Адсорбція метиленового синього на наночастинках шпінельного фериту CoFe2O4

Описано вплив методу отримання (хімічного співосадження, цитратного золь-гель методу автогоріння) на структуру і будову наночастинок CoFe2O4 на основі даних X-променевого аналізу, ІЧ-спектроскопії, сканувальної електронної мікроскопії (СЕМ). Розмір кристалітів CoFe2O4, синтезованих золь-гель методом і методом хімічного співосадження, перебуває в межах від 9 до 42 нм. Охарактеризовано адсорбційні властивості шпінельних феритів відносно органічного барвника метиленового синього. Досліджено вплив початкової концентрації метиленового синього на адсорбційну здатність магнітних шпінельних наночастинок. Показано, що дані адсорбції краще описуються кінетичною моделлю Ленгмюра. Адсорбційні ізотерми показують, що адсорбційна здатність наночастинок CoFe2O4, синтезованих методом хімічного співосадження і відпалених за температури 800 °C, є найвищою і пояснюється впливом ступеня оберненості шпінельної структури.The influence of the synthesis method (chemical co-precipitation, sol-gel method) on the structure and morphology of the CoFe2O4 nanoparticles was considered and characterized by X-ray powder diffraction (XRD), Fourier infrared spectroscopy (FT-IR), and scanning electron microscopy (SEM). Crystallite sizes of CoFe2O4 synthesized by zol-gel and co-precipitation methods range from 9 to 42 nm. The adsorption property of spinel ferrites in relation to organic dye methylene blue was described. The influence of initial dye concentration at the adsorption capacity of magnetic spinel nanosorbents was considered. The adsorption of these dyes is well described by kinetic models of Langmuir. The adsorption isotherms show that the adsorption efficiency of CoFe2O4 nanoparticles, synthesized by co-precipitation method at 800 °C, is the highest because it has a larger degree of structure inversion

Morphometric aspects of studying the features of remodeling of atrial structures at postresection portal hypertension

Introduction. Removal of the left and right lateral lobes of the liver in white rats leads to postresection portal hypertension, which is characterized by dilation and plethora of the hepatic portal vein, mesenteric veins, esophageal and gastric veins, veins of the anterior abdominal wall, splenomegaly, ascites and multiorgan failure. Objective of the research: to study the features of remodeling of the structures of the atria at postresection portal hypertension histostereometrically. Materials of the research and their discussion. The peculiarities of remodeling the structures of the atria were histostoreometrically studied in 65 adult white male rats, which were divided into 3 groups: the 1- consisted of 20 intact animals, the 2 – 30 rats with postresection portal hypertension, which was modeled by removal of the left and right lateral lobes of the liver, the 3 – 15 animals with postresection portal hypertension and multiorgan failure. One month after the start of the experiment, rats were euthanized by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia. Histological micropreparations were used to determine the diameters of cardiomyocytes of the left and right atria, diameters of their nuclei, nuclear-cytoplasmic relations, relative volumes of cardiomyocytes, capillaries, stroma, stromal-cardiomyocyte, capillary-cardiomyocyte relations, relative volumes of damaged cardiomyocytes. Quantitative indicators were processed statistically. Results of the research and their discussion. Histostereometrically, it was found that postresection portal hypertrophy leads to hypertrophy of atrial cardiomyocytes, their nuclei, growth of stromal structures, relative volumes of damaged cardiomyocytes, disorders of tissue and cellular structural homeostasis. The revealed features of remodeling of the studied structures dominated in the left atrium at combination of postresection portal hypertension with multiorgan failure. Conclusions. Postresection portal hypertension leads to pronounced remodeling of the structures of the left and right atria, characterized by hypertrophy of cardiomyocytes, changes in their nuclear-cytoplasmic relations, an increase of the relative volume of stroma, damaged cardiomyocytes, pronounced disorders of tissue and cellular structural  homeostasis. The revealed morphological changes dominated in the left atrium at combination of postresection portal hypertension with multiorgan failure

Addressing missing values in kernel-based multimodal biometric fusion using neutral point substitution

