BIOLOGICAL ROLE AND APPLICATION NATURAL MINERALS IN LIVESTOCK

Представлено огляд наукової літератури, в якому відображено деякі аспекти фізико-хімічних та біологічних властивостей природних алюмосилікатів. Показано, що застосування природних алюмосилікатів у годівлі сільськогосподарських тварин забезпечує нормалізацію обмінних процесів, підвищує продуктивність та покращує якість продукції в умовах порушеного мінерального живлення.Літературні джерела свідчать, що кремнієві кормові добавки підвищують перетравність та засвоюваність поживних речовин корму, інтенсивність обміну речовин, сприяють збільшенню кількості та підвищенню якості продукції.Аналіз даних наукової літератури свідчить про важливу біологічну роль природних мінералів в організмі тварин. Позитивний вплив алюмосилікатів, до яких належать мінеральні добавки алуніту та каоліну, на процеси обміну речовин в організмі тварин пояснюється наявністю в їх складі макро- та мікроелементів, а також фізико-хімічними властивостями.Залишається нерозкритим питання щодо біологічного впливу різних доз природних алюмосилікатів – каоліну та алуніту на морфо-біохімічні показники крові, продуктивність та якість продукції великої рогатої худоби в умовах порушено мінерального живлення.Представлен обзор научной литературы, в котором отражены некоторые аспекты физико-химических и биологических свойств природных алюмосиликатов. Показано, что применение природных алюмосиликатов в кормлении сельскохозяйственных животных обеспечивает нормализацию обменных процессов, повышает производительность и улучшает качество продукции в условиях нарушенного минерального питания.Литературные источники свидетельствуют, что кремниевые кормовые добавки повышают переваримость и усвояемость питательных веществ корма, интенсивность обмена веществ, способствуют увеличению количества и повышению качества продукции.Анализ данных научной литературы свидетельствует о важной биологической роли природных минералов в организме животных. Положительное влияние алюмосиликатов, к которым относятся минеральные добавки алунита и каолина, на процессы обмена веществ в организме животных объясняется наличием в их составе макро- и микроэлементов, а также физико-химическими свойствами.Остается не раскрытым вопрос биологического воздействия различных доз природных алюмосиликатов – каолина и алунита на морфо-биохимические показатели крови, производительность и качество продукции крупного рогатого скота в условиях нарушенного минерального питания.Presented by review of the scientific literature, in which some aspects of physical, chemical and biological properties natural aluminosilicates. It is shown that the use of natural aluminosilicates in feeding farm animals provides normalize metabolic processes, increases productivity and improves product quality in terms of disturbed mineral nutrition.Literary sources indicate that silicon increases the digestibility of feed additives and feed digestibility of nutrients, the intensity of metabolism, help to increase the number and quality of products.Data analysis of scientific literature suggests an important biological role of natural minerals in animals. The positive impact of alumino-silicates, which include mineral supplements alunite and kaolin on metabolism in animals due to the presence in their composition of macro and micronutrients, as well as physical and chemical properties.It remains unsolved issue of biological effects of different doses of natural aluminosilicates – alunite and kaolin on morphological and biochemical parameters of blood, productivity and quality of cattle raised under conditions of mineral nutrition

