NN potentials from inverse scattering in the J-matrix approach

An approximate inverse scattering method [7,8] has been used to construct separable potentials with the Laguerre form factors. As an application, we invert the phase shifts of proton-proton in the $^1S_0$ and $^3P_2-^3F_2$ channels and neutron-proton in the $^3S_1-^3D_1$ channel elastic scattering. In the latter case the deuteron wave function of a realistic $np$ potential was used as input.Comment: LaTex2e, 17 pages, 3 Postscript figures; corrected typo

ВПЛИВ ЕКЗО- ТА ЕНДОГЕННИХ ЧИННИКІВ НА МОРФОЛОГІЮ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ: (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Summary. The article is devoted to the study and detailed analysis of articles and scientific literature on the morphofunctional features of pancreatic remodeling with various effects on the body. The pancreas, along with other glands involved in the regulation of body functions, so the violation of its activities under the influence of various factors is a topical issue. The aim of the study – to learn and analyze the current data of scientists on the influence of various factors on the reorganization of the pancreas and to identify new promising morphological views on the study of the organ. Materials and Methods. The material for the article was scientific publications in recent years on the influence of various factors on the morphological features of the pancreas. Results. The article considers the literature on the effects on the pancreas of salts of heavy metals, drugs and toxic substances, alcohol, smoking, starvation, obesity, gravity, oxygen starvation, hyperoxygenation, hypothermia, dehydration, iodine deficiency, drugs, and viral infections. under the action of electric current. However, a small number of scientific sources are devoted to the influence of thermal factors on the condition of the pancreas. Conclusions. According to the analysis of literature sources to date, the influence of a significant number of external and internal factors on the pancreas has been stu­died. However, the effect of thermal skin burns on the morphofunctional state of the gland in modern scientific articles is almost non-existent, so this problem requires further research.Резюме. Стаття присвячена вивченню та детальному аналізу статей та наукової літератури щодо морфофункціональних особливостей ремоделювання підшлункової залози при різноманітних впливах на організм. Підшлункова залоза разом з іншими залозами беруть участь у регуляції функцій організму, тому порушення її діяльності під впливом різноманітних чинників є актуальною темою. Мета дослідження – вивчити і проаналізувати сучасні дані науковців щодо впливу різноманітних чинників на реорганізацію підшлункової залози та виокремити нові перспективні морфологічні погляди на дослідження органа. Матеріали і методи. Матеріалом для статті були наукові публікації за останні роки, що стосувалися впливу різноманітних чинників на морфологічні особливості підшлункової залози. Результати. У дослідженні розглянуто літературні дані впливу на підшлункову залозу солей важких металів, наркотичних і токсичних речовин, алкоголю, тютюнокуріння, голодування, ожиріння, гравітаційних навантажень, кисневого голодування, гіпероксигенації, гіпотермії, дегідратації, недостатньої кількості йоду, лікарських препаратів, вірусних інфекцій, а також при дії електричного струму. Проте невелика кількість наукових джерел присвячена впливу термічного фактора на стан підшлункової залози. Висновки. Згідно з аналізом літературних джерел, вивчено вплив значної кількості зовнішніх та внутрішніх чинників на підшлункову залозу. Проте вплив термічних опіків шкіри на морфофункціональний стан залози у сучасних наукових статтях практично не зустрічається, тому дана проблема потребує подальших досліджень

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІАТОРНИХ МЕХАНІЗМІВ АНТИНОЦИЦЕПТИВНОЇ ДІЇ 4-[4-ОКСО-(4Н)-ХІНАЗОЛІН-3-ІЛ] БЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТИ (СПОЛУКИ ПК-66)

