Поліморфізми генів системи бета-адренорецепції та ризик розвитку фібриляції передсердь у хворих з серцевою недостатністю

Objective: to study the relationship of gene polymorphisms of the b-adrenoreception system with the risk of atrial fibrillation in patients with heart failure.Material and methods. 286 patients with heart failure on the background of post-infarction cardiosclerosis were included. Of these, 25 (8.7 %) patients had the atrial fibrillation. The genotyping was performed using 4 polymorphisms (Gly389Arg of the b1-adrenoreceptors gene, Ser49Gly of the b1-adrenoreceptors gene, Gln27Glu of the b2-adrenoreceptors gene and Ser275 of the b3-subunit of G-protein gene) using the polymerase chain reaction. The genetic and epidemiological analysis was carried out using the SNPStats program.Results. Patients with heart failure with the G / C genotype of Gly389Arg polymorphism of the b1-adrenoreceptors gene have a lower risk of developing atrial fibrillation (OR=0.14 (0.03–0.61), p=0.0043, co-dominant model of heredity).The data on a decrease in the risk of atrial fibrillation in patients with heart failure and with the G/C genotype Gly389Arg polymorphism of the b1-adrenoreceptors gene are also confirmed in the overdominant (OR=0.15 (0.03–0.64), p=0.0012), as well as in the dominant (OR=0.23 (0.08-0.69), p=0.0029) and the log-additive (OR=0.40 (0.17-0.94), p=0.019) models.Findings. The results allow us to conclude that congenital genetic differences in the pathways of b-adrenoreception can be associated with the development of atrial fibrillation in patients with heart failureЦель работы: изучить взаимосвязь полиморфизмов генов системы b-адренорецепции с риском развития фибрилляции предсердий у больных с сердечной недостаточностью.Материал и методы. Включено 286 больных с сердечной недостаточностью на фоне постинфарктного кардиосклероза. Из них, 25 (8,7 %) больных имели фибрилляцию предсердий. Проводилось генотипирование по 4 полиморфизмам (Gly389Arg гена b1-адренорецепторов, Ser49Gly гена b1-адренорецепторов, Gln27Glu гена b2-адренорецепторов и Ser275 гена b3-субодиницы G-протеина) при помощи полимеразно-цепной реакции. Генетико-эпидемиологический анализ осуществлялся с помощью программы SNPStats.Результаты. Пациенты с сердечной недостаточностью с генотипом G / C полиморфизма Gly389Arg гена b1-адренорецепторов имеют более низкий риск развития фибрилляции предсердий (ОШ = 0,14 (0,03-0,61), р=0,0043, ко-доминантная модель наследственности).Данные о снижении риска фибрилляции предсердий у больных с сердечной недостаточностью при генотипе G / C полиморфизма - Gly389Arg гена b1-аренорецепторов подтверждаются и в чрезмерно-доминантной (ОШ = 0,15 (0,03-0,64), р=0,0012), а также в доминантной (ОШ=0,23 (0,08-0,69), р=0,0029) и лог-аддитивной (ОШ=0,40 (0,17-0,94), р = 0,019) моделях наследственности.Выводы. Полученные результаты позволяют сделать вывод о том, что врожденные генетические различия в путях b-адренорецепции могут быть связаны с развитием фибрилляции предсердий у больных с сердечной недостатнисюМета роботи: вивчити взаємозв’язок поліморфізмів генів системи b-адренорецепції з ризиком розвитку фібриляції передсердь у хворих з серцевою недостатністю.Матеріал та методи. Включено 286 хворих з серцевою недостатністю на фоні післяінфарктного кардіосклерозу. Із них, 25 (8,7 %) хворих мали фібриляцію передсердь. Проводилось генотипування за 4 поліморфізмами (Gly389Arg гена b1-адренорецепторів, Ser49Gly гена b1- адренорецепторів, Gln27Glu гена b2-адренорецепторів та Ser275 гена b3-субодиниці G-протеїна) за допомогою полімеразноланцюгової реакції. Генетико-епідеміологічний аналіз здійснювався за допомогою програми SNPStats.Результати. Пацієнти з серцевою недостатністю з генотипом G/C поліморфізму Gly389Arg гена b1-адренорецепторів мають нижчий ризик розвитку фібриляції передсердь (ВШ=0,14 (0,03-0,61), р=0,0043, ко-домінантна модель спадковості).Дані про зниження ризику фібриляції передсердь у хворих з серцевою недостатністю при генотипі G/C поліморфізму - Gly389Arg гена b1-аренорецепторів підтверджуються й у надмірно-домінантній (ВШ = 0,15 (0,03-0,64), р = 0,0012), у домінантній (ВШ = 0,23 (0,08-0,69), р = 0,0029) та лог-аддитивній (ВШ = 0,40 (0,17-0,94), р = 0,019) моделях спадковості.Висновки. Отримані результати дозволяють зробити висновок про те, що вроджені генетичні відмінності в шляхах b-адренорецепції можуть бути пов’язані з розвитком фібриляції передсердь у хворих з серцевою недостатніст

