Resistance of S. Aureus Atcc 25923, E. Coli 055k59 No. 3912/41 and P. Aeruginosa 27/99 to the Wash-disinfectant «Milkodez»

The aim of the work – the article presents the results of determining of the resistance of S. aureus ATCC 25923, E. coli 055K59 No. 3912/4 and P. aeruginosa 27/99 test cultures in planktonic form and in biofilm to our developed «Milkodez» acid detergent.Materials and methods. Microbial biofilms were grown on MPB in 5 cm disposable plastic Petri dishes. To determine the effect of disinfectants on microbial biofilms, 3 Petri dishes with biofilms of each of the test cultures were used. One of the Petri dishes served as control and she had for 15 minutes made 5 cm3 of saline NaCl solution, in the second – 5 cm3 of hot water (t=70±5 °C), and in the third – 5 cm3 of acidic detergent «Milkodez». Microbial biofilms were fixed for 10 min. 96º with ethyl alcohol for 10 min. were stained with a 0.1 % solution of crystalline violet, and the remnants of the unabsorbed paint were removed with phosphate buffer. The biofilm dye was extracted with 96º of ethyl alcohol, which was photocolometrically investigated at 570 nm to establish the density of the formed biofilms. The density of the formed microbial biofilms was considered low in optical density of the extract up to 0.5 units, average – from 0.5 to 1.0 units; and high – over 1.0 unitsThe resistance of planktonic forms of test cultures of microorganisms to disinfectants was determined in sterile tubes, which made 10 cm3 (t=70±5 °C) of 0.5 % of their working solutions and 0.1 cm3 (1 billion microbial bodies) of the standard test – cultures. The culture was maintained for 15 min. and made ten – fold plantings on IPA in Petri dishes.Incubation of mesophilic microorganisms was carried out in a thermostat at a temperature of 30 °C, and psychrophilic – 20 °C. After 48 hours the calculation of the growing colonies were carried out. The results were expressed in colony forming units (CFU).Results. Due to the impact on microbial biofilms formed by the test cultures of S. aureus ATCC 25923, E. coli 055K59 No. 3912/41 and P. aeruginosa 27/99 for 15 min. 0.5 % solution of acid detergent «Milkodez» the optical density of the solutions was respectively 0.64, 0.72, 0.45 units. The results obtained indicate that the melkodez caused a decrease in the biofilm–forming ability of S. aureus ATCC 25923 3.2 times, in E. coli 055K59 No. 3912/41 – 1,7 times and in P. aeruginosa 27/99 – 2.8 times, compared to control. However, the density of one – day microbial biofilms formed by S. aureus ATCC 25923 and E. coli 055K59 No. 3912/41 was medium, and P. aeruginosa 27/99 was low. It has been proven that the «Milkodez» acid detergent developed is more effective than the prototype «Hypracid», since it caused the death of 100 % of planktonic test cultures and the number of S. aureus ATCC 25923, E. coli 055K59 No. 3912/41 and P. aeruginosa 27/99 formed in the biofilm that survived after its application was 2.7, 3.2 and 1.4 times lower, respectively.Conclusions. It was found that the test cultures were able to form high – density biofilms, since the optical density of the extract in the control was in the range from 1.28 to 2.05 units, which is greater than 1.0 units. Acid wash detergent «Milkodez» for 15 minutes of exposure causes the formation of S. aureus ATCC 25923, E. coli 055K59 No. 3912/41 and P. aeruginosa 27/99 biofilms of low and medium density and reduces their biofilm capacity by 3.2, 1.7 and 2.8 times, respectively. Its use provides the death of 100 % of the planktonic forms of the test cultures under study and reduces their number in the biofilm by 2.7, 3.2 and 1,4 times more, respectively, compared to «Hypracid» detergent

Імунний статус поросят за хіміопрофілактики нематодозно-протозоозної інвазії і застосування пробіотику “Лактовет”

