Дослідження складу ефірної олії вегетативних і генеративних органів ballota nigra l.

The article presents the data of the pharmacognostic study of the aerial part of black horehound (Ballota nigra L.). The aim of the work is to determine the qualitative composition and the quantitative content of the volatile components from vegetative and generative organs of black horehound. Leaves, flowers and stems of black horehound were harvested at the flowering phase in the Kharkiv region. For the first time volatile compounds of black horehound aerial parts have been investigated by GC/MS. The component composition of volatile substances in horehound herb has been studied using an Agilent Technologies 6890N chromatograph with a mass spectrometry detector 5973N. The components have been identified according to mass spectra NIST 05 and WILEY 2007 libraries together with the programmes for identifying AMDIS and NIST. In vegetative and generative organs of horehound 48 components have been identified. Germaсrenе D (40.2 mg/kg), hexahydrofarnesylacetone (167.42 mg/kg), 2,6-trimethyl- 4-methylene-2H-pyran (172.3 mg/kg), myristic (271 3 mg/kg), pentadecanoic (182.1 mg/kg), palmitoleic (306.4 mg/kg) and palmitic (1620.6 mg/kg) acids prevail in vegetative organs. Farnesylacetone (68.8 mg/kg), verbenone (35.7 mg/kg), myristic (187.5 mg/kg), palmitic acid (656.5 mg/kg) and palmitoleic (196.9 mg/kg) acids are the major components in generative organs. Therefore, hexahydrofarnesylacetone, palmitic and palmitoleic acids, and 2,6-trimethyl-4-methylene-2H-pyran are predominant components in the raw material studied.Приведены данные фармакогностического изучения надземной части белокудренника черного (Ballota nigra L.). Целью работы было определение качественного состава и количественного содержания летучих компонентов вегетативных и генеративных органов белокудренника черного. В качестве сырья использовали листья, цветки и стебли, заготовленные в фазу цветения в Харьковской области. Впервые методом xромато-масс-спектрометрии проведено исследование летучих веществ надземной части белокудренника черного. Компонентный состав летучих веществ травы белокудренника исследовали на хроматографе Agilent Technologies 6890N с масс-спектрометрическим детектором 5973N. Компоненты идентифицировали с помощью библиотеки масс-спектров NIST 05 и WILEY 2007 совместно с программами для идентификации AMDIS и NIST. В вегетативных и генеративных органах белокудренника идентифицировано 48 компонентов. В вегетативных органах преобладают гермакрен D (40,2 мг/кг), гексагидрофарнезилацетон (167,42 мг/кг), 2,6-триметил-4-метилен-2H-пиран (172,3 мг/кг), миристиновая (271,3 мг/кг), пентадекановая (182,1 мг/кг), пальмитолеиновая (306,4 мг/кг) и пальмитиновая кислоты (1620,6 мг/кг). В генеративных органах растения преобладают фарнезилацетон (68,8 мг/кг), вербенон (35,7 мг/кг), миристиновая (187,5 мг/кг), пальмитиновая (656,5 мг/кг) и пальмитолеиновая (196,9 мг/кг) кислоты. Доминирующими компонентами в исследуемом сырье являются гексагидрофарнезилацетон, пальмитиновая и пальмитолеиновая кислоты, а также 2,6-триметил-4-метилен-2H-пиран.Наведені дані фармакогностичного вивчення надземної частини м’яточника чорного (Ballota nigra L.). Метою роботи є визначення якісного складу та кількісного вмісту летких компонентів вегетативних та генеративних органів м’яточника чорного. В якості сировини використовували листя, квітки і стебла, заготовлені в фазу цвітіння в Харківській області. Вперше методом xромато-мас-спектрометрії проведено дослідження летких речовин надземної частини м’яточника чорного. У вегетативних та генеративних органах м’яточника ідентифіковано 48 компонентів. У вегетативних органах переважають гермакрен D (40,2 мг/кг), гексагідрофарнезилацетон (167,42 мг/кг), 2,6-триметил-4-метилен-2Н-піран (172,3 мг/кг), міристинова (271,3 мг/кг), пентадеканова (182,1 мг/кг), пальмітолеїнова (306,4 мг/кг) і пальмітинова кислоти (1620,6 мг/кг). У генеративних органах рослини переважають фарнезилацетон (68,8 мг/кг), вербенон (35,7 мг/кг), міристинова (187,5 мг/кг), пальмітинова (656,5 мг/кг) і пальмітолеїнова (196,9 мг/кг) кислоти. Домінуючими компонентами у досліджуваній сировині є гексагідрофарнезилацетон, пальмітинова та пальмітолеїнова кислоти, а також 2,6-триметил-4-метилен-2H-піран

Дослідження складу ефірної олії вегетативних і генеративних органів ballota nigra l.

