Застосування телмісартану в лікуванні артеріальної гіпертензії з ожирінням

The combined course of arterial hypertension (AH) with overweight or abdominal obesity is considered as one of the most common type of comorbid pathology leading to a significant increase of cardiovascular complications.Aim. To study the effects of telmisartan on the intracardiac hemodynamics, the functional state of the myocardium, the lipid and carbohydrate profile in patients with arterial hypertension (AH) and obesity.Materials and methods. 50 patients with AH of stage II were examined, they were divided into 2 groups. The first (main) group consisted of 23 patients with stage II arterial hypertension and the normal body weight. In the secondgroup (reference group) there were 27 patients, who were diagnosed with AH of stage II and obesity. The diagnosis was verified using laboratory instrumental methods in accordance with the recommendations of the European Cardiologic Society (2013). Obesity was assessed by the body mass index and the waist to the hip ratio. The lipid profile was determined by the enzymatic method.Results. It has been found in the study that the level of values of systolic blood pressure (SBP) in hypertensive patients with the normal body weight treated with telmisartan decreased by 14.5 %, while diastolic blood pressure (DBP) reduced by 11.4 %. In patients with AH of stage II having obesity the SBP level also decreased by 13.4 % and DBP – by 11.5 %. In 3 months of treatment the regression dynamics of the end-diastolic and end-systolic dimensions of the heart in the group of patients without obesity led to a significant decrease in these parameters compared to the baseline values. In obese patients these indicators also decreased; however, they did not reach reliable values. When treating with telmisartan there was a decrease in lipids in AH patients (total cholesterol (TC)– (5.5 %), cholesterol of low density lipoproteins (LDL) – 6.2 %, triglycerides (TG) 7.8 %, cholesterol of HDL – by 10.4 % (p <0.05), there were also unreliable changes in AH patients associated with obesity (total cholesterol – by 5.9 %, LDL – 5.1 %, TG – 8.8 % and increased cholesterol of HDL – by 6.4 %). After the treatment the indicators of carbohydrate metabolism decreased (glycosylated hemoglobin (HbA1c) by 8.45 % and 19.17 %, insulin – by 3.2 % and 13.38 % glucose – by 5.65 % and 4.73 %, respectively, in groups).Conclusions. The study has shown that telmisartan has indirect positive effects on intracardiac hemodynamics due to decrease of blood pressure both in AH patients having the normal body weight and patients with obesity. The use of telmisartan as an antihypertensive agent gives a hypolipidemic effect, improves the parameters of the carbohydrate metabolism in AH patients with the normal body weight and with obesity. These data can be markers for assessing the effectiveness of hypotensive therapy with telmisartan.Сочетанное течение артериальной гипертензии (АГ) с избыточной массой тела или абдоминальным ожирением рассматриваются как один из наиболее распространенных вариантов коморбидной патологии, приводящее к значительному повышению частоты сердечно-сосудистых осложнений.Целью работы было изучение эффектов телмисартана на внутрисердечную гемодинамику, функциональное состояние миокарда, липидный и углеводный профиль у больных артериальной гипертензией с нормальной массой тела и артериальной гипертензией (АГ) с ожирением.Материалы и методы. Обследовано 50 больных АГ II стадии, которые были разделены на 2 группы. Первую (основную группу) составили 23 пациента с артериальной гипертензией II степени с нормальной массой тела. Вторую группу (сравнения) составили 27 пациентов, у которых диагностировалась АГ II ст. с ожирением. Диагноз верифицировали с использованием лабораторно-инструментальных методов. Ожирение оценивали по индексу массы тела и соотношению объема талии к объему бедер. Определение липидного профиля проведено ферментативным методом.