LEVEL TRACE ELEMENTS IN THE FEED SOME DISTRICT LVIV REGION

Наведено результати досліджень визначення рівня мікроелементів (Fe, Cu, Mn, Zn, Co) у кормах деяких районів Львівської області. Встановлено дисбаланс вмісту біотичних мікроелементів у кормах вирощених в умовах Західної геохімічної зони.Однією з основних передумов збереження здоров’я, підвищення продуктивності та якості продукції сільськогосподарських тварин є повноцінне мінеральне живлення, важливою умовою якого є забезпечення оптимального вмісту і співвідношення мікроелементів. Незважаючи на незначний вміст в організмі тварин, їх біологічна роль надзвичайно важлива, оскільки більшість з них є каталізаторами у процесах обміну речовин, входячи до складу гормонів, вітамінів, ферментів.Відсутність, нестача або надлишок окремих мікроелементів у раціонах тварин призводить до порушення ефективності використання поживних речовин корму, зниження продуктивності, ослаблення резистентності і розвитку мікроелементозів. Останні належать до ензоотичних захворювань, які зустрічаються в окремих геохімічних зонах і провінціях.Результати наших досліджень свідчать про дисбаланс вмісту мікроелементів (Fe, Cu, Mn, Zn, Co) у кормах деяких районів Львівської області та узгоджуються з даними наукової літератури про особливості мікроелементного забезпечення Західної геохімічної зони України.Приведены результаты исследований определения уровня микроэлементов (Fe, Cu, Mn, Zn, Co) в кормах некоторых районов Львовской области. Установлено дисбаланс содержания биотических микроэлементов в кормах выращенных в условиях Западной геохимической зоны.Одной из основных предпосылок сохранения здоровья, повышения производительности и качества продукции сельскохозяйственных животных является полноценное минеральное питание, важным условием которого является обеспечение оптимального содержания и соотношения микроэлементов. Несмотря на незначительное содержание в организме животных, их биологическая роль чрезвычайно важна, поскольку большинство из них являются катализаторами в процессах обмена веществ, входя в состав гормонов, витаминов, ферментов.Отсутствие, недостаток или избыток отдельных микроэлементов в рационах животных приводит к нарушению эффективности использования питательных веществ корма, снижение производительности, ослабление резистентности и развития микроэлементозов. Последние относятся к ензоотичних заболеваний, которые встречаются в отдельных геохимических зонах и провинциях.Результаты наших исследований свидетельствуют о дисбалансе содержания микроэлементов (Fe, Cu, Mn, Zn, Co) в кормах некоторых районов Львовской области и согласуются с данными научной литературы об особенностях микроэлементного обеспечения Западной геохимической зоны Украины.The results of research to determine the level of trace elements (Fe, Cu, Mn, Zn, Co) to feed some districts of Lviv region. Established imbalance biotic content of trace elements in the feed grown in Western geochemical zones.One of the main prerequisites for maintaining health, productivity and quality of farm animals is a valuable mineral nutrition, an important condition is to provide the best content and value minerals. Despite the negligible content in the body of animals, their biological role is extremely important, because most of them are catalysts in the metabolism, forming part of hormones, vitamins and enzymes.The absence, lack or excess of certain trace elements in animal diets leads to disruption efficiency of feed nutrients, reduced productivity, weakening resistance and development microelementosis. Last belonging to enzootic diseases that occur in specific zones and geochemical provinces.Our results indicate an imbalance content of trace elements (Fe, Cu, Mn, Zn, Co) to feed some areas of Lviv region and consistent with findings of scientific literature about the features of trace element geochemical zones provide Western Ukraine

Гастроєюнодуоденостомія в лікуванні та профілактиці неспроможності кукси дванадцятипалої кишки