The article presents the data of the pharmacognostic study of the aerial part of black horehound (Ballota nigra L.). The aim of the work is to determine the qualitative composition and the quantitative content of the volatile components from vegetative and generative organs of black horehound. Leaves, flowers and stems of black horehound were harvested at the flowering phase in the Kharkiv region. For the first time volatile compounds of black horehound aerial parts have been investigated by GC/MS. The component composition of volatile substances in horehound herb has been studied using an Agilent Technologies 6890N chromatograph with a mass spectrometry detector 5973N. The components have been identified according to mass spectra NIST 05 and WILEY 2007 libraries together with the programmes for identifying AMDIS and NIST. In vegetative and generative organs of horehound 48 components have been identified. Germaсrenе D (40.2 mg/kg), hexahydrofarnesylacetone (167.42 mg/kg), 2,6-trimethyl- 4-methylene-2H-pyran (172.3 mg/kg), myristic (271 3 mg/kg), pentadecanoic (182.1 mg/kg), palmitoleic (306.4 mg/kg) and palmitic (1620.6 mg/kg) acids prevail in vegetative organs. Farnesylacetone (68.8 mg/kg), verbenone (35.7 mg/kg), myristic (187.5 mg/kg), palmitic acid (656.5 mg/kg) and palmitoleic (196.9 mg/kg) acids are the major components in generative organs. Therefore, hexahydrofarnesylacetone, palmitic and palmitoleic acids, and 2,6-trimethyl-4-methylene-2H-pyran are predominant components in the raw material studied.Приведены данные фармакогностического изучения надземной части белокудренника черного (Ballota nigra L.). Целью работы было определение качественного состава и количественного содержания летучих компонентов вегетативных и генеративных органов белокудренника черного. В качестве сырья использовали листья, цветки и стебли, заготовленные в фазу цветения в Харьковской области. Впервые методом xромато-масс-спектрометрии проведено исследование летучих веществ надземной части белокудренника черного. Компонентный состав летучих веществ травы белокудренника исследовали на хроматографе Agilent Technologies 6890N с масс-спектрометрическим детектором 5973N. Компоненты идентифицировали с помощью библиотеки масс-спектров NIST 05 и WILEY 2007 совместно с программами для идентификации AMDIS и NIST. В вегетативных и генеративных органах белокудренника идентифицировано 48 компонентов. В вегетативных органах преобладают гермакрен D (40,2 мг/кг), гексагидрофарнезилацетон (167,42 мг/кг), 2,6-триметил-4-метилен-2H-пиран (172,3 мг/кг), миристиновая (271,3 мг/кг), пентадекановая (182,1 мг/кг), пальмитолеиновая (306,4 мг/кг) и пальмитиновая кислоты (1620,6 мг/кг). В генеративных органах растения преобладают фарнезилацетон (68,8 мг/кг), вербенон (35,7 мг/кг), миристиновая (187,5 мг/кг), пальмитиновая (656,5 мг/кг) и пальмитолеиновая (196,9 мг/кг) кислоты. Доминирующими компонентами в исследуемом сырье являются гексагидрофарнезилацетон, пальмитиновая и пальмитолеиновая кислоты, а также 2,6-триметил-4-метилен-2H-пиран.Наведені дані фармакогностичного вивчення надземної частини м’яточника чорного (Ballota nigra L.). Метою роботи є визначення якісного складу та кількісного вмісту летких компонентів вегетативних та генеративних органів м’яточника чорного. В якості сировини використовували листя, квітки і стебла, заготовлені в фазу цвітіння в Харківській області. Вперше методом xромато-мас-спектрометрії проведено дослідження летких речовин надземної частини м’яточника чорного. У вегетативних та генеративних органах м’яточника ідентифіковано 48 компонентів. У вегетативних органах переважають гермакрен D (40,2 мг/кг), гексагідрофарнезилацетон (167,42 мг/кг), 2,6-триметил-4-метилен-2Н-піран (172,3 мг/кг), міристинова (271,3 мг/кг), пентадеканова (182,1 мг/кг), пальмітолеїнова (306,4 мг/кг) і пальмітинова кислоти (1620,6 мг/кг). У генеративних органах рослини переважають фарнезилацетон (68,8 мг/кг), вербенон (35,7 мг/кг), міристинова (187,5 мг/кг), пальмітинова (656,5 мг/кг) і пальмітолеїнова (196,9 мг/кг) кислоти. Домінуючими компонентами у досліджуваній сировині є гексагідрофарнезилацетон, пальмітинова та пальмітолеїнова кислоти, а також 2,6-триметил-4-метилен-2H-піран

Етапи фармацевтичної розробки емульгелю «Пробіоскін»