Результаты. Исследованием установлено, что уровень значений систолического артериального давления (САД) у больных АГ с нормальной массой тела при употреблении телмисартана снижался на 14,5 %, а диастолического – на 11,4 %. У больных АГ II ст. с ожирением уровень САД также снижался на 13,4 % и диастолического – на 11,5 %. Через 3 месяца лечения динамика регресса конечно-диастолического и конечно-систолического размеров сердца в группе пациентов без ожирения приводила к достоверному уменьшению этих показателей по сравнению с исходными значениями. У больных с ожирением эти показатели также уменьшались, однако не достигали достоверных значений. При лечении с применением телмисартана происходило снижение липидов у больных АГ (общий холестерин (ХС) – на 5,5 %, ХС липопротеидов низкой плотности (ЛПНП) – на 6,2 %, триглицеридов (ТГ) – на 7,8 % и повышение ХС ЛПВП – на 10,4 % (р < 0,05) и недостоверные изменения у больных АГ с ожирением (ОХС – на 5,9 %, ХС ЛПНП – на 5,1 %, ТГ – на 8,8 % и повышение ХС ЛПВП – на 6,4 %). После проведенного лечения показатели углеводного обмена уменьшались (гликозилированного гемоглобина (НbA1c) на 8,45 % и 19,17 %, инсулина – на 3,2 % и 13,38 %, глюкозы – на 5,65 % и 4,73 % соответственно по группам).Выводы. Телмисартан косвенно положительно влияет на внутрисердечную гемодинамику за счет снижения артериального давления как у больных артериальной гипертензией с нормальной массой тела, так и с ожирением. Применение телмисартана в качестве гипотензивного средства дает гиполипидемический эффект и улучшает показатели углеводного обмена у больных артериальной гипертензией как с нормальной массой тела, так и с ожирением. Приведенные данные могут быть ориентирами для оценки эффективности проведения гипотензивной терапии телмисартаном.Поєднаний перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) з надлишковою масою тіла або з абдомінальним ожирінням розглядаються як один з найбільш розповсюджених варіантів коморбідної патології, що приводить до значно-го підвищення частоти серцево-судинних ускладнень.Метою роботи було вивчення ефектів телмісартану на внутрішньосерцеву гемодинаміку, функціональний стан міокарда, ліпідний і вуглеводний профіль у хворих на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тілаі артеріальною гіпертензією (АГ) з ожирінням.Матеріали та методи. Обстежено 50 хворих на АГ ІІ стадії, які були розподілені на 2 групи. Першу (основну групу), склали 23 пацієнти з артеріальною гіпертензією II ступеня і з нормальною масою тіла. Другу групу (порівняння) склали 27 пацієнтів, у яких діагностувалась АГ ІІ ст. з ожирінням. Діагноз верифікували з використанням лабораторно-інструментальних методів. Ожиріння оцінювали по індексу маси тіла і співвідношенню об’єму талії до об’єму стегон. Визначення ліпідного профіля проведене ферментативним методом.Результати. Результати свідчать, що рівень «офісних» значень систолічного артеріального тиску (САТ) у хворих на АГ з нормальною масою тіла при вживанні телмісартану знижувався на 14,5 %, а діастолічного – на 11,4 %. У хворих на АГ ІІ ст. з ожирінням рівень САТ також знижувався на 13,4 % і діастолічного – на 11,5 %. Через 3 місяці лікування динаміка регресу кінцево-діастолічного і кінцево-систолічного розміру серця у групі пацієнтів без ожиріння приводила до достовірного зменшення цих показників у порівнянні з початковими значеннями. У хворих з ожирінням ці показники також зменшувались, проте не досягали достовірних значень. При лікуванні із застосовуванням телмісартану відбувалось зниження ліпідів у хворих на АГ (загальний холестерин (ХС) – на 5,5 %, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) – на 6,2 %, тригліцеридів (ТГ) – на 7,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ – на 10,4 % (р < 0,05) та недостовірні зміни у хворих на АГ з ожирінням (ЗХС – на 5,9 %, ХС ЛПНЩ – на 5,1, ТГ – на 8,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ – на 6,4 %). Після проведеного лікування ці показники зменшувались (глікозильованого гемоглобіну (НbA1c) на 8,45 % і на 19,17 %, інсуліну – на 3,2 % і на 13,38 %, глюкози – на 5,65 % і на 4,73 % відповідно по групах).  Висновки. Телмісартан опосередковано позитивно впливає на внутрішньосерцеву гемодинаміку за рахунок зниження артеріального тиску як у хворих на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тіла, так і з ожирінням. Застосування телмісартану як гіпотензивного заходу дає гіполіпідемічний ефект і покращує показники вуглеводного обміну у хворих на артеріальну гіпертензію як з нормальною масою тіла, так і з ожирінням. Наведені дані можуть бути орієнтирами для оцінки ефективності проведення гіпотензивної терапії телмісартаном

