Актуальність: шилопід’язичний синдром – захворювання, причиною якого є подразнення шилоподібном відростком скроневої кістки оточуючих його нервових, судинних і м'язових структур. Синдром
проявляється хронічним болем в глибокому відділі бічної області лиця, який ірадіює в корінь язика, глотку і вухо, дисфагією, симптомами порушень кровообігу головного мозку. Зважаючи на малу обізнаність
про дане захворювання практичних лікарів, воно, як правило, не діагностується. Хворі з різними діагнозами лікуються у різних фахівців, найчастіше призначається симптоматичне лікування, яке виявляється
мало ефективним або не дає взагалі будь-якого результату. Синдром спричиняє тяжкі страждання хворим,
знижує якість їх життя.
Мета дослідження:оцінити найбільш значущі клінічні ознаки даного захворювання, взаємозв'язок
гіпертрофованого шилоподібного відростка з нейросудинними утвореннями шиї, ефективність консервативного та хірургічного лікування.
Матеріали і методи: нами обстежено і проліковано 84 пацієнти віком від 25 до 70 років, з них жінок було 53, чоловіків – 17, тривалість захворювання – від 1 року до 10-15 років. Використовувалася комп'ютерна томографія шилоподібних відростків з 3D-реконструкцією і контрастуванням магістральних
судин шиї.
Результати дослідження та їх обговорення: Якість лікування оцінювалася за 5-бальною шкалою
за кількістю зменшення балів і, відповідно, скарг хворих. Із загальної кількості хворих (84), успіх лікування в 0 балів оцінили 30 чоловік (тобто, відсутність будь-якої симптоматики), в 1 бал – 24 людини, в 3 бали
– 6, в 4-5 балів – 10, тобто, значущого ефекту від лікування досягнуто не було. Всім, у кого результат лікування оцінювався в 4-5 балів пропонувався хірургічний метод лікування – резекція шилоподібного відростка з відповідної сторони. Тільки у 1 людини з 10 симптоматика зберігалася після хірургічного лікування.
Висновки: дана проблема з клінічної точки зору мало вивчена і вимагає подальшого дослідження;
гіпертрофія шилоподібного відростка не є основною причиною розвитку шилопід'язичного синдрому,
важливе значення має ступінь відхилення відростка; консервативне лікування в більшості випадків дає
стійкий ефект, але вимагає повторного лікування через певний проміжок часу; хірургічне лікування повинно бути направлено на максимальну резекцію шилоподібного відростка проксимально, для видалення
осі тиску на судинно-нервовий пучок.Relevance: Styloid process syndrome – a disease which is caused by irritation of the styloid process of the
temporal bone surrounding the nerve, vascular and muscle structures. The syndrome is manifested by chronic pain
in deep division of the facial area referred to the root of the tongue, throat and ear, dysphagia, symptoms of circulatory disorders of the brain. Because of the low awareness of the disease, practitioners, usually miss the diagnoses. Patients with different diagnoses are treated by different specialists, most often the prescribed symptomatic
treatment is ineffective or does not give any result at all. The syndrome causes severe suffering to patients, reduces the quality of life.
Purpose of the study: Assess the most significant clinical signs of the disease, the relationship of the
hypertrophied ankle sprout with the neurovascular neck formations, the effectiveness of conservative and surgical
treatment.
Materials and methods: 84 people were examined and treated by us. Of these, 53 women, 17 men, aged
25 to 70 years. With the duration of the disease from one year to 10-15 years. Computer-aided tomography of the
styloid processes with 3D reconstruction and contrasting of the main vessels of the neck was used.
Results of the study and the discussion: in the diagnosis and the treatment, we proposed a grading scale
for the quality of the treatment at the five-point scale. The quality of the treatment was assessed by the number of
reduction in scores and, accordingly, patient complaints. Of the total number of patients – 84 people, the success
of the treatment by 0 points was assessed by 30 people (that is, absence of any symptomatology), 1 point – 24
people, 3 points – 6 people, 4-5 points – 10 people, that is significant effect of the treatment was not achieved. To
all those people with the result of the treatment was estimated at 4-5 points, respectively, was proposed an operative method of the treatment – the resection of the styloid process from the corresponding side. Only 1 person out
of 10 had symptomatology after the surgical treatment.
Conclusions: this problem has been little studied from the clinical point of view and requires further study;
Hypertrophy of the styloid process is not the main cause of development of the dorsal sublingual syndrome, the
degree of abnormal process is important; Conservative treatment in most percent of cases gives a persistent effect
but requires repeated treatment after a certain period of time; Operative treatment should be aimed at maximum
resection of the styloid process proximally, to remove the axis of pressure on the vascular bundle