The aim of the work: to evaluate the effectiveness of conjunction of the duodenum with a Roux-en-Y loop of the small intestine in the prevention and treatment of the duodenal stump leakage after distal gastrectomy. Materials and Methods. From 2009 to 2019, the authors applied a proposed method of the digestive tract continuity restoration in 15 patients. For the first time, gastrojejunoduodenostomy was applied in patients with traumatic duodenal injury (3 patients). Later such an operation was performed in case of duodenal stump primary closure impossibility (4 patients) and in case of its leakage in the postoperative period (8 patients). One patient (12.5 %) died after surgery for duodenal stump leakage. Results and Discussion. Evaluating the experience of gastrojejunoduodenostomy on the Roux-en-Y small intestine loop, authors have noted the following positive features: versatility – the ability to apply it both in the primary “difficult” stump closure and in its leakage treatment; technical simplicity – the surgeon only transects and creates mainly standard anastomoses without plasty, tailoring, etc.; suitability for penetrating, "low" and juxtapapillary ulcers – so sewing the small intestine to the stump is possible even over the crater of the ulcer or over the 1mm wide edge of the duodenal mucosa; suitability in absence of the anterior wall of the duodenum – after the pre-imposed gastroduodenostomy by Finney or Jaboulay, or after the excision of perforated ulcer by Judd; plastic properties – the use of a well-vascularized loop of the small intestine to close the defect of the duodenum with inflamed edges after its leakage is essentially the same as a skin flap transplantation to a wound defect on the surface of the body; decompression of the duodenum – with increasing pressure in the duodenum as a result of the accumulation of secretions, decompression due to anastomosis with the small intestine is very likely; reduodenisation of the food passage.Цель работы: оценить эффективность сообщения двенадцатиперстной кишки с петлей тонкой кишки, изолированной по Ру, в профилактике и лечении несостоятельности культи двенадцатиперстной кишки после дистальной резекции желудка. Материалы и методы. За период с 2009 по 2019 г. авторы применили предложенный способ реконструкции непрерывности пищеварительного тракта у 15 пациентов. Впервые гастроеюнодуоденостомия была применена у пациентов с повреждением двенадцатиперстной кишки вследствие травмы (3 больных). В дальнейшем такая операция выполнена при невозможности надежного закрытия культи двенадцатиперстной кишки при первичной операции (4 больных) и при несостоятельности культи в послеоперационном периоде (8 больных). Умер один (12,5 %) пациент после операции по поводу несостоятельности культи ДПК. Результаты исследований и их обсуждение. Оценивая опыт применения гастроеюнодуоденостомии на выключенной по Ру петле тонкой кишки можно отметить такие ее положительные стороны: универсальность – возможность использования как при первично трудной культе, так и для лечения ее несостоятельности; техническую простоту – хирург только пересекает и накладывает практически стандартные анастомозы без необходимости пластики, выкраивания и т.д.; пригодность при пенетрирующих, “низких” и юкстапапиллярних язвах – пришивание тонкой кишки к культе возможно даже по кратеру язвы или по краю слизистой шириной 1 мм (с обязательным использованием атравматического шовного материала); пригодность при отсутствии передней стенки ДПК – после предварительно наложенных гастродуоденоанастомозов по Финнею или Джабуле, либо после иссечения перфоративной язвы по Джадду; пластические свойства – использование хорошо васкуляризованной петли тонкой кишки для закрытия дефекта ДПК с воспаленными краями после несостоятельности является по сути той же пересадкой кожного лоскута на раневой дефект на поверхности тела; декомпрессия ДПК – при повышении давления в ДПК в результате скопления секретов, декомпрессия через анастомоз с тонкой кишкой, которая перистальтически сокращается в направлении “от ДПК”, представляется очень вероятной; “редуоденизация” пассажа пищи.Мета роботи: оцінити ефективність сполучення дванадцятипалої кишки із петлею тонкої кишки, сформованою за Ру, в профілактиці та лікуванні неспроможності кукси дванадцятипалої кишки після дистальної резекції шлунка. Матеріали і методи. За період з 2009 по 2019 р. автори застосували запропонований спосіб реконструкції безперервності травного тракту в 15 пацієнтів. Вперше гастроєюнодуоденостомію застосовували в пацієнтів із пошкодженням дванадцятипалої кишки внаслідок травми (3 хворі). У подальшому таку операцію виконано при неможливості надійного закриття кукси дванадцятипалої кишки під час первинної операції (4 хворі) та при неспроможності кукси в післяопераційному періоді (8 хворих). Помер один (12,5 %) пацієнт після операції з приводу неспроможності кукси дванадцятипалої кишки (ДПК). Результати досліджень та їх обговорення. Оцінюючи досвід застосування гастроєюнодуоденостомії на виключеній за Ру петлі тонкої кишки можна виділити такі її позитивні сторони: універсальність – можливість використання як при первинно “тяжкій” куксі, так і для лікування її неспроможності; технічну простоту – хірург тільки перетинає і накладає практично стандартні анастомози без необхідності пластики, викроювання і т.д.; придатність при пенетруючих, “низьких” та юкстапапілярних виразках – пришивання тонкої кишки до кукси можливо навіть по кратеру виразки або по краю слизової шириною 1 мм (з обов’язковим використанням атравматичного шовного матеріалу); придатність при відсутності передньої стінки ДПК – після попередньо накладеного гастродуоденоанастомозу за Фіннеєм або Джабуле, після висічення перфоративної виразки за Джаддом; пластичні властивості – використання добре васкуляризованої петлі тонкої кишки для закриття дефекту ДПК із запаленими краями після неспроможності є по суті тією ж пересадкою шкірного клаптя на рановий дефект на поверхні тіла; декомпресія ДПК – при підвищенні тиску в ДПК в результаті скупчення секретів, декомпресія через анастомоз із тонкою кишкою, яка перистальтично скорочується в напрямку “від ДПК”, представляється дуже вірогідною; “редуоденізація” пасажу їжі

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЇ У ПТАХІВ ЗА ВПЛИВУ ПІДВИЩЕНОЇ ТА ЗНИЖЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

