Method of ultrasonic scanning of maxillary and frontal sinuses

Department of Otorhinolaryngology, National Medical University of Odessa, UkraineBackground: Ultrasonography can be used as an alternative to radiographic survey in diagnosis of sinusitis. Material and methods: The study involved 150 patients with acute and chronic inflammation of maxillary and frontal sinuses, in all patients ultrasound and x-ray examinations have been performed, followed by puncture of the maxillary sinuses. The ultrasound examination was performed by two probes: linear and micro-convex. For each diagnostic technique the sensitivity, specificity and accuracy were calculated. As the gold standard diagnostic puncture of the maxillary sinus (in most cases), computed tomography and intraoperative findings were adopted. For pairwise comparison of the characteristics of different methods the z-test was used. It was considered statistically significant (p < 0.05). Results: X-ray examination turned out to produce erroneous results in a high percentage of cases while detecting fluid in sinuses, if fluid level fails to be discovered on radiograms. High accuracy of ultrasound examination in detecting fluid and its nature (pus, serous exudate) is identified for scanning with both linear and micro-convex transducers. But sensitivity of the micro-convex transducer is higher (96.9%) than that of linear one (83.0%) in detecting fluid. In diagnosis of edema, a higher percentage of errors (false-positive results) were revealed in case of the micro-convex transducer (39.3%), and a lower rate – for linear transducer (3.6%). Accuracy in detecting mucosal thickening for X-ray was 66.7%, B-linear – 87.2%, B-micro-convex – 84.3%. Accuracy in detecting fluid for X-ray was 65.8%, B-linear – 86.1%, B-micro-convex – 96.6%. Conclusions: 1. Results showed that ultrasound diagnosis of inflammatory disease of the maxillary and frontal sinuses can be used as a screening method for diagnosis on a par with radiographic survey. 2. There is a significant difference between the study methods in accuracy of edema and fluid detection in favor of ultrasound diagnosis. 3. To improve the quality of ultrasound technique, combined survey with two probes (linear and micro-convex) should be used. Linear probe is appropriate for detecting mucosal thickening, and micro-convex one – for fluid detection

The importance of allergic factor in the etiopathogenesis of chronic adenoiditis in children

У статті представлено особливості перебігу хронічного аденоїдиту у дітей з алергічним ринітом. Поширеність алергічних захворювань та аденоїдних вегетацій у дитячому віці визначила актуальність вивчення проблеми дослідження. Установлено, що аденоїди при алергічному риніті стають своєрідним шоковим органом, на поверхні якого затримуються інгаляційні алергени. Визначено, що при алергічних ринітах видалення аденоїдів дає можливість покращувати загальний стан хворого та купірувати симптоми захворювання (закладеність носу), зменшувати ризик формування різноманітних хронічних патологій (хронічного отиту), а при обструктивному апное сну — зменшити ризик задухи. Досліджено алгоритм ведення дітей з патологією глоткового мигдалика при супровідних алергічних захворюваннях, де на першому етапі необхідно рекомендувати лікування в алерголога, і лише за неефективності консервативної терапії проводити хірургічне втручання. Доведено, що у більшості досліджених дітей (60–70 %) з гіпертрофією носоглоткового мигдалика ІІ стадії виявили алергічний риніт і підвищений рівень протизапальних цитокінів, що свідчить про взаємозв’язок хвороби із запальними захворюваннями носоглотки та імунної системи. На увагу науковців заслуговують проблеми правильного діагностування причин запалення та гіпертрофії носоглоткового мигдалика, стратегія, тактика і правильність їхнього лікування.The article presents the features of the course of chronic adenoiditis in children with allergic rhinitis. Allergic diseases of the upper respiratory tract and pathology of the pharyngeal tonsil today remain one of the most common diseases in pediatric practice and their pathogenetic mechanisms are often interrelated. The choice of treatment mode for this group of children is currently being actively discussed. The aim of the study is scientific-literary and practical consideration of the problem of the influence of an allergic factor on the pathogenesis of nasopharyngeal tonsil hypertrophy as a cause of chronic adenoiditis in children. The study examined 30 children with stage 2 adenoid hypertrophy, including 18 boys and 12 girls. A number of authors insist on the need to prioritize conservative management, while more and more evidence is emerging that there may often be indications for surgery. The prevalence of allergic diseases and adenoid vegetations in childhood has determined the relevance of studying the research problem. It is established that adenoids in allergic rhinitis become a kind of shock organ, on the surface of which inhaled allergens are delayed. It has been determined that in allergic rhinitis removal of adenoids has the ability to improve the general condition of the patient and relieve symptoms (including nasal congestion) and reduce the risk of various chronic pathologies (namely chronic otitis), and in obstructive sleep apnea — reduce the risk of suffocation. The algorithm of management of children with pathology of the pharyngeal tonsil in concomitant allergic diseases, where the first stage it is necessary to recommend treatment by an allergist, and only in the ineffectiveness of conservative therapy to perform surgery. It has been shown that most of the studied children (60–70%) with stage II nasopharyngeal tonsil hypertrophy showed allergic rhinitis and elevated levels of anti-inflammatory cytokines, which indicates the relationship of the disease with inflammatory diseases of the nasopharynx and immune system. It is determined that the problems of correct diagnosis of the causes of inflammation and hypertrophy of the nasopharyngeal tonsil and the strategy, tactics and correctness of their treatment deserve scientific attention

