Discriminant Analysis as a Tool for the Distinction of Quaternary Sediments in the Region of Djurdjevac

Discriminant analysis of Quaternary sediments in the region of Djurdjevac was performed in order to determine the optimum criteria for distinguishing between previously established groups of deposits. Geological properties utilized in the procedure of discrimination are represented by the results of modal analysis. Among the seven groups related to the Quaternary sediments of the Drava river depression, only three proved to be distinctive; Pleistocene alluvial deposits (Q1), Pleistocene loess (lQ1), and Holocene deluvium (dQ2), while others proved to be modally uniform. The close relationship between characteristic minerals and individual genetic groups (Quaternary facies) proved to be useful in labelling the most prominent discriminant functions, thus equipping them with particular sedimentological meaning. Three of the six functions indicated the provenance of the source material, as well as conditions of transport and sedimentation within the Quaternary sedimentary cycle of the studied part of the Drava river depression in the Pannonian basin

CO2 and H2 Adsorption and Reaction at Nin/YSZ(111) Interfaces: A Density Functional Theory Study

To recycle CO2 into sustainable fuels and chemicals, coelectrolysis of CO2 and H2O can be achieved in solid oxide electrolysis cells, where the molecules are supplied to the Ni/YSZ electrode (YSZ = yttria-stabilized zirconia). Oxygen diffusion along the electrode has been identified as the critical step in the process, where YSZ is the common catalyst support. We have investigated the interaction of a CO2 molecule with the clean YSZ(111) surface and with Nin/YSZ(111) (n = 1, 4–7, 10, and 20) interfaces, using a spin-polarized density functional theory and a long-range dispersion correction. Here, we have considered up to six initial adsorption sites and two orientations for the CO2 molecule, which showed that the adsorption is stronger at the Nin/YSZ(111) (n = 4–7, 10, and 20) interface than on the clean YSZ(111) and Ni1/YSZ(111) systems. Additionally, we have determined that the preferential adsorption site of CO2 is at the interface between the Ni clusters and the YSZ(111) surface. We have observed a bending and stretching of the molecule, demonstrating its activation upon adsorption, because of charge transfer between the metal cluster and the molecule and a mixing between Ni orbitals and CO2 orbitals. In this work, we show that although the electronic structure of the clusters depends on the cluster size, the interaction strength of CO2 with the interface is independent of the size of the supported nickel particle. Finally, we have considered the reverse water gas shift reaction and determined the hydrocarboxylic intermediate in the reaction mechanism over Ni5/YSZ(111)

Порівняльне вивчення флавоноїдів груші звичайної листя сортів Ноябрська, Лісова красуня та Лимонка

Aim. To study the qualitative composition and determine the quantitative content of flavonoids in pear leaves of Noyabrska, Forest beauty and Lemonka varieties.Materials and methods. As objects of research, leaves of ordinary pears of Noyabrska, Forest beauty and Lemonka varieties were selected. Identification of flavonoids was performed using qualitative reactions and thin-layer chromatography. The quantitative content was determined by the spectrophotometric method.Results and discussion. The presence of flavonoids in leaves of ordinary pears of Noyabrska, Forest beauty and Lemonka varieties was found by qualitative reactions. Using thin-layer chromatography the following components were identified in leaves of pears of the varieties studied: among glycosides – kosmosien, cynaroside, astragalin, rutin, hyperoside, quercitrin, isoquercitrin, among aglycons – apigenin, luteolin, kaempferol, quercetin. The content of flavonoids calculated with reference to rutin in leaves of ordinary pears of Noyabrska, Forest beauty and Lemonka varieties was 2.88 ± 0.07%, 1.31 ± 0.03% and 1.64 ± 0.03%, respectively.Conclusions. The study of the qualitative composition and quantitative content of flavonoids in leaves of ordinary pears of Noyabrska, Forest beauty and Lemonka varieties has shown that they are not inferior to wild pear trees and can be an additional source of flavonoids for the purpose of creating herbal medicines on their basis.