11 research outputs found

    Хірургічна тактика лікування гострого некротичного панкреатиту

    Get PDF
    The aim of the work: to estimate efficacy of proposed tactic of surgical treatment of acute necrotizing pancreatitis. Materials and Methods. We analyzed results of treatment of 317 patients with acute necrotizing pancreatitis in whom proposed tactic of surgical interventions was used during 2013–2019. New onset of organ failure after operation, duration of intensive care treatment, postoperative complications and mortality rates were studied. Results and Discussion. We used the step-up approach of surgical treatment which started from either diapeutic transcutaneous ultrasound-guided procedures in 48.2 % and endoscopic ultrasound-guided – in 46.2 % observations. Transcutaneous procedures were followed by less complication rate in acute necrotic collections cases whereas endoscopic interventions – in walled-off pancreatic necrosis patients. Wide laparotomic necrosectomies was applied in 14.5 % of patients after 4th week from onset. Overall mortality rate was 3.5 %, after interventional treatment – 6.5 %. Application of step-up tactic of surgical  treatment in patients with ANP decreases necessary in wide laparotomic necrosectomies and reduces level of postoperative complications.Цель работы: оценить эффективность разработанной хирургической тактики лечения острого некротического панкреатита. Материалы и методы. Проведенный анализ результатов лечения 317 больных острым некротическим панкреатитом, у которых в течение 2013-2019 годов использовали предложенную тактику проведения хирургических вмешательств. Для оценки эффективности лечения изучали впервые обнаруженную органную недостаточность после операции, продолжительность интенсивной терапии, послеоперационные осложнения и летальность. Результаты исследований и их обсуждение. Применяли пошаговую тактику хирургического лечения, которая начиналась с диапевтических транскутанных вмешательств у 48,2 % и эндоскопических – в 46,2 % наблюдений. Транскутанные вмешательства сопровождались меньшей частотой осложнений у больных с острыми некротическими скоплениями, а эндоскопические – у пациентов с ограниченными очагами панкреатического некроза. Широкие лапаротомные некрсеквестрэктомии выполнялись у 14,5 % наблюдений после 4 недели от начала заболевания. Общая летальность составила 3,5 %, послеоперационная – 6,5 %. Использование пошаговой хирургической тактики лечения больных острым некротическим панкреатитом уменьшает потребность в широких лапаротомных некрсеквестрэктомиях и способствует снижению уровня послеоперационных осложнений.Мета роботи: оцінити ефективність розробленої хірургічної тактики лікування гострого некротичного панкреатиту. Матеріали і методи. Проведений аналіз результатів лікування 317 хворих на гострий некротичний панкреатит, в яких протягом 2013–2019 рр. використовували запропоновану тактику проведення хірургічних втручань. Для оцінки ефективності лікування вивчали вперше виявлену органну недостатність після операції, тривалість інтенсивної терапії, післяопераційні ускладнення та летальність. Результати досліджень та їх обговорення. Застосовували покрокову тактику хірургічного лікування, яка розпочиналася з діапевтичних транскутанних втручань у 48,2 % та ендоскопічних – у 46,2 % спостережень. Транскутанні втручання супроводжувалися меншою частотою ускладень у хворих із гострими некротичними скупченнями, а ендоскопічні – у пацієнтів із відмежованими вогнищами панкреатичного некрозу. Широкі лапаротомні некрсеквестректомії виконані в 14,5 % спостережень після 4 тижня від початку захворювання. Загальна летальність становила 3,5 %, післяопераційна – 6,5 %. Використання покрокової хірургічної тактики лікування хворих на гострий некротичний панкреатит зменшує потребу в широких лапаротомних некрсеквестректоміях та сприяє зниженню рівня післяопераційних ускладнень

    A justification of the strategy choice and preventing procedures for the negative consequences of risks in economic activity (by example of the machine-building enterprises)

