Oral cavity health and remedy options to stimulate epithelization of oral mucosa

Oral mucosa is an inner lining of oral cavity, which maintains different functions including protection of epithelial integrity. Pathology of oral mucosa can develop in response to the action of pathogenic microorganisms, viruses, and various traumatic factors; it can be a result of systemic pathology of a patient as well. Pain and discomfort usually accompanies such conditions leading to decrease of patient wellbeing. The basis of the pharmacological regulation of the regeneration process is the stimulation of wound healing. The aim is to summarize and discuss the spectrum of remedy options that are used to stimulate epithelization of oral mucosa. The overall goal of the paper is to provide full and comprehensive information for dentists and their patients about medicament variety, ways of theirs application and dosage. Methods. Relevant literature from MEDLINE (PubMed), Google Scholar, and in open access journals which are published by Elsevier was selected using the following key words «oral mucosa», «epithelization», and «remedy» were used in various combinations by the year of 2023. In total there were found 48 papers. To the selected scientific papers we applied the inclusion and exclusion criteria to choose the relevant ones. Conclusions. A significant number of drugs for the treatment of inflammatory processes in the oral cavity are available nowadays on dental market. Numerous studies substantiates the effectiveness of their use in dentistry. Therefore, when choosing pharmacological drugs, preference is given to drugs with a complex effect, which locally affect various links of the pathogenetic mechanism of the occurrence of diseases and do not disturb human wellbeing

Кісткова репарація щелеп під впливом суміші біоактивного скла і аутологічного кісткового мозку

