ВИДОВИЙ СКЛАД ПАТОГЕННОЇ ТА УМОВНО-ПАТОГЕННОЇ МІКРОФЛОРИ У ХВОРИХ НА ГОСТРІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ

Summary. The article presents the structure of pathogenic enterobacteria and opportunistic microflora, according to bacteriological studies, in patients with acute intestinal infections who were hospitalized in Infectious Diseases Hospital of Dnepropetrovsk city in 2013-2014 years. The spectrum of sensitivity to Salmonella to "classic intestinal" antibiotics is studied. Salmonella species showed sensitivity to ceftriaxone, cefotaxime, ceftazidime, and ciprofloxacin; they were resistant to gentamicin, doxycycline and chloramphenicol. Results of the study will contribute to the prevalence of pathogens presentation of acute intestinal infections under current conditions and will help practitioners in the assigning empirical treatment of patients with acute intestinal infection or syndrome of acute gastroenterocolitis before receiving the laboratory results in their patients.Key words: acute intestinal infections, microbial landscape, Salmonella, Shigella, Escherichia, opportunistic pathogenic microflora. За даними бактеріологічних досліджень, показано склад патогенних ентеробактерій та умовно-патогенної мікрофлори у хворих на гострі кишкові інфекції, які проходили стаціонарне лікування в умовах інфекційної лікарні м. Дніпропетровськ у 2013-2014 рр. Вивчено спектр чутливості сальмонел до «класичних кишкових» антибіотиків. Сальмонели виявили чутливість до цефтриаксону, цефотаксиму, цефтазидиму, ципрофлоксацину та були стійкі до гентаміцину, доксицикліну та левоміцетину. Результати дослідження сприятимуть уявленню про розповсюдженість збудників гострих кишкових інфекцій у сучасних умовах та допоможуть практичному лікареві у призначенні емпіричної терапії хворим на гострі кишкові інфекції або з синдромом гострого гастроентероколіту до отримання результатів лабораторних досліджень у своїх пацієнтів.Ключові слова: гострі кишкові інфекції, мікробний пейзаж, сальмонели, шигели, ешерихії, умовно-патогенна мікрофлора

