Institutional implementation of socioeconomic development to regions in Ukraine

An important stage in the preparation of measures to improve the institutional environment in the region is the assessment of the relationship between the establishedі іnstitutions and economic effects derived from their implementation and functioning. Understanding the importance of the development of small and medium-sized businesses by the country's leadership has attracted the formation of goals and principles of state policy in the field of small and medium-sized businesses. Development of the Institute entrepreneurship is one of the priority directions of development of the Ukrainian economy, in particular its regions. It is the development of methodological tools for assessing the impact of entrepreneurs on socio-economic development of the region and its testing. During the research used retrospective, logical, systemic and complex analysis, the method of typology construction, classification, as well as specific methods. Research in the field of institutional analysis and regional economics. Development of methodological evaluation tools influence of institutions on the socio-economic development of regions, allowed to conclude that the Dnipropetrovsk, Transcarpathian, Zhytomyr and Lviv regions in the pre-crisis period were identical in status institutional environment and socio-economic development. But due to different institutional policies of the regions, they become more alternative to each other. Using the proposed methodology in the regions showed that, despite the high degree of similarity institutional environment and the dynamics of socio-economic development, the economy of the regions in different ways reacted to the negative impact caused by the crisis. It found reflection in the change in the values of the similarity coefficients institutional environment and the dynamics of socio-economic development regions. This technique allows us to determine the dependence of dynamics socio-economic development of the region from its institutional environment

Methods effectiveness evaluation of investment projects of innovation in public-private partnership

Particular importance for enhancing innovation policy development takes cooperation of the state and the private sector in the choice of priorities of innovation development. The author proposed the method of evaluating the effectiveness of investment in innovative development projects based on bipolar approach to the interaction of corporate triangle within a cluster based on the type of public-private partnerships. Using of this approach, unlike the current will form an effective and efficient innovation infrastructure in Ukraine to actively develop innovation activity and boost the innovation potential at regional level to attract investment and access international markets. Formation of methods of evaluating the investment effectiveness of ranking innovation projects in the innovative development of the formed triad of the interaction cluster between public, private and high-tech sectors. Complex analysis (to study the components and prerequisites for implementation of the innovation policy of Ukraine), comparative, economic and mathematical analysis (to identify the problems and peculiarities of implementation of regulatory innovation policy of Ukraine), structural, cluster analysis (to develop measures to improve the innovation policy of Ukraine). Formed the ways of activation of innovative development policy of the format of public-private partnership based on the choice of innovation development priorities. Proposed the methodology of evaluating the investment effectiveness of ranking innovation projects in the innovative development of the formed triad of the interaction cluster between public, private and high-tech sectors aimed at selection of optimal investment options based on a combination of key criteria

Особливості розвитку кластерного партнерства як нової форми квазіінтеграійного процесу

