Про спірність правової природи договору, факту його укладеності або чинності

The article focuses on some peculiarities of contracts regulating relations on the borderline with public relations, in particular, with the participation of public authorities, which result in payment of taxes and the impact of this on the property status of a party to the contract. For example, a civil contract may stipulate rights and obligations under public law, in particular, with respect to the payment of taxes. There may also be an interconnected relationship when a civil contractual obligation is followed by a tax obligation, for the breach of which the contract provides for civil liability. The author emphasizes the difference between civil and administrative contracts.The requirements to the form of a civil contract require the signature of its parties. Accordingly, in the absence of a signature in the contract or if the contract is signed by a person other than a party to the contract, it will be unsigned, which raises the question of its invalidity or non-completion. Such consequences may have a negative impact on civil turnover. Therefore, the way to preserve the validity of the contract and to have a negative impact on the violator is to use the approach of inadmissibility of using the invalidity of the transaction contrary to the principle of good faith. The parties to a contract have the right to recognize the relationship between them from any time prior to the conclusion of the contract. By doing so, they give the agreement retroactive effect. While this provision does not cause problems for the parties to the contract, it may have a negative impact on other persons whose rights and obligations may depend on the rights and obligations of the parties to the contract. It can also be predicted that this will affect not only third parties, but also the public obligations of the parties to the contract, in particular in the area of taxation. Such «hidden» relations for third parties, which may not have actually existed, will contribute to the destruction of legal relations, making it difficult to determine when and between whom they actually arose. Therefore, in such cases, we should proceed from the abuse of law.Стаття присвячена деяким особливостям договорів, що регулюють відносини на межі з публічними, зокрема за участю органів державної влади, що слідують із сплати податків та впливу цього на майновий стан особи-сторони договору. Так, цивільний договір може обумовлювати права та обов’язки, визначені публічним правом, зокрема щодо сплати податків. Можливо й існування взаємопов’язаного зв’язку, коли з цивільного договірного зобов’язання слідує податкове, за порушення якого договором передбачається цивільно-правова відповідальність. Зазначено на відмінності цивільних договорів від адміністративних.Вимоги до форми цивільного договору передбачають наявність підпису його сторін. Відповідно, у відсутність у договорі підпису або в разі, коли договір підписано іншою особою, а не стороною договору, він буде непідписаний, що породжує питання про його недійсність або неукладеність. Такі наслідки можуть негативно відбитися на цивільному обороті. Тому способом збереження сили договору і негативного впливу на порушника є підхід про недопустимість використовувати недійсність правочину всупереч принципу добросовісності. Сторони договору мають право визнати відносини між собою з будь-якого часу, що передує укладенню договору. Тим самим вони надають договору ретроактивної дії. Якщо для сторін договору таке становище не викликає проблем, то для інших осіб, права та обов’язки яких можуть залежати від прав та обов’язків сторін договору, це може негативно відбитися. Можна також спрогнозувати, що це відіб’ється не лише на третіх особах, а й на публічних обов’язках сторін договору, зокрема у сфері оподаткування. Такого роду «приховані» відносини для третіх осіб, які насправді могли й не існувати, сприятимуть деструкції правовідносин, вносять безлад у те, коли і між ким вони насправді виникли. Тому в подібних випадках слід виходити із зловживання правом

Засновники v. учасники підприємницьких товариств: сучасний стан законодавства та правової доктрини.