АНАЛІЗ РІВНЯ ЕКСПРЕСІЇ МІКРОРНК-29A У ХВОРИХ З РІЗНИМИ КЛІНІЧНИМИ ВАРІАНТАМИ ХРОНІЧНОЇ HCV-ІНФЕКЦІЇ

The purpose of the work was to analyze the baseline level of microRNA-29a expression in patients with chronic viral hepatitis C with genotype 1 of HCV, depending on the degree of liver fibrosis, the presence of cirrhosis, viral load of HCV, the duration of the disease, and other factors. Patients and methods: The study examined 74 patients with genotype 1 of chronic HCV infection with a mean age of (47.5±1.4) years. The control group consisted of 11 healthy individuals with negative markers for viral hepatitis, mean age (38.5±5.5) years. According to the degree of fibrosis on the METAVIR scale, patients were distributed as follows, number (%): F1 – 25 (33.8), F2 – 21 (28.4), F3 – 11 (14.9), F4 – 17 (22.9). Moreover, among patients with stage F4 fibrosis, only 10 (58.8 %) patients had clinical signs of liver cirrhosis and stage A liver cirrhosis according to the Child-Pugh classification. The expression level of microRNA-29a (synonyms: miR-29a, hsa-miRNA-29a) was determined by a two-stage study according to the manufacturer’s protocol based on the Department of General and Molecular Pathophysiology of the Institute of Physiology, O.O. Bohomolets of the National Academy of Sciences of Ukraine, where after isolation of total RNA from blood plasma, reverse transcription was performed by quantitative real-time PCR using TaqMan® microRNA analysis (Applied Biosystems, USA). Statistical processing and analysis of data were performed using the software product Statistica v.6.1®. Results and conclusions. The results of the study showed that aberrant hyperexpression of microRNA-29a was detected in patients with chronic viral hepatitis C compared to healthy individuals: the median level of miR-29a expression in all patients was 20.6 times higher than in the group of healthy individuals and Log10 miR-29a in 4.9 times higher, respectively (p<0.001, U). We have not found significant difference expression level of microRNA-29a in patients according to gender (p=0.940), age (p=0.473), duration of the disease from the time of detection of HCV (p=0.771) and viral load HCV (p=0,505). A significant difference (p=0.002, H) in the expression level of microRNA-29a between patients with chronic HCV infection with varying degrees of fibrosis and in the control group: F0-F1 (p<0.001), F0-F2 (p=0.007), F0-F3 (p<0.001), F0-F4 (p=0.027). The mean level of miR-29 expression in patients can significantly (p<0.001) exclude the initial stages of liver fibrosis in patients with chronic HCV infection and become an additional highly informative noninvasive biomarker in differentiating between early stages of liver fibrosis and advanced liver fibrosis in patients with chronic viral hepatitis C. The level of miRNA-29a expression allows to differentiate the progression of liver fibrosis and cirrhosis in patients and allows to quickly and clearly separate patients with cirrhosis of class A liver according to Child-Pugh classification (p=0.025, H) for further effective management and appropriate antiviral therapy regimens.Мета роботи – провести аналіз базового рівня експресії мікроРНК-29a у хворих на хронічний гепатит С (ХГС) з 1-м генотипом HCV залежно від ступеня фіброзу печінки, наявності цирозу печінки, навантаження HCV, часу хвороби та інших чинників. Пацієнти і методи. Обстежено 74 пацієнти з 1-м генотипом хронічної HCV-інфекції віком (47,5±1,4) років. Контрольну групу склали 11 здорових осіб з негативними маркерами до вірусних гепатитів віком (38,5±5,5) років. За ступенем фіброзу за шкалою METAVIR хворі розподілились наступним чином, кількість ( %): F1 – 25 (33,8), F2 – 21 (28,4), F3 – 11 (14,9), F4 – 17 (22,9). Серед хворих зі стадією фіброзу F4 лише 10 (58,8  %) хворих мали клінічні ознаки цирозу печінки та стадію цирозу печінки класу А за класифікацією Чайлд-П’ю. Рівень експресії мікроРНК-29a (синоніми: miR-29a, hsa-miRNA-29a) визначався двохетапним дослідженням згідно з протоколом виробника на базі відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, де після виділення тотальної РНК з плазми крові проводили зворотну транскрипцію методом кількісної ПЛР в реальному часі з використанням аналізу мікроРНК TaqMan® (Applied Biosystems, США). Статистична обробка і аналіз даних проводилися за допомогою програмного продукту Statistica v.6.1®. Результати та висновки. Результати дослідження продемонстрували аберрантну гіперекспресію мікроРНК-29a у хворих на ХГС порівняно із здоровими особами: медіана рівня експресії miR-29a у всіх хворих у 20,6 разу перевищувала показник у здорових осіб та Log10 miR-29a в 4,9 разу вище відповідно (p<0,001, U). Не виявлено достовірної різниці між рівнями експресії мікроРНК-29a у групі хворих залежно від статі (p=0,940), віку (p=0,473), терміну хвороби від моменту детекції HCV (p=0,771) та навантаження HCV (p=0,505). Визначено різницю (p=0,002, H) рівня експресії мікроРНК-29a між хворими на ХГС з різним ступенем фіброзу та контрольною групою: F0-F1 (p<0,001), F0–F2 (p=0,007), F0-F3 (p<0,001), F0-F4 (p=0,027). Середній рівень експресії miR-29 у хворих дозволяє (p<0,001) виключити початкові стадії фіброзу печінки у хворих на хронічну HCV-інфекцію та стати додатковим високоінформативним неінвазивним біомаркером при диференціюванні між ранніми стадіями фіброзу печінки та розвиненим фіброзом печінки у хворих на ХГС. Рівень експресії мікроРНК-29a дозволяє диференціювати прогресування фіброзу та цирозу печінки у хворих і дає можливість швидко і чітко відокремлювати хворих на цироз печінки класу А за класифікацією Чайлд-П’ю (p=0,025, H) для подальшого ефективного менеджменту і призначення відповідних схем противірусної терапії

