Biosimilar insulins in international and domestic practice of pharmacist

In Ukraine, people with diabetes receive insulin, including insulin biosimilars in pharmacies, so pharmacists should increase their knowledge about biosimilar because they become more available in the coming years. The aim of the work was to summarize current information on insulin biosimilars. Research materials ‒ regulatory database information and scientific publications on biosimilars. Content analysis, bibliosemantic, analytical, generalizing analyzes were used. The terminology related to reproducible biological drugs (biosimilars) is difference and it depend on the regulatory agency or the country that controls the approve of drugs. Insulin was the first biopharmaceutical drug which was developed. For approving biosimilars, it is necessary to establish similarity with the reference drug in terms of safety, purity and efficacy. Regulatory of biosimilars and requirements for demonstration the biosimilarity are specified in regulatory of the EMA and WHO. The regulatory of the approving of biosimilar in Ukraine is harmonized with European regulatory. The rules on interchangeability are not determined by all regulatory agency. The International Diabetes Federation emphasizes the role of the pharmacist, stating that they should be well informed about the forms of insulin, includes biosimilars. In Ukraine, pharmacists must dispense insulin, including biosimilars, exactly in accordance to the prescription in which the trade name of insulin (or biosimilars) is indicated. Insulin biosimilars can be an alternative to original insulins that have lost patent protection by increasing the availability of drugs, which can lead to increased market competition and access insulin for patients. Based on the analysis of current information on biosimilars, generalizations about their terminology, aspects of manufecture, regulatory, interchangeability, prospects in the treatment of diabetes and their replacement of referens insulins are presented. The potential impact of biosimilar insulins to patients and the health care system was determinated. The importance of awareness of these drugs by pharmacists as part of the diabetic team are highlighted

The state and prospects of development of national higher pharmaseutical education

The paper considers the materials of the Pharmacists Summit and International Pharmaceutical Congresses, in particular, the issue of achieving quality pharmaceutical education. It shows cause of the proper training process of pharmacy sector specialists in accordance with current state and requirements of the society and suggests a model of professional pharmaceutical education. According to the authors of the paper, the implementation of education quality in Ukraine calls for, first, professionally educated personnel in the pharmacy sector of healthcare; second, proper academic and university infrastructure for training future specialists within the system of higher pharmaceutical education; third, ensuring the high quality of higher pharmaceutical education on the basis of implementing the competence approach and taking into account international experience on pharmacy development. Increasing significance of the pharmacy branch in Ukraine is directly linked to the quality of training of pharmacy specialists, continuous improvement of the content of their education, implementation of new educational technologies, adapting higher pharmaceutical education to European standards. According to the authors, an important condition of ensuring effective professional training of future pharmacy specialists within the national system of higher pharmaceutical education is the following: firstly, considering public demand to the level of healthcare services, disease prevention; secondly, implementing the productive global experience on introducing customer service standards. The established prospects of the development of national higher pharmaceutical education include: 1) the adoption of ethical principles of training Masters of Pharmacy within the system of higher pharmaceutical education; 2) focus on European pharmacy standards which are based on high customer service standards; 3) improvement of the content of pharmacy specialist education taking into account the development of national pharmaceutical production; 4) ensuring the development of the clinical direction within the system of general pharmacist training

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОТЕНЦІЙНОГО ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ З ПРОТИЗАПАЛЬНОЮ ТА ПРОТИМІКРОБНОЮ АКТИВНІСТЮ НА СТРУКТУРНІ ЗМІНИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПІХВИ НА МОДЕЛІ ТРАВМАТИЧНОГО ВАГІНІТУ