The aim. To conduct research on the pharmaceutical development of a complex preparation with probiotic “Probioskin” in the form of an emulgel for the treatment of infectious and inflammatory dermatological diseases. Methods. Uniformity was determined by visual inspection of the test samples using an XSP-128 ULAB biological microscope. The study of the rheological properties of the samples was carried out using a Rheolab QC rheovisosimeter (Anton Paar, Austria) using a system of coaxial cylinders C-CC27 / SS. Microbiological studies and biotesting on a biological model of ciliates were carried out in aseptic conditions of a laminar box (biological safety cabinet AC2-4E1 “Esco”, Indonesia) of the Department of Biotechnology of the National University of Pharmacy (completely). Pharmacological studies (determination of the parameters of acute toxicity and anti-inflammatory properties on the model of acute exudative inflammation of the foot in rats caused by zymosan and carrageenan) were carried out on the basis of the Central Research Laboratory of the NUPh. Results. On the basis of the complex of the carried out studies, the composition of the complex preparation for skin use “Probioskin” was substantiated. The analysis of the microbiological purity of the developed agent during the proposed shelf life of 12 months showed that the drug meets the requirements of the State Pharmacopoeia Monograph for cutaneous application in terms of the level of microbial contamination by foreign microflora. The complex of pharmacological studies carried out indicates that the drug “Probioskin” can be attributed to group 6 of class and classified as a “relatively harmless” agent. The study of the anti-inflammatory effect of the drug indicates that the drug exhibits moderate anti-inflammatory properties. Under the condition of zymosan inflammation, which is associated with the activation of leukotrienes as inflammatory mediators, the average antiexudative activity of the drug is 33 %. The drug has a moderate antiexudative effect under the condition of carrageenan edema, which is evidence of its effect on exudation processes mediated by prostaglandins. The mean AEA of the study drug was 24 %. Conclusions. For the development of a soft preparation for skin use for the treatment of infectious and inflammatory dermatological diseases, the following components have been selected: active – lactobacilli, dexpanthenol, lactic acid; auxiliary - propylene glycol, peach oil, polysorbate-80, aristophlex, tocopherol, the concentration of which was substantiated on the basis of a complex of organoleptic, physicochemical, pharmacological, microbiological and biological studies. It has been experimentally established that the “Probioskin” emulgel meets the requirements of the SPhU in terms of the level of microbial contamination by extraneous microflora. Pharmacological studies allow the drug to be classified as “relatively harmless” with anti-inflammatory properties at a level not lower than the reference drugЦель. Провести исследования по фармацевтической разработке комплексного препарата с пробиотиком «Пробиоскин» в форме эмульгеля для лечения инфекционно-воспалительных дерматологических заболеваний. Методы. Однородность определяли визуальным контролем опытных образцов, используя биологический микроскоп XSP-128 ULAB. Исследование реологических свойств образцов осуществляли с помощью реовизозиметра Rheolab QC (Anton Paar, Австрия) с использованием системы коаксиальных цилиндров C-CC27/SS. Микробиологические исследования и биотестирование на биологической модели инфузорий проводили в асептических условиях ламинарного бокса (кабинет биологической безопасности АС2-4Е1 «Еsco», Индонезия) кафедры биотехнологии Национального фармацевтического университета (полностью). Фармакологические исследования (определение параметров острой токсичности и противовоспалительных свойств на модели острого экссудативного воспаления стопы у крыс, вызванного зимозаном и каррагененом) проведены на базе Центральной научно-исследовательской лаборатории НФаУ. Результаты. На основании комплекса проведенных исследований был обоснован состав комплексного препарата для кожного применения «Пробиоскин». Анализ микробиологической чистоты разработанного средства в течение предлагаемого срока хранения 12 мес показал, что по уровню микробного загрязнения посторонней микрофлорой препарат отвечает требованиям ГФУ для накожного применения. Проведенный комплекс фармакологических исследований свидетельствует, что препарат "Пробиоскин" можно отнести к группе 6 класса и классифицировать как "относительно безвредное" средство. Изучение противовоспалительного действия препарата свидетельствует о том, что препарат проявляет умеренные противовоспалительные свойства. При условии зимозанового воспаления, что связано с активацией лейкотриенов в качестве медиаторов воспаления, средняя антиэкссудативная активность препарата равна 33 %. Умеренное антиэкссудативное действие препарат оказывает при условии карагенинового отека, что является свидетельством его влияния на процессы экссудации, опосредованные простагландинами. Средняя АЭА исследуемого препарата составила 24 %. Выводы. Для разработки мягкого препарата для кожного применения для лечения инфекционно-воспалительных дерматологических заболеваний выбраны следующие компоненты: действующие - лактобактерии, декспантенол, кислота молочная; вспомогательные – пропиленгликоль, персиковое масло, полисорбат-80, аристофлекс, токоферол, обоснование концентрации которых было проведено на основе комплекса органолептических, физико-химических, фармакотехнологических, микробиологических и биологических исследований. Экспериментально установлено, что эмульгель «Пробиоскин» по уровню микробного загрязнения посторонней микрофлорой отвечает требованиям ГФУ. Фармакологические исследования позволяют классифицировать препарат как «относительно безвредный» с противовоспалительными свойствами на уровне не ниже, чем препарат сравненияМета. Провести дослідження з фармацевтичної розробки комплексного препарату з пробіотиком «Пробіоскін» у формі емульгелю для лікування інфекційно-запальних дерматологічних захворювань. Методи. Однорідність визначали візуальним контролем дослідних зразків, використовуючи біологічний мікроскоп XSP-128 ULAB. Дослідження реологічних властивостей зразків здійснювали за допомогою реовіскозиметра Rheolab QC (Anton Paar, Австрія) з використанням системи коаксіальних циліндрів C-CC27/SS. Мікробіологічні дослідження та біотестування на біологічній моделі інфузорій проводили у асептичних умовах ламінарного боксу (кабінет біологічної безпеки АС2-4Е1 «Еsco», Індонезія) кафедри біотехнології Національного фармацевтичного університету. Фармакологічні дослідження (визначення параметрів гострої токсичності та протизапальних властивостей на моделі гострого ексудативного запалення стопи у щурів, викликаного зимозаном та карагеніном) здійснено на базі Центральної науково-дослідної лабораторії НФаУ. Результати. На підставі комплексу проведених досліджень було обґрунтовано склад комплексного препарату для нашкірного застосування «Пробіоскін». Аналіз мікробіологічної чистоти розробленого засобу протягом пропонованого терміну зберігання 12 міс показав, що за рівнем мікробного забруднення сторонньою мікрофлорою препарат відповідає вимогам ДФУ для препаратів для нашкірного застосування. Проведений комплекс фармакологічних досліджень свідчить, що препарат «Пробіоскін» можна віднести до групи 6 класу та класифікувати як «відносно нешкідливий» засіб. Вивчення протизапальної дії препарату свідчить, що препарат проявляє помірні протизапальні властивості. За умови зимозанового запалення, що пов’язане з активацією лейкотрієнів як медіаторів запалення, середня антиексудативна активність препарату дорівнює 33 %. Помірну антиексудативну дію препарат проявляє за умови карагенінового набряку, що є свідченням його впливу на процеси ексудації опосередковані простагландинами. Середня АЕА досліджуваної препарату склала 24 %. Висновки. Для розробки м’якого препарату для нашкірного застосування для лікування інфекційно-запальних дерматологічних захворювань обрано наступні компоненти: діючі - лактобактерії, декспантенол, кислота молочна; допоміжні - пропіленгліколь, персикова олія, полісорбат-80, аристофлекс, токоферол, обґрунтування концентрації яких було проведено на основі комплексу органолептичних, фізико-хімічних, фармакотехнологічних, мікробіологічних та біологічних досліджень. Експериментально встановлено, що емульгель «Пробіоскін» за рівнем мікробного забруднення сторонньою мікрофлорою відповідає вимогам ДФУ. Фармакологічними дослідження дозволяють класифікувати препарат як «відносно нешкідливий» із протизапальними властивостями на рівні не нижче, ніж препарат порівнянн