Шляхи покращення клінічного мислення при вивченні клінічної імунології

Наголошується на тому, що надання медичних послуг високого світового рівня неможливе без знання імунології. У сучасних умовах процес її викладання має свої особливості. Тому, враховуючи всі парадигми, необхідно створити умови для покращення клінічного мислення студентів у вивченні клінічної імунології; Providing high-quality level of medical services is impossible without knowledge of immunology. In modern conditions, the teaching process of this discipline has its own peculiarities. Therefore, taking into account all the paradigms, it is necessary to create conditions for improving the clinical thinking of students in the study of clinical immunology

Vzaimootnosheniya mezhdu neposredstvennymi uslovnymi razdrazhiteliami i slovesnymi ikh symbolami [The interrelation between direct conditioned stimuli and their verbal symbols]

Abstracted in Psychological Abstracts (1934) 8, 15

Внутрішньоутробні інфекції — причина патологічних станів перинатального періоду

In recent years, attention is drawn to the growth of intrauterine infections, which are responsible for the entire spectrum of antenatal pathology: infectious diseases of the fetus, the vices of its development, stillbirth, prematurity, development of placental insufficiency and intrauterine growth retardation. The role of infection in the pathogenesis of pathological conditions emerging in the perinatal period, in newborns is marked. In the development of the fetus infectious lesions, severity of disease, localization of the pathological process, the pace of implementation and manifestations occurred pathology are important type of pathogen, its virulence and the penetration of microorganisms from the mother to the fetus. The review presents the data of influence of intrauterine infections on the embryo, fetus, the course and outcome of pregnancy, as well as the status of the newborn.Key words: intrauterine infections, intrauterine contamination, fetus, pregnancy, gestation course.В последние годы обращает на себя внимание рост внутриутробных инфекций, которые являются причиной всего спектра антенатальной патологии: инфекционных заболеваний плода, пороков его развития, мертворождений, недоношенности, развития фетоплацентарной недостаточности и задержки внутриутробного развития плода. Отмечена роль инфекций в патогенезе патологических состояний, формирующихся в перинатальном периоде, у новорожденных. В развитии инфекционных поражений плода, тяжести заболевания, локализации патологического процесса, темпах реализации и проявлениях возникшей патологии имеют значение вид возбудителя, его вирулентность, пути проникновения микроорганизмов от матери к плоду. В обзоре представлены данные влияния внутриутробных инфекций на эмбрион, плод, течение и исход беременности, а также состояние новорожденного.Ключевые слова: внутриутробные инфекции, внутриутробное инфицирование, плод, беременность, течение.Останніми роками звертає на себе увагу зростання внутрішньоутробних інфекцій, які є причиною усього спектра антенатальної патології: інфекційних захворювань плода, вад його розвитку, мертвонароджень, недоношеності, розвитку фетоплацентарної недостатності й затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Відмічено роль інфекцій у патогенезі патологічних станів, які формуються в перинатальному періоді, у новонароджених. У розвитку інфекційних уражень плода, тяжкості захворювання, локалізації патологічного процесу, темпах реалізації та проявах виниклої патології мають значення вид збудника, його вірулентність, шляхи проникнення мікроорганізмів від матері до плода. В огляді наведено ці впливи внутрішньоутробних інфекцій на ембріон, плід, перебіг і результат вагітності та стан новонародженого.Ключові слова: внутрішньоутробні інфекції, внутрішньоутробне інфікування, плід, вагітність, перебіг

