The effect of the reparative action drug in treatment of pediatric duodenal ulcer

Background. Digestive tract diseases occupy one of the first places in the structure of childhood pathology, including duodenal ulcers (DU), the development of which in 70-100% of cases is associated with H.pylori infection. It is found that the important role in the development of inflammatory process in digestive tract have toll-like receptors 4 (TLR4), due to reactiveness to H.pylori. It is proved that growth factors, in particular epidermal growth factor (EGF), are able to influence on the healing processes in the mucous membrane. It is advisable to include drugs of reparative action in complex treatment of pediatric DU. Purpose - to evaluate the effect of the reparative action drug in the treatment of pediatric DU, taking into account the dynamics of TLR4 and EGF in blood serum. Materials and methods. The total clinical group consisted of 39 children aged 7-18 years with H.pylori-associated duodenal ulcer. In 20 patients of the group 1 with DU a standard triple regimen was used. In 19 patients of the group 2 a drug of reparative action was included. The content of TLR4 and EGF in serum were determined by ELISA.Results. It was found that the level of TLR 4 decreased by 15.1% and 27.5% after a course of treatment in patients of the group 1 and in the group 2, respectively сompared to a level before treatment. It is showed that in patients of the group 1 and the group 2 after 3 weeks from the start of treatment there were changes in the content of EGF manifested by a decrease by 19.81% and 23.3%, сompared to a level before treatment.Сonclusions. Our results indicated that after the course of treatment the content of TLR4 and EGF in the group 1 of patients was lower by 12.37% and 3.49% respectively, than in the group 2. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors

ОГЛЯД СУЧАСНОГО СВІТОВОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ

З моменту початку індустріальної епохи здатність використовувати різні форми енергії змінила умови життя мільярдів людей, дозволивши їм використовувати безпрецедентний рівень комфорту та мобільності. Необхідність глибокої трансформації світової інфраструктури, що виробляє та використовує енергію, широко визнається у зростаючому занепокоєнні щодо глобальної зміни клімату. У статті розглянуто основні тенденції світового енергетичного ринку, характерні для кінця 2021 - початку 2022 років. Визначено країни з найкращим енергетичним балансом та проведено характеристику прогресу переходу до низьковуглецевої енергетичної системи. Окреме місце в статті займає розподіл джерел енергії за демаркаційними ознаками та зміни підходів до їх цінності, використання в світі з плином часу, узагальнено основні тенденції використання кожного виду палива. Протягом останніх років постійне зростання споживання енергії було тісно пов’язане зі зростанням рівня добробуту та економічних можливостей у більшій частині світу. Однак на даному етапі існування людство стикається з величезним енергетичним викликом. Цей виклик має принаймні два критичних виміри. Переважна залежність від викопного палива, зокрема, загрожує змінити клімат Землі до такої міри, що може мати серйозні наслідки для цілісності як природних систем, так і життєво важливих систем людини. В той же час, значна частина населення світу досі не має доступу до одного або кількох типів основних енергоносіїв, послуг, що з ними пов’язані, зокрема, чисте паливо для приготування їжі та засобами пересування. Крім того, дана стаття описує перспективи розвитку основних енергетичних ринків та технологічні тенденції, а також описує вплив міжнародних енергетичних ринків на макроекономічні показники. Приблизно три чверті глобальних викидів парникових газів походять від спалювання викопного палива для отримання енергії. Щоб зменшити глобальні викиди, потрібно перевести енергетичні системи від викопного палива до низьковуглецевих джерел енергії. Авторами окреслено сценарії розвитку вуглеводневих компаній у процесі енергетичного переходу світової економіки до низьковуглецевої енергосистеми

Хвороба Кларксона в дітей (огляд літератури)

