Event-by-event fluctuations in collective quantities

We discuss an event-by-event fluctuation analysis of particle production in heavy ion collisions. We compare different approaches to the evaluation of the event-by-event dynamical fluctuations in quantities defined on groups of particles, such quantities as mean transverse momentum, transverse momentum spectra slope, strength of anisotropic flow, etc.. The direct computation of the dynamical fluctuations and the sub-event method are discussed in more detail. We also show how the fluctuation in different variables can be related to each other.Comment: LaTex, 14 pages and 5 figures. 2 references adde

Composite material based on hydroxyapatite and multi-walled carbon nanotubes filled by iron: Preparation, properties and drug release ability

Новий біоактивний композиційний матеріал на основі гідроксиапатиту і багатошарових вуглецевих нанотрубок, заповнених залізом, був синтезований методом «вологої хімії» і охарактеризований докладно різними експериментальними методами, включаючи рентгенівську дифракцію, інфрачервоне перетворення Фур'є і енергодисперсійного рентгенівське випромінювання, променева флуоресцентна спектроскопія, термогравіметричний і диференційний термічний аналіз . Поведінку набухання визначали кількісно шляхом вимірювання змін маси зразка залежно від часу занурення зразка в забуферений фосфатом фізіологічний розчин (PBS). Тест на біоактивность проводили шляхом замочування зразків в PBS. Вплив складу матеріалу на модельне вивільнення лікарського засобу вивчали з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії. Нарешті, були також досліджені механічні властивості (максимальна відносна деформація, міцність і модуль Юнга) зразків під навантаженням. Дослідження показують можливість застосування створеного композитного матеріалу в біоінженерії кісткової тканини для заповнення дефектів кісток різних геометрій функцією тривалого вивільнення лікарського засобу. Передбачається, що цей композиційний матеріал можна використовувати в тривимірному моделюванні областей кісткової тканини, які повинні витримувати механічне навантаження.Новый биоактивный композиционный материал на основе гидроксиапатита и многослойных углеродных нанотрубок, заполненных железом, был синтезирован методом «влажной химии» и охарактеризован подробно различными экспериментальными методами, включая рентгеновскую дифракцию, инфракрасное преобразование Фурье и энергодисперсионное рентгеновское излучение, лучевая флуоресцентная спектроскопия, термогравиметрический и дифференциальный термический анализ. Поведение набухания определяли количественно путем измерения изменений массы образца в зависимости от времени погружения образца в забуференный фосфатом физиологический раствор (PBS). Тест на биоактивность проводили путем замачивания образцов в PBS. Влияние состава материала на модельное высвобождение лекарственного средства изучали с использованием метода высокоэффективной жидкостной хроматографии. Наконец, были также исследованы механические свойства (максимальная относительная деформация, прочность и модуль Юнга) образцов под нагрузкой. Исследования демонстрируют возможность применения созданного композитного материала в биоинженерии костной ткани для заполнения дефектов костей различных геометрий функцией длительного высвобождения лекарственного средства. Предполагается, что этот композиционный материал можно использовать в трехмерном моделировании областей костной ткани, которые должны выдерживать механическую нагрузку.The novel bioactive composite material based on hydroxyapatite and multi-walled carbon nanotubes filled by iron was synthesized by the “wet chemistry” method and characterized in detail by various experimental techniques including the X-ray diffraction, Fourier transform infrared and energy-dispersive X-ray fluorescence spectroscopy, thermogravimetric and differential thermal analysis. The swelling behaviour was quantified by measuring the changes in sample weight as a function of sample immersion time in a phosphate buffered saline (PBS). Bioactivity test was carried out by soaking the samples in PBS. The material composition influence on the model drug release was studied using the high-performance liquid chromatography method. Finally, the mechanical properties (maximal relative deformation, strength and Young's modulus) of the samples under loading were investigated too. The findings clear demonstrate the possibility of application of the created composite material in bioengineering of bone tissue to fill bone defects of various geometries with the function of prolonged release of the drug. It is assumed that this composite material can be used in 3D modeling of areas of bone tissue that have to bear a mechanical load

Composite material based on hydroxyapatite and multi-walled carbon nanotubes filled by iron: Preparation, properties and drug release ability

