Production of Dirhams at the Mint of Damascus (Dimashq) in the First Four Centuries of Islam and the Question of Near Eastern Metallic Zones

All examination of 159 hoards with 1822 dirhams minted at Damascus during the first four centuries of Islam sheds much light on a number of important questions regarding the economic history of the Near East during the Umayyad, 'Abbasid, and Ikhshidid eras. Using the hoard-count method of estimating mint outputs, it has been determined that the Damascus mint was significantly active only during the Umayyad period, a time when the city was the capital of the caliphate. Having no local silver mines and lacking revenue transfers from the provinces after 127 H, Damascus was, at best, a marginal mint for the production of dirhams. However, because Syria and the eastern Mediterranean region in general fell into a gold-copper metallic zone during the period in question, it is surprising that Damascus was at all an important mint when the city was the capital of the Islamic world

Stress load and durability analysis of railway vehicles using multibody approach

The present paper describes the CAE-based approach for durability analysis that is being implemented in Universal Mechanism software to predict the fatigue damage of parts of mechanical systems. The approach predicts fatigue strength of structural components of machines and mechanisms based on results of simulating their dynamics taking into account real working conditions. An application to the developedsoftware to a stress load and durability analysis is considered

Dirham Mint Output of Samanid Samarqand and its Connection to the Beginnings of Trade with Northern Europe (10th century)

La production de dirhams de l’atelier samanide de Samarkand et les débuts du commerce vers l’Europe du Nord (xe siècle).L’examen des 14 865 dirhams samanides des xe et xie siècles frappés à Samarkand provenant de 634 trésors découverts en Eurasie occidentale montre que ces monnaies étaient principalement destinées au commerce avec l’Europe du Nord. Samarkand fut l’atelier principal émettant des dirhams pendant la majeure partie du ixe et du xe siècle, mais sa période d’activité la plus intense dura depuis les années 910 jusqu’au milieu des années 920. Ainsi, avant 954, 92,26% de l’ensemble des monnaies émises à Samarkand avaient-elles déjà été frappées. Les débuts de la production des dirhams à Samarkand au début des années 890 et la forte augmentation durant les deux décennies qui suivirent correspondent à la phase de croissance du commerce entre l’Europe du Nord et le Caucase qui débuta vers 900. La baisse catastrophique de la production monétaire à partir de la seconde moitié du xe siècle peut être attribuée au déclin général de l’économie samanide qui s’amorça dans les années 940.An examination of 14,865 Samanid dirhams struck in Samarqand from 634 hoards discovered in western Eurasia dating from the tenth to the eleventh centuries shows that these coins were destined mainly for trade with northern Europe. Samarqand was a primary Samanid mint that issued dirhams during most of late ninth and tenth centuries, but its most intense years of production occurred from the 910s to the mid-920s. By 954, 92.26% of all dirhams issued in Samarqand by the Samanids had been struck. The beginnings of dirham production in Samarqand in the early 890s and the sharp increase in production in the following two decades closely correspond with the rise of commerce between northern Europe and Central Asia which initiated in ca. 900. The catastrophic drop in mint output from the second half of the tenth century can be attributed to the general decline in the Samanid economy that began with the fifth decade of the same century

Розробка способу відновлення ефективності плівкових СЕ ITO/CdS/CdTe/Cu/Au після деградації

