64 research outputs found

    Аналіз результатів лікування хворих із пошкодженнями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом

    Get PDF
    The aim of the work: improving the treatment outcome of patients with perforation of the esophagus, which is complicated by acute purulent mediastinitis.Materials and Methods. The results of treatment of 27 patients were analyzed.Results and Discussion. The causes of perforation of the esophagus were foreign bodies in 9 (33.3 %), spontaneous rupture – in 8 (29.6 %), iatrogenic – in 5 (18.5 %), failure of sutures after resection of the esophagus and stenting – in 5 (18.5%). Postoperative lethality in patients with perforation of the esophagus complicated by acute purulent mediastinitis was 37.1 % (10 among 27 patients died). In the application of lateral thoracotomy, postoperative lethality was 50 % (9 among 18 patients died), with video-assisted tho­racoscopy 14.3 % (1 among 7 patients died).Timely diagnosis of perforation of the esophagus and acute purulent mediastinitis is one of the decisive factors in the treatment of these patients. The choice of surgical tactics should be individual in each individual case. The main purpose of surgical treatment is to eliminate the purulent-inflammatory process in the mediastinum and stabilize the condition of the patients. With perforation of the esophagus, which is complicated by acute purulent mediastinitis, expanded operations in the esophagus are accompanied by high rates of postoperative lethality, which limits their use in patients with sepsis and multiple organ failure. Stitching of the perforation of the esophagus should be performed to distinguish the esophageal lumen from the mediastinal fluid, localization of the purulent process in the mediastinum, and to stabilize the general condition of the patient. Minimal invasive surgical interventions using video-assisted thoracoscopy can serve as a selection option in patients with perforation of the esophagus in the common forms of acute purulent medi­astinitis for the sanation and drainage of the purulent-inflammatory process in the mediastinum, stabilization of the patient's condition and prevention of septic complications.Цель работы: улучшить результаты лечения больных с перфорацией пищевода, осложненной острым гнойным медиастинитом.Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 27 больных.Результаты исследований и их обсуждение. Причины перфорации пищевода были инородные тела – у 9 (33,3 %) больных, спонтанный разрыв – у 8 (29,6 %) больных, ятрогения – у 5 (18,5 %) больных, несостоятельность швов после резекции пищевода и стентирование – у 5 (18,5 %) больных. Послеоперационная летальность у больных с повреждениями пищевода, осложненными острым гнойным медиастинитом, составила 37,1 % (умерли 10 из 27 больных). При применении боковой торакотомии послеоперационная летальность составила 50 % (умерли 9 из 18 больных), при видеоасистированной торакоскопии – 14,3 % (умер один с 7 больных).Своевременная диагностика перфорации пищевода и острого гнойного медиастинита является одним из решающих факторов в лечении этих больных. Выбор хирургической тактики должен быть индивидуальный в каждом отдельном случае. Основной целью хирургического лечения является ликвидация гнойно-воспалительного процесса в средостении и стабилизация состояния больных. При перфорации пищевода, осложненной острым гнойным медиастинитом, расширенные операции на пищеводе сопровождаются высокими показателями послеоперационной летальности, что ограничивает их использование у больных с сепсисом и полиорганной недостаточностью. Зашивания перфорации пищевода следует проводить для ограничения просвета пищевода от клетчатки средостения, локализации гнойного процесса в средостении и стабилизации общего состояния больного. Малоинвазивные операционные вмешательства с помощью видеоасистированной торакоскопии могут служить операциями выбора у больных с перфорацией пищевода при распространенных формах острого гнойного медиастинита для санации и дренирования гнойно-воспалительного процесса в средостении, стабилизации состояния больных и предупреждения развития септических осложнений.Мета роботи: покращити результати лікування хворих із перфорацією стравоходу, ускладненою гострим гнійним медіастинітом.Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 27 хворих із перфораціями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом.Результати досліджень та їх обговорення. Причинами перфорації стравоходу були сторонні тіла – у 9 (33,3 %) хворих, спонтанний розрив – у 8 (29,6 %) хворих, ятрогенія – у 5 (18,5 %) хворих, неспроможність швів після резекції стравоходу і стентування – у 5 (18,5 %) хворих. Післяопераційна летальність у хворих із пошкодженнями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом, склала 37,1 % (померли 10 із 27 хворих). При застосуванні бокової торакотомії післяопераційна летальність склала 50 % (померли 9 із 18 хворих), при відеоасистованій торакоскопії – 14,3 % (помер один із 7 хворих).Своєчасна діагностика перфорації стравоходу та гострого гнійного медіастиніту – один із вирішальних факторів у лікуванні даних хворих. Вибір хірургічної тактики індивідуальний в кожному окремому випадку. Основною метою хірургічного лікування є ліквідація гнійно-запального процесу в середостінні та стабілізація стану хворих. При перфорації стравоходу, ускладненій гострим гнійним медіастинітом, розширені операції на стравоході супроводжуються високими показниками післяопераційної летальності, що обмежує їх використання у хворих із сепсисом та поліорганною недостатністю. Зашивання перфорації стравоходу слід проводити для відмежування просвіту стравоходу від клітковини середостіння, локалізації гнійного процесу в середостінні і стабілізації загального стану хворого. Малоінвазивні операційні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих із перфорацією стравоходу при поширених формах гострого гнійного медіастиніту для санації і дренування гнійно-запального процесу в середостінні, стабілізації стану хворих та попередження розвитку септичних ускладнень

