Складнощі організації доопераційного періоду при лікуванні пацієнтів з ускладненими формами жовчнокам’яної хвороби з супутнім цирозом печінки

The aim of the work: to determine the main causes of the complexity of the organization of the preoperative period and the diagnosis of liver cirrhosis before surgery. Materials and Methods. In retrospect, 77 patient histories were analyzed. The criteria for selecting patients for this study were the presence of complicated forms of gallstone disease (acute calculous cholecystitis, choledocholithiasis with obstructive jaundice, Mi­rizzi syndrome) and the presence of cirrhosis. Depending on the period of diagnosis of cirrhosis, all patients were conventionally divided into 2 groups: group 1 – patients with diagnosed liver cirrhosis of the preoperative stage (62), and group 2 – patients whose cirrhosis was verified intraoperatively (15). All patients in the preoperative period were examined according to the diagnostic protocols for the treatment of patients with complicated forms of cholelithiasis. The stage of cirrhosis was evaluated using the Child-Turcotte-Pugh system and the MELD scale. Among concomitant pathologies, prevailing chronic ischemic mesenteric disease prevailed (group 1 – 41, group 2 – 4), hypertension (group 1 – 15 group 2 – 2), diabetes mellitus (group 1 – 1 and group 2 – 3), obesity (group 1 – 2 and group 2 – 4). Results and Discussion. According to the results of the study in group 2, a greater percentage of postoperative complications was observed, directly associated with intraoperative diagnosis of liver cirrhosis and the lack of a thorough assessment of the risks of the operation. Diagnosis of cirrhosis of the liver at the preoperative stage in many cases allows a more adequate assessment of the risks of surgical interventions, and appropriate therapy has been previously prescribed significantly reduces the risk of postoperative complications. The most “dangerous” from the point of view of not diagnosing liver cirrhosis at the preoperative stage is the combination of liver cirrhosis with obesity, diabetes mellitus and the presence of postoperative adhesions in the abdominal cavity. In the preoperative period, more attention should be paid to non-invasive diagnostic methods that can help suspect liver cirrhosis, even in the absence of data on portal hypertension; among them is the deRitis and FibroTest index.Цель работы: определение основных причин сложности организации дооперационного периода и диагностики цирроза печени перед проведением операции. Материалы и методы. Ретроспективно были проанализированы 77 историй болезни пациентов. Критериями отбора пациентов для данного исследования были наличие осложненных форм желчнокаменной болезни (острый калькулёзный холецистит, холедохолитиаз с обтурационной желтухой, синдром Мириззи) и наличие цирроза печени. В зависимости от срока диагностики цирроза все пациенты условно были разделены на 2 группы: группа 1 – пациенты с диагностированным циррозом печени на дооперационном этапе (62), и группа 2 – пациенты, у которых цирроз был верифицирован интраоперационно (15). Все пациенты на дооперационном периоде были обследованы согласно протоколов диагностики лечения больных с осложненными формами ЖКБ. Стадию цирроза оценивали по системе Child-Turcotte-Pugh и по шкале MELD. Среди сопутствующей патологии  превалировали хроническая ишемическая болезнь средца (группа 1 – 41, группа 2 – 4), гипертоническая болезнь (группа 1 – 15 группа 2 – 2), сахарый диабет (группа 1 – 1 и группа 2 – 3), ожирение (группа 1 – 2 и группа 2 – 4). Результаты исследований и их обсуждения. По результатам исследования в группе 2 наблюдали больший процент после­операционных осложнений, что непосредственно и связано с интраоперационной диагностикой цирроза печени и отсутствием тщательной оценки рисков выполнения операции. Диагностика цирроза печени на предоперационном этапе во многих случаях позволяет более адекватно оценивать риски проведения оперативных вмешательств, а предварительно назначенная соответствующая терапия значительно снижает риск возникновения послеоперационных осложнений. Наиболее “опасными” с точки зрения недиагностирования цирроза печени на дооперационном этапе является сочетание цирроза печени с ожирением, сахарным диабетом и наличие послеоперационных спаек в брюшной полости. В предоперационном периоде следует больше внимания уделять неинвазивным методам диагностики, которые могут помочь заподозрить цирроз печени, даже при отсутствии данных о портальной гипертензии; среди них это индекс deRitis и FibroTest.Мета роботи: встановлення основних чинників складності організації доопераційного періоду та діагностики цирозу печінки безпосередньо перед проведенням оперативного втручання. Матеріали і методи. Ретроспективно були проаналізовані 77 історій хвороб пацієнтів. Критеріями відбору для даного дослідження були наявність ускладнених форм ЖКХ (гострий калькульозний холецистит, холедохолітіаз з обтураційною жовтяницею та синдром Міріззі) та наявність цирозу печінки. Залежно від строку діагностики цирозу печінки всі пацієнти були умовно розподілені на 2 групи; група 1 – пацієнти з діагностованим цирозом печінки на доопераційному етапі (62 хворі) та група 2 – хворі, діагноз цирозу в котрих встановлений інтраопераційно (15 хворі). Всі пацієнти  на передопераційному етапі були обстежені згідно з протоколами діагностики та лікування пацієнтів з ускладненими формами ЖКХ. Стадію цирозу оцінювали за системою Child–Turcotte–Pugh та згідно зі шкалою MELD. Серед супутньої патології превалювали хронічна ішемічна хвороба серця (група 1 – 41 та група 2 – 4 випадки), гіпертонічна хвороба (група 1 – 15 хворих, група 2 – 2), цукровий діабет (група 1 – 1 випадок, група 2 – 3 ), ожиріння (група 1 – 2 випадки, група 2 – 4).   Результати досліджень та їх обговорення. За результатами дослідження в групі 2 спостерігали більший відсоток післяопераційних ускладнень, що  безпосередньо пов’язано з інтраопераційною діагностикою цирозу печінки та відсутністю ретельної оцінки ризиків виконання операції. Діагностика цирозу печінки на передопераційному етапі в багатьох випадках дозволяє більш адекватно оцінювати ризики проведення оперативних втручань, а заздалегідь призначена відповідна терапія значно знижує ризик виникнення післяопераційних ускладнень. Найбільш “небезпечними” з точки зору недіагностування цирозу печінки на доопераційному етапі є поєднання цирозу печінки з ожирінням, цукровим діабетом та наявність післяопераційних злук у черевній порожнині. В передопераційному періоді слід більше уваги приділяти неінвазивним методам діагностики, які можуть допомогти запідозрити цироз печінки, навіть при відсутності даних за портальну гіпертензію; серед них це індекс deRitis та FibroTest

