Разработка состава и исследования эквивалентности суппозиториев с диклофенаком натрия методом in vitro с использованием теста "Растворение" для твердых липофильных дозированных форм

Development of the composition and investigation of the equivalence of suppositories with sodium diclofenac by in vitro method on a device with a flow-through cell in accordance with modern requirements of SPhU. The development of the suppository composition was carried out with the use of the substance of diclofenac sodium and the excipient of solid fat of various grades. Studies of the active ingredient release in vitro in comparison with the reference listed drug were carried out on a device with a flow-through cell according to the monograph SPhU 2.9.42. The investigations of the physical-chemical properties of the diclofenac sodium substance (micronisation, solubility) and the basis of the solid fat carrier, which affect the release of the active ingredient from the drug formulation were carried. The «particle size» figure for 2 samples of the active ingredient was from 100 to 400 μm and not more than 15 μm, respectively. The optimal composition of suppositories was developed by the method of 2-factor experiments. The conditions for the «Dissolution» test were determined: the volume of the medium (720 ml), the dissolution temperature (37.0 ± 0.5) ºC, the time taken for sampling (15, 30, 45, 60, 90 min), the dissolution medium – buffered solution with a pH of 7.4. The calculated similarity factor f2 was 67, which indicates the similarity of the release profiles and the equivalence of the researched drug. The pharmaco-technological properties of sodium diclofenac and the solid fat auxiliary substance were studied. A method for the release of sodium diclofenac with the use of a device with a flow-through cell in accordance with the requirements of the SPhU is developed. The level of release of sodium diclofenac in the dissolution medium from rectal suppositories was determined by the experimental method, as the first step in the bioavailability determination. The equivalence of the tested samples of suppositories with the reference listed drug with the help of the method in vitro was established.Мета роботи – розроблення складу та дослідження еквівалентності супозиторіїв із диклофенаком натрію методом in vitro на приладі з проточною коміркою згідно з сучасними вимогами ДФУ. Розроблення складу супозиторіїв здійснили з застосуванням субстанції диклофенаку натрію та допоміжної речовини твердий жир різних марок. Дослідження вивільнення діючої речовини in vitro порівняно з референтним препаратом виконали на приладі з проточною коміркою відповідно до сучасних вимог ДФУ 2.9.42. Провели дослідження фізико-хімічних характеристик субстанції диклофенаку натрію (мікронізація, розчинність) та основи носія твердий жир, що впливають на вивільнення діючої речовини з лікарської форми. Показник «розмір часток» для двох зразків діючої речовини становив від 100 до 400 мкм і не більше ніж 15 мкм відповідно. Методом двофакторного експерименту розроблено оптимальний склад супозиторіїв. Визначили умови тесту «Розчинення»: об’єм середовища (720 мл), температура розчинення (37,0 ± 0,5) ºC, час відбору проб (15, 30, 45, 60, 90 хв), середовище розчинення – буферний розчин із рН 7,4. Розрахований коефіцієнт подібності f2 становив 67, що засвідчує подібність профілів вивільнення та еквівалентності дослідного препарату. Дослідили фармако-технологічні властивості диклофенаку натрію та допоміжної речовини твердий жир. Розроблено методику вивільнення диклофенаку натрію з використанням приладу з проточною коміркою відповідно до вимог ДФУ. Експериментальним шляхом встановили ступінь вивільнення диклофенаку натрію в середовищі розчинення з супозиторіїв ректальних як перший етап визначення біодоступності. Встановили еквівалентність досліджуваних зразків супозиторіїв із референтним препаратом методом in vitro.Цель работы – разработка состава и исследования эквивалентности суппозиториев с диклофенаком натрия методом in vitro на приборе с проточной кюветой в соответствии с современными требованиями ГФУ. Разработку состава суппозиториев проводили с использованием субстанции диклофенака натрия и вспомогательного вещества твердый жир различных марок. Исследования высвобождения действующего вещества in vitro в сравнении с референтным препаратом проводили на приборе с проточной кюветой в соответствие с монографией ГФУ 2.9.42. Проведены исследования физико-химических характеристик субстанции диклофенак натрия (микронизация, растворимость) и основы носителя твердый жир, которые влияют на высвобождение действующего вещества из лекарственной формы. Показатель «размер частиц» для двух образцов действующего вещества составил от 100 до 400 мкм и не более чем 15 мкм соответственно. Методом 2-факторного эксперимента разработан оптимальный состав суппозиториев. Определены условия проведения теста «Растворение»: объем среды (720 мл), температура растворения (37,0 ± 0,5) ºC, время отбор проб (15, 30, 45, 60, 90 мин.), среда растворения – буферный раствор с рН 7,4. Рассчитанный коэффициент подобия f2 составил 67, что свидетельствует о подобии профилей высвобождения и эквивалентности исследуемого препарата. Исследованы фармако-технологические свойства диклофенака натрия и вспомогательного вещества твердый жир. Разработана методика высвобождения диклофенака натрия с использованием прибора с проточной кюветой в соответствии с требованиями ГФУ. Экспериментальным путем установлена степень высвобождения диклофенака натрия в среде растворения из суппозиториев ректальных как первый этап определения биодоступности. Установлена эквивалентность исследуемых образцов суппозиториев с референтным препаратом методом in vitro