Метою даної статті є дослідження особливостей розвитку кластерного партнерства як нової форми квазіінтеграційного процесу. У статті використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема, емпіричні методи: методи історичного, логічного та порівняльного аналізу – для розкриття еволюційних засад розвитку кластерного партнерства як нової форми квазіінтеграційного процесу. Новітні глобальні технологічні тренди характеризуються інтенсифікацією п’ятої промислової революції та переходом світової економіки до шостого технологічного укладу та економіки знань. Тоді як промислова економіка змінює вертикальну інтеграцію, економіка знань стимулює утворення міжорганізаційних відносин та ділової домовленості, що будуються в мережах. У цьому контексті є можливість розвитку національних екосистем і кластерів другого рівня, а також розширення партнерської взаємодії між кластерними структурами в глобальному вимірі, що призводить до продуктивності та актуальності даного дослідження. У статті проаналізовано основні етапи інтеграційних процесів у розрізі становлення технологічних укладів. Встановлено, що саме шостий етап розвитку інтеграційних процесів співпадає зі становленням VI технологічного укладу та еволюцією категорії квазіінтеграції, яка є предиктором розвитку кластерного партнерства. Досліджено розвиток поняття квазіінтеграції серед українських та зарубіжних науковців. Відтак, спираючись на дане дослідження, у статті пропонується доповнити наведену класифікацію формування квазіінтеграції такою формою як кластерне партнерство. В даному дослідженні представлено бар’єри інтеграції та квазіінтеграції і виділено їх ознаки щодо форм інтеграційних та квазіінтераційних структур. У ході дослідження, досліджуючи форми квазіінтеграційного процесу, доведено, що кластерне партнерство містить у собі ознаки як інтегрованої структури, так і квазіінтегрованої структури. Зважаючи на зазначені в дослідженні критерії, можна констатувати, що бар’єри інтеграції в корпоративних структурах досить високі, на відміну від квазіінтегрованої структури – кластерного партнерства.The main goal of this work is to investigate the specifics of the development of cluster partnership as a form of quasi-integration process. The article uses general scientific research methods, in particular, empirical methods: methods of historical, logical and comparative analysis – to reveal the evolutionary foundations of cluster partnership development as a new form of quasi-integration process. The latest global technological trends are characterized by the intensification of the fifth industrial revolution and the transition of the world economy to the sixth technological system and the knowledge economy. While the industrial economy defines vertical integration, the knowledge economy encourages the formation of inter-organizational relationships and business arrangements built in networks. In this context, the development of national ecosystems and second-level clusters is observed, as well as the spread of partnership interaction between cluster structures on a global scale, which proves the timeliness and relevance of this research. The article analyzes the main stages of integration processes in terms of the formation of technological structures. It was established that the sixth stage of the development of integration processes coincides with the formation of the VI technological system and the evolution of the category of quasi-integration, which is a predictor of the development of cluster partnership. The development of the concept of quasi-integration among Ukrainian and foreign scientists is studied. Therefore, based on the research data, the article proposes to supplement the given classification of forms of quasi-integration with such a form as cluster partnership. In this research, the barriers of integration and quasi-integration are considered and their features are highlighted in relation to the forms of integration and quasi-interactional structures. In the course of the research, researching the forms of the quasi-integration process, it was proved that the cluster partnership contains features of both an integrated structure and a quasi-integrated structure. Taking into account the criteria specified in the study, we can state that the barriers to integration in corporate structures are quite high, in contrast to the quasi-integrated structure – cluster partnership

