ВІКОВА ДИНАМІКА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

У статті здійснено теоретичний аналіз та емпіричне дослідження вікової динаміки професійного самовизначення дітей з особливими потребами (7–11-ті класи), які мають вади психофізичного розвитку. Розкрито сутність і значення процесу професійного самовизначення учнів з особливими потребами, які навчаються в спеціалізованому навчально-реабілітаційному центрі. Указано, що значна частина молодих людей, які мають вади психофізичного розвитку, стикається із серйоз­ними проблемами, пов’яза­ними з вибором професії, профілю подальшої освіти, подальшим працевлашту­ванням. Мета наукового пошуку – виявити та дослі­дити закономірності й особли­вості професійного самовизначення в дітей з особливими потребами в різні вікові періоди. Обґрунтовано, що своєрідність інтелектуального та фізичного розвитку дітей з інтелектуальною недостатністю не дає можливості ставити пи­тання про вільний вибір професії самим школярем, на відміну від учнів за­гально­освітньої школи. В емпіричному дослідженні брали участь школярі Луцького навчально-реабілітаційного центру. Досліджено, що найбільш чітко виражена схильність до певного типу професій відстежується в учнів 9-х та 11-х класів. Найменш чітко виражена схильність до певного типу професій у 7-х та 10-х класах. Віковий період семикласників характеризується широким діапазоном інтересів і пізнавальною активністю. Учні в 10-му класі характеризуються невизначеністю та страхом перед дорослим життям, а також розумінням того, що в них є ще час для роздумів над майбутнім життям. Досліджено показники сформованості інтересів у випускних класах (9-ті і 11-ті класи), які вказують на специфіку цього вікового періоду – перебування в ситуації вибору подальшого освітнього шляху й до якої сфери професійної діяльності варто готуватись у майбутньому; визначено чіткі відмінності в мотиваційних комплексах учнів на різних вікових етапах розвитку