The Main Stages of Pharmaceutical Development of Emulgel “Probioskin”

The aim. To conduct research on the pharmaceutical development of a complex preparation with probiotic “Probioskin” in the form of an emulgel for the treatment of infectious and inflammatory dermatological diseases. Methods. Uniformity was determined by visual inspection of the test samples using an XSP-128 ULAB biological microscope. The study of the rheological properties of the samples was carried out using a Rheolab QC rheovisosimeter (Anton Paar, Austria) using a system of coaxial cylinders C-CC27 / SS. Microbiological studies and biotesting on a biological model of ciliates were carried out in aseptic conditions of a laminar box (biological safety cabinet AC2-4E1 “Esco”, Indonesia) of the Department of Biotechnology of the National University of Pharmacy (completely). Pharmacological studies (determination of the parameters of acute toxicity and anti-inflammatory properties on the model of acute exudative inflammation of the foot in rats caused by zymosan and carrageenan) were carried out on the basis of the Central Research Laboratory of the NUPh. Results. On the basis of the complex of the carried out studies, the composition of the complex preparation for skin use “Probioskin” was substantiated. The analysis of the microbiological purity of the developed agent during the proposed shelf life of 12 months showed that the drug meets the requirements of the State Pharmacopoeia Monograph for cutaneous application in terms of the level of microbial contamination by foreign microflora. The complex of pharmacological studies carried out indicates that the drug “Probioskin” can be attributed to group 6 of class and classified as a “relatively harmless” agent. The study of the anti-inflammatory effect of the drug indicates that the drug exhibits moderate anti-inflammatory properties. Under the condition of zymosan inflammation, which is associated with the activation of leukotrienes as inflammatory mediators, the average antiexudative activity of the drug is 33 %. The drug has a moderate antiexudative effect under the condition of carrageenan edema, which is evidence of its effect on exudation processes mediated by prostaglandins. The mean AEA of the study drug was 24 %. Conclusions. For the development of a soft preparation for skin use for the treatment of infectious and inflammatory dermatological diseases, the following components have been selected: active – lactobacilli, dexpanthenol, lactic acid; auxiliary - propylene glycol, peach oil, polysorbate-80, aristophlex, tocopherol, the concentration of which was substantiated on the basis of a complex of organoleptic, physicochemical, pharmacological, microbiological and biological studies. It has been experimentally established that the “Probioskin” emulgel meets the requirements of the SPhU in terms of the level of microbial contamination by extraneous microflora. Pharmacological studies allow the drug to be classified as “relatively harmless” with anti-inflammatory properties at a level not lower than the reference dru

