Leadership and Race: How to Develop and Support Leadership that Contributes to Racial Justice

This report explores the ways in which our current thinking about leadership often contributes to producing and maintaining racialized dynamics, and identifies a set of core competencies associated with racial justice leadership. Recommendations are included for helping leadership programs develop and support leadership that furthers racial justice in organizations, communities, and the broader society

Аналіз результатів успішності іммедіат-імплантації з використанням дентальних імплантатів системи «zircon prior fortis»

Scientific paper is devoted to the analysis of immediat-implantation with the use of «Zircon Prior» system through an integrated approach to dynamic assessment criteria for treatment success (soft tissue recession, changes in the medial and distal papillae, radiological bone loss in peri-implant zone, dynamics of implants stability quality (ISCQ)) during insertion and after 3, 6 and 12 months. Success of immediat-implantation in patients with periodontal pathology is defined based on comparison of researched and control groups data, and formulated recommendations algorithm for immediat-implantation protocol of multiroot teeth providing strong support for the distal orthopedic structures and reducing the subsequent of rational prosthetic treatment.У статті представлено аналіз результатів іммедіат-імплантації з використанням системи Zircon Prior на основі комплексного підходу до динамічної оцінки критеріїв успішності лікування (рецесії м’яких тканин, змін рівня медіальних і дистальних сосочків, рентгенологічної втрати кісткової тканини в периімплантатній зоні, динаміки коефіцієнта стабільності імплантатів (КСІ)) у період встановлення та через 3, 6 та 12 місяців. Визначено успішність іммедіат-імплантації у хворих з патологією пародонта на основі порівняння даних досліджуваної та контрольної груп, а також сформульовано алгоритм рекомендацій протоколу іммедіат-імплантації багатокореневих зубів, який забезпечує надійну дистальну опору для ортопедичних конструкцій та скорочує терміни послідуючого раціонального протезування

ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ПРОГРАММЫ ЛЕГОЧНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНЬЮ ЛЕГКИХ

Comprehensive pulmonary rehabilitation is gradually becoming the «gold standard» in the treatment of chronic obstructive pulmonary disease. It includes physical training, correction of nutritional status, patient education, psychological and social support.Комплексная легочная реабилитация постепенно становится «золотым стандартом» в лечении ХОБЛ. Она включает в себя физические тренировки, коррекцию нутритивного статуса, обучение пациентов, психо-социальную поддержку

