Project-based learning in a computer modelling course

publishedVersio

Проєктування і розроблення ігрового додатку для вивчення Python

This article explores the design of a Python learning game application, presenting outcomes in meeting its objectives. The study involves an analysis of various experiences in game-based learning, leading to the substantiation of requirements and the development of a model for the application. The authors identified the basic requirements for a game application, such as relevance to educational objectives, incorporation of game mechanics, the ability to write and debug code in the application, individualized passing of the game, and the ability to report and rate learning outcomes of students. The authors identified the basic requirements for a game application, such as relevance to educational objectives, incorporation of game mechanics, the ability to write and debug code in the application, individualized passing of the game, and the ability to report and rate learning outcomes of students. Unity3D emerges as the chosen engine following comparative analysis, considering graphic development, interaction, and user-friendliness. The authors of the article described their own experience in developing the PythonLeaner game. The designing process of this game emphasises the incorporation of game elements with both test and open-ended tasks to enhance programming education. The paper contains some fragments of the game workspace and code of a gaming application. The PythonLeaner’s game limitations of the game and further directions for overcoming them for improving the application are indicated.У статті досліджується дизайн ігрової програми для навчання Python, представлені результати досягнення її цілей. Дослідження передбачає аналіз різноманітного досвіду ігрового навчання, що призводить до обґрунтування вимог і розробки моделі для застосування. Автори визначили основні вимоги до ігрової програми, такі як відповідність освітнім цілям, включення ігрової механіки, здатність писати та налагоджувати код у програмі, індивідуальне проходження гри, а також здатність повідомляти та оцінювати результати навчання студентів. Автори визначили основні вимоги до ігрової програми, такі як відповідність освітнім цілям, включення ігрової механіки, здатність писати та налагоджувати код у програмі, індивідуальне проходження гри, а також здатність повідомляти та оцінювати результати навчання студентів. Unity3D стає обраним двигуном після порівняльного аналізу, враховуючи графічну розробку, взаємодію та зручність для користувача. Автори статті описали власний досвід розробки гри PythonLeaner. Процес розробки цієї гри наголошує на об’єднанні ігрових елементів як із тестовими, так і з відкритими завданнями для покращення навчання програмуванню. Стаття містить деякі фрагменти ігрової робочої області та коду ігрового додатку. Вказано ігрові обмеження гри PythonLeaner і подальші напрямки їх подолання для покращення програми

Using the Three.js library to develop remote physical laboratory to investigate diffraction

The article examines the process of designing and developing a virtual (remote) physics laboratory. The authors have identified the requirements of the laboratory for studying the diffraction effect (visibility, accessibility, flexibility and visualization). The ability to set additional working parameters such as measurement error, material types and performance conditions. No additional software is required to carry out laboratory work, only an Internet connection and a browser.). The research analyzes the available digital tools for developing 3D models and ultimately selects the 3D library Theree.js. The researchers then proceed to create a suitable model for representing laboratory objects and processing experimental data. The virtual laboratory enables students to measure the line widths of the diffraction pattern when using monochromatic light (red, blue, green). It also enables the solution of the inverse problem, allowing determination and verification of the wavelength. Additionally, students may calculate measurement errors through the virtual laboratory.У статті розглянуто процес проектування та розробки віртуальної (дистанційної) фізичної лабораторії. Автори визначили вимоги до лабораторії для вивчення ефекту дифракції (наочність, доступність, гнучкість та візуалізація). Можливість задавати додаткові робочі параметри, такі як похибка вимірювання, типи матеріалів та умови роботи. Для виконання лабораторних робіт не потрібне додаткове програмне забезпечення, лише підключення до Інтернету та браузер). У дослідженні проаналізовано доступні цифрові інструменти для розробки 3D-моделей і в кінцевому підсумку обрано 3D-бібліотеку Theree.js. Потім дослідники приступають до створення відповідної моделі для представлення лабораторних об'єктів та обробки експериментальних даних. Віртуальна лабораторія дозволяє студентам вимірювати ширину ліній дифракційної картини при використанні монохроматичного світла (червоного, синього, зеленого). Вона також дає змогу розв'язати обернену задачу, що дозволяє визначити і перевірити довжину хвилі. Крім того, за допомогою віртуальної лабораторії студенти можуть розрахувати похибки вимірювань