Хвороба Кларксона - це ідіопатичний системний синдром підвищеної проникності капілярів, який характеризується небезпечною для життя гіпотензією, гіпоальбумінемією та гемоконцентрацією, що часто призводить до розвитку гіповолемічного шоку. Мета - провести систематичний огляд літературних джерел щодо механізмів розвитку, клінічних, лабораторних та інструментальних зрушень, а також методів лікування й профілактики синдрому підвищеної проникності капілярів. Огляд літератури присвячено проблемі ідіопатичного системного синдрому підвищеної проникності капілярів у педіатричній практиці. Зазначений синдром може бути ідіопатичним (хвороба Кларксона) або вторинним щодо різних станів, таких як синдром приживлення після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, вірусні та бактеріальні інфекції, застосування певних медикаментів, наприклад хіміотерапії. Висвітлено періоди його розвитку, а також можливі механізми розвитку та ланки патогенезу, зокрема гіпотези, що свідчать про імунну дисрегуляцію зі збільшенням циркулюючих Т-лімфоцитів CD25+, що призводить до активації протеолітичних ферментів і розвитку ендотеліальної дисфункції. Охарактеризовано клінічні, лабораторні та інструментальні порушення, що проявляються при хворобі Кларксона. Особливу увагу приділено можливим варіантам перебігу хвороби Кларксона, що може мати і хронічний варіант перебігу без специфічних клінічних ознак. Визначено можливі причини розвитку вторинного синдрому підвищеної проникності капілярів, такі як сепсис, травми, синдромом імплантації та гіперстимуляції яєчників, вірусні геморагічні лихоманки, аутоімунні та гематологічні захворювання. Оскільки наразі немає чітких рекомендацій щодо профілактики й лікування захворювання, важливо ознайомитись і краще зрозуміти ефективність різних терапевтичних підходів, що застосовуються сьогодні, а також проаналізувати можливість їх використання в щоденній практиці. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Efficacy and Safety of Netakimab, A Novel Anti-IL-17 Monoclonal Antibody, in Patients with Moderate to Severe Plaque Psoriasis. Results of A 54-Week Randomized Double-Blind Placebo-Controlled PLANETA Clinical Trial

Altres ajuts: Sponsorship for this study and the Rapid Service Fee were funded by JSC BIOCAD, Ul. Italianskaya 17, St Petersburg, Russia, 191186Introduction: Netakimab (NTK), an original humanized anti-interleukin-17 monoclonal antibody, showed therapeutic efficacy in moderate-to-severe plaque psoriasis in a phase 2 clinical study. Herein we report the results of 54 weeks of a phase 3 PLANETA trial aimed to evaluate the efficacy and safety of two NTK regimens vs. placebo. Methods: Two hundred thirteen patients with moderate-to-severe plaque psoriasis were randomly assigned to receive NTK 120 mg once every 2 weeks (NTK Q2W), NTK 120 mg once every 4 weeks (NTK Q4W) or placebo. During the first 3 weeks, patients received subcutaneous injections of NTK or placebo (according to the allocation) once a week. Patients in the NTK Q2W group then received NTK at weeks 4, 6, 8 and 10. Subjects in the NTK Q4W group received NTK at weeks 6 and 10 and placebo at weeks 4 and 8. Patients in the placebo group received placebo injections at weeks 4, 6, 8 and 10. Treatment was unblinded at week 12. During the open-label phase, patients in both NTK groups continued to receive NTK Q4W. The primary efficacy endpoint was the proportion of patients in each group who achieved a ≥ 75% reduction from baseline in psoriasis area and severity index (PASI 75) at week 12. Results: A total of 77.7%, 83.3% and 0% of patients had a PASI 75 response at week 12 in the NTK Q2W, NTK Q4W and placebo groups, respectively (P < 0.0001, Fisher's exact test, ITT). The effect was maintained throughout the 1-year treatment. NTK showed a good safety profile and low immunogenicity. Conclusion: Treatment with NTK results in high rates of sustained clinical response in patients with moderate-to-severe plaque psoriasis. The study is ongoing; thus, long-term use efficacy and safety data are forthcoming. Clinical Trial Registration: The trial is registered at the US National Institutes of Health (ClinicalTrials.gov; NCT03390101)

