Statistical evaluation of visual quality metrics for image denoising

This paper studies the problem of full reference visual quality assessment of denoised images with a special emphasis on images with low contrast and noise-like texture. Denoising of such images together with noise removal often results in image details loss or smoothing. A new test image database, FLT, containing 75 noise-free "reference" images and 300 filtered ("distorted") images is developed. Each reference image, corrupted by an additive white Gaussian noise, is denoised by the BM3D filter with four different values of threshold parameter (four levels of noise suppression). After carrying out a perceptual quality assessment of distorted images, the mean opinion scores (MOS) are obtained and compared with the values of known full reference quality metrics. As a result, the Spearman Rank Order Correlation Coefficient (SROCC) between PSNR values and MOS has a value close to zero, and SROCC between values of known full-reference image visual quality metrics and MOS does not exceed 0.82 (which is reached by a new visual quality metric proposed in this paper). The FLT dataset is more complex than earlier datasets used for assessment of visual quality for image denoising. Thus, it can be effectively used to design new image visual quality metrics for image denoising.Comment: Submitted to ICASSP 201

Learning-based Noise Component Map Estimation for Image Denoising

A problem of image denoising, when images are corrupted by a non-stationary noise, is considered in this paper. Since, in practice, no a priori information on noise is available, noise statistics should be pre-estimated prior to image denoising. In this paper, deep convolutional neural network (CNN) based method for estimation of a map of local, patch-wise, standard deviations of noise (so-called sigma-map) is proposed. It achieves the state-of-the-art performance in accuracy of estimation of sigma-map for the case of non-stationary noise, as well as estimation of a noise variance for the case of an additive white Gaussian noise. Extensive experiments on image denoising using estimated sigma-maps demonstrate that our method outperforms recent CNN-based blind image denoising methods by up to 6 dB in PSNR, as well as other state-of-the-art methods based on sigma-map estimation by up to 0.5 dB, providing, at the same time, better usage flexibility. A comparison with the ideal case, when denoising is applied using ground-truth sigma-map, shows that a difference of corresponding PSNR values for the most of noise levels is within 0.1-0.2 dB, and does not exceed 0.6 dB.acceptedVersionPeer reviewe

Blind Estimation and Suppression of Additive Spatially Correlated Gaussian Noise in Images

The paper is devoted to the task of estimation of the parameters of spatially correlated noise and noise suppression in images. Several schemes of noise removal, including multiscale ones, are considered. A convolutional neural network (CNN) for blind estimation of the spectrum of spatially correlated noise images is proposed. It is shown that the proposed network in combination with the BM3D filter provides more efficient noise suppression than existing solutions. A CNN for prediction of the denoising parameters for DRUNet denoiser is also proposed and analyzed. It is shown that the usage of this network and DRUNet for multiscale denoising in comparison with other methods provides better quality of image denoising and processing speed for a wide range of sizes of 'noise grain'.acceptedVersionPeer reviewe

Обгрунтування еколого-енергетичного підходу до удосконалення технологічних регламентів систем водоочищення

