Цистатин С і його зв’язок із виникненням серцево-судинних подій у хворих на ішемічну хворобу серця та цукровий діабет 2 типу після перенесеного гострого коронарного синдрому

 Purpose. To evaluate the level of cystatin C and its association with the risk of developing repeated major adverse cardiac events (MACE) in patients with ischemic heart disease (IHD) and preserved kidney function in combination with type 2 diabetes mellitus (DM) within 12 months after acute coronary syndrome (ACS).Materials and methods. A total of 88 patients, aged 30–75 years, (59 patients with DM and 29 patients without DM) with prior ACS (unstable angina or myocardial infarction) in the previous 4–6 weeks were enrolled. The control group consisted of 15 healthy persons. The follow-up period was 11 months.Results. Cystatin C level in patients with DM was higher than in patients without DM (2057.69 ± 107.56 ng/ml vs 1376.57 ± 81.11 ng/ml, P < 0.05). In patients with CHD without diabetes, the level of cystatin C was although higher than in the control group, but not statistically significantly (P > 0.05).During the follow-up period, the MACE rate in DM patients was higher than in patients without DM, 40.68 % (n = 24) and 10.34 % (n = 3), respectively, P < 0.05. According to the ROC analysis, cystatin C level of more than 1942.62 ng/ml was associated with MACE occurrence in DM patients within 12 months after ACS, the sensitivity of the method was 82.60 %, specificity – 64.30 %. As a result of the multivariate regression analysis adjusted for age and sex, it has been identified that cystatin C was an independent predictor for MACE occurrence in DM patients within 12 months after ACS (OR 3ю78, 95 % CI [1.51, 7.41], P = 0.001).Conclusions. Cystatin C was an independent predictor for MACE after ACS in patients with DM and preserved kidney function.  Цель работы – оценить уровень цистатина С и его связь с риском развития повторных сердечно-сосудистых событий у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) с сохраненной функцией почек в сочетании с сахарным диабетом (СД) 2 типа в течение 12 месяцев после перенесенного острого коронарного синдрома (ОКС).Материалы и методы. В исследование включены 88 больных ИБС в возрасте от 30 до 75 лет с сохраненной функцией почек (СКФ > 60 мл/мин/1,73 м2 ), которые за 4–6 недель до включения в исследование перенесли ОКС (нестабильную стенокардию или инфаркт миокарда (ИМ)). 59 больных ИБС были с СД 2 типа, 29 пациентов без СД. Группу контроля составили 15 здоровых человек. Период наблюдения за больными составил 11 месяцев.Результаты. Уровень цистатина С в группе больных ИБС и СД 2 типа (2057,69 ± 107,56 нг/мл) был достоверно выше в сравнении с больными ИБС без СД (1376,57 ± 81,11 нг/мл) и лицами группы контроля (1236,41 ± 77,91 нг/мл) (p < 0,001). У больных ИБС без СД уровень цистатина С был выше, чем в контрольной группе, однако отличия не достоверны (р > 0,05).За период наблюдения частота возникновения повторных сердечно-сосудистых событий у больных после ОКС с СД 2 типа была достоверно выше, чем у больных без СД 2 типа (40,68 % (n = 24) и 10,34 % (n = 3) соответственно, р < 0,05).По данным ROC анализа, уровень цистатина С выше 1942,62 нг/мл ассоциировался с возникновением повторных кардиоваскулярных событий у пациентов с СД 2 типа в течение 12 месяцев после ОКС (чувствительность метода составила 82,6 %, специфичность – 64,3 %). В результате многофакторного регрессионного анализа, корригированного по возрасту и полу, установлено, что цистатин С был независимым предиктором возникновения сердечно-сосудистых событий у больных СД 2 типа в течение 12 месяцев после перенесенного ОКС (ОШ 3,78; 95 % ДИ [1,51; 7,41]; р = 0,001).Выводы. Цистатин С у больных ИБС с СД 2 типа и сохраненной функцией почек – независимый предиктор развития повторных сердечно-сосудистых событий.  Мета роботи – оцінити рівень цистатину С і його зв’язок із ризиком розвитку повторних серцево-судинних подій у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) зі збереженою функцією нирок у поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу протягом 12 місяців після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС).Матеріали та методи. У дослідження залучили 88 хворих на ІХС віком від 30 до 75 років зі збереженою функцією нирок (ШКФ > 60 мл/хв/1,73 м2), які за 4–6 тижнів до включення в дослідження перенесли ГКС (нестабільну стенокардію або інфаркт міокарда (ІМ)). 59 хворих на ІХС мали ЦД 2 типу, 29 пацієнтів – без ЦД. Група контролю – 15 здорових осіб. Період спостереження за хворими становив 11 місяців.Результати. Рівень цистатину С у групі пацієнтів з ІХС і ЦД 2 типу (2057,69 ± 107,56 нг/мл) був вірогідно вищим порівняно з хворими на ІХС без ЦД (1376,57 ± 81,11 нг/мл) та особами групи контролю (1236,41 ± 77,91 нг/мл) (р < 0,001). У хворих на ІХС без ЦД рівень цистатину С був вищим, ніж у контрольній групі, але відмінності невірогідні (р > 0,05).За період спостереження частота виникнення повторних серцево-судинних подій у хворих після ГКС із ЦД 2 типу була вірогідно більшою, ніж у пацієнтів без ЦД (40,68 % (n = 24) та 10,34 % (n = 3) відповідно, р < 0,05).За даними ROC аналізу, цистатин С понад 1942,62 нг/мл асоціювався з виникненням повторних кардіоваскулярних подій у хворих на ЦД 2 типу протягом 12 місяців після ГКС (чутливість методу дорівнювала 82,6 %, специфічність – 64,3 %). У результаті багатофакторного регресійного аналізу, корегованого за віком і статтю, встановили, що цистатин С – незалежний предиктор виникнення серцево-судинних подій у хворих на ЦД 2 типу протягом 12 місяців після перенесеного ГКС (ВШ 3,78; 95 % ДІ [1,51; 7,41], р = 0,001).Висновки. Цистатин С у хворих на ІХС із ЦД 2 типу і збереженою функцією нирок є незалежним предиктором розвитку повторних серцево-судинних подій