A study into the influence of direct polarity on the output parameters of ITO/CdS/CdTe/Cu/Au solar cells (SC) has been conducted. We have experimentally registered the effect of an electric field of direct polarity on the output parameters and light diode characteristics of ITO/CdS/CdTe/Cu/Au SCs, which underwent a degradation of efficiency. When a shaded SE is exposed for not less than 120 minutes to the electric field, induced by an external DC voltage of magnitude (0.5‒0.9) V, whose polarity corresponds to the forward bias of n-p heterojunction, there is an increase in efficiency coefficient. This becomes possible if, during degradation of the instrument structure, such defects did not have time to develop, which, over the specified time of exposure, lead to resettable alternating electric microbreakdowns. It has been established that an increase in efficiency coefficient comes at the expense of the increased density of a photocurrent, decreased sequential and increased shunt resistances of SC. Improvement of diode characteristics occurs due to several physical processes. When a SC is fed a forward bias voltage, an electric field forms inside the diode structure of SC, which amplifies the built-in electric field of the rear р-р+ heterojunction and suppresses the built-in electric field of the frontal n+-p heterojunction. That occurs because the diodes are turned on towards each other. The magnitude of a forward bias voltage must not exceed the height of the potential barrier in a heterojunction. In this case, at the rear р-р+ heterojunction and in its adjoining areas from both sides the processes will be intensified that are associated with the transport of copper atoms, the restructuring of complexes of point defects containing copper, and the phase transformations of Cu1,4Te into Cu2-xTe. In addition, under the influence of the field induced by a forward bias voltage, the CuCd- particles from the depletion area of a CdS layer will start moving towards the absorber. That should reduce the resistance part of the CdS layer and lead to a decrease in the depletion area width from the absorber's side, thereby increasing the spectral sensitivity of SC in the shortwave and medium-wave fields of solar spectrum. Electrodiffusion of additional amount of CuCd- to the absorber must enhance the above-described and related effect of the increased spectral sensitivity and thus Jph of instruments. Based on the conducted research, we have constructed an algorithm for restoring the efficiency of ITO/CdS/CdTe/Cu/Au SCs and for rejecting the irrevocably degraded instrumental structures included in a running moduleПроведено исследование влияния прямой полярности на выходные параметры солнечных элементов (СЭ) ITO/CdS/CdTe/Cu/Au. Экспериментально зафиксировано влияние электрического поля прямой полярности на выходные параметры и световые диодные характеристики СЭ ITO/CdS/CdTe/Cu/Au, в которых произошла деградация КПД. При выдержке затемненного СЭ, не менее 120 минут в электрическом поле, приведенным внешним постоянным напряжением величиной (0,5-0,9) В, полярность которого соответствует прямому смещению n-p гетероперехода, наблюдается рост КПД. Это возможно, если при деградации приборной структуры не успели сформироваться дефекты, которые за указанное время выдержки приводят к чередующимся самовосстанавливающимся электрическим микропробоям. Установлено, что рост КПД происходит за счет увеличения плотности фототока, уменьшения последовательного и увеличения шунтирующего сопротивлений СЭ. Улучшение диодных характеристик происходит благодаря нескольким физическим процессам. При подаче на СЭ напряжения прямого смещения, внутри диодной структуры СЭ создается электрическое поле, которое усиливает встроенное