Summary. Operation on removing odontogenic jaw cysts is one of the most common surgical interventions. Patients with radicular cysts of the maxillary bones make up about 6 % in the overall structure of dental morbidity. After the removal of cysts the bone cavities are formed, the healing of which is accompanied by frequent suppuration and is long-lasting. To speed up the healing of bone cavity using various grafts made of native or synthetic bone.The aim of the study – to improve the efficacy of treatment for odontogenic cysts, we decided to combine autologous bone marrow with an artificial bone substitute, creating a mixture that, by replacing bone defects with it, would optimize reparative processes and thus restore the anatomical and functional properties of the dento-facial system.Materials and Methods. 60 patients aged 18–65 years who were operated on the basis of radicular jaw cysts were examined. The patients were on inpatient treatment at the Department of Maxillofacial Surgery of Ivano-Frankivsk Regional Clinical Hospital. The diagnosis of the disease was verified on the basis of the data of the X-ray examination. The radiographic dimensions of the cysts were within 1.5–3.5 cm. Depending on the type of material used to substitute postoperative bone cavities, patients were divided into III groups: I – in 20 patients restoration was made a blood clot; II – in 20 patients postoperative bone defects were replaced with bioactive glass, and ІІІ – in 20 patients postoperative bone defects were replaced with a mixture of autologous bone marrow and bioactive glass.Conclusions. The developed composite material of bioactive glass with the addition of an autologous bone marrow is an inductor and a source of osteogenesis, which allows to recommend it as a method of choice in the treatment of patients with bone defects of the jaws that are formed after the removal of odontogenic cysts. Thus, the prospectivity and importance of the use of bioplastic material in the clinical practice of marrow bioactive mixture in clinical practice will significantly expand the possibilities of modern reconstructive and restorative maxillofacial surgery.Резюме. Операция удаления одонтогенных кист челюстей относится к числу наиболее распространенных оперативных вмешательств. Больные с радикулярными кистами челюстных костей составляют около 6 % в общей структуре стоматологической заболеваемости. После удаления кисты образуются костные полости, заживление которых сопровождается частым нагноением и является долговременным. Для ускорения заживления костных полостей используют различные трансплантаты, изготовленные из нативной или искусственной кости.Цель исследования – повысить эффективность лечения больных с одонтогенными кистами, совместив аутологический костный мозг с искусственным заменителем кости, создав смесь, которая при замещении костных дефектов будет оптимизировать репаративные процессы и, таким образом, восстанавливать анатомо-функциональные свойства зубочелюстной системы.Материалы и методы. Обследовано 60 больных в возрасте 18–65 лет, которые были прооперированы по причине радикулярных кист челюстей. Больные находились на стационарном лечении в отделении челюстно-лицевой хирургии Ивано-Франковской областной клинической больницы. Диагноз заболевания был верифицирован на основе данных рентгенологического исследования. Рентгенографические размеры кист были в пределах 1,5–3,5 см. В зависимости от вида материала, которым проводили замещение послеоперационных костных полостей, больных разделили – на ІII группы: первая – 20 больным замещения проводили кровяным сгустком; вторая – 20 пациентам послеоперационные костные дефекты замещали биоактивным стеклом, третья – 20 больным послеоперационные костные дефекты замещали смесью аутологического костного мозга и биоактивного стекла.Выводы. Разработанный комбинированный материал смеси биоактивного стекла с добавлением аутологического костного мозга является индуктором и источником остеогенеза, что позволяет рекомендовать его как метод выбора в лечении больных с костными дефектами челюстей, которые образуются после удаления одонтогенных кист. Таким образом, перспективность и важность использования материала БСКМ в клинической практике позволит значительно расширить возможности современной реконструктивной и восстановительной челюстно-лицевой хирургии.