The aim of the work. Exploring structural changes in the mucous membrane of the vagina of the rats after the simulation of traumatic vaginitis and the effect of the combined suppository with anti-inflammatory and antimicrobial activity. Materials and Methods. Animals reproduced the model of traumatic vaginitis, after which the investigated drugs were introduced into the vagina in the form of a suppository. The investigated potential medicinal product contained ibuprofen, clotrimazole and metronidazole in the form of suppositories. Neo-Penotran® (Comparative Preparation) in its composition had miconazole and metronidazole. Both drugs included an identical basis – witepsol. The study material was the samples of the vagina of the rats, which were selected for histological examination. Results and Discussion. In the simulation of traumatic vaginitis in rats, dystrophic changes in epithelial cells and a decrease in the thickness of the vaginal mucosa, vascular hyperemia, leukocyte infiltration, and, to a lesser extent, regeneration were observed. The introduction of the investigated potential medicinal product and the comparator product positively influenced the recovery processes of the vaginal mucus. The structural manifestations of the restorative process were proliferative changes in the epithelium and an increase in the density of fibroblasts in their own plate of the mucous membrane. A statistically significant increase in the thickness of the epithelium is established. Conclusions. A conclusion is made on the prevention of dystrophic vaginal changes in the use of the investigational medicinal product and the comparison product on the model of traumatic vaginitis, the tread effect on the epithelium of the vaginal mucosa and the anti-inflammatory effect of ibuprofen in combination with antimicrobial agents.Мета роботи. Дослідити структурні зміни слизової оболонки піхви щурів після моделювання травматичного вагініту та впливу комбінованих супозиторіїв з протизапальною та протимікробною активністю. Матеріали і методи. Тваринам відтворювали модель травматичного вагініту, після чого у піхву вводили досліджувані лікарські засоби у вигляді супозиторіїв. Досліджуваний потенційний лікарський засіб містив ібупрофен, клотримазол і метронідазол у вигляді супозиторіїв. До складу Нео-Пенотрану® (препарат порівняння) входили міконазол і метронідазол. Обидва лікарські засоби включали ідентичну основу – вітепсол. Матеріалом дослідження були зразки піхви щурів, які було відібрано для гістологічного дослідження. Результати й обговорення. При моделюванні травматичного вагініту в щурів спостерігали дистрофічні зміни епітеліоцитів і зменшення товщини слизової оболонки піхви, гіперемію судин, інфільтрацію лейкоцитів, меншою мірою регенерації. Введення досліджуваного потенційного лікарського засобу та препарату порівняння позитивно вплинуло на відновні процеси слизової оболонки піхви. Структурними проявами відновного процесу були проліферативні зміни в епітелії та збільшення щільності фібробластів у власній пластинці слизової оболонки. Встановлено статистично значуще збільшення товщини епітелію. Висновки. Зроблено висновок про запобігання дистрофічним змінам піхви при застосуванні досліджуваного лікарського засобу та препарату порівняння на моделі травматичного вагініту, протекторну дію щодо епітелію слизової оболонки піхви та протизапальну дію ібупрофену в комплексі з протимікробними засобами

Дослідження гострої токсичності похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти при внутрішньоочеревинному введенні