электрическое поле тыльного р-р+ гетероперехода и подавляет встроенное электрическое поле фронтального n+-p гетероперехода. Это происходит вследствие того, что диоды включены на встречу друг другу. Величина напряжения прямого смещения не должна превышать высоту потенциального барьера гетероперехода. В этом случае на тыльном р-р+ гетеропереходе и в прилегающих к нему с обеих сторон областях будут интенсифицированы процессы, связанные с транспортом атомов меди, перестройкой комплексов точечных дефектов, содержащих медь, и с фазовыми превращениями Cu1,4Te в Cu2-xTe. Также под влиянием поля, индуцированного напряжением прямого смещения, частицы CuCd-из области обеднения слоя CdS начнут двигаться в абсорбер. Это должно снизить сопротивление части слоя CdS и привести к уменьшению ширины области обеднения со стороны абсорбера, повысив, тем самым, спектральную чувствительность СЕ в коротковолновой и средневолновой областях солнечного спектра. Электродиффузия дополнительного количества CuCd- в абсорбер должна усиливать вышеописанный и связанный с этим эффект повышения спектральной чувствительности, а значит и Jф приборов. На основе проведенных исследований был разработан алгоритм восстановления эффективности СЭ ITO/CdS/CdTe/Cu/Au и отбраковки безвозвратно деградированных приборных структур в составе работающего модуляПроведено дослідження впливу прямої полярності на вихідні параметри сонячних елементів (СЕ) ITO/CdS/CdTe/Cu/Au. Експериментально зафіксовано вплив електричного поля прямої полярності на вихідні параметри і світлові діодні характеристики СЕ ITO/CdS/CdTe/Cu/Au, у яких відбулася деградація ККД. При витримці затемненого СЕ не менше 120 хвилин в електричному полі, наведеним зовнішньою постійною напругою величиною (0,5–0,9) В, спостерігається зростання ККД. Полярність електричного поля повинна відповідати прямому зміщенню n-p гетеропереходу. Зростання ККД спостерігається лише у тому випадку, якщо при деградації приладової структури не встигли сформуватися дефекти, які за вказаний час витримки призводять до самовідновлюючих електричних мікропробоїв, що чередуються.Встановлено що зростання ККД відбувається за рахунок збільшення густин фотоструму, зменшення послідовного та збільшення шунтувального опорів СЕ. Покращення діодних характеристик відбувається завдяки кільком фізичним процесам. При подачі на СЕ напруги прямого зміщення, всередині диодной структури СЕ створюється електричне поле, яке підсилює вбудоване електричне поле тильного р–р + гетероперехода і пригнічує вбудоване електричне поле фронтального n+–p гетероперехода. Це відбувається внаслідок того, що діоди включені на зустріч один одному. Величина напруги прямого зміщення не повинна перевищувати висоту потенційного бар'єру гетеропереходу. У цьому випадку на тильному р-р+ гетеропереході та у прилеглих до нього з обох сторін областях будуть інтенсифіковані процеси пов’язані з транспортом атомів міді. Крім того спостерігається перебудова комплексів точкових дефектів, що містять мідь, та фазові перетвореннями Cu1,4Te в Cu2-xTe.Також під впливом поля, індукованого прямозміщуючою напругою, частки CuCd- з області збіднення шару CdS почнуть рухатись у абсорбер. Це повинно знизити опір частини шару CdS і привести до зменшення ширини області збідніння з боку абсорбера, тим самим, забезпечити зростання спектральної чутливості СЕ в короткохвильовій і середньохвильовій областях сонячного спектру. Електродифузія додаткової кількості CuCd- в абсорбер повинна посилювати вищеописаний і пов'язаний з цим ефект підвищення спектральної чутливості, а значить і Jф приладів. На основі проведених досліджень був розроблений алгоритм відновлення ефективності СЕ ITO/CdS/CdTe/Cu/Au і відбраковування деградованих приладових структур в складі працюючого модуля що працю

