Оцінка інтелектуальної власності: розробка інформаційно-методичного забезпечення в умовах обмеженої інформації

Assessment of intellectual property is an important process of commercialization of scientific and technical developments of enterprises of all forms of ownership. This is carried out to determine the value of intellectual property objects (IPO) in connection with the transfer of ownership (purchase, sale) to the corresponding object, the conclusion of a license agreement for the IPO use, accounting for IPO in accounting, contributed to the authorized capital, etc. Under such conditions, the problem of IPO underestimating significantly reduces the efficiency and effectiveness of enterprises. At the same time, the uniqueness of many types of intellectual assets and the impossibility of their visual assessment determine the expediency of systematizing methodological approaches to assessing the value of intellectual property assets to ensure an objective assessment of the value of intellectual property. This will help increase the profitability and business value of the enterprise. The aim of research is to develop theoretical and methodological provisions and substantiate practical recommendations for improving information and methodological support for assessing the value of intangible assets, taking into account the requirements of regulatory documents and the availability of the necessary information. Based on the results of the study, methodological approaches to determining the value of intangible assets are systematized. According to the financial statements, the value of intangible assets of the leading enterprises of Ukraine and their share in the total value of assets were analyzed. The features of the assessment of intangible assets in accordance with accounting standards have been determined, a methodological approach to the assessment of the value of intellectual property has been developed, it allows to reasonably choose a method for assessing IPO based on the analysis of available information. It is proved that the lack of objective information on the value of IPO significantly reduces the value of assets of Ukrainian enterprises in comparison with the leading companies in the world, reduces their investment attractiveness and does not contribute to economic developmentОценка интеллектуальной собственности является важным процессом коммерциализации научно-технических разработок предприятий всех форм собственности. Это осуществляется для определения стоимости объектов интеллектуальной собственности (ОИС) в связи с передачей прав собственности (покупки, продажи) на соответствующий объект, заключением лицензионного договора на использование ОИС, учета ОИС в бухгалтерском учете, внесенными в уставный капитал и т.д. При таких условиях проблема недооценки ОИС существенно снижает эффективность и результативность деятельности предприятий. При этом уникальность многих видов интеллектуальных активов и невозможность их визуальной оценки обусловливают целесообразность систематизации методических подходов к оценке стоимости ОИС для обеспечения объективной оценки стоимости интеллектуальной собственности. Это будет способствовать увеличению прибыльности и стоимости бизнеса предприятия. Целью исследования является разработка теоретико-методических положений и обоснование практических рекомендаций по совершенствованию информационно-методического обеспечения оценки стоимости нематериальных активов с учетом требований нормативных документов и наличия необходимой информации. По результатам исследования систематизированы методические подходы к определению стоимости нематериальных активов. По данным финансовых отчетов проанализированы стоимость нематериальных активов ведущих предприятий Украины и их долю в общей стоимости активов. Определены особенности проведения оценки нематериальных активов в соответствии со стандартами учета, разработан методический подход к оценке стоимости интеллектуальной собственности, позволяет обоснованно выбрать метод оценки ОИС на основе анализа имеющейся информации. Доказано, что отсутствие объективной информации о стоимости ОИС существенно снижает стоимость активов предприятий Украины по сравнению с ведущими компаниями мира, уменьшает их инвестиционную привлекательность и не способствует экономическому развитиюОцінка інтелектуальної власності є важливим процесом комерціалізації науково-технічних розробок підприємств усіх форм власності. Це здійснюється для визначення вартості об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) у зв’язку з передачею прав власності (купівлі, продажу) на відповідний об’єкт, укладанням ліцензійного договору на використання ОІВ, врахування ОІВ в бухгалтерському обліку, внесенням до статутного капіталу тощо. За таких умов проблема недооцінки ОІВ суттєво знижує ефективність і результативність діяльності підприємств. При цьому унікальність багатьох видів інтелектуальних активів та неможливість їх візуальної оцінки обумовлюють доцільність систематизації методичних підходів до оцінки вартості ОІВ для забезпечення об’єктивної оцінки вартості інтелектуальної власності. Це сприятиме збільшенню прибутковості та вартості бізнесу підприємства. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо удосконалення інформаційно-методичного забезпечення оцінки вартості нематеріальних активів підприємства з врахуванням вимог нормативних документів та наявності необхідної інформації. За результатами дослідження систематизовано методичні підходи до визначення вартості нематеріальних активів. За даними фінансових звітів проаналізовано вартість нематеріальних активів провідних підприємств України та їх частку в загальній вартості активів. Визначено особливості проведення оцінки нематеріальних активів відповідно до стандартів обліку, розроблено методичний підхід до оцінки вартості інтелектуальної власності, що дозволяє обґрунтовано обрати метод оцінки ОІВ на підставі аналізу наявної інформації.  Доведено, що відсутність об’єктивної інформації щодо вартості ОІВ суттєво знижує вартість активів підприємств України у порівнянні з провідними компаніями світу, що зменшує їх інвестиційну привабливість та не сприяє економічному розвитк

