Legal basis of implementation of state regional policy in higher education

Шаповал, Р. В. Правові засади реалізації державної регіональної політики у сфері вищої освіти / Р. В. Шаповал, О. С. Нижник // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право . - 2015. - Вип. 35, ч. 2, т. 3. - С. 33-36.Стаття присвячена з’ясуванню сутності та стану нормативного забезпечення реалізації державної регіональної політики у сфері вищої освіти. Виокремлено та проаналізовано групи нормативно-правових актів, які регламентують реалізацію державної регіональної політики у сфері вищої освіти в Україні. Запропоновано ряд дієвих кроків, які спрямовані на забезпечення дієвого правового регулювання реалізації державної регіональної політики у сфері вищої освіти, створення умов для інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір та підвищення її якості, надання реальної автономії вищим навчальним закладам.The article is devoted to clarify nature and state regulatory implementation of national regional policy in higher education. Allocated and analysis of regulations that govern implementation of state regional policy in higher education in Ukraine. A number of practical steps aimed at ensuring effective implementation of state regulation of regional policy in higher education, creating conditions for integration of higher education of Ukraine into European educational space and improve its quality, provide real autonomy of higher education institutions.Статья посвящена выяснению сущности и состояния нормативного обеспечения реализации государственной региональной политики в сфере высшего образования. Выделены и проанализированы группы нормативно-правовых актов, регламентирующих реализацию государственной региональной политики в сфере высшего образования в Украине. Предложен ряд действенных шагов, направленных на обеспечение действенного правового регулирования реализации государственной региональной политики в сфере высшего образования, создание условий для интеграции высшего образования Украины в европейское образовательное пространство и повышения её качества, предоставление реальной автономии вузам