Diagnostics and surgical treatment of the complicated gallstone disease for patients with liver cirrhosis

National Pirogov Memorial Medical university, Vinnytsya, Department of general surgery, Zhytomyr regional clinical hospital, Department of miniinvasive surgery, Al XIII-lea Congres al Asociației Chirurgilor „Nicolae Anestiadi” și al III-lea Congres al Societății de Endoscopie, Chirurgie miniminvazivă și Ultrasonografie ”V.M.Guțu” din Republica MoldovaIntroduction: Concomitant liver cirrhosis is still one the most difficult comorbidities that can increase the rate of unsatisfactory results in treatment of complicated gallstone disease. Absence of world’s guidelines based on strong evidence, a great amount of complications, and difficulties during diagnostic process make treatment of complicated gallstone disease in patients with liver cirrhosis one of the most problematic situations in emergent hepatobiliary surgery. Material and methods: During this study we analyzed the treatment of 79 patients with liver cirrhosis who had complicated gallstone disease who were treated in our department. Inclusion criteria for this investigation were complicated gallstone disease acute calculous cholecystitis, choledocholithiasis and Mirizzi syndrome. Patients condition were assessed using APACHE II system. Stage of cirrhosis rated with Child-Turcot-Pugh classification and MELD score. Results: In all cases treatment was started in conservative way. In two patients (Child B) with acute calculous cholecystitis and ascites during diagnostic laparoscopy was diagnosed spontaneous bacterial peritonitis and treatment was continued in conservative way. In 66 patients (Child A 38, Child B -28) laparoscopic cholecystectomy was performed. In 2 cases were conversions two open procedure because of intraoperative bleeding and. Among 6 patients with findings of choledocholithiasis in 3 patients ERCP with lithoextraction and 3open procedures were performed. In 1 cases of Miriizii syndrome laparoscopic cholecystectomy was supplemented with suturing of cholecysto-common hepatic duct fistula. In 1 case acute cholecystitis was verified only during autopsy (Child C). Conclusion: Diagnostic process in patients with liver cirrhosis is very difficult because of altered hepatic function

Analysis of unsatisfactory results of laparoscopic cholecystectomy in patients with cirrhosis of the liver.