Intellectual Property Assessment: Development of Information and Methodological Support in Conditions of Limited Information

Assessment of intellectual property is an important process of commercialization of scientific and technical developments of enterprises of all forms of ownership. This is carried out to determine the value of intellectual property objects (IPO) in connection with the transfer of ownership (purchase, sale) to the corresponding object, the conclusion of a license agreement for the IPO use, accounting for IPO in accounting, contributed to the authorized capital, etc. Under such conditions, the problem of IPO underestimating significantly reduces the efficiency and effectiveness of enterprises. At the same time, the uniqueness of many types of intellectual assets and the impossibility of their visual assessment determine the expediency of systematizing methodological approaches to assessing the value of intellectual property assets to ensure an objective assessment of the value of intellectual property. This will help increase the profitability and business value of the enterprise. The aim of research is to develop theoretical and methodological provisions and substantiate practical recommendations for improving information and methodological support for assessing the value of intangible assets, taking into account the requirements of regulatory documents and the availability of the necessary information. Based on the results of the study, methodological approaches to determining the value of intangible assets are systematized. According to the financial statements, the value of intangible assets of the leading enterprises of Ukraine and their share in the total value of assets were analyzed. The features of the assessment of intangible assets in accordance with accounting standards have been determined, a methodological approach to the assessment of the value of intellectual property has been developed, it allows to reasonably choose a method for assessing IPO based on the analysis of available information. It is proved that the lack of objective information on the value of IPO significantly reduces the value of assets of Ukrainian enterprises in comparison with the leading companies in the world, reduces their investment attractiveness and does not contribute to economic developmen

Screening of the Promising Direct Thrombin Inhibitors from Haematophagous Organisms. Part I: Recombinant Analogues and Their Antithrombotic Activity In Vitro

The success in treatment of venous thromboembolism and acute coronary syndromes using direct thrombin inhibitors has stimulated research aimed at finding a new anticoagulant from haematophagous organisms. This study deals with the comparison between hirudin-1 from Hirudomedicinalis(desirudin), being the first-known and most well-studied natural anticoagulant, along with recombinant analogs of haemadin from the leech Haemadipsa sylvestris, variegin from the tick Amblyomma variegatum, and anophelin from Anopheles albimanus. These polypeptides were chosen due to their high specificity and affinity for thrombin, as well as their distinctive inhibitory mechanisms. We have developed a universal scheme for the biotechnological production of these recombinant peptides as pharmaceutical substances. The anticoagulant activities of these peptides were compared using the thrombin amidolytic activity assay and prolongation of coagulation time (thrombin time, prothrombin time, and activated partial thromboplastin time) in mouse and human plasma. The preliminary results obtained suggest haemadin as the closest analog of recombinant hirudin-1, the active substance of the medicinal product Iprivask (Aventis Pharmaceuticals, USA) for the prevention of deep venous thrombosis in patients undergoing elective hip or knee replacement surgery. In contrast, variegin can be regarded as a natural analog of bivalirudin (Angiomax, The Medicines Company), a synthetic hirudin-1 derivative certified for the treatment of patients undergoing percutaneous coronary intervention and of patients with unstable angina pectoris after percutaneous transluminal coronary angioplasty