Біомаркери в діагностиці хвороб пародонта

The chronic course of periodontitis and gingivitis affects up to 80 % of the adult population, making them one of the most common diseases of mankind. The disease is initiated by the accumulation of bacteria along the gingival margin and in the space between the gingival tissue and the teeth. The absence of an acute pain clinic for periodontal diseases is one of the main reasons for the low level of patients seeking dental care. Diagnosis of periodontal disease, as a rule, is carried out by a dentist, it includes a visual examination of the gum tissue and a number of other protocol procedures, including additional diagnostic methods – a clinical assessment of the roentgenogram. At the same time, conventional clinical and radiographic methods for periodontal diagnostics are capable of only a retrospective diagnosis, they cannot detect or predict the activity of periodontitis. For these reasons, in recent years, potential biomarkers for the diagnosis of periodontal tissue diseases have been actively investigated. The source of biomarkers, in the first place, are considered gingival fluid and saliva, such as those that are in direct contact with the affected tissues. Given the foregoing, it seems appropriate to review the literature on biomarkers of gingival fluid and saliva used to diagnose periodontal diseases and the possibility of developing easy-to-use test methods for their early diagnosis. The aim of the study – to evaluate the prospects of using biomarkers in dental practice, in particular in the diagnosis of parathon tissue pathology, including peri-implant pathology, based on the analysis of literature data. Materials and Methods. The study used biblical and analytical methods. Results and Discussion. The sources of scientific and medical information on the application of biomarkers in the diagnosis of periodontal diseases are analyzed and processed. Conclusions. Despite the fact that the diagnostic value of oral fluids is recognized and there is a significant number of potential biomarkers, the studies conducted to date have proved inadequate to provide clinically reliable and useful information for practitioners in terms of more accurate diagnosis and treatment planning.Хроническое течение пародонтита и гингивита поражает до 80 % взрослого населения, ставши одной из самых распространенных болезней человечества. Заболевания инициируется накоплением бактерий вдоль десневого края и в пространстве между десневыми тканями и зубами. Отсутствие клиники острой боли при заболеваниях пародонта является одной из основных причин низкого уровня обращений пациентов за стоматологической помощью. Диагностику заболеваний пародонта, как правило, проводит врач-стоматолог. Она включает визуальный осмотр тканей десен и ряд других протокольных процедур, в том числе дополнительных методов диагностики – клиническую оценку рентенограммы. В то же время, обычные клинические и рентгенографические методы диагностики пародонта способны лишь к ретроспективному диагнозу, они не могут обнаружить или предсказать активность пародонтита. Поэтому в последние годы активно исследуются потенциальные биомаркеры для диагностики болезней тканей пародонта. Источником биомаркеров в первую очередь является десневая жидкость и слюна, как такие, которые непосредственно контактируют с пораженными тканями. Учитывая сказанное, целесообразно проанализировать литературные данные по биомаркерам десневой жидкости и слюны, которые используют для диагностики болезней пародонта и возможности разработать простые в применении тест-методы для ранней диагностики. Цель исследования – проанализировать литературные данные по оценке перспективы применения биомаркеров в стоматологической практике, в частности в диагностике патологии тканей пародонта вместе с периимплантной патологией. Материалы и методы. В исследовании применены библиосематический и аналитический методы. Результаты исследований и их обсуждение. В статье проанализированы и обработаны источники научно-медицинской информации, касающиеся применения биомаркеров в диагностике болезней пародонта. Выводы. Несмотря на то, что в диагностике ротовой жидкости имеется значительное количество потенциальных биомаркеров, проведенные на сегодняшний день исследования оказались недостаточными для предоставления клинически достоверной и полезной информации для практиков с точки зрения более точной диагностики и планирования лечения.Хронічний перебіг пародонтиту та гінгівіту вражає до 80 % дорослого населення, стаючи одним із найпоширеніших серед хвороб людства. Захворювання ініціюється накопиченням бактерій вздовж ясенного краю і в просторі між ясенними тканинами та зубами. Відсутність клініки гострого болю при захворюваннях пародонта є однією з основних причин низького рівня звернень пацієнтів за стоматологічною допомогою. Діагностику захворювань пародонта, як правило, проводить лікар-стоматолог. Вона включає візуальний огляд тканин ясен та ряд інших протокольних процедур, у тому числі додоткових методів діагностики – клінічну оцінку рентенограми. Водночас, звичайні клінічні та рентгенографічні методи діагностики пародонта здатні лише до ретроспективного діагнозу, вони не можуть виявити або передбачити активність пародонтиту. Тому в останні роки активно досліджують потенційні біомаркери для діагностування хвороб тканин пародонта. Джерелом біомаркерів перш за все є ясенна рідина та слина, як такі, що безпосередньо контактують з ураженими тканинами. Враховуючи сказане, доцільно проаналізувати літературні дані щодо біомаркерів ясенної рідини та слини, які використовують для діагностики хвороб пародонта та можливості розробити прості у застосуванні тест-методи для ранньої діагностики. Мета дослідження – проаналізувати літературні дані щодо оцінки перспективи застосування біомаркерів у стоматологічній практиці, зокрема в діагностиці патології тканин парадонта разом із періімплантною патологією. Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосематичний та аналітичний методи. Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано та опрацьовано джерела науково-медичної інформації, що стосуються застосування біомаркерів у діагностиці хвороб пародонта. Висновки. Незважаючи на те, що в діагностиці рогової рідини наявна значна кількість потенційних біомаркерів, проведені на сьогодні дослідження виявилися недостатніми щодо надання клінічно достовірної та корисної інформації для практиків з точки зору більш точної діагностики та планування лікування

ХАРАКТЕРИСТИКА ЭНДЕМИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ РИСКА ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНИ ЛЕГКИХ В РЕСПУБЛИКЕ КОМИ