The immune status of piglets for chemoprophylaxis of nematodoze-protozoan invasion and use of probiotic “Lactovet” was investigated. For the experiment, 4 groups of piglets were formed, 5 animals in each. For piglets of the first group, the probiotic was prescribed for 7 days before treatment with amphene, the second group – for 7 days, starting from the day of setting the antiparasitic preparation and the third one - for 7 days, starting the day after the last antiparasitic treatment. Lactovet was given with drinking water twice a day at a dose of 1 cm3/dm3 of water. The control group of piglets did not use the probiotic. It was established that the giving of probiotics “Lactovet” to piglets did not cause probable intergroup differences in the content of the total number of lymphocytes, however, in comparison with control their number was lower in the first group by 2.3%, in the second – by 1.9% and the third – by 4.7%. The decrease in lymphocytes was due to a possible decrease in the content of B-lymphocytes, the difference being on 28 days of the search, compared with the beginning of the experiment, in the control group it was 12.4% (P < 0.05), in the first one – 16.8% (P < 0.01), in the second – 15.9% (P < 0.01) and in the third group – 18.8% (P < 0.01). Compared with the beginning of the experiment, there was a marked increase in the T-lymphocyte content in the blood of piglets in the second and third groups after the using of “Amphene” and “Lactovet”, which was due to the growth of T-helpers at 7th day, respectively, 5.0 and 5.1%, at 14th day – 8.6 and 10.5%, at 21st day – 12.8 and 13.3%, and at 28th day – 14.8 and 18.5%. The indicated changes influenced the immunoregulatory index, which in the control group was increased, compared with the beginning of treatment, at 7th day in 1.32 times, at 14th day – 1.68, at 21st day – 1.93 and for 28th day – 2.15 times, in the first group, respectively, into 1.21, 1.60, 2.04 and 2.26 times, in the second one into 1.36, 1.74, 2.18 and 2.44 times, and in the third one into 1.39, 1.96, 2.43 and 3.02 times. The use of the probiotic “Lactovet” for the chemoprophylaxis of nematodoze-protozoosic invasion has led to a significantly lower level of G-class immunoglobulins in comparison with the beginning of the experiment, at 28th day in piglets of control (P < 0.05) and the first group (P < 0.01), at 21st and 28th days – in piglets of the second group (P < 0.01) and at 14th (P < 0.05), at 21st and 28th days (P < 0.01) – in pigs of the third group, immunoglobulins of the class M – in the second group at 28th day (P < 0.01), and the third one was at 21st (P < 0.05) and 28th days (P < 0.01), and class A of immunoglobulins only in piglets of the third group (P < 0.001, P < 0.01) starting from 14th day. The use of the probiotic “Lactovet” contributed to the growth of BABS and LABS and the reduction of CABS Possibly higher BABS was at 28th day in piglets of all studied groups and the difference in the control group, compared to the beginning of the experiment was 9.8% (P < 0.05), in the first – 13.7% (P < 0.05), in the second 12.8% (P < 0.05) and in the third group – 14.6% (P < 0.01). The probable difference (P < 0.05) of CABS compared to the beginning of the experiment was set up only at 28th day in piglets of the third group.Досліджено імунний статус поросят за хіміопрофілактики нематодозно-протозоозної інвазії і застосування пробіотику “Лактовет”. Для проведення експерименту було сформовано 4 групи поросят по 5 тварин у кожній. Поросятам першої групи пробіотик задавали за 7 діб до обробки амфеном, другої групи – упродовж 7 діб, починаючи із дня задавання протипаразитарного препарату і третьої – упродовж 7 діб, починаючи з наступного дня після останньої протипаразитарної обробки. Лактовет задавали із питною водою двічі на добу у дозі 1 см3/дм3 води. Контрольній групі поросят пробіотик не застосовували. Встановлено, що задавання пробіотику “Лактовет” поросятам не викликало вірогідних міжгрупових різниць за вмістом загальної кількості лімфоцитів проте, порівняно з контролем їх кількість виявилася нижчою у першій групі на 2,3%, у другій – на 1,9% і третій – на 4,7%. Зниження рівня лімфоцитів відбулося за рахунок вірогідного зменшення вмісту В-лімфоцитів, різниця яких на 28 добу дослідження, порівняно із початком досліду, у контрольній групі становила 12,4% (Р < 0,05), у першій – 16,8% (Р < 0,01), другій – 15,9% (Р < 0,01) і в третій групі – 18,8% (Р < 0,01). Порівняно з початком досліду, відмічено вірогідне зростання вмісту Т-лімфоцитів у крові поросят другої і третьої групи після застосування “Амфену” і “Лактовету”, яке відбулося за рахунок зростання Т-хелперів на 7 добу відповідно на 5,0 і 5,1%, на 14 добу – 8,6 і 10,5%, на 21 добу – 12,8 і 13,3% та на 28 добу – 14,8 і 18,5%. Вказані зміни вплинули на імунорегуляторний індекс, який у контрольній групі зростав, порівняно із початком лікування, на 7 добу в 1,32 раза, на 14 добу – 1,68, на 21 добу – 1,93 і на 28 добу – у 2,15 раза, у першій групі відповідно у 1,21, 1,60, 2,04 і 2,26 раза, другій – 1,36, 1,74, 2,18 і 2,44 раза і третій – у 1,39, 1,96, 2,43 і 3,02 раза. Застосування пробіотику “Лактовет” за хіміопрофілактики нематодозно-протозоозної інвазії привело до вірогідно нижчого вмісту у крові імуноглобулінів класу G, порівняно із початком досліду, на 28 добу у поросят контрольної (Р < 0,05) і першої групи (Р < 0,01), на 21 і 28 доби – у поросят другої групи (Р < 0,01) і на 14 (Р < 0,05), 21 і 28 доби (Р < 0,01) – у поросят третьої групи, імуноглобулінів класу М – у другій групі на 28 добу (Р < 0,01), і третій – на 21 (Р < 0,05) і 28 добу (Р < 0,01), а імуноглобулінів класу А – лише у поросят третьої групи (Р < 0,001, Р < 0,01) починаючи із 14 доби. Застосування пробіотику “Лактовет” сприяло зростанню БАСК і ЛАСК і зниженню КАСК. Вірогідно вищою БАСК була на 28 добу у поросят всіх досліджуваних груп і різниця у контрольній групі, порівняно із початком досліду становила 9,8% (Р < 0,05), у першій – 13,7% (Р < 0,05), у другій 12,8% (Р < 0,05) і в третій групі – 14,6% (Р < 0,01). Вірогідна різниця (Р < 0,05) КАСК, порівняно із початком досліду, встановлена лише на 28 добу у поросят третьої групи