Вступ. Операцію видалення одонтогенних кіст щелеп відносять до числа найпоширеніших операційних втручань. Хворі з радикулярними кістками щелепових кісток складають близько 6 % у загальній структурі стоматологічної захворюваності. Після видалення кісти утворюються кісткові порожнини, загоєння яких супроводжується частим нагноєнням і є довготривалим. Для пришвидшення загоєння кісткових порожнин використовують різноманітні трансплантати, виготовлені з нативної або штучної кістки.Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хворих із одонтогенними кістами, поєднавши аутологічний кістковий мозок зі штучним замінником кістки, створивши суміш, яка заміщуючи кісткові дефекти, буде оптимізувати репаративні процеси і, таким чином, відновлювати анатомо-функціональні властивості зубощелепової системи.Матеріали і методи. Обстежено 60 хворих віком 18–65 років, яких прооперували з причини радикулярних кіст щелеп. Пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні щелепно-лицевої хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні.Діагноз захворювання верифікували на основі даних рентгенологічного дослідження. Рентгенографічні розміри кіст були в межах 1,5–3,5 см. Залежно від виду матеріалу, яким проводили заміщення післяопераційних кісткових порожнин, хворих поділили на IIІ групи: перша – 20 хворим заміщення проводили кров’яним згустком; друга – 20 пацієнтам післяопераційні кісткові дефекти заміщували біоактивним склом; третя – 20 хворим післяопераційні кісткові дефекти заміщували сумішшю аутологічного кісткового мозку і біоактивного скла.Висновки. Розроблений комбінований матеріал суміші біоактивного скла з додаванням аутологічного кісткового мозку є індуктором і джерелом остеогенезу, що дозволяє рекомендувати його як метод вибору в лікуванні хворих із кістковими дефектами щелеп, які утворюються після видалення одонтогенних кіст. Таким чином перспективність і важливість використання біопластичного матеріалу БСКМ у клінічній практиці дозволить значно розширити можливості сучасної реконструктивної і відновлювальної щелепно-лицевої хірургії

BIOMETRIC METHOD OF AGE ESTIMATION: DEVELOPMENT AND EFFICIENCY, IN CASES OF PATHOLOGIES OF TEETH HARD TISSUES

Background. The physiological changes of tooth are the criteria used in evaluation of regressive formula by Kvaal et al. age estimation technique. But in cases of abnormal occlusion, abnormal chewing habits, bruxism, abrasive factors or structural defects of teeth the intensity of tooth aging accelerates.Objective. The aim of the research was to define the options of age estimation according to dental state of individuals with pathological attrition.Methods. 108 panoramic x-ray photos of patients with pathological attrition of teeth were chosen by a randomized selection (49 males and 59 females). All photos were made by means of Planmeca PROMAX orthopantomograph. Nine measurements were made for each tooth: the tooth length, pulp length, root length, root width and pulp width at three different levels: cement-enamel junction (level A, beginning of root), one-quarter of root length from a cement-enamel junction (level B), and mid-root (level C). Due to these measurements, a number of ratios were calculated in accordance with Kvaal et al. method.Results. The errors that reached 27±8.4 years were found when evaluating the dental age using primary coefficients of equations suggested by the authors of the method used. By means of mathematical analyses, principal component regression method as well, the correlation coefficient of Pearson and method of combining linear regression due to the tooth changes in cases of pathological attrition (lowering level of occlusal surface, dystrophy of pulp structures and deposition of tertiary reparative dentine) by regression analysis, the modified formulas for age estimation using radiographic technique were found. Modified coefficients decreased the error to 13±0.8 years, which was relative to the real age upto nearly 42-48% compared to the primary coefficients of equations for pathological attrition.Conclusions. Age estimation technique can be improved taking into account morphological changes in pathological attrition and the calculated coefficients make it possible to expand the circle of person’s age which needs to be found

