрологіїта діалізу було обстежено та проліковано 6254 хворих на хронічну хворобу нирок IV–V стадій, яким проводили пла-новий діаліз. Із них 98 (1,6 %) мали гострокровоточиві гастродуоденальні виразки тяжкого ступеня. Малоінвазивніендоскопічні методи гемостазу гострокровоточивих гастродуоденальних виразок у хворих із хронічною хворобою ни-рок IV–V стадій мають ряд переваг, що знижують летальність у даної категорії пацієнтів. Вимушене хірургічне втру-чання у зв’язку з агресивним перебігом ускладнень виразкової хвороби залишається “операцією відчаю”, що утримуєвисокі показники летальності у даної категорії хворих

Ультразвукова архітектоніка щитоподібної залози після використання при хірургічному лікуванні зварювальних технологій

The aim of the work: to study the state of residual tissue of the thyroid gland and the features of vascular perfusion by ultrasound and Doppler characteristics, after surgery with time, when used during surgical intervention of a welding high-frequency coagulator. Materials and Methods. Operative intervention using the high-frequency coagulator EKhVA-350MS and EKVZ-300 with frequency of 66 kHz and 440 kHz in mono- and bipolar regimens was performed in patients undergoing in-patient treatment at the Kyiv City Center for Endocrine Surgery, which is a structural subdivision of the Kyiv City Clinical Hospital No. 3. In 230 patients studied the possibility of using electrocoagulation or cutting of thyroid tissues during the last 5 years, in all variants of surgical intervention in volume: resection of one, both parts of the thyroid – in 13 (6 %), hemithyroidectomy – in 60 % (26 %) with resection of another part – in 23 (10 %), thyroidectomy – in 125 (54%), cervical thyroidectomy – in 9 (4 %) of patients. 96 patients after operation on a thyroid gland with tissue preservation underwent ultrasound doplerography on day 10, after 1, 6, 12 months. The capabilities of the apparatus allowed to get the image of the left fabric, determine its size, echo structure, the sizes of newly discovered in the thyroid residue inclusions. Results and Discussion. At day 10 postoperative examinations in all patients showed heterogeneous hypoanechogenic areas without clear boundaries and stable echostructural values. In 15 (15 %) patients, 10 days after surgery, small hematomas (4–8 mm) were visualized in the thyroid residue in the form of hydrophilic areas with clear contours without capsule, in 18 (19 %) – local or drainage hemorrhages of low density with clear irregularities contours with the passing of time, hematomas and hemorrhages resolved, therefore, 6 months after the operation and later there is no visualization of them, but an organization and fibrosis are observed. In 11 (12 %) patients for 6 months of post-surgery observation, 2–3 mm hyperherogenic, heterogeneous inclusion structures, without clear boundaries, with uneven and unclear contours, are formed in 2–3 mm of electrocoagulation. The amount and size of the granule depends on the histological structure of the operative tissue, which, when lymphoid infiltration of the autoimmune genesis, can fill the entire thyroid residue. Additionally, in this background, in the first year of research, in 18 (19 %) patients, small hyperhognogenic nodes that give an audio track (calcine) can be identified. 2–3 years after the operation the preservation of a smaller size granule was established only in 4 patients. In 5-6 months after the operation, 17 (18 %) patients with parenchyma isolated or around hyperherogenic inclusions established small primary cysts – hydrophilic areas with clear contours. Only in 21 (22 %) surveys from the first days, when performing economical resection and operations in the area of the isthmus and the medial edge of both parts, a healthy (unchanged) parenchyma occurs in the absence of lymphoid infiltration of autoimmune genesis. In 52 (54 %) patients for 6 months after surgery, the structure of parenchyma is homogeneous, fine-grit without pathological changes.Цель работы: изучение состояния оставленной ткани щитовидной железы и особенностей сосудистой перфузии по ультразвуковой и допплеровской характеристике, после операции с ходом времени, при использовании во время хирургического вмешательства сварочного высокочастотного коагулятора. Материалы и методы. Оперативные вмешательства с использованием високочастотнoго коагулятора ЭХВА – 350МС и ЭКВЗ300 с частотой 66 кГц и 440 кГц в моно- и биполярном режимах выполняли у больных, находящихся на стационарном лечении в Киевском городском центре эндокринной хирургии, который является структурным подразделением Киевской городской клинической больницы № 3. В 230 больных изучили возможности применения электрокоагуляции или резекции тканей щитовидной железы за последние 5 лет, во всех вариантах операционного вмешательства по объему: резекция одной, обеих долей щитовидной железы – у 13 (6 %), гемитиреоидэктомии – 60 (26 %), гемитиреоидэктомии с резекцией другой доли – у 23 (10 %), тиреоидэктомии – в 125 (54 %), тиреоидэктомии с шейной дисекцией – у 9 (4 %) больных. 