Introduction. Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD) is one of the most widespread pulmonary diseases. The important feature of conditions of emergence of COPD is long influence of etiological factors and risk factors. Detection of risk factors is urgent and necessary for well-timed diagnosis, purpose of adequate treatment, improvement of scheduled maintenance. The objective is to show the negative impact of individual etiological factors and of risk factors of COPD among adult population in one of the regions of the Komi Republic for the 2013–2016 period. Material and methods. Materials of medical examination among the adult population in the urban-type settlement Zheshart of the Komi Republic for the period of 2013–2016. The patients were divided into three age groups: from 21 to 36 years, from 39 to 60 years, from 60 years and older; men and women. Among the unfavorable etiological and risk factors a special attention was paid to climate, smoking, low physical activity, irrational nutrition. Results. The Komi Republic is characterized by a cold and severe climate. The adverse climatic factors promote development of COPD, especially in patients with genetic predisposition to pulmonary diseases. The percentage of smokers is high among the population and male smokers on average by 40.6 % more than women smokers. Smoking is mainly common at the age from 21 years old up to 36 years old. The number of patients with low physical activity remains at steadily high level. The number of women with low physical activity exceeds number of men in two and more times. Most of all patients with low physical activity (as well as with irrational nutrition) are noted at the age of 39–60 years. An alarming tendency is prevalence of an irrational nutrition. The number of the women eating irrationally exceeds the number of men in 1.5 -2 times. The number of patients with irrational nutrition is less at the age of 21–36 years. Conclusions. The serious risk factors of COPD are negative climatic conditions, low physical activity, smoking, irrational nutrition. Pulmonary rehabilitation is necessary for patients with COPD. A basis of pulmonary rehabilitation is the physical exercises. Identification and accounting of risk factors of COPD is important for improvement of scheduled maintenance, early diagnostics and purpose of adequate therapeutic treatment.Введение. Хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ) является одним из наиболее распространенных заболеваний легких. Важной особенностью условий возникновения ХОБЛ является длительное воздействие этиологических факторов и факторов риска. Выявление этих факторов актуально и необходимо для своевременной постановки диагноза, назначения адекватного лечения, совершенствования профилактической работы. Цель – показать негативное влияние отдельных этиологических факторов и факторов риска ХОБЛ среди взрослого населения одного из регионов Республики Коми за период 2013–2016 гг. Материал и методы. Были изучены материалы диспансеризации взрослого населения пгт Жешарт Республики Коми за четыре года, с 2013 по 2016 г. Пациенты были разделены на три возрастные группы: от 21 до 36 лет, от 39 до 60 лет, от 60 лет и старше; мужчины и женщины. Среди неблагоприятных этиологических факторов и факторов риска особое внимание было обращено на климат, курение, низкую физическую активность, нерациональное питание. Результаты. Для Республики Коми характерен холодный и суровый климат. Неблагоприятные климатические факторы способствуют развитию ХОБЛ, особенно у пациентов с генетической предрасположенностью к легочным заболеваниям. Среди населения высок процент курящих, причем курящих мужчин в среднем на 40,6 % больше, чем курящих женщин. Курение отмечается преимущественно в возрасте от 21 до 36 лет. На стабильно высоком уровне держится количество пациентов с низкой физической активностью. Число женщин с низкой физической активностью в 2 и более раза превышает число мужчин. Наибольший процент пациентов с низкой физической активностью (а также с нерациональным питанием) отмечается в возрасте 39–60 лет. Тревожной тенденцией является распространенность нерационального питания. Количество женщин, питающихся нерационально, превышает количество мужчин в 1,5–2 раза. Меньше всего пациентов с нерациональным питанием в возрасте 21–36 лет. Выводы. Серьезными факторами риска ХОБЛ являются негативные климатические условия, низкая физическая активность, курение, нерациональное питание. Для пациентов с ХОБЛ необходима легочная реабилитация. Основой легочной реабилитации является физическая нагрузка. Выявление и учет факторов риска ХОБЛ имеют важное значение для совершенствования профилактической работы, ранней диагностики и назначения адекватного терапевтического лечения