Hysto-ultrastructure of the facial nerve and mimic muscles in the norm and in the conditions of eхperimental neuropathy

We studied the structural components of the facial nerve in the norm and with cold neuropathy, indicating morphological changes in neuromuscular endings and muscle fibers at 10, 15, 30 and 60 days from the beginning of the simulation of experimental neuropathy, which was caused by local supercooling of the projection portions of the extracranial parts of the facial nerve on the background of the preliminary introduction of Freud’s complete adjuvant. We established that the pathomorphological changes in the endonevral microcirculatory bed have a phase character: the initial spasm (up to 10 days) changes in paralytic vasodilation, and its residual effects remain until the end of the experiment (60 days). Changes in hemomicrocirculation conditions lead to marked disturbances in the structure of myelinic nerve fibers, which have the character of segmental demyelination with signs of delay in axonal transport and reactive restructuring of neuromuscular endings. The change in the metric composition of myelinated nerve fibers is due to an increase in the number of nerve fibers of medium and large diameters (up to 30 days) and small diameter (after 30 days). In different periods of the experiment, a decrease in the branching area of the terminal branches of the motor axon is observed in the nerve cells, local edema of the endonevria, degenerative changes in a part of the nerve fibers develop. Due to the fine-grained decay of the final nerve branches, degeneration of the motor endings took place two weeks after the start of the experiment. Neuropathy for 30 days caused a pronounced inhibition of spotting in the peripheral parts of the motor nerve fibers. After 60 days of experiment, a large number of muscle fibers underwent destructive changes. The size of a significant part of the neuromuscular endings was reduced. In all terms of cold neuropathy, neurolematocytes reacted in the same way: cytoplasm was swollen, argyrophilic grains appeared in the nuclei, fine-grained decay of individual nuclei occurred

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ РОЗДІЛУ “ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДОДОНТА” В КУРСІ “ТЕРАПЕВТИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

The aim of the work – to form an individual approach to each patient among students, medical thinking, motivation to study the material and continuous improvement and replenishment of theoretical knowledge.The main body. The peculiarities of teaching the section “Periodontitis” within the “Therapeutic dentistry” course for the Faculty of Dentistry students, taking into account the requirements of the credit-transfer system of training are represented in the article.The issue of highly skilled dentistry specialists’ training in specialized clinical departments at higher medical educational institutions is covered. The combination of theoretical training with the ability to practice with real patients with the relevant clinical situation, provides the opportunity to consolidate the knowledge and train competent future doctors on the “Dentistry” course.Сonclusion. The clear arrangement of the educational process during the “Periodontitis” section teaching for 3rd year students of the Faculty of Dentistry allows to get excellent practical skills and abilities, as well as create a solid theoretical foundation that will enable qualified dentists to be trained.Мета роботи – формування у студентів індивідуального підходу до кожного пацієнта, лікарського мислення, мотивації щодо вивчення матеріалу та постійного вдосконалення і поповнення теоретичних знань.Основна частина. У статті подано особливості методики викладання розділу “Періодонтит” у курсі “Терапевтична стомато­логія” студентам, які навчаються на стоматологічному факультеті, з урахуванням вимог кредитно-трансферної системи навчання.Стаття розкриває проблему підготовки висококваліфікованих лікарів-стоматологів на профільних клінічних кафедрах у вищих медичних навчальних закладах. Поєднання теоретичної підготовки з можливістю попрактикуватись на реальних пацієнтах з відповідною клінічною ситуацією дає можливість закріпити знання і готувати компетентних майбутніх лікарів з дисципліни “Стоматологія”.Висновок. Чітка організація навчального процесу під час викладання розділу “Періодонтит” для студентів третього курсу стоматологічного факультету дозволить здобути відмінні практичні навички та вміння, а також створити міцне теоретичне підґрунтя, яке дасть можливість готувати кваліфікованих лікарів-стоматологів.