Карбонові кислоти квіток вероніки колоскової і вероніки сивої

In the Ukrainian flora, species of Veronica L. genus (Plantaginaceae Juss.) are classified into 8 sections. Among the representatives of Pseudolysimachion W. D. J. Koch section in the Kharkiv region, Veronica spicata L. (spike speedwell) and Veronica incana L. (Veronica spicata L. subsp. incana (L.) Walters, silver speedwell) are common. Plants are used for the treatment of upper respiratory tract diseases, malignant neoplasms, gastrointestinal tract and genitourinary system disorders, diabetes mellitus. The aim of the research was to study the carboxylic acids of flowers of Veronica spicata L. and Veronica incana L. Materials and methods. The objects of the research were flowers of Veronica spicata L. and Veronica incana L., collected in the flowering stage in the Botanical Garden of Karazin University (Kharkiv, Ukraine) in summer 2018. The study of carboxylic acid composition was performed by chromatography-mass spectrometry on a 6890N MSD/DS Agilent Technologies chromatograph with a 5973N mass spectrometric detector. Identification of methyl esters of acids was performed using data from the mass spectrum libraries NIST 05 and Willey 2007 in a combination with programs for the identification of AMDIS and NIST; also, their retention time and the retention times of standard compounds were compared. Results. In Veronica incana L. flowers, 37 carboxylic acids were identified and quantified, constituting 1.05 %. In Veronica spicata L. flowers, 32 carboxylic acids were identified and quantified, the total content of which was 2.75 %. Conclusions. A higher carboxylic acid content was established in the flowers of Veronica spicata L. The fatty acid composition of Veronica incana L. flowers is characterized by a comparable content of saturated and unsaturated acids, while in Veronica spicata L. flowers, unsaturated fatty acids prevail over saturated fatty acids. The content of aromatic acids in the flowers of studied species was comparable. The characteristic carboxylic acids in the flowers of Veronica incana L. are oxalic, 3-hydroxy-2-methylglutaric, pentadecanoic, heneicosanoic, tricosanic,4-hydroxybenzoic, 4-methoxybenzoic and 3,4-dimethoxybenzoic acids; in the flowers of Veronica spicata L. – 2-hydroxy-3-methylglutaric, α-furanic and homovanillic acidsВиды рода Вероника (Veronica L.) семейства Подорожниковые (Plantaginaceae Juss.) флоры Украины сгруппированы в 8 секций. В Харьковской области среди представителей секции Pseudolysimachion W. D. J. Koch наиболее распространенными являются вероника колосковая (Veronica spicata L.) и вероника сизая (Veronica spicata L. subsp. incana (L.) Walters). Растения применяются при заболеваниях верхних дыхательных путей, злокачественных новообразованиях, при заболеваниях желудочно-кишечного тракта и мочеполовой системы, сахарном диабете. Целью исследования явилось изучение карбоновых кислот цветков вероники колосковой и вероники сизой. Материалы и методы. Объектами исследования стали цветки вероники колосковой (Veronica spicata L.) и вероники сизой (Veronica incana L.), собранные в фазу цветения летом 2018 г. в Ботаническом саду Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина (Харьков, Украина). Исследование карбоновых кислот проводили методом хромато-масс-спектрометрии на хроматографе 6890N MSD/DS Agilent Technologies с масс-спектрометрическим детектором 5973N. Идентификацию метиловых эфиров кислот проводили с использованием данных библиотек масс-спектров NIST 05 и Willey 2007 в сочетании с программами для идентификации AMDIS и NIST; также сравнивали время удерживания со временем удерживания стандартных соединений. Результаты. В цветках вероники сизой идентифицировано и установлено содержание 37 карбоновых кислот (1,05 %). В цветках вероники колосковой идентифицировано и установлено содержание 32 карбоновых кислот (2,75 %). Выводы. Содержание карбоновых кислот выше в цветках вероники колосковой. Жирнокислотный состав цветков вероники сизой характеризуется сопоставимым содержанием насыщенных и ненасыщенных кислот, в цветках вероники колосковой в сумме жирных кислот доминируют ненасыщенные жирные кислоты. Содержание ароматических кислот в цветках исследуемых видов сопоставимо. Оригинальными карбоновыми кислотами цветков вероники сизой являются щавелевая, 3-гидрокси-2-метилглутаровая, пентадекановая, хенейкозановая, трикозановая, 4-гидроксибензойная, 4-метоксибензойная и 3,4-диметоксибензойная кислоты; характеристическими карбоновыми кислотами цветков вероники колосковой являются 2-гидрокси-3-метилглутаровая, α-фурановая и гомованилиновая кислотыВиди роду Вероніка (Veronica L.) родини Подорожникові (Plantaginaceae Juss.) флори України згруповані у 8 секцій. У Харківській області серед представників секції Pseudolysimachion W. D. J. Koch найпоширенішими є вероніка колоскова (Veronica spicata L.) та вероніка сива (Veronica spicata L. subsp. incana (L.) Walters). Рослини застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, злоякісних новоутворення, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи, сахарному діабеті. Метою дослідження стало вивчення карбонових кислот квіток вероніки колоскової та вероніки сивої. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження стали квітки вероніки колоскової (Veronica spicata L.) та вероніки сивої (Veronica incana L.), зібрані у фазу цвітіння влітку 2018 р. у Ботанічному саду Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (Харків, Україна). Дослідження карбонових кислот проводили методом хромато-мас-спектрометрії на хроматографі 6890N MSD/DS Agilent Technologies з мас-спектрометричним детектором 5973N. Ідентифікацію метилових естерів кислот проводили з використанням даних бібліотек мас-спектрів NIST 05 і Willey 2007 у поєднанні з програмами для ідентифікації AMDIS і NIST; також порівнювали час утримування з часом утримування стандартних сполук. Результати. У квітках вероніки сивої ідентифіковано та встановлено вміст 37 карбонових кислот (1,05 %). У квітках вероніки колоскової ідентифіковано та встановлено вміст 32 карбонових кислот (2,75 %). Висновки. Вміст карбонових кислот вищій у квітках вероніки колоскової. Жирнокислотний склад квіток вероніки сивої характеризується порівнянним вмістом насичених і ненасичених кислот, у квітках вероніки колоскової у сумі жирних кислот домінують ненасичені жирні кислоти. Вміст ароматичних кислот у квітках досліджуваних видів є порівнянним. Оригінальними карбоновими кислотами квіток вероніки сивої є щавлева, 3-гідрокси-2-метилглутарова, пентадеканова, хенейкозанова, трикозанова, 4-гідроксибензойна, 4-метоксибензойна і 3,4-диметоксибензойна кислоти; характеристичними карбоновими кислотами квіток вероніки колоскової є 2-гідрокси-3-метилглутарова, α-фуранова та гомованілінова кислот

Phytochemical Profiles and In Vitro Immunomodulatory Activity of Ethanolic Extracts from Galium aparine L.

Galium aparine L., family Rubiaceae, is a widely spread species in the Galium genus. The herb of G. aparine is part of folk remedies and dietary supplements. In this study, we analyzed the chemical composition and immunomodulatory activities of G. aparine herb ethanolic extracts obtained from the plant material by maceration with 20%, 60% or 96% ethanol. The contents of hydroxycinnamic acid derivatives, flavonoids and polyphenols were determined spectrophotometrically, with extractives and polysaccharides quantified gravimetrically. The qualitative composition was studied using UHPLC-DAD-MS/MS analysis; isolation not previously described in G. aparine quercetin rhamnoglucoside was carried out through column chromatography, and the immunomodulatory activity of extracts was determined in the reaction of lymphocyte blast transformation. Major constitutes of extracts were iridoids, i.e., monotropein, 10-desacetylasperulosidic acid and asperulosidic acid; p-hydroxybenzoic acid; hydroxycinnamic acid derivatives, i.e., 3-O-caffeoylquinic, 5-O-caffeoylquinic, 3,4-O-dicaffeoylquinic, 3,5-O-dicaffeoylquinic, 4,5-O-dicaffeoylquinic acids and caffeic acid derivatives; flavonoids, i.e., rutin, quercetin 3-O-rhamnoglucoside-7-O-glucoside, and isorhamnetin 3-O-glucorhamnoside. Significantly, quercetin 3-O-rhamnoglucoside-7-O-glucoside was first isolated and identified in Galium species so far investigated. All G. aparine herb ethanolic extracts stimulate the transformational activity of immunocompetent blood cells, with 96% ethanolic extract being the most active. The data obtained necessitate further research into the mechanisms of immunomodulatory activity of extracts from G. aparine herb

