Charge and Statistics of Quasiparticles in Fractional Quantum Hall Effec

We have studied here the charge and statistics of quasiparticle excitations in FQH states on the basis of the Berry phase approach incorporating the fact that even number of flux quanta can be gauged away when the Berry phase is removed to the dynamical phase. It is observed that the charge $q$ and statistical parameter $\theta$ of a quasiparticle at filling factor $\nu=\frac{n}{2pn+1}$ are given by $q=(\frac{n}{2pn+1})e$ and $\theta=\frac{n}{2pn+1}$, with the fact that the charge of the quasihole is opposite to that of the quasielectron. Using Laughlin wave function for quasiparticles, numerical studies have been done following the work of Kj{\o}nsberg and Myrheim \cite{KM} for FQH states at $\nu=1/3$ and it is pointed out that as in case of quasiholes, the statistics parameter can be well defined for quasielectrons having the value $\theta=1/3$.Comment: 12 pages, 4 figure

Detection of non-Gaussian Fluctuations in a Quantum Point Contact

An experimental study of current fluctuations through a tunable transmission barrier, a quantum point contact, are reported. We measure the probability distribution function of transmitted charge with precision sufficient to extract the first three cumulants. To obtain the intrinsic quantities, corresponding to voltage-biased barrier, we employ a procedure that accounts for the response of the external circuit and the amplifier. The third cumulant, obtained with a high precision, is found to agree with the prediction for the statistics of transport in the non-Poissonian regime.Comment: 4 pages, 4 figures; published versio

Geodesic Flow on the Normal Congruence of a Minimal Surface

We study the geodesic flow on the normal line congruence of a minimal surface in ${\Bbb{R}}^3$ induced by the neutral K\"ahler metric on the space of oriented lines. The metric is lorentz with isolated degenerate points and the flow is shown to be completely integrable. In addition, we give a new holomorphic description of minimal surfaces in ${\Bbb{R}}^3$ and relate it to the classical Weierstrass representation.Comment: AMS-LATEX 8 pages 2, figure

Ціннісний аспект формування духовності в освітній діяльності

Formation of the spiritual values of the individual is a unity of two processes ­ spontaneous spiritual development rights within their social environment and purposeful process enabling mastery and appropriation of spiritual values in the educational process, which is to prevent and eliminate the negative effects of these influences. In general, the educational value problem of spirituality is to create an educational space that provides enough support for teaching in a complex process of formation and development of the spiritual world and spiritual values of the individual. At present, the formation of spiritual values is an important task not only of spiritual development, but also the whole cultural and educational impact of society on the individual. Among the valuable aspects of the formation of individual spirituality in the educational process of spiritual security is becoming more important, especially as a preventive and educational mechanism for spirituality. The main direction of development of national education for spiritual person should be to maximize the value of its spiritual component. In today’s environment where the priority areas are related to the axiological aspects of education as perhaps the most important task of education is the preservation of spirituality of the individual and society, the priority should be established value­ semantic component of curricula and educational work, which includes programs spiritual and moral education, introduction to national values, national culture and traditions. Формування духовних цінностей особистості являє собою єдність двох процесів – спонтанного духов­ного становлення людини у межах свого соціального оточення та цілеспрямованого процесу створення умов для опанування та привласнення духовних цінностей в освітньому процесі, який має попередити та усунути негативні наслідки вказаних впливів. У цілому освітня проблема ціннісного забезпечення духов­ності полягає у створенні освітнього простору, що забезпечує достатню педагогічну підтримку в складному процесі становлення та розвитку духовного світу і духовних цінностей особистості. На сьогодні формування духовних цінностей є найважливішим завданням не лише духовного розвитку, а й загалом  культурно­освітнього впливу соціуму на особистість. Серед ціннісних аспектів формування духовності особистості в освітньому процесі духовна безпека стає все більш значущою, передусім як превентивно­освітній механізм забезпечення духовності. Основним напрямом розвитку вітчизняної освіти для забезпечення духовності особистості має стати максимізація її духовно­ціннісної складової. У сучасних умовах, коли пріоритетним є напрямки, пов’язані з аксіологічним аспектом освіти, коли чи не найбільш актуальним завданням освіти стає збереження духовності особистості та суспільства, пріоритетним має бути визначений ціннісно­значеннєвий компонент навчальних програм та виховної роботи, що включає в себе програми духовно­морального виховання, прилучення до національних цінностей, вітчизняної культури, традицій. Формування духовних цінностей особистості являє собою єдність двох процесів – спонтанного духов­ного становлення людини у межах свого соціального оточення та цілеспрямованого процесу створення умов для опанування та привласнення духовних цінностей в освітньому процесі, який має попередити та усунути негативні наслідки вказаних впливів. У цілому освітня проблема ціннісного забезпечення духов­ності полягає у створенні освітнього простору, що забезпечує достатню педагогічну підтримку в складному процесі становлення та розвитку духовного світу і духовних цінностей особистості. На сьогодні формування духовних цінностей є найважливішим завданням не лише духовного розвитку, а й загалом  культурно­освітнього впливу соціуму на особистість. Серед ціннісних аспектів формування духовності особистості в освітньому процесі духовна безпека стає все більш значущою, передусім як превентивно­освітній механізм забезпечення духовності. Основним напрямом розвитку вітчизняної освіти для забезпечення духовності особистості має стати максимізація її духовно­ціннісної складової. У сучасних умовах, коли пріоритетним є напрямки, пов’язані з аксіологічним аспектом освіти, коли чи не найбільш актуальним завданням освіти стає збереження духовності особистості та суспільства, пріоритетним має бути визначений ціннісно­значеннєвий компонент навчальних програм та виховної роботи, що включає в себе програми духовно­морального виховання, прилучення до національних цінностей, вітчизняної культури, традицій