ЕФЕКТИВНІСТЬ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ПРИХОВАНИХ ФОРМ КАРІЄСУ ТА МОНІТОРИНГУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Analysis of existing data on the prevalence of carious disease (up to 94.8 %) suggests that the current available standards of treatment and preventive measures do not provide appropriate prophylaxis of carious pathology among pediatric patients, and the need of modification and improvement of prognostic and diagnostic methods remains relevant in practice of modern dentistry especially in cases of hidden cavities that are difficult to identify during the primary dental visits.The aim of the study – to determine the effectiveness of early diagnosis of hidden forms with different diagnostic approaches and justify the need for monitoring the dental status of children of different age groups.Materials and Methods. During the study 54 panoramic X-rays (Veraviewepocs 3D, Morita) of children aged 6–12 years that were previously made by orthodontic or all-dental diagnostic needs throughout October and November 2016 were analyzed. Digital X-ray analysis was carried out using the application software Logicon Caries Detector version 5.2. Areas on a possible carious lesion detected after digital panoramic X-rays analysis were analyzed using laser induces fluorescence method and apparatus DIAGNO dent Pen (KaVo).Results and Discussion. Since carious changes confirmed by the DIAGNO dent Pen were selected as a reference, it was found that quality verification of new forms of caries among dental patients by clinical examination was 45 %, and by using the X-ray method – 92.8 %. Use of additional software triggers the error in 12 % of cases in which we did not register further changes of enamel density or progression of caries process.Conclusions. The study found that the combination of X-ray and laser induces fluorescence diagnostics methods of carious provides the most comprehensive approach to identify previously unevaluated lesions of dental hard tissues of various locations that can be classified as hidden.Анализ данных относительно распространенности кариозной патологии (до 94,8 %) среди детского населения, существующих на сегодня, позволяет утверждать, что уровень лечебно-профилактических мероприятий не обеспечивает соответствующей профилактики кариеса, а потребность модификации и усовершенствования прогностических и диагностических методов остается актуальной в практике современной стоматологии особенно в случаях скрытых форм кариеса, которые трудно идентифицировать в ходе первичных стоматологических осмотров детского контингента.Цель исследования – определить эффективность ранней диагностики скрытых форм кариеса с использованием различных диагностических подходов и обосновать необходимость мониторинга стоматологического статуса детей разных возрастных групп.Материалы и методы. В ходе проведенного исследования было проанализировано 54 ортопантомограммы (аппарат Veraviewepocs 3D, Morita) детей 6–12 лет, которые были сделаны ранее по ортодонтических или общестоматологических показаниях в течение октября–ноября 2016 г. Анализ цифровых рентгенограмм осуществляли с помощью прикладного программного обеспечения Logicon Caries Detector версии 5.2. Исследование участков возможного кариозного поражения, выявленных после цифрового анализа ортопантомограмм, проводили с использованием лазерно-флюорисцентного метода и аппарата DIAGNO dent Pen (KaVo).Результаты исследований и их обсуждение. При подтверждении наличии кариозных изменений с помощью DIAGNO dent Pen, результаты которого были выбраны в качестве эталона, было установлено, что качественные показатели верификации новых форм кариеса у пациентов путем клинического осмотра достигают 45 %, а с использованием рентгенологического метода – 92,8 %. Использование дополнительного программного обеспечения провоцирует возникновение ошибки в 12 % случаев, в которых в перспективе не было зарегистрировано дальнейших изменений плотности эмали или прогрессирования кариозного процесса.Выводы. В результате проведенного исследования было установлено, что использование комбинации рентгенологического и лазерно-флюорисцентного методов диагностики кариозной патологии обеспечивает наиболее комплексный подход для идентификации ранее неверифицированных поражений твердых тканей зубов различной локализации, которые могут быть классифицированы как скрытые.Аналіз даних поширеності каріозної патології (до 94,8 %) серед дитячого населення, що існують на сьогодні, дозволяє стверджувати, що рівень лікувально-профілактичних заходів не забезпечує відповідної профілактики карієсу, а потреба модифікації та удосконалення прогностичних та діагностичних методів залишається актуальною в практиці сучасної стоматології, особливо у випадках прихованих форм патології, які тяжко ідентифікувати при первинних стоматологічних оглядах дитячого контингенту.Мета дослідження – визначити ефективність ранньої діагностики прихованих форм карієсу з використанням різних діагностичних підходів та обґрунтувати потребу моніторингу стоматологічного статусу дітей різних вікових груп.Матеріали і методи. У ході проведеного дослідження було проаналізовано 54 ортопантомограми (апарат Veraviewepocs 3D, Morita) дітей віком 6–12 років, що зробили попередньо за ортодонтичними чи загальностоматологічними показаннями у продовж жовтня–листопада 2016 р. Аналіз цифрових рентгенограм здійснювали за допомогою прикладного програмного забезпечення Logicon Caries Detector версії 5.2. Дослідження ділянок можливого каріозного ураження, які виявлені після цифрового аналізу ортопантомограм, проводили з використання лазерно-флюоресцентного методу та апарату DIAGNO dent Pen (KaVo).Результати досліджень та їх обговорення. При підтвердженні наявності каріозних змін за допомогою DIAGNO dent Pen, результати котрого були вибрані в якості еталону, було встановлено, що якісні показники верифікації нових форм карієсу в пацієнтів шляхом клінічного огляду сягають 45 %, з використанням рентгенологічного методу – 92,8 %. Застосування додаткового програмного забезпечення провокує виникнення похибки у 12 % випадків, у яких в перспективі не було зареєстровано подальших змін щільності емалі чи прогресування каріозного процесу.Висновки. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що використання комбінації рентгенологічного та лазерно-флюоресцентного методів діагностики каріозної патології забезпечує найбільш комплексний підхід для ідентифікації раніше неверифікованих уражень твердих тканин зубів різної локалізації, що можуть бути класифіковані як приховані