Выбор метода диагностики нарушений системы гемокоагуляции у больных в состоянии гиповолемического шока с использованием низкочастотной пьезоэлектрической тромбоэластографии

Гиповолемический шок — тяжелое, остро возникающее состояние, характеризующееся прогрессирующими нарушениями деятельности всех систем жизнеобеспечения организма и требующее неотложной помощи. Наиболее важным для оценки тяжести шоковой реакции и прогноза для пациента является определение степени повреждения системы гемостаза. Цель работы. Определить преимущества комплексной диагностики функционального состояния системы гемокоагуляции с использованием метода низкочастотной пьезоэлектрической тромбоэластографии (НПТЭГ) у больных в состоянии гиповолемического шока по сравнению с традиционными методами диагностики. Материалы и методы. Работа проводилась на базе отделений реанимации и интенсивной терапии ООКБ, отделения реанимации и интенсивной терапии ГКБ № 11. Обследованы пациенты в состоянии гиповолемического шока (25 человек), у которых во время комплексной диагностики состояния гемокоагуляции использовался метод НПТЭГ и проводилась оценка функционального состояния системы гемокоагуляции в динамике.Hypovolemic shock — a severe, acute condition, which is characterized by progressive disorders of all life-support systems of the body and requires emergency care. The most important for assessing the severity of shock reaction and the prognosis for the patient is to determine the extent of damage of hemostasis. Aim. Identify the benefits of integrated diagnostic function of the system hemocoagulation with the use of low-frequency piezoelectric thromboelastography (LPTEG) in patients in a state of hypovolemic shock compared with traditional methods of diagnosis. Materials and methods. The work was carried out at the units of intensive care ORH, resuscitation and intensive therapy department of the Clinical Hospital N 11. There were examined patients under condition of hypovolemic shock (25 patients), which were used the method LPTEG and performed functional evaluation of the system hemocoagulation dynamics

Сравнительная оценка развития послеоперационной тошноты и рвоты при тотальной внутривенной анестезии и ингаляционной анестезии севофлюраном во время анестезиологического обеспечения гипертермической химиоперфузии

Первинна хірургічна циторедукція в поєднанні з проведенням інтраопераційної перитонеальної хіміоперфузії цілком відображає сучасний підхід до терапії місцеворозповсюджених форм новоутворень черевної порожнини. Циторедуктивні оперативні втручання з перитонектомією вперше описані Полом Шугабейкером, з невеликими технічними варіаціями, у рамках 15-річного досвіду клініки Міланського університету. Основні принципи комбінованого лікування перитонеального карциноматозу такі: відбір пацієнтів проводиться з урахуванням задовільного функціонального статусу, за відсутності паренхіматозних гематогенних і позаочеревенних метастазів. Виконувати циторедуктивне втручання повинен хірург, що має достатній досвід і прагне виконання повної адекватної циторедукції, без наявності залишкової тканини пухлини, що можна візуально визначити, або при залишкових вогнищах менше 1–2 мм (глибина пенетрації хіміотерапевтичного препарату при внутрішньоочеревинному введенні). Пухлина видаляється методом перитонектомії з можливими мультиорганними резекціями тонкої та товстої кишок, бурсоментектомією, спленектомією, холецистектомією, видаленням капсули печінки. Післяопераційна якість життя хворого забезпечується збереженням достатньої довжини тонкої кишки з мінімізацією ризику післяопераційних ускладнень.The paper compares postoperative nausea and vomiting with total intravenous anesthesia and inhalation anesthesia with sevoflurane during anesthetic maintenance of the hyperthermic chemo-perfusion procedure in cancer patients. It has been established that the anesthetic maintenance of cytoreductive surgical procedures with the HIPEC procedure is accompanied by a significant risk of postoperative nausea and vomiting. It has also been established that total intravenous anesthesia with propofol and fentanyl is accompanied by a significantly lower incidence of the postoperative set system compared with sevoflurane inhaled anesthesia.В работе приведена сравнительная оценка послеоперационной тошноты и рвоты при тотальной внутривенной анестезии и ингаляционной анестезии севофлюраном во время анестезиологического обеспечения процедуры гипертермической химиоперфузии у онкологических больных. Установлено, что анестезиологическое обеспечение циторедуктивных оперативных вмешательств с процедурой HIPEC сопровождается значительным риском возникновения послеоперационной тошноты и рвоты. Также определено, что тотальная внутривенная анестезия пропофолом и фентанилом сопровождается достоверно более низкой частотой возникновения послеоперационного еметического комплекса по сравнению с ингаляционной анестезией севофлюраном