STRUCTURE OF MICROCENOSIS OF DISTAL DEPARTMENT OF PIGLETS INTESTINE BY PROTOZOOSIC NEMATODOZIC INVASION

У статті наведені результати дослідження стану мікрофлори прямої кишки поросят за змішаної протозоозної, нематодозної та асоційованої протозоозно-нематодозної інвазії. Встановлено, що у структурі мікробіоценозу співвідношення облігатних анаеробів і МАФАнМ за протозоозної інвазії становить 1,01:1, нематодозної – 1,09:1 і за змішаної – 0,93:1, у той час як у інтактних тварин вказаний показник становив 1,59:1. За протозойної інвазії (балантидії+еймерії+ізоспори) кількість Bifidobacterium spp., зменшилася на 25,9 % (р<0,01), Eubacterium spp. – 179,6, Prevotella spp. – 11,9 і Propionobacterium spp. – на 9,5%. Інвазія поросят нематодами(аскариси+трихуруси+езофагостоми) спричинила зниження кількості вказаних мікроорганізмів відповідно на 14,8, 173,9 (р<0,001), 8,3 та 6,0 %, в той час як асоціація найпростіших і нематод (аскариси+еймерії+балантидії) – на 39,8 % (р<0,001), 187,5 (р<0,001), 14,3 (р<0,05) і 13,1 %. На тлі зниження кількості Bifidobacterium spp., Eubacterium spp., Prevotella spp. і Propionobacterium spp. зростає популяція роду Clostridium spр. за протозоозної інвазії на 23,6 %, нематодозної – на 16,4 % і за змішаної протозоозно-нематодозної інвазії – на 41,8 % (р<0,05) і кількість бактерій роду Fusobacterium spp. відповідно у 7,0, 6,4 та 7,4 рази. Найбільш виражені зміни популяційного рівня МАФАнМ у вмісті прямої кишки спостерігаються у поросят уражених змішаною протозоозно-нематодозною інвазією, за якої, порівняно із контролем, у 5,1 рази (р<0,001) зросла кількість лактозонегативної гемолітичної E. coli, у 1,5 рази (р<0,001) бактерій роду Streptococcus spp., у 5,1 рази (р<0,001) – Staphylococcus spp., у 4,6 рази (р<0,001) – Klebsiella spp., у 6,4 раза (р<0,001) – Citrobacter spp. і у 2,3 раза – Candida spp. та зменшилася на 0,8 та 2,3 lg КУО в 1 г вмісту кількість лактозопозитивної негемолітичної E. coli і Lactobacillus spp. Індекс стабільності мікрофлори кишечника поросят за протозоозної інвазії знизився на 40,0 %, за нематодозної – на 26,7 % і за змішаної протозоозно-нематодозної інвазії – на 50,0 %, порівняно із інтактними тваринами, які формували контрольну групу.Установлено, что в структуре бактериального гомеостаза дистального отдела кишечника поросят соотношение облигатных анаэробов и МАФАнМ при протозоозной инвазии составляет 1,01:1, нематодозной инвазии – 1,09:1 и при смешанной – 0,93:1, в то время как в здоровых животных указанный показатель составлял 1,59:1. Уменьшение количества облигатных анаэробных микроорганизмов в содержимом кишечника инвазированных поросят, по сравнению с контрольной группой животных, происходит за счет снижения количества микроорганизмов рода Bifidobacterium при протозоозной инвазии на 25,9 % (р <0,01), при нематодозной – на 14,8 % и при смешанной – 39,8 % (р<0,001), Eubacterium spp. за протозоозной инвазии на 179,6 % (р<0,001), нематодозной – на 173,9 % (р <0,001) и при смешанной инвазии - на 187,5 % (р<0,001), Prevotella spp. за протозоозной инвазии – на 11,9 %, нематодозной – на 8,3%, при смешанной – на 14,3 % (р <0,05) и Propionobacterium spp. соответственно на 9,5, 6,0 и 13,1 % на фоне увеличения количества Clostridium spр. за протозоозной инвазии на 23,6 %, нематодозной – на 16,4 % и при смешанной протозоозно-нематодозной инвазии – на 41,8 % (р <0,05), и популяции Fusobacterium spp. за протозоозной в 7 раз, нематодозной – в 6,4 и смешанной инвазии – в 7,4 раза. Наиболее выраженные изменения МАФАнМ дистального отдела кишечника наблюдаются у поросят с смешанной протозоозно-нематодозною инвазией, при которой, по сравнению со здоровыми животными, в 5,1 раза (р <0,001) возрастает количество E. coli Hly «-» гем «+», в 1,5 раза (р <0,001) – Streptococcus spp., в 5,1 раза (р <0,001) – Staphylococcus spp., в 4,6 раза (р <0,001) – Klebsiella spp., в 6,4 раза (р <0,001) – Citrobacter spp. и в 2,3 раза – Candida spp. и уменьшилось на 0,8 lg КОЕ/г содержимого количество E. coli Hly «+» гем «-» и на 2,3 lg КОЕ/г содержимого Lactobacillus spp. По сравнению со здоровыми животными снижается индекс стабильности микрофлоры кишечника у поросят с протозоозной инвазией на 40,0 %, с нематодозной – на 26,7 % и смешанной протозоозно-нематодозной инвазией – на 50,0 %. It was established that the structure of bacterial homeostasis in the distal intestine of pigs the correlation of obligate anaerobes and value for MAFAnM by protozoonic  invasion is 1,01: 1, nematodozic invasion – 1,09:1 and mixed infestations – 0,93:1, while in healthy animals such index was 1,59:1. Reducing the number of obligate anaerobic microorganisms in the intestinal contents of infested pigs compared with a control group of animals is by reducing the number of microorganisms genus Bifidobacterium by protozoonic infestation by 25,9 % (p<0,01), the nematodozic  – 14,8 % and for mixed infestations – 39,8 % (p <0,001), Eubacterium spp. by protozooznic  invasion to 179,6 % (p <0.001), nematodozic  – at 173,9 % (p <0,001) and mixed invasion – by 187,5 % (p<0,001), Prevotella spp. by protozooznic  invasion – by 11,9 %, nematodoznic – 8,3 %, by   mixed invasion – by 14,3 % (p <0.05) and Propionobacterium spp. respectively – 9,5, 6,0 and 13,1 % against the background of  increased number of Clostridium spr. By protozooznic invasion by 23,6 %, nematodoznic  – by 16,4 % and mixed-protozooznic and  nematodoznic  invasion – by 41,8 % (p <0,05), and population of Fusobacterium spp.by  protozooznic  by 7 times, nematodoznic – at 6,4 and mixed invasion – in 7,4 times. The most defined  changes of MAFAnM of distal intestine department  observed in pigs with mixed-protozooznic  nematodoznic  invasion, in which, in comparison with healthy animals, in 5,1 times (p <0.001) increases the number of E. coli Hly «-» gem «+» in 1,5 times (p<0,001) – Streptococcus spp., in 5.1 times (p <0,001) – Staphylococcus spp., 4,6 times (p<0,001) – Klebsiella spp., in 6.4 times ( p <0,001) – Citrobacter spp. and 2,3 times – Candida spp. against the background of decreased by 0,8 lg CFU / g of content quantity E. coli Hly «+» gem «-» and 2,3 lg CFU / g Lactobacillus spp. of content. Compared with healthy animals, in pigs by protozooznic  invasion is reduced by 40,0 %, nematodoznic– by 26,7 % and mixed-protozooznic and  nematodoznic invasion – by 50.0% stability Index of intestine micro flora

Щільність посадки, як можливий етіологічний чинник розвитку “наминів” кіля у індиків

