Investigation of Thermodynamic Properties in ZnTe, ZnSe, ZnS Crystals using ab initio Calculations

Using cluster models for cubic sphalerite for stoichiometric ZnX, X = S, Se, Te crystal was spentcalculation of values of thermodynamic parameters under normal conditions, and was defined the analyticalexpressions of temperature dependences of energy ΔE and enthalpy ΔH, Gibbs free energy ΔG, entropy ΔS. Itwas calculated temperature dependences of the Debye temperature ΘD. The correlation beetwenthermodynamic (ΔE, ΔH, ΔG, ΔS), heat (Cv, Cp, ΘD) parameters of ideal crystals ZnTe, ZnSe, ZnS and theirmain fundamental characteristics (band gap Eg, the contribution of ionization δ, electronegativity ΔX, bindingenergy D, comprehensive compression module B) have been find.Keywords: ClusterModels, Thermodynamic Parameters, First Principle Calculations, Debye Temperature

THERMODYNAMIC PARAMETERS OF LEAD SULFIDE CRYSTALS IN THE CUBIC PHASE

Geometric and thermodynamic parameters of cubic PbS crystals were obtained using the computer calculations of the thermodynamic parameters within density functional theory method DFT. Cluster models for the calculation based on the analysis of the crystal and electronic structure. Temperature dependence of energy ΔE and enthalpy ΔH, Gibbs free energy ΔG, heat capacity at constant pressure CP and constant volume CV, entropy ΔS were determined on the basis of ab initio calculations of the crystal structure of molecular clusters. Analytical expressions of temperature dependences of thermodynamic parameters which were approximated with quantum-chemical calculation points have been presented. Experimental results compared with theoretically calculated data

Two Faces of Water in the Formation and Stabilization of Multicomponent Crystals of Zwitterionic Drug-Like Compounds

Two new hydrated multicomponent crystals of zwitterionic 2-aminonicotinic acid with maleic and fumaric acids have been obtained and thoroughly characterized by a variety of experimental (X-ray analysis and terahertz Raman spectroscopy) and theoretical periodic density functional theory calculations, followed by Bader analysis of the crystalline electron density) techniques. It has been found that the Raman-active band in the region of 300 cm−1 is due to the vibrations of the intramolecular O-H...O bond in the maleate anion. The energy/enthalpy of the intermolecular hydrogen bonds was estimated by several empirical approaches. An analysis of the interaction networks reflects the structure-directing role of the water molecule in the examined multicomponent crystals. A general scheme has been proposed to explain the proton transfer between the components during the formation of multicomponent crystals in water. Water molecules were found to play the key role in this process, forming a “water wire” between the COOH group of the dicarboxylic acid and the COO– group of the zwitterion and the rendering crystal lattice of the considered multicomponent crystals

Two Faces of Water in the Formation and Stabilization of Multicomponent Crystals of Zwitterionic Drug-Like Compounds

Two new hydrated multicomponent crystals of zwitterionic 2-aminonicotinic acid with maleic and fumaric acids have been obtained and thoroughly characterized by a variety of experimental (X-ray analysis and terahertz Raman spectroscopy) and theoretical periodic density functional theory calculations, followed by Bader analysis of the crystalline electron density) techniques. It has been found that the Raman-active band in the region of 300 cm−1 is due to the vibrations of the intramolecular O-H...O bond in the maleate anion. The energy/enthalpy of the intermolecular hydrogen bonds was estimated by several empirical approaches. An analysis of the interaction networks reflects the structure-directing role of the water molecule in the examined multicomponent crystals. A general scheme has been proposed to explain the proton transfer between the components during the formation of multicomponent crystals in water. Water molecules were found to play the key role in this process, forming a “water wire” between the COOH group of the dicarboxylic acid and the COO– group of the zwitterion and the rendering crystal lattice of the considered multicomponent crystals

ДЕСТРУКТИВНИЙ УСКЛАДНЕНИЙ ПОЛІОНІХОМІКОЗ І ВРОСТАННЯ НІГТІВ: КЛІНІКО-БІОХІМІЧНІ ПАРАЛЕЛІ (КЛІНІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ)