The object of research is the environmental safety of wastewater treatment plants while minimizing resource costs for the implementation of technological processes for the removal of pollutants from effluents. There are factors that comprehensively create the prerequisites for the inefficiency of activities to maintain the environmental safety of wastewater treatment systems, and, accordingly, the complexity of implementing their technical regulation. These factors include:– lack of real –time information on a specific combined process of water treatment, the complexity of its adequate research, even in laboratory conditions;– lack and/or low accuracy and speed of modern technical means of measuring the composition of aqueous solutions, especially in industrial conditions.Elimination of the influence of negative factors is achieved by improving the scientific and theoretical foundations for the creation of technological regulations for wastewater treatment plants while improving the environmental safety of industrial facilities, taking into account the requirements for reducing resource costs according to the concept of synthesis of environmental management systems.The environmental and energy criterion for assessing the functioning of wastewater treatment facilities is substantiated and analytically obtained. An analysis of the results of production implementation allows to state that the environmental and energy criterion, which shows the specific energy consumption for ensuring the environmental safety of water treatment, is acceptable to use when setting up industrial water treatment systems and creating their technological regulations. During the month of production research, the value of the environmental and energy criterion had deviations from the set by ± 3.4 %, which is a technologically acceptable indicator.An improved concept for setting integrated goals for achieving environmentally friendly sanitation in accordance with international systems for assessing the quality of enterprise management on the basis of environmental and energy criteria creates the prerequisites for obtaining an ISO 14001 certificate. Implementation of environmental management systems will provide:– reduction of financial expenses due to saving of natural resources and reduction of penalties;– profit growth due to potential implementation of reuse of water resources.Объектом исследования является экологическая безопасность сооружений очистки сточных вод при минимизации ресурсозатрат на реализацию технологических процессов удаления загрязнителей со стоков. Существуют факторы, которые комплексно создают предпосылки для неэффективности деятельности по поддержанию экологической безопасности систем очистки сточных вод, а соответственно, и сложности реализации их технического регулирования. К таким факторам относятся:– отсутствие в режиме реального времени полноты информации относительно конкретного комбинированного процесса водоочистки, сложность его адекватного исследования даже в лабораторных условиях;– отсутствие и/или низкие точность и быстродействие современных технических средств измерений состава водных растворов, особенно в промышленных условиях.Устранение влияния негативных факторов достигается путем совершенствования научно-теоретических основ создания технологических регламентов сооружений очистки сточных вод при повышении экологической безопасности промышленных объектов с учетом требований уменьшения ресурсозатрат согласно концепции синтеза систем экологического менеджмента.Обосновано и аналитически получено эколого-энергетический критерий оценки функционирования сооружений очистки сточных вод. Анализ результатов производственного внедрения позволил констатировать, что эколого-энергетический критерий, показывающий удельные энергозатраты для обеспечения экологической безопасности водоочистки, приемлемо применять при настройке промышленных систем водоочистки и создании их технологических регламентов. В течение месяца производственных исследований значения эколого-энергетического критерия имели отклонения от заданного на ±3,4 %, что является технологически приемлемым показателем. Усовершенствованная концепция постановки интегрированных целей достижения экологически безопасного водоотведения согласно международных систем оценки качества управления предприятиями на основе эколого-энергетического критерия создает предпосылки для получения сертификата ISO 14001. Внедрение систем экологического менеджмента обеспечит:– снижение финансовых расходы за счет экономии природных ресурсов и уменьшения штрафных санкций;– рост прибыли благодаря потенциальной реализации повторного использования водных ресурсов.Об’єктом дослідження є екологічна безпека споруд очищення стічних вод при мінімізації ресурсовитрат на реалізацію технологічних процесів видалення забруднювачів із стоків. Існують фактори, які комплексно створюють передумови щодо неефективності діяльності із підтримання екологічної безпеки систем очищення стічних вод, а відповідно, і складності реалізації їх технічного регулювання. До таких чинників відносяться:– відсутність у режимі реального часу повноти інформації щодо конкретного комбінованого процесу водоочищення, складність його адекватного дослідження навіть у лабораторних умовах;– відсутність і/або низькі точність та швидкодія сучасних технічних засобів вимірювань складу водних розчинів, особливо у промислових умовах.Усунення впливу негативних чинників досягається шляхом удосконалення науково-теоретичних засад створення технологічних регламентів споруд очищення стічних вод при підвищенні екологічної безпеки промислових об'єктів з урахуванням вимог зменшення ресурсовитрат згідно концепції синтезу систем екологічного менеджменту.Обґрунтовано та аналітично отримано еколого-енергетичний критерій оцінки функціонування споруд очищення стічних вод. Аналіз результатів виробничого впровадження дозволив констатувати, що еколого-енергетичний критерій, який показує питомі енергозатрати для забезпечення екологічної безпеки водоочищення, прийнятно застосовувати при налаштуванні промислових систем водоочищення та створенні їх технологічних регламентів. Протягом місяця виробничих досліджень значення еколого-енергетичного критерію мали відхилення від заданого на ±3,4 %, що є технологічно прийнятним показником.Удосконалена концепція постановки інтегрованих цілей досягнення екологічно безпечного водовідведення згідно міжнародних систем оцінки якості управління підприємствами на основі еколого-енергетичного критерію створює передумови для отримання сертифікату ISO 14001. Впровадження систем екологічного менеджменту забезпечить:– зниження фінансових витрати за рахунок економії природних ресурсів і зменшення штрафних санкцій;– зростання прибутку завдяки потенційній реалізації повторного використання водних ресурсів

Обгрунтування еколого-енергетичного підходу до удосконалення технологічних регламентів систем водоочищення