Обґрунтування пропозицій щодо використання ізолюючих апаратів під час ліквідації надзвичайних ситуацій з викидами небезпечних хімічних речовин

In work, the technical possibilities of using personal respiratory protective equipment are considered as an object of research. Such funds are used in fire and rescue units, during emergency rescue operations related to the liquidation of emergency situations with the release of hazardous chemicals. It is shown that one of the most problematic places for the participation of personnel of fire-rescue units is the contradiction between the protective properties of personal protective equipment and the danger that may be in the organization of the release of a hazardous substance. This applies to the personnel of firefighting and rescue units, which are the first to start carrying out appropriate rescue operations. As a result, even with the full implementation of existing regulatory requirements, work in isolating devices can be dangerous for the rescuer.At the heart of the chosen approach to the solution of the task in view lay the assessment of the possibility to provide such a general protection factor of the insulating device in the assembly with the front part, which will exceed the coefficient of toxic environmental hazard. The study used an analytical definition of the requirements for the testing of compressed air equipment equipped with helmet-masks. It showed that rescuers can work at the epicenter of an accident with the release of hazardous chemicals, if in checking the tightness with the help of devices when creating a test vacuum of 2000 Pa, the rate of the decrease in vacuum will not exceed 32 Pa/min. However, experimental verification of the obtained theoretical results allows to state that the fire and rescue unit will not be able to achieve this requirement. Increasing the test dilution to a level that exceeds 1000 Pa is accompanied by a significant increase in the suction in the system «insulating apparatus – respiratory organs».It has been proven by experience that protection devices are provided with compressed air, equipped with pulmonary automatic devices, which create an overpressure air in the UMS. In this case, the threaded connection of the insulating device with the front part must not be used. This allows to recommend the use of compressed air devices equipped with pulmonary automatic devices as a basic set of isolating apparatuses, creating air overpressure in the UMSExceptions are subdivisions, in the area of operational departure of which there are facilities on which there is a large number of hazardous chemicals with a toxic hazard coefficient of more than 2,3·105. In this case, they should be completed with complexes of personal protective equipment of ampoule type.В работе в качестве объекта исследования рассматриваются технические возможности использования средств индивидуальной защиты органов дыхания. Такие средства используют в пожарно-спасательных подразделениях, во время проведения аварийно-спасательных работ, связанных с ликвидацией чрезвычайных ситуаций с выбросами опасных химических веществ. Показано, что одним из самых проблемных мест участия личного состава пожарно-спасательных подразделений является противоречие между защитными свойствами средств индивидуальной защиты и той опасностью, которая может быть в очаге выброса опасного вещества. Это касается личного состава пожарно-спасательных подразделений, которые первыми начинают проведение соответствующих аварийно-спасательных работ. В результате даже при полном выполнении существующих нормативных требований работа в изолирующих аппаратах может быть опасной для спасателя.В основе выбранного подхода к решению поставленной задачи лежала оценка возможности обеспечить такой общий коэффициент защиты изолирующего аппарата в сборе с лицевой частью, который будет превышать коэффициент токсической опасности среды. В ходе исследования использовалось аналитическое определение требований к проверке аппаратов на сжатом воздухе, оснащенных шлем-масками. Оно показало, что спасателям можно работать в эпицентре аварии с выбросами опасных химических веществ, если при проверке герметичности с помощью приборов при создании проверочного разрежения 2000 Па скорость падения разрежения не будет превышать 32 Па/мин. Однако экспериментальная проверка полученных теоретических результатов позволяет утверждать, что в пожарно-спасательном подразделении не смогут добиться выполнения этого требования. Повышение проверочного разрежения до уровня, который превышает 1000 Па, сопровождается существенным увеличением подсоса внутрь системы «изолирующий аппарат – органы дыхания».Опытным путем доказано, что требуемую защиту обеспечивают аппараты на сжатом воздухе, оснащенные легочными автоматами, которые создают подпор воздуха в подмасочное пространство. При этом не должно использоваться резьбового соединения изолирующего аппарата с лицевой частью. Это позволило рекомендовать в качестве базовой комплектации изолирующих аппаратов использовать аппараты на сжатом воздухе, оснащенные легочными автоматами, создающими подпор воздуха в подмасочное пространство. Исключение составляют подразделения, в районе оперативного выезда которых находятся объекты, на которых находится большое количество опасных химических веществ с коэффициентом токсического опасности более 2,3·105. В этом случае они должны комплектоваться комплексами средств индивидуальной защиты ампулизированного типа.В роботі у якості об’єкта дослідження розглядаються технічні можливості використання засобів індивідуального захисту органів дихання. Такі засоби використовують в пожежно-рятувальних підрозділах, під час проведення аварійно-рятувальних робіт, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій з викидами небезпечних хімічних речовин. Показано, що одним з найбільш проблемних місць участі особового складу пожежно-рятувальних підрозділів є протиріччя між захисними властивостями засобів індивідуального захисту та небезпекою, яка може бути в осередку викиду небезпечної речовини. Це стосується особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, які першими починають проведення відповідних аварійно-рятувальних робіт. В результаті навіть при повному виконанні існуючих нормативних вимог робота в ізолюючих апаратах може бути небезпечною для рятувальника.В основі обраного підходу до вирішення поставленого завдання лежала оцінка можливості забезпечити такий загальний коефіцієнт захисту ізолюючого апарату в зборі з лицевою частиною, який буде перевищувати коефіцієнт токсичної небезпеки середовища. Під час дослідження використовувалось аналітичне визначення вимог до перевірки апаратів на стисненому повітрі, оснащених шолом-масками. Воно показало, що рятувальникам можна працювати в епіцентрі аварії з викидами небезпечних хімічних речовин, якщо під час перевірки герметичності за допомогою приладів при створенні перевірочного розрідження 2000 Па швидкість падіння розрідження не буде перевищувати 32 Па/хв. Проте, експериментальна перевірка отриманих теоретичних результатів дозволяє стверджувати, що в пожежно-рятувальному підрозділі не зможуть добитись виконання цієї вимоги. Підвищення перевірочного розрідження до рівня, який перевищує 1000 Па, супроводжується суттєвим збільшенням підсосу всередину системи «ізолюючий апарат – органи дихання».Дослідним шляхом підтверджено, що потрібний захист забезпечують апарати на стисненому повітрі, оснащені легеневими автоматами, які створюють підпір повітря в підмасочний простір. При цьому не повинно використовуватись різьбового з’єднання ізолюючого апарата з лицевою частиною. Це дозволило рекомендувати у якості базової комплектації ізолюючих апаратів використовувати апарати на стисненому повітрі, оснащені легеневими автоматами, що створюють підпір повітря в підмасочний простір.Виключення складають підрозділи, в районі оперативного виїзду яких знаходяться об’єкти, на яких знаходиться велика кількість небезпечних хімічних речовин з коефіцієнтом токсичної небезпеки більше ніж 2,3·105. В цьому випадку вони повинні комплектуватись комплексами засобів індивідуального захисту ампулізованого типу