In multimodal biometric information fusion, it is common to encounter missing modalities in which matching cannot be performed. As a result, at the match score level, this implies that scores will be missing. We address the multimodal fusion problem involving missing modalities (scores) using support vector machines with the Neutral Point Substitution (NPS) method. The approach starts by processing each modality using a kernel. When a modality is missing, at the kernel level, the missing modality is substituted by one that is unbiased with regards to the classification, called a neutral point. Critically, unlike conventional missing-data substitution methods, explicit calculation of neutral points may be omitted by virtue of their implicit incorporation within the SVM training framework. Experiments based on the publicly available Biosecure DS2 multimodal (scores) data set shows that the SVM-NPS approach achieves very good generalization performance compared to the sum rule fusion, especially with severe missing modalities

A Modified Neutral Point Method for Kernel-Based Fusion of Pattern-Recognition Modalities with Incomplete Data Sets

It is commonly the case in multi-modal pattern recognition that certain modality-specific object features are missing in the training set. We address here the missing data problem for kernel-based Support Vector Machines, in which each modality is represented by the respective kernel matrix over the set of training objects, such that the omission of a modality for some object manifests itself as a blank in the modality-specific kernel matrix at the relevant position. We propose to fill the blank positions in the collection of training kernel matrices via a variant of the Neutral Point Substitution (NPS) method, where the term ”neutral point” stands for the locus of points defined by the ”neutral hyperplane” in the hypothetical linear space produced by the respective kernel. The current method crucially differs from the previously developed neutral point approach in that it is capable of treating missing data in the training set on the same basis as missing data in the test set. It is therefore of potentially much wider applicability. We evaluate the method on the Biosecure DS2 data set

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ФОСФОЛІПІДІВ ТА СТРУКТУР ПЕЧІНКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЇ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ЇЇ ПАРЕНХІМИ