The review of the scientific literature, which reflected some aspects of thermoregulation in birds under the influence of high and low ambient temperatures.Literary sources indicate that in short–term action temperature within 25–28 °C, the furnace is reduced feed intake, increased water consumption and the level of gas exchange. For ambient temperature within 35–40 °C fever found in birds 0,5–1 °C, reducing the activity of digestive enzymes and feed intake and growth in gas exchange. With prolonged exposure to heat developing adaptation to this environmental factor, which is accompanied by a decrease in oxygen consumption rate and feed.According to the literature found that lowering the temperature of the environment in birds leads to increased oxygen consumption, lower the phosphorylating and the growth of tissue respiration.The analysis of scientific literature shows the lack of data on the impact of high and low ambient temperatures on the performance of poultry and requires further research.Представлен обзор научной литературы, в котором отражены некоторые аспекты терморегуляции у птиц по воздействию повышенной и пониженной температуры окружающей среды.Литературные источники свидетельствуют, что при кратковременном воздействии температуры воздуха в пределах 25–28 °С, у кур снижается потребление корма, повышается потребление воды и уровень газообмена. При температуре окружающей среды в пределах 35–40 °С установлено повышение температуры тела птиц на 0,5–1 °С, снижение активности пищеварительных ферментов и потребления корма, а также рост газообмена. При длительном воздействии высокой температуры развивается адаптация организма к этому фактору окружающей среды, которая сопровождается снижением скорости потребления кислорода и корма.Согласно данным литературы установлено, что снижение температуры окружающей среды у птиц приводит к увеличению потребления кислорода, снижение коэффициента фосфорилирования и ростом тканевого дыхания.Анализ научной литературы свидетельствует о недостаточности данных по воздействию высоких и низких температур окружающей среды на производительность домашних птиц и требует проведения дальнейших научных исследований.Представлено огляд наукової літератури, в якому відображено деякі аспекти терморегуляції у птахів за впливу підвищеної та зниженої температури навколишнього середовища.Літературні джерела свідчать, що при короткочасній дії температури повітря в межах 25–28 ºС, у курей знижується споживання корму, підвищується споживання води і рівень газообміну. За температури навколишнього середовища в межах 35–40 ºС встановлено підвищення температури тіла птахів на 0,5–1 ºС, зниження активності травних ферментів та споживання корму, а також зростання газообміну. При тривалій дії високої температури розвивається адаптація організму до цього чинника навколишнього середовища, яка супроводжується зниженням швидкості споживання кисню та корму.Згідно даних літератури встановлено, що зниження температури навколишнього середовища у птахів призводить до збільшення споживання кисню, зниження коефіцієнту фосфорилювання та зростанням тканинного дихання.Аналіз наукової літератури свідчить про недостатність даних щодо впливу високих і низьких температур навколишнього середовища на продуктивність свійських птахів та вимагає проведення подальших наукових досліджень

ЗАСТОСУВАННЯ ДОДАТКОВИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ РЕСПІРАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ КОНЕЙ

Respiratory diseases in horses are common, and with the increase in the population of this species, they pose a serious challenge to practicing veterinarians. In the case of respiratory diseases, a primary factor in determining the correct diagnosis is the skillful combination of data collected from the patient history, a detailed clinical examination and the results of additional tests. Auscultation of the lungs in horses is performed routinely, if respiratory diseases are suspected, but still an underestimated source of information is the percussion of the chest. With the development of diagnostic techniques applicable in human medicine, new opportunities have also emerged to examine the respiratory tract in horses. Increasingly, standard diagnostics performed in these animals include endoscopy, radiology, ultrasound, blood gas testing and collecting material to microbial culture. Some diseases can be diagnosed only during endoscopy while the animal is moving. For this purpose, a treadmill with a variable speed is used. Currently, bronchoalveolar lavage (BAL), tracheal wash (TW) and centesis of the thorax are applied more often. An examination of high diagnostic value is lung scintigraphy, but due to the price of the equipment and isotope storage problems it is not available in most developing countries. These tests are aimed at both a correct diagnosis and monitoring the course of treatment.Захворювання органів дихання у коней широко розповсюджені, що пов’язано зі збільшенням популяції цього виду тварин. Хвороби органів дихання являють собою серйозну проблему для практикуючих лікарів ветеринарної медицини. У випадку появи захворювань дихальних шляхів, головним фактором при постановці правильного діагнозу є вміле поєднання даних, зібраних з історії хвороби тварини, повне клінічне дослідження і результати застосування додаткових методів.При підозрінні на захворювання органів дихання проводиться аускультація легень, проте на сьогодні недооцінюється інформативна цінність перкусії грудної клітки в коней.З розвитком методів візуальної діагностики, що застосовуються в гуманній медицині, вони стали також широко впроваджуватися у ветеринарну медицину, зокрема і для дослідження дихальних шляхів у коней. Все частіше базові дослідження у цього виду тварин включають ендоскопічне, рентгенологічне та ультразвукове дослідження, визначення кислотно-основного балансу крові, мікробіологічне дослідження. Окремі захворювання можуть діагностуватися тільки за допомогою ендоскопії під час руху тварини. З цією метою використовується бігова доріжка зі змінною швидкістю.В даний час з діагносчтичною метою все частіше застосовується бронхоальвеолярний лаваж (БАЛ), аспірація трахеї (tracheal wash, TW) і центез грудної клітки. Високоінформативним методом дослідження є сцинтиграфія легень, однак через високу вартість обладнання і зберігання ізотопів цей метод недоступний в більшості ветеринарних клінік.Застосування візуальних методів дослідження коней спрямовані на постановку правильного діагнозу та контролю за ефективністю лікування