Fungal Planet description sheets : 1182–1283

Novel species of fungi described in this study include those from various countries as follows: Algeria, Phaeoacremonium adelophialidum from Vitis vinifera. Antarctica, Comoclathris antarctica from soil. Australia, Coniochaeta salicifolia as endophyte from healthy leaves of Geijera salicifolia, Eremothecium peggii in fruit of Citrus australis, Microdochium ratticaudae from stem of Sporobolus natalensis, Neocelosporium corymbiae on stems of Corymbia variegata, Phytophthora kelmanii from rhizosphere soil of Ptilotus pyramidatus, Pseudosydowia backhousiae on living leaves of Backhousia citriodora, Pseudosydowia indooroopillyensis, Pseudosydowia louisecottisiae and Pseudosydowia queenslandica on living leaves of Eucalyptus sp. Brazil, Absidia montepascoalis from soil. Chile, Ilyonectria zarorii from soil under Maytenus boaria. Costa Rica, Colletotrichum filicis from an unidentified fern. Croatia, Mollisia endogranulata on deteriorated hardwood. Czech Republic, Arcopilus navicularis from tea bag with fruit tea, Neosetophoma buxi as endophyte from Buxus sempervirens, Xerochrysium bohemicum on surface of biscuits with chocolate glaze and filled with jam. France, Entoloma cyaneobasale on basic to calcareous soil, Fusarium aconidiale from Triticum aestivum, Fusarium juglandicola from buds of Juglans regia. Germany, Tetraploa endophytica as endophyte from Microthlaspi perfoliatum roots. India, Castanediella ambae on leaves of Mangifera indica, Lactifluus kanadii on soil under Castanopsis sp., Penicillium uttarakhandense from soil. Italy, Penicillium ferraniaense from compost. Namibia, Bezerromyces gobabebensis on leaves of unidentified succulent, Cladosporium stipagrostidicola on leaves of Stipagrostis sp., Cymostachys euphorbiae on leaves of Euphorbia sp., Deniquelata hypolithi from hypolith under a rock, Hysterobrevium walvisbayicola on leaves of unidentified tree, Knufia hypolithi and Knufia walvisbayicola from hypolith under a rock, Lapidomyces stipagrostidicola on leaves of Stipagrostis sp., Nothophaeotheca mirabibensis (incl. Nothophaeotheca gen. nov.) on persistent inflorescence remains of Blepharis obmitrata, Paramyrothecium salvadorae on twigs of Salvadora persica, Preussia procaviicola on dung of Procavia sp., Sordaria equicola on zebra dung, Volutella salvadorae on stems of Salvadora persica. Netherlands, Entoloma ammophilum on sandy soil, Entoloma pseudocruentatum on nutrient poor (acid) soil, Entoloma pudens on plant debris, amongst grasses. New Zealand, Amorocoelophoma neoregeliae from leaf spots of Neoregelia sp., Aquilomyces metrosideri and Septoriella callistemonis from stem discolouration and leaf spots of Metrosideros sp., Cadophora neoregeliae from leaf spots of Neoregelia sp., Flexuomyces asteliae (incl. Flexuomyces gen. nov.) and Mollisia asteliae from leaf spots of Astelia chathamica, Ophioceras freycinetiae from leaf spots of Freycinetia banksii, Phaeosphaeria caricis-sectae from leaf spots of Carex secta. Norway, Cuphophyllus flavipesoides on soil in semi-natural grassland, Entoloma coracis on soil in calcareous Pinus and Tilia forests, Entoloma cyaneolilacinum on soil semi-natural grasslands, Inocybe norvegica on gravelly soil. Pakistan, Butyriboletus parachinarensis on soil in association with Quercus baloot. Poland, Hyalodendriella bialowiezensis on debris beneath fallen bark of Norway spruce Picea abies. Russia, Bolbitius sibiricus on а moss covered rotting trunk of Populus tremula, Crepidotus wasseri on debris of Populus tremula, Entoloma isborscanum on soil on calcareous grasslands, Entoloma subcoracis on soil in subalpine grasslands, Hydropus lecythiocystis on rotted wood of Betula pendula, Meruliopsis faginea on fallen dead branches of Fagus orientalis, Metschnikowia taurica from fruits of Ziziphus jujube, Suillus praetermissus on soil, Teunia lichenophila as endophyte from Cladonia rangiferina. Slovakia, Hygrocybe fulgens on mowed grassland, Pleuroflammula pannonica from corticated branches of Quercus sp. South Africa, Acrodontium burrowsianum on leaves of unidentified Poaceae, Castanediella senegaliae on dead pods of Senegalia ataxacantha, Cladophialophora behniae on leaves of Behnia sp., Colletotrichum cliviigenum on leaves of Clivia sp., Diatrype dalbergiae on bark of Dalbergia armata, Falcocladium heteropyxidicola on leaves of Heteropyxis canescens, Lapidomyces aloidendricola as epiphyte on brown stem of Aloidendron dichotomum, Lasionectria sansevieriae and Phaeosphaeriopsis sansevieriae on leaves of Sansevieria hyacinthoides, Lylea dalbergiae on Diatrype dalbergiae on bark of Dalbergia armata, Neochaetothyrina syzygii (incl. Neochaetothyrina gen. nov.) on leaves of Syzygium chordatum, Nothophaeomoniella ekebergiae (incl. Nothophaeomoniella gen. nov.) on leaves of Ekebergia pterophylla, Paracymostachys euphorbiae (incl. Paracymostachys gen. nov.) on leaf litter of Euphorbia ingens, Paramycosphaerella pterocarpi on leaves of Pterocarpus angolensis, Paramycosphaerella syzygii on leaf litter of Syzygium chordatum, Parateichospora phoenicicola (incl. Parateichospora gen. nov.) on leaves of Phoenix reclinata, Seiridium syzygii on twigs of Syzygium chordatum, Setophoma syzygii on leaves of Syzygium sp., Starmerella xylocopis from larval feed of an Afrotropical bee Xylocopa caffra, Teratosphaeria combreti on leaf litter of Combretum kraussii, Teratosphaericola leucadendri on leaves of Leucadendron sp., Toxicocladosporium pterocarpi on pods of Pterocarpus angolensis. Spain, Cortinarius bonachei with Quercus ilex in calcareus soils, Cortinarius brunneovolvatus under Quercus ilex subsp. ballota in calcareous soil, Extremopsis radicicola (incl. Extremopsis gen. nov.) from root-associated soil in a wet heathland, Russula quintanensis on acidic soils, Tubaria vulcanica on volcanic lapilii material, Tuber zambonelliae in calcareus soil. Sweden, Elaphomyces borealis on soil under Pinus sylvestris and Betula pubescens. Tanzania, Curvularia tanzanica on inflorescence of Cyperus aromaticus. Thailand, Simplicillium niveum on Ophiocordyceps camponoti-leonardi on underside of unidentified dicotyledonous leaf. USA, Calonectria californiensis on leaves of Umbellularia californica, Exophiala spartinae from surface sterilised roots of Spartina alterniflora, Neophaeococcomyces oklahomaensis from outside wall of alcohol distillery. Vietnam, Fistulinella aurantioflava on soil. Morphological and culture characteristics are supported by DNA barcodes.http://www.ingentaconnect.com/content/nhn/pimjBiochemistryForestry and Agricultural Biotechnology Institute (FABI)GeneticsMicrobiology and Plant PathologyPlant Production and Soil Scienc