The author has analyzed the current situation of legislation and legal doctrine on understanding the categories of «founder» and «participant» of an entrepreneurial company. It has been concluded that there is no distinction between them in the current legislation, which allows certain experts to identify the specified concepts. The author has substantiated opinion that the concept of «founder» is used in relation to persons who created entrepreneurial companies.It has been proved that the main primary reason for the emergence of corporate legal relations is the creation of a company. All founders and persons who subsequently joined those companies after the state registration of companies are called participants (shareholders, members) depending on its organizational and legal form. The parallel use of both terms is inappropriate. Further change in the membership of the company does not mean that new members should be considered as founders, since an entrepreneurial company was already created (registered) by the time of their membership.Particular attention has been paid to the fact that every entrepreneurial company necessarily has a founder (founders), however, a founder does not always receive the status of its participant (shareholder, member), just like not every participant (shareholder, member) of such a company is automatically recognized as its founder. It has been substantiated that a founder is not a participant in corporate legal relations and cannot have any corporate rights.The feature of «membership» is not enough to characterize corporate legal relations within the framework of entrepreneurial companies, since it is advisable to take into account the possibility of a person’s participation in the management of a corporation, and, as an optional criterion, the charter capital (with its division into shares) as an indicator for determining the management procedure (delineation of the number of votes for each participant).Проаналізовано сучасний стан законодавства та правової доктрини щодо розуміння категорій «засновник» та «учасник» підприємницького товариства. Зроблено висновок про відсутність їх розмежування у чинному законодавстві, що дозволяє окремим фахівцям ототожнювати вказані поняття. Обґрунтована думка, що поняття «засновник» вживається щодо осіб, які створили підприємницьке товариство. Доведено, що головною первинною підставою виникнення корпоративних правовідносин є створення товариства. Після державної реєстрації товариства всі засновники та особи, які в подальшому долучилися до участі в цих товариствах, іменуються учасниками (акціонерами, членами) залежно від його організаційно-правової форми. Вживання паралельно обох термінів недоречно. Подальша зміна складу учасників товариства не означає, що нових членів слід вважати його засновниками, оскільки до моменту їх прийняття підприємницьке товариство вже було створене (зареєстроване). Звернута увага, що кожне підприємницьке товариство обов’язково має засновника (ів), проте засновник не завжди отримує статус його учасника (акціонера, члена), так само як і не будь-який учасник (акціонер, член) такого товариства автоматично визнається його засновником. Обґрунтовано, що засновник не є учасником корпоративних правовідносин та не може мати жодних корпоративних прав.Для характеристики корпоративних правовідносинах в рамках підприємницьких товариств однієї ознаки «членства» недостатньо, оскільки доцільно враховувати також можливість участі особи в управлінні корпорацією і, як факультативний критерій, наявність статутного капіталу (з поділом його на частки (акції)) як показник для визначення порядку управління (окреслення кількості голосів у кожного учасника)

ГАЛИЦЬКІ СОЛІ ЧИ УГОРСЬКІ? ДО ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЛІТОПИСНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

The article is devoted to an attempt to localize the chronicle outline of «Salts» against the background of a broader analysis and attempts to identify individual geographical names of the Rus-Hungarian border associated with the extraction, storage, transportation and trade of salt. The major part of the article is devoted to the story dated 1255, which is connected with the short stay of the representative of the Chernihiv Olhovid dynasty – Iziaslav Volodymyrovych in Halych, his confrontation with the Romanids and the possibilities of communication with the elites of the neighboring Hungarian Kingdom. The author assumes that the «Salts» noted in this context do not necessarily have to be identified with a certain fortified settlement, but rather refer in a broader sense to the area of production of this vital mineral.Стаття присвячена спробі локалізації літописного окреслення «Солі» на тлі ширшого аналізу та спроб ідентифікації окремих географічних назв русько-угорського прикордоння, пов’язаних із видобутком, зберіганням, транспортуванням і торгівлею сіллю. Ключове місце в статті посідає датований 1255 р. сюжет про нетривале перебування в Галичі представника чернігівської династії Ольговичів – Ізяслава Володимировича, його протиборство з Романовичами та можливості комунікації з елітами сусіднього Угорського королівства. Авторка припускає, що занотовані в даному контексті «Солі» не обов’язково мусять ототожнюватися з певним укріпленим ґродом, а, радше, стосуються у ширшому сенсі терену продукування цього необхідного для життєдіяльності мінералу

АРХЕОЛОГІЧНІ РОЗКОПКИ ЯРОСЛАВА ПАСТЕРНАКА В КРИЛОСІ НА ШПАЛЬТАХ УКРАЇНСЬКОЇ МІЖВОЄННОЇ ПРЕСИ (ЧАСТИНА 2)