A significant increase in demand among the population for turkey meat makes turkey farming one of the most competitive and economically profitable agribusinesses and the fastest growing segment of poultry farming. The investment attractiveness of growing turkeys increases annually by 20–30 %, and the profitability is from 20 to 25 %. Consumer demand, which ensures a constant sales market, sufficient fodder base, availability of labor resources, and several other factors became prerequisites for the transformation of turkey farming from small homestead enterprises into large industrial complexes, which, as a rule, implement intensive production technology. The desire of the owners to increase profits, using the minimum amount of production space for this purpose, quite often leads to the violation of established sanitary and hygienic requirements, which regulate the density of poultry planting per 1 m2 of area. An increase in the number of animals or birds in a specific territory leads to a deterioration of the body's physiological state and a decrease in resistance. It is also the cause of the emergence and development of diseases, both infectious and non-infectious etiology. With the intensive technology of growing turkeys, there is a rapid growth of muscle tissue, in particular, the sternum, which is much more likely to be injured due to a high density of planting, which can be one of the etiological factors of the formation and development of keel "bubbles."The research was carried out at “Indykat” LLC and “UPG-Invest” LLC, which are located in the village of Kadubivtsi and village Mamaivtsi, Chernivtsi region, as well as the “Dobrobut” MPP of the village. Berezdivtsi of the Lviv region on turkeys of the Big-6 breed, in which the density of planting turkeys was different. To establish the dependence of the number of cases of damage to the bird by the keel "bubbles" on the density of its landing on 30, 60, 90, 120, and 150 days of cultivation, an examination of the entire flock was carried out, which included an examination and palpation of the sternum. During the final period of both females and males rearing, the number of lesions was determined based on the post-mortem examination of the carcasses. It was established that in all experimental farms, the density of poultry housing was more significant than the established sanitary and hygienic norms. The slightest deviation from the regulated indicators, which ranged from 16.7 to 37.5 %, in all age groups, was in the form of LLC “UPG-Invest”, and the largest, from 30.2 to 39.4 %, was in the MPP “Welfare”. The pathology of the keel in turkeys in the form of “bubbles” was clinically manifested from the 61st day of their rearing. The most minor incidence, which ranged from 5.2 to 13.9 %, was in the age group of 61–90 days, increased with age and, in the period from 91 to 120 days, ranged from 15.4 to 20.9 %, and from 121 to 150 days – from 18.4 to 23.9 %. According to such indicators, the average incidence of the indicated age groups in experimental poultry farms was 10.3, 17.4, and 20.6 %, respectively. The least affected (13.1 %) was the poultry at UPG-Invest LLC, where the stocking density exceeded the maximum permissible values by only 0.7–1.2 birds/m2, and the most (18.9 %) was at the MPP farm “Dobrobut”, in which the density of accommodation was more significant than the established sanitary and hygienic standards by 1.3–2.6 birds/m2.Суттєве зростання попиту серед населення на індичатину робить індиківництво одним із найбільш конкурентоспроможних та економічно вигідних видів агробізнесу та сегментом птахівництва, що найбільш швидко розвивається. Інвестиційна привабливість вирощування індиків щорічно зростає на 20–30 %, а рентабельність становить від 20 до 25 %. Попит споживачів, який забезпечує постійний ринок збуту, достатня кормова база, наявність трудових ресурсів та ряд інших чинників стали передумовами трансформування вирощування індиків із дрібних присадибних підприємств у великі промислові комплекси, у яких зазвичай, впроваджена інтенсивна технологія виробництва. Бажання власників збільшити прибуток, використавши для цього мінімальний обсяг виробничих площ, досить часто зумовлює порушення встановлених санітарно-гігієнічних вимоги, які регламентують щільність посадки птиці на 1 м2 площі. Збільшення кількості тварин чи птиці на певній території призводить до погіршення фізіологічного стану організму, зниження резистентності, а також є причиною виникнення та розвитку захворювань як інфекційної, так і незаразної етіології. За інтенсивної технології вирощування індиків відбувається швидкий ріст м’язової тканини, зокрема грудини, яка за високої щільності посадки частіше піддається травмуванню, що може бути одним із етіологічних чинників утворення та розвитку “наминів” кіля. Дослідження проведено у ТОВ “Індикат” і ТОВ “УПГ-Інвест”, що в с. Кадубівці та с. Мамаївці Чернівецької області, а також МПП “Добробут” с. Берездівці Львівської області на індиках породи Біг-6, в яких щільність посадки індиків була різною. Для встановлення залежності кількості випадків ураження птиці “намином” кіля від щільності її посадки на 30, 60, 90, 120 і 150 доби вирощування проводили обстеження усього поголів’я, яке включало огляд і пальпацію грудини. На завершальному періоді вирощування як самок, так і самців кількість уражень визначали за результатами після забійного огляду туш. Встановлено, що у всіх дослідних господарствах щільність розміщення птиці була більшою за встановлені санітарно-гігієнічні норми. Найменше відхилення від регламентованих показників – в межах від 16,7 до 37,5 % – у всіх вікових групах було в господарстві ТОВ “УПГ-Інвест”, а найбільше – від 30,2 до 39,4 % – у МПП “Добробут”. Патологія кіля в індиків у вигляді “наминів” клінічно проявлялася з 61 доби їх вирощування. Найменша ураженість, яка становила від 5,2 до 13,9 %, була у віковій групі 61–90 діб, з віком зростала і в період від 91 до 120 доби була в межах від 15,4 до 20,9 %, а з 121 по 150 добу – від 18,4 до 23,9 %. За таких показників середня ураженість вказаних вікових груп у дослідних птахогосподарствах становила відповідно 10,3, 17,4 та 20,6 %. Найменш ураженою (13,1 %) була птиця у ТОВ “УПГ-Інвест”, де щільність посадки перевищувала максимально допустимі значення лише на 0,7–1,2 птиці/м2, а найбільше (18,9 %) – у господарстві МПП “Добробут”, в якому щільність розміщення була більшою за встановлені санітарно-гігієнічні норми на 1,3–2,6 птиці/м2

Особливості морфологічного складу, протеїнового профілю та активнос-ті амінотрасфераз крові індиків за наявності “наминів” кіля