Цель. Изучить качественный состав и определить количественное содержание флавоноидов в груши обыкновенной листьях сортов Ноябрьская, Лесная красавица и Лимонка.Материалы и методы. В качестве объектов исследования нами были выбраны груши обыкновенной листья сортов Ноябрьская, Лесная красавица и Лимонка. Идентификацию флавоноидов осуществляли с помощью качественных реакций и хроматографии в тонком слое сорбента. Количественное содержание определяли спектрофотометрическим методом.Результаты и их обсуждение. В листьях груши обыкновенной сортов Ноябрьская, Лесная красавица и Лимонка с помощью качественных реакций установлено наличие флавоноидов. Методом хроматографии в тонком слое сорбента в листьях груши исследуемых сортов были идентифицированы среди гликозидов космосиин, цинарозид, астрагалин, рутин, гиперозид, кверцитрин, изокверцитрин, среди агликонов – апигенин, лютеолин, кемпферол, кверцетин. Содержание флавоноидов в пересчете на рутин в листьях груши обыкновенной сортов Ноябрьская, Лесная красавица и Лимонка составил 2,88 ± 0,07 %, 1,31 ± 0,03 % и 1,64 ± 0,03 % соответственно.Выводы. Исследование качественного состава и количественного содержания флавоноидов в листьях груши обыкновенной сортов Ноябрьская, Лесная красавица и Лимонка показало, что они по содержанию не уступают дикорастущей груше и могут быть дополнительным источником получения флавоноидов с целью создания на их основе препаратов растительного происхождения.Мета. Вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст флавоноїдів у груші звичайної листі сортів Ноябрська, Лісова красуня та Лимонка.Матеріали та методи. Як об’єкти дослідження нами були обрані груші звичайної листя сортів Ноябрська, Лісова красуня та Лимонка. Ідентифікацію флавоноїдів здійснювали за допомогою якісних реакцій та хроматографії у тонкому шарі сорбенту. Кількісний вміст визначали спектрофотометричним методом.Результати та їх обговорення. У листі груші звичайної сортів Ноябрська, Лісова красуня та Лимонка за допомогою якісних реакцій встановлено наявність флавоноїдів. Методом хроматографії у тонкому шарі сорбенту листя груші сортів, що досліджувалися, були ідентифіковані серед глікозидів космосіїн, цинарозид, астрагалін, рутин, гіперозид, кверцитрин, ізокверцитрин, серед агліконів – апігенін, лютеолін, кемпферол, кверцетин. Вміст флавоноїдів у перерахунку на рутин у листі груші звичайної сортів Ноябрська, Лісова красуня та Лимонка склав 2,88 ± 0,07 %, 1,31 ± 0,03 % та 1,64 ± 0,03 % відповідно.Висновки. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту флавоноїдів у листі груші звичайної сортів Ноябрська, Лісова красуня та Лимонка показало, що вони за вмістом не поступаються дикорослій груші та можуть бути додатковим джерелом одержання флавоноїдів з метою створення на їх основі препаратів рослинного походження

Визначення кількісного вмісту суми фенольних сполукв артишоку суцвіттях, часнику листі та цибулинах

Introduction. Phenolic compounds are the most abundant class of biologically active compounds of herbal origin. They possess antioxidant, anti-tumor, antimutagenic, antisclerotic, antibacterial, antiviral, sedative, anti-ulcer and anti-inflammatory activity. Wide distribution of phenolic compounds in the plant world and their usage in medical practice provide the importance of their quantitative determination in prospective plant species, such as artichoke and garlic.The purpose of current work was determination of quantitative content of phenolic compounds in artichoke inflorescences, garlic leaves and bulbs.Methods of research. The content of phenolic compounds was determined using various methods: permanganatometric, spectrophotometric calculated