ПРОГНОЗ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ ГЕПАТИТУ С НА 2018–2020 РР. В ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ ТА УКРАЇНІ

SUMMARY. The aim of the work: to study and analyze the dynamics of the incidence of acute viral hepatitis C (AVHC) for 2004 2017 and chronic viral hepatitis C (CVHC) for 2010 2017 in Dnipropetrovsk region in comparison with the indicators in Ukraine; determine cumulative incidence rates for hepatitis C (HC) for 2010 2017, trends and further outlook for the development of the epidemic process and the level of hepatitis C incidence for 2018 2020.Materials and methods. The morbidity analysis was conducted using the epidemiological method. Methods for calculating the chain growth rates and analytical alignment of the original dynamic curve using logarithmic approximation methods were used to determine the main trends and predict the incidence of hepatitis C.Results. The dynamics of morbidity in AVHC, CVHC and HC in the Dnipropetrovsk region and in Ukraine shows a wave-like character. There is a clearer tendency to reduce the incidence of AVHC and to increase the incidence of CVHC and cumulative incidence of HC in Ukraine. The average incidence rate for acute viral hepatitis C in the Dnipropetrovsk region was (2.04±0.11) per 100 thousand population in the region versus (1.72±0.12) per 100 thousand population in Ukraine (p<0.05). The average incidence rate for chronic viral hepatitis C in the Dnipropetrovsk region was (16.31±0.91) per 100 thousand population. The incidence rate was significantly higher than in Ukraine (12.94±0.31) per 100 thousand population, p <0.05). The average incidence rate for the hepatitis C in the Dnipropetrovsk region averaged (599.0±29.6) cases, in Ukraine it was (6111.1±188.1) cases in absolute terms.Conclusions. According to the forecast data in 2018 2020, one can expect the incidence of acute viral hepatitis C in the region averaging (1.68±0.01) cases per 100 thousand population per year, in Ukraine an average of (1.20±0.02) per 100 thousand population per year. The incidence rate for chronic viral hepatitis C in Ukraine is (13.87±0.06) cases per 100 thousand population, the incidence of hepatitis C – (6715.2±36.0) cases per year.To implement the WHO global strategy for viral hepatitis, it is necessary to cover all layers of the population with a screening program for the timely detection of hepatitis C. Patients with chronic viral hepatitis at the local and national level would help to aggregate data on the incidence and prevalence of hepatitis C, which would contribute to timely planning diagnostic and therapeutic measures for patients with viral hepatitis.Мета роботи – вивчити та проаналізувати у динаміці рівень захворюваності на гострий гепатит С (ГГС) за 2004-2017 рр. та хронічний гепатит С (ХГС) за 2010-2017 рр. у Дніпропетровському регіоні порівняно з показниками в Україні. Визначити кумулятивні показники захворюваності на гепатит С (ГС) за 2010-2017 рр., тенденції та подальший прогноз розвитку епідемічного процесу і рівня захворюваності на 2018-2020 рр.Матеріали і методи. Аналіз захворюваності проведено епідеміологічним методом. Для визначення основних тенденцій і прогнозування захворюваності на ГС розраховували ланцюгові темпи зростання та аналітично вирівнювали початкову динамічну криву з використанням логарифмічного типу апроксимації.Результати. Динаміка захворюваності на ГГС, ХГС та ГС в Дніпропетровській області та в Україні демонструє хвилеподібний характер. Простежується більш чітка тенденція до зниження показників захворюваності на ГГС та збільшення показників захворюваності на ХГС та кумулятивних показників захворюваності на ГС в Україні. Середні рівні захворюваності на ГГС в Дніпропетровській області становили 2,04±0,11 на 100 тис. населення області проти 1,72±0,12 на 100 тис. населення в Україні (p<0,05). Середні показники захворюваності на ХГС у Дніпропетровській області становили 16,31±0,91 на 100 тис. населення. Рівень захворюваності вірогідно перевищував показники в Україні – 12,94±0,31 на 100 тис. нас.; p<0,05). Рівень захворюваності на ГС у Дніпропетровській області в абсолютних цифрах у середньому становив 599,0±29,6, в Україні – (6111,1±188,1) випадку.Висновки. За прогнозними даними, у 2018-2020 рр. можна очікувати рівень захворюваності на ГГС в області в середньому 1,68±0,01 випадків на 100 тис. населення на рік, в Україні в середньому 1,20±0,02 на 100 тис. населення на рік; захворюваність на ХГС в Україні – 13,87±0,06 випадків на 100 тис. населення, а захворюваність на ГС – 6715,2±36,0 випадків на рік. Для запровадження глобальної стратегії ВООЗ з вірусних гепатитів необхідно охопити всі прошарки населення скринінговою програмою для своєчасного виявлення хворих на гепатит С. Створення реєстру хворих на хронічні вірусні гепатити на місцевому та національному рівні допомогло б узагальненню даних щодо захворюваності та поширеності гепатиту С, сприяло б своєчасному плануванню діагностичних та терапевтичних заходів хворим на вірусні гепатити