A timely blood test is essential to detect possible abnormalities in the body. Blood somewhat objectively reflects the state of the internal environment in which all metabolic processes take place. The blood test is one of the most informative laboratory diagnostic tools, which provides essential information about the functional state of various organs and systems of the body. The work aimed to investigate the changes in morphological parameters, protein profile, and activity of aminotransaminases in the blood of turkeys in the presence of keel “namins”. The research was carried out at “Indykat” Ltd. in the village Kadubivtsi of the Lviv region on turkeys of the Big-6 breed on two groups of turkeys, 10 birds each. The turkeys of the control group were clinically healthy, and those of the experimental group had visible clinical signs of “namin” on the keel. The results of the research showed that the number of erythrocytes in the blood of clinically healthy birds was 2.5 ± 0.19 T/l, leukocytes – 21.8 ± 1.36 G/l, hemoglobin content – 90.5 ± 2.54 g/l, and the hematocrit was equal to 29.4 ± 1.44 %. In the presence of “namins” in the blood of turkeys, the number of leukocytes and hematocrit, compared to the control, was higher by 15.2 and 3.8 %, respectively, and the number of erythrocytes and hemoglobin content was lower by 16.1 and 11.3 %. Analyzing the leukogram of the blood of the turkeys of the research group, the appearance of basophilic leukocytes and young neutrophils was established, the number of which was 1.1 ± 0.08 and 0.2 ± 0.01 %, respectively. Compared to the control, the number of rod-shaped and segmented neutrophils was higher by 1.3 and 6.3 %, monocytes by 16.3 %, and eosinophils and lymphocytes were lower by 1.3 and 16.8 % and amounted to 6, 3 ± 0.27 and 41.1 ± 2.41 %. The level of total protein in the blood of birds in the pectoral muscles that developed and formed “namins” was 26.4 ± 1.35 g/l and was 6.7 % lower than that of the experimental group. In the presence of “namins” on the keels of turkeys, a 4.4 % higher level of globulins, which perform a protective function, and a 17.1 % lower amount of albumins were found. The pathological process that developed in the pectoral muscles of turkeys led to an increase in the activities of alanine aminotransferase and aspartate aminotransferase in the blood of turkeys to 32.4 ± 1.23 and 314.2 ± 14.2 units/l, which was more significant than indicators of the control group by 8.6 and 8.3 %, respectively.Для виявлення можливих відхилень в організмі досить важливим є своєчасне дослідження крові. Кров достатньо об’єктивно відображає стан внутрішнього середовища, у якому відбуваються усі метаболічні процеси. Саме аналіз крові є одним з найбільш інформативних лабораторних діагностичних засобів, який надає важливу інформацію про функціональний стан різних органів та систем організму. Метою роботи було дослідити зміни морфологічних показників, протеїнового профілю та активності амінотрансаміназ у крові індиків за наявності “наминів” кіля. Дослідження проведено у ТОВ “Індикат” с. Кадубівці Львівської області на індиках породи Біг-6 на двох групах індиків по 10 птахів у кожній. Індики контрольної групи були клінічно здоровими, а дослідної – мали видимі клінічні ознаки наявності “наминів” на кілі. Результатами проведених досліджень встановлено, що у крові клінічно здорових птахів кількість еритроцитів становила 2,5 ± 0,19 Т/л, лейкоцитів – 21,8 ± 1,36 Г/л, вміст гемоглобіну – 90,5 ± 2,54 г/л, а гематокрит дорівнював 29,4 ± 1,44 %. За наявності “наминів” у крові індиків кількість лейкоцитів і гематокрит, порівняно з контролем, були більшими відповідно на 15,2 та 3,8%, а кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну – меншими на 16,1 та 11,3 %. Аналізуючи лейкограму крові індиків дослідної групи встановлено появу базофільних лейкоцитів та юних нейтрофілів, кількість яких становила відповідно 1,1 ± 0,08 та 0,2 ± 0,01 %. Кількість паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів була більшою, порівняно з контролем, відповідно на 1,3 і 6,3 %, моноцитів – на 16,3 %, а еозинофілів та лімфоцитів – меншою на 1,3 та 16,8 % і становила 6,3 ± 0,27 та 41,1 ± 2,41 %. Рівень загального протеїну у крові птахів, в грудних м’язах яких розвивалися і були сформовані “намини”, становив 26,4 ± 1,35 г/л і був нижчим за показник дослідної групи на 6,7 %. За наявності на кілі індиків “наминів” встановлено вищий на 4,4 % рівень глобулінів, які виконують захисну функцію, і меншу на 17,1 % кількість альбумінів. Патологічний процес, який розвинувся у грудних м’язах індиків, зумовив зростання активностей аланін-амінотрансферази і аспартат-амінотрансферази у крові індиків до 32,4 ± 1,23 та 314,2 ± 14,2 од./л, що було більшим за показники контрольної групи відповідно на 8,6 та 8,3 %