Multi-wavelength observations of blazar AO 0235+164 in the 2008-2009 flaring state

The blazar AO 0235+164 (z = 0.94) has been one of the most active objects observed by Fermi Large Area Telescope (LAT) since its launch in Summer 2008. In addition to the continuous coverage by Fermi, contemporaneous observations were carried out from the radio to γ-ray bands between 2008 September and 2009 February. In this paper, we summarize the rich multi-wavelength data collected during the campaign (including F-GAMMA, GASP-WEBT, Kanata, OVRO, RXTE, SMARTS, Swift, and other instruments), examine the cross-correlation between the light curves measured in the different energy bands, and interpret the resulting spectral energy distributions in the context of well-known blazar emission models. We find that the γ-ray activity is well correlated with a series of near-IR/optical flares, accompanied by an increase in the optical polarization degree. On the other hand, the X-ray light curve shows a distinct 20 day high state of unusually soft spectrum, which does not match the extrapolation of the optical/UV synchrotron spectrum. We tentatively interpret this feature as the bulk Compton emission by cold electrons contained in the jet, which requires an accretion disk corona with an effective covering factor of 19% at a distance of 100 R g. We model the broadband spectra with a leptonic model with external radiation dominated by the infrared emission from the dusty torus. © 2012. The American Astronomical Society. All rights reserved