Introduction. Postresection portal hypertension leads to structural rearrangement of vessels and organs of the portal hepatic vein, as well as functional and morphological changes of the liver, which are insufficiently studied. The aim of the study – to learn the features of changes in the fatty acid composition of phospholipids and liver structures at resection of different volumes of its parenchyma. Research Methods. Biochemical and morphological methods were used to study the fatty acid composition of liver phospholipids and its structure in 45 laboratory adult white male rats, which were divided into 3 groups. Group 1 had 15 intact animals (control), 2 – 15 rats after resection of the left lateral lobe – 31.5 % of the liver parenchyma, 3 – 15 animals after removal of the right and left lateral lobes of the liver (58.1 %). Euthanasia of rats was performed by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia 1 month after the start of the experiment. Вiochemically determined the fatty acid composition of some phospholipids of the liver. Histological micronutrients were made from the liver. Morphometry of hepatocytes and branches of the hepatic portal vein was performed. Quantitative values ​​were processed statistically. Results and Discussion. It was found that the removal of the left and right lobes of the liver in white rats leads to postresection portal hypertension, pronounced changes in the fatty acid composition of phospholipids and liver structures. The most pronounced changes were found in the branches of the portal hepatic vein. Correlations between the fatty acid composition of phospholipids and liver structures have been revealed. Conclusions. Removal of the left and right lobes of liver in white rats leads to postresection portal hypertension, marked changes in fatty acid composition of phospholipids and liver structures, which are morphometrically characterized by a significant increase in hepatocytes, their nuclei, nucleo-cytoplasmic and stromal parenchymal relation relative volume damage parenchymal cells, endotheliocytes, infiltrative and sclerotic processes. Structural changes in the branches of the hepatic portal vein dominated.Вступление. Пострезекционная портальная гипертензия приводит к структурной перестройке сосудов и органов бассейна воротной печеночной вены, а также функционально-морфологическим изменениям печени, которые при этом изучено недостаточно. Цель исследования – изучить особенности изменений жирнокислотного состава фосфолипидов и структур печени при резекции различных объемов ее паренхимы. Методы исследования. Биохимическими и морфологическими методами изучено жирнокислотный состав фосфолипидов и структуры печени 45-ти лабораторных половозрелых белых крыс-самцов, которых разделили на 3 группы. В 1-ю (контрольную) группу входили 15 интактных животных, во 2-ю – 15 крыс после резекции левой боковой доли (31,5 % паренхимы печени), в 3-ю – 15 животных после удаления левой и правой боковых долей печени (58,1 %). Эвтаназию крыс осуществляли путем кровопускания в условиях тиопенталового наркоза через 1 месяц после начала эксперимента. Биохимически определяли жирнокислотный состав некоторых фосфолипидов печени. С печени изготавливали гистологические микропрепараты. Проводили морфометрию гепатоцитов и ветвей воротной печеночной вены. Количественные величины обрабатывали статистически. Результаты и обсуждение. Установлено, что удаление левой и правой долей печени у белых крыс приводило к пострезекционной портальной гипертензии, выраженным изменениям жирнокислотного состава фосфолипидов и структур печени. Наиболее выраженные изменения выявлено в ветвях воротной печеночной вены. Установлено корреляционные связи между жирнокислотным составом фосфолипидов и структурами печени. Выводы. Удаление левой и правой долей печени у белых крыс приводит к пострезекционной портальной гипертензии, выраженным изменениям жирнокислотного состава фосфолипидов и структур печени, которые морфометрически характеризуются существенным ростом размеров гепатоцитов, их ядер, ядерно-цитоплазматических и стромально-паренхиматозных отношений, увеличением относительных объемов поврежденных паренхиматозных клеток, эндотелиоцитов, инфильтративных и склеротических процессов. Доминируют структурные изменения в ветвях воротной печеночной вены.Вступ. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до структурної перебудови судин та органів басейну ворітної печінкової вени, а також функціонально-морфологічних змін печінки, які при цьому вивчено недостатньо. Мета дослідження –вивчити особливості змін жирнокислотного складу фосфоліпідів та структур печінки при резекції різних об’ємів її паренхіми. Методи дослідження. Біохімічними і морфологічними методами вивчено жирнокислотний склад фосфоліпідів та структури печінки 45-ти лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, яких поділили на 3 групи. До 1-ї (контрольної) групи входили 15 інтактних тварин, до 2-ї – 15 щурів після резекції лівої бокової частки (31,5 % паренхіми печінки), до 3-ї – 15 тварин після видалення лівої і правої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію щурів здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Біохімічно визначали жирнокислотний склад деяких фосфоліпідів печінки. З печінки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводили морфометрію гепатоцитів та гілок ворітної печінкової вени. Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. Встановлено, що видалення лівої і правої часток печінки в білих щурів призводило до пострезекційної портальної гіпертензії, виражених змін жирнокислотного складу фосфоліпідів та структур печінки. Найбільш виражені зміни виявлено в гілках ворітної печінкової вени. Встановлено кореляційні зв’язки між жирнокислотним складом фосфоліпідів та структурами печінки. Висновки. Видалення лівої і правої часток печінки в білих щурів призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, виражених змін жирнокислотного складу фосфоліпідів та структур печінки, які морфометрично характеризуються суттєвим зростанням розмірів гепатоцитів, їх ядер, ядерно-цитоплазматичних і стромально-паренхіматозних відношень, збільшенням відносних об’ємів пошкоджених паренхіматозних клітин, ендотеліоцитів, інфільтративних та склеротичних процесів. Домінують структурні зміни в гілках ворітної печінкової вени