Вміст триацилгліцеролу та загального холестеролу в молоці різних видів тварин

Today, dairy products are a significant part of falsified food. Of all types of falsifications, it is most difficult to establish intermodal substitution. There are cases of dilution of sheep and goat milk to cow. The most accurate test for the species of milk and dairy products is the polymerase chain reaction. However, this method is expensive and time-consuming. Proceeding from this, the aim of this work was to determine the concentration of total cholesterol and triacylglycerol in milk of cows, sheep and goats, which in the future can be used as the theoretical basis for the creation of informative diagnostic tests for interspecific milk falsification. For research, 7 samples of milk from cows, sheep and goats were selected. In the test samples, the content of triacylglycerol and total cholesterol was determined. The test system “Philitis-Diagnostics” was used. The obtained digital material indicates that the highest level of triacylglycerol is recorded in the milk of sheep, and the lowest – cows. Thus, in sheep's milk, the level of triacylglycerol was 3.4 times higher (P < 0.01), compared with milk of cows, and 1.5 times as compared with milk of goats. In milk of cows, this indicator was 2.2 times lower than that of goat meat. The level of total cholesterol in sheep's milk was higher by 5.7 times (P < 0.01), compared with milk of goats and 4.5 times (P < 0.01) with milk of cows. Its level in milk of cows was higher by 1.2 times, compared with the content of goats milk. The statistical analysis of the results showed a strong negative correlation between the total cholesterol and triacylglycerol content in goat's milk (r = -0.7) and sheep (r = -0.8). In milk of cows such correlation dependence is not established (r = 0.4). It should be noted that significant individual variations of the studied parameters within a single species of animals. This may be due to the season of the year, feeding, the period of lactation, the age of the animal, the state of the health of the mammary gland, as indicated by other researchers. It has been established that the level of total cholesterol and triacylglycerol in animal milk is unstable. However, the level of triacylglycerol in sheep's milk is significantly higher than in milk of cows and goats, and the level of total cholesterol is lower in milk of goats compared with milk from cows and sheep. Such results suggest the promising use of triacylglycerol and total cholesterol in animal milk as an informative complement to existing interspecific falsification tests. In further studies, attention will be focused on the peculiarities of the fractional composition of milk lipids and the study of the level of triacylglycerol and total cholesterol in products made from falsified and unfertilized milk.Сьогодні значну частину серед фальсифікованих продуктів харчування займає молочна продукція. Зі всіх видів фальсифікацій найважче встановити міжвидову підміну. Відмічаються випадки розбавлення овечого та козиного молока коров’ячим. Найбільш точним тестом видової приналежності молока та молочних продуктів є полімеразна ланцюгова реакція. Однак даний метод є дороговартісним та часозатратним. Виходячи з цього, метою даної роботи було встановити концентрацію загального холестеролу та триацилгліцеролу у молоці корів, овець та кіз, що в майбутньому може бути використано як теоретичне підґрунтя створення інформативних діагностичних тестів міжвидової фальсифікації молока. Для проведення досліджень було відібрано по 7 проб молока від корів, овець та кіз. У досліджуваних пробах встановлювали вміст триацилгліцеролу та загальний холестеролу. Використовували тест-системи “Філісіт-Діагностика”. Отриманий цифровий матеріал вказує на те, що найвищий рівень триацилгліцеролу реєструється у молоці овець, а найнижчий – у корів. Так, у молоці овець, рівень триацилгліцеролу був вищим у 3,4 разу (P < 0,01) порівняно з молоком корів, та у 1,5 разу порівняно з молоком кіз. У молоці корів цей показник був у 2,2 разу нижчий порівняно із козиним. Рівень загального холестеролу у молоці овець був вищий у 5,7 разу (P < 0,01), порівняно із молоком кіз і у 4,5 разу (P < 0,01) із молоком корів. Його рівень у молоці корів був вищим у 1,2 разу, порівняно із вмістом у молоці кіз. Статистичний аналіз одержаних результатів показав існування сильної негативної кореляційної залежності між вмістом загального холестеролу та триацилгліцеролу в молоці кіз (r = -0,7) та овець (r = -0,8). У молоці корів такої кореляційної залежності не встановлено (r = 0,4 ). Слід звернути увагу на значні індивідуальні коливання досліджуваних показників в межах одного виду тварин. Це може бути пов’язане із сезоном року, годівлею, періодом лактації, віком тварини, станом здоров’я молочної залози, на що вказують і інші дослідники. Встановлено, що рівень загального холестеролу і триацилгліцеролу в молоці тварин є нестабільним. Однак рівень триацилгліцеролу в молоці овець є значно вищим, ніж у молоці корів та кіз, а рівень загального холестеролу нижчим в молоці кіз порівняно з молоком корів та овець. Такі результати дають підставу вважати перспективним використання рівня триацилгліцеролу та загального холестеролу в молоці тварин як інформативного доповнення до існуючих тестів встановлення міжвидової фальсифікації. В подальших дослідженнях увага буде зосереджена на породних особливостях фракційного складу ліпідів молока та вивчення рівня триацилгліцеролу та загального холестеролу в продуктах, виготовлених із фальсифікованого і нефальсифікованого молока

Інтенсивність росту телят української чорно-рябої молочної породи у молозивний і молочний періоди за згодовування їм піридоксину гідрохлориду

The effect of pyridoxine hydrochloride on the body mass of animals, absolute and average daily increment, relative growth rate, growth factor of live weight and multiplicity of increase in live weight of calves in the early stages of postnatal ontogenesis were studied. For the experiment, six groups of one-day calves (control and five experimental) were formed, with 5 animals in each, which, in addition to the main diet (MD), fed pyridoxine hydrochloride in different doses, according to the scheme: control group – MD, I experimental group – MD + 1 mg/kg g. m pyridoxine hydrochloride, II – MD + 2 mg/kg g. m of the preparation, ІІІ – MD + 3 mg/kg of w. m., IV – MD + 4 mg/kg g. m and V experimental group – MD + 5 mg/kg g. m pyridoxine hydrochloride. Conditionally, the research was divided into four periods: colostrum – from birth and up to 5 days, until the formation of digestion – from 5 to 21 days, the period of the formation of digestion scar – from 21 to 60 days and the end of the milk period – from 60 to 90 days. It was established that feeding to calves with pyridoxine hydrochloride resulted in an increase in the live weight of 60 days of calves by 5.9% in the second group (P < 0.05), by 8.7% in the third group, by 8.3% in IV and 9.2% in V groups (P < 0.001) and for 90 days it was higher by 9.3%, 9.1%, 9.2% and 9.1% respectively (P < 0.05). The highest average daily increments were in the colostrum period in calves IV and V groups, which were added to the main diet, respectively, 4 and 5 mg/kg b.w. pyridoxine hydrochloride, in the period prior to the formation of digestion scar in calves of group IV, in the period of the formation of digestion scar in calves of the III group and at the end of the milking period in calves of group V. Absolute incresements of calves in the colostrum period and the period prior to the formation of digestion scar were the highest in calves of Group IV and the difference in control was respectively 0.34 and 1.05 kg. During the period of the digestion scar formation and the end of the milk period, the highest absolute increases were in calves of group V, which was added to the main ration of 5 mg/kg b.w. pyridoxine hydrochloride. The highest increase in body weight of calves in colostric period and prior to the operation scar rate was in group IV, the period of digestion scar formation was in the third group and during the completion period of milk in the second group of calves. In colostric period the increase of live weight was higher in calves III, IV and V groups of 5 to 21 days in calves of group IV, from 21 to 60 days in the third group and during the completion period of milk in the second group of calves.Вивчали вплив згодовування телятам піридоксину гідрохлориду на масу тіла тварин, абсолютний і середньодобовий прирости, відносну швидкість росту, коефіцієнт приросту живої маси і кратність збільшення живої маси телят на ранніх етапах постнатального онтогенезу. Для проведення досліду було сформовано шість груп однодобових телят (контрольна і п’ять дослідних), по 5 тварин у кожній. Телятам дослідних груп крім основного раціону (ОР) згодовували піридоксин гідрохлорид в різних дозах, а саме: I дослідна група – ОР + 1 мг/кг ж. м. піридоксину гідрохлориду, II – ОР + 2 мг/кг ж. м. препарату, ІІІ – ОР + 3 мг/кг ж. м., ІV – ОР + 4 мг/кг ж. м. і V дослідна група – ОР + 5 мг/кг ж. м. піридоксину гідрохлориду. Умовно період дослідження був поділений на чотири періоди: молозивний – від народження і до 5 доби, період до становлення рубцевого травлення – від 5 до 21 доби, період становлення рубцевого травлення – від 21 до 60 доби і завершення молочного періоду – від 60 до 90 доби. Встановлено, що згодовування телятам піридоксину гідрохлориду привело до зростання, порівняно із контролем, живої маси на 60 добу життя телят на 5,9% у ІІ групі (Р < 0,05), на 8,7% у ІІІ групі, на 8,3% у IV і на 9,2% у V групі (Р < 0,001). На 90 добу різниця живої маси виявилася вищою відповідно на 9,3%, 9,1%, 9,2% і на 9,1% (Р < 0,05). Найвищі середньодобові прирости у молозивний період були у телят IV і V груп, яким до основного раціону додавали відповідно 4 і 5 мг/кг ж. м. піридоксину гідрохлориду, у період до становлення рубцевого травлення – у телят IV групи, у період становлення рубцевого травлення – у телят ІІІ групи і на завершення молочного періоду – у телят V групи. Абсолютні прирости телят у молозивний період і період до становлення рубцевого травлення виявилися найвищими у телят IV групи і різниця до контролю становила відповідно 0,34 і 1,05 кг. У період становлення рубцевого травлення і завершення молочного періоду найвищі абсолютні прирости були у телят V групи, яким до основного раціону додавали 5 мг/кг ж. м. піридоксину гідрохлориду. Найвищим у молозивний період і у період до функціонування рубця коефіцієнт приросту живої маси був у телят IV групи, у період становлення рубцевого травлення – у ІІІ групі і в період завершення молочного періоду – у телят ІІ групи. У молозивний період кратність збільшення живої маси була найвищою у телят ІІІ, IV і V груп, з 5 по 21 добу – у телят IV групи, з 21 по 60 добу – у ІІІ групі і період завершення молочного періоду – у ІІ групі телят