ВПЛИВ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКА

The aim of the study – to analyze the impact of stressful situations in the family on the psycho-emotional state of the adolescent. Materials and Methods. 1075 sets of questionnaires of participants were selected (‘‘Questionnaire of a teenager aged 15–18’’ and ‘‘Questionnaire of a mother of a teenager aged 15–18‘‘), among which two groups were formed during the data analysis – group I was 425 aggressive adolescents, group II was 439 non-aggressive adolescents, 211 questionnaires were not included in the study due to lack of answers. The analysis took into account changes in the distribution between aggressive and non-aggressive groups under the influence of certain factors. Results and Discussion. The presence of a connection between the peculiarities of family relations and the level of aggression of the adolescent was analyzed. Among adolescents who preferred to communicate with parents and consult with them, only 37.8 % and 44.8 % of respondents were in group I, respectively, while 62.2 % and 55.2 % were in group II respectively. Of the adolescents who experienced stress due to constant conflicts with their parents, 71.4 % were in group I.  According to the data obtained, conflicts with parents or in the family have a more significant impact on the psycho-emotional state of the adolescent, while the loss of work by one parent (group I included 57.1 % of adolescents who experienced stress as a result), serious illness in someone from the family (61.0 % of adolescents in group I), divorce of parents (62.0 % of adolescents in  group I), appearance of new parents (71.8 % of adolescents in group I), death of someone from the family 55.3 % of adolescents in group I) have less influence. Conclusions. Stressful situations in the family have a negative impact on the psycho-emotional state of the adolescent, while communication with parents has a positive impact on the level of aggression. It is important to work with parents to explain the possible negative impact of underestimating the adolescent᾽s reactions and experiences of various family stressful situations.Цель исследования – проанализировать влияние стрессовых ситуаций в семье на психоэмоциональное состояние ребенка. Материалы и методы. Было отобрано 1075 комплектов анкет участников («Анкета подростка 15–18 лет» и «Анкета матери подростка 15–18 лет»), среди которых при анализе данных были сформированы две группы – I группу составили 425 агрессивных подростков, II группу составили 439 неагрессивных подростков, 211 анкет не вошли в исследование, ввиду отсутствия ответов. При анализе учитывались отличия в распределении между агрессивной и неагрессивной группами под влиянием определенных факторов. Результаты исследований и их обсуждение. Было проанализировано наличие связи между особенностями семейных отношений и уровнем агрессии подростка. Среди подростков, которые отдавали предпочтение общению с родителями и советовались с ними, в I группу попали только 37,8 и 44,8 % опрошенных соответственно, в то время как во II группу – 62,2 и 55,2 % соответственно. Из подростков, подвергшихся стрессу вследствие постоянных конфликтов с родителями, в I группе оказались 71,4 %. Согласно полученным данным, конфликты с родителями или в семье имеют более существенное влияние на психоэмоциональное состояние ребенка, в то время как потеря работы одним из родителей (в I группу попали 57,1 % из подростков, подвергшихся стрессу вследствие этого), серьезная болезнь у кого-то из членов семьи (61,0 % подростков в I группе), развод родителей (62,0 % подростков в I группе), появление новых родителей (71,8 % подростков в  I группе), смерть кого-то из членов семьи (55,3 % подростков в I группе) имеют меньшее влияние. Выводы. Стрессовые ситуации в семье негативно влияют на психоэмоциональное состояние ребенка, в то время как общение с родителями оказывает положительное влияние на уровень агрессии. Важно проводить работу с родителями по разъяснению возможного негативного влияния недооценки реакций и переживаний ребенком различных семейных стрессовых ситуаций.Мета дослідження – проаналізувати вплив стресових ситуацій у сім᾽ї на психоемоційний стан підлітка. Матеріали та методи. Було відібрано 1075 комплектів анкет учасників («Анкета підлітка 15–18 років» та «Анкета матері підлітка 15–18 років»), серед яких при аналізі даних було сформовано дві групи – І групу склали 425 агресивних підлітків, ІІ групу склали 439 неагресивних підлітків, 211 анкет не увійшли у дослідження, зважаючи на відсутність відповідей. При аналізі враховували відмінності в розподілі між агресивною та неагресивною групами під впливом певних факторів. Результати дослідження та їх обговорення. Було проаналізовано наявність зв᾽язку між особливостями сімейних стосунків та рівнем агресії підлітка. Серед підлітків, які віддавали перевагу спілкуванню з батьками та радилися з ними, до І групи потрапили лише 37,8 та 44,8 % опитаних відповідно, тоді як до ІІ групи – 62,2 та 55,2 % відповідно. Із підлітків, які зазнали стресу внаслідок постійних конфліктів із батьками, у І групі опинилися 71,4 %. Відповідно до отриманих даних, конфлікти з батьками чи у сім᾽ї мають більш вагомий вплив на психоемоційний стан підлітка, тоді як втрата роботи одним із батьків (у І групу потрапили 57,1 % із підлітків, які зазнали стресу внаслідок цього), серйозна хвороба в когось із членів сім᾽ї (61,0 % підлітків у І групі), розлучення батьків (62,0 % підлітків у І групі), поява нових батьків (71,8 % підлітків у І групі), смерть когось із родини (55,3 % підлітків у І групі) мають менший вплив. Висновки. Стресові ситуації в родині мають негативний вплив на психоемоційний стан підлітка, тоді як спілкування з батьками має позитивний вплив на рівень агресії. Важливо проводити роботу з батьками щодо роз᾽яснення можливого негативного впливу недооцінки реакцій та переживань підлітком різних сімейних стресових ситуацій

СУПОЗИТОРІЇ ІЗ ВМІСТОМ НАНЧАСТИНОК КУПРУМУ В ПРОФІЛАКТИЦІ ПІСЛІОТЕЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ КОРІВ