Дослідження клінічної ефективності комплексного методу лікування гіперестезії зубів у дітей

The article presents the results of a study of the influence of comprehensive method for the treatment of hyperesthesia of hard tooth tissues in 12 years old children. The aim of the study – to learn the effectiveness of the use of a comprehensive method of treating dental hyperesthesia in 12 years old children. Materials and Methods. The study involved 44 children aged 12 years with hyperesthesia of the teeth degree II of severity. Children, depending on the method of treatment, were divided into 2 groups. The comparison group included 23 children of 12 years of both sexes who used the standard treatment regimen for hyperesthesia. The main group included 23 children aged 12 years of both sexes. Prior to treatment, children underwent rehabilitation and professional oral hygiene. The complex treatment method that was developed by us was used in children of the main group. In children of each group, the indices of the prevalence of hyperesthesia of the teeth and the intensity of hyperesthesia of the teeth were determined. To determine the electroexcitability of dental pulp with increased sensitivity, we used the PulpTester-P device. Results and Discussion. As a result of the studies, we found a significant decrease in the prevalence index of dental hyperesthesia in children of the main group and the comparison group after the course of treatment, but this index in children of the main group was six months later 9.31 times less than the indicator of the comparison group. The values of the intensity index of hyperesthesia of the teeth after 6 months, a year and one and half year indicate a prolonged effect after the application of the treatment method proposed by us. Conclusions. Our comprehensive treatment method allows to reduce the manifestations of dental hyperesthesia in children, which is confirmed by the values of prevalence indices, intensity of dental hyperesthesia and indicators of electroodontometry. The children who were subjected to treatment for tooth hypersensitivity decreased the number of relapses.В статье представлены результаты исследования влияния комплексного метода лечения гиперестезии твердых тканей зубов у детей 12 лет. Цель исследования – изучить эффективность применения комплексного метода лечения гиперестезии зубов у детей 12 лет. Материалы и методы. В исследованиях приняли участие 44 ребенка в возрасте 12 лет с гиперестезией зубов II степени тяжести. Детей, в зависимости от метода лечения, разделили на 2 группы. В группу сравнения вошли 23 ребенка 12 лет обоего пола, которым применялась стандартная схема лечения гиперестезии. В основную группу вошли 23 ребенка в возрасте 12 лет обоих полов. До начала лечения детям проводилась санация и профессиональная гигиена полости рта. У детей основной группы применялся разработанный нами комплексный метод лечения. У детей каждой группы определяли индексы распространенности гиперестезии зубов и интенсивности гиперестезии зубов. Для определения электровозбудимости пульпы зубов с повышенной чувствительностью мы использовали аппарат «PulpTester-P». Результаты исследований и их обсуждение. В результате проведенных исследований мы установили достоверное снижение индекса распространенности гиперестезии зубов у детей основной группы и группы сравнения после проведенного курса лечения, но этот индекс у детей основной группы через полгода был в 9,31 раза меньше, чем показатель группы сравнения. Показатели индекса интенсивности гиперестезии зубов через 6 месяцев, год и полтора года свидетельствуют об пролонгированном эффекте после применения, предложенного нами метода лечения. Выводы. Использование предложенного нами комплексного метода лечения позволяет уменьшить проявления гиперестезии зубов у детей, что подтверждается показателями индексов распространенности, интенсивности гиперестезии зубов и показателями электроодонтометрии. У детей, у которых использовался разработанный нами метод лечения гиперчувствительности зубов, уменьшалось количество рецидивов заболевания.У статті представлено результати дослідження впливу комплексного методу лікування гіперестезії твердих тканин зубів у дітей 12 років. Мета дослідження – вивчити ефективність застосування комплексного методу лікування гіперестезії зубів у дітей 12 років. Матеріали і методи. У дослідженнях взяли участь 44 дитини віком 12 років із гіперестезією зубів ІІ ступеня тяжкості. Дітей, залежно від методу лікування, поділили на 2 групи. До  групи порівняння ввійшли 23 дитини 12 років обох статей, яким застосовували стандартну схему лікування гіперестезії. До основної групи увійшли 23 дитини віком 12 років обох статей. До початку лікування їм проводили санацію та професійну гігієну ротової порожнини. У дітей  основної групи застосовували комплексний метод лікування, який ми розробили. У дітей кожної групи визначали індекси розповсюдження гіперестезії зубів та інтенсивності гіперестезії зубів. Для визначення електрозбудливості пульпи зубів із гіперчутливістю ми використовували апарат «PulpTester-P». Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень ми  встановили достовірне зниження індексу розповсюдження гіперестезії зубів у дітей основної групи та групи порівняння після проведеного курсу лікування, але цей індекс у дітей основної групи через півроку був в 9,31 раза менше, ніж показник групи порівняння. Показники індексу інтенсивності гіперестезії зубів через 6 місяців, рік та півтора року засвідчують пролонгований ефект після застосування запропонованого нами методу лікування. Висновки. Використання комплексного методу лікування дозволяє зменшити прояви гіперестезії зубів у дітей, що підтверджується показниками індексів розповсюдження, інтенсивності гіперестезії зубів та показниками електроодонтометрії. У дітей,  яким використовували розроблений метод лікування гіперчутливості зубів, зменшувалась кількість рецидивів захворювання

Оцінка кількісних змін мікробіологічного профілю зубного нальоту з ділянки зубоясенної боріздки у пацієнтів із І стадією пародонтиту