THE INFLUENCE OF VITAMIN A IN THE RATION OF FEMALES OF CARPS ON THE INTENSITY OF PEROXIDATION PROCESSES OF THEIR ORGANISM

У статті наведені дані про вплив додаткового введення вітаміну А у формі масляного розчину ретинілацетату у дозах 2500 ІО і 5000 ІО/кг корму до раціону самок коропів у переднерестовий період на процеси пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ). Встановлено зменшення кількості гідропероксидів ліпідів та ТБК-активних продуктів у крові та скелетних м’язах коропів. Виняток становить лише їх вміст у печінці самок третьої групи, очевидно, більша доза вітаміну А призводить до посилення синтезу полі ненасичених жирних кислот (ПНЖК), які є основним субстратом процесів ПОЛ. Результати наших досліджень показали, що процеси ПОЛ значною мірою залежать від кількості вітаміну А у раціоні риб, що можна пояснити антиоксидантними властивостями цього вітаміну.В статье приведены данные о влиянии дополнительного введения витамина А в форме масляного раствора ретинилацетата в дозах 2500 ИЕ и 5000 ИЕ/кг корма в рацион самок карпов в преднерестовый период на процессы перекисного окисления липидов (ПОЛ). Установлено уменьшение количества гидропероксидов липидов и ТБК-активных продуктов в крови и скелетных мышцах карпов. Исключение составляет лишь их содержание в печени самок третьей группы, очевидно, большая доза витамина А приводит к усилению синтеза полиненасыщенных жирных кислот (ПНЖК), которые являются основным субстратом процессов ПОЛ. Результаты наших исследований показали , что процессы ПОЛ в значительной степени зависят от количества витамина А в рационе рыб, можно объяснить антиоксидантными свойствами этого витамина.The article presents a data on the impact of additional vitamin A in the form of oil solution retynilatsetatu doses in 2500 and 5000 IU/kg of feed in the diet of female carp during before-spawning period on the processes of lipid peroxidation (LPO). Established reducing the number of lipid hydroperoxides and TBA-active products in the blood and skeletal muscles of carp. The only exception is their content in the liver of females third group is obviously higher dose of vitamin A leads to increased synthesis field of unsaturated fatty acids (PUFAs), which are the main substrate LPO. Our results showed that LPO processes largely depend on the amount of vitamin A in the diet of fish, which can be attributed antioxidant properties of this vitamin