There has been made experimental substance containing copper nanoparticles, suppositories based on polyethylene oxide. Suppositories were injected intrauterine to cows after calving. Findings obtained that after using suppositories with copper nanoparticles there were increase of immunoglobulin class A in 5,4 (р≤0,001), increase of immunoglobulin G in 2,1 (р≤0,001), and a decrease of immunoglobulin M 2 (р≤0,01), that have positive affect in the postpartum period and reduce service period to 62,5 ± 2,1 days at insemination index 1,5.Создано експериментальную субстанцию с содержанием наночастиц Купрума которую ввели в состав суппозиториев на полиетиленоксидной основе. Коровам, после отхождения последа, ввели суппозитории с содержанием наночастиц Купрума. Установлено, что после введения коровам в матку суппозиториев с содержанием наночастиц Купрума в их организме повышается содержание иммуноглобулинов класса А в 5,4 раза (р≤0,001), содержание іммуноглобулинов класса G  в 2,1 раза  (р≤0,001) и снижается содержание иммуноглобулинов класса М в 2 раза (р≤0,01), что положительно влияет на течение послеродового периода и способствует сокращению сервис-периода до 62,5 ± 2,1 суток при индексе осеменения 1,5.Створено експериментальну субстанцію із вмістом наночастинок Купруму яку було введено у супозиторії на поліетиленоксидній основі. Виготовлені супозиторії задано коровам внутрішньоматково після відходження посліду. Встановлено, що після застосування коровам супозиторіїв з наночастинками Купруму  в їх організмі підвищується вміст імуноглобулінів классу А в 5,4 рази (р≤0,001), вміст імуноглобулінів класуG  в 2.1 рази (р≤0,001)  та  відбувається  зниження вмісту імуноглобулінів класу М в 2 рази (р≤0,01),  що позитивно впливає на перебіг післяотельного періоду та сприяє скороченю сервіс-періоду до    62,5 ± 2,1 діб при індексі осіменіння 1,5

РОДИНА – ВАГОМИЙ ЧИННИК ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ПІДЛІТКА

Purpose: to analyze the possible relationship between material well-being, family composition, the presence of bad habits and the psycho-emotional state of adolescents from complete and incomplete families. Materials and Methods. 1075 sets of questionnaires of participants (“Questionnaire of the teenager of 15–18 years” and “Questionnaire of mother of the teenager of 15–18 years”) were selected, among which at the analysis of variables two groups were formed – group I made 425 aggressive teenagers, group II made 439 non-aggressive teenagers, 211 questionnaires were not included in the study due to lack of answers. The analysis took into account the difference in the distribution between aggressive and non-aggressive groups under the influence of certain factors. Results. The relationship between family well-being and aggression for adolescents with different family sizes was analyzed. For adolescents from full families and high wealth, the distribution between groups I and II did not change, but in low-income families, 39.7 % of adolescents fell into the aggressive group, and, accordingly, 60.3 % – into the non-aggressive group. For adolescents living without a father, the situation was the opposite – the distribution between groups did not change for low-income families, but in families with higher incomes, the aggressive group was 55.3 %, and, accordingly, 44.7 % – non-aggressive. This connection was even more pronounced in families where adolescents live with the stepfather – in low-income families the groups were divided equally, but for high-income families the aggressive group was 71.4 % against 28.6 % in the non-aggressive group, ie was 2.5 times larger. Characteristics of the number of families showed an increase in the percentage of adolescents in the aggressive group as the number of people living with the adolescent increased. Conclusions. Thus, family conditions and well-being significantly affect a child᾽s life path. Parents influence the adolescent by purposeful upbringing, which is reduced to the organization of the child᾽s life in the family, as well as learning about interpersonal relationships.Мета: проаналізувати можливий зв’язок між матеріальним достатком, складом сім’ї, наявністю шкідливих звичок та психоемоційним станом підлітків із повних та неповних сімей. Матеріали і методи. Відібрано 1075 комплектів анкет учасників («Анкета підлітка 15–18 років» та «Анкета матері підлітка 15–18 років»), серед яких при аналізі змінних були сформовані дві групи: І група склала 425 агресивних підлітків, ІІ група – 439 неагресивних підлітків, 211 анкет не увійшли у дослідження, зважаючи на відсутність відповідей. При аналізі враховувалась різниця в розподілі між агресивною та неагресивною групами під впливом певних чинників. Результати. Проаналізовано наявність зв’язку між сімейним добробутом та проявами агресивності для підлітків з різним складом сімей. Для підлітків з повних сімей і високим достатком розподіл між групами І та ІІ практично не змінювався, зате у сім’ях із низьким достатком до агресивної групи потрапили 39,7 % підлітків, і, відповідно, 60,3 % – до неагресивної групи. Для підлітків, які проживають без батька, ситуація виявилася протилежною – розподіл між групами практично не змінювався для сімей з низьким достатком, зате у сім’ях із високим достатком агресивна група склала 55,3 %, і, відповідно, 44,7 % – неагресивна. Ще сильніше цей зв’язок був виражений у сім’ях, де підлітки проживають з вітчимом – у сім’ях із низьким достатком групи поділилися порівну, зате для сімей з високим достатком агресивна група склала 71,4 % проти 28,6 % в неагресивній групі, тобто була в 2,5 раза більша. Характеристика кількісного складу сім’ї виявила зростання відсотка підлітків в агресивній групі по мірі збільшення кількості осіб, які проживають разом із підлітком. Висновки. Cімейні умови та рівень добробуту значною мірою впливають на життєвий шлях дитини. Батьки впливають на підлітка цілеспрямованим вихованням, яке зводиться до організації життя дитини в сім’ї, а також навчання міжособистісних відносин