Сучасні підходи до комплексної терапії й профілактики пелюшкового дерматиту

The article presents overview data and the results of the authors' own research on modern approaches to complex therapy and prevention of diaper dermatitis. Diaper dermatitis is an inflammatory reaction of the baby’s skin, resulting from the adverse effects of mechanical, physical, chemical and microbial environmental factors. Features of the skin of an infant (thinness and vulnerability of the epidermis, poorly developed connective component of the dermis, tenderness and fragility of the basement membrane) predispose to its slight trauma and, together with the imperfection of the thermoregulatory and immune functions of the skin, lead to the development of an inflammatory reaction. In 15% of infants, a complicated (severe) form of diaper dermatitis develops rapidly - within 1-2 days. In the future, they have a tendency to relapse with the slightest inaccuracy in care. Secondary (complicated) diaper dermatitis often develops in children with an atopic background.Purpose.To evaluate the effectiveness of DERMIFANT® children's cosmetics in the prevention and treatment of diaper dermatitis in children of the first year of life.Materials and methods.A comparative controlled study was conducted in parallel groups of children of the first year of life, whose parents used DERMIFANT® children's cosmetics at home.Results.The results of studies evaluating the effectiveness of DERMIFANT® children's cosmetics as a means of preventing diaper dermatitis show that all children in the control group whose parents did not use skin care products developed manifestations of diaper dermatitis of varying severity (from single red spots to crusts, wounds, erosion). In the main group of children of the first year of life, whose parents used DERMIFANT® children's cosmetics for the prevention of diaper dermatitis, no clinical manifestations of diaper dermatitis were noted.Conclusions.Daily use of children's cosmetics line DERMIFANT® is an effective means of preventing diaper dermatitis for children in their first year of life..В статье представлены обзорные данные и результаты собственных исследований авторов относительно современных подходов к комплексной терапии и профилактики пеленочного дерматита.Пеленочный дерматит – воспалительная реакция кожи младенца, возникающая вследствие неблагоприятного воздействия механических, физических, химических и микробных факторов внешней среды.          Особенности кожи ребенка грудного возраста (тонкость и ранимость эпидермиса, слабо развитый соединительный компонент дермы, нежность и хрупкость базальной мембраны) предрасполагают к ее легкой травматизации и, в совокупности с несовершенством терморегуляторной и иммунной функции кожи,  приводят к развитию воспалительной реакции. У 15% детей грудного возраста осложненная (тяжелая) форма пеленочного дерматита развивается стремительно — в течение 1–2 дней. В дальнейшем у них отмечается склонность к рецидивам при малейших погрешностях в уходе. Вторичный (осложненный) пеленочный дерматит чаще развивается у детей с атопическим фоном.Цель исследования. Оценить эффективность детской косметики линии DERMIFANT® в профилактике и лечении пеленочного дерматита у детей первого года жизни.Материал и методы исследования. Проведено сравнительное контролируемое исследование в параллельных группах детей первого года жизни, родители которых в домашних условиях использовали детскую косметикулинии DERMIFANT®.Результаты исследования. Результаты осследований по оценке эффективности детской косметики линии DERMIFANT® как средства профилактики пеленочного дерматита показывают, что у всех детей контрольной группы, родители которых не пользовались средствами ухода за кожей, развились проявления пеленочного дерматита различной степени тяжести (от единичных красных пятен до корочек, ранок, эрозий). В основной группе детей первого года жизни, родители которых использовали детскую косметику линии DERMIFANT® для профилактики пеленочного дерматита, клинических проявлений пеленочного дерматита не отмечалось. Выводы. Ежедневное использование детской косметики линии DERMIFANT® является эффективным средством профилактики пеленочного дерматита для детей первого года жизни.У статті представлені оглядові дані та результати власних досліджень авторів щодо сучасних підходів до комплексної терапії та профілактики пелюшкового дерматиту.Пелюшковий дерматит - запальна реакція шкіри немовляти, що виникає внаслідок несприятливого впливу механічних, фізичних, хімічних і мікробних чинників зовнішнього середовища. Особливості шкіри дитини грудного віку (тонкість і вразливість епідермісу, слабо розвинений сполучний компонент дерми, ніжність і крихкість базальної мембрани) призводять до її легкої травматизації і, в сукупності з недосконалістю терморегуляторного та імунної функції шкіри, призводять до розвитку запальної реакції. У 15% дітей грудного віку ускладнена (важка) форма пелюшкового дерматиту розвивається стрімко - протягом 1-2 днів. Надалі у них відзначається схильність до рецидивів при найменших погрішності у догляді. Вторинний (ускладнений) пелюшковий дерматит частіше розвивається в дітей з атопічним фоном.Мета дослідження. Оцінити ефективність дитячої косметики лінії DERMIFANT® у профілактиці і лікуванні пелюшкового дерматиту в дітей першого року життя.Матеріал і методи дослідження. Проведено порівняльне контрольоване дослідження у паралельних групах дітей першого року життя, батьки яких у домашніх умовах використовували дитячу косметіку лініі DERMIFANT®.Результати дослідження. Результати досліджень по оцінці ефективності дитячої косметики лінії DERMIFANT® як засобу профілактики пелюшкового дерматиту показують, що у всіх дітей контрольної групи, батьки яких не користувалися засобами догляду за шкірою, розвинулися прояви пелюшкового дерматиту різного ступеня тяжкості (від поодиноких червоних плям до кірочок, ранок, ерозій). В основній групі дітей першого року життя, батьки яких використовували дитячу косметику лінії DERMIFANT® для профілактики пелюшкового дерматиту, клінічних проявів пелюшкового дерматиту не відзначалося.Висновки. Щоденне використання дитячої косметики лінії DERMIFANT® є ефективним засобом профілактики пелюшкового дерматиту для дітей першого року життя