ВПЛИВ РЕЗЕКЦІЇ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ НА ЇЇ ЖОВЧОУТВОРЮВАЛЬНУ ФУНКЦІЮ

Introduction. Liver resection is widely performed in clinics today. Removal of large amounts of liver leads to various postresection complications and to changes of bile formation. The aim of the study – to learn the peculiarities of bile-forming function of liver in resection of various volumes of its parenchyma. Research Methods. The research was conducted on 45 male lab rats, which were divided into 3 groups. Group 1 consisted of 15 intact animals, group 2 – 15 rats after resection of 31.5 % of liver parenchyma, group 3 – 15 animals after removal of 58.1 % of the volume of liver. In 1 month after the beginning of the experiment under thiopental anesthesia, the common bile duct was catheterised and the bile was taken for 1 hour. Intensity of bile secretion was calculated, concentration of bile acids: taurocholic, glycocholic, cholic, chenodeoxycholic + deoxycholic, content of phospholipids, free fatty acids, triglycerides and proteins were determined. Euthanasia of experimental animals was carried out via bloodletting under thiopental anesthesia in a month from the beginning of the experiment. Histologic micronutrients of the liver were studied light-optically. Quantitative indicators were processed statistically. Results and Discussion. Resection of 58.1 % of liver parenchyma led to postresection portal hypertension, which is characterized by enlargement of the hepatic portal vein, plethora with dilatation of mesentery veins, venous vessels of the small and large intestines, ascites, splenomegaly. The intensity of bile secretion decreased by 28.9  % compared to the control, the concentration of taurocholic acid decreased by 21.5 %, glycocholic – by 15.56 %, cholic – by 18.6 %, and chenodeoxycholic+deoxycholic – by 16.2 %, the concentration of phospholipids decreased by 11.0 %, free fatty acids – by 10.4 %, triglycerides – by 19.8 %, and proteins – by 8.02 %. Light-optically there was a plethora of venous vessels, areas of hepatocytes hypertrophy and dystrophy, the appearance of lymphoid-hystiocytic infiltrates and increased stromal structures in micropreparations of the liver in group 3. Conclusion. Resection of the left and right lateral lobes of liver leads to postresaction portal hypertension and changes in bile formation and bile excretion, which is characterized by a decrease in the intensity of bile secretion, decrease in the amount of bile acids, phospholipids, free fatty acids, triglycerides and proteins.Вступление. На сегодня в клиниках широко выполняют резекцию печени. Удаление больших ее объемов приводит к развитию различных пострезекционных осложнений и изменениям желчеобразования. Цель исследования – изучить особенности желчеобразующей функции печени при резекции различных объемов ее паренхимы. Методы исследования. Исследование проведено на 45 лабораторных половозрелых белых крысах-самцах, которых разделили на 3 группы: 1-я насчитывала 15 интактных животных; 2-я – 15 крыс после резекции 31,5 % паренхимы печени; 3-я – 15 животных, у которых было удалено 58,1 % объема печени. Через месяц после начала опыта в условиях тиопенталового наркоза катетеризировали общий желчный проток и проводили забор желчи в течение 1 ч. При этом рассчитывали интенсивность секреции желчи, в которой определяли концентрацию желчных кислот: таурохолевой, гликохолевой, холевой, хенодезоксихолевой+дезоксихолевой, содержание фосфолипидов, свободных жирных кислот, триацилглицеролов и протеинов. Эвтаназию животных осуществляли путем кровопускания в условиях тиопенталового наркоза через месяц от начала эксперимента. Гистологические