Застосування телмісартану в лікуванні артеріальної гіпертензії з ожирінням

The combined course of arterial hypertension (AH) with overweight or abdominal obesity is considered as one of the most common type of comorbid pathology leading to a significant increase of cardiovascular complications.Aim. To study the effects of telmisartan on the intracardiac hemodynamics, the functional state of the myocardium, the lipid and carbohydrate profile in patients with arterial hypertension (AH) and obesity.Materials and methods. 50 patients with AH of stage II were examined, they were divided into 2 groups. The first (main) group consisted of 23 patients with stage II arterial hypertension and the normal body weight. In the secondgroup (reference group) there were 27 patients, who were diagnosed with AH of stage II and obesity. The diagnosis was verified using laboratory instrumental methods in accordance with the recommendations of the European Cardiologic Society (2013). Obesity was assessed by the body mass index and the waist to the hip ratio. The lipid profile was determined by the enzymatic method.Results. It has been found in the study that the level of values of systolic blood pressure (SBP) in hypertensive patients with the normal body weight treated with telmisartan decreased by 14.5 %, while diastolic blood pressure (DBP) reduced by 11.4 %. In patients with AH of stage II having obesity the SBP level also decreased by 13.4 % and DBP – by 11.5 %. In 3 months of treatment the regression dynamics of the end-diastolic and end-systolic dimensions of the heart in the group of patients without obesity led to a significant decrease in these parameters compared to the baseline values. In obese patients these indicators also decreased; however, they did not reach reliable values. When treating with telmisartan there was a decrease in lipids in AH patients (total cholesterol (TC)– (5.5 %), cholesterol of low density lipoproteins (LDL) – 6.2 %, triglycerides (TG) 7.8 %, cholesterol of HDL – by 10.4 % (p <0.05), there were also unreliable changes in AH patients associated with obesity (total cholesterol – by 5.9 %, LDL – 5.1 %, TG – 8.8 % and increased cholesterol of HDL – by 6.4 %). After the treatment the indicators of carbohydrate metabolism decreased (glycosylated hemoglobin (HbA1c) by 8.45 % and 19.17 %, insulin – by 3.2 % and 13.38 % glucose – by 5.65 % and 4.73 %, respectively, in groups).Conclusions. The study has shown that telmisartan has indirect positive effects on intracardiac hemodynamics due to decrease of blood pressure both in AH patients having the normal body weight and patients with obesity. The use of telmisartan as an antihypertensive agent gives a hypolipidemic effect, improves the parameters of the carbohydrate metabolism in AH patients with the normal body weight and with obesity. These data can be markers for assessing the effectiveness of hypotensive therapy with telmisartan.Сочетанное течение артериальной гипертензии (АГ) с избыточной массой тела или абдоминальным ожирением рассматриваются как один из наиболее распространенных вариантов коморбидной патологии, приводящее к значительному повышению частоты сердечно-сосудистых осложнений.Целью работы было изучение эффектов телмисартана на внутрисердечную гемодинамику, функциональное состояние миокарда, липидный и углеводный профиль у больных артериальной гипертензией с нормальной массой тела и артериальной гипертензией (АГ) с ожирением.Материалы и методы. Обследовано 50 больных АГ II стадии, которые были разделены на 2 группы. Первую (основную группу) составили 23 пациента с артериальной гипертензией II степени с нормальной массой тела. Вторую группу (сравнения) составили 27 пациентов, у которых диагностировалась АГ II ст. с ожирением. Диагноз верифицировали с использованием лабораторно-инструментальных методов. Ожирение оценивали по индексу массы тела и соотношению объема талии к объему бедер. Определение липидного профиля проведено ферментативным методом.