The derivative of 1,3-oxazole-4-yl-phosphonic acid (OVP-1) has the vasodilatory activity and is studied as a potential antihypertensive agent. The toxicological assessment plays an important role in the preclinical study of new drugs.Aim. To study the acute toxicity of OVP-1 in intraperitoneal administration and determine its average lethal dose.Materials and methods. The intraperitoneal route of administration was chosen as it provides the systemic action of drugs. The experiment was conducted on female and male of white non-linear mice. Five experimental groups of animals corresponded to such dose levels of OVP-1 as 1000 mg/kg, 3000 mg/kg, 3500 mg/kg, 4000 mg/kg, and 4500 mg/kg. The solution of 1,3-oxazole-4-yl-phosphonic acid derivative and the blank solution (the mixture of Tween-80 and water for injection in the ratio of 1 : 10) was injected once in the abdominal cavity of mice. They were monitored for their mortality, behavior, and clinical characteristics over the following 14 days. LD50 of OVP-1 was determined by the number of dead animals before autopsy.Results and discussion. As a result of the experiment the peculiarities of the toxic effect of 1,3-oxazole-4-yl-phosphonic acid derivative on the organism of the experimental mice have been studied. Based on clinical observations there were no changes in the behavior and appearance of mice for 14 days. However, taking into account the rare cases of tachypnea, piloerection and catalepsy, it can be assumed that OVP-1 in toxic doses can affect the central nervous system, the autonomic system, and there is a probability of occurrence of cardio-pulmonary insufficiency.Conclusions. It has been determined that LD50 of OVP-1 derivative in intraperitoneal administration to mice of both sexes is 3350.67 ± 54.62 mg/kg and belongs to the toxicity class VI – relatively harmless compounds, which makes this compound promising for further preclinical pharmacological studies.Производное 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты (ОВП-1) имеет вазодилатирующую активность и изучается в качестве потенциального антигипертензивного средства. Важную роль в доклиническом изучении новых лекарственных средств имеет их токсикологическая оценка. Цель работы – исследовать острую токсичность ОВП-1 при внутрибрюшинном введении и определить его среднелетальную дозу.Материалы и методы. Внутрибрюшинный путь введения был выбран как тот, который обеспечивает системное действие лекарственных средств. Эксперимент проводили на самках и самцах белых нелинейных мышей. 5 подопытных групп животных соответствовали уровням доз ОВП-1 – 1000 мг/кг, 3000 мг/кг, 3500 мг/кг, 4000 мг/кг, 4500 мг/кг. Введение раствора производного 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты и контрольного раствора (смесь твина-80 и воды для инъекций в соотношении 1 : 10) проводили в брюшную полость мышей однократно. На протяжении следующих 14 суток наблюдали за их смертностью, поведеним и клиническими характеристиками. Среднелетальную дозу ОВП-1 определяли по количеству погибших животных до вскрытия. Результаты и их обсуждение. В результате эксперимента исследованы особенности токсического действия производного 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты на организм экспериментальных мышей. Основываясь на данных клинических наблюдений отмечено отсутствие изменений в поведении и внешнем виде мышей на протяжении 14 суток. Однако учитывая единичные случаи тахипноэ, пилоэрекции и каталепсии можно предположить, что ОВП-1 в токсических дозах может влиять на ЦНС, вегетативную систему, и существует вероятность возникновения сердечно-легочной недостаточности. Выводы. Установлено, что LD50 производного 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты (ОВП-1) при внутрибрюшинном введении мышам обоего пола составляет 3350,67 ± 54,62 мг/кг и относится к VІ классу токсичности «относительно безвредные соединения», что делает данное соединение перспективным для дальнейших доклинических фармакологических исследований.Похідне 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти (ОВП-1) має вазодилатаційну активність та вивчається в якості потенційного антигіпертензивного засобу. Суттєве значення у доклінічному вивченні нових лікарських засобів має їх токсикологічна оцінка. Мета роботи – дослідити гостру токсичність ОВП-1 при внутрішньоочеревинному введенні та визначити його середньолетальну дозу.Матеріали та методи. Внутрішньоочеревинний шлях введення був обраний як той, що забезпечує системну дію лікарських засобів. Експеримент проводили на самках та самцях білих нелінійних мишей. 5 дослідних груп тварин відповідали рівням доз ОВП-1 – 1000 мг/кг, 3000 мг/кг, 3500 мг/кг, 4000 мг/кг, 4500 мг/кг. Введення розчину похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти та контрольного розчину (суміші твіну-80 та води для ін’єкцій у співвідношенні 1 : 10) здійснювали в черевну порожнину мишей одноразово. Протягом наступних 14 діб спостерігали за їхньою смертністю, поведінкою та клінічними характеристиками. Середньолетальну дозу ОВП-1 визначали за кількістю загиблих тварин до розтину. Результати та їх обговорення. В результаті експерименту досліджені особливості токсичної дії похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти на організм експериментальних мишей. Ґрунтуючись на даних клінічних спостережень відзначена відсутність змін у поведінці та зовнішньому вигляді мишей впродовж 14 діб. Проте враховуючи поодинокі випадки тахіпное, пілоерекції та каталепсії можна зробити припущення, що ОВП-1 в токсичних дозах може впливати на ЦНС, вегетативну систему, та існує імовірність виникнення серцево-легеневої недостатності. Висновки. Встановлено, що LD50 похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти (ОВП-1) при внутрішньоочеревинному введенні мишам обох статей становить 3350,67 ± 54,62 мг/кг та відноситься до VІ класу токсичності «відносно нешкідливі сполуки», що робить дану сполуку перспективною для подальших доклінічних фармакологічних досліджень

New Prospective Phosphodiesterase Inhibitors: Phosphorylated Oxazole Derivatives in Treatment of Hypertension