Модель управления развитием бизнеса на кластерных условиях

Основною метою даної статті є дослідження моделі управління розвитком бізнесу на основі кластерних обмежень. У статті використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема, емпіричні методи для опису основних підходів до моделювання управління розвитком бізнесу в кластерних умовах, теоретичні методи, зокрема, класифікацію концепції управління розвитком бізнесу на основі кластерного партнерства тощо. У статті досліджено підходи щодо моделювання управління розвитком бізнесу на кластерних умовах. Виділено чотири базових підходи: структурне моделювання, ігровий підхід, нейромережевий підхід та статистичний підхід. Підкреслено, що активізація розвитку бізнесу на кластерних умовах підвищує конкурентоспроможність всіх економічних агентів мережі. Оскільки прийняття оптимальних рішень в силу різноманіття учасників-партнерів є практично неможливим, як альтернатива запропоновано метод партнерства, що дозволяє досягати локальних компромісів і приймати "квазіоптимальні управлінські рішення". Акцентовано, що в процесі прийняття оптимальних рішень щодо управління бізнесом на засадах кластерного партнерства доцільним є застосування холістичного управління, що спирається на сприйняття кластерного партнерства як єдиного цілого. Наголошено, щоб цілісно, холістично розглянути управління бізнесом на засадах кластерного партнерства, необхідно врахувати взаємокорелюючі аспекти такі як, чотири сектори (індивідуальний внутрішній, індивідуальний зовнішній, колективний внутрішній і колективний зовнішній), лінії розвитку (вертикальна і горизонтальна, зростання і спад, внутрішня і зовнішня); рівні розвитку бізнесу на засадах кластерного партнерства, що відповідають попереднім аспектам; вибір управлінської діяльності в залежності від ситуації, наявного досвіду і знань; визначення управління для кожного з учасників кластерного партнерства.Основной целью данной статьи является исследование модели управления развитием бизнеса на основе кластерных ограничений. В статье использованы общенаучные методы исследования, в частности эмпирические методы для описания основных подходов к моделированию управления развитием бизнеса в кластерных условиях, теоретические методы, в частности, классификацию концепции управления развитием бизнеса на основе кластерного партнерства и т.д. В статье исследованы подходы к моделированию управления развитием бизнеса на кластерных условиях. Выделены четыре базовых подхода: структурное моделирование, игровой подход, нейросетевой подход и статистический подход. Подчеркнуто, что активизация развития бизнеса на кластерных условиях увеличивает конкурентоспособность всех экономических агентов сети. Поскольку принятие оптимальных решений в силу разнообразия участников-партнеров практически невозможно, как альтернатива предложен метод партнерства, позволяющий достигать локальных компромиссов и принимать "квазиоптимальные управленческие решения". Акцентировано, что в процессе принятия оптимальных решений по управлению бизнесом на основе кластерного партнерства целесообразно применение холистического управления, опирающегося на восприятие кластерного партнерства как единого целого. Отмечено, чтобы целостно, холистически рассмотреть управление бизнесом на основе кластерного партнерства, необходимо учесть взаимокоррелирующие аспекты такие как четыре сектора (индивидуальный внутренний, индивидуальный внешний, коллективный внутренний и коллективный внешний), линии развития (вертикальная и горизонтальная, рост и спад, внутренняя и внешняя); уровни развития бизнеса на основе кластерного партнерства, отвечающие предыдущим аспектам; выбор управленческой деятельности в зависимости от ситуации, имеющегося опыта и знаний; определение управления для каждого из участников кластерного партнерства.The main goal of this work is to investigate the management model of business development based on cluster constrains. The article uses general scientific research methods, in particular, empirical methods to describe the basic approaches to modeling business development management in cluster conditions, theoretical methods, in particular, the classification of the concept of business development management on the basis of cluster partnership, etc. The article explores approaches to modeling business development management based on cluster partnerships. Four basic approaches are distinguished: structural modeling, game approach, neural network approach and statistical approach. It is emphasized that the activation of business development based on cluster partnership increases the competitiveness of all economic agents of the network. Since it is practically impossible to make optimal decisions due to the diversity of partner participants, a partnership method is proposed as an alternative, which allows reaching local compromises and making “quasi-optimal management decisions”. It is emphasized that in the process of making optimal decisions on business management based on cluster partnership, it is advisable to use holistic management based on the perception of cluster partnership as a whole. It is noted that in order to holistically, holistically consider business management based on cluster partnership, it is necessary to take into account intercorrelated aspects such as four sectors (individual internal, individual external, collective internal and collective external), development lines (vertical and horizontal, growth and decline, internal and external); levels of business development based on cluster partnerships that meet the previous aspects; choice of management activities depending on the situation, experience and knowledge; definition of management for each of the participants in the cluster partnership

Administrative solutions for implementation of competition projects in the frameworks of public-private partnership