Insights into the high-energy γ-ray emission of Markarian 501 from extensive multifrequency observations in the Fermi era

We report on the γ-ray activity of the blazar Mrk 501 during the first 480 days of Fermi operation. We find that the average Large Area Telescope (LAT) γ-ray spectrum of Mrk 501 can be well described by a single power-law function with a photon index of 1.78 ± 0.03. While we observe relatively mild flux variations with the Fermi-LAT (within less than a factor of two), we detect remarkable spectral variability where the hardest observed spectral index within the LAT energy range is 1.52 ± 0.14, and the softest one is 2.51 ± 0.20. These unexpected spectral changes do not correlate with the measured flux variations above 0.3 GeV. In this paper, we also present the first results from the 4.5 month long multifrequency campaign (2009 March 15-August 1) on Mrk 501, which included the Very Long Baseline Array (VLBA), Swift, RXTE, MAGIC, and VERITAS, the F-GAMMA, GASP-WEBT, and other collaborations and instruments which provided excellent temporal and energy coverage of the source throughout the entire campaign. The extensive radio to TeV data set from this campaign provides us with the most detailed spectral energy distribution yet collected for this source during its relatively low activity. The average spectral energy distribution of Mrk 501 is well described by the standard one-zone synchrotron self-Compton (SSC) model. In the framework of this model, we find that the dominant emission region is characterized by a size ≲0.1 pc (comparable within a factor of few to the size of the partially resolved VLBA core at 15-43 GHz), and that the total jet power (≃1044 erg s-1) constitutes only a small fraction (∼10-3) of the Eddington luminosity. The energy distribution of the freshly accelerated radiating electrons required to fit the time-averaged data has a broken power-law form in the energy range 0.3 GeV-10 TeV, with spectral indices 2.2 and 2.7 below and above the break energy of 20 GeV. We argue that such a form is consistent with a scenario in which the bulk of the energy dissipation within the dominant emission zone of Mrk 501 is due to relativistic, proton-mediated shocks. We find that the ultrarelativistic electrons and mildly relativistic protons within the blazar zone, if comparable in number, are in approximate energy equipartition, with their energy dominating the jet magnetic field energy by about two orders of magnitude. © 2011. The American Astronomical Society

Гетерозиготність та індивідуальна мінливість частки повного та порожнього насіння у ялини європейської (Рісеа abies (L.) Karst.) у первинному інтродукційному насадженні

Individual variability of natural and empty seeds percentage in 41 Picea abies trees has been studied on the basis of the Donetsk botanical gardens primary artificial tree-stand. The groups of trees characterized by a high full-seeds percentage (87%) and by the large portion of empty seeds (81%) have been singled out. Genotypic peculiarities of these trees have been revealed using 20 allozime loci encoded 9 gene-enzymous systems. An excess of heterozygotes of 11% and the heterozygosity level of 21,7% – higher than the mean value for the population (18,4%) – were characteristic of the trees with the maximum amount of full seeds. The individuals with a low heterozygosity (5%) were characterized by a high percentage of empty seeds (58%).У первинному інтродукційному насадженні ялини європейської в дендрарії ботанічного саду у 41 дерева вивчено індивідуальну мінливість частки повного та порожнього насіння. Виділено групи дерев з високою часткою повного насіння (87%) та з найбільшою кількістю порожнього насіння (81%). Досліджено генотипові особливості цих дерев за 20 алозимними локусами дев’яти ген-ферментних систем. Для дерев з максимальною кількістю повного насіння властивий 11%-ий надлишок гетерозигот, а рівень гетерозиготності (21,7%) перевищує середнє значення цього показника у насадженні (18,4%). Низькогетерозиготні особини (5%) відзначалися високою часткою порожнього насіння (58%)