Clinical signs and treatment management in malignant processes of the skin of the external nose

Діагностика та лікування злоякісних новоутворень шкіри голови і шиї є актуальною проблемою сучасної онкології, тому що спостерігається неухильне зростання цієї патології. При цьому зберігаються пізня діагностика та часті рецидиви. Мета роботи — відпрацювання методики висічення пухлини шкіри зовнішнього носа й оцінка її можливості в радикальному хірургічному видаленні шляхом використання анемізуючого розчину Кляйна. Зроблено висновки, що клінічно рак шкіри перебігав неагресивно, мав відносно повільне зростання та у 100 % був відсутній рецидив ракового ураження після хірургічного лікування протягом 5 років (р<0,05). Меланома шкіри перебігала агресивно, через рік у 1 (7,1 %) пацієнтки діагностовано рецидив в орган зору і головний мозок. Використання розчину Кляйна за 5 хв до операції під основу пухлини надавало вираженого гемостазу за рахунок спазму судин і сприяло профілактиці інтраопераційного рецидиву у 63 (98,4 %) хворих (р<0,05).Diagnosis and treatment of malignant neoplasms of the head and neck is an urgent modern problem of oncology, as there is a steady increasing of this pathology. At the same time are untimely diagnosis and frequent recurrences take place. The purpose is to test the method of excision of the tumor of the skin of the external nose and assess its feasibility in radical surgical removal by using anemic Klein solution. Material and methods of research: 64 patients were examined with skin neoplasms that received surgical treatment options using Klein’s anematize solution at the ENT department from 2015 to 2020 years. Patients ranged in age from 28 to 65 years, 15 women and 49 men. Patients are divided into two groups depending on the morphology of the tumor. The first group — 50 (78.2%) patients with malignant skin lesions. From this sample, 17 (34%) with basal cell carcinoma of the nasal skin and 33 (66%) with squamous cell carcinoma (G1) of the nasal skin. The second group consists of 14 (21.8%) patients with melanoma of the skin of the nose and torso. Metastasis in the deep jugular chain were diagnosed in 6 (16.7%) patients from the group of patients with melanoma. Results of the study and discussion: observations of patients for 5 years showed a satisfactory quality of life of all patients with malignant skin tumors. No recurrence of nasal cancer in the first group was registered during the follow-up of patients. Among a group of patients with melanoma, 1 (7.1%) patient was diagnosed with recurrence in the visual organ and brain. Conclusions: 1. Clinically, skin cancer was non-aggressive, had a relatively slow growth and 100% of patients had no recurrence of cancer after surgery for 5 years (p<0.05). 2. Melanoma of the skin was aggressive in a year — 1 (7.1%) patient was diagnosed recurrence in the visual organ and brain. 3. The use of Klein’s solution 5 minutes before the surgery under the base of the tumor provided a pronounced hemostasis due to vasospasm and contributed to the prevention of intraoperative recurrence in 63 (98.4%) patients (p<0.05)

Сучасні методи візуалізації стану околоносовых пазух. досвід ультразвукової діагностики

Представлено огляд сучасних методів візуалізації, що використовуються в діагностиці патології навколоносових пазух, їх переваги й недоліки, з погляду сучасного стану охорони здоров'я в Україні. Серед методів променевої діагностики найбільш інформативним вважається комп'ютерна томографія. Основним рутинним методом променевої діагностики залишається оглядова рентгенографія, однак у наш час все більший інтерес викликає ультразвукова діагностика захворювань навколоносових пазух, як метод, який може замінити рентгенографічне дослідження. Авторами розроблена методика сканування пазух носа за допомогою лінійного та мікроконвексного ультразвукових датчиків із застосуванням внутрішньопорожнинного ехоконтрастування, яка пройшла апробацію на 303 пацієнтах.The review of modern methods of the visualisation used in diagnostics of a pathology of paranasal sinuses, their advantage and lacks from the point of view of public health services current state in Ukraine is made. Among methods of radial diagnostics the most informative the computer tomography is considered. The basic routine method of radial diagnostics there is a survey X-radiography, however now the increasing interest is represented by ultrasonic diagnostics of paranasal sinuses diseases, as a method which can change radiographic research. We had been developed a procedure of scanning of paranasal sinuses using linear and pediatric convex probes, with application intracavitary echo contrast which has taken place approbation on 303 patients

