Удосконалення технології синтезу та властивості біодизельного палива

Existing technologies for the synthesis of active additives to motor fuels are quite complicated. Therefore,improvement of the technology of biodiesel fuel synthesis in order to increase the cetane number and andimprovement of other diesel fuel characteristics with combustion activators is an urgent problem. Raw materialsfor the biodiesel production are vegetable oils methanol and ethanol with the alkaline or acid catalyst usage. Theuse of ethyl esters of long-chain fatty acids of rapeseed oil as biodiesel has a number of advantages comparedwith the methyl ester use [2]. Thus, biodiesel fuel was synthesized by transesterification of rapeseed oil withabsolute ethanol (99.9 %), which was dehydrated with calcium oxide (95 %) freshly prepared, using sodiumethoxide as a catalyst [3]. In order to achieve a high degree of mixing of a heterogeneous system, which consistsof natural oil and ethyl alcohol, a specially synthesized non-ionic emulsifier was used as a reagent. Thetechnological features of this type of a rapeseed oil transesterification process were studied and the maincharacteristics of the new diesel fuels such as fractional composition and molecular mass were estimated usingthe chromatographic method and mass spectrometry. The yield of biodiesel from rapeseed oil increases from 85 -90 % to 95 – 98 % without waste fraction of glycerol (10 – 15 %).Існуючі технології синтезу активних присадок до моторних палив досить складні. Томуудосконалення технології синтезу біодизельного палива з метою покращення цетанового числа та іншихпоказників дизельного палива з добавками біодизелю є надзвичайно важливою проблемою. Сировиноюдля виготовлення біодизелю слугують рослинні олії, метиловий та етиловий спирти та лужні або кислотнікаталізатори. Використання етилових естерів вищих жирних кислот ріпакової олії в якості біодизелю маєряд переваг порівняно з використанням метилових естерів. Тому в даній роботі біодизель був отриманийшляхом переестерифікації ріпакової олії абсолютизованим етанолом (99,9 %) за допомогою спеціальнопрокаленого оксиду кальцію (95%) та з використанням етаноляту натрію, як реагенту. Для досягненнявисокого ступеню змішування гетерогенної системи олії з етиловим спиртом при переестерифікаціївикористали спеціально синтезований неіногенний емульгатор. Було вивчено технологічні особливостітакого процесу переестерифікації ріпакової олії та проведена оцінка якості головних експлуатаційниххарактеристик нових дизельних палив, їх фракційного складу та молекулярної маси за допомогоюхроматографічного методу та мас-спектрометрії. Вихід біодизеля з ріпакової олії при цьому зростає з 85 -90 % за класичним способом до 95 - 98 % , без 10 – 15 % відходів гліцеринової фракції

Évaluation de la diversité des espèces du genre Pseudomonas par meta-taxogénomique : Contexte d'un bassin versant industriel

International audienc

Genomic rearrangements and functional diversification of Leca and Lecb lectin-coding regions impacting the efficacy of glycomimetics directed against pseudomonas aeruginosa

International audienceLecA and LecB tetrameric lectins take part in oligosaccharide-mediated adhesion-processes of Pseudomonas aeruginosa. Glycomimetics have been designed to block these interactions. The great versatility of P. aeruginosa suggests that the range of application of these glycomimetics could be restricted to genotypes with particular lectin types. The likelihood of having genomic and genetic changes impacting LecA and LecB interactions with glycomimetics such as galactosylated and fucosylated calix[4]arene was investigated over a collection of strains from the main clades of P. aeruginosa. Lectin types were defined, and their ligand specificities were inferred. These analyses showed a loss of lecA among the PA7 clade. Genomic changes impacting lec loci were thus assessed using strains of this clade, and by making comparisons with the PAO1 genome. The lecA regions were found challenged by phage attacks and PAGI-2 (genomic island) integrations. A prophage was linked to the loss of lecA. The lecB regions were found less impacted by such rearrangements but greater lecB than lecA genetic divergences were recorded. Sixteen combinations of LecA and LecB types were observed. Amino acid variations were mapped on PAO1 crystal structures. Most significant changes were observed on LecBPA7, and found close to the fucose binding site. Glycan array analyses were performed with purified LecBPA7. LecBPA7 was found less specific for fucosylated oligosaccharides than LecBPAO1, with a preference for H type 2 rather than type 1, and Lewis(a) rather than Lewis(x). Comparison of the crystal structures of LecBPA7 and LecBPAO1 in complex with Lewis(a) showed these changes in specificity to have resulted from a modification of the water network between the lectin, galactose and GlcNAc residues. Incidence of these modifications on the interactions with calix[4]arene glycomimetics at the cell level was investigated. An aggregation test was used to establish the efficacy of these ligands. Great variations in the responses were observed. Glycomimetics directed against LecB yielded the highest numbers of aggregates for strains from all clades. The use of a PAO1ΔlecB strain confirmed a role of LecB in this aggregation phenotype. Fucosylated calix[4]arene showed the greatest potential for a use in the prevention of P. aeruginosa infections

Évaluation de la diversité des espèces du genre Pseudomonas par meta-taxogénomique : Contexte d'un bassin versant industriel

International audienc

Incidence des organisations urbaines sur le microbiote des eaux de ruissellement et la dissémination de formes pathogènes

International audienc