The level of expression of miR-196a in patients with chronic viral hepatitis C with the first genotype of HCV according to previous experience of antiviral therapy.

The authors present the study of the level of expression of miR-196a in 74 patients with chronic viral hepatitis C with the 1st genotype of HCV, based on previous experience in patients with antiviral therapy regimens containing interferon. The patients were divided into two groups, depending on the previous experience of antiviral therapy with circuits containing interferon – 21 patients who failed after antiviral therapy regimens containing interferon (group 1) and the comparison group (group 2) – 53 naive patients. To study the level of expression of miR-196a (miR-196a), a two-stage study according to the manufacturer's protocol was used. First, total RNA was isolated from the plasma by the method of phenol-chloroform extraction. Futher reverse transcription was performed using a kit for reverse transcription of miR TaqMan® (Applied Biosystems, USA), specific loop primers to achieve mature miRNA, snRNA U6 (as an endogenous control gene), and 10 ng of total RNA. Real-time quantitative PCR was performed using TaqMan® miRNA analysis. In order to optimize the prediction of response to antiviral therapy and the use of optimal treatment regimens for problem patients with treatment failure regimens containing interferon, analysis using ROC curves was used. The average level of expression of miR-196a in patients with chronic hepatitis C was evaluated. In the 1st group of patients it was 0.011 (IQR: 0.002; 0.310) and in the comparison group – 0.346 (IQR: 0.054; 1.239) at p=0.012 by U criterion. The conducted ROC analysis showed that the studied miR-196a could differentiate patients with chronic viral hepatitis C with HCV genotype 1, depending on previous experience of antiviral therapy, namely, patients with treatment failure regimens containing interferons and naive. AUC=0.688 (95% CI 0.570-0.791; p=0.017), J=0.40, Se=57.14%, Sp=83.02%. It gives additional opportunities for correction of therapeutic tactics. Therefore, the level of expression of miR-196a (<-1,75) may be an additional biomarker in the pathogenesis of HCV-infection, which can then be used in the monitoring and treatment of patients. Low expression of miR-196a may be the basis for prescribing more effective direct-acting antiviral therapy to patients and will allow personalizing therapeutic tactics in patients with chronic viral hepatitis C

Experience of creating register of patients with chronic viral hepatitis in the Dnipropetrovsk region to optimize registration, monitoring and treatment of patients.

In the article the authors presented their own experience of creating the register of patients with chronic viral hepatitis adapted for the region conditions, using the research tool created by the staff of the infectious diseases department and the hepatology department of the infectious hospital in 2010, which is used, in the center of health care of patients with viral hepatitis in the Dnepropetrovsk region. The use of the register of patients with chronic liver diseases is an auxiliary tool for improving the monitoring of patients with chronic viral hepatitis, as well as for determining the strategy and the following medical management in the course of the diagnosis of patients. This informative and economic tool can be implemented to monitor health state of patients with chronic viral hepatitis both at the group and individual level on a wider scale

Comparative analysis of vitamin D contents in patients with chronic viral hepatitis C and healthy.