«Приладобудування: стан і перспективи», XХ Міжнародна науково-технічна конференція

Робота присвячена вирішенню наукової задачі компенсації впливу температури на якість зображення діоптрійних трикомпонентних фокусуючих вузлів інфрачервоних оптико-електронних приладів шляхом розробки методів синтезу таких систем та стабілізації характеристик цих вузлів в умовах однорідних температурних полів. Вдосконалено метод пасивної оптичної атермалізації діоптрійних інфрачервоних об'єктивів-триплетів, метод синтезу оптимальних комбінацій матеріалів атермалізованого трикомпонентного інфрачервоного фокусуючого вузла, комплексний метод аналізу впливу однорідних температурних полів на характеристики як ості зображення діоптрійних інфрачервоних об'єктивів.The material is devoted to the solution of the scientific problem of temperature influence compensation to dioptric three-component lenses image quality for infrared optoelectronic devices by development of methods for such systems synthesis and their characteristics stabilization for the case of homogeneous temperature distribution. Passive optical athermalization method for dioptric infrared three-component lenses, method of optimal combinations synthesis of athermal three-component infrared lens materials, complex method for analysis of homogeneous temperature influence t o infrared lenses image quality characteristics are improved.Работа посвящена решению научной задачи компенсации влияния температуры на качество изображения диоптрических трехкомпонентных фокусирующих узлов инфракрасных оптико-электронных приборов путем разработки методов синтеза таких систем и стабилизации характеристик этих узлов в условиях однородных температурных полей. Усовершенствован метод пассивной оптической атермализации диоптрических инфракрасных объективов-триплетов, метод синтеза оптимальных комбинаций материалов атермализованого трехкомпонентного инфракрасного фокусирующего узла, комплексный метод анализа влияния однородных температурных полей на характеристики качества изображения диоптрических инфракрасных объективов

Основні соціальні аспекти, що впливають на формування необхідних знань про репродуктивне здоров'я у дівчат-підлітків

