Вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства

Current models of labor safety management at enterprises have several drawbacks. The main drawback of such models consists in their focus on the analysis of the accidents that have already occurred at the enterprise. In addition, the existing models poorly take into account the mutual influence of several production factors on each other during their combined effect on the employee’s body.To eliminate these shortcomings, the task of improving the mathematical model of change in the employee body state was set. The Hammerstein model was considered as the initial model of change in the employee’s body state. In the course of this model improvement, an individual component of the model that describes the employee’s state immediately before the start of the work shift was chosen for situations of impossibility or severe limitation of applying technologies for monitoring the employee’s body state. To assess the mutual impact of various production factors, instead of a vector function that describes the cumulative effect of factors on the employee’s body, a set of multiple regression equations that describe the mutual impact of factors on individual employee’s body state parameters was introduced into the model.The improved model was tested at an industrial enterprise using the example of a team of welders (5 persons). To assess their body state, systolic and diastolic blood pressure, heart rate and reaction time to a light stimulus were used. The results presented in the article make it possible to draw a general conclusion about the adequacy of the proposed model to the observed results of the impact of production factors on employee organisms. It was pointed out that the results of modeling slightly exceeded the results of direct measurements in most casesСовременные модели управления безопасностью труда на предприятии обладают рядом недостатков. Главным недостатком подобных моделей является их направленность на анализ уже случившихся инцидентов или несчастных случаев на предприятии. Кроме того, существующие модели плохо учитывают взаимное влияние нескольких производственных факторов друг на друга в ходе их совокупного воздействия на организм сотрудника.Для устранения этих недостатков поставлена задача усовершенствования математической модели изменения состояния организма сотрудника предприятия. В качестве исходной модели изменения состояния организма сотрудника предприятия рассмотрена модель Гаммерштейна. В ходе ее усовершенствования для ситуаций невозможности или сильной ограниченности применения технологий отслеживания состояния сотрудника выделен отдельный компонент модели, который описывает состояние сотрудника непосредственно перед началом рабочей смены. Для оценивания взаимного влияния различных производственных факторов вместо векторной функции, описывающей общее воздействие факторов на организм сотрудника, в модель введен набор уравнений множественной регрессии, которые описывают совокупное виляние факторов на отдельные параметры состояния организма сотрудника.Апробация усовершенствованной модели проводилась на промышленном предприятии на примере бригады сварщиков (5 человек). Для оценки их состояния использовались систолическое артериальное давление диастолическое артериальное давление, частота сердечных сокращений и время реакции на световой раздражитель. Приведенные в статье результаты позволяют сделать общий вывод об адекватности предложенной модели наблюдавшимся результатам воздействия производственных факторов на организмы рабочих. Отмечено, что результаты моделирования в большинстве случаев незначительно превышают результаты прямых измеренийСучасні моделі управління безпекою праці на підприємстві мають ряд недоліків. Головним недоліком подібних моделей є їх спрямованість на аналіз інцидентів чи нещасливих випадків на підприємстві, які вже відбулися. Крім того, існуючі моделі погано враховують вплив кількох виробничих факторів один на інший під час їх сукупного впливу на організм співробітника.Для усунення цих недоліків поставлено задачу вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства. Як вихідна модель зміни стану організму співробітника підприємства розглянута модель Гаммерштейна. В процесі її вдосконалення для ситуацій неможливості чи сильного обмеження використання технологій відстежування стану співробітника виділено окремий компонент моделі, який описує стан співробітника безпосередньо перед початком робочої зміни. Для оцінювання взаємного впливу різних виробничих факторів замість векторної функції, яка описує загальний вплив факторів на організм співробітника, в модель введено набір рівнянь множинної регресії, які описують сукупний вплив факторів на окремі параметри стану організму співробітника.Апробація вдосконаленої моделі проводилася на промисловому підприємстві на прикладі бригади зварювальників (5 осіб). Для оцінювання їх стану використовувались сістолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень та час реакції на світловий подразник. Наведені в статті результати дозволяють зробити висновок про адекватність запропонованої моделі результатам впливу виробничих факторів на організми робітників, які спостерігалися. Відзначено, що результати моделювання в більшості випадків незначно перевищують результати прямих вимірі

Вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства

Current models of labor safety management at enterprises have several drawbacks. The main drawback of such models consists in their focus on the analysis of the accidents that have already occurred at the enterprise. In addition, the existing models poorly take into account the mutual influence of several production factors on each other during their combined effect on the employee’s body.To eliminate these shortcomings, the task of improving the mathematical model of change in the employee body state was set. The Hammerstein model was considered as the initial model of change in the employee’s body state. In the course of this model improvement, an individual component of the model that describes the employee’s state immediately before the start of the work shift was chosen for situations of impossibility or severe limitation of applying technologies for monitoring the employee’s body state. To assess the mutual impact of various production factors, instead of a vector function that describes the cumulative effect of factors on the employee’s body, a set of multiple regression equations that describe the mutual impact of factors on individual employee’s body state parameters was introduced into the model.The improved model was tested at an industrial enterprise using the example of a team of welders (5 persons). To assess their body state, systolic and diastolic blood pressure, heart rate and reaction time to a light stimulus were used. The results presented in the article make it possible to draw a general conclusion about the adequacy of the proposed model to the observed results of the impact of production factors on employee organisms. It was pointed out that the results of modeling slightly exceeded the results of direct measurements in most casesСовременные модели управления безопасностью труда на предприятии обладают рядом недостатков. Главным недостатком подобных моделей является их направленность на анализ уже случившихся инцидентов или несчастных случаев на предприятии. Кроме того, существующие модели плохо учитывают взаимное влияние нескольких производственных факторов друг на друга в ходе их совокупного воздействия на организм сотрудника.Для устранения этих недостатков поставлена задача усовершенствования математической модели изменения состояния организма сотрудника предприятия. В качестве исходной модели изменения состояния организма сотрудника предприятия рассмотрена модель Гаммерштейна. В ходе ее усовершенствования для ситуаций невозможности или сильной ограниченности применения технологий отслеживания состояния сотрудника выделен отдельный компонент модели, который описывает состояние сотрудника непосредственно перед началом рабочей смены. Для оценивания взаимного влияния различных производственных факторов вместо векторной функции, описывающей общее воздействие факторов на организм сотрудника, в модель введен набор уравнений множественной регрессии, которые описывают совокупное виляние факторов на отдельные параметры состояния организма сотрудника.Апробация усовершенствованной модели проводилась на промышленном предприятии на примере бригады сварщиков (5 человек). Для оценки их состояния использовались систолическое артериальное давление диастолическое артериальное давление, частота сердечных сокращений и время реакции на световой раздражитель. Приведенные в статье результаты позволяют сделать общий вывод об адекватности предложенной модели наблюдавшимся результатам воздействия производственных факторов на организмы рабочих. Отмечено, что результаты моделирования в большинстве случаев незначительно превышают результаты прямых измеренийСучасні моделі управління безпекою праці на підприємстві мають ряд недоліків. Головним недоліком подібних моделей є їх спрямованість на аналіз інцидентів чи нещасливих випадків на підприємстві, які вже відбулися. Крім того, існуючі моделі погано враховують вплив кількох виробничих факторів один на інший під час їх сукупного впливу на організм співробітника.Для усунення цих недоліків поставлено задачу вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства. Як вихідна модель зміни стану організму співробітника підприємства розглянута модель Гаммерштейна. В процесі її вдосконалення для ситуацій неможливості чи сильного обмеження використання технологій відстежування стану співробітника виділено окремий компонент моделі, який описує стан співробітника безпосередньо перед початком робочої зміни. Для оцінювання взаємного впливу різних виробничих факторів замість векторної функції, яка описує загальний вплив факторів на організм співробітника, в модель введено набір рівнянь множинної регресії, які описують сукупний вплив факторів на окремі параметри стану організму співробітника.Апробація вдосконаленої моделі проводилася на промисловому підприємстві на прикладі бригади зварювальників (5 осіб). Для оцінювання їх стану використовувались сістолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень та час реакції на світловий подразник. Наведені в статті результати дозволяють зробити висновок про адекватність запропонованої моделі результатам впливу виробничих факторів на організми робітників, які спостерігалися. Відзначено, що результати моделювання в більшості випадків незначно перевищують результати прямих вимірі

Improving the Mathematical Model of Change in the Body State of an Employee

Current models of labor safety management at enterprises have several drawbacks. The main drawback of such models consists in their focus on the analysis of the accidents that have already occurred at the enterprise. In addition, the existing models poorly take into account the mutual influence of several production factors on each other during their combined effect on the employee's body.To eliminate these shortcomings, the task of improving the mathematical model of change in the employee body state was set. The Hammerstein model was considered as the initial model of change in the employee's body state. In the course of this model improvement, an individual component of the model that describes the employee's state immediately before the start of the work shift was chosen for situations of impossibility or severe limitation of applying technologies for monitoring the employee's body state. To assess the mutual impact of various production factors, instead of a vector function that describes the cumulative effect of factors on the employee's body, a set of multiple regression equations that describe the mutual impact of factors on individual employee's body state parameters was introduced into the model.The improved model was tested at an industrial enterprise using the example of a team of welders (5 persons). To assess their body state, systolic and diastolic blood pressure, heart rate and reaction time to a light stimulus were used. The results presented in the article make it possible to draw a general conclusion about the adequacy of the proposed model to the observed results of the impact of production factors on employee organisms. It was pointed out that the results of modeling slightly exceeded the results of direct measurements in most case