    No full text
    Робота виконана в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбувся «25» червня 2010 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, (корпус №10, зал засідань). З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 56.У дисертації досліджено теоретичні, методичні і практичні шляхи та методи обґрунтування вибору стратегії попередження негативних наслідків ризиків у діяльності машинобудівних підприємств. Вирішено комплекс завдань, серед яких: вивчено та проаналізовано наукові вітчизняні та закордонні концепції і теорії управління ризиками; обґрунтовано вибір стратегії попередження негативних наслідків ризиків; апробована економіко-математична модель вибору стратегії; уточнені показники оцінки реалізації стратегії попередження ризиків; визначені основні напрямки реалізації механізмів попередження негативних наслідків ризиків у господарській діяльності та оцінки вибраної стратегії машинобудівного підприємства.В диссертации исследуются теоретические, методические и практические пути и методы обоснования выбора стратегии предупреждения негативных последствий рисков в деятельности машиностроительных предприятий. Раскрыто понятие риска, обоснована классификация рисков в хозяйственной деятельности предприятия и охарактеризованы основные элементы процесса управления рисками. Анализ аспектов понятия «риск» показал, что риск как экономическая категория имеет много не совпадающих, а иногда и противоположных мнений исследователей. Определено, что риск в хозяйственной деятельности – это возможность выбора альтернативных решений с учетом вероятности понесения фирмой потерь или получения дополнительной прибыли в процессе осуществления хозяйственных операций, которые влияют на достижение целей предприятия. Научно обоснованная классификация рисков предложена для: идентификации рисков в хозяйственной деятельности; наиболее оптимального способа их оценки; уровня возникновения; оценки последствий; эффективного применения соответствующих методов управления ими. Обоснована необходимость выбора стратегии уменьшения негативных последствий рисков в хозяйственной деятельности машиностроительных предприятий и сформирован алгоритм и механизмы процесса выбора стратегии предупреждения негативных последствий рисков. Предложено усовершенствованную экономико-математическую модель выбора стратегии управления рисками. Стратегия управления рисками связана с решением двух проблем: величины приемлемого риска и способов ее достижения. Их решение связано с корреляцией между величиной риска и потенциальным доходом, который может быть как положительным, так и отрицательным, а также с распределением (во времени и точке проявления) затрат и результатов принятия того или другого риска. Исследовано, что процесс управления рисками – это деятельность субъекта управления по выработке тактики осуществления выбранной стратегии. Процесс выбора стратегии управления рисками должен состоять из трех последовательных этапов. На первом этапе происходит осмысления результатов анализа влияния внешней и внутренней среды с целью выявления потенциальных рисков; на втором – разработка соответствующей стратегии управления рисками; на третьем этапе – выработка тактических целей. В работе предложен процесс реализации стратегии управления рисками, оценка эффективности стратегии предупреждения негативных последствий рисков в хозяйственной деятельности предприятия, предложены механизмы реализации выбранной стратегии. Процесс внедрения стратегии предупреждения негативных последствий рисков начинается с планирования. В планировании стратегии управления рисками следует выделить: управление в условиях стабильной и динамической внешней среды; управление в условиях кризисной ситуации; сбор, обработку и анализ информации о ситуации; оценивание величины риска; оценку вероятности наступления события; определение критериев сравнения альтернативных вариантов для выбора стратегии; выбор стратегии управления рисками; определение критериев для пересмотра принятой стратегии при потребности; обоснование методов управления рисками; психологическое восприятие рискованных решений персоналом предприятия; разработку, утверждение стратегии управления рисками; контроль за ходом ее реализации; оценивание результатов и выработки решений по ситуации. Реализация стратегии является одновременно и сложным, трудоемким процессом, и самым слабым звеном в процессе управленческой деятельности, которая приводит предприятие в случае успешного осуществления к достижению поставленных целей. На практике наиболее эффективный результат можно получить лишь при комплексном использовании разных методов управления рисками.Theoretical, methodical, practical ways and methods for justification of the strategy choice and procedures for the preventing procedures of the negative consequences of risks in the machine-building enterprises activity are under investigation. Scientific concepts of domestic and foreign experience in the theory of risk management are studied and analysed. The strategy choice for the prevention of negative consequences of risks is justified. The economic-mathematical model for the strategy choice is approved. The estimation indicators of the risk prevention strategy are specified. The basic directions of procedure realisation for the preventing of negative consequences of risks in economic activity are defined. The chosen strategy assessment of the machine-building enterprise is presented

    ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ВЕНОЗНУ НЕДОСТАТНІСТЬ, УСКЛАДНЕНУ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ М’ЯКИХ ТКАНИН