CHARACTERISTICS OF ENDEMIC RISK FACTORS OF CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE IN THE KOMI REPUBLIC

Introduction. Chronic Obstructive Pulmonary Disease (COPD) is one of the most widespread pulmonary diseases. The important feature of conditions of emergence of COPD is long influence of etiological factors and risk factors. Detection of risk factors is urgent and necessary for well-timed diagnosis, purpose of adequate treatment, improvement of scheduled maintenance. The objective is to show the negative impact of individual etiological factors and of risk factors of COPD among adult population in one of the regions of the Komi Republic for the 2013–2016 period. Material and methods. Materials of medical examination among the adult population in the urban-type settlement Zheshart of the Komi Republic for the period of 2013–2016. The patients were divided into three age groups: from 21 to 36 years, from 39 to 60 years, from 60 years and older; men and women. Among the unfavorable etiological and risk factors a special attention was paid to climate, smoking, low physical activity, irrational nutrition. Results. The Komi Republic is characterized by a cold and severe climate. The adverse climatic factors promote development of COPD, especially in patients with genetic predisposition to pulmonary diseases. The percentage of smokers is high among the population and male smokers on average by 40.6 % more than women smokers. Smoking is mainly common at the age from 21 years old up to 36 years old. The number of patients with low physical activity remains at steadily high level. The number of women with low physical activity exceeds number of men in two and more times. Most of all patients with low physical activity (as well as with irrational nutrition) are noted at the age of 39–60 years. An alarming tendency is prevalence of an irrational nutrition. The number of the women eating irrationally exceeds the number of men in 1.5 -2 times. The number of patients with irrational nutrition is less at the age of 21–36 years. Conclusions. The serious risk factors of COPD are negative climatic conditions, low physical activity, smoking, irrational nutrition. Pulmonary rehabilitation is necessary for patients with COPD. A basis of pulmonary rehabilitation is the physical exercises. Identification and accounting of risk factors of COPD is important for improvement of scheduled maintenance, early diagnostics and purpose of adequate therapeutic treatment