Reproductive health is a reflection of health during childhood, and crucial during adolescence and adulthood, sets the stage for health beyond the reproductive years for women and affects the health of the next generation.Many different types of educational programs, based on local peculiarities have been shown to positively affect reproductive health outcomes. Thus we decided to analyze the “Questionnaire adolescents 15–18 years” of 532 girls from the database of Ukrainian longitudinal study “Family and Children of Ukraine” using parameters that characterize main social factors of influence on formation of life style habits at adolescent girls.Among the surveyed adolescent girls fairly high amount does not demonstrate a high level of awareness in the issues of reproductive health, sexual development and sexual relationships. Evident link between the level of communication with adolescents and parents and level of knowledge on reproductive health issues at this group of girls was found – the girls that point on the family communication deficits had given less informative answer on questions concerning the development of the reproductive and sexual relations, and more often choose as information source on this topic unreliable and badly controlled sources – friends, the media and the Internet. However, among adolescents who are satisfied with the level of communication with their parents (vast majority – 97%), the percentage of badly informed is also noticeable.Parameters that are considered as risk factors for social anamnesis – property status, education level of parents, family housing – don’t have a real impact on the deficit in family communication and adolescent’s awareness.However, it is worth noting that 56% of girls didn't receive information about reproductive and sexual development from specialists – health workers, psychologists and teachers, but their level of knowledge doesn’t significantly differs from those who got such information from experts.We can conclude that existing educational programs are not sufficiently effective, and the means provided for existing programs do not provide adequate coverage of adolescents.Репродуктивное здоровье современной женщины – это отражение состояния ее здоровья в детстве и в подростковом возрасте, что, помимо прочего, влияет на здоровье будущих поколений. Существует много различных образовательных программ, разработанных на основе региональных особенностей, которые показали положительные результаты в репродуктивных исходах. Мы проанализировали «Вопросник подростков 15–18 лет», который заполнили 532 девушки из базы данных украинского продольного исследования «Семья и дети Украины», используя параметры, характеризующие основные социальные факторы влияния на формирование привычек и образа жизни у девочек-подростков.Довольно большое количество обследованных девочек-подростков не продемонстрировали высокий уровень осведомленности в вопросах репродуктивного здоровья, полового развития и сексуальних отношений. Нами выявлена очевидная связь между уровнем коммуникации подростков с родителями и уровнем знаний по вопросам репродуктивного здоровья. Так, девушки, которые указывают на дефіцит семейной связи, дали менее информативный ответ на вопросы, касающиеся развития репродуктивной системы и сексуальных отношений. При этом они чаще выбирают в качестве источника информации по этой теме ненадежные и плохо контролируемые источники – друзей, средства массовой информации и интернет. Тем не менее, среди подростков, которые удовлетворены уровнем общения со своими родителями (подавляющее большинство – 97%), процент плохо информированных является также высоким.Параметры, которые считаются факторами риска для социального анамнеза – финансовое положение, уровень образования родителей, семейное жилье – не оказывали существенного влияния на дефіцит семейного общения и осведомленность подростка.Кроме того, стоит отметить, что 56% девушек вовсе не получают информацию о репродуктивном и сексуальном развитии от специалистов – медицинских работников, психологов и педагогов, но их уровень знаний незначительно отличается от девушек, получивших такую информацию от экспертов.Мы можем сделать вывод, что существующие образовательные программы не являются достаточно эффективными, и средства, предусмотренные для существующих программ, не обеспечивают адекватного охвата девочек подросткового возраста.Репродуктивне здоров'я сучасної жінки – це відображення стану її здоров'я в дитинстві і в підлітковому віці, що, крім іншого, впливає на здоров'я майбутніх поколінь. Існує багато різних освітніх програм, розроблених на основі регіональних особливостей, які показали позитивні результати в репродуктивних наслідках. Ми проаналізували «Опитувальник підлітків 15–18 років», який заповнили 532 дівчини з бази даних українського поздовжнього дослідження «Сім'я і діти України», використовуючи параметри, що характеризують основні соціальні фактори впливу на формування звичок і способу життя в дівчаток-підлітків.Досить велика кількість обстежених дівчаток-підлітків не продемонстрували високий рівень поінформованості в питаннях репродуктивного здоров'я, статевого розвитку і сексуальних відносин. Нами виявлений очевидний зв'язок між рівнем комунікації підлітків з батьками та рівнем знань щодо питань репродуктивного здоров'я. Так, дівчата, які вказують на дефіцит сімейного зв'язку, дали менш інформативну відповідь на питання, що стосуються розвитку репродуктивної системи і сексуальних відносин. При цьому вони частіше вибирають як джерела інформації з цієї теми ненадійні і погано контрольовані джерела – друзів, засоби масової інформації та інтернет. Із усім тим, серед підлітків, які задоволені рівнем спілкування зі своїми батьками (переважна більшість – 97%), відсоток погано інформованих є також високим.Параметри, які вважаються факторами ризику для соціального анамнезу – фінансове становище, рівень освіти батьків, сімейне житло – не справляли істотного впливу на дефіцит сімейного спілкування та поінформованість підлітка.Окрім того, варто відзначити, що 56% дівчат зовсім не отримують інформацію про репродуктивний і сексуальний розвиток від фахівців – медичних працівників, психологів і педагогів, але їхній рівень знань незначно відрізняється від дівчат, які отримали таку інформацію від експертів.Ми можемо зробити висновок, що існуючі освітні програми не є достатньо ефективними, і засоби, передбачені для існуючих програм, не забезпечують адекватного охоплення дівчаток підліткового віку