Розроблення складу та дослідження еквівалентності супозиторіїв із диклофенаком натрію методом in vitro з використанням тесту «Розчинення» для твердих ліпофільних дозованих форм

The aim: Development of the composition and investigation of the equivalence of suppositories with sodium diclofenac by in vitro method on a device with a flow-through cell in accordance with modern requirements of SPhU.Materials and methods: The development of the suppository composition was carried out with the use of the substance of diclofenac sodium and the excipient of solid fat of various grades. Studies of the active ingredient release in vitro in comparison with the reference listed drug were carried out on a device with a flow-through cell according to the monograph SPhU 2.9.42.Results: The investigations of the physical-chemical properties of the diclofenac sodium substance (micronisation, solubility) and the basis of the solid fat carrier, which affect the release of the active ingredient from the drug formulation were carried. The "particle size" figure for 2 samples of the active ingredient was from 100 μm to 400 μm and not more than 15 μm, respectively. The optimal composition of suppositories was developed by the method of 2-factor experiments. The conditions for the "Dissolution" test were determined: the volume of the medium (720 ml), the dissolution temperature (37.0 ± 0.5) ºC, the time taken for sampling (15, 30, 45, 60, 90 min), the dissolution medium – buffered solution with a pH of 7.4. The calculated similarity factor f2 was 67, which indicates the similarity of the release profiles and the equivalence of the researched drug.Conclusions The pharmaco-technological properties of sodium diclofenac and the solid fat auxiliary substance were studied. A method for the release of sodium diclofenac with the use of a device with a flow-through cell in accordance with the requirements of the SPhU is developed. The level of release of sodium diclofenac in the dissolution medium from rectal suppositories was determined by the experimental method, as the first step in the bioavailability determination. The equivalence of the tested samples of suppositories with the reference listed drug with the help of the method in vitro was established.Цель работы – разработка состава и исследования эквивалентности суппозиториев с диклофенаком натрия методом in vitro на приборе с проточной кюветой в соответствии с современными требованиями ГФУ.Материалы и методы. Разработку состава суппозиториев проводили с использованием субстанции диклофенака натрия и вспомогательного вещества твердый жир различных марок. Исследования высвобождения действующего вещества in vitro в сравнении с референтным препаратом проводили на приборе с проточной кюветой в соответствие с монографией ГФУ 2.9.42.Результаты. Проведены исследования физико-химических характеристик  субстанции диклофенак натрия (микронизация, растворимость) и основы носителя твердый жир, которые влияют на высвобождение действующего вещества из лекарственной формы. Показатель «размер частиц» для двух образцов действующего вещества составил от 100 мкм до 400 мкм и не более чемп 15 мкм соответственно. Методом 2-факторного эксперимента разработан оптимальный состав суппозиториев. Определены условия проведения теста «Растворения»: объем среды (720 мл), температура растворения (37,0 ± 0,5) ºC, время отбор проб (15, 30, 45, 60, 90 мин.), среда растворения – буферный раствор с рН 7,4. Рассчитанный  коэффициент подобия f2составил 67, что свидетельствует о подобии профилей высвобождения и эквивалентности исследуемого препарата.Выводы. Исследованы фармако-технологические свойства диклофенака натрия и вспомогательного вещества твердый жир. Разработана методика высвобождения диклофенака натрия с использованием прибора с проточной кюветой в соответствии с требованиями ГФУ. Экспериментальным путем установлена степень высвобождения диклофенака натрия в среде растворения из суппозиториев ректальных как первый этап определения биодоступности. Установлена эквивалентность исследуемых образцов суппозиториев с референтным препаратом методом in vitro. Мета роботы – розроблення складу та дослідження еквівалентності супозиторіїв із диклофенаком натрію методом in vitro на приладі з проточною коміркою згідно з сучасними вимогами ДФУ.Матеріали та методи. Розроблення складу супозиторіїв здійснили з застосуванням субстанції диклофенаку натрію та допоміжної речовини твердий жир різних марок. Дослідження вивільнення діючої речовини in vitro порівняно з референтним препаратом виконали на приладі з проточною коміркою відповідно до сучасних вимог ДФУ 2.9.42.Результати. Провели дослідження фізико-хімічних характеристик субстанції диклофенаку натрію (мікронізація, розчинність) та основи носія твердий жир, що впливають на вивільнення діючої речовини з лікарської форми. Показник «розмір часток» для двох зразків діючої речовини становив від 100 мкм до 400 мкм і не більше ніж 15 мкм відповідно. Методом двофакторного експерименту розроблено оптимальний склад суппозиторіїв. Визначили умови тесту «Розчинення»: об'єм середовища (720 мл), температура розчинення (37,0 ± 0,5) ºC, час відбору проб (15, 30, 45, 60, 90 хв), середовище розчинення – буферний розчин із рН 7,4. Розрахований коефіцієнт подібності f2  становив 67, що засвідчує подібність профілів вивільнення та еквівалентності дослідного препарату.Висновки. Дослідили фармако-технологічні властивості диклофенаку натрію та допоміжної речовини твердий жир. Розроблено методику вивільнення диклофенаку натрію з використанням приладу з проточною коміркою  відповідно до вимог ДФУ. Експериментальним шляхом встановили ступінь вивільнення диклофенаку натрію в середовищі розчинення з супозиторіїв ректальних як перший етап визначення біодоступності.  Встановили еквівалентність досліджуваних зразків супозиторіїв із референтним препаратом методом in vitro.