From scientific literature it is known that vitamin D helps maintain the most important functions of the immune system, there is evidence of its role in inflammatory and metabolic diseases of the liver, including infection with hepatitis C. Aim – to study vitamin D status in patients with chronic viral hepatitis C compared to the healthy ones. We examined 100 patients with chronic viral hepatitis C (main group) and 30 patients without hepatitis C virus (control group). Level of 25 (OH) D in serum was studied by immunochemical method with electrochemiluminescent detection. To verify the diagnosis of vitamin D deficiency and insufficiency, a classification (M.F. Holick, 2011), adopted by the International Institute of Medicine and the Committee of Endocrinologists for clinical practice guidelines, was used. Vitamin D deficiency was found in 44% of people with chronic viral hepatitis C in the main group (mean hydroxycalciferol – 14.36±4.12 ng/ml. Vitamin D deficiency was found in 6,6% in the control group (mean 17,5±8,52 ng/ml). The average vitamin D deficiency in the main group was slightly lower than that in the control group. Factors that affect the metabolism of vitamin D in patients with chronic viral hepatitis C include a lack of vitamin D in blood serum

ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ВІТАМІНОМ D ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНИМ ГЕПАТИТОМ С

The aim of the work – to analyze the level of vitamin D (25 hydroxycalciferol (25(OH)D) in patients with chronic hepatitis C (HCV) prior to the start of antiviral therapy. Materials and methods. 100 people who are registered as patients with chronic viral hepatitis in the Dnipropetrovsk region, whose serum was determined by the liver metabolite of vitamin D, 25 hydroxycalciferol (25(OH)D), which is currently indicates the available amount of vitamin D in the human body. Patients were divided according to the level of vitamin D into 3 groups (patients with normal levels, insufficiency and vitamin D deficiency). Evaluation of vitamin D-status was performed according to the classification (M.F. Holick, 2011), according to which the level of 25(OH)D in serum from 75–200 nmol/l or 30–85 ng/ml corresponds to the norm, the level of 25-hydroxycalciferol from 75 nmol/l to 50 nmol/l or 29–20 ng/ml in the blood is considered to be as insufficiency of vitamin D and an indicator lower than 50 nmol/l or less than 20 ng/ml corresponds to a vitamin D deficiency. Results and discussion. The study showed that only 18 (18.0 %) patients had sufficient vitamin D levels, 38 patients (38.0 %) had vitamin D insufficiency, and most patients 44 (44.0 %) were diagnosed with vitamin D deficiency, indicating the apparent relationship between vitamin D levels and chronic hepatitis C. Vitamin D deficiency was found to be prevalent in the age groups of 45–59 years (61.4 %) and 25–44 years (22.7 %). It was determined that vitamin D level among HCV patients did not depend on gender.Мета роботи – вивчити забезпеченість вітаміном D (25 гідроксикальциферол (25(OH)D) хворих на хронічний гепатит С (ХГС) перед початком противірусної терапії (ПВТ). Матеріали і методи. Досліджено 100 осіб, які перебували у реєстрі хворих на хронічний вірусний гепатит у Дніпропетровському регіоні, яким у сироватці крові визначали метаболіт вітаміну D, що синтезується печінкою – 25 гідроксикальциферол (25(OH)D), який на сьогодні є індикатором забезпеченості вітаміном D організму людини. Оцінка вітамін D-статусу проводилась відповідно до класифікації (M.F. Holick, 2011), згідно з якою рівень 25(OH)D у сироватці крові від 75-200 нмоль/л або 30-85 нг/мл є оптимальним, рівень 25-гідроксикальциферолу від 75 нмоль/л до 50 нмоль/л або 29-20 нг/мл у крові – суб­оптимальним рівнем вітаміну D, а показник нижчий 50 нмоль/л або менше 20 нг/мл відповідає дефіциту вітаміну D. Пацієнти були розподілені залежно від рівня вітаміну D на 3 групи (пацієнти з оптимальним рівнем, субоптимальним рівнем і дефіцитом вітаміну D). Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження продемонстрували, що лише 18 (18,0 %) пацієнтів мали оптимальний рівень вітаміну D, у 38 хворих (38,0 %) виявлено субоптимальний рівень вітаміну D, у більшості хворих – 44 (44,0 %) діагностовано дефіцит вітаміну D, що вказує на певну закономірність між рівнем вітаміну D та ХГС. Було встановлено, що дефіцит вітаміну D переважав у хворих у вікових межах 45-59 років (61,4 %) і 25-44 років (22,7 %). З’ясовано, що вміст вітаміну D при ХГС не залежав від статі й був знижений у більшості хворих жінок і чоловіків