микропрепараты печени исследовали светооптически. Количественные показатели обрабатывали статистически. Результаты и обсуждение. Резекция 58,1 % паренхимы печени приводила к пострезекционной портальной гипертензии, которая характеризовалась расширением воротной печеночной вены, полнокровием с дилатацией брыжеечных вен, венозного русла тонкой и толстой кишок, асцитом, спленомегалией. Интенсивность секреции желчи в исследуемых условиях эксперимента снизилась на 28,9 % по сравнению с контролем, концентрация таурохолевой кислоты – на 21,5 %, гликохолевой – на 15,56 %, холевой – на 18,6 %, а хенодезоксихолевой+дезоксихолевой – на 16,2 %, концентрация фосфолипидов – на 11,0 %, свободных жирных кислот – на 10,4 %, триацилглицеролов – на 19,8 %, протеинов – на 8,02 %. Светооптически в микропрепаратах печени животных 3-й группы наблюдения отмечали полнокровие венозных сосудов, очаги гипертрофии, дистрофии гепатоцитов, появление лимфоидно-гистиоцитарных инфильтратов и увеличение стромальных структур. Вывод. Резекция левой и правой боковых долей печени приводит к пострезекционной портальной гипертензии и изменениям желчеобразования и желчевыделения, что характеризуется снижением интенсивности секреции желчи, концентрации желчных кислот, фосфолипидов, свободных жирных кислот, триацилглицеролов и протеинов.Вступ. На сьогодні в клініках широко виконують резекцію печінки. Видалення великих її об’ємів призводить до розвитку різних пострезекційних ускладнень та змін жовчоутворення. Мета дослідження – вивчити особливості жовчоутворювальної функції печінки при резекції різних об’ємів її паренхіми. Методи дослідження. Дослідження проведено на 45 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 3 групи: 1-ша нараховувала 15 інтактних тварин; 2-га – 15 щурів після резекції 31,5 % паренхіми печінки; 3-тя – 15 тварин, у яких було видалено 58,1 % об’єму печінки. Через місяць від початку досліду за умов тіопенталового наркозу катетеризували спільну жовчну протоку і проводили забір жовчі протягом 1 год. При цьому розраховували інтенсивність секреції жовчі, в якій визначали концентрацію жовчних кислот: таурохолевої, глікохолевої, холевої, хенодезоксихолевої+дезоксихолевої, вміст фосфоліпідів, вільних жирних кислот, триацилгліцеролів і протеїнів. Евтаназію тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопенталового наркозу через місяць від початку експерименту. Гістологічні мікропрепарати печінки досліджували світлооптично. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Резекція 58,1 % паренхіми печінки призводила до пострезекційної портальної гіпертензії, яка характеризувалася розширенням ворітної печінкової вени, повнокров’ям з дилатацією брижових вен, венозного русла тонкої і товстої кишок, асцитом, спленомегалією. Інтенсивність секреції жовчі за досліджуваних умов експерименту знизилася на 28,9 % порівняно з контролем, концентрація таурохолевої кислоти – на 21,5 %, глікохолевої – на 15,56 %, холевої – на 18,6 %, а хенодезоксихолевої+дезоксихолевої – на 16,2 %, концентрація фосфоліпідів – на 11,0 %, вільних жирних кислот – на 10,4 %, триацилгліцеролів – на 19,8 %, протеїнів – на 8,02 %. Світлооптично в мікропрепаратах печінки тварин 3-ї групи спостереження відмічали повнокров’я венозних судин, осередки гіпертрофії, дистрофії гепатоцитів, появу лімфоїдно-гістіоцитарних інфільтратів та збільшення стромальних структур. Висновок. Резекція лівої і правої бокових часток печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії та змін жовчоутворення і жовчовиділення, що характеризується зниженням інтенсивності секреції жовчі, концентрації жовчних кислот, фосфоліпідів, вільних жирних кислот, триацилгліцеролів та протеїнів