Причинами незадовільних результатів комплексного лікування врослого нігтя і мікотичної патології є недостатньо вивчені підходи до профілактики рецидивів. Необхідність комплексного дослідження хірургічної патології нігтя детермінується перш за все великою кількістю клінічних спостережень неускладнених та ускладнених випадків, особливо рецидивних. Грибкова пароніхія і піднігтьовий хроніоабсцес призводять до компресії краю нігтя. Не всі хірургічні процедури, за допомогою яких успішно лікують пароніхію, можна застосувати для корекції врослого нігтя. Пізні рецидиви монооніхокриптозу становлять 5–18 %, а врослого нігтя в поєднанні з оніхомікозом – 30–70 %, що також підтверджують наші попередні дослідження. Грибкові інфекції нігтів (оніхомікози) в поєднанні з вростанням залишаються однією з найсерйозніших проблем дерматології та дерматохірургії. У вітчизняній літературі є значна кількість робіт, присвячених патології нігтьової пластини, однак хірургічним аспектам оніхології чомусь відводиться мінімальна, другорядна роль. Мета дослідження – оптимізація послідовності хірургічного лікування, локальної та системної антимікотичної терапії, дослідження деяких клініко-біохімічних паралелей перебігу інкарнацій нігтів при трихофітії і деструктивному поліоніхомікозі, вторинних ускладнень врослого нігтя; у деяких пацієнтів з ускладненими ураженням нігтів. Матеріали і методи. За п’ятирічний період діагностовано 436 вростань нігтів (з них 325 випадків врослих мікотичних нігтів – поліоніхомікотичної патології – основна група, що включала субвибірки пацієнтів із цукровим діабетом та метаболічним синдромом) 259 чоловіків та 177 жінок віком 28–86 років. Проводили адекватну системну терапію коморбідних станів у пацієнтів із цукровим діабетом та метаболічним синдромом. У 182 хворих після попередніх операцій в інших клініках було стверджено пізній рецидив оніхокриптозу. Консервативне лікування було рекомендовано тільки на ранніх стадіях вростання. Видалення уражених нігтів було виконано у пацієнтів із мікотичними ураженнями (також були використані місцеві та системні методи лікування, фунгіциди). Проведене симультанне дослідження морфогенезу деструктивних аспектів мікотичних уражень. Аналіз обґрунтовує доцільність вивчення прогностичних зв’язків між клінічними варіантами хронічних гнійно-некротичних інфекцій у контексті коморбідності. Результати досліджень та їх обговорення. Досліджено 363 випадки деструктивних гнійно-некротичних хронічних поверхневих, комбінованих та поєднаних уражень дистальної фаланги пальців ніг із вростанням нігтів у пацієнтів віком 12–75 років, 236 чоловіків та 127 жінок, оперованих в хірургічних відділеннях. Усі хірургічні процедури виконували адекватно, згідно з місцевими протоколами. Нозологічні форми ураження, пов’язані з тим чи іншим варіантом оніхокриптозу, відповідно до домінуючих клінічних проявів за МКХ-10 поділили на підгрупи – власне оніхокриптоз, дерматофітоз і кандидозний оніхомікоз з інкарнацією нігтя. Іншиим 73 пацієнтам з неускладненим мікозом консервативне лікування було проведено правильно відповідно до місцевих протоколів. Аналіз піднігтьових зішкрібів дозволив констатувати переважання червоної трихофітії, у 74 % випадків – у комбінації з цвілевими, в 26 % випадків – з дріжджовими грибами; у 31 % випадків – з бактеріальною флорою; застосовували 4 поступові “пульс”-терапії ітраконазолом, 400 мг/добу. Ми вивчали деякі біохімічні зміни ліпідного профілю, а також їх поєднання, які були значно вищими в обох групах пацієнтів, р<0,01 для обох груп. Відзначали позитивну кореляцію між рівнем загального холестерину і лептину (р<0,01). Концентрація холестерину ліпопротеїдів високої щільності у пацієнтів основної групи – (5,2±0,1) ммоль/л порівняно з пацієнтами контрольної групи – (2,8±0,2) ммоль/л. Середній вміст оксиду азоту в досліджуваній групі (метаболічний синдром) був вищим, ніж у здорових пацієнтів – (15,1±0,9) мкмоль/л, р<0,05. Пацієнти основної групи з цукровим діабетом 2 типу і групи контролю з врослим поліоніхомікозом та трихофітним піднігтьовим гіперкератозом характеризувалися зниженням HOMA -індексу функцій β-клітин і збільшення HOMA -індексу резистентності до інсуліну (8,1±1,1 в основній групі, 5,9±2,1 в групі порівняння та 2,2±1,2 в контрольній групі). Стверджено, що пізні незадовільні результати комплексного лікування деструктивного оніхомікозу з інкарнацією нігтя (виникнення рецидивів вростання) найчастіше детермінуються технічними помилками оперативного втручання (неадекватний вибір методу та об’єму резекції, травматичне проведення оніхектомії, невиконання парціальної матриксектомії), ігноруванням патогенетичних і морфогенетичних факторів деструктивного оніхомікозу, відмовою від одномоментного хірургічного втручання на глибоко розміщених структурах при поєднанні грибковоасоційованих уражень, неефективними до- та інтраопераційними профілактичними заходами попередження поширення грибкової інфекції на глибокі тканини пальця. Висновки. У всіх випадках мікотичного оніхокриптозу (вторинного врослого нігтя) здійснено комплексне лікування коморбідної патології, застосування системної терапії ітраконазолом до оперативного лікування (базова санація) і в післяопераційному періоді було проведено у деяких хворих із поєднаною патологією семиденну чотирициклову систему “пульс”-терапії 400 мг/добу ітраконазолу. Санація інших нігтів для профілактики грибкових реінфекцій була проведена лаком циклопіроксом або аморолфіном. Ми рекомендуємо використовувати найрадикальніші й ефективні трикомпонентні методи хірургічного втручання: резекція нігтя або видалення нігтьової пластини, що доповнюється видаленням патологічно змінених епоніхеальних тканин і частковою прецизійною парціальною маргінальною матриксектомією в ділянці вростання. У пацієнтів були ефективно впроваджені й застосовані методики малотравматичного видалення нігтьових пластин через оніхолізовані структури і парціальної маргінальної матриксектомії механічним висіканням та коагуляцією із подальшим видаленням дерматофітоми зі санацією ложкою Фолькмана