on gallic acid, spectrophotometric according to the SPU method.Results and discussion. The content of the sum of phenolic compounds, determined by permanganatometry, comprised 9,74% in artichoke inflorescences, 8,96% in garlic leaves and 4,85% – in garlic bulbs; determined spectrophotometrically calculated on gallic acid in artichoke inflorescences was 6,58%, in garlic leaves – 6,22%, in garlic bulbs – 2,87%; determined spectrophotometrically according to the SPU method in artichoke inflorescences comprised 4,43%, in garlic leaves – 3,91%, and in garlic bulbs – 2,11%.Conclusions.The quantitative content of phenolic compounds in artichoke, garlic leaves and bulbs was determined using various methods: permanganatometric, spectrophotometric calculated on gallic acid, spectrophotometric according to the SPU method.As a result of the experiment, it was found that phenolic compounds accumulate in the artichoke inflorescences and garlic leaves, and in garlic bulbs their content is lower.The results obtained allow the recommending artichoke inflorescences, garlic leaves and bulbs as the herbal sources of phenolic compounds.Вступление. Фенольные соединения – наиболее распространенный класс биологически активных веществ растительного происхождения. Они проявляют антиоксидантное, противоопухолевое, антимутагенное, антиатеросклеротическое, антибактериальное, противовирусное, седативное, противо-язвенное и противовоспалительное действие. Значительное распространение фенольных соединений в растительном мире и их применение в медицинской практике обуславливают актуальность определения их количественного содержания в перспективных видах растений, таких, как артишок посевной и чеснок посевной.Цель исследования – определить количественное содержание суммы фенольных соединений в артишока соцветиях, чеснока листьях и луковицах.Методы исследования. Количественное содержание суммы фенольных соединений в них определяли, используя разные методы:  перманганатометрический, спектрофотометрический в пересчете на галловую кислоту, спектрофотометрический по методике ГФУ.Результаты и обсуждение. Количественное содержание суммы фенольных соединений, определенное перманганатометрическим методом, в артишока соцветиях составило 9,74 %, в чеснока листьях – 8,96 %, в чеснока луковицах – 4,85 %; содержание определенное спектрофотометрическим методом в пересчете на галловую кислоту, в артишока соцветиях составило 6,58 %, в чеснока листьях – 6,22 %, в чеснока луковицах – 2,87 %; содержание, определенное спектрофотометрическим методом по методике ГФУ , в артишока соцветиях составило 4,43 %, в чеснока листьях – 3,91 %, в чеснока луковицах – 2,11 %.Выводы. Количественное содержание суммы фенольных соединений в артишока соцветиях, чеснока листьях и луковицах определяли разными методами: перманганатометрическим, спектрофотометрическим в пересчете на галловую кислоту, спектрофотометрическим по методике ДФУ . В результате проведенного эксперимента было установлено, что фенольные соединения больше накапливаются в артишока соцветиях и чеснока листьях, а в чеснока луковицах их содержание ниже. Полученные результаты позволяют рекомендовать артишока соцветия, чеснока листья и луковицы в качестве растительных источников фенольных соединений в составе лекарственных субстанций.Вступ. Фенольні сполуки – найбільш поширений клас біологічно активних речовин рослинного походження. Вони проявляють антиоксидантну, протипухлинну, антимутагенну, антиатеросклеротичну, антибактеріальну, противірусну, седативну, противиразкову і протизапальну дію. Значне розповсюдження фенольних сполук у рослинному світі та їх застосування в медичній практиці зумовлюють актуальність визначення їх кількісного вмісту в перспективних видах рослин, таких, як артишок посівний і часник посівний.Мета дослідження – визначити кількісний вміст суми фенольних сполук в артишоку суцвіттях, часнику листі та цибулинах.