Компонентний склад ефірної олії квіток вероніки довголистої, вероніки сивої та вероніки колоскової

In the Ukrainian flora, species of Veronica L. genus (Plantaginaceae Juss.) are classified into 8 sections. The phytochemical research into secondary metabolites of Veronica L. genus most related to the study of phenolic compounds and iridoids, while terponoids of these species need further research. The chemical profiles of V. longifolia L., V. incana L. and V. spicata L. of Ukrainian flora are poorly studied. Phenolic acids, hydroxycinnamic acids, coumarins, flavonoids, tannins, iridoids, saponins, amino acids and organic acids have been reported for these species. Herbs harvested during the flowering stage are often used in the pharmaceutical industry, so the research into chemical composition of essential oils from Veronica species flowers are urgent. The aim of this study was a comparative GC/MS study of the chemical composition of essential oils from V. longifolia L., V. incana L. and V. spicata L. flowers of Ukrainian flora. Materials and methods. The objects of the research were flowers of Veronica spp. of Pseudolysimachium W.D.J. Koch section, namely V. longifolia L., V. incana L. and V. spicata L., harvested in the Botanical Garden of V. N. Karazin Kharkiv National University. The study of the chemical composition of essential oils was carried out by chromatography mass spectrometry on a 6890N MSD/DS Agilent Technologies chromatograph (USA) with a 5973N mass spectrometric detector. The components of essential oils were identified by comparison of the retention indices and mass spectra of phytochemicals in the studied essential oils with the data of NIST02 mass spectral library. The quantification of substances in the raw materials was carried out in comparison with a standard sample of menthol. Results. As a result, 72 compounds were detected and quantified. The total content of essential oil in V. longifolia L. flowers was 0.17 % (39 components), the following compounds dominated: benzoacetaldehyde – 8.05, squalene – 5.17, palmitic acid – 15.73, butyl phthalate – 7.18. The total content of essential oil in V. incana L. flowers was 0.15 % (43 components), the following compounds prevailed: squalene 20.47, fatty acids, namely palmitic – 26.88, palmitoleic – 17.15, oleic – 11.61. The total content of the essential oil in V. spicata L. flowers was 0.11 % (43 components), the following compounds dominated: squalene – 5.53, fatty acids: palmitic – 22.78, linoleic – 6.72, carbohydrates: heptacosan – 12.27, hexacosan – 7.45. Among the identified compounds, mono-, norsesqui-, sesqui-, di- and triterpenoids, their oxidation products (aromatic compounds, aldehydes and alcohols, ketones), fatty acids, hydrocarbons and their derivatives were detected. Conclusions. The chemical composition of essential oils from flowers of V. longifolia L., V. incana L. and V. spicata L. from Ukrainian flora was first studied by means of chromatography mass spectrometry. The yield of essential oil from V. longifolia L. flowers is higher (0.17 %) compared to those from flowers of V. incana L. (0.15 %) and V. spicata L. (0.11 %). Among the identified compounds terpenoids, aromatic compounds, their oxidation products, fatty acids and their esters, hydrocarbons were detected. The study of biologically active substances in essential oils from Veronica species flowers expands the scientific data on the chemical composition of these species and gives background for the further development of medicinal products, their standardization and understanding of their pharmacological activityВиди роду Вероніка (Veronica L.) родини Подорожникові (Plantaginaceae Juss.) флори України згруповані у 8 секцій. Фітохімічні дослідження вторинних метаболітів роду Veronica L. найбільш пов’язані з вивченням фенольних сполук та іридоїдів, тоді як терпоноїди цих видів майже не вивчені. Хімічні профілі V. longifolia L., V. incana L. та V. spicata L. флори України вивчені слабо. Повідомлялося про фенольні кислоти, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, іридоїди, сапоніни, амінокислоти та органічні кислоти цих видів. У фармації часто використовують траву заготовлену підчас цвітіння, тому дослідження хімічного складу ефірної олії квіток видів роду вероніка є актуальним. Мета. Метою цього дослідження було порівняльне дослідження хімічного складу ефірних олій квіток V. longifolia L., V. incana L. та V. spicata L. флори України за методом ГХ-МС. Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – квітки видів секції Pseudolysimachium W.D.J. Koch: в. довголистої (Veronica longifolia L.), в. сивої (Veronica incana L.) та в. колоскової (Veronica spicata L.), заготовлені у ботанічному саду Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Дослідження терпеноїдів проводили методом хромато-мас-спектрометрії на хроматографі 6890N MSD/DS Agilent Technologies (USA) з мас-спектрометричним детектором 5973N. Компоненти ефірних олій визначали за результатами порівняння індексів утримання, мас-спектрів хімічних речовин, отриманих в процесі хроматографування, які входять до складу досліджуваної суміші, з даними бібліотеки мас-спектрів NIST02. Кількісне визначення вмісту речовин у сировині проводили в порівнянні зі стандартним зразком ментолу. Результати. У результаті дослідження виявлено та встановлено вміст 72 сполук. Загальний вміст ефірної олії в квітках V. longifolia L. становив 0,17  % (39 компонентів), у якому переважали такі сполуки: бензоацетальдегід – 8,05, сквален – 5,17, пальмітинова кислота – 15,73, бутилфталат – 7,18. Загальний вміст ефірної олії в квітках V. incana L. становив 0,15  % (43 компоненти), в якій переважали такі сполуки: сквален 20,47, жирні кислоти, а саме пальмітинова – 26,88, пальмітолеїнова – 17,15, олеїнова – 11,61. Загальний вміст ефірної олії в квітках V. spicata L. становив 0,11  % (43 компоненти), в якому переважали такі сполуки: сквален – 5,53, жирні кислоти: пальмітинова – 22,78, лінолева – 6,72, вуглеводи: гептакозан – 12,27, гексакозан - 7,45. Серед ідентифікованих сполук – моно-, норсескві-, сескві-, ди- та тритерпеноїди, продукти їх окиснення (ароматичні сполуки, альдегіди та спирти, кетони), жирні кислоти, вуглеводні та похідні сполук цих класів. Висновки. Вперше методом хромато-мас-спектрометрії досліджено хімічний склад ефірних олій квіток V. longifolia L., V. incana L. та V. spicata L. флори України. Вихід ефірної олії з квіток V. longifolia L. вищий (0,17 %) порівняно з квітками V. incana L. (0,15 %) та V. spicata L. (0,11 %). Серед ідентифікованих сполук виявлено терпеноїди, ароматичні сполуки, продукти їх окиснення, жирні кислоти та їх ефіри, вуглеводні. Вивчення біологічно активних речовин в ефірних оліях квіток вероніки розширює наукові дані про хімічний склад цих видів і створює передумови для подальшої розробки лікарських засобів, їх стандартизації та розуміння їх фармакологічної активност