The role of microbiological agents in etiology of postimplant disease of the upper jaw

Представлены результаты изучения микробиологического состояния и антибактериальной чувствительности флоры слизистой оболочки верхнечелюстной пазухи у больных, перенесших внутрикостную дентальную имплантацию, страдающих хроническими постимплантационными гайморитами (31 случай) в сравнении с одонтогенными гайморитами (30 случаев). У больных с хроническими постимплантационными гайморитами превалировала условно-патогенная флора в минимальном количестве, а иногда и стерильность посевов при наличии патологического экссудата в верхнечелюстном синусе, что свидетельствует о дебюте дистрофических процессов в тканях верхней челюсти с присоединением вторичной флоры в стадии разгара заболевания.Analysis of the microbial spectrum of bacterial strains in patients with odontogenic sinusitis and postimplantation one showed significant differences in each group. In patients with chronic postimplantation sinusitis prevalent opportunistic flora in the minimum amount, and sometimes sterile crops of abnormal fluid in the maxillary sinus, indicates the presence of dystrophic debut in tissues of the upper jaw with the addition of the secondary flora in the height of the disease stage. The absence of pathogens, including the hospital, shows a high-tech performance of surgical implantation stage without iatrogenic errors and calls for further study of the mechanisms of influence on the degree of stress local transplantation immunity

Otorhinolaryngology : study guide for students of medical university

The manual include information about clinic anatomy, physiology, methods of examination of ENT organs, diseases of the ear, nose, and throat. The topic of guide corresponds to the standard ministerial program and intended for students of medical universities

Гіпертрофія шилоподібних відростків: симптоматика, діагностика, варіанти лікування

Актуальність: шилопід’язичний синдром – захворювання, причиною якого є подразнення шилоподібном відростком скроневої кістки оточуючих його нервових, судинних і м'язових структур. Синдром проявляється хронічним болем в глибокому відділі бічної області лиця, який ірадіює в корінь язика, глотку і вухо, дисфагією, симптомами порушень кровообігу головного мозку. Зважаючи на малу обізнаність про дане захворювання практичних лікарів, воно, як правило, не діагностується. Хворі з різними діагнозами лікуються у різних фахівців, найчастіше призначається симптоматичне лікування, яке виявляється мало ефективним або не дає взагалі будь-якого результату. Синдром спричиняє тяжкі страждання хворим, знижує якість їх життя. Мета дослідження:оцінити найбільш значущі клінічні ознаки даного захворювання, взаємозв'язок гіпертрофованого шилоподібного відростка з нейросудинними утвореннями шиї, ефективність консервативного та хірургічного лікування. Матеріали і методи: нами обстежено і проліковано 84 пацієнти віком від 25 до 70 років, з них жінок було 53, чоловіків – 17, тривалість захворювання – від 1 року до 10-15 років. Використовувалася комп'ютерна томографія шилоподібних відростків з 3D-реконструкцією і контрастуванням магістральних судин шиї. Результати дослідження та їх обговорення: Якість лікування оцінювалася за 5-бальною шкалою за кількістю зменшення балів і, відповідно, скарг хворих. Із загальної кількості хворих (84), успіх лікування в 0 балів оцінили 30 чоловік (тобто, відсутність будь-якої симптоматики), в 1 бал – 24 людини, в 3 бали – 6, в 4-5 балів – 10, тобто, значущого ефекту від лікування досягнуто не було. Всім, у кого результат лікування оцінювався в 4-5 балів пропонувався хірургічний метод лікування – резекція шилоподібного відростка з відповідної сторони. Тільки у 1 людини з 10 симптоматика зберігалася після хірургічного лікування. Висновки: дана проблема з клінічної точки зору мало вивчена і вимагає подальшого дослідження; гіпертрофія шилоподібного відростка не є основною причиною розвитку шилопід'язичного синдрому, важливе значення має ступінь відхилення відростка; консервативне лікування в більшості випадків дає стійкий ефект, але вимагає повторного лікування через певний проміжок часу; хірургічне лікування повинно бути направлено на максимальну резекцію шилоподібного відростка проксимально, для видалення осі тиску на судинно-нервовий пучок.Relevance: Styloid process syndrome – a disease which is caused by irritation of the styloid process of the temporal bone surrounding the nerve, vascular and muscle structures. The syndrome is manifested by chronic pain in deep division of the facial area referred to the root of the tongue, throat and ear, dysphagia, symptoms of circulatory disorders of the brain. Because of the low awareness of the disease, practitioners, usually miss the diagnoses. Patients with different diagnoses are treated by different specialists, most often the prescribed symptomatic treatment is ineffective or does not give any result at all. The syndrome causes severe suffering to patients, reduces the quality of life. Purpose of the study: Assess the most significant clinical signs of the disease, the relationship of the hypertrophied ankle sprout with the neurovascular neck formations, the effectiveness of conservative and surgical treatment. Materials and methods: 84 people were examined and treated by us. Of these, 53 women, 17 men, aged 25 to 70 years. With the duration of the disease from one year to 10-15 years. Computer-aided tomography of the styloid processes with 3D reconstruction and contrasting of the main vessels of the neck was used. Results of the study and the discussion: in the diagnosis and the treatment, we proposed a grading scale for the quality of the treatment at the five-point scale. The quality of the treatment was assessed by the number of reduction in scores and, accordingly, patient complaints. Of the total number of patients – 84 people, the success of the treatment by 0 points was assessed by 30 people (that is, absence of any symptomatology), 1 point – 24 people, 3 points – 6 people, 4-5 points – 10 people, that is significant effect of the treatment was not achieved. To all those people with the result of the treatment was estimated at 4-5 points, respectively, was proposed an operative method of the treatment – the resection of the styloid process from the corresponding side. Only 1 person out of 10 had symptomatology after the surgical treatment. Conclusions: this problem has been little studied from the clinical point of view and requires further study; Hypertrophy of the styloid process is not the main cause of development of the dorsal sublingual syndrome, the degree of abnormal process is important; Conservative treatment in most percent of cases gives a persistent effect but requires repeated treatment after a certain period of time; Operative treatment should be aimed at maximum resection of the styloid process proximally, to remove the axis of pressure on the vascular bundle