    Features of surgical treatment of esophageal injuries complicated by purulent mediastinitis

    Get PDF
    The goal of the work is to improve the results of treatment of patients with esophageal perforations complicated by purulent mediastinitis. Examination and treatment of 30 patients with esophageal perforation (EP) complicated by purulent mediastinitis were performed. The causes of EP were foreign body damages in 12 (40%) of 30 patients, spontaneous rupture of the esophagus – in 11 (36.6%), iatrogenic damage to the esophagus – in 7 (23.4%) patients. The main method of surgical treatment of esophageal perforations complicated by acute purulent mediastinitis is thoracotomy with suturing of the perforated wall of the esophagus and sanation of mediastinal tissue. In case of purulent melting of the esophageal wall and total mediastinitis with severe endogenous intoxication, surgical interventions should be aimed at minimizing surgical trauma and elimination of the purulent process in the mediastinum using video-assisted thoracoscopy. The use of developed surgical tactics for the treatment of esophageal perforations complicated by acute purulent mediastinitis with intramediastinal administration of antibacterial drugs and the method of irrigation of the esophageal sutures contributes to a significant rapid reduction in endogenous intoxication, namely leukocytosis units up to 2.103±0.182 d. units (p<0,001) with normalization of the indicator on the 5th day from the beginning of treatment, the severity of the condition on the APACHE II scale in the modification of Radzikhovsky AP from 14.91±1.80 points at the time of hospitalization to 9.4±0.3 points on the second day after surgery (p<0.001), the severity of patients’ condition on the SOFA scale on the 3rd day to 3.221±0.445 points, on the 5th day – 1.832±0.219 points (p<0.001), the level of C-reactive protein on the 2nd day after surgery decreased from 236.2±21.4 mg/l to 144.3±9.3 mg/l, and on the 3rd day was 112.1±7.2 mg/l (in both cases p<0.001), reducing the content of procaltcytonin from 8.7±0.9 ng/ml to 3.828±0.251 ng/ml on the 2nd day after surgery. The use of this surgical tactic allows you to quickly eliminate the purulent process in the mediastinum, reduce the healing time of the perforation of the esophagus and reduce mortality from 28.5 to 6.2%

    Хірургічне лікування низхідного гнійного медіастиніту

    Get PDF
    Мета. Покращити результати лікування хворих з низхідним гнійним медіастинітом (НГМ) шляхом удосконалення хірургічних доступів до середостіння, методів місцевого хірургічного лікування та дренування середостіння. Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 170 хворих із флегмоною шиї (ФШ) за період з 2004 по 2018 р. У 73 (42,9%) хворих ФШ ускладнилася розвитком НГМ. Чоловіків було 49 (67,1%), жінок − 24 (32,9%) віком від 21 до 72 років, середній вік хворих становив (47,3 ± 4,3) року. Результати. Хірургічне лікування НГМ передбачає усунення первинного джерела захворювання, вибір операційного доступу до середостіння, розкриття і санацію всіх гнійних ділянок середостіння, забезпечення постійного видалення гнійних мас із клітковини середостіння та плевральної порожнини. У разі застосування інтрамедіастинального введення антибактеріальних препаратів у 30 (90,9%) із 33 хворих гнійний процес було ліквідовано на стадії ФШ без його поширення в клітковину середостіння. НГМ розвинувся лише у 3 (9,1%) хворих. Із 137 хворих, яким даний метод не застосовували, у 70 (51,1%) ФШ ускладнилася НГМ. Висновки. Застосовуючи інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів у хворих з ФШ, ми знизили частоту поширення гнійного процесу в середостіння з розвитком НГМ з 51,1 до 9,1%. Перевагами використання відеоасистованої торакоскопії в порівнянні з торакотомією є менша травматичність, скорочення тривалості операції, хороша візуалізація уражених ділянок плеври та можливість мініінвазивного дренування середостіння та плевральної порожнини. Розроблена тактика хірургічного лікування НГМ забезпечує адекватну санацію гнійних вогнищ на шиї та в середостінні, швидке зниження рівня ендогенної інтоксикації та зменшення летальності із 27,0 до 8,3%

    Хірургічне лікування хворих з перфорацією стравоходу, ускладненою гострим гнійним медіастинітом