КІЛЬКІСНИЙ МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СПІЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ РІЗНИХ ОБ’ЄМІВ ПАРЕНХІМИ ПЕЧІНКИ

Summary. Removal of large volumes of liver leads to portal hypertension, bleeding from varicose veins of esophagus, stomach, rectum, ascites, splenomegaly and structural reconstruction of organs of the hepatic portal vein and the common bile duct, in which the morphology of hemomicrocirculatory tract in resection of various volumes of liver is insufficiently studied. The aim of the study – morphometrically to study the features of the structural reconstruction of vessels of hemomicrocirculatory bed of the common bile duct in resection of different volumes of the liver. Materials and Methods. The research was conducted on 60 male lab rats, which were divided into 4 groups. Group 1 – 15 intact animals, 2 – 15 rats after removal of 31.5 % of the liver parenchyma, 3 – 15 animals after resection of 42.0 % of the volume of liver, 4 – 15 rats after removal of 58.1% of the liver parenchyma. Euthanasia of animals was performed by bloodletting under thiopental anesthesia 1 month from the beginning of the experiment. Micropreparations were made from the common bile duct, and in part of the observations the hemomicrocirculatory bed was poured with mascara-gelatin mixture. The diameters of arterioles, precapillary arterioles, hemocapillaries, capillary venules, venules, microvascular density, relative volume of damaged endothelial cells were determined morphometrically. Quantitative indicators were processed statistically Results. Removal of 58.1 % of liver parenchyma leads to postresection portal hypertension and structural reconstruction of vessels of the hemomicrocirculatory bed of the common bile duct, which was characterized by pronounced narrowing of the lumens of arterioles, precapillary arterioles, hemocapillaries, significant expansion of capillary venules and venules, decreased microvascular density, endothelial cell damage. Conclusions. Resection of 58.1 % of the liver parenchyma leads to postresection portal hypertension, severe narrowing of arterioles, precapillary arterioles, hemocapillaries and expansion of capillary venules and venules of the common bile duct. Dilation of venous vessels of the hemomicrocirculatory bed leads to venous plethora, hypoxia, endothelial cell damage, endothelial dysfunction, perivasal and stromal edema, dystrophy, necrobiosis of cells, tissues, infiltrative and sclerotic processes.Резюме. Видалення великих об’ємів печінки призводить до портальної гіпертензії, кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу, шлунка, прямої кишки, асциту, спленомегалії та структурної перебудови органів басейну ворітної печінкової вени і спільної жовчної протоки, в якій морфологія гемомікроциркуляторного русла при резекції різних обcягів печінки вивчена недостатньо. Мета дослідження – морфометрично вивчити особливості структурної перебудови судин гемомікроциркуляторного русла спільної жовчної протоки при резекції різних об’ємів печінки. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 60 лабораторних статевозрілих білих щурах-самцях, яких поділили на 4 групи: перша – 15 інтактних тварин, друга – 15 щурів після видалення 31,5 % паренхіми печінки, третя – 15 тварин після резекції – 42,0 %, четверта – 15 щурів після видалення 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку досліду. Із спільної жовчної протоки виготовляли мікропрепарати, в частині спостережень гемомікроциркуляторне русло заливали туш-желатиновою сумішшю. Морфометрично визначали діаметри артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, закапілярних венул, венул, щільність мікросудин, відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично. Результати. Встановлено, що видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії і структурної перебудови судин гемомікроциркуляторного русла спільної жовчної протоки, яка характеризувалася вираженим звуженням просвітів артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, значним розширенням закапілярних венул та венул, зниженням щільності мікросудин, ушкодженням ендотеліоцитів. Висновки. Виявлено, що резекція 58,1 % паренхіми печінки призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, вираженого звуження артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів та розширення закапілярних венул і венул у спільній жовчній протоці. Розширення венозних судин гемомікроциркуляторного русла призводить до венозного повнокров’я, гіпоксії, ушкодження ендотеліоцитів, ендотеліальної дисфункції, перивазальних і стромальних набряків, дистрофії, некробіозу клітин, тканин, інфільтративних та склеротичних процесів у досліджуваному органі

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ПЕРЕДРАКУ І РАКУ ВУЛЬВИ У ЖІНОК ПРЕ- І ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ

