Метою даної статті є дослідження особливостей розвитку кластерного партнерства як нової форми квазіінтеграційного процесу. У статті використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема, емпіричні методи: методи історичного, логічного та порівняльного аналізу – для розкриття еволюційних засад розвитку кластерного партнерства як нової форми квазіінтеграційного процесу. Новітні глобальні технологічні тренди характеризуються інтенсифікацією п’ятої промислової революції та переходом світової економіки до шостого технологічного укладу та економіки знань. Тоді як промислова економіка змінює вертикальну інтеграцію, економіка знань стимулює утворення міжорганізаційних відносин та ділової домовленості, що будуються в мережах. У цьому контексті є можливість розвитку національних екосистем і кластерів другого рівня, а також розширення партнерської взаємодії між кластерними структурами в глобальному вимірі, що призводить до продуктивності та актуальності даного дослідження. У статті проаналізовано основні етапи інтеграційних процесів у розрізі становлення технологічних укладів. Встановлено, що саме шостий етап розвитку інтеграційних процесів співпадає зі становленням VI технологічного укладу та еволюцією категорії квазіінтеграції, яка є предиктором розвитку кластерного партнерства. Досліджено розвиток поняття квазіінтеграції серед українських та зарубіжних науковців. Відтак, спираючись на дане дослідження, у статті пропонується доповнити наведену класифікацію формування квазіінтеграції такою формою як кластерне партнерство. В даному дослідженні представлено бар’єри інтеграції та квазіінтеграції і виділено їх ознаки щодо форм інтеграційних та квазіінтераційних структур. У ході дослідження, досліджуючи форми квазіінтеграційного процесу, доведено, що кластерне партнерство містить у собі ознаки як інтегрованої структури, так і квазіінтегрованої структури. Зважаючи на зазначені в дослідженні критерії, можна констатувати, що бар’єри інтеграції в корпоративних структурах досить високі, на відміну від квазіінтегрованої структури – кластерного партнерства.The main goal of this work is to investigate the specifics of the development of cluster partnership as a form of quasi-integration process. The article uses general scientific research methods, in particular, empirical methods: methods of historical, logical and comparative analysis – to reveal the evolutionary foundations of cluster partnership development as a new form of quasi-integration process. The latest global technological trends are characterized by the intensification of the fifth industrial revolution and the transition of the world economy to the sixth technological system and the knowledge economy. While the industrial economy defines vertical integration, the knowledge economy encourages the formation of inter-organizational relationships and business arrangements built in networks. In this context, the development of national ecosystems and second-level clusters is observed, as well as the spread of partnership interaction between cluster structures on a global scale, which proves the timeliness and relevance of this research. The article analyzes the main stages of integration processes in terms of the formation of technological structures. It was established that the sixth stage of the development of integration processes coincides with the formation of the VI technological system and the evolution of the category of quasi-integration, which is a predictor of the development of cluster partnership. The development of the concept of quasi-integration among Ukrainian and foreign scientists is studied. Therefore, based on the research data, the article proposes to supplement the given classification of forms of quasi-integration with such a form as cluster partnership. In this research, the barriers of integration and quasi-integration are considered and their features are highlighted in relation to the forms of integration and quasi-interactional structures. In the course of the research, researching the forms of the quasi-integration process, it was proved that the cluster partnership contains features of both an integrated structure and a quasi-integrated structure. Taking into account the criteria specified in the study, we can state that the barriers to integration in corporate structures are quite high, in contrast to the quasi-integrated structure – cluster partnership