Методи дослідження. Об’єктами дослідження було обрано артишоку суцвіття, часнику листя та цибулини. Кількісний вміст суми фенольних сполук у них визначали, використовуючи різні методи: перманганатометричний, спектрофотометричний у перерахунку на галову кислоту, спектрофотометричний за методикою ДФУ.Результати й обговорення. Кількісний вміст суми фенольних сполук, визначений перманганатометричним методом, в артишоку суцвіттях становив 9,74%, у часнику листі – 8,96%, у часнику цибулинах – 4,85%; вміст визначений спектрофотометричним методом у перерахунку на галову кислоту, в артишоку суцвіттях складав 6,58%, у часнику листі – 6,22%, у часнику цибулинах – 2,87%; вміст визначений спектрофотометричним метод за методикою ДФУ, в артишоку суцвіттяхстановив 4,43%, у часнику листі – 3,91%, у часнику цибулинах – 2,11%.Висновки. Кількісний вміст – суми фенольних сполук в артишоку суцвіттях, часнику листі та цибулинах визначали різними методами: перманганатометричним, спектрофометричним у перерахунку на галову кислоту, спектрофометричним за методикою ДФУ. У результаті проведеного експерименту було встановлено, що фенольні сполуки більше накопичуються в артишоку суцвіттях і часнику листі, а в часнику цибулинах іх вміст нижчий. У результаті проведеного експерименту було встановлено, що фенольні сполуки більше накопичуються в артишоку суцвіттях і часнику листі, а в часнику цибулинах їх вміст нижчий. Одержані результати дозволяють рекомендувати артишоку суцвіття, часнику листя та цибулини як рослинні джерела фенольних сполук у складі лікарських субстанцій

Визначення якісного складу та кількісного вмісту амінокислот у часнику, цибулинах і листі

Introduction. Plant amino acids have an important impact on functioning of various systems and organs of human body. In addition, they possess a wide range of pharmacotherapeutic properties, improve the digestion and potentiate the activity of biologically active compounds present in plants. Thus, the search of plant species that contain a large complex of plant amino acids and are used as food is of current interest. Garlic (Allium sativum L.) from Alliaceae family is one of such plants, and has been used since ancient times for the treatment of various disorders.The aim of the study – to determine the composition and quantitative content of free and bound amino acids of garlic bulbs and leaves.Research methods. The amino acid composition was determined using the high-performance liquid chromatography (HPLC) method.Results and Discussion. 16 amino acids were detected in garlic bulbs as a result of the experiment. Arginine (3.04 %) and proline (1.56 %) were found to be accumulated infree state, while glutamic acid (10.59 %), aspartic acid (6.06 %) and arginine (5.94 %) prevailed in bound state. 15 free and 16 bound amino acids were identified and quantified in garlic leaves. Glutamic acid (2.11 %), leucine (1.79 %), valine (1.77 %), isoleucine (1.52 %), treonine and phenylalanine (1.44 %) dominated infree state, and glutamic acid (28.49 %), aspartic acid (12.90 %) and leucine (7.61 %) prevailed in bound state. Methionine was found only in bound state in garlic leaves.Conclusions. The amino acid composition of garlic bulbs and leaves was studied using the HPLC method. 16 amino acids in both free and bound state were detected and their content was determined in garlic bulbs, while in garlic leaves – 15 free and 16 bound amino acids. The results of the experiment showed that methionine is present only in bound state in garlic leaves.Вступление. Растительные аминокислоты имеют большое влияние на функционирование различных систем и органов человеческого организма. Кроме этого, они проявляют широкие фармакотерапевтические свойства, способствуют более быстрому усвоению и потенцируют действие биологически активных веществ, содержащихся в растениях. Поэтому актуальным является поиск видов растений, которые накапливают в значительном количестве аминокислоты и широко используются в пищу. К таким растениям принадлежит чеснок посевной (Allium sativum L.) семейства луковые (Alliaceae), который издавна применяют для лечения разных заболеваний.