The filtration of output messages method on the base of determination of their semantic contents using the bicyclic group

В статті розглянуто проблема запобігання витоку конфеденційної інформації із ІС. Запропоновано алгоритм контролю вихідних повідомлень. Вказано теоритичні аспекти реалізації одного з його кроків на основі біциклічних груп. Розроблено метод для визначення тематики тексту. The problem of leak of confidential information from information systems is considered in the article. The algorithm of output messages control is suggested. The theoretical aspects for realization of one of its phases on the base of bicyclic group. The method for determination of the text themes is elaborated.C. О. Гопанчук, аспірант кафедри обчислювальної техніки Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, (Україна, 03056 м. Київ, пр.Перемоги, 37), тел.(044) 2417299. E-mail: gopanchuk_s@ mail.ru Т.П. Кирилюк, студентка математичного факультету Волинський державний університет імені Лесі Українки, (Україна, 03056 м.Луцьк, пр. Волі) тел. (03322) E-mail: tan-k@ mail.r

Значення відеоторакоскопічних операцій у диференціальній діагностиці дисемінованих та вогнищевих процесів легень

Differential diagnosis of focal and disseminated pulmonary lesions causes difficulties for many practitioners. A wide range of diseases with a similar X-ray pattern requires the improvement of surgical techniques in order to quickly and efficiently, as well as a minimally invasive determination of the aetiology of pathological condition. In the article, a comparative evaluation of the video-assisted thoracoscopic and open lung resections for the differential diagnosis of focal and disseminated lung lesions of unknown aetiology was carried out. Through the use of minimally invasive surgical techniques, there was two-fold reduction of the operation length, extent of blood loss, number of complications and length of hospital stay achieved. The possibility of using high-frequency electric welding of living tissues in video-assisted thoracoscopic surgery was also shown.Дифференциальная диагностика очаговых и диссеминированных поражений легких вызывает затруднения у многих практикующих врачей. Широкий спектр заболеваний, которые могут давать схожую рентгенологическую картину, требует усовершенствования хирургических методик с целью быстрого и эффективного, а также минимально инвазивного определения этиологии патологического процесса. В данной работе проведена сравнительная оценка видеоторакоскопических и открытых резекций легкого для дифференциальной диагностики очаговых и диссеминированных поражений легких неясной этиологии. Благодаря использованию миниинвазивных хирургических методик удалось в два раза сократить длительность операции, степень кровопотери, количество осложнений и длительность стационарного лечения. Также продемонстрирована возможность использования электросварочных хирургических технологий в видеоторакоскопической хирургии.