Epidemiology of surgery associated acute kidney injury (EPIS-AKI): a prospective international observational multi-center clinical study

Purpose: The incidence, patient features, risk factors and outcomes of surgery-associated postoperative acute kidney injury (PO-AKI) across different countries and health care systems is unclear. Methods: We conducted an international prospective, observational, multi-center study in 30 countries in patients undergoing major surgery (> 2-h duration and postoperative intensive care unit (ICU) or high dependency unit admission). The primary endpoint was the occurrence of PO-AKI within 72 h of surgery defined by the Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) criteria. Secondary endpoints included PO-AKI severity and duration, use of renal replacement therapy (RRT), mortality, and ICU and hospital length of stay. Results: We studied 10,568 patients and 1945 (18.4%) developed PO-AKI (1236 (63.5%) KDIGO stage 1500 (25.7%) KDIGO stage 2209 (10.7%) KDIGO stage 3). In 33.8% PO-AKI was persistent, and 170/1945 (8.7%) of patients with PO-AKI received RRT in the ICU. Patients with PO-AKI had greater ICU (6.3% vs. 0.7%) and hospital (8.6% vs. 1.4%) mortality, and longer ICU (median 2 (Q1-Q3, 1-3) days vs. 3 (Q1-Q3, 1-6) days) and hospital length of stay (median 14 (Q1-Q3, 9-24) days vs. 10 (Q1-Q3, 7-17) days). Risk factors for PO-AKI included older age, comorbidities (hypertension, diabetes, chronic kidney disease), type, duration and urgency of surgery as well as intraoperative vasopressors, and aminoglycosides administration. Conclusion: In a comprehensive multinational study, approximately one in five patients develop PO-AKI after major surgery. Increasing severity of PO-AKI is associated with a progressive increase in adverse outcomes. Our findings indicate that PO-AKI represents a significant burden for health care worldwide

Acute kidney disease beyond day 7 after major surgery: a secondary analysis of the EPIS-AKI trial

Purpose: Acute kidney disease (AKD) is a significant health care burden worldwide. However, little is known about this complication after major surgery. Methods: We conducted an international prospective, observational, multi-center study among patients undergoing major surgery. The primary study endpoint was the incidence of AKD (defined as new onset of estimated glomerular filtration rate (eCFR) < 60 ml/min/1.73 m2 present on day 7 or later) among survivors. Secondary endpoints included the relationship between early postoperative acute kidney injury (AKI) (within 72 h after major surgery) and subsequent AKD, the identification of risk factors for AKD, and the rate of chronic kidney disease (CKD) progression in patients with pre-existing CKD. Results: We studied 9510 patients without pre-existing CKD. Of these, 940 (9.9%) developed AKD after 7 days of whom 34.1% experiencing an episode of early postoperative-AKI. Rates of AKD after 7 days significantly increased with the severity (19.1% Kidney Disease Improving Global Outcomes [KDIGO] 1, 24.5% KDIGO2, 34.3% KDIGO3; P < 0.001) and duration (15.5% transient vs 38.3% persistent AKI; P < 0.001) of early postoperative-AKI. Independent risk factors for AKD included early postoperative-AKI, exposure to perioperative nephrotoxic agents, and postoperative pneumonia. Early postoperative-AKI carried an independent odds ratio for AKD of 2.64 (95% confidence interval [CI] 2.21-3.15). Of 663 patients with pre-existing CKD, 42 (6.3%) had worsening CKD at day 90. In patients with CKD and an episode of early AKI, CKD progression occurred in 11.6%. Conclusion: One in ten major surgery patients developed AKD beyond 7 days after surgery, in most cases without an episode of early postoperative-AKI. However, early postoperative-AKI severity and duration were associated with an increased rate of AKD and early postoperative-AKI was strongly associated with AKD independent of all other potential risk factors