STATE OF METABOLISM REPAIR HEIFERS OF PAF «MARICHKA» IN KAMJANKA-BUSK DISTRICT, LVIV REGION

Наведені результати досліджень крові ремонтних телиць за диспансеризації у ПАФ «Марічка» Кам’янка-Бузького району Львівської області.В результаті проведеного клінічного дослідження поголів’я ремонтних телиць виявлено тварин в яких відмічали: в’ялість, зниження та спотворення апетиту, тьмяність і скуйовдженість волосяного покриву; зниження еластичності шкіри, її потовщеність та сухість; анемічність видимих слизових оболонок; зниження кількості жуйних періодів.В сироватці крові ремонтних телиць встановлено низький вміст загального кальцію та неорганічного фосфору, що свідчить про порушення мінерального обміну.У крові хворих тварин встановлено розвиток гіперхромної анемії, яка характеризувалась зниженням вмісту гемоглобіну, величини гематокриту та середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті.Згідно даних біохімічного дослідження крові у ремонтних телиць встановлено гіпопротеїнемію, гіпоальбумінемію, гіпербілірубінемію, а також зростанням активності амінотрансфераз.Приведенные результаты исследований крови ремонтных телок за диспансеризации в ЧАФ «Маричка» Каменка-Бугского района Львовской области.В результате проведенного клинического исследования поголовья ремонтных телок обнаружено животных в которых отмечали: вялость, снижение и искажение аппетита, тусклость и взъерошенность волосяного покрова; снижение эластичности кожи, ее утолщение и сухость; анемичность видимых слизистых оболочек снижение количества жвачных периодов.В сыворотке крови ремонтных телок установлено низкое содержание общего кальция и неорганического фосфора, что свидетельствует о нарушении минерального обмена.В крови больных животных установлено развитие гиперхромной анемии, которая характеризовалась снижением содержания гемоглобина, величины гематокрита и средней концентрации гемоглобина в эритроците.Согласно данным биохимического исследования крови в ремонтных телок установлено гипопротеинемию, гипоальбуминемию, гипербилирубинемию, а также ростом активности аминотрансфераз.The results of studies of blood for clinical examination repair heifers in PAF «Marichka» Kamjanka- Busk district, Lviv region.As a result of clinical research herd repair heifers detected in animals which have noted, laxity, distortion and reduce appetite, dullness and skuyovdzhenist hair; decrease in skin elasticity, its potovschenist and dry; anemichnist visible mucous membranes; reduce the number of bovine periods.In the serum of repair heifers set low content of total calcium and inorganic phosphorus, which constitutes a violation of mineral metabolism.In the blood of sick animals set development hyperchromic anemia, which is characterized by a decrease in hemoglobin, hematocrit value and average concentrations of hemoglobin.According to the biochemical examination of blood in repair heifers set hypoproteinemia, hypoalbuminemia, hyperbilirubinemia, and increased aminotransferase activity

Stimulation of the efferent loop before closure of protective ileostomy in patients with rectal cancer