Комплексное лечение хронического цервицита, ассоциированного с папилломавирусной инфекцией у пациенток репродуктивного возраста

The article substantiates of the clinical relevance problem of HPV-associated chronic cervicitis in reproductive age women. The study used modern diagnostic methods for this disease. The article based an analysis of the literature and our own observations, we studied some methods of treatment of HPV-associated cervicitis and made a clinical comparison of the use of suppositories and proteflazide alcohol solution, combined therapy of inozine pranobex with simultaneous local ectocervix destruction (laser vaporization) as part of complex treatment and relapse prevention of this pathology in reproductive age women. The effectiveness of therapy of 80 reproductive age patients with verified chronic cervicitis against the background of high oncogenic risk papillomavirus infection and the results of complex treatment were analyzed.Key words: Human papillomavirus infection, cervicitis, diagnosis, antiviral therapy, complex treatment.В статье обоснована актуальность проблемы ВПЧ-ассоциированного хронического цервицита у женщин репродуктивного возраста. В исследовании использованы современные методы диагностики данного заболевания. На основании анализа данных литературных источников и материалов собственных наблюдений изучено методы терапии ВПЧ-ассоциированных цервицитов и проведено клиническое сравнение применения суппозиториев и спиртового раствора протефлазида, комбинированной терапии inozine pranobex с одновременной деструкцией на эктоцервиксе (лазерная вапоризация) в составе комплексного лечения и профилактике рецидивов данной патологии у женщин репродуктивного возраста. Проанализирована эффективность терапии и результаты комплексного лечения 80 пациенток репродуктивного возраста с верифицированным хроническим цервицитом на фоне папилломавирусной инфекции высокого онкогенного риска.Ключевые слова: вирус папилломы человека, инфекция, цервицит, диагностика, противовирусная терапия, комплексное лечение