Обґрунтування пропозицій щодо використання ізолюючих апаратів під час ліквідації надзвичайних ситуацій з викидами небезпечних хімічних речовин

In work, the technical possibilities of using personal respiratory protective equipment are considered as an object of research. Such funds are used in fire and rescue units, during emergency rescue operations related to the liquidation of emergency situations with the release of hazardous chemicals. It is shown that one of the most problematic places for the participation of personnel of fire-rescue units is the contradiction between the protective properties of personal protective equipment and the danger that may be in the organization of the release of a hazardous substance. This applies to the personnel of firefighting and rescue units, which are the first to start carrying out appropriate rescue operations. As a result, even with the full implementation of existing regulatory requirements, work in isolating devices can be dangerous for the rescuer.At the heart of the chosen approach to the solution of the task in view lay the assessment of the possibility to provide such a general protection factor of the insulating device in the assembly with the front part, which will exceed the coefficient of toxic environmental hazard. The study used an analytical definition of the requirements for the testing of compressed air equipment equipped with helmet-masks. It showed that rescuers can work at the epicenter of an accident with the release of hazardous chemicals, if in checking the tightness with the help of devices when creating a test vacuum of 2000 Pa, the rate of the decrease in vacuum will not exceed 32 Pa/min. However, experimental verification of the obtained theoretical results allows to state that the fire and rescue unit will not be able to achieve this requirement. Increasing the test dilution to a level that exceeds 1000 Pa is accompanied by a significant increase in the suction in the system «insulating apparatus – respiratory organs».It has been proven by experience that protection devices are provided with compressed air, equipped with pulmonary automatic devices, which create an overpressure air in the UMS. In this case, the threaded connection of the insulating device with the front part must not be used. This allows to recommend the use of compressed air devices equipped with pulmonary automatic devices as a basic set of isolating apparatuses, creating air overpressure in the UMSExceptions are subdivisions, in the area of operational departure of which there are facilities on which there is a large number of hazardous chemicals with a toxic hazard coefficient of more than 2,3·105. In this case, they should be completed with complexes of personal protective equipment of ampoule type.В работе в качестве объекта исследования рассматриваются технические возможности использования средств индивидуальной защиты органов дыхания. Такие средства используют в пожарно-спасательных подразделениях, во время проведения аварийно-спасательных работ, связанных с ликвидацией чрезвычайных ситуаций с выбросами опасных химических веществ. Показано, что одним из самых проблемных мест участия личного состава пожарно-спасательных подразделений является противоречие между защитными свойствами средств индивидуальной защиты и той опасностью, которая может быть в очаге выброса опасного вещества. Это касается личного состава пожарно-спасательных подразделений, которые первыми начинают проведение соответствующих аварийно-спасательных работ. В результате даже при полном выполнении существующих нормативных требований работа в изолирующих аппаратах может быть опасной для спасателя.В основе выбранного подхода к решению поставленной задачи лежала оценка возможности обеспечить такой общий коэффициент защиты изолирующего аппарата в сборе с лицевой частью, который будет превышать коэффициент токсической опасности среды. В ходе исследования использовалось аналитическое определение требований к проверке аппаратов на сжатом воздухе, оснащенных шлем-масками. Оно показало, что спасателям можно работать в эпицентре аварии с выбросами опасных химических веществ, если при проверке герметичности с помощью приборов при создании проверочного разрежения 2000 Па скорость падения разрежения не будет превышать 32 Па/мин. Однако экспериментальная проверка полученных теоретических результатов позволяет утверждать, что в пожарно-спасательном подразделении не смогут добиться выполнения этого требования. Повышение проверочного разрежения до уровня, который превышает 1000 Па, сопровождается существенным увеличением подсоса внутрь системы «изолирующий аппарат – органы дыхания».