Retrospective analysis of production of main active ingredients and assortment of disinfectants in Ukraine

There are practically no disinfectants on the market of veterinary drugs that fully meet the requirements. This is due to the significant diversity and peculiarity of the structure of microorganisms and their ability to form resistance during long-term use of the same disinfectants. This is one of the reasons for the active search for effective active substances, the development of new drugs, and their registration, contributing to quite intensive changes in the range of disinfectants on the market. The work aimed to analyze the production, determine the share of domestic and imported disinfectants, determine the main active substances, and the range of disinfectants registered in Ukraine. The research material was a list of disinfectants registered in Ukraine used in animal husbandry, veterinary and humane medicine, and the food industry. It was established that from 2018 to 2022, 66 domestic and imported disinfectants were registered in Ukraine. Imported disinfectants are produced mainly in Great Britain, France, Belgium, Spain, Germany, Israel, Slovenia, Denmark, and the Netherlands. From among domestic companies, PP “Kronos Agro”, LLC “BioTestLab”, LLC “SANFORT-P”, LLC “Brovapharma”, LLC “Ukrvetprompostach”, LLC “Ukrainian-Polish joint enterprise “ZVK”, LLC “VetAgro” are engaged in the production of disinfectants, LLC “Inter-Syntez”, LLC “Ukrainian Chemical Technologies LTD”, LLC “GREENPAKS”, LLC NVK “Globus”, LLC “Vetsyntez”, PF “Termit”, LLC “ABM-Trade”, LLC “Dezsystema”, LLC “Tandem-2002”, NVPP “DEZO” and LLC “UKRTEK KO”. It was determined that manufacturers often use chlorine and oxygen as active ingredients, and the number of products with one active ingredient is relatively insignificant. Most often, the active substance of modern disinfectants is quaternary ammonium salts in combination with aldehydes. Their number is 33.4 % of all registered means. This means combining QAS and acids and QAS and oxygen compounds takes 3.2 times less time. Means containing other combinations of active substances are from 1.5 to 4.6 %. It was established that the leader in the production of imported “cleansing probiotics” (PIP – Probiotics In Progress) is the British company “Ingenious Probiotics”, which produces 66.7 % of registered products. Three companies produce this kind of disinfectant in our country; their assortment includes 23 names, and the largest share belongs to the company “Sirion”

Associative invasions of rabbits in farms of the Poltava region

Rabbit breeding is a very productive branch of animal husbandry that produces meat, hides, and down. Rabbit meat is a very valuable dietary product that is quickly absorbed by the human body and contains iron, many B vitamins, magnesium salts, phosphorus and other minerals, and is also rich in essential amino acids. One of the factors that leads to a decrease in the profitability of the rabbit breeding industry is parasitic diseases. Economic losses from infestations consist of loss of live weight and reduced fatness of rabbit carcasses, as well as deterioration of skin quality. The aim of the work was to investigate the distribution of associative infestations in rabbits in the Poltava region. The conducted research revealed the simplest organisms (Eimeria spp.), cestodes (Cysticercus pisiformis), nematodes (Passalurus ambiguus, Trichostrongylus sp.) and acariformes (Psoroptes cuniculi). The indicators of the extensivity of invasions in rabbits were for eimeriosis – 40.0 %, passalurosis – 29.64 %, cysticercosis pisiformis – 16.43 %, psoroptosis – 13.93 % and trichostrongylosis – 2.86 %. Parasitoses in rabbits was more often in the form of mixinvasions, where the rate of infestation reached 41.07 %. A total of 7 types of mixinvasions were registered, of which 5 are two-component associations of parasites, and 3 are three-component associations of parasites. Two-component mixinvasions were represented by the association of eimeries and passalurises (extensivity of invasion – 17.14 %), eimeries and cysticerces (7.86 %), eimeries and psoropteses (3.57 %), passalurises and cysticerces (6.07 %), passalurises and psoropteses (2.86 %). Three-component mixinvasions were characterized by the associative course of eimeries, passalurises and cysticerces (2.50 %) and eimeries, passalurises and psoropteses (1.07 %). The results of research on the associative course of parasitosis in rabbits indicate the need to use a complex of treatment and prevention measures in rabbit farms, taking into account the composition of parasites and their biological features