Резюме. Periodontitis occurence evidenced by the influence of specific types of microorganisms categorized into appropriate complexes, but the nature of the pathology and the effectiveness of treatment are determined by the complex interaction between pathogenetic factors and individual genetic, immunological and bacteriological parameters. The aim of the study – to establish average quantitative indicators of major periodontal pathogens in plaque smears of patients with stage I periodontitis. Materials and Methods. Study and control groups of patients were formed in order to achieve the aim of the research. The study group included 19 persons with stage I periodontitis, while control group included 17 persons without clinically registered signs of periodontal tissue damage. The periodontitis stage was evaluated according to the recommendations of the American Academy of Periodontology proposed in 2017. The quantitative evaluation of target periodontal pathogens during normal conditions and during stage I periodontitis was performed using “Parodontoscreen” analysis, which was performed under laboratory conditions and included provision of polymerase-chain reaction to identify the number of opportunistic microorganisms in real time. Results and Discussion. The analysis revealed the following average quantitative indicators of key periodontal pathogens in smears taken from the dental plaque among patients with I stage periodontitis: P. gingivalis – (5.4±0.3) Lg (GE/sample), T. forsythia – (5.1±0.2) Lg (GE/sample), P. intermedia – (5.0±0.5) Lg (GE/sample), T. denticola – (3.9±0.7) Lg (GE/sample). The total bacterial mass was (6.7±0.4) Lg (GE/sample). Conclusions. Based on the data obtained, it can be stated that there is a statistically significant increase in the number of all tested microorganisms during stage I periodontitis compared to the indicators that were registered among the control group patients without clinically expressed signs of periodontal tissue damage (р<0,05). Further studies should aimed at the modification of existing periodontal treatment protocols by their individualization, taking into account the recorded changes in the microbiological profile.Резюме. Возникновение пародонтита доказательно ассоциированно с влиянием специфических видов микроорганизмов, категоризированных в соответствующие комплексы, однако характер протекания патологии и эффективность лечения определяются сложным взаимодействием между патогенетическими факторами и индивидуальными генетическими, иммунологическими и бактериологическими пациентассоциированными параметрами. Цель исследования – установить средние показатели количества основных пародонтопатогенов в составе мазков зубного налета у пациентов с I стадией пародонтита. Материалы и методы. В ходе реализации поставленной цели были сформированы исследуемая и контрольная группы пациентов. В состав исследуемой группы были включены 19 человек с I стадией пародонтита, в состав контрольной – 17 человек без клинически зарегистрированных признаков поражения тканей пародонта. Оценка стадии пародонтита проводилась согласно рекомендациям American Academy of Periodontology от 2017 г. Определение количественного состава целевых пародонтопатогенов в условиях нормы и I стадии развития пародонтита проводили с применением анализа «Пародонтоскрин», который выполнялся в лабораторных условиях и предусматривал проведение полимеразной цепной реакции с идентификацией количества условно-патогенных микроорганизмов в режиме реального времени. Результаты исследований и их обсуждение. Проведенный анализ выявил следующие средние показатели количества ключевых пародонтопатогенив в мазках, взятых из области зубных отложений среди больных с I стадией развития пародонтита: P. gingivalis – (5,4±0,3) Lg (ГЭ/образец), T. forsythia – (5,1±0,2) Lg (ГЭ/образец), P. intermedia – (5,0±0,5) Lg (ГЭ/образец), T. denticola – (3,9±0,7) Lg (ГЭ/образец). При этом показатель общей бактериальной массы составлял (6,7±0,4) Lg (ГЭ/образец). Выводы. Исходя из полученных данных, можно констатировать факт статистически значимого роста количества всех исследуемых микроорганизмов при І стадии пародонтита, по сравнению с показателями, которые были зарегистрированы среди лиц контрольной группы без клинически выраженных признаков поражения тканей пародонта (р<0,05). Дальнейшие исследования должны быть направлены на модификацию существующих протоколов лечения пародонтальных поражений путем их индивидуализации с учетом зарегистрированных изменений микробиологического профиля.Резюме. Виникнення пародонтиту доказово асоційоване із впливом специфічних видів мікроорганізмів, категоризованих у відповідні комплекси, проте характер клінічного перебігу патології та ефективність лікування визначають складною взаємодією між патогенетичними факторами та індивідуальними генетичними, імунологічними та бактеріологічними пацієнтасоційованими параметрами. Мета дослідження – встановити середні показники кількості основних пародонтопатогенів у складі мазків зубного нальоту в пацієнтів із І стадією пародонтиту. Матеріали і методи. У ході реалізації поставленої мети були сформовані дослідна та контрольна групи осіб. До складу дослідної групи було включено 19 осіб із І стадією пародонтиту, до складу контрольної – 17 осіб без клінічно зареєстрованих ознак ураження тканин пародонта. Оцінку стадії пародонтиту проводили згідно з рекомендаціями American Academy of Periodontology від 2017 р. Визначення кількісного складу цільових пародонтопатогенів в умовах норми та І стадії розвитку пародонтиту проводили із застосуванням аналізу «Пародонтоскрин», котрий виконували в лабораторних умовах та передбачав проведення полімеразно-ланцюгової реакції з ідентифікацією кількості умовно-патогенних мікроорганізмів у режимі реального часу. Результати досліджень та їх обговорення. Проведений аналіз  виявив наступні середні показники кількості ключових пародонтопатогенів у мазках зубного нальоту з ділянки зубоясенної боріздки серед пацієнтів із І стадією розвитку пародонтиту: P. gingivalis – (5,4±0,3) Lg (ГЕ/зразок), T. forsythia – (5,1±0,2) Lg (ГЕ/зразок), P. intermedia – (5,0±0,5) Lg (ГЕ/зразок), T. denticola – (3,9±0,7) Lg (ГЕ/зразок). При цьому показник загальної бактеріальної маси складав (6,7±0,4) Lg (ГЕ/зразок). Висновки. Виходячи із отриманих даних можна констатувати факт статистично значимого зростання кількості усіх дослідних мікроорганізмів при І стадії пародонтиту, порівняно з показниками, котрі були зареєстровані серед осіб контрольної групи без клінічновиражених ознак ураження тканин пародонта (р<0,05). Подальші дослідження повинні бути спрямовані на модифікацію існуючих протоколів лікування пародонтальних уражень шляхом їх індивідуалізації з урахуванням зареєстрованих змін мікробіологічного профілю