Загальна мета проектів державно-приватного партнерства (ДПП) полягає в пошуку рішень проблем, в яких переваги приватного сектору (наявність фінансових активів, належне управління, схильність до інновацій та підприємництва) поєднуються з вигодами державного сектору (соціальні питання та екологічні проблеми). Щоб бути економічно доцільним, проект ДПП має поєднувати ефективність розподілу ресурсів з ефективністю виробництва, що повністю перевершує вибрані державні або приватні проекти. Традиційне управління ДПП (поточні проекти в економічному розвитку країни) втрачає свою актуальність, оскільки виходить з припущення про визначеність масштабу проекту, тобто достовірності його результатів (продукти, що вироблятимуться та властивості цих продуктів). Відповідно, розглядати можливі проекти ДПП потрібно з погляду системного мислення і системи управління, в яких проект проявляється не в ізоляції, а в комплексі, в контексті того, що відбувається. Загалом, після детального аналізу можна стверджувати, що підвищення ефективності управління на всіх етапах проекту ДПП може бути досягнуто шляхом застосування таких заходів: 1) поліпшення доступу громадськості до інформації про проект та процедури конкурсу; 2) створення окремих веб-сайтів для участі в конкурсі потенційних компаній-партнерів (особливо для середніх і малих проектів); 3) посилення конкуренції; 4) створення повноцінної проектної команди з ефективним лідером; 5) можливостi вибіркового моніторингу виконання роботи за участю зовнішніх консультантів, що підвищить прозорість і контроль в цілому, а також знизить рівень корупції.Общая цель проектов государственно-частного партнерства (ГЧП) – найти решения проблем, в которых выгоды частного сектора (доступность финансовых активов, хорошее управление, склонность к инновациям и предпринимательству) сочетаются с преимуществами государственного сектора (социальные и экологические проблемы). В рамках экономической целесообразности проект ГЧП должен сочетать эффективность распределения ресурсов с эффективностью производства, которая полностью превосходит выбранные государственные или частные проекты. Традиционное управление ГЧП (текущие проекты в экономическом развитии страны) утрачивает свою актуальность, так как исходят из предположения о масштабности проекта, то есть о достоверности его результатов (продукты, которые будут сделаны, и свойства этих продукты). Соответственно, рассматривать возможные проекты ГЧП следует с точки зрения системного мышления и системы управления, где проект проявляет себя не изолированно от реального, окружающего его изменения, а в комплексе, в контексте происходящего. В целом, после проведения детального анализа мы можем констатировать, что повышения эффективности управления на всех этапах проекта ГЧП можно добиться путем применения следующих мер: 1) улучшения доступа общественности к информации о проекте и процедурах конкурса; 2) создания индивидуальных сайтов для участия в конкурсе потенциальных компаний-партнеров (особенно для средних и малых проектов); 3) усиления конкуренции; 4) создания полноценной проектной команды с эффективным руководителем; 5) возможности выборочного мониторинга выполнения работ с участием внешних консультантов, что повысит прозрачность и контроль в целом, а также снизит уровень коррупции.The overall goal of public-private partnership projects (PPPs) is to find solutions to problems combining the benefits of the private sector (availability of financial assets, good governance, propensity for innovation and entrepreneurship) with the advantages of public sector (social issues and environmental concerns). From an economic feasibility perspective, the PPP project should integrate the efficiency of resource allocation with production efficiency which totally outperforms the selected public or private projects. Traditional PPP management (projects under the current stage of national economic development) loses its edge since it stems from the assumption of about the project scale dimension, that is, the project results validity (products to be made and their inherent properties). Thus, eventual PPP projects should be viewed through the prism of systems thinking and management paradigm through which the project becomes apparent not in isolation but as a whole in the context of what is happening. The research findings provide evidence that enhancing management efficiency at all stages of the PPP project can be achieved through implementation of the following actions: 1) improving public access to information about the project and the competition procedures; 2) creating individual websites for the participation of potential partner companies in the competition (for medium and small projects, in particular); 3) increasing competition; 4) building a real project team with an effective leader; 5) providing opportunities for selective monitoring of the performance with the participation of external consultants, thus facilitating a framework for enhancing transparency and overall control as well as contributing to reducing corruption