Дослідження фітохімічного складу та скрінінг гіпоглікемічної активності сухих екстрактів з мучниці звичайної листя

Diabetes mellitus is a global medical and social issue. In the developed countries of the world, from 5 to 12% of the population are diagnosed with diabetes mellitus and, according to WHO prognosis, the level of this disease may increase to 30-35%. Type 2 diabetes is a disease that progresses over time, but the rational and systematic use of hypoglycemic synthetic drugs and phytopreparations can significantly delay the onset of insulin therapy. A promising source of BAS with a hypoglycemic effect is the raw material of plants of the Heather family, namely, bearberry leaves. However, on the Ukrainian market there are no domestic galenic and novo-galenic preparations based on biologically active substances of this raw material, which indicates the prospects for the development of new drugs, including those with hypoglycemic action. The aim. The aim of the study was to study the phytochemical composition and to carry out a screening of the hypoglycemic activity of dry extracts from bearberry leaves modified with various amino acids to identify promising substances with hypoglycemic action. Materials and methods. The objects of the study were 11 dry extracts from bearberry leaves, 10 of which were modified with various amino acids. The study of the phenolic compounds of the extracts was carried out by TLC, HPLC, and spectrophotometry. To assess the hypoglycemic activity of the extracts, two experiments were carried out - primary screening and oral glucose tolerance test. Results. Using TLC and HPLC, in the extracts obtained arbutin, gallic acid, 5 flavonoids were identified, among which hyperoside was dominant, 4 hydroxycinnamic acids, among which chlorogenic and caffeic acids were dominant, and their content was established. In the extracts obtained, main groups of phenolic compounds were quantified using a spectrophotometric method. Dry extracts from bearberry leaves, modified with cysteine, arginine and glutamic acid, showed the strongest hypoglycemic activity. Conclusions. The chemical composition of phenolic compounds and the hypoglycemic activity of dry extracts from bearberry leaves modified with 10 different amino acids were determined. The most promising substances turned out to be extracts modified with cysteine, arginine and glutamic acid; therefore, they are promising agents for the development of new drugs.Сахарный диабет – глобальная медико-социальная проблема. В развитых странах мира сахарным диабетом болеют от 5 до 12 % населения и, по прогнозам ВОЗ, уровень этого заболевания может увеличиться до 30-35 %. Диабет II типа – заболевание, которое со временем прогрессирует, но рациональное и систематическое применение сахароснижающих синтетических и фитопрепаратов позволяет существенно отсрочить начало инсулинотерапии. Перспективным источниками БАВ с гипогликемическим действием является сырье растений семейства Вересковые, а именно толокнянки обыкновенной листья. Однако, на рынке Украины отсутствуют отечественные галеновые и новогаленовые препараты на основе БАВ этого сырья, что указывает на перспективность создания новых лекарственных средств, в том числе и с гипогликемическим действием. Цель. Целью исследования было изучение фитохимического состава и проведение скрининга гипогликемической активности сухих экстрактов из толокнянки обыкновенной листьев, модифицированных различными аминокислотами для выявления перспективных субстанций с гипогликемическим действием. Материалы и методы. Объектами исследования были 11 сухих экстрактов из толокнянки обыкновенной листьев, 10 из которых модифицированы различными аминокислотами. Исследование фенольных соединений экстрактов проводили методами ТСХ, ВЭЖХ и спектрофотометрии. Для оценки гипогликемической активности экстрактов было проведено два эксперимента – первичный скрининг и оральный тест толерантности к глюкозе. Результаты. В полученных экстрактах методом ТСХ и ВЭЖХ были идентифицированы арбутин, галловая кислота, 5 флавоноидов, среди которых доминирующим был гиперозид, 4 гидроксикоричные кислоты, среди которых доминирующими были хлорогеновая и кофейная кислоты, и определено их количественное содержание. В полученных экстрактах методом спектрофотометрии установлено определено основных групп фенольных соединений. Сухие экстракты толокнянки обыкновенной листьев, модифицированные цистеином, аргинином и глутаминовой кислотой, показали самую сильную гипогликемическую активность. Выводы. Определены химический состав фенольных соединений и гипогликемическая активность сухих экстрактов из толокнянки обыкновенной листьев, модифицированных 10 различными аминокислотами. Наиболее перспективным субстанциями оказались экстракты, модифицированные цистеином, аргинином и глутаминовой кислотой, поэтому являются перспективными агентами для создания новых лекарственных средств.Цукровий діабет – глобальна медико-соціальна проблема. У розвинутих країнах світу на цукровий діабет хворіють від 5 до 12 % населення і, за прогнозами ВООЗ, рівень цього захворювання може збільшитися до 30-35 %. Діабет ІІ типу – захворювання, яке з часом прогресує, але раціональне та систематичне застосування цукрознижувальних синтетичних і фітопрепаратів дозволяє суттєво відтермінувати початок інсулінотерапії. Перспективним джерелами БАР з гіпоглікемічною дією є сировина рослин родини Вересові, а саме мучниці звичайної листя. Однак на ринку України відсутні вітчизняні галенові та новогаленові препарати на основі БАР цієї сировини, що вказує на перспективність створення нових лікарських засобів, у тому числі з гіпоглікемічною дією. Мета. Метою дослідження було вивчення фітохімічного складу та проведення скринінгу гіпоглікемічної активності сухих екстрактів з мучниці звичайної листя, модифікованих різними амінокислотами для виявлення перспективних субстанцій з гіпоглікемічною дією. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були 11 сухих екстрактів з мучниці звичайної листя, 10 з яких модифіковані різними амінокислотами. Дослідження фенольних сполук екстрактів проводили методами ТШХ, ВЕРХ та спектрофотометрії. Для оцінки гіпоглікемічної активності екстрактів було проведено два експерименти – первинний скринінг та оральний тест толерантності до глюкози. Результати. В одержаних екстрактах методом ТШХ та ВЕРХ було ідентифіковано арбутин, галову кислоту, 5 флавоноїдів, серед яких домінуючим був гіперозид, 4 гідроксикоричні кислоти, серед яких домінуючими були хлорогенова та кофейна кислоти, та встановлено їх кількісний вміст. В одержаних екстрактах методом спектрофотометрії встановлено вміст основних груп фенольних сполук. Сухі екстракти мучниці звичайної листя, модифіковані цистеїном, аргініном та глутаміновою кислотою, виявили найбільшу гіпоглікемічну активність. Висновки. Визначено хімічний склад фенольних сполук та гіпоглікемічну активність сухих екстрактів з мучниці звичайної листя, модифікованих 10 різними амінокислотами. Найбільш перспективним субстанціями виявились екстракти, модифіковані цистеїном, аргініном та глутаміновою кислотою, тому є перспективними агентами для створення нових лікарських засобів