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С У ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ ТА УКРАЇНІ

The aim of the study – to learn and analyze the incidence rate of chronic viral hepatitis C in the long-term dynamics for 2010–2017 in the Dnipropetrovsk region in comparison with the indicators in Ukraine, and to identify trends and further forecast of the epidemic process.Material and Methods. The morbidity analysis was conducted using the epidemiological method. To determine the main trends and predict the incidence of chronic hepatitis C, methods of calculating chain growth rates, smoothing of time series using the method of moving (variables) averages, as well as constructing a regression model were used.Results. The dynamics of the incidence of chronic hepatitis C in the Dnipropetrovsk region and in Ukraine is wavy, with a more pronounced tendency to increase the rates in Ukraine. The average incidence rate for chronic hepatitis C in the region was (16.31±0.91) per 100 thousand population, in Ukraine – (12.94±0.31) per 100 thousand population (p<0.05). The high incidence of chronic hepatitis C in the cities of the region (18.67±1.19) per 100 thousand population) was noted, which twice exceeded the corresponding indicator in rural areas (9.40±0.84) per 100 thousand population, p< 0.001). The average values of the rate of growth (decrease) in the incidence rates indicate an annual increase in the incidence of chronic hepatitis C in the city of Dnipro, the districts of the region and in Ukraine (p<0.05). There is no steady increase in its levels in the cities of the oblast and Dnipropetrovsk region.Conclusions. According to the forecast data in 2018–2020, it can be expected that the incidence of chronic hepatitis C in Ukraine is on average (13.87±0.06) per 100 thousand population year. To implement the WHO global strategy for viral hepatitis, it is necessary to strengthen control over the detection and registration of chronic hepatitis C. A broad screening program must be implemented to clarify the incidence and prevalence, to systematize the accounting for chronic hepatitis C, taking into account cumulative indicators in the long-term dynamics by keeping a register of patients with chronic viral hepatitis, both at the regional and national levels.Цель работы – изучить и проанализировать уровень заболеваемости хроническим вирусным гепатитом С (ХВГС) в многолетней динамике за 2010 – 2017 годы в Днепропетровском регионе, по сравнению с показателями в Украине, и определить тенденции и дальнейший прогноз развития эпидемического процесса.Материал и методы. Анализ заболеваемости проведен эпидемиологическим методом. Для определения основных тенденций и прогнозирования заболеваемости ХВГС использовали методы расчета цепных темпов роста, сглаживание временных рядов методом скользящих (сменных) средних, а также построение регрессионной модели.Результаты. Динамика заболеваемости ХВГС в Днепропетровской области и в Украине демонстрирует волнообразный характер, с более выраженной тенденцией к увеличению показателей в Украине. Средний показатель заболеваемости ХВГС в регионе составил (16,31±0,91) на 100 тыс. населения, в Украине – (12,94±0,31) на 100 тыс. населения (p<0,05). Отмечен высокий уровень заболеваемости ХВГС в городах области ((18,67±1,19) на 100 тыс. населения), который в два раза превышал соответствующий показатель в сельских районах ((9,40±0,84) на 100 тыс. населения (p<0,001). Средние значения темпов роста (снижения) показателей заболеваемости свидетельствуют о ежегодном увеличении заболеваемости ХВГС в г. Днепр, районах области и в Украине (p<0,05), а также отображает неустойчивые тенденции к росту ее уровней в и Днепропетровской области в целом.Выводы. По прогнозным данным, в 2018–2020 гг. можно ожидать, что уровень заболеваемости ХВГС в Украине в среднем будет составлять (13,87±0,06) случаев на 100 тыс. населения в год. Для имплементации глобальной стратегии ВОЗ по вирусным гепатитам необходимо усилить контроль за выявлением и регистрацией ХВГС, внедрить широкую скрининговую программу для уточнения уровня заболеваемости и его распространенности, систематизировать учет ХВГС с учетом кумулятивных показателей в многолетней динамике путем ведения реестра больных хроническими вирусными гепатитами как на региональном, так и на национальном уровнях.Мета дослідження – вивчити та проаналізувати рівень захворюваності на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) у багаторічній динаміці за 2010 – 2017 роки у Дніпропетровському регіоні, порівняно з показниками в Україні, та визначити тенденції і подальший прогноз розвитку епідемічного процесу.Матеріал і методи. Аналіз захворюваності проведено епідеміологічним методом. Для визначення основних тенденцій і прогнозування захворюваності на ХВГС використовували методи розрахунку ланцюгових темпів зро­стання, згладжування часових рядів методом ковзних (змінних) середніх, а також побудови регресійної моделі.Результати. Динаміка захворюваності на ХВГС у Дніпропетровській області та в Україні демонструє хвилеподібний характер, з більш чіткою тенденцією до збільшення показників в Україні. Середній показник захворюваності на ХВГС в регіоні склав (16,31±0,91) на 100 тис. населення, в Україні – (12,94±0,31) на 100 тис. населення (p<0,05). Відзначено високий рівень захворюваності на ХВГС у містах області ((18,67±1,19) на 100 тис. населення), який вдвічі перевищував відповідний показник у сільських районах (9,40±0,84 на 100 тис. населення p<0,001). Середні значення темпів зростання (зниження) показників захворюваності свідчать про щорічне збільшення захворюваності на ХВГС у м. Дніпро, районах області та в Україні (p<0,05), а також відображає несталі тенденції до зро­стання її рівнів у містах та Дніпропетровській області загалом.Висновки. За прогнозами, в 2018–2020 рр. можна очікувати, що рівень захворюваності ХВГС в Україні в середньому становитиме (13,87±0,06) випадків на 100 тис. населення на рік. Для імплементації глобальної стратегії ВООЗ щодо вірусних гепатитів необхідно посилити контроль за виявленням та реєстрацією ХВГС, впровадити широку скринінгову програму для уточнення рівня захворюваності та його поширеності, систематизувати облік ХВГС з урахуванням кумулятивних показників у багаторічній динаміці шляхом ведення реєстру хворих на хронічні вірусні гепатити як на регіональному, так і на національному рівнях