Диференціальна діагностика вогнищевих та дисемінованих уражень легень викликає труднощі у багатьох практикуючих лікарів. Широкий спектр захворювань, що можуть давати подібну рентгенологічну картину, вимагає удосконалення хірургічних методик з метою швидкого та ефективного, а також мінімально інвазивного визначення етіології патологічного процесу. У даній роботі проведена порівняльна оцінка відеоторакоскопічних та відкритих резекцій легені для диференціальної діагностики вогнищевих і дисемінованих уражень легень неясної етіології. Завдяки застосуванню мініінвазивних хірургічних методик вдалося удвічі скоротити тривалість операції, ступінь крововтрати, кількість ускладнень і тривалість стаціонарного лікування. Також продемонстрована можливість використання електрозварювальних хірургічних технологій у відеоторакоскопічній хірургії

Place of video-assisted thoracoscopicopic operations in differential diagnosis of disseminated and focal pulmonary lesion

Дифференциальная диагностика очаговых и диссеминированных поражений легких вызывает затруднения у многих практикующих врачей. Широкий спектр заболеваний, которые могут давать схожую рентгенологическую картину, требует усовершенствования хирургических методик с целью быстрого и эффективного, а также минимально инвазивного определения этиологии патологического процесса. В данной работе проведена сравнительная оценка видеоторакоскопических и открытых резекций легкого для дифференциальной диагностики очаговых и диссеминированных поражений легких неясной этиологии. Благодаря использованию миниинвазивных хирургических методик удалось в два раза сократить длительность операции, степень кровопотери, количество осложнений и длительность стационарного лечения. Также продемонстрирована возможность использования электросварочных хирургических технологий в видеоторакоскопической хирургии.Диференціальна діагностика вогнищевих та десемінованих уражень легень викликає труднощі у багатьох практикуючих лікарів. Широкий спектр захворювань, що можуть давати подібну рентгенологічну картину, вимагає удосконалення хірургічних методик з метою швидкого та ефективного, а також мінімально інвазивного визначення етіології патологічного процесу. У даній роботі проведена порівняльна оцінка відеоторакоскопічних та відкритих резекцій легені для диференціальної діагностики вогнищевих і дисемінованих уражень легень неясної етіології. Завдяки застосуванню мініінвазивних хірургічних методик вдалося удвічі скоротити тривалість операції, ступінт крововтрати, кількість ускладнень і тривалість стаціонарного лікування. Також продемонсирована можливість використання електрозварювальних хірургічних технологій у відеоторакоскопічній хірургії.Differential diagnosis of focal and disseminated pulmonary lesions causes difficulties for many practitioners. A wide range of diseases with a similar X-ray pattern require the improvement of surgical techniques in order to quickly and efficiently, as well as minimally invasive determination of the aetiology of pathological condition. In the article, a comparative evalution of the video-assisted thoracoscopic and open lung resections for the differential diagnosis of focal and disseminated lung lesions of unknown aetiology was carried out. Thtough the use of minimally invasive surgical techniques, there was two-fold reduction of the operation lenght, extent of blood loss, number of complications and length of hospital stay achieved. The possibility of using high-frequency electric welding of living tissues in video-assisted thoracoscopic surgery was also shown