Новий біоактивний композиційний матеріал на основі гідроксиапатиту і багатошарових вуглецевих нанотрубок, заповнених залізом, був синтезований методом «вологої хімії» і охарактеризований докладно різними експериментальними методами, включаючи рентгенівську дифракцію, інфрачервоне перетворення Фур'є і енергодисперсійного рентгенівське випромінювання, променева флуоресцентна спектроскопія, термогравіметричний і диференційний термічний аналіз . Поведінку набухання визначали кількісно шляхом вимірювання змін маси зразка залежно від часу занурення зразка в забуферений фосфатом фізіологічний розчин (PBS). Тест на біоактивность проводили шляхом замочування зразків в PBS. Вплив складу матеріалу на модельне вивільнення лікарського засобу вивчали з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії. Нарешті, були також досліджені механічні властивості (максимальна відносна деформація, міцність і модуль Юнга) зразків під навантаженням. Дослідження показують можливість застосування створеного композитного матеріалу в біоінженерії кісткової тканини для заповнення дефектів кісток різних геометрій функцією тривалого вивільнення лікарського засобу. Передбачається, що цей композиційний матеріал можна використовувати в тривимірному моделюванні областей кісткової тканини, які повинні витримувати механічне навантаження.Новый биоактивный композиционный материал на основе гидроксиапатита и многослойных углеродных нанотрубок, заполненных железом, был синтезирован методом «влажной химии» и охарактеризован подробно различными экспериментальными методами, включая рентгеновскую дифракцию, инфракрасное преобразование Фурье и энергодисперсионное рентгеновское излучение, лучевая флуоресцентная спектроскопия, термогравиметрический и дифференциальный термический анализ. Поведение набухания определяли количественно путем измерения изменений массы образца в зависимости от времени погружения образца в забуференный фосфатом физиологический раствор (PBS). Тест на биоактивность проводили путем замачивания образцов в PBS. Влияние состава материала на модельное высвобождение лекарственного средства изучали с использованием метода высокоэффективной жидкостной хроматографии. Наконец, были также исследованы механические свойства (максимальная относительная деформация, прочность и модуль Юнга) образцов под нагрузкой. Исследования демонстрируют возможность применения созданного композитного материала в биоинженерии костной ткани для заполнения дефектов костей различных геометрий функцией длительного высвобождения лекарственного средства. Предполагается, что этот композиционный материал можно использовать в трехмерном моделировании областей костной ткани, которые должны выдерживать механическую нагрузку.The novel bioactive composite material based on hydroxyapatite and multi-walled carbon nanotubes filled by iron was synthesized by the “wet chemistry” method and characterized in detail by various experimental techniques including the X-ray diffraction, Fourier transform infrared and energy-dispersive X-ray fluorescence spectroscopy, thermogravimetric and differential thermal analysis. The swelling behaviour was quantified by measuring the changes in sample weight as a function of sample immersion time in a phosphate buffered saline (PBS). Bioactivity test was carried out by soaking the samples in PBS. The material composition influence on the model drug release was studied using the high-performance liquid chromatography method. Finally, the mechanical properties (maximal relative deformation, strength and Young's modulus) of the samples under loading were investigated too. The findings clear demonstrate the possibility of application of the created composite material in bioengineering of bone tissue to fill bone defects of various geometries with the function of prolonged release of the drug. It is assumed that this composite material can be used in 3D modeling of areas of bone tissue that have to bear a mechanical load

Horizontal Branch Stars: The Interplay between Observations and Theory, and Insights into the Formation of the Galaxy

We review HB stars in a broad astrophysical context, including both variable and non-variable stars. A reassessment of the Oosterhoff dichotomy is presented, which provides unprecedented detail regarding its origin and systematics. We show that the Oosterhoff dichotomy and the distribution of globular clusters (GCs) in the HB morphology-metallicity plane both exclude, with high statistical significance, the possibility that the Galactic halo may have formed from the accretion of dwarf galaxies resembling present-day Milky Way satellites such as Fornax, Sagittarius, and the LMC. A rediscussion of the second-parameter problem is presented. A technique is proposed to estimate the HB types of extragalactic GCs on the basis of integrated far-UV photometry. The relationship between the absolute V magnitude of the HB at the RR Lyrae level and metallicity, as obtained on the basis of trigonometric parallax measurements for the star RR Lyrae, is also revisited, giving a distance modulus to the LMC of (m-M)_0 = 18.44+/-0.11. RR Lyrae period change rates are studied. Finally, the conductive opacities used in evolutionary calculations of low-mass stars are investigated. [ABRIDGED]Comment: 56 pages, 22 figures. Invited review, to appear in Astrophysics and Space Scienc

Pervasive gaps in Amazonian ecological research

Biodiversity loss is one of the main challenges of our time, and attempts to address it require a clear understanding of how ecological communities respond to environmental change across time and space. While the increasing availability of global databases on ecological communities has advanced our knowledge of biodiversity sensitivity to environmental changes, vast areas of the tropics remain understudied. In the American tropics, Amazonia stands out as the world's most diverse rainforest and the primary source of Neotropical biodiversity, but it remains among the least known forests in America and is often underrepresented in biodiversity databases. To worsen this situation, human-induced modifications may eliminate pieces of the Amazon's biodiversity puzzle before we can use them to understand how ecological communities are responding. To increase generalization and applicability of biodiversity knowledge, it is thus crucial to reduce biases in ecological research, particularly in regions projected to face the most pronounced environmental changes. We integrate ecological community metadata of 7,694 sampling sites for multiple organism groups in a machine learning model framework to map the research probability across the Brazilian Amazonia, while identifying the region's vulnerability to environmental change. 15%–18% of the most neglected areas in ecological research are expected to experience severe climate or land use changes by 2050. This means that unless we take immediate action, we will not be able to establish their current status, much less monitor how it is changing and what is being lost

On a Small Clause Analysis of Mandarin and French Inalienable Possession

Wetensch. publicatieFaculteit der Lettere