Problematic issues of the effectiveness of treatment of patients with chronic viral hepatitis C according to the State program and the ways of their solution.

The authors present the experience of antiviral treatment of patients with chronic viral hepatitis C (HVHC) within the framework of the State Target Social Program for the Prevention, Diagnosis and Treatment of Viral Hepatitis until 2016 and the local program "Population Health of Dnipropetrovsk Region for 2015-2019". The authors reviewed the treatment regimens that can be used in patients according to the latest recommendations of WHO and international organizations on the study of the liver (EASL, APASL and AASLD). The authors discussed the problematic issues of the effectiveness of treatment regimens containing interferon and ribavirin, as well as interferon-free regimens of therapy. At the first stage of the work, the authors noted the coverage of with antiviral therapy of HVHC patients in the Dnipropetrovsk region, taking into account the patients followed up the Unified electronic registry of patients of adult age with chronic viral hepatitis B, C and B + C. 3875 patients are included in the register, 3334 have HVHC, of them – 2795 patients with viremia. Antiviral therapy was received by 1038 patients with chronic viral hepatitis, including those with HVHC – 912 patients. In 2017, 725 people with HVHC completed antiviral therapy, the coverage of treatment was 21.75% of the total need, based on the number of patients in the Registry. As a result of treatment, 22 patients with the 1st genotype of HCV, had failed therapy with interferon-containing regimens. However, in a detailed analysis, the authors found that in one case there was a reinfection with another HCV genotype. Relapse was determined in 14 (63%) patients, partial virological response in 3 (14%) patients and non-response in 4 (23%) patients. At the second stage of the work, the re-treatment regimen was evaluated in patients with treatment failure after the use of PEG-IFN regimens using interferon-free regimens containing direct-acting antiviral drugs (DAA) for 12 weeks in 21 patients with an average age of 42.4±2.89 years, with the 1st HCV genotype, with an average disease duration of 6.52±1.05 years. There were 14 men with a mean age of 39.67±4.16 years and 9 women with a mean age of 46.22±4.01 years. The level of fibrosis: F1 – 8 people, F2 – 7, F3 – 3 and F4 – 3. 3D treatment regimen was used for retreatment including the following: Ombitasvir / Paritaprevir / Ritonavir + Dasabuvir + Ribavirin (3D+RBV) in 16 patients, moreover, 3 of them had compensated liver cirrhosis. 5 patients with HCV genotype 1 without the presence of liver cirrhosis were given the following scheme: Ledipasvir + Sofosbuvir + Ribavirin (SOF+LDV+RBV). All patients had a sustained virological response (SVR-24) and the effectiveness of the antiviral therapy was rated as 100%. Also two clinical cases of treatment of HVHC in patients with antiviral therapy failure are presented. For further implementation of the WHO strategy for the elimination of viral hepatitis, it is necessary to continue the work on the formation of the Registry of patients with chronic viral hepatitis in order to improve the provision of care to patients in this category. Further study of the issue of personalization of antiviral therapy and minimization of risks that adversely affect its results are required