Меры стимулирования развития систем кластерного партнерства в странах ЕС

Відсутність в Україні на рівні закону регламентації створення, організаційно-правових форм і важелів державної підтримки кластерного партнерства зумовлює актуальність аналізу відповідного закордонного досвіду, зокрема, країн ЄС. Метою цієї статті є дослідження кращих практик країн ЄС щодо розвитку ініціатив, програм та платформ підтримки систем кластерного партнерства. У роботі використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема, метод логічного узагальнення, методи статистичного аналізу – при здійсненні аналізу країн-сусідів України, які отримали ECEI Label Європейського секретаріату з кластерного аналізу (ESCA). В цій статті зазначається, що більшість країн Європи розробили та продовжують розробляти й вдосконалювати кластерну політику та програми розвитку систем кластерного партнерства для підтримки конкурентоспроможності економіки, а також створення нових робочих місць. На рівні Європейського Союзу політичні інструменти для національного інноваційного розвитку були введені ще на початку 1980-х років. Програми підтримки кластерної політики існують ще з кінця 1990-х. Сьогодні для забезпечення загальних принципів щодо розвитку систем кластерного партнерства політика ЄС сконцентрована на вдосконаленні умов для функціонування кластерів у всіх державах-членах, а також щодо підтримки їх інтернаціоналізації. Хоча спеціальні програми підтримки розвитку систем кластерного партнерства для окремих країн зосереджені на різних пріоритетах та використовують різні інструменти, всі переслідують однакові цілі: вони прагнуть забезпечити належну підтримку та потреби учасників кластерного партнерства та сприяти поліпшенню умов для сталого національного розвитку. Серед проаналізованих програм та платформ сконцентровано увагу на Європейському секретаріаті з кластерного аналізу (ESCA), що сприяє вдосконаленню навичок, досвіду та практики управління кластерами в системі кластерного партнерства. Інформація, представлена на платформі ESCA, засвідчує, що на теперішній час понад 1100 кластерних партнерств із 45 країн світу пройшли тестування та / або отримали знак якості "БРОНЗА", близько 130 – "СРІБНИЙ" знак якості і більше 100 – "ЗОЛОТИЙ" знак якості. Проаналізовано кластери країн-сусідів України, що отримали знак якості за ефективне управління в системі кластерного партнерства. Серед країн-сусідів лідером є Румунія – 81 кластер отримав відповідний знак якості. На сьогодні, Європейською ініціативою визнано три знаки якості ECEI як надійний "Міжнародний стандарт управління кластерним партнерством". Проведений аналіз показав, що досвід ЄС щодо підтримки систем кластерного партнерства є актуальним і для інших держав, які прагнуть стимулювати свій інноваційний розвиток, зокрема і для України, де дотепер, на жаль, немає законодавчо врегульованих нормативних документів для підтримки та розвитку систем кластерного партнерства.Отсутствие в Украине на уровне закона регламентации создания, организационно-правовых форм и рычагов государственной поддержки кластерного партнерства обуславливает актуальность анализа соответствующего зарубежного опыта, в частности, стран ЕС. Целью данной статьи является исследовать опыт стран ЕС по развитию инициатив, программ и платформ поддержки систем кластерного партнерства. В работе использованы общенаучные методы исследования, в частности, метод логического обобщения, методы статистического анализа – при осуществлении анализа стран-соседей Украины, которые получили ECEI Label Европейского секретариата кластерного анализа (ESCA). В данной статье отмечается, что большинство стран Европы разработали и продолжают разрабатывать и совершенствовать кластерную политику и программы развития систем кластерного партнерства для поддержки конкурентоспособности экономики и создание новых рабочих мест. На уровне Европейского Союза политические инструменты для национального инновационного развития были введены ещё в начале 1980-х годов. Программы поддержки кластерной политики существуют ещё с конца 1990-х. Сегодня для обеспечения общих принципов развития систем кластерного партнерства политика ЕС сконцентрирована на совершенствовании условий для функционирования кластеров во всех государствах-членах, а также по поддержке их интернационализации. Хотя специальные программы поддержки развития систем кластерного партнерства для отдельных стран сосредоточены на разных приоритетах и используют различные инструменты, все преследуют одинаковые цели: они стремятся обеспечить надлежащую поддержку и потребности участников кластерного партнерства и способствовать улучшению условий для устойчивого национального развития. Среди проанализированных программ и платформ внимание сосредоточено на Европейском секретариате кластерного анализа (ESCA), который способствует совершенствованию навыков, опыта и практики управлению кластерами в системе кластерного партнерства. Информация, представленная на платформе ESCA, свидетельствует, что в настоящее время более 1100 кластерных партнёрств из 45 стран мира прошли тестирование и / или получили знак качества "БРОНЗА", около 130 – "СЕРЕБРЯНЫЙ" знак качества и более 100 – "ЗОЛОТОЙ" знак качества. Проанализированы кластеры стран-соседей Украины, получивших данный знак качества за эффективное управление в системе кластерного партнерства. Среди стран-соседей лидером является Румыния – 81 кластер получил соответствующий знак качества. На современном этапе Европейской инициативой признано три знака качества ECEI как надёжный "Международный стандарт управления кластерным партнёрством". Проведённый анализ показал, что опыт ЕС в части поддержки систем кластерного партнерства является актуальным и для других государств, которые стремятся стимулировать свое инновационное развитие, в том числе и для Украины, где на сегодняшний момент, к сожалению, нет законодательно урегулированных нормативных документов для поддержки и развития систем кластерного партнерства.The lack of normative regulation for the procedures of creating cluster partnerships in Ukraine, their organizational and legal forms as well as the government support instruments triggers a critical need to explore successful international experience, of the EU countries in particular. The purpose of this article is to provide insights into the best European practices in developing initiatives, programmes and platforms to support cluster partnership schemes. The study employs general scientific research methods, in particular, the method of logical generalization and statistical analysis to investigate the neighbouring countries of Ukraine that were awarded with the ECEI Label by the European Secretariat for Cluster Analysis (ESCA). It is emphasized that most European countries have developed and continue to develop and improve their cluster policies and programmes to support their national economy competitiveness and create new jobs. At the level of the European Union, methodology and tools for national innovation development were introduced in the early 1980s. Cluster policy support programmes have been launched since the late 1990s. Currently, to ensure the core principles of the cluster partnership development, the EU policy is focused on improving the environment for the effective cluster operation in all member states, as well as on supporting their internationalization. Although country-specific programmes to enhance cluster partnerships have different priorities and implement a vast range of diverse tools, they all pursue the same goals: they seek to provide appropriate support and meet the needs of all cluster partnership actors along with improving the environment for sustainable national development. Among the analysed programmes and platforms, this paper is focused on the European Secretariat for Cluster Analysis (ESCA) which contributes to the improvement of skills, competencies and practices in cluster management within the cluster partnership framework. The information presented on the ESCA platform demonstrates that currently more than 1100 cluster partnerships from 45 countries have been tested for and / or awarded with the BRONZE quality mark, about 130 gained SILVER and over 100 were awarded with GOLD quality mark. The study also provides cluster analysis of Ukraine's neighbouring countries that quality marks for effective cluster partnership management. Among such countries the leader is Romania – 81 clusters have received quality marks. To date, the European Initiative has recognized three ECEI quality marks as a reliable International Standard for Cluster Partnership Management. The findings reveal that the EU experience in supporting cluster partnerships is relevant for other countries seeking to boost their innovative development, this also refers to Ukraine in particular, where, to a great disappointment, there are yet no legal regulations to support and develop cluster partnerships