Назальні декогенсанти - що вибрати?

В данной статье представлены современные взгляды на использование топических и системных деконгестантов, особенно у детей. Рассмотрены патогенетические механизмы, а также клинические последствия использования деконгестантов в повседневной практике лор-специалистов и педиатров. Особое внимание уделено вопросам безопасности интраназальных деконгестантов, а также эффективности системных деконгестантов у детей.This article presents current views on the use of topical and systemic decongestants, especially in children. The pathogenetic mechanisms as well as the clinical effects of their use in everyday practice of ENT-specialists and pediatricians are considered. Particular attention is paid to the issues of the safety of topical decongestants and efficacy of systemic decongestants in children.У даній статті подані сучасні погляди на використання топічних і системних деконгестантів, особливо у дітей. Розглянуто патогенетичні механізми, а також клінічні наслідки використання деконгестантів у повсякденній практиці лор-фахівців і педіатрів. Особливу увагу приділено питанням безпеки інтраназальних деконгестантів, а також ефективності системних деконгестантів у дітей

Гострий середній отит. досвід застосування препарату «Кандибіотик»

Розглядаються сучасні підходи до етіології та патогенезу гострого середнього отиту, методів лікування за акцентом на місцеву терапію. В якості засобу для місцевого лікування хворих з неперфоративними формами гострого середнього отиту апробовано препарат «Кандибіотик». Отримано добрий клінічний результат, що дозволяє рекомендувати його для використання при цій патології в клінічній практиці.The material on modern approaches to the etiopathogenesis of acute otitis media, treatment methods, with emphasis on local therapy. As a means for local treatment of acute otitis media tested drug «Kandibiotik». We obtain a good clinical result that allows us to recommend its use in this pathology in clinical practice

Polymeric films for intranasal diagnosis of aspirin hipersensitivity

З використанням полімерних носіїв полівінілового спирту, желатини, полівінілпіролідону розроблено діагностичні плівки з ацелізином для інтраназального введення з кількісним включенням аспірину (0,5–3,0 мг у плівці), стабільні при зберіганні, які дозволяють регулювати час вивільнення препарату з плівки. Показано перспективність застосування плівок на основі полівінілового спирту з дозою аспірину 3,0 мг у плівці для діагностики непереносимості аспірину.With a usage of polymeric supports: polyvinyl alcohol, gelatin, polyvinylpyrolidone the diagnostic films with acelysine for the intranasal introduction which quantitative inclusion of aspirin (0.5–3.0 mg in a film) were worked out. They are stable at storage and allow to control the time of preparation elution from the film. The prospect of the films, based on polyvinyl alcohol, with an aspirin dosage of 3.0 mg in a film used for aspirin hypersensitivity diagnosis, was shown