The object of research is the environmental safety of wastewater treatment plants while minimizing resource costs for the implementation of technological processes for the removal of pollutants from effluents. There are factors that comprehensively create the prerequisites for the inefficiency of activities to maintain the environmental safety of wastewater treatment systems, and, accordingly, the complexity of implementing their technical regulation. These factors include:– lack of real –time information on a specific combined process of water treatment, the complexity of its adequate research, even in laboratory conditions;– lack and/or low accuracy and speed of modern technical means of measuring the composition of aqueous solutions, especially in industrial conditions.Elimination of the influence of negative factors is achieved by improving the scientific and theoretical foundations for the creation of technological regulations for wastewater treatment plants while improving the environmental safety of industrial facilities, taking into account the requirements for reducing resource costs according to the concept of synthesis of environmental management systems.The environmental and energy criterion for assessing the functioning of wastewater treatment facilities is substantiated and analytically obtained. An analysis of the results of production implementation allows to state that the environmental and energy criterion, which shows the specific energy consumption for ensuring the environmental safety of water treatment, is acceptable to use when setting up industrial water treatment systems and creating their technological regulations. During the month of production research, the value of the environmental and energy criterion had deviations from the set by ± 3.4 %, which is a technologically acceptable indicator.An improved concept for setting integrated goals for achieving environmentally friendly sanitation in accordance with international systems for assessing the quality of enterprise management on the basis of environmental and energy criteria creates the prerequisites for obtaining an ISO 14001 certificate. Implementation of environmental management systems will provide:– reduction of financial expenses due to saving of natural resources and reduction of penalties;– profit growth due to potential implementation of reuse of water resources.Объектом исследования является экологическая безопасность сооружений очистки сточных вод при минимизации ресурсозатрат на реализацию технологических процессов удаления загрязнителей со стоков. Существуют факторы, которые комплексно создают предпосылки для неэффективности деятельности по поддержанию экологической безопасности систем очистки сточных вод, а соответственно, и сложности реализации их технического регулирования. К таким факторам относятся:– отсутствие в режиме реального времени полноты информации относительно конкретного комбинированного процесса водоочистки, сложность его адекватного исследования даже в лабораторных условиях;– отсутствие и/или низкие точность и быстродействие современных технических средств измерений состава водных растворов, особенно в промышленных условиях.Устранение влияния негативных факторов достигается путем совершенствования научно-теоретических основ создания технологических регламентов сооружений очистки сточных вод при повышении экологической безопасности промышленных объектов с учетом требований уменьшения ресурсозатрат согласно концепции синтеза систем экологического менеджмента.Обосновано и аналитически получено эколого-энергетический критерий оценки функционирования сооружений очистки сточных вод. Анализ результатов производственного внедрения позволил констатировать, что эколого-энергетический критерий, показывающий удельные энергозатраты для обеспечения экологической безопасности водоочистки, приемлемо применять при настройке промышленных систем водоочистки и создании их технологических регламентов. В течение месяца производственных исследований значения эколого-энергетического критерия имели отклонения от заданного на ±3,4 %, что является технологически приемлемым показателем. Усовершенствованная концепция постановки интегрированных целей достижения экологически безопасного водоотведения согласно международных систем оценки качества управления предприятиями на основе эколого-энергетического критерия создает предпосылки для получения сертификата ISO 14001. Внедрение систем экологического менеджмента обеспечит:– снижение финансовых расходы за счет экономии природных ресурсов и уменьшения штрафных санкций;– рост прибыли благодаря потенциальной реализации повторного использования водных ресурсов.Об’єктом дослідження є екологічна безпека споруд очищення стічних вод при мінімізації ресурсовитрат на реалізацію технологічних процесів видалення забруднювачів із стоків. Існують фактори, які комплексно створюють передумови щодо неефективності діяльності із підтримання екологічної безпеки систем очищення стічних вод, а відповідно, і складності реалізації їх технічного регулювання. До таких чинників відносяться:– відсутність у режимі реального часу повноти інформації щодо конкретного комбінованого процесу водоочищення, складність його адекватного дослідження навіть у лабораторних умовах;– відсутність і/або низькі точність та швидкодія сучасних технічних засобів вимірювань складу водних розчинів, особливо у промислових умовах.Усунення впливу негативних чинників досягається шляхом удосконалення науково-теоретичних засад створення технологічних регламентів споруд очищення стічних вод при підвищенні екологічної безпеки промислових об'єктів з урахуванням вимог зменшення ресурсовитрат згідно концепції синтезу систем екологічного менеджменту.Обґрунтовано та аналітично отримано еколого-енергетичний критерій оцінки функціонування споруд очищення стічних вод. Аналіз результатів виробничого впровадження дозволив констатувати, що еколого-енергетичний критерій, який показує питомі енергозатрати для забезпечення екологічної безпеки водоочищення, прийнятно застосовувати при налаштуванні промислових систем водоочищення та створенні їх технологічних регламентів. Протягом місяця виробничих досліджень значення еколого-енергетичного критерію мали відхилення від заданого на ±3,4 %, що є технологічно прийнятним показником.Удосконалена концепція постановки інтегрованих цілей досягнення екологічно безпечного водовідведення згідно міжнародних систем оцінки якості управління підприємствами на основі еколого-енергетичного критерію створює передумови для отримання сертифікату ISO 14001. Впровадження систем екологічного менеджменту забезпечить:– зниження фінансових витрати за рахунок економії природних ресурсів і зменшення штрафних санкцій;– зростання прибутку завдяки потенційній реалізації повторного використання водних ресурсів