Цель исследования – определить качественный состав и количественное содержание свободных и связанных аминокислот чеснока луковиц и листьев.Методы исследования. Аминокислотный состав определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии.Результаты и обсуждение. В результате проведенного хроматографического исследования в чеснока луковицах определено содержание 16 аминокислот. В свободном состоянии в большом количестве накапливаются аргинин (3,04 %) и пролин (1,56 %), в связанном – глутаминовая кислота (10,59 %), аспарагиновая кислота (6,06 %) и аргинин (5,94 %). В чеснока листьях идентифицировано и определено содержание 15 свободных и 16 связанных аминокислот. Среди свободных аминокислот в большом количестве накапливаются глутаминовая кислота (2,11 %), лейцин (1,79 %), валин (1,77 %), изолейцин (1,52 %), треонин и фенилаланин (1,44 %), в связанном – глутаминовая кислота (28,49 %), аспарагиновая кислота (12,90 %) и лейцин (7,61 %). Метионин в чеснока листьях содержится только в связанном состоянии.Выводы. Методом высокоэффективной жидкостной хроматографии определен аминокислотный состав в чеснока луковицах и листьях. В чеснока луковицах в свободном и связанном состоянии обнаружено и определено содержание 16 аминокислот, а в чеснока листьях – 15 свободных и 16 связанных аминокислот. Результаты исследований показали, что метионин в чеснока листьях содержится только в связанном состоянии.Вступ. Рослинні амінокислоти мають великий вплив на функціонування різноманітних систем і органів людського організму. Крім того, вони проявляють широкі фармакотерапевтичні властивості, сприяють більш швидкому засвоєнню та потенціюють дію біологічно активних речовин, які містяться в рослинах. Тому актуальним є пошук видів рослин, що накопичують у значній кількості амінокислоти і широко використовуються в їжу. До таких рослин належить часник посівний (Allium sativum L.) родини цибулеві (Alliaceae), який здавна застосовують для лікування різних захворювань.Мета дослідження – визначити якісний склад та кількісний вміст вільних і зв’язаних амінокислот часнику цибулин та листя.Методи дослідження. Амінокислотний склад визначали методом високоефективної рідинної хроматографії.Результати й обговорення. У результаті проведеного хроматографічного дослідження в часнику цибулинах визначено вміст 16 амінокислот. У вільному стані у великій кількості накопичуються аргінін (3,04 %) і пролін (1,56 %), у зв’язаному – глутамінова кислота (10,59 %), аспарагінова кислота (6,06 %) та аргінін (5,94 %). У часнику листі ідентифіковано та визначено вміст 15 вільних і 16 зв’язаних амінокислот. Серед вільних амінокислот у великій кількості накопичуються глутамінова кислота (2,11 %), лейцин (1,79 %), валін (1,77 %), ізолейцин (1,52 %), треонін і фенілаланін (1,44 %), у зв’язаному – глутамінова кислота (28,49 %), аспарагінова кислота (12,90 %) та лейцин (7,61 %). Метіонін у часнику листі міститься тільки у зв’язаному стані.Висновки. Методом високоефективної рідинної хроматографії визначено амінокислотний склад у часнику цибулинах і листі. У часнику цибулинах у вільному та зв’язаному стані виявлено і визначено вміст 16 амінокислот, а у часнику листі – 15 вільних та 16 зв’язаних амінокислот. Результати досліджень показали, що метіонін у часнику листі міститься тільки у зв’язаному стані

Дослідження жирнокислотного складу часнику листя та цибулин

Introduction. Polyunsaturated fatty acids show a wide spectrum of biological activity in human body, including lowering blood cholesterol level, arterial pressure, improving blood circulation, take part in prostaglandins synthesis etc. Thus, the search of new herbal sources of polyunsaturated fatty acids is an important task of modern pharmaceutical science aimed at creation of effective Ukrainian medicines and dietary supplements on their basis.The aim of the study – to learn of qualitative composition and quantitative content of fatty acids in garlic leaves and bulbs.Research Methods. The fatty acid composition of garlic leaves and bulbs was carried out using gas chromatography.Results and Discussion. As a result of the research 13 fatty acids were identified and their content was determined in garlic leaves, and 11 fatty acids – in garlic bulbs. Among the saturated fatty acids palmitic acid dominated in the leaves – 17.85 % and in bulbs – 13.67 %, and among unsaturated ones – linoleic acid – 46.40 % and 64.45 % respectively. The sum of unsaturated fatty acids both in the leaves and bulbs prevailed over the sum of saturated ones, which allows to expect hypocholesteremic, hypolipidemic, antiaggregant and hypotensive activity in the medicines containing the studied plant material types.Conclusions. 