Objective. To determine the effect of the proposed method of stimulation of the diversion loop before closing the protective ileostomy on the incidence of postoperative dynamic intestinal obstruction. Materials and methods. The study included 37 patients who underwent examination and treatment in the tumor surgery department of the Transcarpathian Antitumor Center between 2020 and 2025. Patients were randomized into two groups. The control group included 20 patients who did not undergo stimulation of the diversion loop before ileostomy closure surgery. The study group included 17 patients who underwent stimulation of the diversion loop before ileostomy closure. Results. In the control group, ileostomy was closed on average in (142 ± 45.1) days, in the study group – in (132 ± 35.2) days. The difference between the groups in terms of ileostomy closure time was not statistically significant (p = 0.62). In the study group, the incidence of dynamic intestinal obstruction was 1.7 times lower. The difference between the groups in terms of this indicator was statistically significant (p = 0.047). The first bowel movement after surgery in the control group occurred within 3 to 7 days, on average (4.4 ± 1.23) days. In the study group, the first bowel movement occurred earlier – within 2 to 5 days, on average (3.35 ± 1.11) days. The difference between the groups in this indicator was statistically significant (p=0.012). The length of stay in the hospital after surgery for patients in the control group ranged from 7 to 19 days, with an average of (10.95 ± 4.07) days; patients in the study group were discharged 1.54 days earlier, with an average of (9.41 ± 2.53) days (p˃0.05). Conclusions. Preoperative irrigation stimulation of the diversion loop is a sufficiently effective method for preventing acute dynamic intestinal obstruction after protective ileostomy closure in patients with rectal cancer

Biological necrectomy and vacuum-therapy in complex treatment of decompensated chronic venous insufficiency of the lower extremities

Objective. To improve the results of treatment in patients, suffering decompensated forms of chronic venous insufficiency (CHVI) of the lower extremities, using introduction of biological necrectomy and vacuum-therapy in combination with complex of optimal surgical interventions, depending on state of venous hemodynamics of the lower extremities. Materials and methods. In 2015-2018 yrs in Surgical Clinic of the Zakarpattya Regional Clinical Hospital named after Andriy Novak 147 patients, ageing 40 yrs old and older, suffering CHVI Category C6 in accordance to the CEAP Classification, were treated. All the patients were divided into two groups: the Group I consisted of 76 patients, suffering CHVI in decompensated stage on background of varicose disease, and the Group II - 71 patients, suffering trophic ulcers (TU) on background of postthrombophlebitic syndrome (PTHPHS). Results. There was established, that the TU clearance under the action of maggot-therapy in patients, suffering decompensated course of CHVI, is significantly more effective, than under the impact of vacuum-therapy. Autodermoplasty must be performed in all the patients, having TU with 4 cm in diameter, Good and satisfactory results were observed in 75 (98.7%) patients of Group I and in 63 (88.7%) patients of Group II, while poor results - in 8 (11.3%) patients of Group II. The working capacity of patients, suffering CHVI in decompensated stage of varicose genesis, have enhanced in 16.5 times, while in the patients, suffering TU on background of PTHPHS – in 1.25 times. Conclusion. Combined treatment of CHVI in decompensated stage, occurring on background of varicose disease includes the TU clearance, using vacuum-therapy or biological necrectomy with subsequent elimination of vertical reflux. In the patients, suffering TU on the PTHPHS background the biologic necrectomy with elimination of horizontal reflux is advantageous. The working capacity in patients with CHVI in decompensated stage of varicose genesis have enhanced in 16.5 times, while in the patients with TU on the PTHPHS background - in 1.25 times

МОЖЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ДИСБІОЗУ КИШЕЧНИКА ПРИ ХРОНІЧНОМУ НЕКАЛЬКУЛЬОЗНОМУ ХОЛЕЦИСТИТІ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ІІ ТИПУ