Обгрунтування еколого-енергетичного підходу до удосконалення технологічних регламентів систем водоочищення

The object of research is the environmental safety of wastewater treatment plants while minimizing resource costs for the implementation of technological processes for the removal of pollutants from effluents. There are factors that comprehensively create the prerequisites for the inefficiency of activities to maintain the environmental safety of wastewater treatment systems, and, accordingly, the complexity of implementing their technical regulation. These factors include:– lack of real –time information on a specific combined process of water treatment, the complexity of its adequate research, even in laboratory conditions;– lack and/or low accuracy and speed of modern technical means of measuring the composition of aqueous solutions, especially in industrial conditions.Elimination of the influence of negative factors is achieved by improving the scientific and theoretical foundations for the creation of technological regulations for wastewater treatment plants while improving the environmental safety of industrial facilities, taking into account the requirements for reducing resource costs according to the concept of synthesis of environmental management systems.The environmental and energy criterion for assessing the functioning of wastewater treatment facilities is substantiated and analytically obtained. An analysis of the results of production implementation allows to state that the environmental and energy criterion, which shows the specific energy consumption for ensuring the environmental safety of water treatment, is acceptable to use when setting up industrial water treatment systems and creating their technological regulations. During the month of production research, the value of the environmental and energy criterion had deviations from the set by ± 3.4 %, which is a technologically acceptable indicator.An improved concept for setting integrated goals for achieving environmentally friendly sanitation in accordance with international systems for assessing the quality of enterprise management on the basis of environmental and energy criteria creates the prerequisites for obtaining an ISO 14001 certificate. Implementation of environmental management systems will provide:– reduction of financial expenses due to saving of natural resources and reduction of penalties;– profit growth due to potential implementation of reuse of water resources.Объектом исследования является экологическая безопасность сооружений очистки сточных вод при минимизации ресурсозатрат на реализацию технологических процессов удаления загрязнителей со стоков. Существуют факторы, которые комплексно создают предпосылки для неэффективности деятельности по поддержанию экологической безопасности систем очистки сточных вод, а соответственно, и сложности реализации их технического регулирования. К таким факторам относятся:– отсутствие в режиме реального времени полноты информации относительно конкретного комбинированного процесса водоочистки, сложность его адекватного исследования даже в лабораторных условиях;– отсутствие и/или низкие точность и быстродействие современных технических средств измерений состава водных растворов, особенно в промышленных условиях.Устранение влияния негативных факторов достигается путем совершенствования научно-теоретических основ создания технологических регламентов сооружений очистки сточных вод при повышении экологической безопасности промышленных объектов с учетом требований уменьшения ресурсозатрат согласно концепции синтеза систем экологического менеджмента.Обосновано и аналитически получено эколого-энергетический критерий оценки функционирования сооружений очистки сточных вод. Анализ результатов производственного внедрения позволил констатировать, что эколого-энергетический критерий, показывающий удельные энергозатраты для обеспечения экологической безопасности водоочистки, приемлемо применять при настройке промышленных систем водоочистки и создании их технологических регламентов. В течение месяца производственных исследований значения эколого-энергетического критерия имели отклонения от заданного на ±3,4 %, что является технологически приемлемым показателем. Усовершенствованная концепция постановки интегрированных целей достижения экологически безопасного водоотведения согласно международных систем оценки качества управления предприятиями на основе эколого-энергетического критерия создает предпосылки для получения сертификата ISO 14001. Внедрение систем экологического менеджмента обеспечит:– снижение финансовых расходы за счет экономии природных ресурсов и уменьшения штрафных санкций;– рост прибыли благодаря потенциальной реализации повторного использования водных ресурсов.Об’єктом дослідження є екологічна безпека споруд очищення стічних вод при мінімізації ресурсовитрат на реалізацію технологічних процесів видалення забруднювачів із стоків. Існують фактори, які комплексно створюють передумови щодо неефективності діяльності із підтримання екологічної безпеки систем очищення стічних вод, а відповідно, і складності реалізації їх технічного регулювання. До таких чинників відносяться:– відсутність у режимі реального часу повноти інформації щодо конкретного комбінованого процесу водоочищення, складність його адекватного дослідження навіть у лабораторних умовах;– відсутність і/або низькі точність та швидкодія сучасних технічних засобів вимірювань складу водних розчинів, особливо у промислових умовах.Усунення впливу негативних чинників досягається шляхом удосконалення науково-теоретичних засад створення технологічних регламентів споруд очищення стічних вод при підвищенні екологічної безпеки промислових об'єктів з урахуванням вимог зменшення ресурсовитрат згідно концепції синтезу систем екологічного менеджменту.Обґрунтовано та аналітично отримано еколого-енергетичний критерій оцінки функціонування споруд очищення стічних вод. Аналіз результатів виробничого впровадження дозволив констатувати, що еколого-енергетичний критерій, який показує питомі енергозатрати для забезпечення екологічної безпеки водоочищення, прийнятно застосовувати при налаштуванні промислових систем водоочищення та створенні їх технологічних регламентів. Протягом місяця виробничих досліджень значення еколого-енергетичного критерію мали відхилення від заданого на ±3,4 %, що є технологічно прийнятним показником.Удосконалена концепція постановки інтегрованих цілей досягнення екологічно безпечного водовідведення згідно міжнародних систем оцінки якості управління підприємствами на основі еколого-енергетичного критерію створює передумови для отримання сертифікату ISO 14001. Впровадження систем екологічного менеджменту забезпечить:– зниження фінансових витрати за рахунок економії природних ресурсів і зменшення штрафних санкцій;– зростання прибутку завдяки потенційній реалізації повторного використання водних ресурсів