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ГОСТРИЙ ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ С У ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ ТА УКРАЇНІ

Purpose: to study and analyze the incidence of acute viral hepatitis C in the years 2001–2017 in the Dnipropetrovsk region in comparison with the indicators in Ukraine, and to determine the trends and rates of growth.Materials and Methods. The morbidity analysis was conducted using the epidemiological method. Trends in the incidence calculated in terms of growth and increase.Results. The dynamics of the incidence of acute viral hepatitis C in Ukraine and in the Dnipropetrovsk region as a whole and in separate territories in the period from 2004 to 2017 was wavy, with a more pronounced tendency to lower rates in Ukraine. The average incidence rate in the region was (2.04±0.11) per 100.000 population (95 % CI 1.81–2.27), the average rate of growth was (98.48±4.70) % versus (1.72±0.12) per 100 thousand population in Ukraine (p <0.05), average growth rate – (95.18±3.25) %. The high incidence of acute viral hepatitis C in the cities of the oblast was noted (2.30±0.13) per 100 thousand), which in 1.34 times exceeded its level in the city of Dnipro (p <0.01) and in 1.55 times – the corresponding indicator in rural areas (p <0.001).Conclusions. The incidence of acute viral hepatitis C in the Dnipropetrovsk region and in Ukraine tends to decrease. To implement a global WHO strategy for viral hepatitis, a comprehensive screening program is needed to plan effective prevention and anti-epidemic measures.Мета: вивчити та проаналізувати рівень захворюваності на гострий вірусний гепатит С (ВГС) у багаторічній динаміці за 2001–2017 рp. у Дніпропетровському регіоні, порівняно з показниками в Україні, та визначити тенденції й темпи приросту.Матеріали і методи. Аналіз захворюваності проведено епідеміологічним методом. Тенденції захворюваності розраховували за темпами зростання та приросту.Результати. Динаміка захворюваності на ВГС в Україні та в Дніпропетровському регіоні в цілому і на окремих територіях у період із 2004 до 2017 р. мала хвилеподібний характер з більш вираженою тенденцією до зниження показників в Україні. Середній показник захворюваності в області становив 2,04±0,11 на 100 тис. населення (95 % ДІ 1,81–2,27), середній темп зростання – (98,48±4,70) %. Показник захворюваності в Україні – 1,72±0,12 на 100 тис. населення (p<0,05), середній темп зростання – (95,18±3,25) %. Відзначено високий рівень захворюваності на ВГС у містах області (2,30±0,13 на 100 тис. населення), який в 1,34 разу перевищував її рівень у м. Дніпрі (p<0,01) та в 1,55 разу – відповідний показник у сільських районах (p<0,001).Висновки. Захворюваність на гострий вірусний гепатит С у Дніпропетровській області та в Україні має тенденцію до зниження. Для впровадження глобальної стратегії ВООЗ із вірусних гепатитів необхідно провести широку скринінгову програму при плануванні ефективних профілактичних та протиепідемічних заходів