Розвиток систем кластерного партнерства як об’єкта державного регулювання

У статті проведений ґрунтовний аналіз еволюційного дослідження щодо розвитку кластерних утворень та їх глобальних зв'язків як об’єкту державного управління. В ході дослідження відображено зростаючий взаємозв'язок систем кластерного партнерства, де поєднуються ресурси та компетентності, стає відкритим доступ до цільових ринків та ноу-хау, відбувається обмін інформацією та досвідом між кластерами, створюються мережеві системи за спеціальною технологією, стає можливим використання джерел знань зі всього світу та розвиток нової галузі знань. Підкреслено існуючі підходи науковців в частині міжрегіонального та міжкластерного партнерства, виділено що значна кількість авторів описує системи взаємодії в партнерстві, проте не пояснює мету цього процесу. Однак, нівелюючи той факт, що у дослідників відсутня єдина думка до квінтесенції систем кластерного партнерства як на рівні регіонів, галузей, так і кластерів, обґрунтовано, що досліджені ідеї вчених можуть бути використані при розробленні авторського трактування категорії "систем кластерного партнерства". Акцентовано, що всі розглянуті підходи є взаємодоповнюючими щодо досліджуваної категорії. Кожен підхід привносить своє розуміння цього поняття. Відповідно, автором наголошено, що розгляд систем кластерного партнерства з позиції лише одного підходу не дає повного уявлення про їхню суть та, при розробленні державних програм розвитку систем кластерного партнерства потребує використання даних наукових концептів у різних комбінаціях, що дозволить об'єктивно оцінити діяльність усіх економічних суб'єктів партнерства, які забезпечують інноваційний розвиток національної економіки та створить синергетичний ефект взаємодії учасників із позиції стратегічного та трансакційного підходів.The article provides a thorough analysis of evolutionary research on the development of cluster formations and their global connections as an object of state administration. In the course of the study, the growing interconnection of cluster partnership systems is reflected, where resources and competences are combined, access to target markets and know-how becomes open, information and experience are exchanged between clusters, network systems are created using special technology, it becomes possible to use sources of knowledge with of the whole world and the development of a new field of knowledge. The existing approaches of scientists in terms of interregional and intercluster partnership are emphasized, it is highlighted that a significant number of authors describe systems of interaction in partnership, but do not explain the purpose of this process. However, eliminating the fact that researchers do not have a single opinion about the quintessence of cluster partnership systems both at the level of regions, industries, and clusters, it is justified that the researched ideas of scientists can be used in the development of the author's interpretation of the category of "cluster partnership systems". It is emphasized that all the considered approaches are complementary to the studied category. Each approach brings its own understanding of this concept. Accordingly, the author emphasized that the consideration of cluster partnership systems from the standpoint of only one approach does not give a complete idea of their essence and, when developing state programs for the development of cluster partnership systems, it is necessary to use these scientific concepts in various combinations, which will allow to objectively evaluate the activities of all economic partnership entities that provide innovative development of the national economy and will create a synergistic effect of the interaction of participants from the standpoint of strategic and transactional approaches