1. The fatty acid composition of garlic leaves and bulbs was carried out using gas chromatography. As a result of the research 13 fatty acids were identified and their content was determined in garlic leaves, and 11 fatty acids – in garlic bulbs. The sum of unsaturated fatty acids both in the leaves and bulbs prevailed over the sum of saturated ones, with prevalence of linoleic acid – 46,40% in the leaves and 64.45 % in bulbs. The obtained results allow recommending garlic leaves and bulbs as herbal source of polyunsaturated fatty acids with the following creation of effective Ukrainian medicines and dietary supplements on their basis.Вступление. Полиненасыщенные жирные кислоты оказывают широкий спектр биологического действия в организме, в частности способствуют снижению уровня холестерина, артериального давления, улучшению кровообращения, участвуют в синтезе простагландинов и др. Поэтому поиск новых растительных источников этих кислот является актуальной задачей современной фармацевтической науки с целью создания эффективных отечественных лекарственных средств и диетических добавок – специальных пищевых продуктов на их основе.Целью исследования – изучить качественный состав и количественное содержание жирных кислот в чеснока листьях и луковицах.Методы исследования. Жирнокислотный состав чеснока листьев и луковиц исследовали методом газовой хроматографии.Результаты и обсуждение. В результате проведенных исследований в чеснока листьях было идентифицировано и определено содержание 13, а в луковицах – 11 жирных кислот. Среди насыщенных жирных кислот по количественному содержанию преобладает пальмитиновая кислота (17,85 % в листьях и 13,67 % в луковицах), а среди ненасыщенных – линолевая (46,40 и 64,45 % соответственно). Сумма ненасыщенных жирных кислот как в листьях, так и в луковицах значительно превышает сумму насыщенных, что позволяет прогнозировать гипохолестеринемическую, гиполипидемическую, антиагрегантную, гипотензивную активность лекарственных средств на основе чеснока листьев и луковиц.Выводы. Методом газовой хроматографии определено качественный состав и количественное содержание жирных кислот в чеснока листьях и луковицах. В результате проведенных исследований в чеснока листьях было идентифицировано и определено содержание 13, а в луковицах – 11 жирных кислот. Сумма ненасыщенных жирных кислот в обоих видах исследуемого сырья значительно превышает сумму насыщенных с преобладанием линолевой кислоты (46,40 % в листьях и 64,45 % в луковицах). Полученные результаты позволяют рекомендовать чеснока листья и луковицы в качестве растительных источников полиненасыщенных жирных кислот с целью создания эффективных отечественных лекарственных средств и диетических добавок на их основе.Вступ. Поліненасичені жирні кислоти проявляють широкий спектр біологічної дії в організмі, зокрема сприяють зниженню рівня холестерину, артеріального тиску, покращенню кровообігу, беруть участь у синтезі простагландинів тощо. Тому пошук нових рослинних джерел цих кислот є актуальним завданням сучасної фармацевтичної науки з метою створення ефективних вітчизняних лікарських засобів і дієтичних добавок – спеціальних харчових продуктів на їх основі.Мета дослідження – вивчити якісний склад і кількісний вміст жирних кислот у часнику листі та цибулинах.Методи дослідження. Жирнокислотний склад часнику листя та цибулин досліджували методом газової хроматографії.Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень у часнику листі було ідентифіковано та визначено вміст 13, а в цибулинах – 11 жирних кислот. Серед насичених жирних кислот за кількісним вмістом переважає пальмітинова кислота (17,85% у листі та 13,67% у цибулинах), а серед ненасичених – лінолева (46,40 і 64,45% відповідно). Сума ненасичених жирних кислот як у листі, так і в цибулинах значно перевищує суму насичених, що дозволяє прогнозувати гіпохолестеринемічну, гіполіпідемічну, антиагрегантну, гіпотензивну активність лікарських засобів на основі часнику листя та його цибулин.Висновки. Методом газової хроматографії визначено якісний склад і кількісний вміст жирних кислот у часнику листях та цибулинах.У результаті проведених досліджень у часнику листі було ідентифіковано та визначено вміст 13, а в цибулинах – 11 жирних кислот.Сума ненасичених жирних в обох видах досліджуваної сировини значно перевищує суму насичених з домінуванням лінолевої кислоти (46,40% у листі та 64,45% у цибулинах).Одержані результати дозволяють рекомендувати часнику листя та цибулини як рослинні джерелаполіненасичених жирних кислот з метою створення ефективних вітчизняних лікарських засобів і дієтичних добавок на їх основі

Дослідження інуліну в артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні та Франції

Introduction. There are over 12 000 medicinal plants encountered nowadays which are a biogenetically formed complex of biologically active compounds (BAC) and are extensively used in scientific as well as folk medicine. The plants which are used as food products and contain a large number of biologically active compounds are of great importance. Artichoke (Cynara scolymus L.) from Asteraceae family belongs to the group of plants which due to the presence of different groups of BAC is widely used as cholagogue, hepatoprotective, diuretic, antisclerotic, anti-inflammatory, analgesic, hypoglycaemic agent. BAC of artichoke is represented by carbohydrates, hydroxycinnamic acids, flavonoids, essential oil etc.The aim of the study – identification and determination of the quantitative content of inulin in the artichoke inflorescences collected inUkraine andFrance.Methods of the research. The presence of inulin in the studied plant material was confirmed using the Molisch’s test. The quantitative content of inulin in the artichoke inflorescences was determined spectrophotometrically (method 1) and by the means of GC chromato-mass-spectrometric method (method 2).Results and Discussion. The appearance of the dark-violet coloring confirmed the presence of inulin in both samples of the plant material studied. The content of fructosanes’ sum, determined spectrophotometrically, was found to be 2.31 % in the artichoke inflorescences collected inUkraine, and 2.77 % in those collected inFrance. The content of inulin determined by the means of GC chromato-mass-spectrometry comprised 119.30 mg/ml and 147.60 mg/ml respectively.Conclusions. The presence of inulin was confirmed using the Molisch’s test in both samples of artichoke inflorescences.The content of inulin in the artichoke inflorescence collected inUkraineandFrancewas determined by the means of spectrophotometric and GC chromato-mass-spectrometric methods of analysis, and comprised 2.31% and 119.30 mg/ml respectively in the artichoke inflorescences collected inUkraine, and 2.77% and 147.60 mg/ml respectively in the artichoke inflorescences collected inFrance. The results obtained allow considering the plant material of artichoke of Ukrainian and French origin interchangeable for the biologically active substances obtaining. Вступление. На сегодняшний день насчитывается более 12 000 лекарственных растений, представляющих собой биогенетически сформированный комплекс биологически активных веществ (БАВ) и широко используемых как в научной, так и народной медицине. Среди них особого внимания заслуживают растения, которые применяются в качестве пищевых продуктов и одновременно содержат большой комплекс биологически активных веществ. К таким растениям относится артишок посевной (Cynara scolymus L.) семейства астровые (Asteraceae), который, благодаря наличию различных групп БАВ, широко используют как желчегонное, гепатопротекторное, диуретическое, антисклеротическое, противовоспалительное, анальгезирующее, гипогликемическое средство. БАВ артишока представлены углеводами, гидроксикоричными кислотами, флавоноидами, эфирным маслом и др.