Purpose: One of the promising chemical groups for the development of new antihypertensive medicines, the action of which is associated with the inhibition of phosphodiesterase III (PDE3) activity, are phosphorylated oxazole derivatives (OVPs). This study aimed to prove experimentally the presence of the OVPs antihypertensive effect associated with decreasing of PDE activity and to justify its molecular mechanism. Methods: An experimental study of the effect of OVPs on phosphodiesterase activity was performed on Wistar rats. Determination of PDE activity was performed by fluorimetric method using umbelliferon in blood serum and organs. The docking method was used to investigate the potential molecular mechanisms of the antihypertensive action of OVPs with PDE3. Results: The introduction of OVP-1 50 mg/kg, as a leader compound, led to the restoration of PDE activity in the aorta, heart and serum of rats with hypertension to the values observed in the intact group. This may indicate the possibility of the development of vasodilating action of OVPs by the influence of the latter on the increase in cGMP synthesis due to inhibition of PDE activity. The calculated results of molecular docking of ligands OVPs to the active site of PDE3 showed that all test compounds have a common type of complexation due to phosphonate groups, piperidine rings, side and terminal phenyl and methylphenyl groups. Conclusion: The analysis of the obtained results both in vivo and in silico showed that phosphorylated oxazole derivatives represent a new platform for further studies as phosphodiesterase III inhibitors with antihypertensive activity

Дослідження гострої токсичності похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти при внутрішньоочеревинному введенні

The derivative of 1,3-oxazole-4-yl-phosphonic acid (OVP-1) has the vasodilatory activity and is studied as a potential antihypertensive agent. The toxicological assessment plays an important role in the preclinical study of new drugs.Aim. To study the acute toxicity of OVP-1 in intraperitoneal administration and determine its average lethal dose.Materials and methods. The intraperitoneal route of administration was chosen as it provides the systemic action of drugs. The experiment was conducted on female and male of white non-linear mice. Five experimental groups of animals corresponded to such dose levels of OVP-1 as 1000 mg/kg, 3000 mg/kg, 3500 mg/kg, 4000 mg/kg, and 4500 mg/kg. The solution of 1,3-oxazole-4-yl-phosphonic acid derivative and the blank solution (the mixture of Tween-80 and water for injection in the ratio of 1 : 10) was injected once in the abdominal cavity of mice. They were monitored for their mortality, behavior, and clinical characteristics over the following 14 days. LD50 of OVP-1 was determined by the number of dead animals before autopsy.Results and discussion. As a result of the experiment the peculiarities of the toxic effect of 1,3-oxazole-4-yl-phosphonic acid derivative on the organism of the experimental mice have been studied. Based on clinical observations there were no changes in the behavior and appearance of mice for 14 days. However, taking into account the rare cases of tachypnea, piloerection and catalepsy, it can be assumed that OVP-1 in toxic doses can affect the central nervous system, the autonomic system, and there is a probability of occurrence of cardio-pulmonary insufficiency.Conclusions. It has been determined that LD50 of OVP-1 derivative in intraperitoneal administration to mice of both sexes is 3350.67 ± 54.62 mg/kg and belongs to the toxicity class VI – relatively harmless compounds, which makes this compound promising for further preclinical pharmacological studies.Производное 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты (ОВП-1) имеет вазодилатирующую активность и изучается в качестве потенциального антигипертензивного средства. Важную роль в доклиническом изучении новых лекарственных средств имеет их токсикологическая оценка. Цель работы – исследовать острую токсичность ОВП-1 при внутрибрюшинном введении и определить его среднелетальную дозу.Материалы и методы. Внутрибрюшинный путь введения был выбран как тот, который обеспечивает системное действие лекарственных средств. Эксперимент проводили на самках и самцах белых нелинейных мышей. 5 подопытных групп животных соответствовали уровням доз ОВП-1 – 1000 мг/кг, 3000 мг/кг, 3500 мг/кг, 4000 мг/кг, 4500 мг/кг. Введение раствора производного 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты и контрольного раствора (смесь твина-80 и воды для инъекций в соотношении 1 : 10) проводили в брюшную полость мышей однократно. На протяжении следующих 14 суток наблюдали за их смертностью, поведеним и клиническими характеристиками. Среднелетальную дозу ОВП-1 определяли по количеству погибших животных до вскрытия. Результаты и их обсуждение. В результате эксперимента исследованы особенности токсического действия производного 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты на организм экспериментальных мышей. Основываясь на данных клинических наблюдений отмечено отсутствие изменений в поведении и внешнем виде мышей на протяжении 14 суток. Однако учитывая единичные случаи тахипноэ, пилоэрекции и каталепсии можно предположить, что ОВП-1 в токсических дозах может влиять на ЦНС, вегетативную систему, и существует вероятность возникновения сердечно-легочной недостаточности. Выводы. Установлено, что LD50 производного 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты (ОВП-1) при внутрибрюшинном введении мышам обоего пола составляет 3350,67 ± 54,62 мг/кг и относится к VІ классу токсичности «относительно безвредные соединения», что делает данное соединение перспективным для дальнейших доклинических фармакологических исследований.Похідне 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти (ОВП-1) має вазодилатаційну активність та вивчається в якості потенційного антигіпертензивного засобу. Суттєве значення у доклінічному вивченні нових лікарських засобів має їх токсикологічна оцінка. Мета роботи – дослідити гостру токсичність ОВП-1 при внутрішньоочеревинному введенні та визначити його середньолетальну дозу.Матеріали та методи. Внутрішньоочеревинний шлях введення був обраний як той, що забезпечує системну дію лікарських засобів. Експеримент проводили на самках та самцях білих нелінійних мишей. 5 дослідних груп тварин відповідали рівням доз ОВП-1 – 1000 мг/кг, 3000 мг/кг, 3500 мг/кг, 4000 мг/кг, 4500 мг/кг. Введення розчину похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти та контрольного розчину (суміші твіну-80 та води для ін’єкцій у співвідношенні 1 : 10) здійснювали в черевну порожнину мишей одноразово. Протягом наступних 14 діб спостерігали за їхньою смертністю, поведінкою та клінічними характеристиками. Середньолетальну дозу ОВП-1 визначали за кількістю загиблих тварин до розтину. Результати та їх обговорення. В результаті експерименту досліджені особливості токсичної дії похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти на організм експериментальних мишей. Ґрунтуючись на даних клінічних спостережень відзначена відсутність змін у поведінці та зовнішньому вигляді мишей впродовж 14 діб. Проте враховуючи поодинокі випадки тахіпное, пілоерекції та каталепсії можна зробити припущення, що ОВП-1 в токсичних дозах може впливати на ЦНС, вегетативну систему, та існує імовірність виникнення серцево-легеневої недостатності. Висновки. Встановлено, що LD50 похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти (ОВП-1) при внутрішньоочеревинному введенні мишам обох статей становить 3350,67 ± 54,62 мг/кг та відноситься до VІ класу токсичності «відносно нешкідливі сполуки», що робить дану сполуку перспективною для подальших доклінічних фармакологічних досліджень