Scientific and religious discourses in the methodology of philosophical- educational studies of spirituality phenomenon

У відносинах релігії та науки можна умовно виділити чотири періоди: синкретичний ­ античний, коли вони не були відокремлені одне від одного; середньовічний, що характеризувався підпорядкуванням науки релігії; модерністський ­ постмодерністський, коли наука, взявши реванш, здавалося, здатна була вирішити всі проблеми; нині виникає період, який можна умовно назвати органічним. Він формально подібний античному і характеризується взаємодоповнюючою взаємодією релігії та науки. І не в останню чергу тому, що і науці, і релігії властиве дещо спільне. По­перше, це  можливість раціонально довести буття Бога. По­друге, релігія ампліфікує принцип раціональності, дає можливість побачити за фізичними  метафізичні причини явищ і подій, що відбуваються в світі. По­третє, сама віра в Бога розкриває перед свідомістю людини піднесені ідеальні горизонти, духовні перспективи, які дають людині новий погляд на матеріальні явища, привчають бачити в іманентному ­ трансцендентне, за фізичною плоттю ­ духовне. Застосовність принципу синтезу наукових та трансцендентно­релігійних підходів для дослідження духовності виглядає цілком обгрунтовано. Як наука, так і ще більшою мірою релігія змінюють людину та її духовний світ, роблять сприйняття світу людиною більш диференційованим, а мислення ­ більш універсальним і концептуальним. І релігія, і наука пред’являють до особистості людини, її духовних якостей високі вимоги. Проте при цьому пріоритет все ж таки потрібно визнати за підходами релігійно­трансцендентального напряму, оскількі наука дисциплінує і розвиває розум, а релігія – духов­ний світ людини. У відносинах релігії та науки можна умовно виділити чотири періоди: синкретичний ­ античний, коли вони не були відокремлені одне від одного; середньовічний, що характеризувався підпорядкуванням науки релігії; модерністський ­ постмодерністський, коли наука, взявши реванш, здавалося, здатна була вирішити всі проблеми; нині виникає період, який можна умовно назвати органічним. Він формально подібний античному і характеризується взаємодоповнюючою взаємодією релігії та науки. І не в останню чергу тому, що і науці, і релігії властиве дещо спільне. По­перше, це  можливість раціонально довести буття Бога. По­друге, релігія ампліфікує принцип раціональності, дає можливість побачити за фізичними  метафізичні причини явищ і подій, що відбуваються в світі. По­третє, сама віра в Бога розкриває перед свідомістю людини піднесені ідеальні горизонти, духовні перспективи, які дають людині новий погляд на матеріальні явища, привчають бачити в іманентному ­ трансцендентне, за фізичною плоттю ­ духовне. Застосовність принципу синтезу наукових та трансцендентно­релігійних підходів для дослідження духовності виглядає цілком обгрунтовано. Як наука, так і ще більшою мірою релігія змінюють людину та її духовний світ, роблять сприйняття світу людиною більш диференційованим, а мислення ­ більш універсальним і концептуальним. І релігія, і наука пред’являють до особистості людини, її духовних якостей високі вимоги. Проте при цьому пріоритет все ж таки потрібно визнати за підходами релігійно­трансцендентального напряму, оскількі наука дисциплінує і розвиває розум, а релігія – духов­ний світ людини. In a relationship of religion and science can be roughly divided into four periods: the syncretic ­ Antique, when they were separated from each other, medieval, characterized by the subordination of science, religion, modernist ­ postmodern when science took revenge seemed to be able to solve all the problems were; now there is a period that might be called organic. It is formally similar to the ancient and characterized complementary interaction of religion and science. And last but not least the fact that both science and religion peculiar something in common. First, it is possible to rationally prove the existence of God. Second, the principle of rationality religion amplified, giving the opportunity to see the physical metaphysical causes of phenomena and events taking place in the world. Thirdly, the very belief in God reveals to human consciousness lofty ideal horizons and spiritual perspectives that give people a new perspective on physical phenomena taught to see in the immanent ­ transcendent , in a physical flesh ­ the spiritual. The applicability of the principle of fusion science and transcendental ­religious approaches to the study of spirituality looks like and rightly so. As science and religion even more change man and his inner world, the world of perception make a man more dyfferents and thinking ­ more versatile and conceptually. And religion and science make on the individual person, his spiritual qualities demands. However, when the priority is still necessary to recognize the religious and transcendental approaches direction as scientific disciplines and develops the mind, and religion ­ spiritual world

Analysis of Terrorist Attack Scenarios and Measures for Countering Terrorist Threats

The chapter will present the classification of the types of modern terrorism and describe scenarios and probabilistic models of ordinary, technological, and the so-called intelligent terrorism that are distinguished by their triggering events, propagation modes, damaging factors, probabilities, and consequences. A comparative assessment of these three types of terrorism is presented. Dynamic three-sided models allow assessing the situation from standpoints of terrorists and law enforcement agencies, the administration of the complex engineering system, and analyzing actions and counteractions of various sides involved. A new comprehensive approach to ensuring complex engineering system security is described. This approach is focused not only on the development of protection barriers and safeguards against predetermined list of design-basis scenarios of terrorist attacks but also on increasing the system’s resilience toward beyond design-basis attack scenarios