Опытным путем доказано, что требуемую защиту обеспечивают аппараты на сжатом воздухе, оснащенные легочными автоматами, которые создают подпор воздуха в подмасочное пространство. При этом не должно использоваться резьбового соединения изолирующего аппарата с лицевой частью. Это позволило рекомендовать в качестве базовой комплектации изолирующих аппаратов использовать аппараты на сжатом воздухе, оснащенные легочными автоматами, создающими подпор воздуха в подмасочное пространство. Исключение составляют подразделения, в районе оперативного выезда которых находятся объекты, на которых находится большое количество опасных химических веществ с коэффициентом токсического опасности более 2,3·105. В этом случае они должны комплектоваться комплексами средств индивидуальной защиты ампулизированного типа.В роботі у якості об’єкта дослідження розглядаються технічні можливості використання засобів індивідуального захисту органів дихання. Такі засоби використовують в пожежно-рятувальних підрозділах, під час проведення аварійно-рятувальних робіт, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій з викидами небезпечних хімічних речовин. Показано, що одним з найбільш проблемних місць участі особового складу пожежно-рятувальних підрозділів є протиріччя між захисними властивостями засобів індивідуального захисту та небезпекою, яка може бути в осередку викиду небезпечної речовини. Це стосується особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, які першими починають проведення відповідних аварійно-рятувальних робіт. В результаті навіть при повному виконанні існуючих нормативних вимог робота в ізолюючих апаратах може бути небезпечною для рятувальника.В основі обраного підходу до вирішення поставленого завдання лежала оцінка можливості забезпечити такий загальний коефіцієнт захисту ізолюючого апарату в зборі з лицевою частиною, який буде перевищувати коефіцієнт токсичної небезпеки середовища. Під час дослідження використовувалось аналітичне визначення вимог до перевірки апаратів на стисненому повітрі, оснащених шолом-масками. Воно показало, що рятувальникам можна працювати в епіцентрі аварії з викидами небезпечних хімічних речовин, якщо під час перевірки герметичності за допомогою приладів при створенні перевірочного розрідження 2000 Па швидкість падіння розрідження не буде перевищувати 32 Па/хв. Проте, експериментальна перевірка отриманих теоретичних результатів дозволяє стверджувати, що в пожежно-рятувальному підрозділі не зможуть добитись виконання цієї вимоги. Підвищення перевірочного розрідження до рівня, який перевищує 1000 Па, супроводжується суттєвим збільшенням підсосу всередину системи «ізолюючий апарат – органи дихання».Дослідним шляхом підтверджено, що потрібний захист забезпечують апарати на стисненому повітрі, оснащені легеневими автоматами, які створюють підпір повітря в підмасочний простір. При цьому не повинно використовуватись різьбового з’єднання ізолюючого апарата з лицевою частиною. Це дозволило рекомендувати у якості базової комплектації ізолюючих апаратів використовувати апарати на стисненому повітрі, оснащені легеневими автоматами, що створюють підпір повітря в підмасочний простір.Виключення складають підрозділи, в районі оперативного виїзду яких знаходяться об’єкти, на яких знаходиться велика кількість небезпечних хімічних речовин з коефіцієнтом токсичної небезпеки більше ніж 2,3·105. В цьому випадку вони повинні комплектуватись комплексами засобів індивідуального захисту ампулізованого типу

The first data on methane concentrations in degassing griffins of Lake Baskunchak

For the first time, the distribution of methane in the brine and bottom sediments of the Ulan-Blag stream (tributary of Lake Baskunchak), fed by underground degassing springs, as well as directly in Baskunchak Lake at a distance from underground sources. The composition of the main ions in brine, acid-base and redox conditions in bottom sediments have been established. The brine mineralization in Baskunchak Lake is 312 g/dm3, which is 2.1 times higher than the mineralization of the Ulan-Blag stream. The chemical composition of the brine of both stations is classified as chloride type, sodium cationic composition. The concentration of methane in the brine of the studied underground degassing sources in the ravine stream of the Ulan-Blag reaches high values (up to 215 µl/dm3), exceeding by 1–2 orders of magnitude its concentration in the brine of Lake Baskunchak. The low concentrations of methane in the brine of the lake are probably due to its insignificant flow from the bottom sediments into the water due to the presence of a salt crust that prevents gas emission, as well as due to its small concentrations in the upper layers of sediments