The Study of Carboxylic Acids in Flowers and Leaves of Veronica Chamaedrys L. and Veronica Teucrium L.

The aim. The genus Veronica (Veronica L.), family Plantaginaceae Juss. in the flora of Ukraine is represented by 64 species; Veronica chamaedrys L. and Veronica teucrium L. are widespread in the Kharkiv region. Plants are used in folk medicine as expectorants, anti-inflammatory, diaphoretic, anti-allergic, choleretic, antispasmodic, anticonvulsant, diuretic, sedative, wound healing and antibacterial agents. The aim of this work was to study the carboxylic acids of flowers and leaves of Veronica chamaedrys L. and flowers and leaves of Veronica teucrium L.Materials and methods. The objects of the study were flowers and leaves of Veronica chamaedrys L. and Veronica teucrium L., harvested in the flowering phase in 2018 in Kharkiv region, Ukraine. The study of carboxylic acids was performed by chromatography-mass spectrometry on a 6890N MSD/DS Agilent Technologies chromatograph with a 5973N mass spectrometric detector. Identification of acid methyl esters was performed using data from the mass spectrum library NIST 05 and Willey 2007 in combination with programs for the identification of AMDIS and NIST; also compared the retention time with the retention time of standard compounds.Results. In the flowers and leaves of Veronica teucrium L. 35 carboxylic acids were identified, the total content of which is 5.55 % and 2.93 %, respectively. 31 and 32 carboxylic acids were identified in the flowers and leaves of Veronica chamaedrys L., their total content is 5.39 % and 7.45 %, respectively.Conclusions. It is established that the flowers and leaves of Veronica chamaedrys L. are characterized by a higher content of carboxylic acids compared to the flowers and leaves of Veronica teucrium L. As chemotaxonomic markers of flowers and leaves the following compounds can be used: α-furanic acid for Veronica chamaedrys L.; veratric, 4-hydroxybenzylacetic and syringic acids for Veronica teucrium L. The obtained results will be the basis for further chemotaxonomic studie

Immunomodulatory Activity and Phytochemical Profile of Infusions from Cleavers Herb

Extracts from aerial parts of G. aparine (cleavers) constitute a herbal remedy with monography in British Herbal Pharmacopeia. On the European market, there are several drugs and food supplements consisting of Galium extracts. In folk medicine, cleavers was used topically in Europe, Asia, and the Americas to treat skin diseases. In several remedies, cleavers is also listed as an immunomodulatory active herb influencing the defense response of the human body. The aim of this study was to investigate the immunostimulatory activity and antioxidant potential in vitro of a raw infusion of cleavers and bioactive fractions. The functional activity of lymphocytes in the reaction of the lymphocyte blast transformation (RLBT) method was used for immunomodulatory activity assays and direct scavenging of 2,2-diphenyl-1-picrylhydrazyl (DPPH), nitric oxide (NO), and hydrogen peroxide (H2O2) was chosen for the examination of antioxidant activity. It was shown that both the raw extract and fractions show significant immunostimulatory and scavenging activities. The obtained data partially justify the traditional use of cleavers as topical remedy for skin infections and for wounds