ДослідженнЯ впливУ координаційниХ сполуК геманіЮ З нікотиновоЮ тА оксетилидендифосфоновоЮ кИслотамИ нА жирнокислотниЙ спектР ліпідіВ сИроваткИ кровІ

Метою роботи було вивчити вплив координаційних сполук германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1) та германію з нікотиновою та оксиетилидендифосфоновою кислотами (ОЕ-5) на жирнокислотний спектр ліпідів сироватки крові щурів.Методи. Авторами використано метод газохроматографічного аналізу.Результати. Досліджено вплив координаційної сполуки германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1) в дозах 70 мг/кг, 30 мг/кг, 10 мг/кг, координаційної сполуки германію з нікотиновою та оксиетилидендифосфоновою кислотами (ОЕ-5) в дозах 20 мг/кг, 10 мг/кг, 5мг/кг та нікотинової кислоти в дозах 100 мг/кг, 70 мг/кг, 30 мг/кг, 10 мг/кг, на жирнокислотний спектр ліпідів сироватки крові щурів.Висновки. Координаційні сполуки германію з нікотиновою кислотою справляли більш виражений вплив, ніж нікотинова кислота, на співвідношення жирних кислот в сироватці крові тварин збільшуючи вміст ненасичених жирних кислот та знижуючи вміст насичених жирних кислот. Тому перспективним є подальше вивчення запропонованих сполук як потенційних препаратів для профілактики захворювань серцево-судинної систем