Результаты. Исследованием установлено, что уровень значений систолического артериального давления (САД) у больных АГ с нормальной массой тела при употреблении телмисартана снижался на 14,5 %, а диастолического – на 11,4 %. У больных АГ II ст. с ожирением уровень САД также снижался на 13,4 % и диастолического – на 11,5 %. Через 3 месяца лечения динамика регресса конечно-диастолического и конечно-систолического размеров сердца в группе пациентов без ожирения приводила к достоверному уменьшению этих показателей по сравнению с исходными значениями. У больных с ожирением эти показатели также уменьшались, однако не достигали достоверных значений. При лечении с применением телмисартана происходило снижение липидов у больных АГ (общий холестерин (ХС) – на 5,5 %, ХС липопротеидов низкой плотности (ЛПНП) – на 6,2 %, триглицеридов (ТГ) – на 7,8 % и повышение ХС ЛПВП – на 10,4 % (р < 0,05) и недостоверные изменения у больных АГ с ожирением (ОХС – на 5,9 %, ХС ЛПНП – на 5,1 %, ТГ – на 8,8 % и повышение ХС ЛПВП – на 6,4 %). После проведенного лечения показатели углеводного обмена уменьшались (гликозилированного гемоглобина (НbA1c) на 8,45 % и 19,17 %, инсулина – на 3,2 % и 13,38 %, глюкозы – на 5,65 % и 4,73 % соответственно по группам).Выводы. Телмисартан косвенно положительно влияет на внутрисердечную гемодинамику за счет снижения артериального давления как у больных артериальной гипертензией с нормальной массой тела, так и с ожирением. Применение телмисартана в качестве гипотензивного средства дает гиполипидемический эффект и улучшает показатели углеводного обмена у больных артериальной гипертензией как с нормальной массой тела, так и с ожирением. Приведенные данные могут быть ориентирами для оценки эффективности проведения гипотензивной терапии телмисартаном.Поєднаний перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) з надлишковою масою тіла або з абдомінальним ожирінням розглядаються як один з найбільш розповсюджених варіантів коморбідної патології, що приводить до значно-го підвищення частоти серцево-судинних ускладнень.Метою роботи було вивчення ефектів телмісартану на внутрішньосерцеву гемодинаміку, функціональний стан міокарда, ліпідний і вуглеводний профіль у хворих на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тілаі артеріальною гіпертензією (АГ) з ожирінням.Матеріали та методи. Обстежено 50 хворих на АГ ІІ стадії, які були розподілені на 2 групи. Першу (основну групу), склали 23 пацієнти з артеріальною гіпертензією II ступеня і з нормальною масою тіла. Другу групу (порівняння) склали 27 пацієнтів, у яких діагностувалась АГ ІІ ст. з ожирінням. Діагноз верифікували з використанням лабораторно-інструментальних методів. Ожиріння оцінювали по індексу маси тіла і співвідношенню об’єму талії до об’єму стегон. Визначення ліпідного профіля проведене ферментативним методом.Результати. Результати свідчать, що рівень «офісних» значень систолічного артеріального тиску (САТ) у хворих на АГ з нормальною масою тіла при вживанні телмісартану знижувався на 14,5 %, а діастолічного – на 11,4 %. У хворих на АГ ІІ ст. з ожирінням рівень САТ також знижувався на 13,4 % і діастолічного – на 11,5 %. Через 3 місяці лікування динаміка регресу кінцево-діастолічного і кінцево-систолічного розміру серця у групі пацієнтів без ожиріння приводила до достовірного зменшення цих показників у порівнянні з початковими значеннями. У хворих з ожирінням ці показники також зменшувались, проте не досягали достовірних значень. При лікуванні із застосовуванням телмісартану відбувалось зниження ліпідів у хворих на АГ (загальний холестерин (ХС) – на 5,5 %, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) – на 6,2 %, тригліцеридів (ТГ) – на 7,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ – на 10,4 % (р < 0,05) та недостовірні зміни у хворих на АГ з ожирінням (ЗХС – на 5,9 %, ХС ЛПНЩ – на 5,1, ТГ – на 8,8 % і підвищення ХС ЛПВЩ – на 6,4 %). Після проведеного лікування ці показники зменшувались (глікозильованого гемоглобіну (НbA1c) на 8,45 % і на 19,17 %, інсуліну – на 3,2 % і на 13,38 %, глюкози – на 5,65 % і на 4,73 % відповідно по групах).  Висновки. Телмісартан опосередковано позитивно впливає на внутрішньосерцеву гемодинаміку за рахунок зниження артеріального тиску як у хворих на артеріальну гіпертензію з нормальною масою тіла, так і з ожирінням. Застосування телмісартану як гіпотензивного заходу дає гіполіпідемічний ефект і покращує показники вуглеводного обміну у хворих на артеріальну гіпертензію як з нормальною масою тіла, так і з ожирінням. Наведені дані можуть бути орієнтирами для оцінки ефективності проведення гіпотензивної терапії телмісартаном