The in vitro toxicology of Swedish snus

Three commercial brands of Swedish snus (SWS), an experimental SWS, and the 2S3 reference moist snuff were each tested in four in vitro toxicology assays. These assays were: Salmonella reverse mutation, mouse lymphoma, in vitro micronucleus, and cytotoxicity. Water extractions of each of the 5 products were tested using several different concentrations; the experimental SWS was also extracted using dimethyl sulfoxide (DMSO). Extraction procedures were verified by nicotine determinations. Results for SWS in the mutagenicity assays were broadly negative: there were occasional positive responses, but these were effectively at the highest concentration only (concentrations well above those suggested by regulatory guidelines), and were often associated with cytotoxicity. The 2S3 reference was unequivocally positive in one of the three conditions of the micronucleus assay (MNA), at the highest concentration only. Positive controls produced the expected responses in each assay. The SWS data are contrasted with data reported for combusted tobacco in the form of cigarettes, where strongly positive responses have been routinely reported for mutagenicity and cytotoxicity. These negative findings in a laboratory setting concur with the large amount of epidemiological data from Sweden, data showing that SWS are associated with considerably lower carcinogenic potential when compared with cigarettes

Scientific assessment of the use of sugars as cigarette tobacco ingredients: A review of published and other publicly available studies

Sugars, such as sucrose or invert sugar, have been used as tobacco ingredients in American-blend cigarettes to replenish the sugars lost during curing of the Burley component of the blended tobacco in order to maintain a balanced flavor. Chemical-analytical studies of the mainstream smoke of research cigarettes with various sugar application levels revealed that most of the smoke constituents determined did not show any sugar-related changes in yields (per mg nicotine), while ten constituents were found to either increase (formaldehyde, acrolein, 2-butanone, isoprene, benzene, toluene, benzo[k]fluoranthene) or decrease (4-aminobiphenyl, N-nitrosodimethylamine, N-nitrosonornicotine) in a statistically significant manner with increasing sugar application levels. Such constituent yields were modeled into constituent uptake distributions using simulations of nicotine uptake distributions generated on the basis of published nicotine biomonitoring data, which were multiplied by the constituent/nicotine ratios determined in the current analysis. These simulations revealed extensive overlaps for the constituent uptake distributions with and without sugar application. Moreover, the differences in smoke composition did not lead to relevant changes in the activity in in vitro or in vivo assays. The potential impact of using sugars as tobacco ingredients was further assessed in an indirect manner by comparing published data from markets with predominantly American-blend or Virginia-type (no added sugars) cigarettes. No relevant difference was found between these markets for smoking prevalence, intensity, some markers of dependence, nicotine uptake, or mortality from smoking-related lung cancer and chronic obstructive pulmonary disease. In conclusion, thorough examination of the data available suggests that the use of sugars as ingredients in cigarette tobacco does not increase the inherent risk and harm of cigarette smoking