The aim of the study – to learn the features of the clinical course of precancerous lesions and vulvar cancer in pre- and postmenopausal women. Materials and Methods. From 2017 to 2020, 160 patients with dystrophic diseases, precancerous lesions and early vulvar cancer were examined in the Outpatient Department of the National Cancer Institute. The analysis of outpatient cards and medical histories of all women allowed us to further study the features of the clinical course of pathological processes of the external genitalia depending on age. The age of patients in the study ranged from 49 to 70 years old (59.6±3.5). Menstrual function was unchanged in 40 (25 %) of 160 women. The age of menarche varied from 11 to 18 years (mean age – (14.5±0.3 years). The average duration of the menstrual cycle was (30±0.4) days. Most patients have repeatedly consulted gynecologists and dermatologists about itching and discomfort in the external genitalia. The doctor performed conservative treatment of ‘‘leukoplakia and kraurosis’’ for many months, and sometimes years, without histological clarification of the diagnosis. Results and Discussion. In the study of vulvar biopsies, patients diagnosed with vulvar cancer stage IA (34 %) dominated comparing with VIN (intraepithelial neoplasia of the vulva) (12 %). Conclusion. One of the features of the clinical course of vular neoplasia in women of pre- and postmenopausal age is that the malignant process is more often detected at the stage of monofocal invasive tumor.Цель исследования – изучить особенности клинического течения предрака и рака вульвы у женщин пре- и постменопаузального возраста. Материалы и методы. С 2017 по 2020 гг. в поликлиническом отделении Национального института рака обследованы 160 больных с дистрофическими заболеваниями, предраком и начальным раком вульвы. Анализ амбулаторных карт и историй болезни всех женщин позволил нам дополнительно изучить особенности клинического течения патологических процессов наружных половых органов в зависимости от возраста. Возраст больных в исследовании колебался от 49 до 70 лет, в среднем (59,6±3,5) года. Менструальная функция была не изменена у 40 (25 %) из 160 женщин. Возраст менархе варьировал от 11 до 18 лет (средний возраст – (14,5±0,3) года). Средняя продолжительность менструального цикла составила (30±0,4) дня. Большинство пациенток неоднократно обращалось к гинекологам и дерматологам по поводу зуда и дискомфорта в области наружных половых органов. Врач проводил консервативное лечение «лейкоплакии и крауроза» на протяжении многих месяцев, а иногда и лет, без гистологического уточнения диагноза. Результаты исследования и их обсуждение. При исследовании биоптатов вульвы преобладали больные с диагнозом рака вульвы I А стадии (34 %) по сравнению с VIN (интраэпителиальной неоплазией вульвы) (12 %). При этом VIN и начальный рак вульвы были ассоциированы с вирусом папилломы человека лишь в 37,5 % случаев. Вывод. Одной из особенностей клинического течения неоплазий вульвы у женщин пре- и постменопаузального возраста есть то, что злокачественный процесс чаще выявляется на стадии монофокальной инвазивной опухоли.Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу передраку і раку вульви у жінок пре- і постменопаузального віку. Матеріали та методи. Із 2017 до 2020 рр. у поліклінічному відділенні Національного інституту раку обстежено 160 хворих із дистрофічними захворюваннями, передраком і початковим раком вульви. Аналіз амбулаторних карт та історій хвороб усіх жінок дозволив нам додатково вивчити особливості клінічного перебігу патологічних процесів зовнішніх статевих органів залежно від віку. Вік хворих у дослідженні коливався від 49 до 70 років, у середньому (59,6±3,5) року. Менструальна функція була не змінена у 40 (25 %) зі 160 жінок. Вік менархе варіював від 11 до 18 років (середній вік – (14,5±0,3) року). Середня тривалість менструального циклу склала (30±0,4) дня. Більшість пацієнток неодноразово зверталася до гінекологів і дерматологів із приводу свербежу та дискомфорту в ділянці зовнішніх статевих органів. Лікар проводив консервативне лікування «лейкоплакії і краурозу» впродовж багатьох місяців, а іноді й років, без гістологічного уточнення діагнозу. Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні біоптатів вульви переважали хворі із діагнозом раку вульви I А стадії (34 %) порівняно з VIN (інтраепітеліальною неоплазією вульви) (12 %). При цьому VIN і початковий рак вульви були асоційовані з вірусом папіломи людини лише в 37,5 % випадків. Висновок. Однією з особливостей клінічного перебігу неоплазій вульви у жінок пре- і постменопаузального віку є те, що злоякісний процес частіше виявляється на стадії монофокальної інвазивної пухлини