The study of the history of Halych has been going on for more than a decade. Modern historical research is largely based on the scientific achievements of previous years. Familiarization with these texts is necessary for a better understanding of the processes of accumulating knowledge about medieval Halych. Therefore we continue to publish texts that once played an important role in understanding of the historical processes connected with the city. The discovery of the cathedral foundations in 1936 became an extremely important contribution to the study of the history of Halych,because it gave an opportunity to put an end to the issue of localization of the centre of the princely capital. This significant event stirred up not only the Ukrainian public, but also the entire European World. Both the Ukrainian and Foreign Press wrote about it. We offer our readers publications by various authors, in particular dr. and father Jozef Zastyrets, dr. Jozef Pelensky, dr. Yaroslav Pasternak,artist and art critic Svyatoslav Gordуnsky. The selected articles were once published in the newspaper «Dilo», one of the leading magazines in Galicia. The original language is preserved along with the author’s style features.Вивчення історії Галича триває уже не одне десятиліття. Сучасні історичні дослідження значною мірою опираються на наукові досягнення попередніх років. Ознайомлення з цими текстами є необхідним для кращого розуміння процесів накопичення знань про середньовічний Галич. Саме тому ми продовжуємо публікацію текстів, які свого часу зіграли важливу роль для розуміння історичних процесів, пов’язаних з містом. Відкриття фундаментів катедрального собору 1936 р. стало надзвичайно важливим внеском для дослідження історії Галича, оскільки дало нагоду поставити крапку в питанні локалізації центру княжої столиці. Ця визначна подія сколихнула не тільки українську громадськість, але й весь європейський світ. Про неї писала як українська, так і іноземна преса. Пропонуємо увазі читачів публікації різних авторів, зокрема доктора і отця Йосипа Застирця, доктора Йосипа Пеленського, доктора Ярослава Пастернака, художника і мистецтвознавця Святослава Гординського. Обрані статті були опубліковані в газеті «Діло», одному з провідних часописів Галичини. Мова оригіналу збережена разом з особливостями стилю авторів

Феномен «штучного інтелекту» у формуванні трансверсальних компетентностей майбутнього вчителя: за і проти

This article updates the problem of professional training of the future teacher in the context of rethinking the education process, forming a system of knowledge, abilities and skills necessary for the professional competitiveness of the future specialist. An attempt was made to draw attention to the urgent need to modernize the educational process in the context of searching ways to effective adaptation of modern youth to the realities of the 21st century. The importance of the term “transversality”, which previously functioned in a highly specialized environment of mathematical sciences, is emphasized in order to explain its modern interpretation in the field of professional education. The rapid processes of globalization and the consequences of the fourth scientific and technical revolution 4.0 (since the middle of the 20th century), which encompassed the intellectual activity of mankind, contributed greatly to the informatization of society, highlighted the need to develop the ability to solve problems related to technological achievements and intercultural communication. A special role is assigned to the use of artificial intelligence (AI) in education and science; analyzed the research of Ukrainian and foreign scientists dedicated to the study of the processes of perception, understanding and use of artificial intelligence by a modern student. The positive and problematic aspects of the introduction of the capabilities of artificial intelligence in the educational process of higher education institutions are considered; impact of computerization on all spheres of social and economic life of society is proven. It was concluded that in modern education it is necessary to develop awareness and understanding of the complex nature of artificial intelligence, ethical norms of its application in the educational process; to form the skills of a conscious approach to determining the degree of effectiveness of the achievements of innovative processes.У статті актуалізується проблема професійної підготовки майбутнього вчителя у контексті переосмислення процесу освіти, формування системи знань, умінь і навичок, необхідних для професійної конкурентоспроможності майбутнього фахівця. Зроблено спробу привернути увагу до нагальної потреби модернізації  освітнього процесу в умовах пошуків шляхів ефективної адаптації сучасної молоді до реалій ХХІ століття. Підкреслено значущість терміну “трансверсальність”, який раніше функціонував у вузькоспеціалізованому середовищі математичних наук, щоб пояснити його сучасну інтерпретацію в галузі професійної освіти. Стрімкі процеси глобалізації та наслідки четвертої науково-технічної революції (з середини XX століття), яка охопила інтелектуальну діяльність людства, сприяли інформатизації суспільства, виокремили потребу розвивати здатність до розв’язання проблем, пов’язаних з технологічними досягненнями та міжкультурною комунікацією. Особлива роль відводиться використанню штучного інтелекту в освіті та науці; проаналізовано дослідження українських i зарубіжних учених, присвячених дослідженню процесів сприйняття, розуміння та використання штучного інтелекту сучасним студентом. Розглянуто позитивні та проблемні аспекти запровадження можливостей штучного інтелекту в навчальному процесі закладів вищої освіти; вплив комп’ютерізації на всі сфери соціального та економічного життя суспільства; зроблено висновок, що в сучасній освіті необхідно розвивати усвідомлення та розуміння складної природи штучного інтелекту, етичних норм його застосування в освітньому процесі; формувати навички свідомого підходу до визначення ступеня ефективності здобутків  інноваційних процесів