    Get PDF
    Мета. Покращити результати лікування хворих з перфорацією стравоходу (ПС), ускладненою гострим гнійним медіастинітом (ГГМ). Матеріали і методи. Упродовж 2004 - 2018 рр. у відділенні торакальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні оперовано 30 хворих з ПС, ускладненою ГГМ. Вік хворих коливався від 21 до 76 років, у середньому становив (36,3 ± 3,9) року. Чоловіків було 21 (70%), жінок - 9 (30%). Результати. Інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів та зрошення швів стравоходу сприяли швидкій ліквідації гнійно-запального процесу в середостінні. Повністю герметичні шви перфорованої ділянки стравоходу констатували у 6 (37,5%), зменшення розмірів дефекту стінки стравоходу - у 9 (56,2%) із 16 хворих. Висновки. ПС слід зашивати для відмежування просвіту стравоходу від клітковини середостіння, локалізації гнійного процесу у середостінні і стабілізації загального стану хворого. Мініінвазивні оперативні втручання за допомогою відеоасистованої торакоскопії можуть слугувати операціями вибору у хворих з ПС та поширеним ГГМ для санації і дренування гнійно-запальних вогнищ у середостінні, стабілізації стану хворих та попередження розвитку септичних ускладнень. Інтрамедіастинальне введення антибактеріальних препаратів та зрошення швів стравоходу дають змогу покращити результати лікування, знизити ендогенну інтоксикацію (ІЕ), прискорити загоєння ПС та ліквідувати гнійний процес у середостінні

    Determination of the Michel Parameters rho, xi, and delta in tau-Lepton Decays with tau --> rho nu Tags

    Full text link
    Using the ARGUS detector at the e+ee^+ e^- storage ring DORIS II, we have measured the Michel parameters ρ\rho, ξ\xi, and ξδ\xi\delta for τ±l±ννˉ\tau^{\pm}\to l^{\pm} \nu\bar\nu decays in τ\tau-pair events produced at center of mass energies in the region of the Υ\Upsilon resonances. Using τρν\tau^\mp \to \rho^\mp \nu as spin analyzing tags, we find ρe=0.68±0.04±0.08\rho_{e}=0.68\pm 0.04 \pm 0.08, ξe=1.12±0.20±0.09\xi_{e}= 1.12 \pm 0.20 \pm 0.09, ξδe=0.57±0.14±0.07\xi\delta_{e}= 0.57 \pm 0.14 \pm 0.07, ρμ=0.69±0.06±0.08\rho_{\mu}= 0.69 \pm 0.06 \pm 0.08, ξμ=1.25±0.27±0.14\xi_{\mu}= 1.25 \pm 0.27 \pm 0.14 and ξδμ=0.72±0.18±0.10\xi\delta_{\mu}= 0.72 \pm 0.18 \pm 0.10. In addition, we report the combined ARGUS results on ρ\rho, ξ\xi, and ξδ\xi\delta using this work und previous measurements.Comment: 10 pages, well formatted postscript can be found at http://pktw06.phy.tu-dresden.de/iktp/pub/desy97-194.p

    A Search for the Electric Dipole Moment of the Tau-Lepton

    Full text link
    Using the ARGUS detector at the e+e- storage ring DORIS II, we have searched for the real and imaginary part of the electric dipole formfactor d_tau of the tau lepton in the production of tau pairs at q^2=100 GeV^2. This is the first direct measurement of this CP violating formfactor. We applied the method of optimised observables which takes into account all available information on the observed tau decay products. No evidence for CP violation was found, and we derive the following results: Re(d_tau)=(1.6+-.9)*10^(-16) ecm and Im(d_tau)=(-0.2+-0.8)*10^(-16) ecm, where statistical and systematic errors have been combined.Comment: 8 pages, 5 figures (10 subfigures

    Surgical Treatment of Patients with Descending Purulent Mediastinitis

    Full text link
    The aim of the study was to improve the results of treatment of patients with descending purulent mediastinitis by means of individualized surgical tactics with the priority use of minimally invasive surgical interventions and developed methods of drainage of the mediastinum and pleural cavity. Examination and treatment of 73 patients with descending purulent mediastinitis receiving treatment in the department of thoracic surgery of Ivano-Frankivsk regional clinical hospital was carried out. Treatment of patients in the main group included intramediastinal administration of antibiotics, the use of the developed method of cascade drainage of the mediastinum and pleural cavity, the priority use of video-assisted thoracoscopy and surgical tactics aimed at anticipating the spread of the purulent process in the mediastinum. The rapid and reliable decrease in the indices of endogenous intoxication in the main group confirms the effectiveness of the developed tactics of surgical treatment of patients with mediastinitis, adequate sanation of purulent mediastinatis, complete removal of the purulent substrate from the mediastinum and pleural cavity. The developed tactics of surgical treatment of purulent mediastinitis allowed reducing the overall postoperative mortality from 26.3% in the comparison group to 11.4% in the main group of patients
    corecore