ЗМІНИ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ТА ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У КАМЕРАХ СЕРЦЯ ЗА УМОВ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Introduction. Postresection portal hypertension leads to hemodynamic changes and structural rearrangement of vessels and organs of the portal hepatic vein, as well as remodeling of heart structures, which are insufficiently studied. The aim of the study – to learn the features of changes of antioxidant system, peroxidation of lipids, structures of chambers of heart in the conditions of postresection portal hypertension. Research Methods. Biochemical and morphological methods were used to study changes in the antioxidant system, lipid peroxidation, and the structures of the heart chambers of 40 laboratory adult white male rats, which were divided into 2 groups. Group 1 consisted of 20 intact animals (control), group 2 – 20 rats after removal of the right and left lateral lobes of the liver (58.1 %). Euthanasia of rats was carried out by bloodletting under conditions of thiopental anesthesia in 1 month after the beginning of experiment. Stromal-parenchymal ratios, relative volumes of damaged cardiomyocytes and endothelial cells were determined histostoreometrically on micronutrients. Quantitative values ​?were processed statistically. ​were processed statistically. Results and Dscussion. It was found that the removal of the left and right lobes of the liver in white rats leads to postresection portal hypertension, marked changes in antioxidant system, lipid peroxidation and myocardial structures. The most pronounced morphological changes were found in the left ventricle and left atrium. Conclusions. Removal of the left and right lateral lobes of the liver in white rats leads to postresection portal hypertension, deterioration of antioxidant defenses of the body, morphological changes in the structures chambers of the heart, increasing concentrations of lipoperoxidation products that correlate with stromal-parenchymal relationships, relative volumes damaged cardiomyolcytes and endotheliocytes. Morphological changes in the left ventricle and left atrium are dominated..Вступление. Пострезекционная портальная гипертензия приводит к гемодинамическим изменениям и структурной перестройке сосудов и органов бассейна воротной печеночной вены, а также ремоделированию структур сердца, которые при этом изучены недостаточно. Цель исследования – изучить особенности изменений антиоксидантной системы, перекисного окисления липидов, структур камер сердца в условиях пострезекционной портальной гипертензии. Методы исследования. Биохимическими и морфологическими методами изучены изменения антиоксидантной системы, перекисного окисления липидов, структур камер сердца 40 лабораторных половозрелых белых крыс-самцов, которые были разделены на 2 группы: 1-я (контрольная) насчитывала 20 интактных животных, 2-я – 20 крыс после удаления левой и правой боковых долей печени (58,1 %). Эвтаназию животных осуществляли путем кровопускания в условиях тиопентал-натриевого наркоза через 1 месяц после начала эксперимента. Из камер сердца изготавливали гистологические микропрепараты, на которых гистостереометрически определяли стромально-паренхиматозные отношения, относительные объемы поврежденных кардиомиоцитов и эндотелиоцитов. Количественные показатели обрабатывали статистически. Результаты и обсуждение. Установлено, что удаление левой и правой боковых долей печени у белых крыс приводит к пострезекционной портальной гипертензии, выраженным изменениям показателей антиоксидантной системы, перекисного окисления липидов и структур миокарда. Наиболее выраженные морфологические изменения выявлены в левом желудочке и левом предсердии. Выводы. Удаление левой и правой боковых долей печени у белых крыс приводит к пострезекционной портальной гипертензии, ухудшению антиоксидантной защиты организма, морфологическим изменениям структур камер сердца, повышению в них концентрации продуктов липопероксидации, которые коррелируют со стромально-паренхиматозными отношениями, относительными объемами поврежденных кардиомиоцитов и эндотелиоцитов. Доминируют морофологические изменения в левом желудочке и левом предсердии.Вступ. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до гемодинамічних змін і структурної перебудови судин та органів басейну ворітної печінкової вени, а також ремоделювання структур серця, які при цьому вивчено недостатньо. Мета дослідження – вивчити особливості змін антиоксидантної системи, пероксидного окиснення ліпідів, структур камер серця за умов пострезекційної портальної гіпертензії. Методи дослідження. Біохімічними та морфологічними методами вивчено зміни антиоксидантної системи, пероксидного окиснення ліпідів, структур камер серця 40 лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, яких було поділено на 2 групи: 1-ша (контрольна) нараховувала 20 інтактних тварин, 2-га – 20 щурів після видалення лівої і правої бокових часток печінки (58,1 %). Евтаназію тварин здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу через 1 місяць від початку експерименту. З камер серця виготовляли гістологічні мікропрепарати, на яких гістостереометрично визначали стромально-паренхіматозні відношення, відносні об’єми пошкоджених кардіоміоцитів та ендотеліоцитів. Кількісні величини обробляли статистично. Результати й обговорення. Встановлено, що видалення лівої і правої бокових часток печінки в білих щурів призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, виражених змін показників антиоксидантної системи, пероксидного окиснення ліпідів та структур міокарда. Найбільш виражені морфологічні зміни виявлено у лівому шлуночку та лівому передсерді. Висновки. Видалення лівої і правої часток печінки в білих щурів призводить до пострезекційної портальної гіпертензії, погіршення антиоксидантного захисту організму, морфологічних змін структур камер серця, підвищення в них концентрації продуктів ліпопероксидації, які корелюють із стромально-паренхіматозними відношеннями, відносними об’ємами пошкоджених кардіоміоцитів та ендотеліоцитів. Домінують морофологічні зміни у лівому шлуночку та лівому передсерді