Слово про вчителя

Editorial articleРедакційна статт

ПЕЧАТКИ З ОКОЛИЦЬ ГАЛИЧА

In this short article, the historian analyzes in detail three pewter seals found on the territory of ancient Halych. The main attention is paid to the epigraphy of the finds, as well as the analysis of the meaning of the inscriptions.У поданій невеликій статті історик докладно аналізує три олов’яні печатки, знайдені на території давнього Галича. Головна увага приділена епіграфіці знахідок, а також аналізу значення надписів

ПОЛЬСЬКЕ ТОВАРИСТВО «СОКІЛ» У ГАЛИЧІ (1903–1939)

The article examines the activities of the Polish society «Sokil» in Halych 1903–1939. The question of the number of members of the Halician nest has been studied. A brief historical description of the «Sokіl» building as one of the main centers of the cultural and gymnastic movement in the city was also made.У статті досліджено напрями діяльності польського товариства «Сокіл» у Галичі впродовж 1903–1939 рр. Вивчено питання чисельності членів галицького гнізда. Також здійснено короткий історичний опис будинку «Сокола» як одного з основних осередків спортивно)гімнастичного руху в місті

Формування мовленнєвої компетентності молодшого школяра: лексика війни

The article highlights the peculiarities of the formation of primary school children’s speech competence during the war. The war vocabulary is analyzed. It is noted that speech competence is an important component of the formation of a primary school children language identity. The attention is focused on the fact that children use military and war lexis actively, and this is not surprising, as Ukrainian children are children of war. It is proved that the formation of children's speech competence in the conditions of war is possible with careful work on the oral and written speech of schoolchildren. The peculiarities of the use of war words by primary schoolchildren in their oral and written speech was analyzed as well as war vocabulary in drawings and letters to the Ukrainian soldiers. The questionnaire revealed what words such children use in everyday communication, whether they know the meaning of these words, including new ones, and identified the most commonly used items and phrases. Most of them refer to Ukrainian soldiers, weapons, and equipment. The letters express appreciation and admiration for Ukrainian heroes and produce prayers for their safe lives. The children’s written speech is more controlled and restrained than their oral speech, but at the same time keeps childish emotions and spontaneity. In their oral speech, they use phrases familiar to all Ukrainians that have arisen since the beginning of the full-scale invasion, they know many songs, mostly “adult”, written during the years of 2022-23. These lexis and phraseology are a part of the vocabulary of a modern primary schoolchild and define the peculiarities of the speech of the children of war.У статті висвітлено особливості розвитку мовленнєвої компетентності молодших школярів під час війни. Зазначено, що мовленнєва компетентність є важливою складовою формування мовної особистості учня. Звернено увагу на те, що усне і писемне мовлення дітей активно поповнюються воєнною та військовою лексикою, що і не дивно, адже українські діти є дітьми війни. Доведено, що формування мовленнєвої компетентності дітей в умовах війни можливе за умови ретельної праці над усним і писемним мовленням школярів. Проаналізовано особливості використання слів війни учнями початкової школи в усному та писемному мовленні. Здійснено аналіз лексики війни у підписах до малюнків, листах на фронт. В результаті проведеного анкетування з’ясовано якими словами війни учні послуговуються у повсякденному спілкуванні чи знають вони значення цих слів, зокрема новотворів, визначено найбільш вживані слова та фрази. Більшість із них стосуються українських воїнів, озброєння, техніки. У листах звучить подяка та захоплення українськими воїнами, молитва за їхнє збережене життя. Писемне мовлення учнів більш контрольовано та стримано, аніж усне, але водночас зберігає емоцію та живу безпосередність. В усному мовленні діти використовують відомі всім українцям фрази, що виникли з початком повномасштабного вторгнення, а також знають чимало пісень, здебільшого “дорослих”, написаних упродовж 2022-23 років. Ця лексика та фразеологія є складовою словника сучасного молодшого школяра і визначає особливості мовлення дітей війни