Introduction. Previous studies have found that among derivatives of 4-oxo (amino) quinazoline, a leading substance, with pronounced analgesic action on different models of pain perception is 4- [4-oxo-4h-quinazolin-3-yl] benzoic acid (PK-66 compound). The aim of the study – in-depth study of the main mechanisms involved in the implementation of analgesic action of a new original quinazoline derivative – PK-66 compounds. Research Methods. Evaluation of the antinociceptive action of PK-66 (1 mg/kg i/h) was studied in rats, modeled on hyperalgesia, caused by the introduction of 0.1 ml of 1 % solution of carrageenin, 2 % suspension of zymosan and 0.01 % solution of bradykinin, which was injected subplantarly in left hind limb of an animal. The degree of nociception was determined using a dollarimeter by estimating the pain threshold. Diclofenac sodium (4 mg/kg) and corvitin (5 mg/kg) were used as reference drugs. The analgesic activity of the test compounds was evaluated by their ability to increase the pain threshold in the study groups compared to the control group and was expressed as a percentage. The anti-exudative activity of the compound and the reference preparations was determined by measuring the volume of paw edema using a plethysmometer. The degree of reduction of swelling in the experimental animals compared to the control group animals and was expressed as a percentage. Results and Discussion. Compound PK-66 has the ability to eliminate hyperalgesia caused by various algogens. Its most pronounced analgesic effect was manifested against the introduction of bradykinin (53.4 %), less pronounced antinociception was found in carrageenan edema (38.5 %), and the least pronounced effect was on the model of zymosan hyperalgesia (26.9 %). The anti-exudative effect study showed that the degree of antiflogogenic action of PC-66 was more pronounced in the carrageenan swelling model (16.1 %) than zymosan (12.8 %). However, this effect did not reach statistically significant values for either carrageenan or zymosan edema, and in both cases was significantly inferior to the comparison drugs – diclofenac sodium compound (58.3 %) and corvitin (52.3 %). Conclusion. The anti-mediating effect of PK-66 is more due to antagonism to bradykinin, to a lesser extent to prostaglandins and leukotrienes.Вступление. В предыдущих исследованиях установлено, что среди производных 4-оксо (амино-) хиназолина веществом-лидером с выраженным обезболивающим действием на разных моделях болевой перцепции является 4-[4-оксо-(4Н)-хиназолин-3-ил] бензойной кислоты (соединение ПК-66). Цель исследования – основательно изучить главные механизмы аналгетического действия нового оригинального производного хиназолина – соединения ПК-66. Методы исследования. Антиноцицептивное действие соединения ПК-66 (1 мг/кг внутрибрюшно) изучали у крыс на модели гипералгезии, вызванной субплантарным введением в левую заднюю конечность животного 0,1 мл 1 % раствора каррагенина, 2 % суспензии зимозана и 0,01 % раствора брадикинина. Степень ноцицепции определяли с помощью долориметра путем оценивания порога болевой чувствительности. В качестве референс-препаратов использовали диклофенак натрия (4 мг/кг) и корвитин (5 мг/кг). Аналгетическую активность исследуемых соединений оценивали по их способности увеличивать порог болевой чувствительности в исследовательских группах по сравнению с группой контроля и выражали в процентах. Антиэкссудативную активность соединения и референс-препаратов определяли путем измерения объема отека лапки с помощью плетизмометра по степени уменьшения отека у под­опытных животных по сравнению с крысами группы контроля и выражали в процентах. Результаты и обсуждение. Соединение ПК-66 способно устранять гипералгезию, которую вызвали разные альгогены. Наиболее выражено ее обезболивающее действие проявлялось на фоне введения брадикинина (53,4 %), менее выраженную антиноцицепцию наблюдали при каррагениновом отеке (38,5 %), наименее выраженным это действие было на модели зимозановой гипералгезии (26,9 %). Исследование антиэкссудативного действия продемонстрировало, что антифлогогенное действие соединения ПК-66 в большей степени проявлялось на модели каррагенинового отека (16,1 %), чем зимозанового (12,8 %). Однако этот эффект не достигал статистически достоверных значений ни при каррагениновом, ни при зимозановом отеке и в обоих случаях значительно уступал препаратам сравнения – диклофенаку натрия (58,3 %) и корвитину (52,3 %). Вывод. Антимедиаторное действие соединения ПК-66 в большей степени обусловлено антагонизмом к брадикинину, в меньшей – к простагландинам и лейкотриенам.Вступ. У попередніх дослідженнях встановлено, що серед похідних 4-оксо (аміно-) хіназоліну речовиною-лідером із вираженою знеболювальною дією на різних моделях больової перцепції є 4-[4-оксо-(4Н)-хіназолін-3-іл] бензойної кислоти (сполука ПК-66). Мета дослідження – ґрунтовно вивчити основні механізми аналгетичної дії нового оригінального похідного хіназолінів – сполуки ПК-66. Методи дослідження. Антиноцицептивну дію сполуки ПК-66 (1 мг/кг внутрішньочеревно) вивчали в щурів на моделі гіпералгезії, викликаної субплантарним введенням у ліву задню кінцівку тварини 0,1 мл 1 % розчину карагеніну, 2 % суспензії зимозану та 0,01 % розчину брадикініну. Ступінь ноцицепції визначали за допомогою долориметра шляхом оцінювання порога больової чутливості. Як референс-препарати використовували диклофенак натрію (4 мг/кг) та корвітин (5 мг/кг). Аналгетичну активність досліджуваних сполук оцінювали за їх здатністю збільшувати поріг больової чутливості в дослідних групах порівняно з групою контролю і виражали у відсотках. Антиексудативну активність сполуки та референс-препаратів визначали шляхом вимірювання об’єму набряку лапки за допомогою плетизмометра за ступенем зменшення набряку в піддослідних тварин порівняно зі щурами групи контролю і виражали у відсотках. Результати й обговорення. Сполука ПК-66 здатна усувати гіпералгезію, яку викликали різні альгогени. Найбільш виражено її знеболювальна дія проявлялась на тлі введення брадикініну (53,4 %), менш виражену антиноцицепцію спостерігали при карагеніновому набряку (38,5 %), найменш вираженою ця дія була на моделі зимозанової гіпералгезії (26,9 %). Дослідження антиексудативної дії продемонструвало, що антифлогогенна дія сполуки ПК-66 більшою мірою проявлялась на моделі карагенінового набряку (16,1 %), ніж зимозанового (12,8 %). Однак цей ефект не сягав статистично вірогідних значень ні при карагеніновому, ні при зимозановому набряку і в обох випадках значно поступався препаратам порівняння – диклофенаку натрію (58,3 %) та корвітину (52,3 %). Висновок. Антимедіаторна дія сполуки ПК-66 більшою мірою зумовлена антагонізмом до брадикініну, меншою – до простагландинів та лейкотрієнів