ВПЛИВ НАНОАКВАХЕЛАТНИХ РОЗЧИНІВ Cr, Se, I, Co I Zn НА ОРГАНІЗМ КОРІВ І БІОЛОГІЧНУ ЦІННІСТЬ МОЛОКА

The experimental was carried out on three groups of cow of Ukrainian black and white dairy cattle (5 in each), analogues by age, productivity, mass and lactation period. In contrast to control group, the animals of the second experimental group during two months were fed by mineral supplement in the form of iodine aquahydrate, chromium, selenium, cobalt and zinc citrates in an amount 0,06 mg І, 30 mkg Cr, 25 mkg Se, 100 mkg Со and 10 mg Zn/kg dry feed, but the animals in the third experimental group received iodine aquahydrate, chromium and selenium citrates — 0,06 mg І, 30 mkg Cr and 25 mkg Se/kg dry feed. It was established that inclusion of mineral supplement in the diet of cows of the second experimental group contributed to increasing of inorganic phosphorus in blood and decreasing urea. Under such conditions the amount of inorganic phosphorus in milk increased and there was 8,8 % increase of daily average milk yield. Using of mineral supplement during two months contributed to vitamin A and phenolsulfates in blood of animals of the third experimental group and decrease of  cholesterol, urea and also of alkaline phosphatas activity. Mineral supplement led to milk fat increase 0,08 % and to 4.0 % increase of daily average milk yield.  Опыт проведен на 3 группах коров (по 5 голов) украинской черно–пестрой молочной породы, аналогах по возрасту, производительности, массой тела и периодом лактации. В отличие от коров контрольной, животным ІІ опытной группы в течение двух месяцев скармливали минеральную добавку в виде аквагидрата йода и цитратов хрома, селена, кобальта и цинка в количестве 0,06 мг І, 30 мкг Cr, 25 мкг Se, 100 мкг Со и 10 мг Zn/кг с. в. рациона, а ІІІ опытной – в виде аквагидрата йода и цитратов хрома и селена в количестве 0,06 мг І, 30 мкг Cr и 25 мкг Se/кг с. в. рациона.Установлено, что включение в рацион коров ІІ опытной группы минеральной добавки способствовало увеличению в крови содержания неорганического фосфора и уменьшению — мочевины. В этих условиях в молоке коров увеличивалось содержание неорганического фосфора и повышались на 8,8% среднесуточные удои молока. Применение минеральной добавки в течение двух месяцев способствовало увеличению в крови животных ІІІ опытной группы содержания витамина А и фенолсульфатов и снижению — холестерола, мочевины, а также активности щелочной фосфатазы. Минеральная добавка способствовала повышению на 4,0 % среднесуточных удоев молока и увеличению в нем на 0,08 % (абсолютных) содержания жира.Дослід  проведено на 3  групах корів (по 5 голів)  української  чорно–рябої молочної породи, аналогах за віком, продуктивністю, масою тіла та періодом лактації. На відміну від корів контрольної, тваринам ІІ дослідної групи протягом двох місяців згодовували мінеральну добавку у вигляді аквагідрату йоду і цитратів хрому, селену, кобальту та цинку в кількості 0,06 мг І, 30 мкг Cr, 25 мкг Se, 100 мкг Со та 10 мг Zn/кг с. р. раціону, а ІІІ дослідної ―у вигляді  аквагідрату йоду та цитратів хрому і селену  у кількості 0,06 мг І, 30 мкг Cr і 25 мкг Se/кг с. р. раціон Встановлено, що включення до раціону корів ІІ дослідної групи мінеральної добавки сприяло збільшенню у крові вмісту неорганічного фосфору та зменшенню ― сечовини. За цих умов у молоці корів збільшувався вміст неорганічного фосфору та підвищилися на 8,8 % середньодобові надої молока.  Застосування мінеральної добавки протягом двох місяців сприяло збільшенню у крові тварин ІІІ дослідної групи вмісту вітаміну А і фенолсульфатів та зниженню ― холестеролу, сечовини, а також активності лужної фосфатази. Мінеральна добавка сприяла підвищенню на 4,0 % середньодобових надоїв молока і збільшенню в ньому на 0,08 % (абсолютних) вмісту жиру. &nbsp

RNA delivery by extracellular vesicles in mammalian cells and its applications.

The term 'extracellular vesicles' refers to a heterogeneous population of vesicular bodies of cellular origin that derive either from the endosomal compartment (exosomes) or as a result of shedding from the plasma membrane (microvesicles, oncosomes and apoptotic bodies). Extracellular vesicles carry a variety of cargo, including RNAs, proteins, lipids and DNA, which can be taken up by other cells, both in the direct vicinity of the source cell and at distant sites in the body via biofluids, and elicit a variety of phenotypic responses. Owing to their unique biology and roles in cell-cell communication, extracellular vesicles have attracted strong interest, which is further enhanced by their potential clinical utility. Because extracellular vesicles derive their cargo from the contents of the cells that produce them, they are attractive sources of biomarkers for a variety of diseases. Furthermore, studies demonstrating phenotypic effects of specific extracellular vesicle-associated cargo on target cells have stoked interest in extracellular vesicles as therapeutic vehicles. There is particularly strong evidence that the RNA cargo of extracellular vesicles can alter recipient cell gene expression and function. During the past decade, extracellular vesicles and their RNA cargo have become better defined, but many aspects of extracellular vesicle biology remain to be elucidated. These include selective cargo loading resulting in substantial differences between the composition of extracellular vesicles and source cells; heterogeneity in extracellular vesicle size and composition; and undefined mechanisms for the uptake of extracellular vesicles into recipient cells and the fates of their cargo. Further progress in unravelling the basic mechanisms of extracellular vesicle biogenesis, transport, and cargo delivery and function is needed for successful clinical implementation. This Review focuses on the current state of knowledge pertaining to packaging, transport and function of RNAs in extracellular vesicles and outlines the progress made thus far towards their clinical applications

Project-based learning in a computer modelling course

publishedVersio