Розробка режиму дезінфекції доїльного устаткування та молочного інвентарю кислотним мийно-дезінфікуючим засобом “Мілкодез”

The material for the reseach were the washes that were taken from the milk utensils, portable milking machines, surface of the cooler, milking unit with the UDM 200 “Bratslavchanka” and milking parlor “Yalinka”. Washing of milking equipment and milk equipment was carried out with 0.5% hot solution (70 ± 5 ℃) of alkaline “Hyprochlor” and acid detergents disinfectant “Milkodez” and “Hypracid”. Processing of milk dishes, portable milking machines and cooler with acidic means was carried out for 2 and 5 minutes, cooler for 5 and 10 minutes, and installations of milking machine with UDM 200 “Bratslavchanka” milking parlor and “Yalinka” milking parlor – for 15 minutes by pumping the solution several times using a vacuum unit. The equipment, sanitary treatment of which was carried out by means of “Hyprochlor” and “Hypracid”, used as control. The disinfectant effect of the investigated agents was evaluated by the number of mesophilic aerobic and optional anaerobic microorganisms (MAOanM) in washings selected after washing and in milk. It was found that for the use of “Milkodez” dairy utensils for sanitary treatment, the amount of MAOanM on the surface of milking buckets and glass jars was smaller compared to their treatment with “Hypracid”, and the difference was for 2 and 5 min respectively 86.5% and 57.7% and 97.3 and 95.7%, respectively. Microbial contamination of fresh milk was reduced by 50.5% and 91.3%, respectively. The smallest amount of MAОanM in washes from milking rubber, milk hose, collector and milking tank of portable milking machines was in 5 minutes of their washing “Hyprochlor” and “Milkodez” and were respectively 0.6, 0.3, 0.5 and 0.2 thousand CFU/sm3, which allowed to obtain milk with the content of microorganisms 26 thousand CFU/sm3. The number of microorganisms per 1 sm3 of flushing from the walls of the cooler for 10 min of sanitary treatment by means of “Hyprochlor” and “Hypracid” was 5.8 thousand CFU/sm3, while for 5 min of exposure of the preparations “Hyprochlor” and “Milkodez” their number was 1.1 thousand CFU/cm3, and for 10 min – 0.4 thousand CFU/cm3. Thus, the number of microbial cells in 1 sm3 of milk was respectively 248000, 41000 and 29000 CFU. It is proved that for the sanitary treatment of UDM 200 “Bratslavchanka” and milking parlor “Yalinka” it is advisable to use the acid detergent disinfectant “Milkodez”, which provided 11.7 and 20.3 times less total amount of microorganisms in the washes from the elements and in 3.6 and 7.1 times in fresh milk, compared to “Hypracid”. The optimal mode of application of 0.5% solution of acid detergent disinfectant “Milkodez” for the effective sanitary treatment of milk utensils is 5 minutes, milking equipment – 10 minutes, and for the treatment of milking installations with milk pipeline and milking parlor – 15 minutes, after the previous washing them with an alkaline agent “Hyprochlor”.Матеріалом для дослідження були змиви, які відбирали із молочного посуду, переносних доїльних апаратів, поверхні охолоджувача, установки доїльної з молокопроводом УДМ 200 “Брацлавчанка” та доїльного залу “Ялинка”. Миття доїльного обладнання та молочного інвентаря проводили 0,5% гарячим розчином (70 ± 5 ℃) лужного засобу “Hyprochlor” і кислотних мийно-дезінфікуючих препаратів “Мілкодез” і “Hypracid”. Обробку молочного посуду, переносних доїльних апаратів і охолоджувача кислотними засобами проводили 2 та 5 хв, охолоджувача – 5 та 10 хв, а установки доїльної з молокопроводом УДМ 200 “Брацлавчанка” і доїльного залу “Ялинка” – упродовж 15 хвилин шляхом декілька разового прокачування робочих розчині за допомогою вакуумної установки. Обладнання та інвентар, санітарну обробку яких проводили засобами “Hyprochlor” і “Hypracid”, слугувало контролем. Дезінфекційну дію досліджуваних засобів оцінювали за кількістю мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів (МАФАнМ) у змивах, відібраних після миття, і у молоці. Встановлено, що за використання для санітарної обробки молочного посуду засобу “Мілкодез” кількість МАФАнМ на поверхні відер для доїння та скляних банок була меншою, порівняно із їх обробкою засобом “Hypracid”, і різниця, за 2 та 5 хв експозиції становила відповідно 86,5 і 57,7% та 97,3 і 95,7%. При цьому, мікробне забруднення свіжонадоєного молока було меншим на 50,5 та 91,3%. Найменша кількість МАФАнМ у змивах із доїльної гуми, молочного шлангу, колектора і доїльного бачка переносних доїльних апаратів була за 5 хв їх миття “Hyprochlor” та “Мілкодез” і становила відповідно 0,6, 0,3, 0,5 та 0,2 тис. КУО/см3, що дозволило одержати молоко із вмістом мікроорганізмів 26 тис. КУО/см3. Кількість мікроорганізмів у 1 см3 змиву із стінок охолоджувача за 10 хв санітарної обробки засобами “Hyprochlor” і “Hypracid” становила 5,8 тис. КУО/см3 в той час, як за 5 хв експозиції препаратів “Hyprochlor” і “Мілкодез” їх кількість була 1,1 тис КУО/см3, а за 10 хв – 0,4 тис КУО/см3. При цьому, кількість мікробних клітин в 1 см3 молока становила  відповідно 248000, 41000 і 29000 КУО. Доведено, що для санітарної обробки УДМ 200 “Брацлавчанка” і доїльного залу “Ялинка” доцільно використовувати кислотний мийно-дезінфікуючий засіб “Мілкодез”, який забезпечував в 11,7 та 20,3 раза меншу сумарну кількість мікроорганізмів у змивах із елементів і в 3,6 та 7,1 раза у свіжонадоєному молоці, порівняно із засобом “Hypracid”. Визначено, що оптимальним режимом застосування 0,5% розчину кислотного мийно-дезінфікуючого засобу “Мілкодез” для ефективної санітарної обробки молочного посуду є 5 хв, доїльного обладнання – 10 хв, а установок доїльних з молокопроводом та доїльних залів – 15 хв, після попереднього їх миття лужним засобом “Hyprochlor”