96 больным после операции на щитовидной железе с сохранением ткани выполнено ультразвуковую допплерографию на 10 день, через 1, 6, 12 месяцев. Способности аппаратов позволяли получать изображение оставленной ткани, определить ее величину, эхоструктуру, размеры вновь выявленных в тиреоидном остатке включений. Результаты исследований их обсуждение. На 10 день послеоперационные обследования у всех больных показывали неоднородные гипоанехогенные участки без четких границ и постоянных эхоструктурних значений. В 15 (15 %) больных через 10 дней после операции в тиреоидном остатке визуализировались мелкие гематомы (4–8 мм) в виде гидрофильных участков с четкими контурами без капсулы, в 18 (19 %) – локальные или сливные кровоизлияния низкой плотности с четкими неровными контурами. С течением времени гематомы и кровоизлияния рассасывались, поэтому на 6 месяц после операции и позже отсутствует их визуализация, однако наблюдается организация и фиброз. В 11 (12 %) пациентов на 6 месяцев наблюдений после операции в местах прицельной электрокоагуляции формируются 2–3 мм гиперэхогенные, неоднородной структуры включения, без четких границ, с неровными и нечеткими контурами. Количество и размер гранулем зависит от гистологической структуры оперируемой ткани, которые при лимфоидной инфильтрации аутоиммунного генеза могут заполнять весь тиреоидный остаток. Дополнительно на этом фоне, первого года исследований, у 18 (19 %) пациентов можно определить мелкие гиперэхогенные образования, дают звуковую дорожку (кальцинаты). Через 2–3 года после операции установлено сохранения гранулем меньшего размера только у 4 больных. Через 5–6 месяцев после операции у 17 (18 %) больных в паренхиме изолированно или вокруг гиперэхогенных включений установленны небольшие первичные кисты – гидрофильные участки с четкими контурами. Лишь в 21 (22 %) обследовании уже с первых дней, при выполнении экономной резекции и операций в зоне перешейка и медиального края обеих долей, случается здоровая (не изменена) паренхима при отсутствии лимфоидной инфильтрации аутоиммунного генеза. В 52 (54 %) пациентов на 6 месяц после операции структура паренхимы однородная, мелкозернистая без патологических изменений.Мета роботи: вивчення стану залишеної тканини щитоподібної залози та особливостей судинної перфузії за ультразвуковою та доплерівською характеристикою, після операції з перебігом часу, при використанні під час хірургічного втручання зварювального високочастотного коагулятора. Матеріали і методи. Операційні втручання з використанням високочастотнoго коагулятора ЕХВА – 350МС та ЕКВЗ-300 з частотою 66 кГц і 440 кГц у моно- та біполярному режимах виконували у хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в Київському міському центрі ендокринної хірургії, який є структурним підрозділом Київської міської клінічної лікарні № 3. У 230 хворих вивчили можливості застосування електрокоагуляції або різання тканин щитоподібної залози за останні 5 років, у всіх варіантах операційного втручання за об’ємом: резекція однієї, обох часток щитоподібної залози – у 13 (6 %), гемітиреоїдектомії – у 60 (26 %), гемітиреоїдектомії з резекцією іншої частки – у 23 (10 %), тиреоїдектомії – у 125 (54 %), тиреоїдектомії з шийною дирекцією – у 9(4 %) хворих. 96 хворим після операції на щитоподібній залозі із збереженням тканини виконано ультразвукову доплерографію на 10 день, через 1, 6, 12 місяців. Спроможності апаратів давали змогу отримувати зображення залишеної тканини, визначити її величину, ехоструктуру, розміри знову виявлених у тиреоїдному залишку включень. Результати досліджень та їх обговорення. На 10 день післяопераційні обстеження у всіх хворих показували неоднорідні гіпоанехогенні ділянки без чітких меж та сталих ехоструктурних значень. У 15 (15 % ) хворих через 10 днів після операції в тиреоїдному залишку візуалізувалися дрібні гематоми (4–8 мм) у вигляді гідрофільних ділянок із чіткими контурами без капсули, у 18 (19 %) – локальні або зливні крововиливи низької щільності з чіткими нерівними контурами. З перебігом часу гематоми та крововиливи розсмоктувалися, тому на 6 місяць після операції та пізніше відсутня їх візуалізація, проте спостерігається організація та фіброз. У 11 (12 % ) пацієнтів на 6 місяці спостережень після операції у місцях прицільної електрокоагуляції формуються 2–3 мм гіперехогенні, неоднорідної структури включення, без чітких меж, з нерівними і нечіткими контурами. Кількість та розмір гранульом залежить від гістологічної структури оперованої тканини, які при лімфоїдній інфільтрації автоімунного генезу можуть заповнювати весь тиреоїдний залишок. Додатково на цьому фоні, першого року досліджень, у 18 (19 %) пацієнтів можна визначити дрібні гіперехогенні утворення, що дають звукову доріжку (кальцинати). Через 2–3 роки після операції встановлено збереження гранульом меншого розміру лише у 4 хворих. Через 5–6 місяця після операції у 17 (18 % ) хворих у паренхімі ізольовано або навколо гіперехогенних включень встановлені невеликі первинні кісти – гідрофільні ділянки з чіткими контурами. Лише у 21 (22 % ) обстеженнях вже з перших днів, при виконанні економної резекції та операцій в зоні перешийку і медіального краю обох часток, трапляється здорова (не змінена) паренхіма при відсутності лімфоїдної інфільтрації автоімунного генезу. У 52 (54 % ) пацієнтів на 6 місяць після операції структура паренхіми однорідна, дрібнозерниста без патологічних змін

Differentiating patterns of violence in the family

The feasibility and prevalence of Reciprocal, Hierarchical and Paternal patterns of family aggression hypothesised by Dixon and Browne (2003) were explored within a sample of maltreating families. The psychological reports of 67 families referred to services for alleged child maltreatment that evidenced concurrent physical intimate partner violence and child maltreatment were investigated. Of these, 29 (43.3%) cases were characterised by hierarchical; 28 (41.8%) Reciprocal and 10 (14.9%) Paternal patterns. Significant differences in the form of child maltreatment perpetrated by mothers and fathers and parent dyads living in different patterns were found. In Hierarchical sub-patterns, fathers were significantly more likely to have been convicted for a violent and/or sexual offence than mothers and were significantly less likely to be biologically related to the child. The findings demonstrate the existence of the different patterns in a sample of families involved in the Child Care Protection process in England and Wales, supporting the utility of a holistic approach to understanding aggression in the family