noncalculouscholecystitis of non-insulin-dependent diabetes mellitus. All patients were found pain localized in the rightupper quadrant, sometimes – epigastric, aching character, radiating to the back, right shoulder and scapula, whichintensified after eating fatty and fried foods. Also dyspeptic syndrome such as nausea, belching air, constant bitter tastein the mouth, bloating, alternating diarrhea and constipation. Depending on the intended treatment of the patientswere divided into two clinical groups. In the first group included 20 patients who received a semisynthetic penicillin –ampicillin. Patients of the second group (24 patients) treated with fluoroquinolone antibiotics – levofloxacin. All patientswith chronic non-calculous cholecystitis receiving prebiotic – lactulose. The use of levofloxacin in combination withlactulose (Biofloraks ) is more effective for the correction of intestinal dysbiosis patients with chronic non-calculouscholecystitis than ampicillin with the same prebiotics.KEY WORDS: chronic non-calculous cholecystitis, diabetes mellitus type II, intestinal dysbiosis, diagnosis andtreatment.РЕЗЮМЕ. У статті представлено комплексне обстеження та лікування 44 хворих на хронічний некалькульознийхолецистит при цукровому діабеті ІІ типу. У всіх хворих було виявлено больовий синдром з локалізацією в правомупідребер’ї, іноді – в епігастрії, ниючого характеру, з іррадіацією в поперек, праве плече та лопатку, який посилювавсяпісля вживання жирної та смаженої їжі, а також диспептичний синдром у вигляді нудоти, відрижки повітрям,постійного гіркого присмаку у роті, метеоризму, чергування проносів та запорів. Залежно від призначеноголікування хворих поділили на дві клінічні групи. У І групу ввійшли 20 хворих, які в якості антибактеріальноїтерапії отримували напівсинтетичний пеніцилін – ампіцилін. Хворі ІІ групи (24 хворих) отримували антимікробнийпрепарат з групи фторхінолонів – левофлоксацин. Усі хворі на ХНХ отримували пребіотик лактулозу. Застосуваннялевофлоксацину в поєднанні з лактулозою (Біофлоракс) є ефективнішим для корекції кишкового дисбіозу хворихна ХНХ, ніж використання ампіциліну з відповідним пребіотиком.Ключові слова : хронічний некалькульозний холецистит, цукровий діабет ІІ типу, дисбіоз кишечника, діагностика, лікування

Внутрішньокишковий тиск при реконструктивно-відновних операціях у стомованих хворих