Прогнозування перебігу серцевої недостатності у хворих з нетоксичним зобом з урахуванням функції щитоподібної залози

The aim: to determine prognostic criteria for the course of heart failure in patients with non-toxic goiter.Material and methods. In the study 381 patients with heart failure on the background of post-infarction cardiosclerosis were included. Of these, 218 patients had non-toxic goiter. The levels of TSH, T3fr, T4fr, T3r, NT-proBNP were evaluated. An echocardioscopy, an ultrasound examination of the thyroid gland were conducted. We studied the course of heart failure for 2 years.Results. In patients with heart failure that occurs on the background of non-toxic goiter, compared to patients without it, a percentage of women is higher (respectively, 42.7 % versus 16.6 %, at p=0.001); they more often have IV NYHA FC (respectively – 13.3 %, against 5.5 %; p=0.043), 33.4 % higher level of NT-proBNP (p=0.001) and lower serum content of T3fr (2.30 pmol/L vs 2.76 pmol/L , at p=0.0001); higher end-diastolic dimension of the left ventricle by 3.8 % (p=0.006), end-diastolic volume by 8.9 % (p=0.006), end-systolic dimension by 5.4 % (p=0.002), end-systolic volume by 13.2 % (p=0.002), 6.5 % less ejection fraction (p=0.02); high frequency of the "low T3" syndrome (odd ratio (OR)=7.94 (4.04–15.61), p=0.0001) and subclinical hypothyroidism (OR=5.21 (1.52–17.90), p=0.004), a high risk of re-hospitalization (OR=3.037 (1.85–4.99), p=0.0001) and a composite endpoint (OR=2.53 (1.60–3.995), p=0.001). Patients with non-toxic goiter without the "low T3" syndrome did not have a significant difference in the course of heart failure. In the group of patients with heart failure that flew on the background of non-toxic goiter and “low T3“ syndrome, there were high risks of re-hospitalization (OR=6.82 (1.38–33.72), p=0.022) and achievement of the composite endpoint (OR=4.76 (1.17–19.41), p=0.047) during 2 years of observation.Conclusions. In heart failure with non-toxic goiter, with the "low T3" syndrome, it is possible to predict an unfavorable decease course during 2 years of observation: a high risk of re-hospitalization and composite endpointЦель работы: определить прогностические критерии течения сердечной недостаточности у больных с нетоксическим зобом.Материал и методы. Включено 381 больных с сердечной недостаточностью на фоне постинфарктного кардиосклероза. Из них, 218 больных имели нетоксический зоб. Определяли уровни ТТГ, T3св, T4св, Т3r, NT-proBNP. Проводили эхокардиоскопию, ультразвуковое исследование щитовидной железы. Изучали течение сердечной недостаточности на протяжении 2 лет.Результаты. Среди больных с сердечной недостаточностью, протекающей на фоне нетоксического зоба, по сравнению с пациентами без такового - больший процент женщин (соответственно в 42,7 % против 16,6 %, при р = 0,001), чаще регистрируется IV ФК NYHA (соответственно - 13,3 %, против 5,5 %; р = 0,043), на 33,4 % выше уровень NT-proBNP (р = 0,001) и меньше сывороточное содержание Т3св (2,30 пмоль / л против 2,76 пмоль / л , при р = 0,0001); больше: на 3,8 % конечно-диастолический размер левого желудочка (р = 0,006), на 8,9 % конечно-диастолический объем (р = 0,006), на 5,4 % конечно- систолический размер (р = 0,002) на 13,2 % конечно-систолический объем (р = 0,002) меньше на 6,5 % фракция выброса (р = 0,02); большая частота синдрома «низкого трийодтиронина» (ОШ = 7,94 (4,04 - 15,61), р = 0,0001) и субклинического гипотиреоза (ОШ = 5,21 (1,52 - 17,90), р = 0,004), высокий риск повторной госпитализации (ОШ = 3,037 (1,85 - 4,99), р = 0,0001) и комбинированной конечной точки (ОШ = 2,53 (1,60 - 3,995), р = 0,001). Больные с нетоксическим зобом без синдрома «низкого трийодтиронина» не имеют достоверной разницы в течении сердечной недостаточности. В группе больных с сердечной недостаточностью на фоне нетоксического зоба и синдрома «низкого трийодтиронина» возрастают риски повторной госпитализации (ОШ = 6,82 (1,38 - 33,72), р = 0,022) и достижения комбинированной конечной точки (ОШ = 4,76 (1,17 - 19,41), р = 0,047) на протяжении 2 лет наблюдения.Выводы. У больных с сердечной недостаточностью, протекающей на фоне сочетания нетоксического зоба и синдрома «низкого трийодтиронина», возможно прогнозировать неблагоприятное течение на протяжении 2 лет: высокий риск повторной госпитализации, комбинированной конечной точкиМета роботи: встановити прогностичні критерії перебігу серцевої недостатності у хворих з нетоксичним зобом.Матеріал та методи. Включено 381 хворих з серцевою недостатністю на фоні післяінфарктного кардіосклерозу. Із них 218 хворих мали нетоксичний зоб. Визначали рівні ТТГ, T3в, T4в, Т3r, NT-proBNP. Проводили ехокардіоскопію, ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Вивчали перебіг серцевої недостатності протягом 2 років.Результати. Серед хворих з серцевою недостатністю, що плине на фоні нетоксичного зобу, у порівнянні до пацієнтів без такого є більший відсоток жінок (відповідно у 42,7 % проти 16,6 %, р = 0,001), частіше реєструється IV ФК NYHA (відповідно - 13,3 %, проти 5,5 %; р = 0,043), на 33,4 % вищий рівень NT-proBNP (р = 0,001) та менший сироватковий вміст Т3в (2,30 пмоль/л проти 2,76 пмоль/л, р = 0,0001); більші: на 3,8 % кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка (р = 0,006), на 8,9 % кінцево-діастолічний об’єм (р = 0,006), на 5,4 % кінцево-систолічний розмір (р = 0,002), на 13,2 % кінцево-систолічний об’єм (р = 0,002); менша на 6,5 % фракція викиду (р = 0,02); більша частота синдрому «низького трийодтироніну» (ВШ = 7,94 (4,04 – 15,61), р = 0,0001) та субклінічного гіпотиреозу (ВШ = 5,21 (1,52 – 17,90), р = 0,004); вищий ризик повторної госпіталізації (ВШ = 3,037 (1,85 – 4,99), р = 0,0001) та комбінованої кінцевої точки (ВШ = 2,53 (1,60 - 3,995), р = 0,001). Хворі з нетоксичним зобом без синдрому «низького трийодтироніну» не мають вірогідної різниці за перебігом серцевої недостатності. У групі хворих з серцевою недостатністю, що плине на фоні нетоксичного зоба та синдрому «низького трийодтироніну» зростають ризики повторної госпіталізації (ВШ = 6,82 (1,38 – 33,72), р = 0,022) та досягнення комбінованої кінцевої точки (ВШ = 4,76 (1,17 – 19,41), р = 0,047) протягом 2 років спостереження.Висновки. При серцевій недостатності з нетоксичним зобом, за наявності синдрому низького трийодтироніну, можливо прогнозувати несприятливий дворічний перебіг: високий ризик повторної госпіталізації, комбінованої кінцевої точк

