Конкуренция как фактор общественного развития

The article is dedicated to the phenomenon of competition. The analysis conduc-ted by the authors is aimed at showing the links between individual factors that make up the phenomenon of competition. The authors also focused on showing the role of competition in the development of society. They distinguished in the analyzed area the following notions: subject of competition, object of competition, competition, com-petitive environment, social development (progress), individual competitiveness, social systems, material and ideal formations, competitive relations, competitive struggle, types of competition, competition functions. However, the impact of competition on the development of society was noted in the following functions of this phenomenon: regulatory, indirect, controlling, generating, stimulating and protective. In turn, from the point of view of shaping public order in society, several types of competition can be distinguished: cooperating, competing, partnering, conflict and confrontation. The role of competition in society is therefore important, because thanks to this phenomenon, there is a redistribution of limited social resources through which the regulation of socio-economic, political and cultural processes takes place.Стаття присвячена феномену конкуренції. Проведений авторами аналіз спрямований на виявлення зв’язків між окремими факторами, що складають явище конкуренції. Автори також зосередилися на тому, щоб показати роль конкуренції у розвитку суспільства. Вони виділили в аналізованій області такі поняття: предмет конкуренції, конкуренція, конкурентне середовище, соціальний розвиток (прогрес), індивідуальна конкурентоспроможність, соціальні системи, матеріальні та ідеальні формування, конкурентні відносини, конкурентна боротьба, типи конкуренція, функції конкуренції. Вплив конкуренції на розвиток суспільства було відзначено в таких функціях цього явища: регулююча, опосередкована, контролююча, стимулююча, захисна та ін. У свою чергу, з точки зору формування суспільного порядку, можна виділити кілька видів конкуренції: співпраця, змагання, партнерство, конфлікт і протиборство. Тому роль конкуренції в суспільстві є важливою, оскільки завдяки цьому явищу відбувається перерозподіл обмежених соціальних ресурсів, завдяки яким відбувається регулювання соціально-економічних, політичних та культурних процесів.Статья посвящена феномену конкуренции. Проведенный авторами анализ направлен на выявление связей между отдельными факторами, составляющими явление конкуренции. Авторы также сосредоточились на том, чтобы показать роль конкуренции в развитии общества. Они выделяли в анализируемой области следующие понятия: субъект конкуренции, объект конкуренции, конкуренция, конкурентная среда, социальное развитие (прогресс), индивидуальная конкурентоспособность, социальные системы, материальные и идеальные образования, конкурентные отношения, конкурентная борьба, типы конкурс, конкурсные функции. Однако влияние конкуренции на развитие общества было отмечено в следующих функциях этого явления: регулирующих, косвенных, контролирующих, генерирующих, стимулирующих и защитных. В свою очередь, с точки зрения формирования общественного порядка в обществе можно выделить несколько типов конкуренции: сотрудничество, конкуренция, партнерство, конфликт и конфронтация. Поэтому роль конкуренции в обществе важна, потому что благодаря этому явлению происходит перераспределение ограниченных социальных ресурсов, посредством которых происходит регулирование социально-экономических, политических и культурных процессов

Strategy and Tactics of Behaviour of Subjects and Objects of Historical Trauma

The aim of this article is a socio-philosophical generalisation of the leading strategies of behaviour of actors of historical trauma to achieve tolerant relations between social groups, societies and states. The basic methodological premise of the research is the thesis of the discursive nature of historical trauma, thus, the main method is the method of discourse analysis. These theoretical generalisations were made on the basis of comparative analysis of socio-political discourse of Central and Eastern Europe, Russia and Ukraine. A tangible place in this discourse belongs to the thematisation of the Holocaust, the Holodomor, Stalin’s repression and the like. The authors came to the conclusion that it was necessary to differentiate the behaviour of subjects and objects of a historical trauma. If the first (subjects) choose denial of guilt, self-justification, awareness of responsibility, repentance as the main strategies of their behavior, the latter (objects) can choose strategies of oblivion (silence), manifestation, forgiveness. At the same time, the strategy of manifestation is divided into several tactics, among which the tactics of “telling the truth”, “restoring justice”, “revenge” and “justifying by the victims of the actions of their offenders” are described. The strategies of overcoming the historical trauma should contribute to the restoration of social and spiritual health of the society. The most effective strategies in this regard are repentance and forgiveness. At the same time, forgiveness is the prerogative of the victims just like repentance is the prerogative of the guilty

Administrative and Legal Principles of the Digitization of Public Relations

The current state of legal regulation of digitalization of public relations in Ukraine, as well as the place and specific features of administrative and legal norms, have been studied. The author has provided own definitions of the terms of “digitalization” and “administrative and legal provision” (in relation to the institution of public relations, which is studied). The author has determined the characteristic features of the practical implementation of digitalization of public relations and the application of measures of administrative and legal regulation in regard to them. Several research methods have been used while the time of writing the article. In particular, the comparative and legal method along with the method of legal analysis have been used while studying legislative norms concerning the legal regulation of digitalization of public relations. The formal and logical method has been used to differentiate the criteria of digitalization of public relations. According to the results of the research, the author has provided suggestions to improve some legal procedures for the introduction and implementation of digitalization in Ukraine. The author has offered amendments and alterations to the profile legislation in order to increase the efficiency of functioning of the national system of digitalization, to improve the system of motivational and incentive methods of work of the subjects of its functioning

ТЕОРЕТИЧНИЙ СПАДОК МИКОЛИ РЕРІХА В КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ КОСМІЗМУ: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