The aim of the work: to improve treatment outcomes in patients with surgical pathology of the colon by working-out and implementing pathogeneticly grounded treatment algorithm and anastomosis creation technology, aimed at reducing the frequency of postoperative      complications. Materials and Methods. The intracolonic pressure (ICP) was measured in the postoperative period in a group of 30 patients. During the operation, except transanal drainage, which was located higher from anastomosis by 5–10 cm, was inserted a tube with diameter of 0.5 cm., which end was located at large intestine anastomosis (LIA). Pressure measurement was performed by Waldman method within 72 hours after the operation, every 4 hours. There were performed 2 measurements – before and after lavage of transanal drainage. During performing reconstructive operation worked-out LIA technique  was performed 17 times, two-row suture manual LIA – 3, machine LIA -10.  Results and Discussion. It was found that in the postoperative period the ICP  was increasing during the first 24–36 hours to an average of (5.3±0.1) mm Hg, with a further reduction of it’s level over the next 12–20 hours to (2.1±0.3) mm Hg. In 20 minutes after the lavage of transanal drainage the ICP reduced by an average of (3.0±1.3) mm Hg. This decreasing was detained for 3–5 hours, then was noticed a gradual increasing of ICP. In case of using traditional two-row suture anastomosis in 2 patients was noticed complicated postoperative period – the anastomotic leakage in one patient, the second had anastomositis. Worked-out LIA technique was used in 17 patients, machine LIA – in 10 patients, while anastomositis developed in 1 patient. It was found that  in all patients with disorders of suture wound healing  was marked the increasing of ICP after 16–60 hours to (11.4±0.2) mm Hg, with a peak of ICP (16.3–17.1) mm Hg. This dynamic of pressure was observed until the development of intestinal suture failure (anastomotic leakage), with a reduction of ICP after it. In patients with anastomositis such a reduction of ICP wasn’t noticed. It had importance not only the increasing the level of pressure 16.3–17.1 mm Hg, but it’s duration for 12–18 hours.Цель работы: улучшение результатов лечения больных с хирургической патологией ободочной кишки путем разработки и внедрения патогенетически обоснованного алгоритма лечения и техники создания анастомоза, направленного на снижение частоты послеоперационных осложнений. Материалы и методы. В группе из 30 пациентов измеряли внутрикишечное давление (ВКД) в послеоперационном периоде. Во время операции, кроме трансанального дренажа, который заводили выше анастомоза на 5–10 см, проводили трубку диаметром 0,5 см, конец которой устанавливали на уровне толстокишечного анастомоза (ТКА). Измерение давления проводили методом Вальдмана в течение 72 ч с момента операции, каждые 4 часа. Выполняли 2 измерения – до и после промывания трансанального дренажа. При выполнении восстановительного вмешательства ТКА по разработанной методике выполнили – у 17, ручной двухрядный ТКА – 3, аппаратный ТКА – 10 пациентов. Результаты исследований и их обсуждение. Установлено, что в послеоперационном периоде в ободочной кишке отмечается рост ВКД в течение первых 24–36 ч в среднем до (5,3 ± 0,1) мм рт. ст., с последующим снижением его в течение следующих 12–20 ч. до (2,1 ± 0,3) мм рт. ст. Через 20 мин после промывания трансанального дренажа уровень ВКД снижается в среднем на (3,0 ± 1,3) мм рт. ст. Это снижение удерживалось в течение 3–5 ч, после чего отмечено постепенное увеличение ВКД. При применении традиционного двухрядного анастомоза у 2 больных отмечено несостоятельность ТКА у 1 пациента, у второго – анастомозит. ТКА разработанным способом выполнено 17 больным, аппаратный ТКА применили у 10 больных, при этом анастомозит развился у одного пациента. Осложнения наблюдали преимущественно при применении ручного традиционного шва (10 %). У всех больных с развитыми нарушениями заживления кишечного отмечается повышение ВКД через 16–60 ч до (11,4 ± 0,2) мм рт. ст., с пиком уровня ВКД 16,3-17,1 мм рт. ст., что наблюдалась вплоть до развития несостоятельности анастомоза, с последующим резким снижением ВКД. При анастомозите подобного снижения ВКД не было. Имело значение не только устойчивое повышение ВКД с критическим уровнем до 16,3–17,1 мм рт. ст., но и продолжительность воздействия его в течение 12–18 ч.Мета роботи: покращення результатів лікування хворих із хірургічною патологією ободової кишки шляхом розпрацювання і впровадження патогенетично обґрунтованого алгоритму лікування та техніки створення анастомозу, спрямованого на зниження частоти післяопераційних ускладнень. Матеріали і методи. В групі з 30 пацієнтів вимірювали внутрішньокишковий тиск (ВКТ) у післяопераційному періоді. Під час операції, крім трансанального дренажу, який заводили вище анастомозу на 5–10 см, проводили трубку діаметром 0,5 см, кінець якої встановлювали на рівні товстокишкового анастомозу (ТКА). Вимірювання тиску проводили методом Вальдмана протягом 72 год із моменту операції, кожні 4 години. При цьому виконували 2 вимірювання – до і після промивання трансанального дренажу. При виконанні відновного втручання ТКА за розробленою методикою виконали – 17, ручний дворядний ТКА – 3, апаратний ТКА – 10 хворим. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що в післяопераційному періоді в ободовій кишці спостерігається зростання ВКТ (Р) протягом перших 24–36 год (t) в середньому до (5,3 ± 0,1) мм рт. ст., з подальшим зниженням цього рівня протягом наступних 12–20 год до (2,1 ± 0,3) мм рт. ст. Через 20 хв після промивання трансанального дренажу і відходження “промивних вод” рівень ВКТ знижується в середньому на (3,0 ± 1,3) мм рт. ст. Це зниження утримувалося протягом 3–5 год, після чого відбулося поступове зростання рівня ВКТ. При застосуванні традиційного дворядного анастомозу у 2 хворих відмічено в одному спостереженні неспроможність ТКА, у другому – анастомозит. ТКА розробленим способом виконано 17 хворим, апаратний ТКА – 10 хворим, анастомозит розвинувся в одного пацієнта. Ускладнення траплялися переважно при застосуванні ручного традиційного шва (10 %). У всіх хворих з розвиненими порушеннями загоєння анастомозу спостерігається підвищення ВКТ через 16–60 год до (11,4 ± 0,2) мм рт. ст., з піком близько (16,3–17,1) мм рт. ст., що спостерігалось аж до розвитку неспроможності анастомозу, з наступним різким зниженням ВКТ. При анастомозиті подібного зниження ВКТ не було. Мало значення не тільки стійке підвищення ВКТ з критичним рівнем до 16,3–17,1 мм рт. ст., а й тривалість впливу його протягом 12–18 год