Mathematics and statistical analysis of the prediction of the severity of the condition of patients with chronic obstructive pulmonary disease in combination with hypertension

З метою розробки алгоритму індивідуального прогнозування ступеня тяжкості стану у хворих на ХОЗЛ із супутньою ГХ на основі даних біохімічного дослідження сироватки крові було обстежено 100 пацієнтів – 55 з них мали поєднану патологію ХОЗЛ з ГХ, у 45 був ізольований перебіг ХОЗЛ та контрольна група складалась з 45 умовно здорових осіб. На підставі використання кластерного (деревовидного) алгоритму об’єднання об’єктів було виявлено з 100 пацієнтів 2 однорідні групи — 2 кластера. Методами дивізійного аналізу середніх показників кластерів (к-середніх) підтверджено виділення саме двох кластерів, визначено якісний склад кожного кластера, тобто кожен хворий співвіднесений до відповідного кластеру. Розподіл хворих за двома кластерами відповідає виділенню двох груп пацієнтів з різним ступенем тяжкості їх стану при поєднаному перебігу ХОЗЛ і ГХ: 1-й кластер — це група хворих з більш тяжким ступенем стану; 2-й кластер — група хворих із середнім ступенем тяжкості стану. Методами дискримінантного аналізу розроблено алгоритм індивідуального прогнозу ступеня тяжкості стану хворого з поєднаним перебігом ХОЗЛ і ГХ. Класифікація тяжкості стану будь-якого хворого з ХОЗЛ проводиться на підставі встановлених розрахункових класифікаційних функцій Y1 кластер і Y2 кластер для даного хворого. Хворий відноситься до того кластеру (групі тяжкості стану), для якого чисельне значення класифікаційної функції максимально. Матриця класифікації за двома кластерами підтверджує її високу точність; целью разработки алгоритма индивидуального прогнозирования степени тяжести состояния у больных ХОЗЛ с сопутствующей ГБ на основе данных биохимического исследования сыворотки крови было обследовано 100 пациентов — 55 из них имели сочетанную патологию ХОЗЛ с ГБ, 45 были с изолированным течением ХОЗЛ и контрольная группа состояла из 45 условно здоровых лиц. На основе использования кластерного (древовидного) алгоритма объединения объектов было выявлено из 100 пациентов 2 однородные группы — 2 кластера. Методами дивизионного анализа средних показателей кластеров (к-средних) подтверждено выделение именно двух кластеров, определены качественный состав каждого кластера, то есть каждый больной соотнесен к соответствующему кластеру. Распределение больных по двум кластерам соответствует выделению двух групп пациентов с разной степенью тяжести их состояния при совместном течении ХОЗЛ и ГБ: 1-й кластер — это группа больных с более тяжелой степенью состояния; 2-й кластер — группа больных со средней степенью тяжести состояния. Методами дискриминантного анализа разработан алгоритм индивидуального прогнозирования степени тяжести состояния больного с сочетанным течением ХОЗЛ и ГБ. Классификация тяжести состояния любого больного с ХОЗЛ проводилась на основании установленных расчетных классификационных функций Y1 кластер и Y2 кластер для данного больного. Больной относится к тому кластеру (группе тяжести состояния), для которого численное значение классификационной функции максимально. Матрица классификации по двум кластерам подтверждает ее высокую точность; Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) in combination with hypertension is one of the most common comorbid conditions in internal medicine clinic. Until now, there has been no comprehensive study of the functional state of the endothelium in patients with COPD in combination with hypertension and there is no clear algorithm for predicting the severity of these patients. The purpose of this stage of work was the development of an algorithm for individual prediction of the severity of the condition in patients with COPD concomitant with hypertension based on biochemical serum. Were examined 145 patients which were divided into 3 groups: the main group included patients with COPD in combination with hypertension (55 persons); comparison group consisted of patients with isolated COPD (45 people); group control made relatively healthy patients (45 people). All the subjects underwent the following studies: clinical and biochemical blood tests, levels of catecholamines, metabolites and synthase of nitric oxide, S-nitrosothiols, VEGF, level of biogenic elements, vasoactive hormones, peptides and neurotransmitters were determined. Based on the use of the cluster (tree) algorithm of combining objects, 2 homogeneous groups — 2 clusters — were identified from 100 patients. By methods of divisive analysis of average cluster indices (k-means), it was confirmed that two clusters were isolated, the qualitative composition of each cluster was determined, that is, each patient was correlated to the corresponding cluster. The distribution of patients in two clusters corresponds to the allocation of two groups of patients with different degrees of severity of their condition in the joint course of COPD and hypertension: 1st cluster is a group of patients with a more severe degree of condition; 2nd cluster — a group of patients with an average severity of the condition. Methods of discriminant analysis have developed an algorithm for individual prediction of the degree of severity of a patient with a combined course of COPD and hypertension. The classification of the severity of the condition of any patient with COPD was performed based on the established classification functions of the Y1 cluster and Y2 cluster for the given patient. The patient refers to the cluster (the severity group of the state) for which the numerical value of the classification function is maximal. The classification matrix for two clusters confirms its high accuracy