The aim of the research is to analyze theoretical inheritance by Mykola Rerih in the context of the philosophy of the cosmism. Methodology of the research is based on the usage of historical and cultural, systematic, theoretical and generalizing methods. We don’t have a thorough analysis of the “Living Ethics” by Mykola Rerih  as a self-worth work, its place and value in the context of the theory of cosmism up today and all original inheritance of the researcher determined the topicality of the research. Conclusions. Though creative heritage by Mykola Rerih is viewed in the context of the philosophy of the cosmism, the problematics of the “Living Ethics” was the object of the scientific research, namely its cultural principals were not practically undergone consideration. Even the work itself hasn’t undergone thorough consideration. There could only be mentioned fugitive views onto the problematics of the “Living Ethics” while mentioning or studying related questions. At the same time the analysis of the history and theory of the culture of the XXth century makes it possible to claim that Mykola Rerih’s figure takes a special place in the logics of the formation of the humanistic ideas in tragic conditions of the XXth century. Theoretical and creative inheritance by M. Rerih has its creative and searching character, in many aspects basing namely onto it, the art of the XXth century started “the topic of cosmism” having presented the examples of a highly artistic works in many arts. Rerih’s inheritance is very interesting also because it’s organically related with traditions of Ukrainian world relations. All this makes the research of the “Living Ethics” very perspective and rational by a modern scientific community to our mind.Цель работы –  проанализировать теоретическое наследие Николая Рериха в контексте философии космизма. Методология исследования состоит в применении историко-культурного, систематического, культурологического и теоретико-обобщающего методов. На сегодняшний день мы не имеем основательного анализа «Живой Этики» Н. Рериха как самоценного произведения, его места и значения в контексте философии космизма да и всего творческого наследия исследователя, что и обусловило научную новизну исследования. Выводы. Хотя творческое наследие Николая Рериха рассматривалось в контексте философии космизма, проблематика «Живой Этики» не выступала как объект научного исследования, к тому же культурологические принципы практически не исследовались. Даже глубокий анализ самой работы пока что не проведен. Речь может идти лишь о беглых обзорах, об обращении к проблематике «Живой Этики» при постановке и изученные сопредельных вопросов. Вместе с тем, анализ истории и теории культуры ХХ в. позволяет утверждать, что фигура Н. Рериха занимает особое место в логике формирования гуманистических идей в условиях трагических событий ХХ в. Теоретическое и художественное наследие Н. Рериха носит творчески-поисковый характер, во многом опираясь именно на него, искусство ХХ в. открыло для себя «космическую тему», давши образцы высокохудожественных произведений во многих видах искусства. Наследие Н. Рериха интересно еще и поэтому, что оно органично вписывается в традиции украинского мироотношения. Все это, на наше глубокое убеждение, делает перспективным и целесообразным изучение «Живой Этики» современным научным сообществом.Мета роботи − проаналізувати теоретичний спадок Миколи Реріха в контексті філософії космізму. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-культурного, систематизаційного, культурологічного та теоретико-узагальнюючого методів. До сьогодні ми не маємо ґрунтовного аналізу «Живої Етики» М. Реріха як самоцінного твору, його місця й значення в контексті філософії космізму та  всієї творчої спадщини дослідника, що й обумовило наукову новизну дослідження. Висновки. Хоча творча спадщина Миколи Реріха розглядалася в контексті філософії космізму, проблематика «Живої Етики» не виступала як об’єкт наукового дослідження, власне її культурологічні засади практично не досліджувалися. Навіть глибокий аналіз самої роботи поки що не проведений. Мова може йти лише про побіжні огляди, про звернення до проблематики «Живої Етики» при постановці й вивчені суміжних питань. Водночас аналіз історії та теорії культури ХХ ст. дозволяє стверджувати, що постать М. Реріха посідає особливе місце в логіці формування гуманістичних ідей в умовах трагічних зламів ХХ ст. Теоретична та художня спадщина М. Реріха має творчо-пошуковий характер; багато в чому спираючись саме на неї, мистецтво ХХ ст. відкрило для себе «космічну тему», давши зразки високохудожніх творів у багатьох видах мистецтва. Спадщина М. Реріха цікава ще й тому, що вона досить органічно вписується в традиції українського світоставлення. Все це робить, на наше глибоке переконання, перспективним та доцільним вивчення «Живої Етики» сучасною науковою спільнотою

Konkurencja jako czynnik rozwoju społecznego

Artykuł jest poświęcony zjawisku konkurencji. Prowadzona przez autorów analiza ma na celu ukazanie powiązań pomiędzy poszczególnymi faktorami, które składają się na zjawisko konkurencji. Autorzy skupili się także na ukazaniu roli zjawiska konkurencji w rozwoju społeczeństwa. Wyróżnili w analizowanym obszarze następujące pojęcia: przedmiot konkurencji, obiekt konkurencji, konkurencja, otoczenie konkurencyjne, rozwój społeczny (postęp), konkurencyjność indywidualna, systemy społeczne, materialne i idealne formacje, relacje konkurencyjne, walka konkurencyjna, rodzaje konkurencji, funkcje konkurencji. Natomiast wpływ konkurencji na rozwój społeczeństwa odnotowali w następujących funkcjach tego zjawiska: regulacyjnej, pośredniej, kontrolującej, generującej, pobudzającej i ochronnej. Z kolei z punktu widzenia kształtowania się porządku publicznego w społeczeństwie można wyróżnić kilka rodzajów konkurencji: współpracująca, rywalizująca, partnerska, konfliktowa i konfrontacyjna. Rola konkurencji w społeczeństwie jest zatem istotna, bowiem dzięki temu zjawisku dochodzi do redystrybucji ograniczonych zasobów społecznych, poprzez które odbywa się regulacja procesów społeczno-ekonomicznych, politycznych oraz kulturowych