Management of dyslipidaemia in patients with coronary heart disease: Results from the ESC-EORP EUROASPIRE V survey in 27 countries

WOS: 000468732700018PubMed ID: 31054483Background and aims: One of the objectives of the ESC-EORP EUROASPIRE V survey is to determine how well European guidelines on the management of dyslipidaemias are implemented in coronary patients. Methods: Standardized methods were used by trained technicians to collect information on 7824 patients from 130 centers in 27 countries, from the medical records and at a visit at least 6 months after hospitalization for a coronary event. All lipid measurements were performed in one central laboratory. Patients were divided into three groups: on high-intensity LDL-C-lowering-drug therapy (LLT), on low or moderate-intensity LLT and on no LLT. Results: At the time of the visit, almost half of the patients were on a high-intensity LLT. Between hospital discharge and the visit, LLT had been reduced in intensity or interrupted in 20.8% of the patients and had been started or increased in intensity in 11.7%. In those who had interrupted LLT or had reduced the intensity, intolerance to LLT and the advice of their physician were reported as the reason why in 15.8 and 36.8% of the cases, respectively. LDL-C control was better in those on a high-intensity LLT compared to those on low or moderate intensity LLT. LDL-C control was better in men than women and in patients with self-reported diabetes. Conclusions: The results of the EUROASPIRE V survey show that most coronary patients have a less than optimal management of LDL-C. More professional strategies are needed, aiming at lifestyle changes and LLT adapted to the need of the individual patient.ESC - EORP; AmgenAmgen; Eli LillyEli Lilly; PfizerPfizer; SanofiSanofi-Aventis; Ferrer; Novo NordiskNovo NordiskThe EUROASPIRE V survey was carried out under the auspices of the ESC - EORP. Since the start of EORP, the following companies have supported the programme: Amgen, Eli Lilly, Pfizer, Sanofi, Ferrer and Novo Nordisk. The sponsors of the EUROASPIRE surveys had no role in the design, data collection, data analysis, data interpretation, decision to publish, or writing the manuscript

Management of dyslipidaemia in patients with coronary heart disease: Results from the ESC-EORP EUROASPIRE V survey in 27 countries

Background and aims: One of the objectives of the ESC-EORP EUROASPIRE V survey is to determine how well European guidelines on the management of dyslipidaemias are implemented in coronary patients. Methods: Standardized methods were used by trained technicians to collect information on 7824 patients from 130 centers in 27 countries, from the medical records and at a visit at least 6 months after hospitalization for a coronary event. All lipid measurements were performed in one central laboratory. Patients were divided into three groups: on high-intensity LDL-C-lowering-drug therapy (LLT), on low or moderate-intensity LLT and on no LLT. Results: At the time of the visit, almost half of the patients were on a high-intensity LLT. Between hospital discharge and the visit, LLT had been reduced in intensity or interrupted in 20.8\% of the patients and had been started or increased in intensity in 11.7\%. In those who had interrupted LLT or had reduced the intensity, intolerance to LLT and the advice of their physician were reported as the reason why in 15.8 and 36.8\% of the cases, respectively. LDL-C control was better in those on a high-intensity LLT compared to those on low or moderate intensity LLT. LDL-C control was better in men than women and in patients with self-reported diabetes. Conclusions: The results of the EUROASPIRE V survey show that most coronary patients have a less than optimal management of LDL-C. More professional strategies are needed, aiming at lifestyle changes and LLT adapted to the need of the individual patient