TomograPy: A Fast, Instrument-Independent, Solar Tomography Software

Solar tomography has progressed rapidly in recent years thanks to the development of robust algorithms and the availability of more powerful computers. It can today provide crucial insights in solving issues related to the line-of-sight integration present in the data of solar imagers and coronagraphs. However, there remain challenges such as the increase of the available volume of data, the handling of the temporal evolution of the observed structures, and the heterogeneity of the data in multi-spacecraft studies. We present a generic software package that can perform fast tomographic inversions that scales linearly with the number of measurements, linearly with the length of the reconstruction cube (and not the number of voxels) and linearly with the number of cores and can use data from different sources and with a variety of physical models: TomograPy (http://nbarbey.github.com/TomograPy/), an open-source software freely available on the Python Package Index. For performance, TomograPy uses a parallelized-projection algorithm. It relies on the World Coordinate System standard to manage various data sources. A variety of inversion algorithms are provided to perform the tomographic-map estimation. A test suite is provided along with the code to ensure software quality. Since it makes use of the Siddon algorithm it is restricted to rectangular parallelepiped voxels but the spherical geometry of the corona can be handled through proper use of priors. We describe the main features of the code and show three practical examples of multi-spacecraft tomographic inversions using STEREO/EUVI and STEREO/COR1 data. Static and smoothly varying temporal evolution models are presented.Comment: 21 pages, 6 figures, 5 table