In the work the analysis of the results of the treatment of 168 patients with complicated cholelithiasis, depending on presence or absence of cirrhosis of the liver has been carried out. In 76 (45.23%) patients, cholelithiasis and concomitant cirrhosis of the liver were complicated, in 92 (54.77%) - complicated cholelithiasis without cirrhosis of the liver. The stage of liver cirrhosis was assessed by the Child-Pugh system. It has been established that cholecystectomy with laparoscopic or traditional open-release in the stage of Child A cirrhosis is quite safe, and the risk of development of complications can be compared with the risk in patients without liver cirrhosis. Urgent surgical interventions in patients with cirrhosis of the liver in the stage of Child B and Child C are associated with an increased risk of development of intra- and postoperative complications and mortality

Analysis of unsatisfactory results of laparoscopic cholecystectomy in patients with cirrhosis of the liver.

In the work the analysis of the results of the treatment of 168 patients with complicated cholelithiasis, depending on presence or absence of cirrhosis of the liver has been carried out. In 76 (45.23%) patients, cholelithiasis and concomitant cirrhosis of the liver were complicated, in 92 (54.77%) - complicated cholelithiasis without cirrhosis of the liver. The stage of liver cirrhosis was assessed by the Child-Pugh system. It has been established that cholecystectomy with laparoscopic or traditional open-release in the stage of Child A cirrhosis is quite safe, and the risk of development of complications can be compared with the risk in patients without liver cirrhosis. Urgent surgical interventions in patients with cirrhosis of the liver in the stage of Child B and Child C are associated with an increased risk of development of intra- and postoperative complications and mortality

АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ УСКЛАДНЕНИХ ФОРМ ХОЛЕЦИСТИТУ

The objective of the study was analysis of results of examination and treatment of patients with biliary pathology and detection of diagnostic peculiarities and medical tactics for patients with the complicated forms of cholecystitis. The analysis of results of examination and surgical treatment is based on observation of 704 patients suffering from cholecystitis, who were treated in the clinics of general surgery of N.I. Pirogov Vinnitsa National Medical University in the period from 2014 to 2018. The presence of concomitant pathology (obesity, ascites), anatomical-topographical features of the organs and level of knowledge of doctors making USD of surgical pathology were found to influence on the quality of diagnostics and surgical tactics.Целью исследования стало проведение анализа результатов обследования и лечения больных с билиарной патологией и выявлением особенностей диагностики и лечебной тактики у больных с осложненными формами холецистита. Анализ результатов обследования и хирургического лечения основан за наблюдениями 704 больных, которые страдали на холецистит и находились на лечении в клиниках общей хирургии Винницкого национального медицинского университета им. Н.И.Пирогова в период с 2014 по 2018 гг. Обнаружено, что на качество диагностики и хирургической тактики влияет наличие сопутствующей патологии (ожирение, асцит), анатомо-топографические особенности органов и уровень знания врачами УЗИ хирургической патологии.Метою дослідження стало проведення аналізу результатів обстеження і лікування хворих на біліарну патологію та виявлення особливостей діагностики і лікувальної тактики у хворих з ускладненими формами холециститу. Аналіз результатів обстеження і хірургічного лікування основано на 704 хворих, що страждали на холецистит, які знаходилися на лікуванні в клініках загальної хірургії Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова в період з 2014 по 2018 рр. Виявлено, що на якість діагностики та хірургічної тактики впливає наявність супутньої патології (ожиріння, асцит), анатомо-топографічні особливості органів та рівень знання лікарями УЗД хірургічної патології