Договір як регулятор корпоративних відносин

The article examines the general civil principles of the regulation of corporate relations on the basis of the agreement, taking into account the scientific views and ideas expressed in the works of the famous Ukrainian civilist academician Volodymyr Luts.According to the Scientist’s approach, the founding agreement is a type of agreement on joint activity, which has legal significance until the creation of the entrepreneurial company. However, corporate relations are only relations that arise between participants and a legal entity after the creation of the latter as an independent legal entity. In this regard, it has been proven that the construction of a civil law agreement after the registration of a business legal entity, which would directly or indirectly affect the regulation of corporate relations, was absent until recently or changed into a different legal form - a founding document. Currently, the regulator of corporate relations is the corporate agreement, which is specified in the Law of Ukraine «On Limited and Additional Liability Companies» and in the new Law of Ukraine «On Joint-Stock Companies».In most cases, a corporate agreement is of a mixed nature, which is due to the combination of elements of various agreements in the terms of a corporate agreement and, for example, an agreement of sale, gift, pledge of corporate rights, etc. Moreover, in the modern conditions of legal reality, with the help of the construction of a corporate agreement, the issues of business startups that require the fixation of individual agreements are solved precisely within the framework of the agreement, and not the founding document. Therefore, the use of contractual and corporate instruments, namely founding and corporate agreements, as regulators of corporate relations, are used in the following combinations: 1) a mixed agreement containing elements of a founding (partnership) and corporate agreement; 2) the founding agreement with the condition of further conclusion of the corporate agreement; 3) the founding agreement before the establishment of the company and the corporate agreement after the establishment of the company, which are not connected by any conditions.Based on the analysis of the influence of civil principles on the legal essence of a corporate agreement as a deed, it is argued that a corporate agreement is concluded by the participants of an entrepreneurial partner with the appropriate amount of civil capacity, according to a free expression of will that corresponds to their internal will, and is directed to legal consequences in the form of an outline of implementation methods corporate rights. Based on the analysis of the terms of the conclusion of the agreement, it has been proven that the regulatory function of the corporate agreement is manifested in the possibility of concluding this agreement by reaching an agreement on the essential terms of the agreement, taking into account the requirements of acts of civil legislation and acts of local law-making, customs of business turnover, requirements of reasonableness, fairness and requirements arising from the essence of the relationship between the parties to the contract. The essential conditions under which a corporate agreement can be considered concluded are the conditions on the subject of the agreement and all those conditions on which an agreement was reached at the request of at least one of the parties.У статті розглянуто загальні цивілістичні засади регулювання корпоративних відносин на підставі договору з урахуванням наукових поглядів та ідей, висловлених у працях відомого українського цивіліста академіка Володимира Луця. Згідно наукового твердження Вченого засновницький договір є різновидом договору про спільну діяльність, що відіграє правове значення до моменту створення господарського товариства. Втім корпоративними відносинами є тільки відносини, що виникають між учасниками та юридичною особою після створення останньої, як самостійного субʼєкта права. У звʼязку з цим доведено, що конструкція цивільно-правового договору після реєстрації підприємницької юридичної особи, що впливала б на регулювання корпоративних відносин, донедавна була відсутня або видозмінювалася у іншу правову форму – установчий документ. Нині регулятором корпоративних відносин є корпоративний договір, про що зазначено у Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і у новому Законі України «Про акціонерні товариства». Корпоративний договір у більшості випадків носить змішаний характер, що зумовлено поєднанням елементів різних договорів в умовах корпоративного договору, наприклад, договору купівлі-продажу, дарування, застави корпоративних прав тощо. Більше того, в сучасних умовах правової реальності за допомогою конструкції корпоративного договору вирішуються питання стартапів бізнесу, що потребують фіксації індивідуальних домовленостей саме в межах договору, а не установчого документа. Тому використання договірних і корпоративних інструменів, а саме засновницьких та корпоративних договорів, як регуляторів корпоративних відносин, застосовуються у наступних комбінаціях: 1) змішаний договір, що містить елементи засновницького (партнерського) та корпоративного договору; 2) засновницький договір з умовою подальшого укладення корпоративного договору; 3) засновницький договір до створення товариства та корпоративний договір після створення товариства, що не повʼязані між собою жодними умовами.На основі аналізу впливу цивілістичних засад на правову сутність корпоративного договору, як правочину, аргументовано, що корпоративний договір вчиняється учасниками підприємницького товариства з відповідним обсягом цивільної дієздатності, за вільним волевиявленням, що відповідає їх внутрішній волі, та спрямовується на правові наслідки у вигляді окреслення способів реалізації корпоративних прав. На підставі аналізу умов укладення договору доведено, що регулятивна функція корпоративного договору проявляється в можливості укладення цього договору шляхом досягнення згоди щодо істотних умов договору з урахуванням вимог актів цивільного законодавства та актів локальної правотворчості, звичаїв ділового обороту, вимог розумності, справедливості та вимог, що випливають із суті відносин між сторонами договору. Істотними умовами, завдяки яким корпоративний договір можна вважати укладеним, є умови про предмет договору та усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін було досягнуто згоди