Forecasting the Course of a Heart Failure in Patients with a Non-toxic Goiter, Accounting Function of the Thyroid Gland

The aim: to determine prognostic criteria for the course of heart failure in patients with non-toxic goiter.Material and methods. In the study 381 patients with heart failure on the background of post-infarction cardiosclerosis were included. Of these, 218 patients had non-toxic goiter. The levels of TSH, T3fr, T4fr, T3r, NT-proBNP were evaluated. An echocardioscopy, an ultrasound examination of the thyroid gland were conducted. We studied the course of heart failure for 2 years.Results. In patients with heart failure that occurs on the background of non-toxic goiter, compared to patients without it, a percentage of women is higher (respectively, 42.7 % versus 16.6 %, at p=0.001); they more often have IV NYHA FC (respectively – 13.3 %, against 5.5 %; p=0.043), 33.4 % higher level of NT-proBNP (p=0.001) and lower serum content of T3fr (2.30 pmol/L vs 2.76 pmol/L , at p=0.0001); higher end-diastolic dimension of the left ventricle by 3.8 % (p=0.006), end-diastolic volume by 8.9 % (p=0.006), end-systolic dimension by 5.4 % (p=0.002), end-systolic volume by 13.2 % (p=0.002), 6.5 % less ejection fraction (p=0.02); high frequency of the "low T3" syndrome (odd ratio (OR)=7.94 (4.04–15.61), p=0.0001) and subclinical hypothyroidism (OR=5.21 (1.52–17.90), p=0.004), a high risk of re-hospitalization (OR=3.037 (1.85–4.99), p=0.0001) and a composite endpoint (OR=2.53 (1.60–3.995), p=0.001). Patients with non-toxic goiter without the "low T3" syndrome did not have a significant difference in the course of heart failure. In the group of patients with heart failure that flew on the background of non-toxic goiter and “low T3“ syndrome, there were high risks of re-hospitalization (OR=6.82 (1.38–33.72), p=0.022) and achievement of the composite endpoint (OR=4.76 (1.17–19.41), p=0.047) during 2 years of observation.Conclusions. In heart failure with non-toxic goiter, with the "low T3" syndrome, it is possible to predict an unfavorable decease course during 2 years of observation: a high risk of re-hospitalization and composite endpoin

Analysis of Outcomes in Ischemic vs Nonischemic Cardiomyopathy in Patients With Atrial Fibrillation A Report From the GARFIELD-AF Registry

IMPORTANCE Congestive heart failure (CHF) is commonly associated with nonvalvular atrial fibrillation (AF), and their combination may affect treatment strategies and outcomes