Color Image Database HTID for Verification of No-Reference Metrics : Peculiarities and Preliminary Results

The paper describes a new image database HTID for verification and training of no-reference image visual quality metrics. The database contains 2880 color images of size 1536×1024 pixels cropped from the real-life photos produced by the mobile phone cameras with various shooting and post-processing settings. Mean opinion scores for images of the database are obtained. Peculiarities of the database are considered. A comparative analysis of the state-of-The-Art no-reference image visual quality metrics is carried out. It is shown that the proposed database takes its own unique place in the existing image databases and can be effectively used for metrics' verification.acceptedVersionPeer reviewe

колективна монографія

Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року: ідеологія та практика правозастосування: колективна монографія / за заг. ред. Ю. П. Аленіна ; відпов. за вип. І. В. Гловюк. - Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2018. - 1148 с

Розробка та будівництво маневрових електровозів на Дніпропетровському електровозобудівному заводі (1960 – 1970-х рр.)

In the article on the basis of the complex analysis of sources and scientific literature the attempt to investigate historical circumstances of development and construction of shunting electric locomotives at the Dnipropetrovsk electric locomotive plant has been made. It was found that during the 1960s and 1970s, the team of designers of the Dnipropetrovsk plant, having strong research and production potential, at the request of the Ministry of Railways of the USSR developed and built unique samples of shunting electric locomotives of the VL41 and VL26 series to meet the needs of Soviet main-line railways with modern high-tech electric vehicles. It is proved that in the absence of thorough experience and, accordingly, the possibility of a rapid technological breakthrough in the development of main-line locomotives, during the experimental operation of shunting electric locomotives VL41 and VL26, several design shortcomings were identified, which led to their further use exclusively on the house tracks of enterprises, and designers of Dnipropetrovsk plant later focused on the development and construction of traction units for industrial application commissioned by the Ministry of Ferrous Metallurgy of the USSR. At the same time, the construction of the main-line railway equipment to the order of the Ministry of Railways allowed the staff of the enterprise to gain valuable experience, which was later used in the implementation of the renewal program of rolling stock of Ukrzaliznytsia. Although today the Dnipropetrovsk plant is in decline, the analysis of historical circumstances of formation and design and technological heritage of electric locomotive construction in Ukraine is of fundamental importance both in the general perspective of the development of domestic transport engineering, and the railway industry in particular. Further study of the history of Dnipropetrovsk electric locomotive plant requires clarification of the historical circumstances of institutionalization of the Special Design and Technology Bureau of the enterprise from the creation of industrial electric locomotives and traction units to the development and re-equipment of main traction rolling stock and specialized repair equipment within the state enterprise “Ukrainian Research Design Institute of Electric Locomotive Engineering”.