    No full text
    Local treatment of purulent necrotic processes of the soft tissues remains an extremely difficult task, especially in cases general condition of patients is complicated by various dysmetabolic disorders including against the ground of diabetes, disorders of blood circulation, the actions of other factors that inhibit regenerative and reparative processes contributing to the development of infection. The aim of the study is to investigate morphological changes of purulent necrotic processes of the soft tissues in patients using the local sorbent "Hentaksan". The study has found in the experimental and control groups histologically determined reduction of edema, cellular infiltration, microcirculatory disorders in the marginal zone in the dynamics of wound treatment. Using local sorbent "Hentaksan" and drug "Actovegin" in contrast to the control group, the duration of exudation phase is reduced, a wound surface and formation of new granulation tissue activates(p <0.05), no foci of destruction and lysis of newly formed epithelium are found.Местное лечение гнойно-некротических процессов мягких тканей остается крайне тяжелой задачей, особенно в случае обременения общего состояния больных дисметаболическими нарушениями, в том числе на фоне сахарного диабета, нарушения гемоциркуляции, действия других факторов, подавляющих регенеративные и репаративные процессы, которые способствуют развитию инфекции. Целью работы является исследовать морфологические изменения гнойнонекротических процессов мягких тканей при использовании местного сорбента “Гентаксан”. Во время исследования обнаружено, что в опытной и контрольной группах гистологически определяется уменьшение отека, клеточной инфильтрации, микроциркуляторных расстройств в краевой зоне раны в динамике лечения. При использовании местного сорбента «Гентаксан» и препарата «Актовегин», в отличие от контрольной группы, уменьшается продолжительность фазы экссудации, активнее происходит уменьшения раневой поверхности и образование новой грануляционной ткани (р<0,05), отсутствуют очаги деструкции и лизиса вновь созданного эпителия.Місцеве лікування гнійно-некротичних процесів м’яких тканин залишається вкрай складним завданням, особливо у випадку обтяження загального стану хворих дисметаболічними порушеннями, у тому числі на тлі цукрового діабету, порушення гемоциркуляції, дії інших факторів, що пригнічують регенеративні та репаративні процеси, сприяють розвитку інфекції. Метою роботи є дослідити морфологічні зміни гнійно-некротичних процесів м’яких тканин при використанні місцевого сорбенту “Гентаксан”. Під час проведення досліджень виявлено, що в дослідній і контрольній групах гістологічно визначається зменшення набряку, клітинної інфільтрації, мікроциркуляторних розладів у крайовій ділянці рани в динаміці лікування. При використанні місцевого сорбенту “Гентаксан” і препарату “Актовегін”, на відміну від контрольної групи, зменшується тривалість фази ексудації, активніше відбувається зменшення ранової поверхні й утворення нової грануляційної тканини (р<0,05), відсутні вогнища деструкції і лізису новоутвореного епітелію

    Патофізіологічні аспекти трансплантації кишечнику (огляд літератури)

    No full text
    Transplantation of the intestine is quite new and most effective treatment for short bowel syndrome (SBS). Improving early graft survival due to the reduction in the rate of acute rejection after transplantation while minimizing toxicity, achieved at the expense of significant progress in immunosuppression. Recently, the multi-visceral transplantation has been applied more and more widely. The article highlights the mechanisms of disorders that occur in bowel transplantation, possible ways to manage side effects with a view to long-term graft survival.Трансплантация кишечника является довольно новым и наиболее эффективным способом лечения синдрома короткой кишки (СКК). Улучшение ранней выживаемости трансплантата вследствие снижения темпов острого отторжения после трансплантации при минимализации токсичности достигаются за счёт значительного прогресса в иммуносупрессии. Последнее время всё более широкое примение получают мультивисцеральные трансплантации. В статье освещены механизмы нарушений, которые возникают при трансплантации кишечника, возможные пути устранения побочных реакций с целью длительного выживания трансплантата.Трансплантація кишечнику є досить новим і найефективнішим способом лікування синдрому короткої кишки (СКК). Поліпшення ранньої виживаності трансплантата, внаслідок зниження темпів гострого відторгнення після трансплантації, при мінімалізації токсичності досягаються за рахунок значного прогресу в імуносупресії. Останнім часом все більш широке застосування отримують мультивісцеральні трансплантації. У статті висвітлені механізми порушень, які виникають при трансплантації кишечнику, можливі шляхи усунення побічних реакцій з метою довготривалого виживання трансплантата
    corecore