Цель исследования – обнаружить и определить количественное содержание инулина в артишока соцветиях, заготовленных в Украине и во Франции.Методы исследования. Инулин в исследуемом сырье обнаруживали с помощью реакции Молиша. Количественное содержание инулина в артишока соцветиях определяли спектрофотометрическим (метод 1) и ГХ хромато-масс-спектрофотометрическим (метод 2) методами.Результаты и обсуждение. Появление темно-фиолетовой окраски свидетельствовало о наличии инулина в обоих образцах исследуемого сырья. Было установлено, что содержание суммы фруктозанов, определенное спектрофотометрическим методом, в артишока соцветиях, заготовленных в Украине, составило 2,31 %, а заготовленных во Франции – 2,77 %. Содержание инулина, определенное ГХ хромато-масс-спектрофотометрическим, составило, методом, соответственно, 119,30 и 147,60 мг/мл.Выводы. С помощью реакции Молиша в обоих образцах артишока соцветий установлено наличие инулина. С помощью спектрофотометрического и ГХ хромато-масс-спектрофотометрического методов анализа в артишока соцветиях, заготовленных в Украине и во Франции, определено количественное содержание инулина, которое составило в артишока соцветиях, заготовленных в Украине, 2,31 % и 119,30 мг/мл соответственно, в артишока соцветиях, заготовленных во Франции, – 2,77 % и 147,60 мг/мл соответственно. Полученные результаты позволяют считать сырье артишока украинского и французского происхождения взаимозаменяемым для получения биологически активных субстанций.Вступ. На сьогодні нараховується понад 12 000 лікарських рослин, що являють собою біогенетично сформований комплекс біологічно активних речовин (БАР) і широко використовуються як у науковій, так і народній медицині. Серед них на значну увагу заслуговують рослини, що застосовуються як харчові продукти та одночасно містять великий комплекс біологічно активних речовин. До таких рослин належить артишок посівний (Cynara scolymus L.) родини айстрові (Asteraceae), який, завдяки наявності різних груп БАР, широко використовують як жовчогінний, гепатопротекторний, діуретичний, антисклеротичний, протизапальний, знеболювальний, гіпоглікемічний засіб. БАР артишоку представлені вуглеводами, гідроксикоричними кислотами, флавоноїдами, ефірною олією тощо.Мета дослідження – виявити і визначити кількісний вміст інуліну в артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні та Франції.Методи дослідження. Наявність інуліну в сировині, яку досліджували, підтверджували за допомогою реакції Моліша. Кількісний вміст інуліну в артишоку суцвіттях визначали спектрофотометричним (метод 1) і ГХ хромато-мас-спектрофотометричним (метод 2) методами.Результати й обговорення. Поява темно-фіолетового забарвлення свідчила про наявність інуліну в обох зразках досліджуваної сировини. Було встановлено, що вміст суми фруктозанів, визначений спектрофотометричним методом, у артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні, становив 2,31 %, а заготовлених у Франції – 2,77 %. Вміст інуліну, визначений ГХ хромато-мас-спектрофотометричним методом, складав, відповідно, 119,30 та 147,60 мг/мл.Висновки. За допомогою реакції Моліша в обох зразках артишоку суцвіть встановлено наявність інуліну. За допомогою спектрофотометричного іа ГХ хромато-мас-спектрофотометричного методів аналізу в артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні та Франції, визначено кількісний вміст інуліну, який склав у артишоку суцвіттях, заготовлених в Україні, 2,31 % і 119,30 мг/мл відповідно, в артишоку суцвіттях, заготовлених у Франції, – 2,77 % і 147,60 мг/мл відповідно. Одержані результати дозволяють вважати сировину артишоку українського та французького походження взаємозамінною для отримання біологічно активних субстанцій.