В статье на основании комплексного анализа источников и научной литературы предпринята попытка исследовать исторические обстоятельства разработки и серийного строительства маневровых электровозов на Днепропетровский электровозостроительном заводе. Установлено, что в течение 1960 – 1970-х гг. коллектив Специального конструкторско-технологического бюро Днепропетровского завода, имея мощный научно-производственный потенциал, по заказу Министерства путей сообщения СССР осуществил разработку и изготовил уникальные маневровые электровозы серий ВЛ41 и ВЛ26 для обеспечения потребностей советских железных дорог современным высокотехнологичным электротранспортом. Доказано, что при отсутствии основательного опыта и соответственно возможности осуществления стремительного технологического прорыва в разработке магистральных локомотивов, при опытной эксплуатации маневровых электровозов ВЛ41 и ВЛ26 был выявлен ряд конструктивных недостатков, которые обусловили их дальнейшее использование исключительно на подъездных путях предприятий, а конструкторы Днепропетровского завода в дальнейшем сосредоточились на разработке и строительстве тяговых агрегатов промышленного назначения по заказу Министерства черной металлургии СССР. В то же время строительство магистральной железнодорожной техники на заказ МПС позволило коллективу Днепропетровского завода получить ценный опыт, который впоследствии был использован при реализации программы обновления подвижного состава Укрзализныци. Несмотря на то, что в настоящее время Днепропетровский завод находится в упадке, анализ исторических обстоятельств становления и конструкторско-технологического наследия электровозостроения в Украине имеет принципиальное значение как в общей перспективе развития отечественного транспортного машиностроения, так и железнодорожной отрасли в частности. Дальнейшее исследование истории Днепропетровского электровозостроительного завода требует выяснения исторических обстоятельств институализации Специального конструкторско-технологического бюро предприятия от создания промышленных электровозов и тяговых агрегатов к разработке и переоборудование магистрального тягового подвижного состава, а также специализированной ремонтной техники в рамках государственного предприятия “Украинский научно-исследовательский проектно-конструкторский институт электровозостроения”.У статті на підставі комплексного аналізу джерел і наукової літератури здійснено спробу дослідити історичні обставини розробки та будівництва маневрових електровозів на Дніпропетровському електровозобудівному заводі. З’ясовано, що протягом 1960 – 1970-х рр. колектив конструкторів Дніпропетровського заводу, маючи потужний науково-виробничий потенціал, на замовлення Міністерства шляхів сполучення СРСР здійснив розробку й побудував унікальні зразки маневрових електровозів серій ВЛ41 та ВЛ26 для забезпечення потреб радянських магістральних залізниць сучасним високотехнологічним електротранспортом. Доведено, що за відсутності ґрунтовного досвіду й відповідно можливості здійснення стрімкого технологічного прориву в розробці магістральних локомотивів, під час дослідної експлуатації маневрових електровозів ВЛ41 та ВЛ26 було виявлено ряд конструктивних недоліків, які обумовили їх подальше використання виключно на під'їзних коліях підприємств, а конструктори Дніпропетровського заводу в подальшому зосередились на розробці та будівництві тягових агрегатів промислового призначення на замовлення Міністерства чорної металургії СРСР. У той же час будівництво магістральної залізничної техніки на замовлення МШС дозволило колективу підприємства отримати цінний досвід, який згодом був використаний при реалізації програми оновлення рухомого складу Укрзалізниці. Попри те, що нині Дніпропетровський завод перебуває в занепаді, аналіз історичних обставин становлення й конструкторсько-технологічної спадщини електровозобудування в Україні має принципове значення як в загальній перспективі розвитку вітчизняного транспортного машинобудування, так і залізничної галузі зокрема. Подальше дослідження історії Дніпропетровського електровозобудівного заводу потребує з’ясування історичних обставин інституалізації Спеціального конструкторсько-технологічного бюро підприємства від створення промислових електровозів і тягових агрегатів до розробки та переобладнання магістрального тягового рухомого складу, а також спеціалізованої ремонтної техніки у рамках державного підприємства “Український науково-дослідний проектно-конструкторський інститут електровозобудування”